Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти україни єльникова олена Вікторівна



Скачати 371.8 Kb.
Дата конвертації26.03.2016
Розмір371.8 Kb.

ЦЕНТРАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ
ЄЛЬНИКОВА Олена Вікторівна

УДК 371.11:373.5:65.012




УПРАВЛІННЯ ВПРОВАДЖЕННЯМ ІНТЕРАКТИВНИХ ОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки



АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Київ – 2005
Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти Академії педагогічних наук України.




Науковий керівник

кандидат педагогічних наук,

АНУФРІЄВА Оксана Леонідівна, Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, зав. аспірантури та докторантури, м. Київ;


Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор,

Олена Миколаївна Пєхота, Миколаївський державний університет ім. В.О.Сухомлинського, кафедра педагогічних технологій та педагогічної майстерності, завідувачка, м. Миколаїв;




кандидат педагогічних наук,

Лунячек Вадим Едуардович, Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти, перший проректор, м. Харків;


Провідна установа

Інститут педагогіки АПН України, лабораторія управління освітніми закладами, м. Київ.

Захист відбудеться “23” грудня 2005 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м.Київ-53, вул. Артема, 52 - А, корпус 3, аудиторія 20.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України за адресою: 04053, м.Київ-53, вул. Артема, 52 - А, корпус 3.
Автореферат розісланий “23” листопада 2005 р.




Учений секретар

спеціалізованої вченої ради



О.С.Снісаренко




ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження обґрунтована необхідністю розробки механізмів пріоритетних напрямів розвитку загальної середньої освіти, які визначені Державною національною програмою “Освіта” (Україна ХХІ століття), Законом України “Про загальну середню освіту”, Концепцією загальної середньої освіти (12–річна школа), Національною доктриною розвитку освіти.

У цих документах акцент ставиться на розвиток інноваційних освітніх технологій в навчальному процесі загальноосвітнього навчального закладу (ЗНЗ) з метою забезпечення переходу освіти на нову, особистісно-орієнтовану парадигму. Теоретичний і дидактичний аспекти нових технологій навчання вже достатньо розроблені та висвітлені в роботах М.Башмакова, В.Беспалька, Л.Буркової, В.Лозової, Г.Селевка, О.Пєхоти та ін. вітчизняних й зарубіжних вчених. Разом з цим, впровадження зазначених технологій у сучасну педагогічну практику просувається дуже повільно. Це відбувається через недосконалість сучасних технологій управління освіти в цілому та технологій управління процесом впровадження інновацій зокрема.

Перехід світового суспільства до інформаційного з одного боку, та спрямованість на ринкові відносини нашої держави з іншого, створили умови, які зачепили всі сфери життя суспільства, що не могло не викликати потребу для перетворення системи освіти з унітарної (авторитарної, трансляційної) на демократичну, гуманітарну, спрямовану, насамперед, на розвиток кожної дитини – майбутнього члена суспільства. Швидкий розвиток технологій у наш час також ставить перед освітою нові завдання, починаючи від систематизації світових технічних і наукових досягнень на рівні змісту, приведення у відповідність з цим технологій, методів і форм навчання та закінчуючи залученням останніх у сферу освіти з інших, непедагогічних галузей суспільного світового простору.

Разом з прийняттям нової парадигми освіти (гуманістичної, особистісно-орієнтованої), та поширенням педагогічних досліджень, об’єктом яких є оновлені форми навчання, педагогічних методів та технологій інноваційного характеру, розвитком науки управління в цілому, виникла необхідність коригування завдань, що стоять перед розвитком освіти в Україні в цілому та перед загальноосвітніми навчальними закладами зокрема. На сучасному етапі розвитку нові педагогічні технології розробляються у теоретичному й дидактичному аспектах. Разом з цим, активно вивчається досвід зарубіжних науково-практичних педагогічних розробок та інновацій. Насамперед, можна виділити роботи Ю.Бабанського, М.Башмакова, В.Беспалька, І.Бома, Л.Буркової, В.Давидова, Дж.К.Джонса, Д. і Р.Джонсона, Дж.Дьюі, Л.Занкова, Г.Іванова, О.Киричука, М.Кларіна, Л.Лісіна, В.Лозової, Дж.Майер, М.Махмутова, Л.Момота, Є.Пасова, О.Пєхоти, Є.Полат, О.Пометун, Р.Реванса, Г.Селевка, М.Скрипника, К.Стоута, Дж.Шнайдера.


Разом з цим, впровадження нових технологій у сучасну педагогічну практику просувається дуже повільно, перш за все, із-за недосконалості сучасних технологій управління освіти в цілому та технологій управління процесом впровадження інновацій зокрема.

Питання управління освіти та управління навчальним процесом у загальноосвітньому навчальному закладі на сьогодні є пріоритетним напрямком вітчизняної педагогічної науки, та розглядаються у роботах вчених: О.Ануфрієвої, Ю.Бабанського, В.Беспалька, В.Бондаря, Т.Борової, М.Гриньової, Л.Даниленко, Г.Дмитренка, Г.Єльникової, Ю.Конаржевського, І.Лєрнера, В.Маслова, О.Моїсєєва, Н.Островерхової, В.Пікельної, М.Поташніка, Р.Реванса, В.Сухомлинського, В.Симонова, П.Третьякова, Н.Тализіної, К.Ушакова, Т.Шамової, І.Якиманської, В.Якуніна, та ін.

Основним проблемам освітньої інноватики в сучасній теорії і практиці присвячені роботи І.Бома, Л.Буркової, Л.Ващенко, Л.Даниленко, Д.У.Джонсона, П.Дроб’язка, О.Дусавицького, В.Живодьора, О.Козлової, М.Крюгера, Дж.Мейерса, А.Підласого, Н.Погрібної, С.Подмазіна, О.Попової, І.Пригожина, Г.Селевка, К.Ушакова, Н.Федорової, А.Хуторського, Н.Юсуфбекової.

Ці роботи свідчать про те, що науково-педагогічна думка поступово іде шляхом розробки та стимулювання розвитку освіти. Однак, поки що залишаються недостатньо розробленими технології управління процесом впровадження інновацій, які б відповідали сучасним потребам освіти.

Прискорення темпу життя, великий потік знань, що впливає на сучасну людину, потребує від неї вміння швидко знаходити необхідне рішення, використовуючи для цього пошукові методи, користуючись великою кількістю різноманітних джерел інформації. У зв’язку з цим, серед традиційних форм та методик навчання, у педагогічній практиці все частіше використовуються інтерактивні методи. Ця затребуваність пояснюється тим, що таке навчання спрямовано на підвищення пізнавальної активності учнів, посилення діяльнісного підходу в навчанні і реалізацію спільної діяльності, націленої на кооперативну обробку навчальної інформації з виробленням нових знань особисто кожним учнем в оптимальному тільки для нього режимі. Інтерактивні методи навчання досить швидко були визнані вчителями та управлінцями дієвим засобом впровадження нових освітніх технологій. Однак використання їх у практиці загальної середньої освіти поки що фрагментарне, епізодичне, не системне внаслідок нерозробленості відповідних технологій та неготовності більшості вчителів і управлінців користуватися інформаційними технологіями та комп’ютерною технікою.

Все зазначене вище зумовило необхідність дослідження та розробки технологій управління впровадженням інновацій в освіті, які б враховували сучасний стан розвитку суспільства.

Саме тому ми обрали тему дисертаційної роботи:

Управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу”

Подане дослідження присвячено технології управління впровадженням інтерактивних методик у педагогічну практику загальноосвітніх шкіл.

Вибраний напрямок відповідає комплексній науково-дослідній темі “Підготовка керівника школи в закладі післядипломної педагогічної освіти”, яка досліджується в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти АПН України і має реєстраційний номер 0119V004225. Тема дисертації узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 4 від 27.04.2003 р.).



Об’єктом дослідження є управління навчальним процесом в загальноосвітньому навчальному закладі.

Предметом – принципи, методи, засоби організації впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Мета дослідження: Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити модель управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу для підвищення його якості.

У своєму дослідженні ми виходили з припущення того, що використання розробленої моделі управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу на кваліметричних засадах із застосуванням програмних засобів і комп’ютерної техніки сприятиме підвищенню якості навчального процесу через оптимізацію його планування, здійснення поточного регулювання рівня професійної діяльності вчителів і навчальної діяльності учнів та розробку науково-методичних рекомендацій і відповідної підготовки керівників загальноосвітніх навчальних закладів.



Виходячи з мети, визначено такі завдання дослідження:

  1. Проаналізувати теорію і практику впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес та виявити зв’язок цього впровадження з тенденціями розвитку сучасного суспільства.

  2. З’ясувати сутність інтерактивних освітніх технологій навчання та виокремити відповідні інноваційні аспекти управлінської діяльності у зв’язку з впровадженням цих технологій в навчальний процес.

  3. Теоретично обґрунтувати, розробити та апробувати модель управління впровадженням інтерактивних технологій навчання та дослідити вплив її використання на підвищення якості навчального процесу ЗНЗ.

  4. Розробити програмні засоби для управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій у ЗНЗ та відповідні науково-методичні рекомендації для керівників.

Методологічну основу дослідження становлять: всезагальний закон розвитку, теорія пізнання, теорія управління, які дали основу для аналізу, систематизації, узагальнень теоретичних викладень щодо управління загальноосвітнім навчальним закладом; теорія систем, теорія нестабільності, системний і ситуативний підходи до управління, які були використані в моделюванні управління процесом впровадження інтерактивних освітніх технологій навчання; технологічний підхід до розробки моделі управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес з використанням комп’ютерної техніки; діяльнісний, особистісно-орієнтований, інформаційно-психологічний, синергетичний підходи до організації навчального процесу в загальноосвітньому навчальному закладі; Закони України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, Національна доктрина розвитку освіти в Україні, Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп’ютеризації сільських шкіл.

Теоретичну основу дослідження становлять:

  • сучасні дослідження філософії освіти (В. Афанасьєв, І.Зязюн, Г.Кремень, С.Подмазін, Дж. Тоффлер, А.Урсул, та ін);

  • загальні положення теорії управління, принципи і класичні функції управління (М.Альберт, В.Кноррінг, Ю.Конаржевський, М.Мескон, Ф.Тейлор, А.Файоль, М.Фоллет, Ф.Хедоурі та ін.);

  • учення про діяльнісний та особистісно-орієнтований підходи (А.Леонтьєв, І.Лернер, В.Лозова, Л.Момот, С.Подмазін, М.Скаткин, Г.Щукіна, І.Якиманська та ін);

  • психолого-педагогічні основи управління навчальним процесом (Д.Ельконін, К.Лєвін, В.Маслов, В.Семіченко, Х.Хекхаузен, Р.Шакуров, В.Якунін та ін.)

  • теоретичні розробки з управління загальноосвітнім навчальним закладом (В.Бондар, Л.Даниленко, Г.Єльникова, В.Маслов, О.Моїсєєв, В.Пікельна, М.Поташнік, В.Сімонов, П.Третьяков, К.Ушаков, Т.Шамова, та ін.);

  • теорія адаптивного управління (Г.Єльникова, Г.Полякова, П.Третьяков);

  • теоретичні розробки з освітніх технологій та технологізації навчального процесу (Л.Дяченко, О.Киричук, О.Кузьміна, С.Кушнірук, О.Пєхота, О.Пометун);

  • теоретичні основи інформатизації управління та використання інформаційно-комп'ютерних технологій в управлінні закладами освіти (О.Ануфрієва, В.Биков, Л.Калініна, В.Лунячек В.Олійник, І.Підласий, );

  • теорія й методика моделювання управлінської діяльності (М.Дахін, Л.Калініна, В.Пікельна та ін.);

  • кваліметричний підхід до визначення результативності управління загальноосвітнього навчального закладу (О.Ануфрієва, Г.Дмитренко, Г.Єльникова, З.Рябова та ін.).

Для досягнення поставленої мети використано такі методи педагогічного дослідження:

Емпіричні:

  • спостереження, опитування, тестування для збору інформації щодо розвитку діяльності учнів та вчителів загальноосвітнього навчального закладу;

  • аналіз документації, інформативних комп’ютерних технологій та електронних документів, що розташовані у глобальній мережі Інтернет, вивчення педагогічного та управлінського досвіду для визначення сучасного стану використання інтерактивних освітніх технологій в навчальному процесі;

  • експеримент з метою апробації та виявлення ефективності розробленої моделі управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій з використанням програмних засобів управління.

Теоретичні методи використовувалися для аналізу, зіставлення та узагальнення літературних джерел щодо теми дослідження:

  • метод сходження від абстрактного до конкретного при виділенні компонентів моделі управління; метод моделювання;

  • структурно-функціональний, порівняльно-аналітичний, математичний аналіз дали змогу отримати, проаналізувати та систематизувати дослідницькі літературні та електронні матеріали світової мережі Інтернет, з теми дослідження;

  • методи аналізу, синтезу, індукції, дедукції та метод моделювання застосовувалися при прогнозуванні умов ефективного управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій навчання з використанням програмних засобів;

  • метод системного аналізу використовувався під час розробки методики управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій навчання в навчальний процес, постановки задач для розробки відповідного програмного забезпечення;

  • кваліметричний підхід, факторно-критеріальний метод застосовувалися з метою відслідкування та коригування управлінських дій під час проведення апробації розробленої моделі управління впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес ЗНЗ;

  • метод вивчення та узагальнення за допомогою інформаційного програмного засобу „АСУ(М)” сприяв найбільш точному виразу основних положень дослідження та формулюванню висновків.

Експериментальна база дослідження:

Для виконання завдань дослідження та вивчення впливу розробленої моделі управління нами було проведено експеримент на базі загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів №№ 4, 13 м. Ірпеня, Конотопської міської гімназії № 1 Сумської області, ліцею № 142 м. Києва, Шосткінської міської школи-гімназії № 2, Сумської області.



Дослідження здійснювалося у декілька етапів.

На першому етапі (1996-1999 рр.) відбувалися: пошук, опанування, аналіз існуючого інформаційного забезпечення управлінської діяльності з питань організації та здійснення навчального процесу; вивчення практичного досвіду управління загальноосвітнім навальним закладом і використання управлінських інформаційних технологій; проведення аналітичного огляду літературних джерел щодо вивчення методологічних підходів і змісту теми дослідження.

На другому етапі (2000-2001 рр.) здійснювалися: розробка, наукове обґрунтування та первинна апробація моделі управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу; організація експериментальних майданчиків у м. Ірпені (ЗОШ № 4), м. Конотоп Сумської області (міська гімназія № 1) і м. Шостка Сумської області (школа-гімназія № 2).

На третьому етапі (2001-2005 рр.) проведено: комплексне експериментальне дослідження створення системи управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу та визначення її ефективності; аналіз, узагальнення та інтерпретація результатів експериментальної частини дослідження. Розробка методичних рекомендацій для керівників загальноосвітніх навчальних закладів. Формулювання висновків. Оформлення дисертаційної роботи.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає в тому, що:

  • вперше теоретично обґрунтовано модель управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу;

  • удосконалено класифікацію програмного забезпечення управлінської діяльності з організації та здійснення впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес;

  • набуло подальшого розвитку інформаційне програмне забезпечення освітнього моніторингу для відображення динаміки суб’єктності учителів та учнів в навчальному процесі.

Практичне значення дослідження полягає в розробці та впровадженні отриманих результатів:

    • в управлінській діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів щодо організації процесу навчання з використанням інтерактивних освітніх технологій;

  • в системі післядипломної освіти для підготовки керівників і педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів до управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес.

Вірогідність отриманих результатів забезпечується проведенням наукового аналізу використаних літературних джерел та інформаційних технологій, єдністю теоретичного й експериментального компонентів дослідження, репрезентативністю вибірки, всебічністю охоплення проблеми у відповідності з метою та завданнями дослідження.
Апробація результатів дослідження.

Результати дисертації докладалися на:



  1. Міжнародних науково-практичних конференціях, семінарах: Перший міжнародний симпозіум „Проблеми розвитку післядипломної педагогічної освіти в сучасному суспільстві” (Київ, 2002).

  2. Всеукраїнських науково-практичних конференціях, семінарах: „Програмно-цільове управління і використання інноваційних особистісно-орієнтованих технологій” (м. Шостка, Сумської обл., 2003); „Інноваційні технології управління загальноосвітніми навчальними закладами” (м. Сімферополь, 2005)

  3. Регіональних науково-практичних, науково-методичних конференціях, семінарах, семінар керівників закладів освіти „Інтерактивні освітні технології як засіб валеологізації навчально-виховного процесу” (Київ, 2005); науково-практична конференція „Впровадження інновацій в управління загальноосвітніми навчальними закладами” (Донецьк, 2004).

Публікації: основні положення і висновки дисертаційного дослідження знайшли відображення в одному електронному посібнику і восьми одноосібних публікаціях, чотири з яких надруковані у виданнях, затверджених ВАК України як фахові.

Структура роботи:

Дисертація складається із вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку літератури (302 найменування, з них 14 – іноземною мовою), 11 додатків. Загальний обсяг роботи 245 сторінок. Обсяг основного тексту дисертації складає 177 сторінки. Додатки складають 48 сторінок. Дисертація містить 24 рисунки та 27 таблиць.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ



У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, охарактеризовано методи, етапи дослідно-експериментальної роботи, розкрито вірогідність, наукову новизну й теоретичну та практичну значущість здобутих результатів, наведені дані щодо їх апробації та впровадження.

У першому розділі „Теоретичні основи управління навчальним процесом” розглядаються зміст та структура управління навчальним процесом в загальноосвітньому навчальному закладі, сутність інтерактивного навчання та особливості його впровадження у навчальний процес.

За результатами опрацювання державних документів, філософських, педагогічних, психологічних та інших джерел й управлінської практики нами установлено, що тенденції розвитку української держави, її спрямованість на інтеграцію у світовий інформаційний простір, обумовлюють більш широке використання інформаційних технологій, зокрема, у сфері освіти.

Враховуючи пріоритетність знання над капіталом у майбутньому інформаційному суспільстві, роль освіти поступово стає визначальною як основної галузі, що виробляє комплекс системних знань, вмінь і навичок у кожного члена суспільства, головного виробника та носія інформації.

Система управління навчальним процесом відноситься до управління соціальними системами. Реформування вітчизняної системи освіти починається з соціального управління, зміни пріоритетів та вироблення основних принципів, змісту, форм та методів управління інноваційними процесами в освіті.

Сучасною наукою визначено основні складові системи управління навчальним закладом та навчальним процесом. Враховуючи місце кожного з функціональних компонентів управлінської системи, можна виділити такі її основні етапи: визначення головної мети діяльності системи; систематизація та класифікація зовнішніх та внутрішніх суб’єктивно значимих умов; декомпозиція мети на завдання й створення моделі виконання завдань; виділення головних критеріїв досягнення мети як передумова здійснення функції контролю; поточний контроль та корекція діяльності за визначеними критеріями; кінцевий контроль та оцінка реальних результатів.

Визначальним параметром кожного етапу управління навчальним процесом є циклічність. Установлено, що елементарним циклом в управлінні навчальним процесом для учня і вчителя є тематичний, для адміністрації – за суб'єктивним визначенням: квартальний або семестровий тощо.

Основними характеристиками управління освітнім процесом сучасного навчального закладу є закономірності та принципи, що створюють основну базу, його функціональні та структурні компоненти й алгоритм здійснення. Серед закономірностей та принципів управління найбільш актуальними на сьогодні визнаються оптимізація, інтенсифікація та інформатизація управління, які залишаються недостатньо розробленими.

Функції учасників підсистем управління навчальним процесом умовно поділено на рутинні та креативні. Доведено, що креативні функції поступово можуть перейти до рутинних при забезпеченні умов їх оптимізації. Визначено, що засобом рутинизації функцій управління є інформаційні комп’ютерні технології, які значно підвищують потенціал впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес. Однак, виникає потреба розробки механізмів аналізу та діагностики цього потенціалу.

Стверджується, що підвищення якості навчального процесу можна досягти шляхом створення технології управління впровадженням педагогічних інновацій.

Встановлено, що використання інтерактивних освітніх технологій у навчанні можна віднести до інноваційних процесів.

Проаналізовано соціальну природу освітніх інновацій на основі робіт Г.Хакена про структуру соціальної системи. Зроблено висновок, що забезпечення стійкості інноваційних процесів залежить від глибини їх проникнення до середнього рівня цієї системи.

З’ясовано необхідність визначення лож проходження інноваційних процесів від несистемних (епізодичних) змін на нижньому рівні, до сталих змін на середньому рівні соціальної системи для забезпечення стійкості інновацій.

Визначено, що недостатня розробленість технологій управління інноваційними процесами призводить до втрати ключових ідей інновацій, зниження якості менеджменту та, як наслідок, неповне використання творчого потенціалу педагогічних кадрів.

Встановлено, що перехідні процеси розвитку соціальних систем мають особливі фіксовані стани, які визначаються як атрактори. Доведено, що атрактори – це квазістабільний стан, зумовлений самоорганізацією системи та є таким, що створює стале підґрунтя інноваційного процесу.

Відзначається, що варто ідентифікувати та використовувати атрактори для більш глибокого проникнення інноваційних перетворень в діяльність учасників освітнього процесу.

Проаналізовано сутність інтерактивних технологій навчання, їх концептуальні засади. Визначено повну відповідність цих технологій сучасній освітній парадигмі та виявлено їх основні компоненти.

Позначається, що інтерактивне навчання – це сукупність педагогічних технологій, котрі складають педагогічну систему, засновані на спільній діяльності, що здійснюється засобами комунікації та має проблемно-пошукову природу

Виявлено специфіку, організаційні та педагогічні умови такого навчання, що обумовлює ключові позиції технології управління їх впровадженням у навчальний процес:

До цих умов належать наступні: підвищення рівня індивідуалізації навчання за рахунок зменшення питомої кількості учнів в класі на одну годину вчителя при здійсненні навчально-виховного процесу та поширення використання моделюючих можливостей комп’ютерної техніки; навчання вчителів інтерактивним технологіям, практичним результатом якого має бути поетапний перехід від фрагментарного використання інтерактивних технологій до системного; моніторинг професійної діяльності вчителя з позиції інтерактивного навчання у співвідношенні до рівня їх професійної діяльності; інтенсифікація аналітичної функції управління щодо ідентифікації атракторів за рахунок автоматизації процесів збору, обробки та аналізу результатів моніторингових спостережень; рутинізація деяких функцій управління засобами інформаційних комп’ютерних технологій.

Все зазначене вище призводить до висновку про необхідність наукового обґрунтування, розробки, й експериментальної перевірки цілісної технологічної моделі управління процесом впровадження інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес.



У другому розділі „Впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес” подається розробка відповідної проектної матриці та моделі управління цим впровадженням.

У дослідженні зазначено, що поняття соціального моделювання взагалі та, педагогічного зокрема, стали об’єктом дослідження Г.Данилової, А.Дахіна, В.Пікельної, В.Карпічева, К.Касторіадіс, Е.Гусинського, А.Гуцала, В.Іноземцева, Л.Калуве. На основі аналізу робіт цих вчених, визначено, що модель технології управління процесами, які протікають в педагогічних системах, повинна мати соціальну основу. Зауважено, що сучасна методологія моделювання, що представлена в науковій літературі, спирається на принципи синергетики.

У дисертаційному дослідженні встановлено, що синергетичне управління має високий ступінь прогностичності й будується на лінійній екстраполяції. Моделювання інноваційних процесів взагалі та процесу впровадження інтерактивних технологій зокрема, розглядається як проектування розвитку соціальної системи.

З’ясовано, що особливого значення набуває важливість відстеження особистих змін кожного учасника інноваційного процесу.

Водночас стверджується, що сучасна наукова думка схиляється до проектування інноваційного розвитку суспільства через детальне проектування атракторів та розробку параметрів їх точної ідентифікації. З цією метою аналізуються умови визначення атракторів та фактори переходу від одного стабільного стану в інший.

Таким чином, в межах дослідження побудова моделі управління процесом впровадження інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес реалізується за такою схемою:



  1. аналіз нового якісного сталого стану (стан після успішного впровадження інтерактивних технологій), аналіз інтерактивних технологій, їх порівняння з традиційними для визначення основних компонентів змістовного наповнення процесу впровадження;

  2. прогностичне визначення атракторів, як квазістабільних станів, що можуть бути опорними в процесі впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес;

  3. встановлення параметрів ідентифікації атракторів та способів і засобів оцінювання досягнення системою визначеного атрактору;

  4. способів збору, обробки й збереження отриманої інформації для її подальшого використання.

Встановлено, що основним фазисом моделювання є окреслення матриці змісту моделі, яка складається з чотирьох компонентів.

До першої вертикалі матриці проектування відносяться теоретичні засади моделювання: теорія моделювання та закономірності й принципи управління, які складають методологічний компонент моделі.

До другої вертикалі відносяться системи імперативів та диспозитивів, або змістовний компонент моделі.

До третьої вертикалі матриці процесу впровадження відноситься структура та управлінські функції, або технологічний компонент.

Елементи субкультури та спеціальні умови складають четверту вертикаль матриці, що є регулюючим компонентом.

У дослідженні розкриті всі зазначені вище компоненти, що не дозволяє зробити обсяг автореферату. Тому тут приділена увага тільки головному з них – змістовному. Змістовний компонент складається з двох взаємопов’язаних частин – системи імперативів та системи диспозитивів, що забезпечує адаптацію імперативних складових до місцевих умов. Установлено, що до системи імперативів відноситься: базовий інтенсивний курс для вчителів з теорії і практики інтерактивного навчання; програмне забезпечення процесу впровадження; психологічна діагностика учасників процесу; кваліметричні субмоделі діяльності учасників процесу. До системи диспозитивів відноситься адаптація інтенсивного курсу для вчителів певного навчального закладу; створення апарату вимірювання рівня професійної майстерності вчителів та їх психологічної підготовленості; адаптація кваліметричних субмоделей діяльності учасників процесу; введення програмного забезпечення процесу впровадження.

Програма та навчальний план курсу структуровані таким чином, щоб наприкінці кожного модулю реалізовувався стабілізаційний етап.

Визначено, що в процесі впровадження інтерактивних технологій навчання кожний навчальний модуль за своїм змістом і планом слугує теоретично окресленим атрактором. Важливим аспектом моделі впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес є апарат спостереження за результатами для ідентифікації виходу системи на атрактор.

З’ясовано циклічну структуру процесу впровадження інноваційних освітніх технологій, враховуючи його атракторну будову. Зумовлено, що процес виходу на певно визначений атрактор також має свою циклічну структуру. Схематично організацію процесу впровадження на рівні атрактору представлено на рис. 1. Встановлено, що структура процесу на рівні інших атракторів є абсолютно ідентичною.

Технологічність управління процесом впровадження проявляється у ступені розробленості його організації, критеріального апарату вимірювання та використання інформаційно-комп’ютерного інструментарію. Тому технологію моделі впровадження визначено як систему з адаптивним управлінням, що представлена комплексом організаційних заходів; апаратом вимірювання динаміки розвитку діяльності педагогічних кадрів з опорою на моніторинг діяльності учнів; програмою корекції діяльності суб’єктів процесу впровадження.

У дослідженні наголошується, що для створення апарату вимірювання стану об’єкту управління доцільно використовувати кваліметричний підхід як універсальний, а з метою оптимізації проведення операцій вимірювання, доречне широке використання інформаційно-комп'ютерних технологій для збору, накопичення та обробки результатів вимірювань.
Error: Reference source not found

У процесі виконання наукової роботи розроблено кваліметричну факторно-критеріальну субмодель діяльності вчителя з позицій інтерактивного навчання. В якості вимірювального інструментарію використано кваліметричні субмоделі професійної діяльності вчителя (Г.Єльникова) та субмодель діяльності учня (З.Рябова). Рекомендовано отримані результати збирати в загальну базу даних для зіставлення та вивчення динаміки показників. Процес накопичення, збирання та обробки результатів формалізовано в програмному засобі АСУ(М) для повної автоматизації виснажливих процедур.

Таким чином, розроблена та теоретично обґрунтована модель управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес отримала технологічне та інструментальне забезпечення, що зробило її придатною для практичного використання.

У третьому розділі „Експериментальна апробація розробленої моделі управління впровадженням інтерактивних технологій в навчальний процес ЗНЗ” розкривається вплив використання цієї управлінської моделі на якість навчального процесу та наводяться відповідні науково-методичні рекомендації для його учасників.

У роботі зазначається, що з метою експериментальної перевірки розроблених теоретичних матеріалів були обрані заклади та установи загальної середньої освіти: ЗОШ І-ІІІ ступеню № № 4 і 13 м. Ірпеня Київської області; НВК № 2 м. Шостка Сумської області; гімназії №№ 178 та 142 м. Києва; В експерименті прийняли участь 996 учнів, 64 вчителя, 6 заступників директора, всього 1066 осіб. Вибір експериментальних і контрольних класів проводився методом випадкового добору.

Обрані експериментальні школи, учні, вчителі та керівники склали вибірку, яка представляла різні території, різні типи шкіл (загальноосвітні школи, НВК, гімназії). Отже, експериментальна апробація мала достатню кількість учасників і була репрезентативною.

У ході експерименту перевірялася ефективність розробленої моделі управління процесом впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу.

Апробація розробленої моделі включала: її впровадження в управління навчальним закладом, реалізацію модульного навчання вчителів, ідентифікацію атракторів шляхом проведення вимірів та необхідних математичних обчислень.

Головною концептуальною ідеєю моделювання процесу впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес була його атракторна будова та розроблений механізм обчислення змінних щодо виходу на атрактор. Дослідженням підтверджено, що атрактор в інноваційних процесах характеризується чотирма показниками, що мають знаходитися в певних числових інтервалах. Доведено, що при одночасному попаданні цих показників в означені інтервали, можна констатувати вихід системи на атрактор.

У процесі апробації використано класичні методи емпіричного дослідження: спостереження, опитування, анкетування, тестування, аналіз документації, проведення певних математичних обчислень, збір та обробка даних з наступним аналізом їх відповідності розробленим та застосовуваним моделям діяльності.

Для аналізу впливу моделі на навчальний процес зібрано та проаналізовано поточні й атестаційні результати рівня навчальних досягнень учнів.

В якості інструментарію використано опитувальники, анкети, карти зведення результатів, кваліметричні моделі діяльності різних категорій учасників навчального процесу, психологічні тести.

У роботі наголошується, що для збору даних застосовано методику самомоніторингу вчителів у поєднанні із зовнішнім адміністративним моніторингом, що була запропонована Г.Єльниковою.

Наукове обґрунтування достовірності одержаних результатів здійснено за допомогою наступних методів: Дельфи (діалогічне узгодження інформації), простого середнього арифметичного (отримання середніх даних) та індексної оцінки( визначення ступеня відповідності). Стверджується, що зазначені показники використовувалися для отримання даних динаміки процесу впровадження.

Результати дослідження засвідчують, що практичне використання розробленої моделі мало позитивний вплив на якість навчального процесу. Це виявилося: в оптимізації його планування; підвищенні рівня професійної діяльності учителів у контексті особистісно-орієнтованого навчання; активізації навчальної діяльності учнів та підвищення рівня їх навчальних досягнень; включенні батьків в освітній процес та у структурованості й автоматизації управлінської діяльності керівників.

Доведено високу об’єктивність такого способу управління інноваційним процесом, внаслідок його технологічності, що забезпечується певною послідовністю дій та використання відповідного програмного забезпечення й комп’ютерної техніки..

Окремим результатом наукового дослідження є розробка інтенсивного курсу практичного спрямування для підготовки керівників і педагогів до впровадження інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес загальноосвітніх закладів. Науково-методичний супровід зазначеного курсу складають: електронно-методичний навчальний посібник, програмні засоби для організації навчального та управлінського процесів з використанням комп’ютерних технологій.


На основі аналізу результатів дослідження зроблено такі висновки:

  1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове розв’язання наукової проблеми використання інновацій в управлінні діяльністю загальноосвітнього навчального закладу, що вимагає впровадження інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес на демократичних і гуманістичних засадах для підвищення його якості та забезпечення сталого розвитку.

  2. Вивчення стану теоретичної розробленості та нормативно-методичного забезпечення вирішення проблеми показав, що:

    • експериментальна апробація моделі впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес підтвердила правильність її атракторної структури;

    • створений математичний апарат ідентифікації атрактору забезпечує об’єктивність визначення ступеню проходження та вихід на атрактор наприкінці кожного модулю процесу впровадження інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу;

    • встановлено великий вплив незалежної змінної (кваліметрична субмодель діяльності вчителя з позиції інтерактивного навчання) на діяльність об’єкту, що виражається у позитивних мотиваційних змінах. Доведено правильність вибору залежних змінних, що мають вплив на об’єкт дослідження та ідентифікують вихід системи на атрактор: рівень навчальних досягнень учнів; рівень розвитку навчальної діяльності учнів; рівень загальної професійної діяльності вчителя; рівень ситуативної тривожності педагогічних кадрів;

    • емпірично здійснено деталізацію математичного апарату вимірювання змінних всередині кожного атрактору;

    • динаміка рівня діяльності та рівня навчальних досягнень учнів-учасників експериментального дослідження становить головний критерій ефективності впроваджених інновацій Спостереження за показниками цього критерію засвідчило, що впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес сприяло зростанню: рівня навчальних досягнень учнів (зростання в контрольних класах протягом терміну експерименту на 4 %, в експериментальних класах – на 13%); рівня навчальної діяльності учнів (зростання в контрольних класах на 3,12%, в експериментальних класах – на 10,46%);

    • результатами використання моделі управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес є:

а) ефективне оволодіння вчителями теоретичними основами особистісно-орієнтованого навчання та інтерактивними технологіями як його інструментарієм;

б) застосування в управлінні навчальним процесом моніторингу професійної діяльності вчителів як потужного засобу їх фахового зростання на основі самоаналізу та самокорекції педагогічних дій;

в) упровадження моніторингу діяльності вчителя з позицій інтерактивного навчання як засобу самокорекції педагогічної діяльності в контексті особистісно-орієнтованої парадигми;

г) розробка та впровадження програмних засобів в управлінську діяльність керівників для організації навчального процесу з використанням інтерактивних освітніх технологій та автоматизації моніторингових процедур;

д) підсилення ініціативи учнів у навчанні, що зумовлюється позитивною динамікою розвитку цілепокладання, самоаналізу та самокорекції власної діяльності;

є) забезпечення психологічної стабільності інноваційної діяльності педагогічного колективу шляхом вимірювання та поточного коригування рівня ситуативної тривожності вчителів;

ж) підвищення рівня задоволеності учасників освітнього процесу результатами навчальної діяльності та рівня активності батьків у навчально-виховному процесі.

з) розробка та впровадження навчального курсу для педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, створення з цією метою супровідного електронного мультимедійного посібника;

і) розробка науково-методичних рекомендацій для керівників, учителів, учнів та батьків щодо організації впровадження та використання інтерактивних освітніх технологій у навчальному процесі.

к) результати дисертаційного дослідження впроваджені в управлінську діяльність загальноосвітніх навчальних закладів різних областей України, в систему післядипломного навчання педагогічних кадрів та керівників освіти.

Отримані результати підтверджують позитивний вплив застосування моделі управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій у навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу на якість цього процесу. Саме тому ми вважаємо мету та завдання дисертаційного дослідження повністю виконаними.

Дане наукове дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми впровадження інновацій у систему управління навчальним процесом. Воно впевнює в необхідності подальших науково-конструктивних досліджень та розробок моделей і технологій управління навчальним процесом, досліджень функціональних взаємодій керівників навчального закладу з учасниками інноваційних процесів, підсилення інформатизації управління. Запропонована нами система не вирішує на сьогодні всіх проблем впровадження інновацій в систему управління сучасними закладами освіти, але дає уявлення про його будову, соціальну природу та окреслює напрямки розробки необхідних управлінських технологій.


Основний зміст роботи відображено в таких публікаціях

  1. Єльникова О.В. Хімія в таблицях, 8 клас. – К.: Епоха. – 2000. – 23 с.

  2. Єльникова О.В. Хімія в таблицях, 10 клас. – К.: Епоха. – 2000.– 32 с.

  3. Єльникова О.В. Хімія 8 клас, Тематична атестація. – К.: Епоха. – 2000. – 30 с.

  4. Єльникова О.В. Інтерактивні методи навчання, їх місце у класифікації педагогічних інновацій // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 3-4 (14-15). – С. 71-74.

  5. Єльникова О.В. Інтерактивне навчання – засіб модернізації освіти у сучасній школі //Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: Зб. наук. праць / Редкол.: Т.І.Сущенко (відп. ред.) та ін. – Київ-Запоріжжя. – 2002. – Вип. 24. – С. 84-88.

  6. Єльникова О.В. До питань інформатизації управління загальноосвітнім навчальним закладом // Директор школи, ліцею, гімназії. – 2003. – № 5-6. – С. 72-74.

  7. Єльникова О.В. Характеристика освітніх інноваційних процесів з позицій соціальної структури // Педагогічні основи навчально-виховного процесу у вищих закладах освіти України: Збірник наукових праць. Т. 2. // Проблеми сучасності: культура, мистецтво, педагогіка. – Харків-Луганськ: Стиль Іздат. – 2004. – 224 с.

  8. Єльникова О.В. Автоматизація складання шкільного розкладу з урахуванням нових педагогічних технологій за допомогою комп’ютерної програми Ректор 3. Мультимедійний, інтерактивний посібник для заступника директора ЗНЗ. – К. – 2004. – 654 Мб.

  9. Єльникова О.В. Інформатизація загальноосвітнього навчального закладу //Управління освітою. – 2004. – №21. – С. 20


Єльникова О.В. Управління впровадженням інтерактивних освітніх технологій в навчальний процес загальноосвітнього навчального закладу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки. – Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти АПН України, Київ, 2005.

У дисертаційному дослідженні науково обґрунтовано та апробовано модель управління впровадженням інтерактивних технологій в навчальний процес; розкриті методологія та технологія атракторної будови процесу впровадження, а також сутнісний зміст та інструментарій ідентифікації атракторів.

Доведено підвищення якості навчального процесу шляхом впровадження інтерактивних освітніх технологій в діяльність загальноосвітнього навчального закладу.

Для підвищення управлінської компетентності керівників та професіоналізму педагогічних кадрів розроблені відповідні навчальні курси. По кожному курсу створені план і програма, підготовлений інтерактивний мультимедійний посібник. Розроблено два програмних засоби для організації навчального процесу з використанням інтерактивних освітніх технологій, створення бази даних та проведення педагогічного моніторингу.

Результати дисертаційного дослідження впроваджені в управлінську діяльність загальноосвітніх навчальних закладів, в систему післядипломного навчання педагогічних кадрів та керівників освіти.



Ключові слова: інтерактивні освітні технології, інноваційні процеси в освіті, управління процесом впровадження, особистісно-орієнтоване навчання, пошукова природа технологій, педагогічний моніторинг, атрактор, ідентифікація атракторів, кваліметричні субмоделі, проектна матриця процесу впровадження, моніторинг діяльності вчителя, моніторинг діяльності учня, організація навчального процесу на основі інформаційних технологій.

Ельникова Е.В. Управление внедрением интерактивных образовательных технологий в учебный процесс общеобразовательного учебного заведения. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.01 – общая педагогика и история педагогики. – Центральный институт последипломного педагогического образования АПН Украины, Киев, 2005.

В диссертационном исследовании приведено теоретически обобщенное и научно обоснованное новое решение проблемы использования инновационных интерактивных образовательных технологий в учебном процессе общеобразовательного учебного заведения. Обосновано их применение на синергетической основе, которая требует использования содержания, форм и методов управления, в контексте адаптивных, гуманистических и демократических требований. Проанализирована сущность интерактивных технологий обучения, их концептуальные принципы. Определено полное соответствие этих технологий современной образовательной парадигме и раскрыты их основные компоненты.

Установлено, что управление, осуществляемое на синергетической основе имеет высокую степень прогностичности и строится на линейной экстраполяции. Моделирование инновационных процессов вообще и процесса внедрения интерактивных технологий, в частности, можно рассматривать как проектирование развития социально-педагогической системы.

В то же время определено, что современная научная мысль склоняется к прогнозированию инновационного развития современного общества через детальное проектирование аттракторов и разработки параметров их точной идентификации. С этой целью анализируются условия определения аттракторов и факторы перехода из одного стабильного состояния в другое.

Разработана квалиметрическая факторно-критериальная субмодель деятельности учителя с позиций интерактивного обучения. В качестве измерительного инструментария нами были использованы квалиметрические субмодели профессиональной деятельности учителя и учебной деятельности ученика. Для сбора полученных результатов в общую базу данных с целью сопоставления и изучения динамики показателей создано специальное программное обеспечение. Главной концептуальной идеей построения процесса внедрения интерактивных технологий в учебный процесс было доказательство его аттракторного строения и разработка механизма вычисления переменных для определения факта выхода участников образовательного процесса на аттрактор. Доказана высокая объективность данного способа управления инновационным процессом, который обеспечивает технологичность управления и самоуправления на основе четкой последовательности действий.

Построение модели управления внедрением интерактивных технологий обучения проводилось с помощью специально разработанной матрицы, состоящей из четырех вертикалей. Каждая вертикаль обозначает определенный содержательный компонент модели внедрения интерактивных образовательных технологий в учебный процесс.

Научно обоснованная модель управления внедрением интерактивных технологий в учебный процесс, методология и технология его аттракторной структуры, сущностный смысл и инструментарий идентификации аттракторов были экспериментально апробированы в работе общеобразовательных учебных заведений разных областей Украины.

Доказано повышение качества учебного процесса путем внедрения интерактивных образовательных технологий в деятельность общеобразовательного учебного заведения.

Для подготовки руководителей и педагогических кадров к внедрению интерактивных образовательных технологий в учебный процесс разработаны соответствующие учебные курсы.



Для руководителей: “Организация учебного процесса на основе интерактивных образовательных технологий”, где предусмотрено ознакомление с организационно-педагогическими условиями процесса внедрения, овладение программным средством по составлению оптимального расписания, изучение факторно-критериальных субмоделей деятельности учителя и ученика.

Для педагогических кадров – практически направленный интенсивный курс “Теория и практика интерактивного обучения”, который состоит из четырех модулей.

По каждому курсу разработаны план и программа, подготовлено интерактивное мультимедийное пособие. Созданы два программных средства для организации учебного процесса с использованием интерактивных образовательных технологий, построением базы данных и проведением педагогического мониторинга. Составлены рекомендации по внедрению программных продуктов в управленческую деятельность руководителей и овладения работой с программами.

Результаты диссертационного исследования внедрены в управленческую деятельность общеобразовательных учебных учреждений для внедрения инновационных интерактивных технологий в учебный процесс. Для использования результатов исследования в системе последипломного обучения руководящих кадров в программу соответствующих спецкурсов Центрального и областных институтов последипломного педагогического образования были включены образовательные модули по подготовке руководителей к инновационной деятельности вообще и к управлению внедрением интерактивных образовательных технологий в учебный процесс, в частности.

Ключевые слова: интерактивные образовательные технологии, инновационные процессы в образовании, управление процессом внедрения, педагогический мониторинг, аттрактор, идентификация аттракторов, квалиметрические субмодели, проектная матрица процесса внедрения, мониторинг деятельности учителя, мониторинг деятельности ученика, организация учебного процесса на основе информационных технологий.
Yelnikova O.V. Deployment management of interactive educational technologies in the educational process of general educational establishment. – Manuscript.

Dissertation on competition of graduate degree of candidate of pedagogical sciences after speciality 13.00.01 is general pedagogics and history of pedagogics. – Central institute of postdyploma pedagogical education of АPN Ukraine, Kiev, 2005.

In dissertation research scientifically grounded and approved model of process of introduction of interactive technologies in an educational process; methodology and his technology of attractors structure; essence sense of authentication of attractor, its tool.

The increase of efficiency of management by general educational establishment is well-proven in general and process of introduction of interactive educational technologies in particular.

For preparation of leaders and pedagogical shots educational courses are developed. On-course to every a plan and program is developed, geared-up interactive multimedia manual. Two programmatic means are developed for organization of educational process with the use of interactive educational technologies and creation of database and lead through of the pedagogical monitoring.

The results of dissertation research are inculcated in administrative activity of general educational establishments, in the postdyploma departmental teaching of pedagogical shots and leaders of education.



Keywords: interactive educational technologies, innovative processes in education, process control, introductions, pedagogical monitoring, attractor, authentication of attractors, qualymetric sub models, project matrix of process of introduction, monitoring of activity of teacher, monitoring of activity of student, organization of educational process, on IT basis.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка