Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників черкаської обласної ради до 200-річчя з Дня народження Т. Г. Шевченка



Сторінка4/8
Дата конвертації19.02.2016
Розмір1.63 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Хлопчик:Матусю, а правда що небо на залізних стовпах держиться?

Мати: Так, мій синочку, правда. Хлопчик: А чому так багато зірок на небі?

Мати: Це, коли людина на світ приходить, Бог свічку запалює і горить та свічка, поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка падає.

9 березня 1814 року в с. Моринці, на Черкащині, в сім'ї кріпака народився хлопчик, назвали його Тарасом, прізвище - Шевченко. Була тоді панщина, люди були панські, панам належали, на панів працювали, і пани могли чинити з ними все, що хотіли - навіть комусь продати, на щось виміняти. Тарас ріс розумним хлопчиком, допомагала йому набратися розуму старша сестра Катруся. Вони вчили разом лічилки, скоромовки. Ми теж з вами знаємо багато лічилок та скоромовок, давайте їх пригадаємо.

Дитина: Раз, два, три, чотири!

Мене грамоти учили:

Не читати не писати,

Тільки в ляльочки пограти.

Киця лялочку розбила-

Мене мама насварила

Дитина: Раз, два, три, чотири, пять –

Вийшов зайчик погулять.

Як нам бути, що робити?

Треба зайчика зловити.

Будем знову рахувать:

1,2,3,4,5.

Дитина: Хитру сороку спіймати морока.

А на сорок сорок сорок морок.

Вихователь:Дотримувались в Україні і такого звичаю: ввечері дитина давала батькові і матері звіт, що доброго зробила за цей день і чи гідна вона того, щоб їй дали їсти. А які добрі справи, діти, зробили сьогодні ви? (Діти розповідають)

Вихователь: Молодці ! Як і всі діти, любив маленький Тарасик гратися. Давайте і ми пограємо в нашу улюблену гру «Галя по садочку ходила». Діти грають у гру. В Україні дітей змалку вчили шанувати батька й матір. Батьків називали на «Ви». Діти слухалися свою маму, не ображали її, допомагали в роботі. Так виховувався і Тарас Шевченко.

Ще маленьким хлопчиком Тарасикові довелося працювати: пасти за селом телят, ягнят, носити воду. Він заробляв собі на життя, але понад усе хотів навчитися читати і писати, а ще любив малювати. Як тільки випаде вільна хвилина, хлопчик брав аркуш паперу, недогризок олівця і, сховавшись в бурянах, малював усе, що бачив довкола. З любов’ю зображав рідне село, поле, гай, луг. Подивіться на його картини. Діти розглядають (картини). Завдяки друзям, які любили талановитого юнака, Тарас Шевченко став вільним. Так Тарас вивчився на художника. Але найбільше знає і любить Україна Шевченка, як свого великого поета. Шевченко писав про долю і недолю свого народу, про його славне минуле. Вірші поета були видані окремою книжкою, яка називається «Кобзар». (Діти розглядають книжку).

Дитина: У вікні любисток, на підлозі м’ята,

У простій оправі - книга серед книг.

Наче щедре сонце поселилось в хаті

Як велике щастя, стало на поріг!

Мудра, світла книга - то «Кобзар» Тараса,

На столі, як свято, білий коровай.

І пішло повір’я спрадідського часу

Як Кобзар у хаті - буде щастя, знай!

Вихователь:Діти, Шевченко дуже любив рідну природу, особливо річку, верби, вишневі садки, червону калину, зоряні ночі. Давайте послухаємо пісню на слова Шевченка «Зоре моя вечірняя» (Звучить пісня)

А зараз заплющіть очі, розслабтесь і уявіть собі подумки все те, що я вам буду читати вірш.

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть.

Правда ж гарні вірші, приємні, ніжні? Як чудово писав Шевченко. Яка красива і багата наша мова. Вихователь демонструє червоне намисто. Діти розглядають його, визначають форми намистинок, його колір. Вихователь пропонує пригадати на що схоже намисто (на ягідки калини). Читає вірш Тараса Шевченка «Зацвіла в долині червона калина». Вихователь пропонує намалювати червоне намисто.

Верхній зразок намиста діти малюють паличкою, середній зразок малюють відтиском кінчика пальчика, нижній зразок -штампом. Діти повторюють послідовність виконання роботи, грає спокійна музика, діти виконують роботу за столами. По закінченню виконання роботи визначають кращий малюнок.

Діти, в день народження Шевченка дорослі й діти йдуть до його пам’ятника, що в Каневі, на горі, яка тепер зветься Тарасовою. Йдуть, щоб засвітити свічку, покласти квіти, почитати його вірші, поспівати пісні, і цим висловити свою шану Великому Кобзареві.
О.ЕДмитрієва,

вихователь дошкільного навчального закладу

(ясла-садок) санаторного типу №74 «Лісова пісня»

Черкаської міської ради
УКЛІН ТОБІ, ТАРАСЕ!

Розробка заняття-бесіди для старших дошкільнят
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей з життям і творчістю Тараса Шевченка, розвивати інтерес дітей до поезії, бажання слухати і вчити напам’ять вірші великого поета та пісні на його слова. Розвивати прагнення більше дізнатися про своїх видатних співвітчизників. Виховувати патріотичні почуття, любов до рідної України, її людей та природи. Сприяти розвиткові зв'язного мовлення, бажанню вивчати вірші напам'ять.
Хід

Вихователь: Діти, назвіть, будь-ласка, найвідоміших представників українського народу. Як я сподівалась, ви всі серед перших назвали ім'я нашого великого поета Тараса Шевченка. А як іще називають його в Україні?

Так, поета називають Кобзарем за назвою його першої книжки віршів і поем. Погляньмо на портрет цієї людини. Вдивимось у сумне, проникливе обличчя, пригадаємо Шевченкове життя. Воно було сповнене страждань і водночас творчості та боротьби за щасливу долю рідного народу, вірним сином якого був поет.



  • Пригадаймо дитинство Тараса.

  • Хто може про це розповісти?

Так, важко жилося в ті часи сільському хлопчикові-кріпаку, який до того ж рано втратив батьків і лишився сиротою. Ось як він згадує свої дитячі роки:

Дитина: Там матір доброю мою

Ще молодую -у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми,

(А ми малі були та голі)

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!

А ми розлізлися межи людьми,

Мов мишенята.

Вихователь:З дитинством у поета пов'язані дуже сумні і водночас світлі спогади. Ці спогади сумні, коли Шевченко згадує про те, як важко йому жилося малому.

В тій хаті мучивсь я колись,

Мої там сльози пролились,

Найперші сльози.

І вони світлі, коли поет згадує природу своєї рідної України:

Садок вишневий коло хати,

Хрущі над вишнями гудуть,

Плугатарі з плугами їдуть,

Співають ідучи дівчата.

Багато лиха довелося зазнати Тарасикові. На літо мачуха віддавала його в пастухи, а взимку він працював у наймах у завжди п'яного дячка, який тоді навчав дітей у школі при церкві. Доводилось тягати воду на високу гору, до дячкової хати, мити та прибирати в школі, терпіти знущання та клини школярів, але саме там допитливий, жадібний до знань Тарас навчився читати, писати, співати і малювати.

Через багато років, уже ставши дорослою людиною, Тарас Григорович не забував свого важкого дитинства і з величезним співчуттям і любов'ю ставився до селянських дітей.

Вихователь:Ми з вами вже вивчали раніше біографію Тараса Шевченка. А тепер давайте спробуємо пригадати основні події його життя.

Пан Енгельгардт, чиїм кріпаком був Тарас, забрав хлопця від дяка до свого маєтку у Вільно, де той став козачком-прислужником. І саме в цей час Тарас захопився малюванням.

Якось, коли пани поїхали в гості, він наважився зайти до панського покою-хотів змалювати картину, яка йому дуже подобалась. Малював... і не помітив, як заснув, бо дуже втомлювався за день. Дуже розгнівався пан за це на свого кріпака і велів покарати його різками. Але згодом - таки вирішив віддати Тараса вчитися до маляра. Хлопця пішки, напівбосого женуть у далекий Петербург і віддають у науку до маляра Ширяева. З болем розлучився юнак з рідною стороною. І знову знущання, приниження, голод і тяжка підневільна праця. Бо майстер майже не вчив його малювати, а примушував тяжко працювати. Від зневіри рятувала хлопця велика любов до малювання. Та доля всміхнулася молодому Шевченкові, подарувавши зустрічі з кращими людьми того часу. Його викупили з кріпацтва, після чого він навчався в Академії мистецтв, де Тараса вважали дуже здібним. Здавалося б, усе найгірше позаду... Він - вільна людина, і життя ніби повернуло на краще. Але Тараса не полишає туга за Україною, за тим «раєм», де серед розкішної, чудової природи потерпає рідний народ. Свої почуття і думки він передає у поетичних словах, які самі народжувалися в серці юнака. Ось як Шевченко пише в одному зі своїх віршів:

Там сміху людського і плачу не чуть...

Латану свитину з каліки знімають...

А там розпинають вдову за подушне, а сина кують,

Єдиного сина, єдину надію!

В військо віддають...

А онде під тином опухла дитина-

Голодніє, мре,

А мати пшеницю на панщині жне.

За таки гнівні вірші, які кликали до боротьби, цар засилає Шевченка у солдати. Вирок був суворий: «Десять років заслання без права писати і малювати». Десять років муштри, десять років туги за рідним краєм. Але й на чужині Тарас, як він сам писав, карався, мучився, але не каявся, і лишався таким же відданим сином своєї землі.

У маленьких «захалявних» книжечках, які поет робив із сірого найдешевшого паперу і ховав за халяву чобота, він продовжує писати і малювати, виливаючи в такий спосіб свій сум, біль, тугу за Україною.

Лише в 1857 році Тараса Григоровича звільнили із заслання і дозволили повернутися до Петербурга. Сили поета, його здоров'я були підірвані, але незламною лишилася воля: вигнання породило ще більшу непокору. Аж через два роки Кобзар зміг приїхати в Україну і то під наглядом поліції. Але те, що побачив там Шевченко, прикро вразило його. Милою була тільки рідна природа, а все інше лишилося таким самим, як і колись: жорстока сваволя панів, важка праця селян, сльози, бідність, тяжкі невимовні страждання людей.

Після заслання довго Шевченко не прожив. Від болю за свій народ, від поневірянь, яких зазнав, він через два роки помер. Тарас Шевченко мріяв про «майбутні веселі села» і «веселих людей у них». Він закликав нас - своїх нащадків:

Учитеся, читайте І чужого научайтесь, І свого не цурайтесь. Ми сьогодні живемо у вільній, незалежній Україні і маємо пам'ятати ці слова Кобзаря, маємо шанувати народних героїв, народні традиції, віддано любити свою Батьківщину.

«І мене в сім'ї великій, в сім'ї вольній, новій, не забудьте пом'янути незлим тихим словом», - просив нас у своєму «Заповіті» Тарас Шевченко.

Пам'ять про нього живе і вічно житиме в серцях українців. Нашого національного поета знають не лише в Україні, а й далеко за її межами. Майже кожна українська родина любовно зберігає томик «Кобзаря», і серед перших книжечок, які читають українські діти, обов'язково є чудові Шевченкові вірші про рідний край.

Давайте зараз пригадаємо їх. Хто хоче розповісти? (Діти розповідають вірші Шевченка).

Вихователь:Діти, а хто з вас скаже, як вшановують пам'ять про Т.Г. Шевченка?

Давайте і ми з вами виготовимо подарунок-сувенір на пам'ять про Тараса Шевченка. Попросіть своїх тат і матусь удома прочитати вам кілько його віршів. І до того з них, який найбільше сподобається, зробіть малюнки. Коли ви їх принесете, ми з вами влаштуємо виставку робіт, присвячену великому поетові.



В.П. Авраменко,

вихователь дошкільного підрозділу Дмитрівського НВК

«загальноосвітня школаI-III ст. – дитячий садок»

Золотоніського району
КВІТУЄ, ЯК КАЗКА, ТАРАСА ЗЕМЛЯ

Розробка конспекту заняття для дітей старшого дошкільного віку, присвяченого пам`яті Т.Г. Шевченка
Мета: ознайомити дітей із життям і творчістю Т.Г. Шевченка, розповісти як шанують його в наших домівках, розвивати зв`язне мовлення, інтерес до поезії, збагачувати словник дітей, пізнавальну активність, розвивати інтерес до поезії та бажання слухати і запам`ятовувати вірші великого поета, емоційно сприймати їх. Формувати позитивне мислення дітей. Виховувати любов до України, її поетів та краю де народився, патріотичні відчуття.

Матеріал: портрет Т. Г. Шевченка, ілюстрації з життя, малюнки, вірщі «Встала весна«, «Тече вода з під явора«, «Шадок вишневий», «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт», пісня «Черкаська Земля», муз. Доценка, слова нородні.
Хід

Звучит пісня «Черкаська Земля»

Вихователь:Діти, де ми живемо?

Так, на Черкащині. Її називають Шевченковим краєм, бо це та Земля, де сходив Тарас малими босими ногами, яку скропив сльозами. Квітує як казка Черкаська, Тараса Шевченка Земля.

Як ще називають Шевченка? Так, Кобзарем, за назвою його першої книги віршів та поем.

Погляньте на його портрет. Сьогодні я розповім про його тяжке і складне життя. Воно було сповнене страждань і водночас творчості й боротьби за щасливу долю рідного народу сином якого був поет.

Дуже важко було малому Тарасові, бо він був сільським хлопчиком, який рано втратив батьків. Ось як згадує дитячі роки:

Там матір добрую мою

Ще молодую у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми,

Не витримав лихої долі

Умер на панщині.

В тій хаті мучивсь я колись,

Мої тут сльозі пролились,

Найперші сльози

Дитинство згадує із сумом, а також світлі спогади.

Читаю вірш «Садок вишневий біля хати». (Діти розглядають малюнок на мультимедійній дошкі).

Багато лиха довелося зазнати Тарасові. На літо віддавали його в пастухи, а взимку працював в наймах. Він був допитливим хлопчиком, сам навчився читати, писати, малювати.

Робота з малюнками. Бесіда за змістом.

Давайте пригадаємо біографію поета.



  • Як звати пана, прислужував Шевченко?

  • Як Як ставився до хлопчика?

  • За що карав?

  • На кого віддали вчитися?

  • Як жилося хлопчику у маляра Ширяєва ?

Та доля усміхнулася поету, його викупили з кріпацтва і став він навчатися В Академії мистецтв. Т.Г. Шевченко сумува за рідним краєм і свої почуття передава у творах «Реве та стогне Дніпр широкий», «Стала весна», «Тече вода з під явора», «Зацвіла в долині», « Зоре моя вечірняя».

Як вшановують пам `ять Шевченка у ваших домівках? (Розповіді дітей).

Ми живемо у вільній Україні. Шануєм пам`ять Тараса Григоровича Шевченка.

Давайте підійдемо до портрета і поставими ось ці квіти, які ми виростили самі.


Т.ППанасенко,

вихователь дошкільного навчального закладу

(ясла-садок) комбінованого типу №43 «Морська хвиля»

Черкаської міської ради
ОПИС ПРИРОДИ ЗА ТВОРАМИ Т.ШЕВЧЕНКА З ВИКОРИСТАННЯМ ІЛЮСТРАЦІЇ

Розробка заняття для дітей старшого дошкільного віку
Мета: продовжувати ознайомлювати дітей із життям і творчістю Тараса Шевченка, розвивати інтерес до поезії, зокрема віршів Т. Шевченка про природу рідного краю, вчити дітей складати образні описи природи, використовуючи ілюстрації та картини, розвивати зв’язне мовлення, вміння мислити і робити самостійний опис.

Лексика: розвивати чутливість до образного слова, образних виразів. Активізувати словник словосполучень словами: хлюпочуться качаточка, ряска, палає, дівчина дитина, свитина…

Граматика: вчити правильно вживати іменники з прикметниками і дієсловами, закріпити вміння будувати прості речення(поширення різних типів), із слово сполучником – тому що, активізувати вживання в них прислівників – обставин і прикметників – означень. Виховувати любов до природи нашого краю, її краси і неповторності, інтерес до творчості Т. Шевченка.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, квіти, рушник вишитий, ілюстрації до творів Т. Шевченка «Тече вода з-під явора», «Дивлюсь, аж світає…», «Зацвіла в долині», Кобзар.

Підготовча робота: вивчали біографію Т. Шевченка. Розглядали портрет, ілюстрації до його творів. Вчили вірш «Зацвіла в долині червона калина».
Хід

Вихователь: Діти, сьогодні ми з вами помандруємо в чарівний світ мистецтва. Вирушаємо в подорож! (Вихователь підводить дітей до куточка книги, де розміщений портрет Т. Шевченка, Кобзар, ілюстрації до його творів).

    • Чий цей портрет?

    • Хто такий Тарас Шевченко?

    • А як іще його називають в Україні?

Так, поета називають в народі Кобзарем за назвою його першої книги віршів та поем. Погляньте на портрет Т. Шевченка. У нього було тяжке дитинство і складне життя. Воно було сповнене страждань і водночас творчості і боротьби за щасливу долю рідного народу, вірним сином якого був поет.

Дуже важко жилося маленькому Тарасикові, бо він був сільським хлопчиком-кріпаком, який рано втратив батьків. Ось як він згадує дитячі роки :

Там матір доброю мою

Ще молодою у могилу

Нужда і праця положила.

Там батько плачучи з дітьми

Не витримав лихої долі

Умер на панщині.

В тій хаті мучивсь я колись,

Мої тут сльози пролились,

Найперші сльози.

З дитинством у поета пов’язані дуже сумні й однозначно світлі спогади. Сумні – коли згадує, як йому тяжко жилося, світлі – коли поет згадує природу своєї рідної України.

Відкриймо «Кобзар».(Вихователь відкриває книгу і починає читати вірш «Зацвіла в долині червона калина».)


    • Діти, ви впізнали цей вірш?(Пропонує дітям завершити вірш.)

    • А тепер звернемося до нашої невеличкої галереї, чи знайдеться тут ілюстрація до цього вірша?(Діти знаходяться знаходять ілюстрацію до цього вірша).

    • Який кущ оспіваний у вірші?

    • З ким поет порівняв у вірші калину? Показ ілюстрації до вірша «Встала весна».

  • Як змінюється природа весною?

  • Як про це говориться у вірші?

  • Як можна описати весну. Весна яка? (Добір прикметників).

  • Які слова можна утворити від слова «весна»? Всі люди люблять весну, сонечко, природу, яка оживає.

Пограємо у гру «Скажи далі!»

Сонечко пригріває, тому що…

Квіти цвітуть, тому що…

Всі усміхаються, тому що….

Молодці!

Показ ілюстрацій до вірша «Тече вода з- під явора»


  • До якого вірша ці ілюстрації?

  • Як ніжно поет назвав у вірші качат?Їх матір?

  • Дивлячись на ілюстрацію, чи можна сказати, який був день?

(Пояснення слів «ряска», «хлюпочуться » із зачитуванням речень із вірша)

Прощаючись із нашою невеличкою галереєю, послухайте ще один вірш Т.Шевченка «Дивлюся аж світає».



(Пояснення слова «палає…»).

Вихователь: український народ шанує пам'ять великого поета - пам’ятники його споруджені у Каневі, Києві, Харкові, відкриті музеї, названі на його честь міста.

Вихователь:Діти, давайте прикрасимо портрет Великого Кобзаря вишитим рушником і квітами.

О.МСак,

вихователь дошкільного навчального закладу

(дитячий садок) загального розвитку«Струмочок»

Золотоніської міської ради та виконавчого комітету
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО - УКРАЇНСЬКИЙ ПОЕТ ТА ХУДОЖНИК

Розробка заняття для дітей середнього та старшого дошкільного віку
Мета: формувати уявлення про видатного українського поета та художника Т.Г. Шевченка, ознайомити дітей з деякими його творами.

Продовжувати вчити малят уважно слухати літературні дитячі твори, застосовувати і словесно коментувати їх зміст, вивчати вірші та виразно розповідати їх напам’ять.

Розвивати розповідне мовлення дітей, удосконалювати зорову та слухову увагу, збагачувати словниковий запас. Виховувати любов до художнього слова, гордість за славетних людей нашої Батьківщини.

Попередня робота: Показати портрет Т.Г. Шевченка, розповідати про те, чим він відомий, читати вірша Л. Полтави «Біля портрета».

Обладнання: Портрет Т.Г. Шевченка, обрамлений українським рушником 1-2 репродукції пейзажних картин Шевченка. Ілюстрації до віршів поета «Тече вода з – під явора», «Встала весна», аудіоапаратура.
Хід

На дошці перед дітьми – портрет Т.Г. Шевченка

Вихователь: Малята, подивіться уважно на дошку і скажіть, хто зображений на цьому портреті ?Так. Це відомий син нашої української землі Тарас Григорович Шевченко.

Погляньте, дітки, на відкрите обличчя Шевченка – ясні очі, добрий та розумний погляд, пишні вуса, високе чоло.

Хто знає, чим відомий Шевченко? Правильно. А писав Шевченко, малята, про свою рідну українську землю, про нашу з вами Батьківщину, її чарівну та дивовижну природу. Адже рідна земля, як рідна мати, - вона найкраща й одна єдина.

Вихователь пропонує послухати вірш Т.Г. Шевченка «Встала весна».

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

Уквітчала її рястом,

Барвінком укрила:

І на полі жайворонок,

Соловейко в гаї

Землю убрану весною,

Вранці зустрічають.



Вихователь: Сподобався вам вірш Т.Г. Шевченка, який ми прочитали?

Про що, діти, розповідається в цьому вірші?

Так. Зима щойно закінчилася, і весна робить по нашій землі тільки перші несміливі кроки. Але ми прочитали вірш Шевченка, і нам захотілося … Щоб що сталося скоріше ?

Т.Г. Шевченко дуже любив Україну і дуже за нею сумував, бо довгий час був змушений жити в неволі та на чужині.

Там він пригадував мальовничі куточки нашої природи і писав ось такі чудові картини.(Демонстрація репродукції пейзажів).

А говоримо ми нині про Т.Г. Шевченка недарма. В березні всі люди відзначають його день народження.

Народився Тарас Григорович Шевченко в бідній селянській родині. Дитинство в нього було тяжким: бідність та злидні, рано померли тато та мама. Тарасові змалечку доводилося тяжко працювати, заробляти собі на хліб. А коли Тарас Шевченко виріс, то став талановитим поетом та художником.

Його вірші та картини відомі не тільки в Україні, але й по всьому світі.



Дидактична гра «Наш Шевченко»

Вихователь спонукає малят розказати про Т.Г. Шевченка, спираючись на повідні запитання:

  • Чий портрет прикрашає нашу кімнату?

  • Хто такий Т. Шевченко?

  • Яка зовнішність у Шевченка?

  • Коли народився Тарас Григорович Шевченко?

  • Яким було дитинство Тараса?

  • Чим прославилася ця талановита людина?

  • Як ставився Шевченко до нашої Батьківщини – України?

  • Про що писав Шевченко у своїх віршах?

Вихователь пропонує 1-2 малюкам (за бажанням) переказати розповідь про Шевченка. Решта дітей уважно слухають своїх товаришів і можуть доповнювати їх.

Вихователь пропонує дітям заплющити очі й уявити те, про що розповість їм наступний вірш

Т. Шевченко «Тече вода з – під явора»

Тече вода з – під явора,

Яром на долину,

Пишається над подою

Червона калина.

Пишається калинонька,

Явор молодіє,

А кругом них верболози

Й лози зеленіють.

1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка