Це один з найцікавіших звичаїв наших предків закликання весни



Скачати 63.46 Kb.
Дата конвертації06.03.2016
Розмір63.46 Kb.
У давні часи рік в Україні починався березнем. Про цей місяць кажуть, що назву взяв від білокорої берези, яка в цей час «плаче» солодким соком.

У своїх легендах і казках український народ створив поетичний образ весни-дівчини з віночком квітів у косах.

Це один з найцікавіших звичаїв наших предків – закликання весни.

Весна – володарка величезних скарбів,щороку від неї люди очікують на щедрі дари з давніх часів. В Україні віддавна святкують зустріч Весни. Напередодні чи рано-вранці матері готували «жайворонків» та «голубів», - смаковиті, з медом кренделі у вигляді птахів і віддавали їх дітям.

В одних селах «пташок» дарували сусідам, в інших підвішували до дерев, а ще йшли селом тримаючи «пташок» високо над головою. У давні часи робили солом’яну ляльку в образі зими, виносили за село і спалювали, як ознаку того, що зиму остаточно вигнано, а весну закликано в гості.

Розробка свята-уроку

«Закликання весни. Іванкові пригоди».

У хатині біля віконечка сидить Іванко. Сумно зітхає та промовляє:

Іванко:

Ой зимонька - зима лютує…



Утікай, біла зимонька

Вже нема в тебе силоньки

Прийде Весна – красна

Буде тобі лишенько

Потемніє, почорніє твоє личенько.

Входить мати.

Мати: Чому ти, Іванку, прокинувся зранку?

Ще є година, відпочивай, дитино!

Іванко:

Мамо, а чому Весна не повертається,

Вже березень прийшов?

Де не гляну я надворі –

Всюди бачу білий колір!

Сніг січе без перестанку

Працює Зимонька до ранку

І мороз не затихає

Йому вітер допомагає.

Мати: Ой, Іванко, не прийде Весна так швидко. Треба її закликати. А ще треба звільнити Весну від злих чарів, спаливши «солом’яну ляльку» в ній сила Зими. Знаходиться ця лялька у лісі і стережуть її баба Дюдя і Лішак.

Іванко: Матінко, відпустіть мене до лісу. Хочу Вену-красну від злих чарів звільнити, та «солом’яну ляльку» спалити.

Співає:

Благослови мати,Весну закликати,

Весну закликати, Зиму проводжати.

Весну закликати, Зиму проводжати.

Зимонька в візочку, літечко в човничку

Мати:

Іди, іди, Іванку,



Та й співай веснянку!

Полич на підмогу

Друзів у дорогу.

(Чути спів дітей. Гурт наближається, у руках діти тримають «голубів» та «жайворонків».)

Діти співають:

Прийди, прийди, весно красна.

Очепури наш рідний край.

Засвіти нам, сонце ясне,

З нами в гурті погуляй.

Принеси ,весно, нам

Рясні дощі, рясні дощі.

Принеси , весно, нам

Радощі, радощі.

Хай всюди пісня луна,

Пісня луна, пісня луна.

Хай повертається гарна Весна.

Хлопчик: ходімо з нами, Іванко, будемо Весну зустрічати.

Іванко: Я і сам збирався вже йти. Але в гурті – ще краще. Хочу сказати, що не так швидко Весна прийде.

Діти: Чому?

Іванко: Треба знати в лісі «солом’яну ляльку» та спалити її.

Дічинка: Навіщо?

Іванко: Бо в цій ляльці останні чари Зими. А охороняють цей «скарб» - Лішак та баба Дюдя.

Діти: Тож скоріше пішли до лісу. У гурті ми сильні, переможемо злу силу.

(Гурт дітей та Іванко йдуть до лісу)

(Ліс. Багато снігу. Біля ялинок стоїть лялька з соломи і спить Лішак.)

Виходить баба Дюдя в лахмітті, одяг весь у дірках.

Баба Дюдя співає:

Наказала нам Зима

Стерегти «опудало».

Як мені набридло це,

Помарніла й схудла я.

А Лішак нікчемний цей

Спить , як неприкаяний.

Вже його будила я

І трясла і лаяла.

І стоїть «солома» ця –

Лялька розмальована.

Сама най простісінька,

Каже – зачаклована.

Баба Дюдя(трясе Лішака) : Лішак! Прокидайся!чого це ти розлігся? Ти чуєш, чи ні? Зараз покличу матінку Зиму, все їй розповім.

Лішак: ( сідає, розправляє плечі, тре очі)

Що це тут за шум? Ох-ох-ох ! я хочу с-спати, а ти мене трясеш.

Лішак співає:

Ну що це за турбота?

Де ж відпочинок, де?

Ой, знову ця робота

До сказу доведе.

Чого ти причепилась?

Я цілу ніч не спав,

Щоб лялька не пропала,

За нею доглядав.

Мені кошмари сняться,

І все, як наяву ,

Ти днями мене свариш,

І як я ще живу?

Зв’язався з вами-горе,

Набридла вже Зима.

І голодом нас море,

І вдячності нема!

Баба Дюдя: Та годі тобі! Ти краще послухай, сюди хтось іде.

Лішак: Хто сюди прийде у дрімучій ліс? (прислухається) Дійсно,хтось іде. І не один.

Баба Дюдя: Давай сховаємось! Налякаємо чужинців! (ховаються).

(Виходить Іванко і гурт дітей).

Іванко: (радісно) Дивіться! Ось те, що ми шукали!

Діти: (разом) Солом’яна лялька !

Іванко: Треба її перевезти з лісу, спалити, тоді і Весна прийде.

(виходять баба Дюдя і Лішак)

Баба Дюдя: (кричить роздратовано) Ви чого сюди прийшли?! Нікому нічого не віддам!

Іванко: Не сердься, бабусенько! Доброго дня тобі і вам, дядьку (до Лішака). Ми прийшли за «солом’яною лялькою».

Лішак: Диви які?! Вони пришли(передражнює) . А хто вас звав? Ніхто! Це, доречі, (показує на ляльку) оберіг самої матінки Зими. Тож ідіть по-добру, по-здорову.

Іванко: (звертається до гурту) Треба Лішака і бабу Дюдю відволікти. Подаруймо їм пташок

«жайворонків» та «голубів».

Іванко: І то вірно ви кажете, навіщо нам це опудало. У нас на кожному городі таке є. краще подивіться, які у нас «пташки» гарні. Ми їх вам подаруємо.

Дівчинка:(дарує пташок) Не тільки подаруємо, а ще і затанцюємо.

(Бабу Дюдю беруть у коло, Лішак сідає на пеньок та розглядає пташок.)

Танок-гра «Подоляночка»

(хлопці тим часом переносять «солом’яну ляльку» на санчата і вивозять)

Танок скінчується , Лішак і баба Дюдя помічають, що зникла їх «лялька».

Лішак: Ой, лишенько! Мені немає життя! Нас Зима знищить!

Баба Дюдя: Оберне нас в бурульки! У неї така сила!

Іванко: Не бійтеся Зими. Сила її слабішає!

Вже й «солом’яна лялька) догоряє.

Слухайте – пташки співають,

Дзюркотять струмочки, сонечко сяє, Весна іде.

Лішак і баба Дюдя: Простіть нас! Дозвольте і нам Весну зустрічати.

Іванко:


Весна іде, Весна іде!

Весну вітайте діти!

Вона пісні нам принесе,

Тепло, чудові квіти!

(з’являється Весна у супроводі дівчаток, хлопчиків в костюмах «квітів»)

Весна:


А ось і я , Весна – красна.

Куди ступлю – там сонце сяє,

І все навколо оживає,

А ще пробуджую від сну

Я нашу землю чарівну.

Танок квітів – муз. П.Чайковського «Вальс квітів».

Іванко: Ми так довго на тебе чекали.

Веснянка-панянко, де ти зимувала?

Пісня «Ой Веснянка, ой панянка»

(Весна співає і ансамбль дітей)

Діти: Ой Веснянка, ой панянка

Де ти зимувала?

Весна: У садочку, на кілочку

Пряла на сорочку.

Діти: А кому ту сорочину

Ти , Веснянка, пряла?

Весна: Я Мороза крижаного

Нею задобряла.

Діти: Де ж Мороз старий подівся,

І Зима пропала?

Весна: Та сорочка розтопила

Чарів злих не стало.

Діти: Заграй, Весно, у сопілку

Затанцюймо з нами

Весна: Розбудити землю треба

Гарними піснями.

Діти: Хай пташки завжди співають

На землі родючій.

Весна: Україна завжди буде, як вінок квітучий.

Весна: Розвеселила вас трішечки! Теплом порадувала!

Роботи в мене багато – і річки оживити і дати животворної сили всій землі нашій, квіточками,травами прикрасити.

(Діти говорять по черзі)

Діти: Превеселий буде цей день,

Ми гуляли цілий день!

Побороли зиму, ось які ми сильні!

А зима розтала і її не стало.

Іванко: Грає веснонька – розігралася,

Вся природонька розспівалася.

Грає веснонька у трембітоньку

І пробуджує кожну квітоньку.

Грає веснонька у сопілочку

Прихорошує кожну гілочку.

Грає веснонька, у дзвіночки б’є,

Кожна пташечка вже гніздечко в’є.



Пісня «Здрастуй, Веснонька - весна» сл. Л. Ковальчука,муз. А. Лазаренка.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка