Бюлетень західного наукового центру 2008 Бюлетень Західного наукового центр



Сторінка7/23
Дата конвертації21.03.2016
Розмір2.99 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23

5 червня 2008 року – засідання виконкому Західного наукового центру НАН України і МОН України з розгляду питань:

1. Про обговорення основних положень "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробки заходів та продовження терміну їх безаварійної роботи на 2003-2010 рр.".

2. Про концепцію регіонального розвитку машинобудування.
Засідання виконкому відкрив голова Західного наукового центру НАН України і МОН України, академік НАН України Назарчук З.Т. На засідання запрошено начальника Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської ОДА Сороку Р.Ю., першого віце-пре­зидента Конфедерації ділових кіл Львівщини Срібного В.М., генерального директора асоціації "Галавто" Крошняка Б.В., директорів установ НАН України, керівників окремих промислових підприємств Львова.

Відкриваючи засідання виконкому, академік Назарчук З.Т. оголосив порядок денний та відзначив, що в кожній індустріально розвинутій країні проблема технологічної безпеки об’єктів основних галузей економіки має важливе державне значення в плані запобігання руйнуванню або неза­пла­нованій зупинці особливо важливих об’єктів енергетики, промислового, комунального чи спеціального призначення, що експлуатуються тривалий час і значною мірою вичерпали нормативний ресурс роботи. Актуальне для економіки регіону питання, а саме: "Проблеми збереження металофонду та підвищення експлуатаційного ресурсу відповідальних об’єктів" вже виносилось на засідання Ради Західного наукового центру, що проходило 14 грудня 2007 р. у Національному університеті "Львівська політехніка". Згідно з ухвалою Ради Західного наукового центру від 14.12.2007 р., зміст "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробка за­ходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи на 2003-2010 рр." уточнено і попередньо узгоджено з керівництвом УМГ "Львівтрансгаз", ДАЕК "Західенерго", ДАТМН "Дружба", Львівського локомотиво-ремонт­ного заводу та ін.

1. З першого питання порядку денного виступив Президент Асоціації корозіоністів України, заступник директора Фізико-механічного інституту НАН України, член-кореспондент НАН України Похмурський В.І.

Програма, розроблена Фізико-механічним інститутом ім. Г.В. Карпенка НАН України за участі Інституту прикладних проблем механіки і матема­тики ім. Я.С.Підстри­гача НАН України, Івано-Франківського національ­ного технічного універси­тету нафти і газу, Національного університету "Львівська політехніка", погоджена з замовниками конкретних проектів, Бюро ЗНЦ НАН України і МОН України та відповідними управліннями Львівської ОДА. Складається ця програма з 8-ми розділів:



  1. Теплові електростанції та енергетичні підприємства.

  2. Магістральні нафто-, газо-продуктопроводи та інфраструктура.

  3. Нафто-газовидобувні та гірничо-рудні підприємства.

  4. Хімічні та переробні підприємства, посудини, що працюють під тиском.

  5. Будівлі і споруди.

  6. Вантажопідіймальні споруди (крани, ліфти, підйомники, канатні дороги, транспортери тощо).

  7. Залізничні мережі та інші види транспорту.

  8. Інформаційно-технічне забезпечення та підготовка кадрів.

У загальному оновлена програма передбачає виконання 26 проектів.

В останні роки проведено обстеження трубопроводів живильної води, енергоблоків за критичного тиску Ладижинської ТЕС, що від­працювали або допрацьовують розрахунковий ресурс. Вивчено механізм коро­зійно-механічного пошкодження трубопроводів. Розроблено додат­ково до існуючих метод прогнозування залишкового ресурсу паропроводів теплових електростанцій, що враховує непрогнозоване до цього часу крихке руйнування внаслідок водневої деградації матеріалу. Підго­товлено проект нормативного документу (ФМІ НАН України).

Проведено обстеження стану протикорозійного захисту ряду об’єктів ДАК МН "Дружба" та видано рекомендації щодо проведення їх анти­корозій­ного захисту (ФМІ НАН України).

Проведено діагностику стану бурового і нафто-газовидо­був­ного облад­нання та розроблено заходи щодо продовження терміну його подаль­шого терміну безаварійної експлуатації. Створено пересувну лабора­торію, яку після дослід­но-промислової перевірки передано для експлуатації на Шебелінському газо­вому родовищі (ІФНТУНГ). Робота профінансована ГПУ "Укргазвидобування".

Виконано також роботи, пов’язані з діагностування металевих і залізо­бетонних мостів (ФМІ НАН України, НУ "Львів­сь­ка політехніка"). Роботи частково профінансовані підприємствами "Укравтодор". Постійно ведеться експертне обстеження вантажо-підйомних механізмів і споруд, в першу чергу, пасажирських ліфтів з метою їх ремонту, реконструкції і продовження терміну безаварійної експлуатації. Львівським міськвикон­комом затверджено окрему програму "Ліфт", фінансування якої ведеться вкрай недостатньо. Проводилася діагностика та відновлення деталей теп­ловозів і вагонів, їх захист від зношування і корозії (ФМІ НАН України). Роботи були профінан­совані Львівським локомотиво-ремонтним заводом.

На закінчення необхідно відзначити, що:



  • Формування "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробка заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи на 2003-2010 рр." сприяло встановленню більш тісних контактів між науковцями захід­ного регіону і промисловими підприємствами, що дало змогу розв’язати ряд важливих для регіону практичних проблем.

  • Для підвищення ефективності програми слід посилити контроль за хо­дом її виконання з боку Львівської обласної ради та Львівської обласної державної адміністрації.

  • Для керівництва програмою затвердити створити науково-коорди­наційну раду та затвердити її склад.

В обговоренні цього питання взяв участь к.т.н. Срібний В.М., який відзначив, що треба частіше проводити круглі столи зі залученням жур­налістів та телебачення для більш повного висвітлення цієї проблеми у пресі. Він також сказав, що з боку владних структур на виконання цієї програми не виділено жодних коштів. У Львові створено Програму надій­ності ліфтів і включено її у загальнорегіональну програму "Ресурс".

В обговоренні також взяв участь почесний директор Інституту еколо­гії Карпат НАН України академік НАН України Голубець М.А., директор Фізико-механічного інституту НАН України академік НАН України Панасюк В.В., начальник Головного управління промисловості і розвитку інфраструктури Львівської ОДА Сорока Р.Ю.

Підсумував обговорення цього важливого питання голова Західного наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України Назарчук З.Т. Він сказав: "Проблеми бізнесу, науки, влади ми не раз обговорювали. Досвід показує, що цій Програмі бракує активного супро­воду у владних коридорах. А ще питання кадрів. Ніхто не дає науковій установі грошей для виховання кадрів цього напряму. Над цим теж маємо працювати, аби виконання Програми було реальним". Крім цього, усім зацікавленим особам слід організувати належний супровід в обласній та міській радах з тим, щоб найбільш небезпечні об’єкти, які визначить Науково-координаційна рада, опрацьовувались, вивчались, досліджува­лись і щоб для цього були виділені кошти у місцевому бюджеті.

Заслухавши та обговоривши інформацію заступника директора Фізико-механічного інституту ім. Г.В. Карпенка НАН України, член-кор. НАН України Похмурського В.І. про підготовку до затвердження нової редакції "Регіональної програми з визначення залишкового ресурсу конструкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробка заходів щодо продовження терміну їх безаварійної роботи на 2008-2010 рр.", виконком Ради ЗНЦ відзначає, що згідно з ухвалою Ради Західного наукового центру від 14.12.2007 р., зміст програми уточнено і попередньо узгоджено з керівництвом УМГ "Львівтрансгаз", ДАЕК "Західенерго", ДАТМН "Дружба", Львівського локомотиво-ремонтного заводу та ін. Програму погоджено також у ряді управлінь Львівської ОДА. Відзначено теж, що основні фонди у базових галузях регіону були введенні в екс­плуатацію у повоєнні роки і за останній час практично не оновлювалися, у зв’язку з чим значна їх частина вичерпала свій нормативний ресурс, що спричиняє часті непрогнозовані руйнування обладнання важливих промисло­вих об’єктів з значними економічними і екологічними втратами. Тому актуальність цієї програми є незаперечною.


2. По другому питанню "Про засади регіональної промислової політики" виголосив ґрунтовну доповідь начальник Головного управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської ОДА Сорока Р.Ю. Звичайно, за останні роки промисловість Львівщини пройшла серйозну структурну трансформацію, зокрема сконцентровано контрольні пакети акцій на приватизованих підприємствах, вклали свої кошти іноземні промислові інвестори, впроваджується новий менеджмент.

У своїй доповіді Сорока Р.Ю. відмітив, що одним із напрямків стиму­лювання інновацій, розвитку конкурентоспроможності та створення нових робочих місць є проведення промислової політики, яка викорис­товує кластерний підхід, що на відміну від традиційного галузевого під­ходу базується на конкурентоспроможності промислових товарів або послуг.

На досвіді розвинутих економічних систем багатьох європейських країн доведено, що кластери не лише сприяють збільшенню конкурент­тоспроможності товарів, просуванню їх на ринках, але і одночасно є важ­ливим інструментом у стимулюванні інноваційно-інвестиційного розвитку регіону.

Основна роль органів влади, як учасника кластеру, полягає у під­тримці органічного розвитку економіки регіону, що має бути забезпечено за рахунок зміцнення та поглиблення ринкових зв’язків, створенням творчого середовища та професійних об’єднань.

В області створені та успішно працюють обласні галузеві організації роботодавців, поступово налагоджується кооперація у співпраці з науково-дослідними установами, вищими навчальними закладами, фінансовими структурами. Всі вони мають можливість стати учасниками формування галузевих кластерів та безпосередньо взяти участь в інноваційному розвитку підприємств та посиленні конкурентоспроможності їх продукції. Що таке кластер? Це об’єднання господарських суб’єктів, які працюють в одному секторі з метою підвищення конкурентоспроможності як конкретного продукту, так і тієї чи іншої території.

Сорока Р.Ю. проаналізував основні характеристики стану промис­ло­вості і охарактеризував основні елементи стратегії розвитку промисловості Львівщини. Серед промислових пріоритетів області – машинобудування, приладобудування, хімічна промисловість. Сьогодні Львівщина має всі базові передумови для прискореного інноваційного розвитку. По-перше, Львівська область належить до таких, що здатні створювати інновації, оскільки є для цього всі необхідні умови, зокрема зберігся значний науковий потенціал у галузях регіональної спеціалізації. В області розвинута мережа науково-дослідних інститутів, наукові розробки яких поступово реалізовуються у різних сферах економіки як і в Україні так і поза її межами. По-друге, у промисловому комплексі Львівської області визначено основні пріоритетні галузі, які найбільше потребують інноваційних підходів у своїй виробничо-господарській діяльності.

Крім цього, Головним управлінням промисловості і розвитку інфра­структури запропонована схема інноваційного зростання області, яка охоп­лює практично всі ланки створення доданої вартості. Одним із елементів успішного розвитку кластеру є підготовка кадрів. Кластерний механізм розвитку галузей промисловості має стати інструментом для втілення кад­рової політики, яка має бути спрямована на істотне забезпечення галузей промисловості висококваліфікованими кадрами. Схема забезпечення ринку праці передбачає відновлення вертикально-інтегрованих освітніх систем та навчально-виробничих комплексів. Координаторами програми з підготовки та розподілення кваліфікованих кадрів є Головне управління освіти і науки, Головне управління економіки, Головне управління промисловості та розвитку інфраструктури Львівської ОДА, Рада ректорів Львівщини, Західний науковий центр НАН України і МОН України.

В обговоренні взяли участь:



Срібний В.М., перший віце-президент Конфедерації ділових кіл Львівщини, зазначив, що науковців ніхто не запрошує при створенні нових технологій, ні як експертів, ні як розробників. Постійно науку ігнорують.

Головний інженер Львівського локомотиво-ремонтного заводу Колєсніков В.П. занепокоєний різким зменшенням кількості підприємств з державною формою власності, а також значною нестачею кадрів, які б мали готувати освітні заклади області.

Директор Інституту інженерної механіки і транспорту Національного університету "Львівська політехніка" проф. Стоцько З.А. висловився за те, щоб підсумком розмови стало конкретне окреслення пріоритетів із підго­товки кадрів для різних галузей промисловості.

Виконком Ради Західного наукового центру НАН України і МОН України ухвалив:



  1. Схвалити нову редакцію "Регіональної програми з визначення залиш­кового ресурсу кон­струкцій, споруд і машин тривалої експлуатації та розробка заходів щодо про­довження терміну їх безаварійної роботи на 2008-2010 рр.".

  2. Звернутися з клопотанням до Львівської обласної державної адмініс­трації, Львівської обласної ради та Львівської міської ради щодо включення цієї програми в перелік обласних і забезпечити її часткове фінансування з місцевого бюджету.

  3. Для керівництва програмою затвердити Науково-координаційну раду.

  4. Регулярно слухати хід виконання проектів, залучаючи журналістів, для висвітлення інформації у пресі та на телебаченні.

  5. Науково-аналітичному відділу Західного наукового центру підготувати науково-популярний супровід цієї програми для популяризації її проек­тів на засіданнях комісій обласної ради та у засобах масової інформації.

  6. ЗНЦ НАН України і МОН України звернутися до керівництва інших областей західного регіону з пропозицією розробити аналогічні програми в областях.

  7. Підтримати ідею формування промислової політики та схему іннова­ційного зростання Львівщини на основі промислових пріоритетів і конкурентних перспективних виробництв;

  8. Рекомендувати п. Сороці Р.Ю. виступити зі своєю доповіддю на вченій раді Інституту регіональних досліджень НАН України;

  9. Головному управлінню промисловості та розвитку інфраструктури Львівської ОДА, асоціаціям підприємців, науковим установам, науково-навчальному комплексу "Економосвіта" розробити концепцію програми кластерного розвитку промисловості області. Проаналізувати кадрове забезпечення кластерів.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка