Черкаської обласної державної адміністрації



Сторінка1/6
Дата конвертації04.03.2016
Розмір1.17 Mb.
  1   2   3   4   5   6


ДЕПАРТАМЕНТ ОСВІТИ І НАУКИ

ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

Для системи післядипломної

педагогічної освіти
Л.І.Денисюк
ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ СУЧАСНИХ УЧНІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ ЕКСПАНСІЇ
Спецкурс

Черкаси

ЧОІПОПП

2013

ББК 74.200.585.003

Д 79

Рекомендовано до друку Вченою радою ЧОІПОПП.

Протокол № 3 від 30 серпня 2013 року

АВТОР:

Денисюк Л.І., учитель-методист української мови і літератури вищої категорії, заступник директора з науково-методичної роботи Золотоніської спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №2 інформаційних технологій Золотоніської міської ради
РЕЦЕНЗЕНТИ:

Коваленко В.М., доцент кафедри української мови та літератури Навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, кандидат філологічних наук, голова обласної Національної Спілки письменників України;

Месевря О.І., завідувач лабораторії гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаської обласної ради
Д 79 Денисюк Л. І.Формування читацьких інтересів сучасних учнів в умовах інформаційно-комунікаційної експансії. Спецкурс. – Черкаси: ЧОІПОПП ЧОР, 2012. – 76с.

До програми спецкурсу входить 6 тематичних лекцій, які розраховані на 6 годин самостійної роботи. До кожної лекції поданий список рекомендованої літератури для поглибленого опрацювання та запитання і практичні завдання для самоконтролю. До спецкурсу розроблені контрольні питання для перевірки якості отриманих знань та навичок.



Для учителів української мови і літератури.
©ЧОІПОПП ЧОР, 2013.





Л. І. Денисюк,

учитель-методист української мови і

літератури вищої категорії,

заступник директора з науково-

методичної роботи Золотоніської

спеціалізованої школи І–ІІІ ступенів №2

інформаційних технологій Золотоніської

міської ради


ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКИХ ІНТЕРЕСІВ СУЧАСНИХ УЧНІВ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНОЇ ЕКСПАНСІЇ

Спецкурс
Рекомендації до вивчення курсу:

  • самостійно опрацювати запропонований навчальний матеріал;

  • апробувати у практичній роботі тестові матеріали;

  • застосувати набуті теоретичні знання на практиці, адаптувавши їх до власних програм та учнівського контингенту;

  • розробити дидактичні матеріали за аналогією до запропонованих;

  • провести підсумкове контрольне тестування до курсу.

Завдання курсу:

  • Систематизувати знання щодо:

    • основних методологічних положень про читацький інтерес дитини;

    • можливості реалізації освітньо-змістового аспекту читацької культури засобами тестування;

    • реалізації практичного аспекту читацької культури на уроках словесності;

    • елементів риторики як засобу успішної реалізації практичного аспекту читацької культури на уроках української мови та літератури;

    • творчий аспект читацької культури.

  • Сформувати вміння (навички):

  • заохочувати учнів до читання, яке є умовою підвищення загального рівня культури;

    • розрізняти мотиви читання;

    • класифікувати фактори, які впливають на читацьку мотивацію;

    • розглядати читацький інтерес як психолого-педагогічну проблему;

    • реалізовувати практично прагматичний, комунікативний та естетичний шляхи подолання читацької інертності;

    • володіти прийомами педагогічної техніки, спрямованими на збагачення читацького досвіду учнів;

    • використовувати лінгводидактичні прийоми, покликані формувати стійкі читацькі інтереси школярів;

    • володіти методичним інструментарієм для реалізації трьох основних аспектів впливу художньої літератури на дитину – освітньо-змістового, практичного, ціннісно-орієнтаційного та творчого.

  • Розвинути установки до:

    • підвищення читацької культури учнів;

    • розвитку читацьких здібностей та заохочення читацького інтересу;

    • аналізу та рефлексії;

    • креативності;

    • інноваційності.

Мета курсу: порушити актуальну проблему зниження читацької культури молоді, запропонувати ефективні шляхи та технології для розвитку її у процесі викладання шкільного курсу української мови і літератури.

Графік спецкурсу :

Щорічно навчання слухачів за цим спецкурсом відбуватиметься у такі терміни:



  • 1 набір: жовтень-листопад;

  • 2 набір: квітень-травень;




  • Набір слухачів спецкурсу (до 30 осіб у групі) здійснюватиметься у такі терміни:

  • 1 набір: до 1 жовтня;

  • 2 набір: до 1 квітня.


Навчально-тематичний план дистанційного курсу:

№ п/п

Назва теми

К-сть годин

1

Форми мотивації читацьких інтересів сучасних учнів в умовах інформаційно-комунікаційної експансії

1


2

Читацькі уміння і навички.Основні методологічні положення про читацький інтерес дитини

1

3

Читацька культура як педагогіко-психологічна проблема

1

4

Реалізація освітньо-змістового аспекту читацької культури засобами тестування

1

5


Практичний аспект читацької культури та його реалізація на уроках української мови та літератури

1


6


Творчий аспект читацької культури

1




Всього:

6



ТЕМА №1

Форми мотивації читацьких інтересів сучасних учнів в умовах інформаційно-комунікаційної експансії

План

  1. Підвищення рівня читацької культури сучасного учня як визначальний чинник формування життєво необхідних компетентностей.

  2. Залежність нового рівня мовної освіти від розвитку читацьких інтересів сучасних школярів.

  3. Основні причини кризи читання у сучасному світі.

  4. Формування читацької мотивації, різновиди мотивів.

  5. Практична мета, завдання і спрямованість спецкурсу.

Зміст лекції

Поколінню XXI століття судилося жити в інформаційно насиченому світі, який постійно зазнає динамічних змін, тому сучасній дитині необхідно мати, крім необхідних знань, ще й достатній рівень життєвої компетентності, щоб не лише адаптуватися у цей світ, але й повноцінно самореалізуватися в ньому. Для цього необхідні не лише глибокі професійні та загальні знання, але й широкий світогляд, розвинутий інтелект, комунікативні здібності. На думку вчених, основними характеристиками інноваційної особистості є:



  • відкритість новому досвіду;

  • внутрішня свобода;

  • емоційна стабільність та стресостійкість;

  • адекватна самооцінка;

  • рефлективність;

  • спонтанність;

  • позитивне мислення;

  • інноваційний потенціал особистості.

Як же допомогти дитині здобути необхідний рівень знань та сформувати такі особистісні якості, які допоможуть їй стати активним і конкурентноспроможним членом суспільства, щасливою людиною, яка не просто знайде своє неповторне місце в житті, але стане успішною в ньому?

Варто згадати мудрі настанови класика педагогіки О.Сухомлинського, який пов’язував рівень компетентності дитини із рівнем його начитаності: «Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається копітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей – працю, гру, спілкування з природою, музику, творчість». Як бачимо, формування нового образу мовної освіти тісно пов’язане з проблемою розвитку читацьких інтересів школярів, що має міжпредметний характер. Підтримка читання – це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого розвитку особистостей та соціальної активності українського суспільства.

Здавалося б, потреба суспільств у високоосвічених людях мала б сприяти зростанню читацької культури та підвищенню рівня читацького інтересу, однак, на превеликий жаль, спостерігається протилежне: увесь світ опинився у кризі читання. Причин для цього можна назвати безліч (кризовий стан книговидання, фінансова неспроможність, брак часу через перенавантаженість (у тому числі – і шкільних програм), високий темпоритм життя, зниження морально-культурного рівня, матеріалістичні родинні традиції, тощо), однак найбільшою з-поміж них є інформатизація, комп’ютеризація усіх життєвих сфер. Широке розповсюдження аудіовізуальних засобів масової комунікації призвело до того, що у структурі дозвілля українці віддають перевагу телебаченню, комп’ютеру, радіо над читанням. Сформувалася стійка екранна культура, і сучасна людина просто невіддільна від телевізора, сприймаючи його як відпочинок, дозвілля, можливість зняти стрес. Натомість книга у підсвідомості нашого сучасника асоціюється із напруженням волі, емоцій – тобто з роботою.

Сучасний учень вважає читання заняттям непрестижним, нудним і зайвим, віддаючи перевагу екранним засобам здобуття інформації.

Ця проблема стала предметом вивчення соціологів, психологів та педагогів.

Соціологічні дослідження, зокрема, свідчать, що на першому місці серед мотивів для читання постає прагматичне читання, пов’язане з пошуком фахової інформації та вирішенням конкретних завдань. Другим мотивом для читання є бажання відпочити, розважальний мотив, що властиво для молоді, домогосподарок, які читають детективи, любовні та рідше - історичні романи, щоб зняти напругу, відсторонитися від проблем життя. На мотиви відвідування бібліотеки впливають і соціально – психологічні фактори. Чільне місце тут належить настанові на відвідування бібліотеки, яка формується переважно родинними читацькими традиціями – сімейним читанням, кількістю книжок вдома, умовами для читання, звичкою відвідувати бібліотеку з дитинства. Останнім часом читання набуло ще й статусу супровідного заняття – часто люди читають у транспорті, під час подорожі і навіть під час обідів чи відпочинку.

Проблема читацької компетентності завжди була предметом пильної уваги педагогів, оскільки саме школа (перший учитель, учитель-словесник, класний курівник) має забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості. Пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.

Проблема розвитку читацької компетенції особистості в процесі вивчення літератури має глибокі традиції і в історії методики. Так, у ХІХ – на початку ХХ століття прогресивні педагоги Ф. Буслаєв, В. Водовозов, В. Острогорський, В. Стоюнін, І. Огієнко та інші запропонували своє бачення шляхів розвитку читацької діяльності школярів. На найкращих традиціях розвитку наукової думки розглядали зазначену проблему відомі методисти В. Голубков,


Г. Гуковський, М. Рибникова. Вони вважали вдумливе читання тексту твору, єдність емоційного сприйняття та глибокого критичного аналізу запорукою успішної літературної освіти.

Не втратила актуальності проблема формування читацьких інтересів і в XX столітті: достатньо звернутися до праць Н. Волошиної. І. Збарського,


Л. Мірошниченко.

Тому для вчителя так важливо підбирати у процесі роботи такі прийоми педагогічної техніки, які націлені на розвиток уваги та усіх видів пам’яті, які заохочують учнів до активної взаємодії на уроці, перетрансформації почуттів та думок, які виникли у процесі прочитання тієї чи іншої книги і залишаються у підсвідомості юного читача. Читацький інтерес – форма вияву пізнавальної потреби, що спрямовує особистість на усвідомлення цілей читання (як одного з видів мовленнєвої діяльності), а це, у свою чергу, сприяє ознайомленню з новими для учня художніми чи науковими книгами, спонукає до свідомої діяльності з книжковою продукцією. З огляду на сказане, читацький інтерес – важливий чинник формування духовно багатої мовної особистості.

Інтерес до читання, з одного боку, є складним психічним утворенням, що характеризується ситуативною чи стійкою мотивацією, скерованістю уваги, емоційно-пізнавальною активністю, а з іншого – формою вияву задоволення читацькою діяльністю.

Із погляду психології читання – процес глибоко особистісний, що ґрунтується на індивідуальному сприйнятті прочитаного. Одна й та ж книга може викликати у різних читачів неоднакові думки й почуття. По-різному оцінюються історичні факти та літературні твори. В результаті з’являється потреба обговорити прочитане, осмислити нову інформацію, поділитися з іншими своїми думками, посперечатися. Саме тому обговорення прочитаного – один із найпотужніших стимулів для розвитку людини, ефективний засіб її самоствердження як особистості. Тому комунікативний підхід до визначення книги як засобу соціального спілкування має бути використаний учителем у повній мірі.

Цілком логічно серед показників читацьких інтересів у школярів можна виділити наявність внутрішніх мотивів, які спонукають учня до читання літератури, потреб і здібностей читати книжки за власними уподобаннями, уважне й зацікавлене ставлення до книжкової продукції, знання крилатих висловів, широкий читацький кругозір.



Потрібно зазначити, що більшість дослідників трактують загальне поняття «інтерес» як основну умову розвитку людини, складний комплекс психічних процесів (емоційних та інтелектуальних), які спонукають її до свідомої діяльності. Ураховуючи це, у виробленні читацьких інтересів на заняттях з мови потрібно спиратися на модель особистісно орієнтованих технологій, спрямованих на розвиток не лише логічного мислення (лівої півкулі головного мозку), а й образного (правої півкулі головного мозку), власне, такий двопівкульний підхід до навчання української мови використовується в практиці роботи словесників нечасто, відтак учні не читають книжок (особливо класичну літературу), не можуть повною мірою адекватно сприйняти підтекстову інформацію художніх фрагментів, це, у свою чергу, є однією з причин того, що значна кількість школярів виявляють пізнавальну інертність, байдужість, мають недостатній рівень мовленнєвого розвитку, відчувають труднощі у висловленні власної думки, у творчому вживанні мовних засобів залежно від типу, стилю мовлення.

Для педагогів питання читацької культури є особливо актуальним, оскільки читацький інтерес є засобом активізації пізнання учнів. Читання розглядається як один із видів мовленнєвої діяльності, особлива увага надається позакласному читанню, урокам з розвитку зв’язного мовлення. Учителі-словесники значну увагу приділяють ролі виразного читання, розвитку інтересів дитини до книги, читацької самостійності, особливостям сприймання прочитаного тексту у процесі аудіювання. У методичній системі формування в учнів читацьких інтересів окреме місце відводиться урокам з розвитку зв’язного мовлення, однак значно менше – розвитку риторичних здібностей. Недостатньо уваги приділяється і урахуванню міжпредметних вимог, про які свого часу влучно зауважував О. Сухомлинський.

Таким чином, мета цього спецкурсу – порушити актуальну проблему зниження читацької культури молоді та запропонувати ефективні шляхи та технології для розвитку її у процесі викладання шкільного курсу української мови та літератури.

Розділи спецкурсу побудовані таким чином, щоб виокремити три основні шляхи подолання читацької байдужості – прагматичний, комунікативний та естетичний.

Спецкурс містить технології, методи та прийоми педагогічної техніки, спрямовані на збагачення читацького досвіду учнів, лінгводидактичні прийоми, покликані формувати в учнів стійкі читацькі інтереси, а також методичний інструментарій для реалізації трьох основних аспектів впливу художньої літератури на дитину – освітньо-змістового, практичного та ціннісно-орієнтаційного, творчого.

Оскільки урок української літератури – це мистецтво слова, то саме його засобами учитель здатний реалізувати комплексний вплив на взаємопов’язані, як уже зазначалося вище, психічні процеси учня – мислення, мовлення, сприймання, пам’ять, уявлення, увагу тощо. Тому пропонуються прийоми медтехніки, базовані на зв’язках свідомого та інтуїтивного у навчанні (прийом емпатії, синектики тощо).

Необхідною умовою становлення повноцінної мовної особистості є розвинуте чуття мови, стилю, чому присвячений один із підрозділів посібника.

Важливу роль відіграє в розвитку читацьких інтересів і професійна, методично-технологічна робота учителя словесника над практичним становленням мовної особистості, розвитком риторичних її здібностей. Коли дитина реалізовує свій потенціал у колі ровесників, уміє проявити себе як особистість перед широким загалом, відкритися у спілкуванні, вона неодмінно зробить читання своїм улюбленим заняттям. У цьому аспекті особливої актуальності набуває питання володіння учителем техніки виразного художнього читання та вироблення риторичних навичок та умінь в учнів.

Саме тому для учителів –словесників пропонується підбірка змістових цікавинок у підрозділі «Елементи риторики на уроках української мови та літератури».

Прагматичний підхід учителя до формування стійкого читацького інтересу полягає у постановці пошукових завдань, проектних задач, які змушують учнів до читання. Цьому сприяють і тести на текстуальну перевірку програмних творів. Прагнучи отримати добру оцінку, учень змушений читати уважно твір, тому у посібнику запропоновано серію тестових завдань.

Існує пряма залежність між начитаністю учня і рівнем його інтелектуального, духовного, емоційно-естетичного розвитку. Як відомо, у роботі з текстом важливо застосовувати формулу «від змісту – до форми», однак на уроці літератури згубно обмежуватися лише змістом. Цьому присвячено розділ посібника «Краса рідного слова»: він містить фрагменти уроків, спрямовані навчити дитину «читати між рядками», пізнавати приховану красу поетичного твору через його ідейно-художній аналіз та глибоке переосмислення. Важливим є створення емоційного підтексту уроків шляхом використання поряд із художніми текстами інших видів мистецтв, цікавих матеріалів (коротких довідок) про їхніх авторів, для чого доцільно використовувати і мультимедійний супровід. Окремі фрагменти такого супроводу пропонуються у практичній частині спецкурсу.

Дидактичний матеріал на уроці мови, навпаки, має базуватися на цікавому і всебічному змістовому міжпредметному наповненні. Учителю слід відмовитися від формально-граматичного погляду на мовний матеріал, натомість наповнивши його високохудожніми текстами, які збагачуватимуть не лише активний та пасивний словник, але й розширюватимуть життєвий досвід, утверджуватимуть загальнолюдські, національні, духовні та моральні цінності, відображатимуть історико-культурний розвиток рідного народу та людства. Тому питання добору високохудожніх текстів як джерела пізнавальної інформації на уроці мови стає особливо актуальним сьогодні, коли соціум страждає мовною деградацією, виродженням естетики мови та мовного етикету.

Застосуванню в рамках шкільної мовної освіти різних видів навчально-пізнавальної діяльності, спрямованих на вироблення читацьких інтересів учнів, сприяють позакласні заходи та позаурочна робота, зокрема науково-дослідницька.

Зацікавленню учнів до читання сприяють також і застовування найрізноманітніших педагогічних технологій як на уроках мови, так і літератури. Ігрові елементи, проектне навчання, кооперативна робота, створення мультимедійних проектів, тісне поєднання традиційних та інноваційних методів навчання сприяють зацікавленості учнів предметом, а відповідно – читанням. Таким чином, запропонований спецкурс містить матеріали, здатні забезпечити комплексні підходи (дидактичні, функціонально-стилістичні, комунікативно-діяльнісні) для підвищення учителем-словесником читацької культури сучасних учнів. В умовах реформування загальної середньої освіти у відповідності до закону України «Про загальну середню освіту», коли процес навчання переорієнтовується на розвиток особистості учня, формування його основних компетентостей, педагогам, особливо учителям-словесникам, належить переконувати не лише дітей, але й батьків, що читання і письмо залишаються основними інструментами культури в інформаційно насиченому світі найрізноманітніших засобів масової комунікації.
Література

1. Донченко Т. К. Організація навчальної діяльності учнів на уроках рідної мови. – К.: Фундація ім. О. Ольжича, 1995. – 251с.

2. Загальна психологія: навч. видання /За ред. О. Скрипченко, Л. Долинської. – К.: «А.П.Н.», 1999. – 720 с.

3. Компетенція і компетентність: проблеми, пошуки, рішення// Наукові записки Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова. Серія «Педагогічні та історичні науки». – 2006. – № 61. – С.173-184.

4.Методичні засади формування читацької компетенції// Українська література в загальноосвітній школі. – 2006. – №7. – С.10-14.

5. Сафарян С. Проблеми формування читацької компетенції школярів у світлі сучасного змісту шкільної літературної освіти / С. Сафарян // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. – 2008. – № 10. – С. 4-6.

6. Ситченко А. Формувати читацьку компетентність : про науково-педагогічні засади цієї роботи / А. Ситченко // Всесвіт. л-ра в серед. навч. закл. України. – 2007. – № 10. – С. 49-53.

7. Формування читацької компетенції в контексті сучасної методичної парадигми// Науковий вісник Чернівецького національного університету «Серія педагогіка і психологія». – 2006. – Вип. 300. – С.184-194.

8. Читацька компетенція як різновид загальної компетенції учнів // Наука і освіта. –2005. – №3-4. – С.66-68.

9. Читацька компетенція в загальній системі компетентностей // Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного інституту ім. П.Д. Осипенко. – 2006. – № 1. – С.62-72.


Запитання для самоперевірки:

  1. Назвіть основні причини кризи читання у світі. (Кризовий стан книговидання, фінансова неспроможність, брак часу через перенавантаженість (у тому числі – і шкільних програм), високий темпоритм життя, зниження морально-культурного рівня, матеріалістичні родинні традиції, тощо), інформатизація, комп’ютеризація усіх життєвих сфер.

  2. Якими є ознаки інноваційної особистості компетентнісного типу? (Відкритість новому досвіду, внутрішня свобода, емоційна стабільність і стресостійкість, адекватна самооцінка, рефлективність, спонтанність, позитивне мислення, інноваційний потенціал)

  3. Назвіть поширені мотиви для читання.(Прагматичний мотив, розважальний, соціально-психологічний, супровідний)

4. Назвіть три шляхи подолання читацької байдужості (Прагматичний, комунікативний та естетичний)

5. Які педагогічно-дидактичні прийоми сприяють розвиткові читацького інтересу на уроках української мови та літератури?


  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка