Чернігівська «просвіта» (бібліографічний покажчик літератури)



Сторінка1/3
Дата конвертації09.03.2016
Розмір0.62 Mb.
  1   2   3
ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСНА УНІВЕРСАЛЬНА НАУКОВА

БІБЛІОТЕКА ІМ. В.Г.КОРОЛЕНКА



ЧЕРНІГІВСЬКА «ПРОСВІТА»
(БІБЛІОГРАФІЧНИЙ ПОКАЖЧИК ЛІТЕРАТУРИ)

ЧЕРНІГІВ 2008


91. 9: 63

Ч 49
Чернігівська “Просвіта”: Бібліогр. покажч. /Скл. І.Я.Каганова, Л.В.Студьонова; Відп. за вип. П.В.Грищенко.– Чернігів, 2008. – 67 с.

Складачі: Каганова І.Я., Студьонова Л.В.

Відп. за вип. Грищенко П.В.

Комп’ютерний набір: Студьонова Л.В.

Комп’ютерне макетування: Даценко В.М.

Ризограф ОУНБ ім.В.Г.Короленка

Тираж 100



ДО ІСТОРІЇ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ «ПРОСВІТИ»
Сто сорок років тому у Львові виникла перша в Україні культурно – освітня громадська організація «Просвіта», яка організовувала бібліотеки, читальні, хори, театри, видавала газети, підручники, популяризувала твори українських письменників. Поступово територіальні межі цієї організації охоплювали всі землі, що входили до Австро – Угорської та Російської імперій.

Велику активність у цьому напрямку виявила чернігівська інтелігенція, яка заявила про свій просвітянський намір на сторінках газети «Десна» навесні 1906 року. Упродовж літа був підготовлений статут майбутнього товариства, з яким місцева адміністрація погодилась лише у листопаді 1906 р. і дала згоду на його офіційне утвердження, що означало дозвіл на відкриття. Установчі збори, на яких народилася Чернігівська «Просвіта», відбулись 8 січня 1907 р. (27 грудня 1906 р. за ст. ст.) у приміщенні Чернігівської міської думи (нині тут Чернігівське відділення Національного банку України). Серед організаторів товариства були письменник Михайло Коцюбинський, співробітниця статистичного бюро Чернігівської губернської земської управи Ольга Андрієвська, історик, краєзнавець, етнограф Аркадій Верзілов, письменник Борис Грінченко, вчителька математики і французької мови Віра Дейша – Коцюбинська, відомий адвокат Ілля Шраг та інші представники чернігівської інтелігенції. Чернігівська «Просвіта» розмістилась в орендованому приміщенні у будинку Богданова.

Першим головою товариства було обрано Михайла Коцюбинського, який очолював його упродовж 1906 – 1908рр. За цей час організовано чимало лекцій з українознавства, проведено популярні недільні читання, підготовлено низку рефератів з актуальних для українства проблем. Створено філії товариства у Ніжині і Козельці. Засновано власну бібліотеку. На запрошення керівництва «Просвіти» у Чернігові з концертами виступав композитор Микола Лисенко (1907 і 1909 рр.), брали участь у вечорах, влаштованих чернігівськими просвітянами 1907 р., видатний український оперний співак Олександр Мишуга і драматург Михайло Старицький.

Особливі стосунки пов’язували Чернігівську «Просвіту» з видатним українським письменником Іваном Франком. Почались вони по суті з квітня 1904 р., ще до сторення коли Михайло Коцюбинський гостював у Івана Яковича. На одному із засідань Чернігівської «Просвіти» 1907 р. Михайло Михайлович прочитав реферат «Іван Франко». Із спогадів Ірини Михайлівни Коцюбинської, дочки письменника: «Ми всією родиною брали участь в цьому вечорі. Зал було прибрано зі смаком. На почесному місці на стіні навпроти входу висів портрет Івана Яковича Франка в українських старовинних рушниках. Під ним на підставках – декоративні квіти. В правому кутку кімнати межи дверима і вікном – пюпітр для доповідача; хор розмістився півколом попід портретом. Народу в залі повно, переважно вчителі, студентство, робітники, учні. Настрій присутніх – урочистий. Відчувалося, що це свято української культури». Коли ж Іван Франко тяжко захворів у 1909 р., просвітяни зібрали серед чернігівців кошти для лікування письменника. За життя Іван Якович активно пропагував творчість Михайла Коцюбинського, Бориса Грінченка, Пантелеймона Куліша, інших письменників Чернігівщини серед галицької громади.

Таким чином, Чернігівська громадська організація «Просвіта» дбала про освіченість переважно дорослого населення, підносячи його національну свідомість, стала носієм національної ідеї. Не можна забувати, що тоді відбувались події революції 1905 – 1907 рр., коли самодержавство змушене було піти на деякі гуманітарні поступки народові по всій імперії. Тому саме у цей час відкрито «Просвіти» не лише у Чернігові, а й у Києві, Житомирі, Кам’янець– Подільському, Новгороді – Сіверському, Миколаєві та інших містах України. Однак з поразкою Першої російської революції царський уряд почав переслідувати і закривати «Просвіти». У серпні 1908 р. губернатор Микола Родіонов, з потомствених дворян Області Війська Донського, юрист за фахом, виключив з Чернігівської «Просвіти» найактивніших її керівників та працівників – подружжя Коцюбинських, Іллю Шрага, Ольгу Андрієвську, Леоніда Шрамченка, Феодосію Шкуркіну-Левицьку, Ольгу Калинську. З того часу «Просвіта» і до самого закриття перебувала під наглядом поліції.

Про те, як жилося просвітянам, писав свого часу Михайло Коцюбинський: «Отож собі, попросту не дають жити «Просвіті»: хочемо скликати збори – заборонено; хочемо зробити театральну виставу – забороняють. Навіть концерт Лисенка на користь «Просвіті» заборонили. Їздиш, гризешся, пояснюєш – нічого не помагає. Кажуть, існуйте на папері, а жити не дамо». І не дали. Чернігівський губернатор Микола Маклаков був, за словами міністра фінансів В.М.Коковцева, недостатньо освіченим, не врівноваженим, легко піддавався впливу людей, котрі ні за що не відповідали, а сумнівних ідей у них було безліч. Можливо, під настирливим базіканням такого оточення губернатор Маклаков 25 липня 1911 р. заборонив діяльність Чернігівської «Просвіти».

За шість років сталася Лютнева революція 1917 р., яка сприяла відродженню товариства. 18 березня 1917 р. відбулися перші прилюдні збори просвітян під головуванням Іллі Шрага і за участю Аркадія Верзілова (міський голова), Олександра Карпинського (повітовий лікар), Івана Коновала, Василя Елланського (письменники), Михайла Жука (художник). Чернігівська громада ухвалила рішення про відновлення «Просвіти». 24 квітня 1917 р. під головуванням Іллі Шрага відбулись перші збори уже відновленого товариства. До листопада 1917 р. створено театральну секцію «Просвіти», на засіданнях розглянуто діяльність шкільної, бібліотечної, видавничої, лекційної, етнографічної та історичної секцій, видавництва «Десна», надіслано телеграму Центральній Раді, обговорено питання про відкриття в Чернігові української гімназії для хлопців і дівчат, скликано губернський з’їзд «Просвіт» Чернігівщини. Форум просвітян прийняв ухвали з наступних питань: про автономію України, організацію українців на Чернігівщині, земельну справу в Україні. Саме на цьому з’їзді до Української Центральної Ради від Чернігівщини було обрано Іллю Шрага, Григорія Одинця та Євгена Онацького. Однак не судилося просвітянам здійснити намічені плани. Після встановлення Радянської влади, на початку 1920-х рр., Чернігівська «Просвіта» перестала існувати.

Якщо про цей період діяльності Чернігівської «Просвіти» існують деякі публікації на сторінках історичних збірників, то про те, що відбувалось з товариством у 1941 – 1943 рр., ні статей, ні досліджень немає. Можна лише знайти інформаційні повідомлення на сторінках окупаційної газети «Українське Полісся». Вони засвідчують, що влітку – восени 1941 р. на Чернігівщині стихійно розгорнулась культурно – освітня робота, яка призвела до відкриття «Просвіт» у Чернігові, Мені, с. Слабин Чернігівського району та інших населених пунктах області. Проте у 1942 р. німці ліквідували ці товариства, бо не вважали їх діяльність корисною для Німеччини.

Після визволення Чернігівщини від окупантів ні в кого не виникало думки про воскресіння «Просвіти». І лише політичні зміни, що сталися в Радянському Союзі у добу перебудови (після 1985 р.), сприяли відновленню Чернігівської обласної організації «Просвіта». Це сталося 15 січня 1989 року. Головою товариства було обрано Василя Чепурного. Розпочалась копітка робота з утворення української державності, національного духовного відродження. У 1994 р. «Просвіта» видала п’ять книжок з історії, публіцистики, економіки, художньої літератури. Товариство заснувало три газети – «Сіверщина», «Просвіта», «Біла хата», журнали «Літературний Чернігів» (спільно з літературною спілкою «Чернігів») та «Сіверянський літопис», який висвітлює питання історії, економіки, краєзнавства та інші цікаві теми, пов’язані з Чернігівщиною.

Чернігівська «Просвіта» сприяла створенню хорового колективу «Причастя» під керівництвом Лариси Куровської, майстерність якого полонила слухачів і Білорусі, Литви, Словаччини.

З метою заохочення до співпраці представників чернігівської інтелігенції Рада Чернігівського обласного товариства «Просвіта» у 1992 р. заснувала премію ім. Бориса Грінченка. Першими її лауреатами стали письменники Микола Адаменко та Роман Іваничук і громадський діяч Левко Лук’яненко. У наступні роки цією престижною премією були відзначені поети Надія Галковська, Василь Струтинський, Володимир Сенцовський, журналіст Сергій Павленко, вчитель Микола Білоус з Коропа.

Сьогодні Чернігівська «Просвіта» – відома громадська організація, яка є чесним виразником суспільно – політичних поглядів і думок, носієм української ідеї. З нею рахується і влада. Недарма ж при голові Чернігівської облдержадміністрації 2005р. створено Громадську раду на чолі із головою «Просвіти» Василем Чепурним. Чернігівська «Просвіта» має можливість видавати і розповсюджувати українську книгу в області через просвітянський магазин «Добра книга». Періодичні видання користуються популярністю серед передплатників по всій Україні і за кордоном.

Таким чином можна зазначити, що Чернігівська «Просвіта» бере активну участь у державно-політичному житті, відіграє значну роль у пробудженні національної свідомості, консолідації українського народу, обстоюванні його культурно-освітніх, економічних, політичних прав.

З метою популяризації інформації про чернігівських просвітян складений бібліографічний покажчик «Чернігівська «Просвіта». Він містить наступні розділи:

– Праці загального змісту;

– До історії виникнення і закриття Чернігівської «Просвіти»;

Персоналії;

– Відродження «Просвіти»;

– Просвітянська премія ім. Б.Грінченка;

Персоналії;

– Видавнича діяльність «Просвіти». Розповсюдження української книги;

– Книги, видані «Просвітою»;

– Періодичні видання.

У середині кожного розділу матеріал розташований за прямою хронологією. Виняток становить розділ «Праці загального змісту»: літературні джерела розміщено за алфавітом авторів і назв. У розділах «Персоналії» - за алфавітом прізвищ осіб. Опис літературних джерел супроводжуються короткими анотаціями і відсилками.

Добір матеріалу завершено 15 серпня 2008 р. Бібліографічний покажчик не претендує на вичерпність.

Пропоноване бібліографічне видання має допоміжний аппарат, що складається з алфавітного покажчика авторів, назв книг і статей, іменного покажчика (персоналії) та географічного покажчика.

Бібліографічний посібник розрахований на широкий читацький загал. Він стане у пригоді історикам, краєзнавцям, журналістам, студентам, бібліотечним і музейним працівникам.


ПРАЦІ ЗАГАЛЬНОГО ЗМІСТУ
1. АРСЕНИЧ П. Дитячі «Просвіти»: Коротка енцикл. «Просвіти» //Просвіта. – 1995. – 4 лют. – С.5.

2. ГЕРМАН О. Вплив товариства «Просвіта» на пробудження національної самосвідомості українства в різні періоди його діяльності //Україна між двома світовими війнами. – Тернопіль, 1994. – С. 21 – 31.

3. ГЕРМАН О. Роль «Просвіти» у формуванні національної свідомості українського народу (60-ті роки ХІХ – початку ХХст.) //Українська ідейна спадщина: Респ. наук. – практ. конф., Дніпропетровськ, 14 – 16 верес. 1992 р. – Дніпропетровськ, 1992. – С.93 – 95.

4. ГОРСЬКИЙ В.С. Історично-культурні джерела українського просвітництва //Трибуна. – 1998. – №3 – 4. – С.9– 10.

5. ДО 135-річчя заснування товариства «Просвіта» //Уряд. кур’єр. – 2003. – 12 груд.

6. ЄВСЕЛЕВСЬКИЙ Л.І, Фарина С.Я. «Просвіта» в Наддніпрянській Україні. – К.: Знання, 1993. – 96 с.

7. ЄВСЕЛЕВСЬКИЙ Л., Фарина С. «Советизация» та занепад товариств «Просвіта» в 1920 – 1923 рр. //Розбудова держави. – 1994. – №5. – С.46 – 57.

8. КАРП’ЮК А. «Єдиний ясний пункт на тому тлі»: [Діяльність «Просвіти» на поч. ХХ ст.] //Укр. слово. – 1998. – 1 жовт. – С.12.

9. КУДЕЛЯ М. Ювілей «Просвіти»: [До 130-річчя т-ва] //Укр. слово. – 1998. – 26 листоп. – С.7.

10. ЛИСЕНКО О.В. «Просвіти» Наддніпрянської України у дожовтневий період. – К.: Знання, 1990. - 27 с.

11. МАЛЮТА О.В. Діячі «Просвіти» в українському державотворчому процесі першої чверті XX століття //Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. – К., 2003. – Вип.6.– С. 85 – 100.

12. МАЛЮТА О.В. «Просвіти» у контексті політичного життя Австро – Угорської та Російської монархій (1868 – 1917рр.) //Український історичний збірник: Зб. ст. – К., 2004.– Вип. 7. – С. 201 – 237.

13. МАЛЮТА О.В. «Просвіта» у формуванні державницького потенціалу українського народу (друга половина ХІХ – перша чверть ХХ ст.): Автореф. дис. канд.. істор. наук /НАН України. Ін-т іст. України. – К., 2005. – 19 с.

14. МОВЧАН П. Чергова річниця нашого Товариства: [Історія і сьогодення] //Слово Просвіти. – 2006. – 17 груд.

15. «ПРОСВІТА»: Історія та сучасність (1868 – 1998): Зб. матеріалів та док. /Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Т.Шевченка; ред. та упоряд. В.Герман. – К.: Видавн. центр «Просвіта»; Веселка, 1998. – 485, [1] с.: іл.

16. «ПРОСВІТИ» Наддніпрянської України у дожовтневий період; Препринт №6 (18) /АН УРСР; Ін-т історії; [Редкол.: І.М.Хворостяний (гол. ред.) та ін.]. – К., 1990. – 34 с.

17. «ПРОСВІТІ» – 125 /Всеукр. т-во «Просвіта» ім. Т.Шевченка; Авт. тексту Б.Дзюба. – К.: ВПП корпорації Укр. НТІ, 1993. – 1 розг. л.

18. «ПРОСВІТІ» 135 років – святкуймо разом! – Б.м.: Б.в., 2004. – 1 розг. арк..: іл.

19. СТАТУТ Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т.Шевченка //Просвіта. – 1997. – 18 січ. – С.4 – 5.

20. ЦАПКО О. Діяльність «Просвіт» у формуванні національної свідомості серед населення України. – К.: Знання, 1998. – 18 с.

21. ЦАПКО О. Політична спрямованість діяльності «Просвіти» наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть //Нова політика. – 1998. – №5. – С.9 – 12.

ДО ІСТОРІЇ ВИНИКНЕННЯ І ЗАКРИТТЯ

ЧЕРНІГІВСЬКОЇ «ПРОСВІТИ»
1908

22. СПРОВОЗДАННЯ Товариства «Просвіта» за 1907 рік /Авт. тексту звіту І.Л.Шраг. – Чернігів, 1908. – [Б.с.].



1917

23. УКРАЇНСЬКІ збори в Чернігові //Чернигов. зем. газ. – 1917. – №24. – С.5 – 6.

Перші прилюдні збори 18 берез. 1917 р. Головував І.Л.Шраг. Взяли участь А.Верзілов (міський голова), О.Карпинський, І.Коновал, В.Елланський, М.Жук.

24. УКРАЇНСЬКЕ товариство «Просвіта» в Чернігові //Чернигов. зем. газ. – 1917. – №25. – С.3.

Поновлення діяльності т-ва. Організатори І.Л.Шраг, І.О.Коновал, В.У.Коцюбинська, В.Елланський, І.Руденко, Ф.Смиринський, О.Приходько.

25. ПЕРШІ загальні збори Чернігівської «Просвіти» [24 квіт. 1917 р.] //Чернигов. зем. газ. – 1917. – №34. – С.4 – 5.

Відбулись під головуванням І.Л.Шрага.

26. ТЕАТРАЛЬНА секція при «Просвіті» //Чернигов. зем. газ. – 1917. – №39. – С.3.

27. ЗАГАЛЬНІ збори Чернігівської «Просвіти» [5 черв. 1917р.] //Чернигов. зем. газ. – 1917. – №44. – С.3.

Розглянуто діяльність секцій, вид-ва «Десна», надіслано телеграму Центр. Раді.

28. ТОВАРИСТВО «Просвіта» //Чернигов. зем. газ. – 1917.– №73. – С.4.

Збори 16 верес. 1917 р., на яких обговорювалось питання відкриття в Чернігові укр. гімназії для хлопців і дівчат.

29. ЧЕРНІГІВСЬКА «Просвіта»: [Театр. секція] //Чернигов. зем. газ. – 1917. – №84 – 85. – С.5.

30. ГУБЕРНІЯЛЬНИЙ з’їзд «Просвіт» Чернігівщини [5 листоп. 1917 р.] //Чернигов. зем. газ. – 1917. – №91. – С.5 – 6.



1941

31. КРИНИЦЯ П. Любов до нації //Укр. Полісся. – 1941. – 23 листоп. – С.4.

Відродження в обл. “Просвіт”.

32. ПОЛІСЬКИЙ Ф. Братерство нашого народу: [“Просвіта” в Мені] //Укр. Полісся. – 1941. – 5 груд. – С.4.



1942

33. ТОМАША Г.М. Українська просвіта //Укр. Полісся. – 1942. – 4 січ. – С.4.

Відкриття “Просвіти” в с. Слабин Чернігів. р – ну.

1989

34. АПЛАКСІНА О. Сторінки спогадів //Спогади про Михайла Коцюбинського. – 2-е вид., доп. – К., 1989. – С.105– 124.

С.108 – 109: Як створювалась «Просвіта».

35. ПОТУПЕЙКО М.М. Коцюбинський зблизька //Спогади про Михайла Коцюбинського. – 2-е вид., доп. – К., 1989. – С.218 – 231.

С.226: Виникнення «Просвіти».

1990

36. «ПРОСВІТА» //Чернігівщина: Енцикл. довідн. – К., 1990.– С.678 – 679.



1992

37. ВАСЮТА О. Культурно – громадський рух на Чернігівщині в другій половині ХІХ – на початку ХХ століття: (До історії Чернігів. «Просвіти») //Просвіта – 92: Громад. – політ. та літ. – мистец. щорічн. – Чернігів, 1992. – С.111 – 114.



1993

38. КОЦЮБИНСЬКИЙ Ю.Р. Коцюбинський і Чернігівська «Просвіта» //За Україну (Чернігів). – 1993. – Число 15,16 (верес.).



1996

39. ДЕМЧЕНКО Т.П., Онищенко В.І. «Просвіта» у Чернігові (1906 – 1911) //Пед. обрії. – 1996. – №2. – С.11 – 13.



1997

40. ЗЕЛЕНСЬКА Л. Ганна Барвінок про Чернігівську «Просвіту»: За листами до Іллі Шрага //Сіверщина. – 1997. – 18 січ. – С.4.

41. ЧЕПУРНИЙ В. Про коріння і про боріння: Чернігів. «Просвіті» – 90 //Сіверщина. – 1997. – 18 січ. – С.4.

42. ЧЕРНІГІВСЬКА «Просвіта» відзначила своє 90 – річчя //Сіверщина. – 1997. – 8 лют. – С.2; Просвіта. – 1997. – 15 лют. – С.1.

43. КОЛЕСНИК С. Пробиться к свету //День. – 1997. – 13 февр. – С. 2.

Урочистості, що відбулися в літ. – меморіал. музеї М.М.Коцюбинського з нагоди 90 – річчя Чернігів. «Просвіти».

44. СТАРИЙ С. Чернігівській «Просвіті» – 90 //Чернігів. відом. – 1997. – 14 лют. – С.5.

45. ШРАГ І. Доля Чернігівської «Просвіти» //Просвіта. – 1997.– 1 листоп.

46. ДАВИДЕНКО Ю. З історії Ніжинської “Просвіти” (1907– 1920 рр.) //Сіверян. літопис. – 1997. – №4. – С.75 – 81.

1998

47. ДЕМЧЕНКО Т.П., Онищенко В.І. Чернігівська «Просвіта» (1906 – 1911 рр.) //Демченко Т.П., Онищенко В.І. Нариси історії Чернігівщини від найдавніших часів до наших днів. – Чернігів, 1998. – Вип. 3. – С.45 – 50.

48. ДЕМЧЕНКО Т.П., Онищенко В.І. «Просвіта» у Чернігові (1906 – 1911 рр.) //Україна і Росія в панорамі століть: Зб. наук. праць. – Чернігів, 1998. – С.233 – 241.

49. МАКЛАКОВ Микола Олександрович //Студьонова Л. Чернігівські князі, полковники, губернатори. – Чернігів, 1998.– С.102 – 104.

Чернігів. губернатор у 1909 – 1912 рр. 25 лип. 1911 р. заборонив діяльність «Просвіти».

50. КОЦЮБИНСЬКИЙ Ю. Чернігівська «Просвіта» та національна ідея //Сіверщина. – 1998. – 24 січ.



1999

51. САМОЙЛЕНКО Г.В. Громадсько-культурне та літературне життя в Чернігові у кінці ХІХ – початку ХХ ст. – Ніжин: ТОВ «Наука-сервіс», 1999. – 109 с.: іл..

С.48 – 56: Виникнення і діяльність «Просвіти».

2001

52. ЗЕЛЕНСЬКА Л. Чистий кришталь: Іван Франко і Чернігівщина //Чернігів. відом.- 2001. – 31 серп. – С.11.

Матеріальна підтримка письменника з боку Чернігів. «Просвіти».

2002

53. …ЧЕРНІГІВСЬКІЙ «Просвіті» привіт… //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – К., 2002. – Т.1. – С.271.

Цитується уривок з листа М.Коцюбинського до В.Гнатюка від 21 груд. 1906 р. про відкриття 27 груд. 1906 р. (ст.ст.) у Чернігові т-ва «Просвіта».

54. ЛИСТИ до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. /Упоряд. та комент. В.Мазного; вступ. ст. В.Шевчука. – К.: ТОВ «Укр. пропилеї»; Ніжин: ТОВ ВКП «Аспект»; Чернігів: Чернігів. обереги, 2002 – 2003.

Т.1. Айхельбергер – Гнатюк /Відп. ред. т. М.Коцюбинська. – К., 2002. – 368 с.: іл.

С.4, 28, 35, 80, 106, 122, 157, 164, 188, 189, 279 – 274, 277 – 279: «Просвіта» та її діяльність.

Т.2. Грошовський – Іткін /Відп. ред. т. М.Коцюбинська.– Ніжин, 2002. – 344 с.: іл.

С.77, 80 – 81, 83, 85, 87, 139, 283, 316 – 317: Діяльність «Просвіти» у співпраці з М.Грушевським тощо.

Т.3. Карманський – Мочульський. – Чернігів, 2002. – 480 с.

С.8, 19, 13 – 14, 24, 89, 132 – 133, 271, 273, 286, 306 – 307, 328, 365: Чернігів. «Просвіта».

55. ДАВИДЕНКО Ю.М. Роль товариства «Просвіта» в національно-культурному житті Ніжинщини //Література і культура Полісся. – Ніжин, 2002. – Вип. 18. – С.159 – 164.

2003

56. БОЙКО В., Демченко Т., Онищенко О. 1917 рік на Чернігівщині: Історико – краєзн. нарис /Відп. ред. В.Ф.Верстюк. – Чернігів: Сіверян. думка, 2003. – 126 с.

С.31 – 34, 73: Відродження «Просвіти».

57. ЛИСТИ до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. /Упоряд. та комент. В.Мазного; вступ. ст. В.Шевчука. Т.4. Науменко – Яновська. – Ніжин: ТОВ «Вид-во «Аспект-Поліграф», 2003. – 400 с.: іл.

С.30, 39, 42, 86 – 87, 91 – 92, 94, 117, 163, 170 – 171, 202, 241 – 244, 246, 248, 250, 266: Діяльність Чернігів. «Просвіти». Творчі зв’язки із С.Петлюрою.

2004

58. БАДЄЄВА Л.І. Діяльність товариства «Просвіта» на Лівобережній Україні у ХХ столітті: Автореф. дис. …канд. істор. наук /Харків. Нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2004. – 20с.

На прикладі Чернігів., Полтав. і Харківської губерній.

59. РУСОВА С. Мемуари. Щоденник /Редкол.: О.Біланюк, Л.Вінар, А.Кентій; ред. М.Іщенко. – К.: Поліграфкнига, 2004.– 544 с.

С.180 – 181: Відродження «Просвіти» після Лютневої революції 1917 р.

2007

60. МОСКАЛЕНКО М. Як Михайло Коцюбинський створював, а російська влада закривала Чернігівську «Просвіту» //Слово Просвіти. – 2007. – 6 – 12 груд. – С.11.

61. СИТИЙ І. Печатки Львівської та Чернігівської “Просвіт” //Знак. – 2007. – № 42 (верес.). – С. 3.
ПЕРСОНАЛІЇ
62. КОПИЛЕНКО Н. Київська «Просвіта» (1906 – 1910) //Дивослово. – 1994. – №1. – С.56 – 57.

У діяльності т-ва активну участь брали чернігівці Б.Грінченко, М.Загірня (Грінченко), М.Коцюбинський, Л.Яновська.


АНДРІЄВСЬКА ОЛЬГА ТРОХИМІВНА

(? – після 1928)



Діячка українського національно-демократичного руху. Працювала разом з М.Коцюбинським у статистичному бюро Чернігівської губернської земської управи. Член Чернігівської «Просвіти». Заарештована 1906 р. Ув’язнення замінено засланням до Сибіру. У 1908 р. їй дозволено виїхати до Праги. У 1914 р. повернулася до Чернігова. Заарештована під час процесу СВУ. Подальша доля її невідома.
ЛІТЕРАТУРА:

63. АНДРІЄВСЬКА Ольга Трохимівна //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – К., 2002. – Т.1. – С.34 – 35.

64. БЕРЕЗНЯК П. Вихователь молоді //Спогади про Михайла Коцюбинського. – 2-е вид., доп. – К., 1989. – С.98 – 105.

С.99 – 100, 248: Про О.Т.Андрієвську.

65. САМОЙЛЕНКО Г.В. Громадсько-культурне та літературне життя в Чернігові у кінці ХІХ – початку ХХ ст. – Ніжин: ТОВ «Наука-сервіс», 1999. – 110 с.: іл.

С.54 – 56: Про О.Т.Андрієвську.


БАЗИЛЕВИЧ ВОЛОДИМИР (ВАСИЛЬ ?)

(? - ?)


Чернігівський лікар. Член «Просвіти». У березні 1917 року– активний учасник відродження товариства. Інші відомості відсутні.

ЛІТЕРАТУРА:

66. БАЗИЛЕВИЧ Володимир //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – К., 2002. – Т.1. – С.37.

67. БОЙКО В., Демченко Т., Онищенко О. 1917 рік на Чернігівщині: Історико-краєзн. нарис /Відп. ред. В.Ф.Верстюк.– Чернігів: Сіверян. думка, 2003. – 126 с.

С.23, 33, 39: Про В.Базилевича.

ВЕРЗІЛОВ АРКАДІЙ ВАСИЛЬОВИЧ

(1867 – 1931)

Історик, краєзнавець, етнограф, автор праць «Наукове життя в Чернігові», «Найдавніший побут Чернігівської околиці». Міський голова 1906-1917 рр. Народився у с.Ковчин Куликівського району. Випускник Чернігівської гімназії. Один із засновників Чернігівської «Громади» і «Просвіти». Сприяв воскресінню товариства після Лютневої революції 1917 року.
ЛІТЕРАТУРА:

68. БІНЬКОВСЬКА Л. Кавалер орденів св. Анни та Святослава, або Під таємним оком поліції: Постаті: Мер і засновник «Просвіти» //Чернігів. відом. – 2003. – 10 січ. – С.4.

69. БОЙКО В., Демченко Т., Онищенко О. 1917 рік на Чернігівщині: Історико-краєзн. нарис /Відп. ред. В.Ф.Верстюк.– Чернігів: Сіверян. думка, 2003. – 126 с.

С.25, 33, 108 – 109: Про А.В.Верзілова.

70. ІСАЄНКО О. Доповідь у міській думі: (До 135 – річчя від дня народження А.В.Верзілова) //Сіверян. літопис. – 2002.– №6. – С.108 – 110.

71. КУРАС Г. Громадський діяч, краєзнавець //Десн. правда.– 1990. – 27 лип.

72. КУРАС Г.М. Український історик та краєзнавець А.В.Верзілов (1867 – 1931) //V Всеукраїнська конференція «Розвиток історичного краєзнавства в контексті національного і культурного відродження України (жовт. 1991 р.)»: Тези доп. і повідомл. – К.; Кам’янець – Подільський, 1991. – С.66 – 67.

73. РУДЕНОК В. Опальний голова із «Анною» і «Станіславом» //Чернігів. відом. – 2002. – 29 берез. – С.9.

Див. також № 23, 95.
ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ

(9.12.1863 – 6.05.1910)



Український письменник, педагог, етнограф, історик, видавець. З 1894 до 1902 р. працював на різних посадах у Чернігівському земстві. Один із керівників Чернігівської української «Громади». У 1894 р. заснував у Чернігові видавництво з метою випуску популярної літератури для народу. У 1906 – 1909 рр. – голова товариства «Просвіта» в Києві, яке підтримувало зв’язки з чернігівськими просвітянами.
ЛІТЕРАТУРА:

74. ГРІНЧЕНКО Борис (09.12.1963 – 06.05.1910) //Українська література у портретах і документах: Давня літ. – літ. ХХ ст.: Довідн. – К., 2000. – С.71 – 75.

75. ГРІНЧЕНКА Б.Д. видавництво. Грінченку Б.Д. меморіальна дошка у Чернігові //Чернігівщина: Енцикл. довідн.– К., 1990. – С.201.

76. ДОКТОРОВА Ю. Б. Грінченко і Чернігівська «Просвіта» //Література та культура Полісся. – Ніжин, 2002. – Вип. 18. – С.138 – 141.

77. КАЧКАН В. Борис Грінченко: Істор. портр. //Освіта. – 1993. – 6 серп. – С.13.

78. КОЦЮБИНСЬКИЙ Ю. Борис Грінченко та Михайло Коцюбинський //Літ. Чернігів. – 1993. – №1(4). – С. 79 – 82.

79. СПОГАДИ про Михайла Коцюбинського /Упоряд., післям. та приміт. М.М.Потупейка. – 2-е вид., доп. – К.: Дніпро, 1989. – 278 с.: іл.

С.44, 46, 58, 59, 60, 62, 65, 68, 71, 80, 99, 103, 223, 225, 238, 242, 248: Б.Грінченко.

Див. також № 62, 118, 235, 237 – 240.

ДЕЙША-КОЦЮБИНСЬКА ВІРА УСТИМІВНА

(22. 09. 1863 – 1921)

Дружина М.М.Коцюбинського. Громадська діячка. Вчителька математики і французької мови. Працювала у губернському земстві та громадській бібліотеці в Чернігові (нині ОУНБ ім. В.Г.Короленка). Автор науково-популярних статей, бібліографічних праць. Член «Просвіти» до 1908 р. Померла у Чернігові. Похована поряд із чоловіком на Болдиних горах.
ЛІТЕРАТУРА:

80. КАТАЛОГ книг Черниговской общественной библиотеки /Сост. В.У. Коцюбинская. – Чернигов, 1905. – 286с.

81. КОЦЮБИНСЬКА Н. Єдиною стежкою: До 140-річчя від дня народження Віри Дейші – Коцюбинської //Ярославна.– 2003. – №2 (груд.). – С.6.

82. КОЦЮБИНСЬКОЇ – ДЕЙШІ В.У. могила //Чернігівщина: Енцикл. довідн. – К., 1990. – С.361.

83. СПОГАДИ про Михайла Коцюбинського. – 2-е вид., доп. /Упоряд., післям. і приміт. М.М.Потупейка. – К.: Дніпро, 1989. – 270 с.: іл..

С.45 – 47, 53, 70, 72, 73, 80, 94, 95, 99, 100, 102 – 105, 109, 124, 139, 191, 196, 200, 205, 216, 223, 239, 249: Різні особи– про В.У.Коцюбинську (Дейшу).

Див. також № 24.
ЕЛЛАН – БЛАКИТНИЙ ВАСИЛЬ МИХАЙЛОВИЧ

(12.01.1894 – 2.12.1925)



Український поет і журналіст, організатор і редактор газети «Вісті ВУЦВК», першого гумористичного журналу «Червоний перець». У березні 1917 р. – активний учасник воскресіння Чернігівської «Просвіти». Уродженець с. Козел Чернігівського повіту (нині смт. М. – Коцюбинське Чернігівського району). Випускник Чернігівської духовної семінарії. У Чернігові одна з вулиць носить його ім’я.
ЛІТЕРАТУРА:

84. БЛАКИТНОГО вулиця у Чернігові. Блакитному В.М. меморіальні дошки //Чернігівщина: Енцикл. довідн. – К., 1990.– С.72.

85. БОЙКО В. Злам Еллана – Блакитного //Сіверян. літопис. – 1995. – №6. – С.48 – 56.

86. БОЙКО В., Демченко Т., Онищенко О. 1917 рік на Чернігівщині: Історико-краєзн. нарис /Відп. ред. В.Ф.Верстюк.– Чернігів: Сіверян. думка, 2003. – 126 с.

С.12, 33, 34, 38, 41, 52, 53, 81, 87, 90, 109 – 110: В.М.Еллан – Блакитний.

87. ЄРМОЛЕНКО О. «За життя розплата тільки кров’ю» //Просвіта. – 1993. – 16 січ.

88. ЛЮБОВЕЦЬ О. Хрещений батько //Наука і сусп – во. – 1993. – №7 – 8. – С.36 – 39.

89. ПОЛЕВИК Г. «Хай рясніє ім’я його»: Василеві Еллану-Блакитному – 110 років //Наш край (Чернігів). – 2004. – 10січ.– С.5

Див. також № 23, 24.
ЖУК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ

(20.09.1883 – 7.06.1964)



Український художник і письменник. Автор творів для дітей і дорослих. Створив галерею портретів українських діячів культури, зокрема портрет М.М.Коцюбинського. Жив у Чернігові з 1905 до 1925 р. з невеликими перервами. У березні 1917 р. брав активну участь у воскресінні Чернігівської «Просвіти».

ЛІТЕРАТУРА:

90. МИХАЙЛО ЖУК: Каталог виставки /Упоряд.: Л.В.Арюпіна та ін. – Одеса, 1993. – 52 с.

91. ЛУЩИК С. Михайло Жук у колі сучасників //Київ. – 1988. – №11. – С.148 – 153.

92. РЕП’ЯХ С. З нами, поміж нас: До 110-річчя від дня народження М. Жука //Десн. правда. – 1993. – 18 верес.

93. СТУДЬОНОВА Л. Художник М.І.Жук //Десн. правда. – 1988. – 7 верес.

94. ШКОЛЬНА О. Трагедія і тріумф Михайла Жука //Україна. – 2001. – №3. – С.38 – 39.

Див. також № 23.


ЗАГІРНЯ МАРІЯ МИКОЛАЇВНА (Грінченко М.М.)

(1863 – 15. 07. 1928)



Українська письменниця, педагог, перекладач, лексикограф. Дружина Б.Д.Грінченка. Друкувалась під псевдонімом М.Загірня. З 1894 по 1902 р. жила у Чернігові. Активна діячка Чернігівської «Громади». Після переїзду до Києва, підтримувала зв’язки з Чернігівською «Просвітою». З 1918р. працювала в Українській Академії наук (УАН).
ЛІТЕРАТУРА:

95. ГРІНЧЕНКОВА М., Верзилів А. Чернігівська Українська Громада: Спогади //Чернігів і Північне Лівобережжя: Огляди, розвідки, матеріали /За ред. М.Грушевського. – К., 1928. – С.463–487.

96. КОПИЛЕНКО Н.Б. Освітянський подвиг Марії Грінченко //Рідна шк. – 1994. – №9. – С.2 – 6.

97. ПОЛЯЧЕНКО Ф. Не спалах, а горіння: Силуети //Жінка. – 1994. – №3. – С.6 – 7.

98. СПОГАДИ про Михайла Коцюбинського /Упоряд., післям. та приміт. М.М.Потупейка. – 2-е вид., доп. – К.: Дніпро, 1989. – 278 с.: іл.

С.49, 50, 99, 225 – 226, 241: Про М.М.Грінченко (Загірню М.).

Див. також № 62.
КАРПИНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПАВЛОВИЧ

(1869 – 1929)



Повітовий лікар. Належав до кола приятелів М.Коцюбинського. Один із засновників у 1877 р. громадської бібліотеки у Чернігові (нині ОУНБ ім. В.Г.Короленка). У березні 1917 р. брав активну участь у воскресінні Чернігівської «Просвіти».
ЛІТЕРАТУРА:

99. КАРПИНСЬКИЙ Олександр (1869 – 1929) – укр. громад.– політ. діяч //Довідник з історії України. А – Я. – 2-е вид, доопр. і доп. – К., 2001. – С.290 – 291.

100. ГОРОБЕЦЬ С. Олександр Павлович Карпинський – меценат, благодійник, просвітитель //Скарбниця української культури: Зб. наук. праць. – Чернігів, 2007. – Вип. 8. – С.55 – 57.

101. ДУХОВНА скарбниця краю: Вип.1. Від громадської до універсальної наукової бібліотеки: (Істор. нарис) /Авт. Л.В.Студьонова; відп. за вип. П.В.Грищенко. – Чернігів, 2002.– 55 с. – (Ризограф.ОУНБ ім. В.Г.Короленка).

С.7: Про О.П.Карпинського.

102. ОЛЕКСАНДР Павлович Карпинський і село Петрушин [Чернігів. р-ну] /Підгот. С.Горобець. – Чернігів, 2004.– 46 с. – (Історія с.Петрушина. Сер. «Почесні громадяни Петрушина»).

103. РУСОВА С. Мемуари. Щоденник /Редкол.: О.Біланюк, Л.Вінар, А.Кентій та ін. – К.: Поліграфкнига, 2004. – 544 с.

С.60: Спомини про О.П.Карпинського.

Див. також № 23.
КАСПЕРОВИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ

(1885 – 7. 05. 1938)



Український художник, один з найталановитих митців-бойчукістів, найвидатніший реставратор музейного напряму 1920 – 1930 рр. в Україні. Народився на хут. Лапин Ріг під Козельцем у дворянській родині. Проживав у Козельці, де організував філію Чернігівської «Просвіти». На прохання М.Коцюбинського збирав гроші для хворого І.Я.Франка. 7 травня 1938 р. страчений за «контрреволюційну фашистську діяльність».
ЛІТЕРАТУРА:

104. БІЛОКІНЬ С. Смерть Миколи Касперовича //Розбудова держави. – 1992. – №2. – С.49 – 54.

105. КАСПЕРОВИЧ Микола Іванович //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – Ніжин, 2002. – Т.2. – С.317.

106. МИКОЛА Касперович: [Листи з Козельця. берез. - трав. 1908 р.] //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – Ніжин, 2002. – Т.3. – С.9 – 12.

107. ТИМЧЕНКО Т. Микола Касперович //Образотворче мистецтво. – 1998. – №2. – С.14.

108. БІЛОКІНЬ С. Нові студії з історії більшовизму. І-VІІІ /Відп. ред. В.А.Смолій. – К.: Поліграф д-ця Ін-ту іст. НАН України, 2007. – 411 с.

С.326: Про М.І.Касперовича
КОНОВАЛ ІВАН ОМЕЛЯНОВИЧ

(1875 – 1925)



Родом з Харківщини. Сільський вчитель. З 1901 по 1918 р. мешкав у Чернігові. Працював у земській управі, секретарем «Земского сборника Черниговской губернии». У Чернігові під літературним псевдонімом Іван Воронківський видав декілька книжок. У березні 1917 р. – активний учасник відродження «Просвіти».

ЛІТЕРАТУРА:

109. БОЙКО В., Демченко Т., Онищенко О. 1917 рік на Чернігівщині: Істор. – краєзн. нарис /Відп. ред. В.Ф.Верстюк.– Чернігів: Сіверян. думка, 2003. – 126 с.

С.6, 23, 33, 36, 37, 39, 85, 104, 111: Про І.О.Коновала.

110. НЕДІЛЬКО Г.Я. Іван Воронківський //Наук. зап. /НДПІ ім. М.Гоголя. – Ніжин, 1960. – Вип.1. – С.174 – 178.

111. НЕДІЛЬКО Г.Я. Михайло Коцюбинський та Іван Воронківський //У вінок Михайлу Коцюбинському. – К., 1967.– С.223 – 225.

112. САМОЙЛЕНКО Г.В. Громадсько-культурне та літературне життя в Чернігові у кінці ХІХ – початку ХХ ст. – Ніжин: ТОВ «Наука-сервіс», 1999. – 110 с.: іл.

С.61 – 63: Про І.О.Коновала. Фото.

Див. також № 23, 24.
КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ

(17.09.1864 – 25.04.1913)



Визначний український письменник, громадський діяч. З 1898 р. жив у Чернігові по вул. Сіверянській, №3. Працював у статистичному бюро Чернігівського губернського земства. Засновник і керівник «Просвіти». Похований на Болдіних горах у Чернігові, одна з вулиць міста носить його ім’я. У місті відкрито літературно-меморіальний музей-заповідник письменника.
ЛІТЕРАТУРА:

113. ГОРАК Р. В селі Яйківцях сто років тому... //Культура і життя. – 2005. – 21 верес. – С. 2.

Дружні і літ. зв’язки М.Коцюбинського з І.Франком.

114. КОЦЮБИНСЬКИЙ І. «Попросту не дають жити «Просвіті» //Літ. Чернігів. – 2003. – №4. – С.107 – 113.

115. КОЦЮБИНСЬКИЙ І. Ювілей великого Сонцелюба: (До 140 – річчя від дня народження М.М.Коцюбинського) //Літ. Чернігів. – 2004. – №3. – С. 107 – 109.

116. КОЦЮБИНСЬКИЙ Ю.Р. М.Коцюбинський та «Братство тарасівців» //Сіверян. літопис. – 1995. – №1. – С.35– 39.

Існувало в 90-х рр. ХІХ ст. Своєрідний місток між укр. «Громадами» та «Просвітами».

117. КОЦЮБИНСЬКИЙ Ю.Р. Проти зла і темряви: Освітньо – пед. ідеї М.Коцюбинського //Прапор. – 1968. – №2.– С.98 – 101.

118. ЛИСТ Б. Грінченка [від 25 груд. 1906 р. ст.ст.] з Києва //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – Ніжин, 2002. – Т.2. – С.77.

Повідомляється про літ. – артист. вечір М.Коцюбинського, який має влаштувати «Просвіта» 28 груд. 1907 р. (ст.ст.).

119. ЛИСТ Михайла Коцюбинського /Вступ, приміт. та підгот. тексту І.Д.Лисоченко //Слово і час. – 1991. – №11. – С.54 – 55.

Написаний у Чернігові 8 черв. 1901 р. на адресу т-ва «Просвіта» у Києві.

120. М.М.КОЦЮБИНСЬКИЙ як громадський діяч: Док., матеріали, публікації. – К.: Наук. думка, 1968. – 192 с.

С.113 – 118: Письменник і «Просвіта».

121. ПАРТОЛІН М.П. Світогляд М.М.Коцюбинського. – Х.: Вид-во ХДУ, 1965. – 308 с.: портр., іл.

С.114 – 118: Діяльність письменника в «Просвіті».

122. ПАРТОЛИН Н.Ф. Общественно-политические, философско-атеистические взгляды М.М.Коцюбинского: Автореф. дисс…. д-ра филолог. наук /Киев. гос. ун-т им.Т.Г.Шевченко. – К., 1968. – 44 с.

123. СТУДЬОНОВА Л. Михайло Коцюбинський: «Немає великої надії на громадськість нашу…» //Просвіта. – 2000. – 24 листоп.

Письменник – організатор і керівник «Просвіти».

124. ШЕВА О.С До питання про оточення і громадсько-політичну діяльність М.Коцюбинського в Чернігові //Тези доповідей і повідомлень ІV-ї республіканської наукової конференції з питань творчості М.М.Коцюбинського. – Дніпропетровськ, 1963. – С.7 – 8.

Див. також № 35, 38, 43, 53, 54, 57, 60, 62, 78, 79, 83, 98, 112, 126 – 128, 133, 136, 153, 156, 157, 201.
ЛИСЕНКО МИКОЛА ВІТАЛІЙОВИЧ

(22.03.1842 – 6.11.1912)



Український композитор, піаніст, хоровий диригент, педагог, фольклорист. За походженням – з чернігівської козацької старшини. Друг М.М.Коцюбинського. На прохання Чернігівської «Просвіти», з якою підтримував дружні і громадські стосунки, дав концерти у 1907 і 1909 рр. Відомо, що концертну діяльність на Чернігівщині композитор здійснював й у 1893, 1901 і 1903 рр.
ЛІТЕРАТУРА:

125. БАРЩУК В.І., Зуб П.Г. М.Лисенко і Чернігівщина //Творчість М.Лисенка і духовний розвиток особистості: (Матеріали наук. – практ. читань). – Чернігів, 1992. – Ч.2. – С.4 – 8.

Концерт композитора у лют. 1907 р. для «Просвіти».

126. ЛАЗАРЕВСЬКИЙ Г. Чернігів за часів Михайла Коцюбинського //Спогади про Михайла Коцюбинського. – 2-е вид., доп. – К., 1989. – С.133 – 141.

С.140: Концерт М.Лисенка.

127. ЛИСЕНКО О. Зустрічі друзів //Спогади про Михайла Коцюбинського. – 2-е вид., доп. – К., 1989. – С.78 – 80.

М.Лисенко і М.Коцюбинський. Участь композитора у мистец. житті Чернігова.

128. ЛИСЕНКО О. Спогади про батька /Літ. виклад Б.Хандроса. – 5-е вид. – К.: Муз. Україна, 1991. – 366 с.: іл.

С. 243 – 244, 268 – 269, 287 – 288, 339 – 340: М.Лисенко, М.Коцюбинський, І.Шраг. Дружні і творчі стосунки.

129. МИКИША М. [Він любив мистецтво] //Спогади про Михайла Коцюбинського. –2-е вид., доп. – К., 1989. – С.124– 126.

Стосунки М.В.Лисенка з Чернігів. «Просвітою». Концертна діяльність у Чернігові на прохання просвітян.

130. ПАНЧИНА Н. Публіка лишала залу в захваті: Гастрольно-концертна діяльність М.Лисенка: (За листуванням композитора) //Укр. культура. – 2000. – №2. – С.36 – 37.

131. РУСОВА С. Мемуари. Щоденник /Редкол.: О.Біланюк, Л.Вінар, А.Кентій та ін.; ред. М.Іщенко. – К.: Поліграфкнига, 2004. – 544 с.

С.61: Концерти М.Лисенка в Чернігові.


МИШУГА ОЛЕКСАНДР ПИЛИПОВИЧ

(20.05.1853 – 1922)



Видатний український співак, відомий в Європі. Народився в с.Новий Витків Радехівського району Львівської області. Приятель М.Коцюбинського. У 1895 р. перебував у Чернігові. Брав участь у вечорах, влаштованих Чернігівською «Просвітою» 1907 р.
ЛІТЕРАТУРА:

132. ДАВИДОВ Й. Концерт у Чернігові: (До 125-річчя від дня народження О.Мишуги) //Десн. правда. – 1978. – 9 черв.

133. МАРЧУК Л. В галлерее знаменитостей – певец Мишуга //Комс. правда. – 2004. – 30 дек.

134. МИШУГА Олександр Пилипович (1853 – 1922) //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – Ніжин, 2002. – Т.3. – С.365.

Опубл. лист співака від 31 груд. 1906 р. про згоду взяти участь у концерті для «Просвіти».

135. МОСКАЛЕЦ А. Фамилию тенора выписывали на пирожных //Киев. ведом. – 2003. – 28 окт.

136. ОЛЕКСАНДР МИШУГА – король тенорів: [Альбом].– К.: Муз. Україна, 2005. – 57 с.

137. СПОГАДИ про Михайла Коцюбинського /Упоряд., післям. та приміт. М.М.Потупейка. – 2-е вид., доп. – К.: Дніпро, 1989. – 278 с.: іл..

С.78, 101, 109, 126: Участь співака в концертах, влаштованих «Просвітою».

138. ЧУДНИЙ В. Талант, який належить століттям //Веч. Київ. – 2005. – 20 жовт.


ПРИХОДЬКО ОЛЕКСА КІНДРАТОВИЧ

(? – ?)


Ймовірно, вчитель музики. У березні 1917 р. – активний учасник відродження «Просвіти» в Чернігові. Організатор українського хору. Інші відомості відсутні.
ЛІТЕРАТУРА:

139. БОЙКО В., Демченко Т., Онищенко О. 1917 рік на Чернігівщині: Істор. – краєзн. нарис /Відп. ред. В.Ф.Верстюк.– Чернігів: Сіверян. думка, 2003. – 126 с.

С.33 – 34: Про О.Приходька.

140. САМОЙЛЕНКО Г.В. Громадсько – літературне життя в Чернігові у кінці ХІХ – початку ХХ ст. – Ніжин: ТОВ «Наука– сервіс», 1999. – 110 с.: іл.

С.93 – 94: Про О.К.Приходька.

Див. також № 24.

РУДЕНКО ІВАН МЕФОДІЙОВИЧ

(? – ?)


Фундатор та член Чернігівської «Просвіти». Інших відомостей не знайдено.

ЛІТЕРАТУРА:

141. РУДЕНКО Іван Мефодійович //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – Ніжин, 2003. – Т.4. – С.39.

Див. також № 24.


РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

(7.02.1847 – 8.10.1915)



Відомий земський діяч Чернігівщини, професор статистики, етнограф, фольклорист, автор унікального двотомника «Описание Черниговской губернии» (1898 – 1899). Активний діяч Чернігівської «Громади», «Просвіти», з якою підтримував тісні контакти, коли жив у Києві.
ЛІТЕРАТУРА:

142. РУСОВ Олександр (07.02.1847 – 08.10.1915) //Українська література у портретах і довідках: Давня літ. – літ. ХХ ст.: Довідн. – К., 2000. – С.280 – 281.

143. НАУМЕНКО В. Александр Александрович Русов и его общественная и литературно – научная работа на Украине и для Украины //Укр. жизнь. – 1916. – №1. - С.48 – 53; №3. – С.14 – 31.

144. ОЛЕКСАНДР Олександрович Русов: (Біобібліогр. покажч.) /Скл. і вступ. ст. О.Я.Рахна; наук. ред. О.Б.Коваленко; Відп. за вип. П.В.Грищенко. – Чернігів, 2004. – 116 с. – (Сер. «Історики та краєзнавці Чернігівщини». Вип.2).

145. РАХНО О. Олександр Русов у науковому і громадському житті Чернігівщини //Сіверян. літопис. – 2000. – №6. – С.49 – 61.

146. РАХНО О.Я. Олександр Русов у науковому і громадсько–політичному житті України: (Друга пол. ХІХ – поч. ХХ ст.): Автореф. дис…. канд. істор. наук. – Харків, 2005. – 20с.

Див. також № 151.
РУСОВА СОФІЯ ФЕДОРІВНА

(18.02.1856 – 05.02.1940)



Дружина О.О.Русова. Педагог і культурно-освітня діячка. Одна із засновниць Чернігівської громадської бібліотеки (1877), активна діячка Чернігівської «Громади», представниця Чернігівської «Просвіти» у Петербурзі (1907-1908). Народилася в с.Олешня Ріпкинського району. Померла і похована у Празі.
ЛІТЕРАТУРА:

147. РУСОВА Софія (18.02.1856 – 05.02.1940) //Українська література у портретах і довідках: Давня літ. – літ. ХХ ст.: Довідн. – К., 2000. – С.281 – 282.

148. РУСОВА С. Мої спомини. – К.: Україна – Віта, 1996. – 208 с.

149. РУСОВА С. Мемуари. Щоденник /Редкол.: О.Біланюк, Л.Вінар, А.Кентій та ін.; ред. М.Іщенко. – К.: Поліграфкнига, 2004. – 544 с.

150. СОФІЯ РУСОВА: [Листи від 22. ХІІ. 1907 р.; середини січ. 1908 р.; лют. 1908 р. з Петербурга] //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – Ніжин, 2003. – Т.4. – С.91 – 94.

З листів випливає, що їх авторка була у Петербурзі представницею Чернігівської «Просвіти».

151. БАДАЛОВ О. Золоті ключі Софії Русової: [Відзначення 150 – річчя від дня народження видатної укр. діячки у Чернігові] //Гарт. – 2006. – 23 лют. – С.3.

152. ЄРМАК В. Софія Русова в період державного відродження України (1917 – 1921) //Сіверян. літопис. – 1996.– №1. – С.3-6.

153. ЗЕЛЕНСЬКА Л. Велика просвітителька: (До 140 – річчя від дня народження Софії Русової) //Чернігів. відом. – 1996. – 16 лют. – С.5.

154. ЗЕЛЕНСЬКА Л. Подружжя Русових і Чернігівщина //Літ. Чернігів. – 2001. – №16. – С.94 – 102.

Див. також № 59, 103.

САМІЙЛЕНКО ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

(3.02.1864 – 12.08.1925)

Український поет. З 1893 до 1900 р. жив у Чернігові, працював секретарем земської управи. Редагував «Земский сборник Черниговской губернии». З 1907 до 1917 р. – нотаріус у Добрянці. Активний діяч Чернігівської «Просвіти».
ЛІТЕРАТУРА:

155. РЕП’ЯХ С. Слугуючи вічним істинам //Десн. правда.– 1994. – 3 лют.

156. СПОГАДИ про Михайла Коцюбинського /Упоряд., післям. та приміт. М.М.Потупейка. – 2-е вид., доп. – К.: Дніпро, 1989. – 278 с.: іл.

С.46, 49, 52, 68, 69, 71, 78, 80, 99, 123, 128, 223, 225, 239, 241: В.І.Самійленко серед просвітян.

157. СТАРИЦЬКА – ЧЕРНЯХІВСЬКА Л. В.І.Самійленко: [Спомини] /Вступ. сл. Ю.Хорунжого //Вітчизна. – 1992. – №7– 8. – С. 132 – 146.

158. ТУЛУБ О. Матеріали до життєпису Володимира Самійленка //За сто літ: Матеріали із громад. й літ. життя України ХІХ і поч. ХХ ст. /Під ред. М.Грушевського. – К., 1928.– Т.28. – Кн. 3. – С.294 – 314.


ШКУРКІНА–ЛЕВИЦЬКА ФЕОДОСІЯ СТЕПАНІВНА

(? – ?)


Чернігівська вчителька, близька знайома родини Коцюбинських. Працювала у земському сирітському будинку, в Чернігівській губернській земській управі. Була членом «Братства тарасівців», Чернігівської «Просвіти». Революціонерка-українофілка. Доля після революції невідома.
ЛІТЕРАТУРА:

159. ШКУРКІНА–ЛЕВИЦЬКА Т. [Про подружжя Коцюбинських] //Спогади про Михайла Коцюбинського.– 2-е вид., доп. – К., 1989. – С.45 – 47.

160. ШКУРКІНА – ЛЕВИЦЬКА Феодосія Степанівна //Листи до Михайла Коцюбинського: В 4-х т. – К., 2002. – Т.1.– С.108.
ШРАГ ІЛЛЯ ЛЮДВИГОВИЧ

(23.08.1847 – 11.04.1919)



Український громадський діяч, відомий у Чернігові адвокат. Один із засновників «Громади» і «Просвіти». Депутат І Державної думи, член Центральної Ради. Народився у Седневі. Помер у Чернігові.
ЛІТЕРАТУРА:

161. ШРАГ І.Л. Доля Чернігівської «Просвіти» /Підгот. до друку Т.Демченко, В.Онищенко //Просвіта. – 1997. – 1 листоп.

162. ДЕМЧЕНКО Т.П., Курас Г.М. І.Л.Шраг – «славний український діяч» //Укр. істор. журн. – 1993. – №10. – С.95 – 103.

163. І.Л.ШРАГ: Док. і матеріали /Упоряд.: В.М.Шевченко, Т.П.Демченко, В.І.Онищенко; літ. ред. В.М.Сапон. – Чернігів: РВК «Десн. правда», 1997. – 166 с.: 1л. портр.

С.29, 32, 57 – 58, 150, 157: І.Л.Шраг і Чернігів. «Просвіта».

164. МОГИЛЯНСКИЙ М. Илья Людвигович Шраг: (Некролог) //Просвещение. – 1919. – №2. – С.20.

165. РУСОВА С. Мемуари. Щоденник /Редкол.: О.Біланюк, Л.Вінар, А.Кентій; ред.. М.Іщенко. – К.: Поліграфкнига, 2004.– 544 с.

С.125: Спогади про І.Л.Шрага.

166. СПОГАДИ про Михайла Коцюбинського /Упоряд., післям. та приміт. М.М.Потупейка. – 2-е вид., доп. – К.: Дніпро, 1989. – 278 с.: іл.

С.46, 48, 60, 78, 86, 125, 138, 139, 195, 223, 225, 226, 241, 261, 263: Спогади різних осіб з оточення М.М.Коцюбинського про І.Л.Шрага .

167. ШЕВЧЕНКО В.М., Демченко Т.П. Українська зірка Іллі Шрага //Просвіта. – 1997. – 13 верес.

Див. також № 22, 24, 25, 128, 170.


ШРАГ МИКОЛА ІЛЛІЧ

(4.05.1894 – 1.02.1970)



Активний учасник української революції, один з керівників Центральної Ради. У березні 1917 р. брав участь у відновленні «Просвіти» у Чернігові. З 1919 до 1923 р. - в еміграції. У 1931 р. засуджений ОГПУ. Останні роки життя– професор кафедри економіки Львівської політехніки. Син І.Л.Шрага. Народився у Чернігові.
ЛІТЕРАТУРА:

168. ШРАГ Микола Ілліч (4.5.1894 – 1.2.1970) //Довідник з історії України А-Я. – 2-е вид., доопр. і доп. – К., 2001. – С.1095 – 1096.

169. БОЙКО В., Демченко Т., Онищенко О. 1917 рік на Чернігівщині: Істор. – краєзн. нарис /Відп. за вип.. В.Ф.Верстюк. – Чернігів: Сіверян. думка, 2003. – 126 с.

С.33, 36, 41, 44, 86, 101, 113: Про М.І.Шрага.

170. ДЕМЧЕНКО Т., Курас Г. Батько і син Шраги //Молода нація. – 2003. – №1. – С.8 – 38.

171. КУРАС Г., Демченко Т. Заступник голови Центральної Ради: Наш земляк Микола Шраг: замовчуване ім’я історії //Сіверщина. – 1994. – 17 груд.

172. КУРАС Г., Демченко Т. Тернистий життєвий шлях чернігівця М.Шрага, заступника Голови Центральної Ради //Сіверян. літопис. – 1995. – № 1. – С.8 – 14.

  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка