Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти академії педагогічних наук україни



Скачати 345.93 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір345.93 Kb.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ



РЯБОВА Зоя Вікторівна

УДК 371.26


МОНІТОРИНГ РОЗВИТКУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ 6-7 РІЧНОГО ВІКУ

(управлінський аспект)

13. 00. 01 – загальна педагогіка та історія педагогіки



Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук



Київ - 2004


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України.




Науковий керівник

кандидат педагогічних наук, доцент,

Даниленко Лідія Іванівна,

Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України,

проректор з науково-методичної роботи


Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор

Гриньова Марина Вікторівна,

Полтавський державний педагогічний університет

ім. В.Г.Короленка, декан природничого факультету,

завідувач кафедри педагогічної майстерності







кандидат педагогічних наук, доцент

Борова Тетяна Анатоліївна,

Харківський державний економічний університет,

завідувач кафедри іноземних мов


Провідна установа

Інститут педагогіки АПН України, лабораторія педагогіки та методики початкового навчання,

м. Київ

Захист відбудеться 21 грудня 2004р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м.Київ-53, вул. Артема, 52-А, корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України.

Автореферат розісланий 20 листопада 2004 р.




Вчений секретар


спеціалізованої вченої ради

О.С.Снісаренко




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження зумовлена необхідністю реалізації пріоритетних напрямів реформування загальної середньої освіти, які були визначені Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття), Законом України “Про загальну середню освіту”, Концепцією загальної середньої освіти (12 - річна школа), Національною доктриною розвитку освіти.

У цих документах наголошується, що одним із пріоритетних напрямів державної політики є створення такої системи освіти, яка може навчити здобувати, перероблювати, використовувати інформацію, підготувати дітей до самостійного життя в нестабільних умовах сьогодення, забезпечити розвиток та саморозвиток особистості. Це вимагає постійного оновлення та удосконалення, що можливо здійснити шляхом виконання певних пізнавальних дій, якість здійснення яких, у свою чергу, залежить від ступеня сформованості повноцінної навчальної діяльності, інтенсивне формування якої починається з моменту вступу до школи, тобто у 6-7 річному віці. В початкових класах необхідно закладати не тільки основу знань, але й цілеспрямовано формувати свідому навчальну діяльність учнів, як основу для розвитку здібності особистості до самоосвіти. Проте зазначимо, що продуктивне формування навчальної діяльності учнів можливе тільки за умови її якісного координування, спрямування на розвиток. Ефективність координування залежить від своєчасно отриманої інформації про стан розвитку навчальної діяльності учнів, що є функцією управління навчально-виховним процесом, в основі якого знаходяться моніторингові процедури, як динамічні складні утворення.

Сутність навчальної діяльності та її особливості в учнів 6-7 річного віку широко представлена у працях вітчизняних і зарубіжних учених, таких, як В.П.Беспалько, Н.М.Бібік, Л.І.Божович, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Є.М.Кабанова-Меллер, С.Д.Максименко, А.К.Маркова, В.І.Орлов, В.Ф.Паламарчук, В.В.Рєпкін, О.Я.Савченко, М.Н.Скаткін, Л.І.Славіна, Л.М.Фрідман, І.Ф.Федоренко, Г.А.Цукерман, Г.І.Щукіна, Д.Б.Ельконін, І.С.Якіманська та ін.

Управління навчально-виховним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі та розвиток навчальної діяльності учнів розглядались у роботах О.Л.Ануфрієвої, Ю.К.Бабанського, В.П.Беспалька, В.І.Бондаря, Т.А.Борової, М.В.Гриньової, Л.І.Даниленко, Г.А.Дмитренка, Г.В.Єльникової, Ю.А.Конаржевського, І.Я.Лєрнера, В.І.Маслова, О.М.Мойсеєва, Н.М.Островерхової, М.М.Поташніка, В.С.Пікельної, В.П.Симонова, В.О.Сухомлинського, Н.В.Тализіної, П.І.Третьякова, Т.І.Шамової, В.О.Якуніна та ін.

Розробка теорії та деяких аспектів практичного застосування освітнього моніторингу висвітлено в роботах В.Беспалька, О.М.Дахіна, Г.В.Єльникової, Є.В.Заїки, В.О.Кальней, В.Е.Лунячека, А.Н.Майорова, О.А.Митиної, О.В.Могилєва, В.А.Мокшеєва, С.І.Подмазіна, Г.А.Полякової, В.В.Рєпкіна, Г.В.Рєпкіної, С.Є.Шишова, С.В. Швецової, Д. Уілмса та ін.

Проте аналіз наукових джерел щодо теоретичного обґрунтування, науково-методичного забезпечення та вивчення стану розвитку навчальної діяльності учнів у практиці роботи загальноосвітніх навчальних закладів дозволяє стверджувати, що розв’язанню питань цілеспрямованого спостереження розвитку навчальної діяльності учнів початкових класів, особливо 6-7 річного віку – періоду її інтенсивного формування та становлення - недостатньо приділено уваги в теорії та практиці. Так залишається нерозв’язаною проблема розвитку природних здібностей учнів 6-7 річного віку до самоорганізації, самокорекції, самооцінювання, самомотивації, які є необхідними для усвідомленого навчання і формування самосвідомої і самодостатньої особистості. У зв’язку з цим, значне місце посідають проблеми: необхідності формування з перших кроків шкільного життя активної, відповідальної, ініціативної, творчої особистості учнів, що детермінується новими соціально-економічними умовами, та відсутність відповідних науково-теоретичних розробок щодо цілеспрямованого спостереження розвитку цих якостей у учнів 6-7 річного віку; необхідності формування у них умінь аналізувати та самоорганізовувати власні навчальні дії, мотивацію, цілепокладання, самоконтроль, самокорекцію, самооцінювання через неготовність учителів початкової школи до моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку.

Актуальність зазначеної проблеми та недостатність її розробленості в теорії та практиці зумовили вибір теми дослідження: “Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку (управлінський аспект)”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано згідно з тематикою, передбаченою планом науково-дослідної роботи Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України, реєстраційний № 0199U004225.

Тему наукового дослідження зареєстровано Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 9 від 27.11.2001р.)

Об’єктом дослідження є управління процесом розвитку навчальної діяльності учнів початкової школи.

Предметом дослідження є теоретичне підґрунтя, зміст та технологія моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку.

Мета дослідження полягає у підвищенні рівня самоорганізації учнів першого класу в навчальній діяльності шляхом розробки, обґрунтування та експериментальної перевірки моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку на засадах кваліметрії.

У своєму дослідженні ми виходили з припущення, що використання розробленої моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку на кваліметричних засадах із застосуванням комп’ютерної техніки та залученням учнів, батьків, учителів, керівників початкової школи до спостереження, поточного оцінювання стану розвитку навчальної діяльності та її складових (мотивації, цілепокладання, навчальних дій, контролю та самоконтролю, корекції та самокорекції, оцінювання та самооцінювання), сприятимуть підвищенню рівня самоорганізації учнів, рівня педагогічної майстерності вчителів через рівень їх вимог щодо навчання учнів та результативності управління навчально-виховним процесом у початковій школі в цілому.

Відповідно до мети дослідження нами визначено основні завдання:


  1. На основі аналізу сучасної психолого-педагогічної літератури розкрити поняття моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку як функції управління та дослідити його стан у науковій літературі та педагогічній практиці початкової школи.

  2. Виокремити психолого-педагогічні особливості навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку та на цій основі розробити кваліметричний зразок стану її розвитку.

  3. Розробити, науково обґрунтувати та експериментально перевірити модель моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку на кваліметрічній основі.

  4. Розробити методичні рекомендації щодо застосування моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку у практиці загальноосвітнього навчального закладу І ступеня.

Методологічну основу дослідження становлять: закони діалектики про взаємозв'язок та взаємообумовленість явищ та процесів, як у природному, так і в соціальному плані; загальна теорія систем; системний підхід до управління навчальним процесом; основні положення кваліметричного підходу щодо визначення результативності навчального процесу; особистісно орієнтований підхід до організації навчально-виховного процесу в початковій школі.

Теоретичну основу дослідження складають: теорія про діяльність та особистісно діяльнісний підхід в освіті (Н.М.Бібік, Л.І.Божович, М.В.Гриньова, В.В.Давидов, О.К.Дусавицький, Д.Б.Ельконін, О.М.Леонтьєв, О.Я.Савченко, Г.І.Щукіна); психолого-педагогічні концепції та теорії засвоєння знань (П.Я.Гальперін, С.Л.Рубінштейн, Н.Ф.Тализіна); теорії та технології управління навчальним процесом (В.І.Бондар, Т.А.Борова, В.П.Симонов; В.О.Якунін); психолого-педагогічні закономірності, принципи, функції управління соціально-педагогічними системами (В.І.Бондар, Л.І.Даниленко, Г.В.Єльникова, В.Е.Лунячек, В.І.Маслов, Н.М.Островерхова; В.С.Пікельна, Г.А.Полякова, П.І.Третьяков, Т.І.Шамова); теорії інноваційної освітньої діяльності загальноосвітнього навчального закладу й інноваційного освітнього менеджменту (Л.І.Даниленко, В.Ф.Паламарчук); теорія і методика моделювання та проектування управлінської діяльності (Л.І.Даниленко, О.М.Дахін, В.С.Пікельна), психолого-педагогічні теорії моніторингу (О.М.Дахін, Г.В.Єльникова, В.А.Кальней, А.Н.Майоров, С.І.Подмазін, С.Є.Шишов); теорія використання кваліметрії в освітніх системах (О.Л.Ануфрієва, Г.В.Гунта, Г.А.Дмитренко, Л.Б.Ітельсон, В.Т.Циба); теорія діагностики педагогічного процесу (Ю.З.Гільбух, В.Г.Максімов, І.Т.Федоренко).

Відповідно до мети і визначених завдань використано комплекс методів дослідження теоретичного рівня: проблемно – цільовий, системно – структурний, порівняльно – зіставний, які дали змогу проаналізувати наукову літературу, матеріали, розміщені в мережі Інтернет за темою дослідження, з метою розкриття змісту, структури, особливостей навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку та моніторингу її розвитку; вивчення, систематизація та узагальнення нормативно-правових документів, навчальних програм та планів початкової школи, іншої науково-методичної інформації, з метою визначення особливостей організації навчально-виховного процесу в першому класі; емпіричного рівня: інформаційні (педагогічне спостереження), діагностичні (анкетування, інтерв’ювання, тестування, бесіда), експерте оцінювання (метод Дельфі), прогностичні (проектування та моделювання), статистичні (кваліметрична обробка даних із застосуванням комп’ютерної техніки); експериментальні (констатуючий та формуючий експеримент), метод середнього арифметичного та індексного оцінювання, що забезпечило визначення кваліметричного зразку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку, розробку й апробацію моделі моніторингу її розвитку та вироблення методичних рекомендацій щодо практичного використання моделі в школах І ступеня.



Експериментальна база та етапи дослідження. Дослідженням було охоплено курси підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів при Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти та загальноосвітні навчальні заклади м. Харкова (№ 11, 58, 124, 169). Експериментом охоплено: учнів 1 класу – 212; їх батьків – 212 осіб; вчителів початкової школи – 150 осіб; директорів загальноосвітніх навчальних закладів – 70 осіб та їх заступників з навчально-виховної роботи – 100 осіб;. Усього – 744 особи.

Дослідно-експериментальна робота здійснювалася в три етапи протягом 1997-2004 років.



На першому етапі (1997-2000рр.) було визначено теоретичні аспекти досліджуваної проблеми, чинні методичні розробки, проведено аналіз літературних джерел з наступних питань: психолого-педагогічні особливості учнів 6-7 річного віку; сутність їхньої навчальної діяльності, параметри, фактори та критерії її розвитку; методики її формування та спостереження; вивчено стан навчальної діяльності учнів 1 класу в теорії та практиці; аналіз організації праці вчителів та учнів школи І ступеня; проаналізовано сучасні функції управління загальноосвітнім навчальним закладом та використання кваліметричного підходу в прийнятті управлінського рішення.

На другому етапі (2000-2002рр.) розроблено та теоретично обґрунтовано модель моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку. Для цього виділено та науково обґрунтовано зміст її компонентів: концептуального, змістовного, технологічного, регулюючого. Виявлено вимоги та умови впровадження моделі в практику роботи сучасної початкової школи, проведено констатуючий експеримент.

На третьому етапі (2002-2004рр.) проведено формуючий експеримент відповідно до розробленої моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку. Проаналізовано та узагальнено результати її експериментальної перевірки. Складено методичні рекомендації щодо застосування моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку керівниками загальноосвітніх навчальних закладів І ступеня.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають: у визначенні та теоретичному обґрунтуванні моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку на засадах кваліметрії; в уточненні змісту, структури, особливостей навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку та виділенні параметрально-фактеріально-критеріальної основи спостереження та аналізу стану її розвитку.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні: технології моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку на засадах кваліметрії в управлінні навчально-виховним процесом початкової школи; елементів програмного забезпечення в табличному редакторі Excel для автоматизації обчислення даних динаміки змін у складових навчальної діяльності першокласників; науково-методичних рекомендацій щодо застосування моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку в управлінні навчально-виховними процесом в початковій школі; спецкурсу для підготовки вчителів та керівників початкової школи в інститутах післядипломної педагогічної освіти до моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку.

Вірогідність отриманих результатів наукового дослідження забезпечено методологічним та теоретичним обґрунтуванням вихідних даних дослідження, застосуванням сукупності стандартизованих валідних методів дослідження які було застосовано відповідно до визначеної мети, об’єкту, предмету, завдань дослідження; застосуванням кваліметричного підходу щодо аналізу отриманих результатів; використанням методів математичної статистики.



Апробація результатів дослідження: Основні положення дисертаційного дослідження доповідалися на І Міжнародному симпозіумі з питань післядипломної освіти (Київ - 2002); Х Міжнародній науково-практичній конференції вчителів, які працюють у системі безперервної освіти (Харків - 2003); Всеукраїнських науково-практичних семінарах та конференціях: “Соціалізація учнівської молоді” (Харків - 2003р.), “Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи”. (Херсон - 2003р.), “Адаптивне управління середньою освітою на муніципальному рівні” (Запоріжжя - 2004р.), “Проблеми розвитку управлінської культури керівників закладів освіти (Полтава-2004 р.); обласних та міських науково-практичних конференціях та семінарах (Харків – 2001-2004 рр.); в інтернет-конференціях ЦІППО АПН України та інституту педагогіки АПН України з проблем педагогічної інноватики (2003-2004 рр.).

Публікації: Основні положення й висновки дисертації знайшли відображення у науково-методичному посібнику, методичних порадах (у співавторстві), 12 публікаціях (1 - у співавторстві), п'ять з яких надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Практична реалізація результатів дисертаційного дослідження здійснено при розробці спецкурсу, програм та методичних рекомендацій щодо навчання на курсах підвищення кваліфікації вчителів початкових класів та керівників загальноосвітніх навчальних закладів на факультеті підвищення кваліфікації при Харківському обласному науково-методичному інституті безперервної освіти.

Структура роботи: дисертація складається зі вступу; 3 розділів (9 підрозділів); висновків до кожного розділу та загальних висновків; списку використаних джерел (209, з них 4 іноземною мовою) та додатків (11).

Текст роботи викладено на 207 сторінках. Робота містить 10 рисунків та 39 таблиць.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, розкрито новизну, теоретичну та практичну значущість, дані про його апробацію та впровадження результатів дослідження.

У першому розділі - „Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку в теорії та практиці загальноосвітнього навчального закладу„ - за результатами опрацювання філософських, педагогічних, психологічних та інших джерел розкрито сутнісні характеристики поняття моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку, як функції управління; визначено об’єктивні та суб’єктивні чинники, які впливають на перебіг моніторингу у навчально-виховному процесі школи І ступеня.

З’ясовано, що моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку ґрунтується на загальному понятті управління соціально-педагогічними системами і реалізується через суб’єкт - об’єктні відносини, як комплекс стійких взаємозв’язків та взаємодій людей у процесі управлінського впливу, що створює дві підсистеми: керуючу (суб’єкт управління) й керовану (об’єкт управління). Процес управління реалізується через інформацію, яка відображає зв’язки між структурними компонентами соціально-педагогічної системи. Успішність управлінської діяльності суб’єкта управління залежить від дотримання ним системного принципу зворотного зв’язку інформаційних потоків які, забезпечують серед певної кількості можливих рішень прийняття одного -оптимального.

Змістом управління є реалізація відповідних функцій керівника, як цілеспрямованих дій суб’єкта на об’єкт управління, для забезпечення функціонування та розвитку соціально-педагогічної системи через організацію взаємодії людей та створення механізмів самоуправління.

В результаті теоретичного аналізу наукових підходів до визначення управлінських функцій в освітніх системах (Л.І.Даниленко, Ю.А.Конаржевський, В.Кузьміна, В.І.Маслов, Н.М.Островерхова, В.А.Якунін) з’ясовано, що практично всі дослідники до основних функцій управління відносять функцію контролю, яка забезпечує зворотній зв’язок у системі „суб’єкт - об’єктних” відносин управління. У період демократизації суспільства та системи освіти дана функція управління потребує модернізації, зокрема введення моніторингу.

Це підтверджує й аналіз літературних джерел, в яких частина дослідників (О.Бабкіна, А.Н.Дахін, Г.В.Єльникова, Т.Ф.Єсенкова, Є.В.Заїка, В.А.Кальней, А.Н.Майоров, О.В.Могілєв, С.І.Подмазін, В.В.Рєпкін, Г.В.Рєпкіна, В.П.Сімонов, В.Хабін, С.Е. Шишов) при визначенні сутності моніторингу спираються на сутність контролю та вважають моніторинг його еволюційним продовженням, якісно новим видом.

При порівнянні сутності понять „моніторинг” та „контроль” було виокремлено їхню спільність та відмінність. А саме, контроль є самостійною функцією управління, моніторинг - органічно зв’язаний з усіма функціями управління і створює не тільки наукову базу для прийняття управлінського рішення, а й забезпечує поточне регулювання та прогнозування подальшого розвитку об’єкта управління і контроль більше застосовується при спостереженні об’єкта управління, який знаходиться у стані стабільного функціонування, а моніторинг - при спостереженні об’єкта управління, який знаходиться у стані розвитку або постійних змін.

Нами визначено, що моніторинг – це модернізований контроль, потреба у появі якого продиктована часом у зв’язку з посиленням мінливості середовища та його розвитком: змінах у соціально-педагогічних системах, в управлінні загальної середньою освітою, становленням педагогічного менеджменту, інформатизації та комп'ютеризації системи освіти тощо.

Моніторинг в соціально-педагогічних системах, зокрема в загальноосвітньому навчальному закладі це інформаційна система, яка постійно змінюється завдяки неперервності спостереження певного об’єкта управління за визначеними параметрами, факторами та критеріями, з метою прийняття оперативного управлінського рішення щодо прогнозування подальшого його розвитку.

Об’єктом моніторингу є будь-який процес в соціально-педагогічних системах, у тому числі й розвиток навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку. Такий вид моніторингу є освітнім і відноситься до моніторингу діяльності.

Навчальна діяльність учнів 6-7 річного віку є об’єктом моніторингу і розглядається нами як складний за своєю структурою процес. На підставі аналізу наукових джерел (М.В.Гриньова, В.В.Давидов, Є.В.Заїка, В.А.Крутецький, О.О.Леонтьєв, А.К.Маркова, Г.В.Рєпкіна, Д.Б.Ельконін) нами виділена її структура: мотивація, цілепокладання, навчальні дії, контроль та самоконтроль, корекція та самокорекція, оцінювання та самооцінювання. Через зміни в структурних компонентах навчальної діяльності можна простежити її розвиток та встановити вплив на мотивованість у навчанні, рівень їхньої навченості та рівень самоорганізації.

Особливістю навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку є те, що її розвиток здійснюється завдяки цілеспрямованому впливу вчителя на формування її складових та усвідомлення з боку учнів власних результатів навчання. Під розвитком навчальної діяльності учнів ми розуміємо якісне нарощування та становлення її складових, що в навчальній діяльності учнів проявляється через навчання. Учень, опановуючи зміст освіти, набуває власного досвіду через кількісне накопичення знань, умінь, навичок, що виражається у його навченості. Кількісні зміни викликають якісні перетворення, за допомогою чого він переходить від нижчого рівня засвоєння знань до більш високого. Наприклад, з початкового - на середній, з середнього - на достатній, з достатнього – на високий. Отже, при спостереженні розвитку навчальної діяльності учнів за кожною з її складових велике значення ми приділяємо спостереженню за рівнем навчальних досягнень учнів та за рівнем їх навченості.

У ході констатуючого експерименту виявлено, що концептуальна та нормативна база для проведення моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку в основному достатня. Проте ми з’ясували, що на практиці відсутнє цілеспрямоване спостереження розвитку навчальної діяльності учнів та її складових. Такий стан суперечить формуванню свідомої навчальної діяльності учнів, спрямованої на розвиток, активізацію життєвої позиції учнів, забезпеченню їхньої конкурентоспроможності в умовах ринкових відносин і впевнює нас у необхідності розробки й впровадження у навчальний процес спеціальної технології управління розвитком навчальної діяльності учнів, тобто технології цілеспрямованого спостереження розвитку компонентів навчальної діяльності учнів початкових класів.

У другому розділі - „Модель моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку на засадах кваліметрії”, спираючись на теорії педагогічного моделювання та проектування, розроблено модель моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку, яка складається з таких компонентів: концептуального, який передбачає розкриття сутності теорії внутрішньошкільного управління навчальним процесом на засадах кваліметрії; змістовного, який передбачає створення кваліметричного зразка спостереження стану навчальної діяльності учнів за її компонентами; технологічного, який передбачає вибір математичного апарату вимірювання стану розвитку навчальної діяльності та описання процесу моніторингових процедур; регулюючого, який передбачає розробку програми розвитку навчальної діяльності учнів на рефлексивній основі (Рис.1).

Організації моніторингу в загальноосвітньому навчальному закладі проявляється у характері взаємозв’язків його елементів, що ґрунтується на технології застосування моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку, як системної діяльності з відповідним методичним супроводом, який представлено у формі програми. Проведення моніторингових процедур має свої етапи: створення кваліметричного зразка спостереження розвитку навчальної діяльності учнів, вибір математичного апарату вимірювання стану розвитку навчальної діяльності учнів, розробка програми діагностики стану навчальної діяльності учнів, проведення діагностики стану навчальної діяльності учнів, узагальнення результатів та створення програми розвитку навчальної діяльності учнів. Вони є циклічними, після завершення останнього етапу починається знову перший з метою коригування мети проведення моніторингу. Проведення моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів здійснюється шляхом замірювання стану розвитку навчальної діяльності учнів з боку заступника директора з навчально-виховної роботи, вчителів початкових класів, батьків та учнів. Отримані в ході моніторингових процедур результати замірів стану навчальної діяльності учнів передбачають створення бази даних для збереження інформації, після обробки якої виробляються висновки, на підставі яких відбувається коригування і знаходження резервів розвитку навчальної діяльності учнів на основі рефлексивного ставлення тих, хто бере участь у моніторингових процедурах.




КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ




ЗМІСТОВНИЙ КОМПОНЕНТ





ТЕХНОЛОГІЧНИЙ КОМПОНЕНТ





РЕГУЛЮЮЧИЙ КОМПОНЕНТ


Рис. 1. Модель моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів

6-7 річного віку
В останніх педагогічних дослідженнях часто використовують кваліметричний підхід, який забезпечує об’єктивну характеристику стану об’єкта. Кваліметрія (“квалі” - якість, “метро” - міряємо) описує методи, засоби, способи кількісної оцінки якості за допомогою умовних балів. В ній застосовуються такі основні принципи спостереження й аналізу: якість як ієрархічна сукупність властивостей об’єкта задовольняє певні потреби суспільства та особистості; взаємозв’язок між загальною сукупністю властивостей та складними і простими властивостями об’єкта розкривається за допомогою ієрархічної структури, яка формалізується у вигляді кваліметричного зразка; окремі властивості (прості та складні) виміряються у специфічних для кожної властивості одиницях вимірювання, встановлюючи значення абсолютних показників; кожна проста або складна властивість характеризується відносними показниками, які інтерпретуються в кваліметричні оцінки, що знаходяться шляхом зіставлення абсолютного показника з еталонним; кожна проста та складна властивість об’єкта, крім абсолютного та відносного показників, характеризується вагомістю (пріоритетністю); комплексне кількісне оцінювання якості об’єкта характеризується середньою арифметичною залежністю.

Розробка інструментарію спостереження та аналізу навчальної діяльності учнів здійснюється через створення відповідного кваліметричного зразка об’єкта (якість) шляхом виділення параметрів (напрямів розвитку), факторів (складних властивостей) та критеріїв прояву факторів (простих властивостей), за допомогою якого в математичній формі відображається реальний розвиток об’єкта.

Розроблений нами кваліметричний зразок навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку складається з 6 параметрів, 18 факторів, 37 критеріїв. Для зручності використання та для автоматизації розрахунків і створення відповідних діаграм його було перенесено та формалізовано у табличному редакторі Excel. У такому вигляді він являє собою зручний інструментарій спостереження та аналізу стану розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку.

Запровадження моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку необхідна умова для досягнення максимально позитивного результату в управлінні навчальним процесом у загальноосвітніх навчальних закладах І ступеня, через спостереження процесу розвитку навчальної діяльності учнів. Застосування кваліметричного зразка навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку в табличному редакторі Excel створить значні резерви часу заступнику директора з навчально-виховної роботи в школі І ступеня при обробці результатів та прийнятті управлінських рішень.



У третьому розділі - “Експериментальна перевірка моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку” - проведено апробацію розробленої моделі моніторингу навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку та розроблено методичні рекомендації щодо застосування розробки моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів. Для цього визначено, що незалежною змінною виступає розроблений нами кваліметричний зразок навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку, залежними змінними - технології визначення рівнів: навченості учнів; їхніх навчальних досягнень, вмотивованості в навчанні, самоорганізованості та самостійності в навчанні, рівня, рівня вимог учителя щодо навчання учнів.

Рівень навчальних досягнень учнів 6-7 річного віку визначався нами за допомогою традиційних методів; рівень навченості учнів та рівень вимог учителя щодо навчання учнів - за допомогою методики В.П.Симонова та Г.В.Єльникової; рівень мотивованості навчання - за допомогою психологічної картки-профіля школяра, яку розроблено Ю.З.Гільбухом; рівень самостійності у навчанні, рівень самооцінювання, рівень самоорганізації - за допомогою відповідних тестів розроблених нами.

Центральною ланкою в експериментальному дослідженні був кваліметричний зразок спостереження та аналізу стану розвитку навчальної діяльності учнів, який пропонувався учням першого класу, їхнім батькам, учителям і керівникам школи І ступені, як інструментарій моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів. За його допомогою здійснювалася діагностика та аналіз наявного стану розвитку навчальної діяльності учнів. Процес спостереження супроводжувався спрямуванням навчальної діяльності учнів на розвиток з урахуванням рефлексії з боку батьків, з учителів, учнів.

Саме застосуванням моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку в експериментальних класах і відрізняло рівень їх навчальних досягнень від рівнів навчальних досягнень учнів контрольних класів, де учні не могли цілеспрямовано спостерігати за своїми змінами у навчальній діяльності та проводити поточне коригування стану її складових під керівництвом учителя.

Для визначення показників динаміки розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку використовувалися статистичні методи знаходження середнього арифметичного та частки від цілого на основі даних, що отримувалися при застосуванні кваліметричного зразка спостереження й аналізу навчальної діяльності учнів. Для підтвердження ефективності запропонованої моделі моніторингу навчальної діяльності учнів нами була застосована індексна оцінка.

Комплексні спостереження та аналіз рівня розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку, що застосовувалися у ході експерименту, зареєстрували позитивну динаміку змін її складових та підтвердили позитивний вплив запровадження моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів в управлінні навчальним процесом початкової школи. Узагальнені результати експерименту засвідчили підвищення рівня навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку. А саме: відбулася зміна пріоритетів розвитку складових навчальної діяльності: за параметром мотивації – на 14%; за параметром цілепокладання – на 24%; за параметрами “контроль-самоконтроль”, “корекція-самокорекція” – на 28%; “оцінка-самооцінка” – на 27%; за параметром “навчальні дії” - на 6%, оскільки до початку експерименту цей параметр мав найбільше значення. За індексною оцінкою рівень навчальної діяльності учнів в цілому підвищився на 21,2%; рівень навчальних досягнень учнів експериментальних класів - на 22,5% (табл. 1); рівень мотивації, цілеспрямованості та самостійності в навчанні учнів 6-7 річного віку - з середнього та достатнього на достатній та високий відповідно; рівень вимог учителів експериментальних класів до навчання учнів - з середнього на високий; рівень навченості учнів в експериментальних класах - майже вдвічі (рис.2).

Таблиця 1


Рівні навчальних

досягнень учнів

Кількість учнів

до експерименту

після експерименту

Контрольні

класи


(107 осіб)

Експериментальні класи

(105 осіб)



Контрольні

класи


(107 осіб)

Експериментальні класи

(105 осіб)



Початковий

35

41

8

0

Середній

40

39

49

33

Достатній

21

19

37

47

Високий

11

6

13

25




Рис.2. Рівень приросту навченості учнів

За таблицею 1 та рис. 2 видно, що в контрольних класах після експерименту на високому рівні стали навчатися на 2 учня більше, то в експериментальному – на 19. На початковому рівні в експериментальних класах з 41 учня не залишилося жодного, у той час, коли в контрольних класах з 35 учнів залишилося 8.

Результативність введення моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку в управління навчально-виховним процесом початкової школи значно підвищили його якість.



На основі аналізу результатів дослідження зроблено такі висновки:

  1. Нові соціально-педагогічні умови й актуальні запити практики висувають важливі завдання сучасної освіти - формування мотивованої, повноцінної навчальної діяльності кожного учня, починаючи з моменту його вступу до школи, тобто, з шести – семирічного віку.

Успішному розв’язанню зазначеного завдання сприятиме розробка та впровадження моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку як механізму спостереження й аналізу динаміки змін її складових.

  1. Результатом теоретико-пошукової роботи є уточнення сутності та структури вихідного поняття „навчальна діяльність”, виділення її структурних компонентів (мотивація, цілепокладання, навчальні дії, контроль та самоконтроль, корекція та самокорекція, оцінювання та самооцінювання) та особливостей їх реалізації учнів 6-7 річного віку. Доведено, що навчальна діяльність учнів 6-7 річного віку складна за своєю структурою і характеризується особливістю її формування та забезпечується сумісною діяльністю учня та вчителя з поступовим делегуванням повноважень самоконтролю та самокорекції учнів.

  2. Визначено, що моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку є модернізованою функцією управління навчально-виховним процесом у початковій школі, характеризується нами як освітній моніторинг.

  3. Необхідність створення спеціальної технології спрямовуючого спостереження розвитку навчальної діяльності учнів початкових класів та її складових дала підставу для розробки моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності молодших школярів, яка складається з концептуального, змістовного, технологічного та регулюючого компонентів. Концептуальний - розкриває сутність теорії внутрішньошкільного управління навчальним процесом на засадах кваліметрії; змістовний - передбачає створення кваліметричного зразка спостереження стану навчальної діяльності учнів за її компонентами; технологічний - передбачає вибір математичного апарату вимірювання стану розвитку навчальної діяльності та описання процесу моніторингових процедур; регулюючий - передбачає розробку програми розвитку навчальної діяльності учнів на рефлексивній основі.

  4. Розгляд регулюючого компоненту, який здійснюється на рефлексивній основі, як окремої складової є особливістю розробленої нами моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку і відрізняє її від усіх інших видів моніторингу.

  5. Розроблена нами модель моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку реалізована на різних рівнях управління школи І ступеня, в процесі курсової підготовки заступників директорів, директорів загальноосвітнього навчального закладу, вчителів початкових класів в інститутах післядипломної педагогічної освіти шляхом впровадження спецкурсу “Моніторинг розвитку навчальної діяльності учня загальноосвітнього навчального закладу”.

  6. В результаті експериментальної апробації моделі моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку відбулася зміна пріоритетів розвитку складових навчальної діяльності: за параметром мотивації – на 14%; за параметром цілепокладання – на 24%; за параметрами “контроль-самоконтроль”, “корекція-самокорекція” – на 28%; “оцінка-самооцінка” – на 27%; за параметром “навчальні дії” - на 6%, оскільки до початку експерименту цей параметр мав найбільше значення. За індексною оцінкою рівень навчальної діяльності учнів в цілому підвищився на 21,2%; рівень навчальних досягнень учнів експериментальних класів - на 22,5% (табл. 1); рівень мотивації, цілеспрямованості та самостійності в навчанні учнів 6-7 річного віку - з середнього та достатнього на достатній та високий відповідно; рівень вимог учителів експериментальних класів до навчання учнів - з середнього на високий; рівень навченості учнів в експериментальних класах - майже вдвічі.

  7. Перевірка рівня навчальних досягнень учнів до експерименту та після за методикою В.П.Симонова показав загальний приріст по контрольних класах 3,75% по експериментальних - 26,25%.

  8. Для запровадження освітнього моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів у роботу початкової школи розроблено відповідні методичні рекомендації та створено CD-R диск на якому в табличному редакторі Excel формалізовано кваліметричний зразок навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку та побудовано таблиці для бази даних з наступним створенням відповідних діаграм динаміки розвитку складових навчальної діяльності учнів.

  9. Отримані результати можуть бути використані під час розробки навчально-методичного забезпечення процесу діагностування педагогічних явищ, для вивчення якості навчально-виховного процесу в загальноосвітньому навчальному закладі та в системі післядипломної педагогічної освіти та управлінні ними.

Виконана наукова робота не вичерпує проблему практичного застосування моніторингу для спрямування навчальної діяльності учнів початкової школи на розвиток. Вона потребує подальших досліджень щодо взаємодії вчителя з учнем з метою посилення самостійності й самоорганізації останніх у навчальному процесі, враховуючи їхні вікові особливості.


Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях

  1. Додавання та віднімання в межах 10 // Інформаційно-методичний вісник; Випуск № 5-6. - Харків, Управління освіти Харківської обласної державної адміністрації, 1994.- С. 84-94.

  2. Розвиток інтелектуальних умінь молодших школярів // Нова школа. Матеріали з досвіду створення, становлення та розвитку навчальних закладів нового типу в Дзержинському районі м. Харкова. - Харків: НФТИ, 1995. - С. 45-47.

  3. Організація навчально-виховного процесу з розвитку логічного мислення молодших школярів // Педагогічні інновації: ідеї, реалії, перспективи. Збірник наукових праць. - Вип. 4.- К.: Логос, 2001. - С. 135-140.

  4. Розвиток логічного мислення молодших школярів // Джерело педагогічної майстерності. Початкова школа: Науково-методичний бюлетень. -Вип. 1. - Харків: ХОНМІБО, 2001. - С. 20-24.

  5. Методичні поради щодо організації навчально-виховного процесу в початкових класах у 2002-2003 навчальному році. – Харків: ХОНМІБО, 2002. -12 с. (у співавторстві).

  6. Моніторинг навчальної діяльності учнів загальноосвітньої школи // Науково-пізнавальна діяльність учасників освітнього процесу навчальних закладів різних рівнів акредитації: Збірник наукових праць. - К.: Науковий світ, 2002. - С. 192-201.

  7. Навчальна діяльність як один з факторів соціалізації учнів // Збірник матеріалів конференції. – Харків: ХОНМІБО, 2003. - С. 123-126.

  8. Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів як засіб забезпечення безперервності освіти. Збірник матеріалів конференції Харків: НУА, 2003. - С. 52-53.

  9. Лунячек В., Рябова З., Ярещенко Л. Моніторинг діяльності кафедри в системі післядипломної освіти // Нова педагогічна думка. №3-4. - Луганськ, 2003. - С. 7-12.

  10. До питання навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Національна програма виховання дітей і молоді в Україні: стан та перспективи”. - Херсон: ХДУ, 2003. - С. 165-172.

  11. Деякі питання розвитку початкової школи з позиції Національної доктрини // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003. - № 5-6. - С. 114-119.

  12. Використання редактора EXCEL для проведення моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2004. - №4. – С. 26-29.

  13. Організація експерименту з моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів // Методичний збірник за результатами Всеукраїнської науково-практичної конференції “Адаптивне управління середньою освітою на муніципальному рівні” 20-21 травня 2004р. - Запоріжжя: Х-Принт. - 2004. - С. 19-23.

  14. Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів загальноосвітнього навчального закладу: Науково-методичний посібник. - Харків: Гімназія. - 2004. - 72 с.


АНОТАЦІЯ
Рябова З.В. Моніторинг розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку (управлінський аспект). Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. - Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2004.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі управління розвитком навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку.

Результатом дослідження стало виявлення сутності моніторингу як механізму управління навчальною діяльністю учнів, що відбувається в нерівноважних умовах, й одночасно як модернізованої функції управління. Доведено, що навчальна діяльність учнів 6-7 річного віку має свою специфіку, пов’язану з особливостями їхнього психічного і фізіологічного стану.

Науково обґрунтовано та апробовано модель моніторингу розвитку навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку на кваліметричних засадах. Кваліметричний зразок спостереження та аналізу навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку, який є інструментарієм моніторингу та формалізований в табличному редакторі Excel, перенесений на CD-R диск з розробленими відповідними методичними рекомендаціями та технологією використання.

Доведено підвищення результативності управління розвитком навчальної діяльності учнів 6-7 річного віку при застосуванні моделі моніторингу із здійсненням спеціальної підготовки до цього вчителів, учнів, батьків та керівників початкової школи.

Розроблено, апробовано і введено у практику Харківського обласного науково-методичного інституту безперервної освіти спецкурс „Моніторинг розвитку навчальної діяльності учня загальноосвітнього навчального закладу”.

Ключові слова: управління розвитком навчальної діяльності, моніторинг, навчальна діяльність учнів 6-7 річного віку, кваліметричний підхід, кваліметричний зразок.
АННОТАЦИЯ
Рябова З.В. Мониторинг развития учебной деятельности учащихся 6-7 летнего возраста (управленческий аспект). – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. - Центральный институт последипломного педагогического образования при Академии педагогических наук Украины, Киев, 2004.

Диссертационное исследование посвящено проблеме управления развитием учебной деятельности учащихся 6-7 летнего возраста.

В результате исследования выявлено сущность мониторинга как механизма управления развитием учебной деятельности в нестабильных условиях. В ходе проведенной теоретико-исследовательской работы было доказано, что мониторинг является модернизированным контролем, необходимость в котором продиктовано постоянно меняющимися условиями нашего времени. Выделено принципиальное отличие контроля и мониторинга, которое состоит в следующем: мониторинг создает не только научную базу принятия управленческого решения, но и обеспечивает текущее регулирование и прогнозирование дальнейшего развития объекта управления; контроль эффективен в стабильных условиях функционирования объекта управления в социально-педагогической системе, а мониторинг – в условиях её развития. Мониторинг есть механизмом управления, управленческой функцией, органично связанной с другими.

Доказано, что учебная деятельность учащихся 6-7 летнего возраста сложное по своей структуре образование и имеет свою специфику, которая характеризуется особенностями 6-7 летнего возраста и обеспечивается совместной деятельностью ученика и учителя, с постепенным увеличением степени свободы и делегированием полномочий самоконтроля и самокоррекции к ученику.

В исследовании аргументировано доказывается, что учебная самостоятельность учащихся должна формироваться на основе направленного комплексного отслеживания развития каждого компонента учебной деятельности: мотивации, целеположения, учебных умений, контроля-самоконтроля, коррекции-самокоррекции, оценивания-самооценивания. Данное отслеживание осуществляется самими учащимися, их родителями, учителями, руководителями общеобразовательного учебного заведения І ступени. В основном к концу первого года обучения отслеживание развития учебной деятельности ведет ученик самостоятельно с периодическими замерами со стороны учителя и родителей.

Научно обоснована и апробирована модель мониторинга развития учебной деятельности учащихся 6-7 летнего возраста на основе квалиметрического подхода, которая состоит из четырех компонентов: концептуального, содержательного, технологического и регулятивного.

Квалиметрический образец состояния развития учебной деятельности учебной деятельности учащихся 6-7 летнего возраста выступает как инструментарий мониторинга.

Результаты апробации модели мониторинга развития учебной деятельности учащихся 6-7 летнего возраста убедительно доказывают, что действия самонаблюдения, самооценивания и самокоррекции полностью возможны для учащихся 6-7 летнего возраста.

Для внедрения образовательного мониторинга развития учебной деятельности учащихся в управление учебным процессом начальной школы, а также для автоматизации подсчетов результатов наблюдения за учебной деятельностью учащихся 6-7 летнего возраста на основе квалиметрического образца формализованного в табличном редакторе Excel, который перенесён на CD-R диск. По его использованию разработано соответствующие методичные рекомендации.

Разработаны технология и методические рекомендации по использованию модели мониторинга в практической деятельности учителей, руководства начальной школы.

Доказано повышение результативности управления развитием учебной деятельности учащихся 6-7 летнего возраста и уровня их обученности при использовании образовательного мониторинга с осуществлением специальной подготовки для этого учителей, учащихся, родителей и руководства начальной школы.

Разработано, апробировано и введено в практику Харьковского областного научно-методического института непрерывного образования спецкурс “Мониторинг развития учебной деятельности учащихся общеобразовательного учебного заведения”.

Выполненная научная работа не исчерпывает проблему использования мониторинга для регулирования развития учебной деятельностью учащихся начальной школы. Она требует дальнейших исследований в направлении взаимодействия учителя и учеников с целью усиления самостоятельности и самоорганизации, последних в учебном процессе с учетом их возрастных особенностей.


Ключевые слова: управления развитием учебной деятельности, мониторинг, учебная деятельность учащихся 6-7 летнего возраста, квалиметрический подход, квалиметрический образец учебной деятельности.


ANNOTATION
Ryabova Z.V. Monitoring the development to scholastic activity schoolchildren 6-7 year ages (the management aspect). - The Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of the candidate of pedagogical sciences, specialty 13.00.01. – general pedagogy and history pedagogy. Central Institute of post-degree pedagogical education of APS of Ukraine, Kyiv, 2004.

This thesis is dedicated to the problem of management of 6-7 year old pupils learning activity.

Essence of the monitoring is revelled as a result of studies as mechanism of scholastic activity management in sloppy condition, as well as simultaneously emerges the function of such management. It is proved that scholastic activity schoolchildren 6-7 year ages have its specifics. This is connected with need of the education children given age in the first class. So, scholastic independence schoolchildren must be formed on base directed complex tracing the development to motivations, objective, level scholastic action, checking-self-verification, correction-itselfcorrection, and evaluating-itselfevaluating. Given tracing is realized themselves schoolchildren, their parents, teacher, leader school І step.

For introducing the educational monitoring the development to scholastic activity schoolchildren in functioning (working) the grade school, as well as for automation count in process of the observation factorial-criterion model formalized in tabular processor Excel, is carried on CD-R disk and is designed corresponding to methodical to recommendations.

It is designed, approves and carried in practical person Khakov regional scientifically-methodical institute of the unceasing formation special course "Monitoring the development to scholastic activity schoolchildren general educational institution".



The Keywords: scholastic activity management, monitoring, scholastic activity schoolchildren 6-7 year ages, qualitymeter bases,.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка