Чижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Новоград-Волинського району Житомирської області Використання мультимедійних презентацій та відеоматеріалів на



Скачати 306.33 Kb.
Дата конвертації09.03.2016
Розмір306.33 Kb.
Чижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів

Новоград-Волинського району Житомирської області


Використання

мультимедійних презентацій

та відеоматеріалів

на уроках світової літератури

з метою виховання творчої особистості



З досвіду роботи вчителя світової літератури

Лагодинської Людмили Анатоліївни


2014 рік

ЗМІСТ

1.

ВСТУП.

Використання інноваційних технологій на уроках світової літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


4


2.

ОСНОВНА ЧАСТИНА




2.1.

Мультимедійні презентації та відеоматеріали на уроках світової літератури. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7

2.2.

Класифікація мультимедійних презентацій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

8

2.3.

Опорний конспект. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

2.4.

Віртуальна подорож. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

2.5.

Художня галерея. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. 10

2.6.

Слайд-шоу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. 10

2.7.

Творчий звіт по проекту. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. 10

2.8.

Звіт по дослідженню. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. 11

2.9.

Урок-гра. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. 10

2.10.

  1. Документальні та відеоматеріали. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. 12

3.

ВИСНОВОК. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. 14

4.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

  1. 18




ДОДАТКИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

19


1. ВСТУП

Той, хто навчає, сам навчається.

Сенека

Метою загальноосвітньої школи ХХІ ст. є формування особистості, здатної вийти за межі отриманих знань, відкритої до інновацій, спроможної повноцінно реалізуватися в майбутньому дорослому житті.

Сучасний період розвитку державності України потребує виховання покоління з високим інтелектуально-культурним і національно-патріотичним потенціалом.

За роки незалежності нашої країни мовно-літературна освіта стала однією з найбільш значущих складових навчально-виховного процесу в середній школі. І саме учителю-словеснику належить відіграти особливо важливу роль у вихованні майбутнього громадянина України.

Моя система роботи будується на сучасних педагогічних технологіях, головна мета яких — зробити процес навчання творчим. Використання елементів інноваційних технологій забезпечує формування стійкого інтересу учнів до світової літератури, результатом якого є розвиток мислення високого рівня й формування мовленнєвої культури школярів та компетентної особистості.

Перевагу надаю особистісно зорієнтованому навчанню, основи якого висвітлені у Концепції літературної освіти, дидактичних працях

І.С. Якиманської, яка наводить основні шляхи його реалізації і вважає, що «ключовим компонентом є розуміння і пошанування загальнолюдських і національних цінностей та формування компетентності школяра»[ 13.ст. 34 ].

Працюючи над індивідуальним навчанням, здійснюючи диференційований підхід, шукаючи шляхи для самореалізації особистості школярів, я використовую інноваційні технології, спираючись на досвід Шуляр В.І. “Сучасний урок літератури: технологічні моделі”, О.Пронкевич «Стратегії літературної освіти школярів у системі профільного навчання”, досвід учителів Дніпропетровської області Пуліної Г.О., Гусєвої О.В., Ільчук С.Є.

Для формування життєвих компетентностей учнів практикую традиційні та інноваційні технології організації навчальної діяльності. Особливу увагу приділяю використанню інформаційно-комунікативної технології. Плани-конспекти уроків із застосуванням інформаційно-комунікативних та елементів інших інноваційних та традиційних технологій представлені в цій роботі.

У своїй педагогічній діяльності намагаюся поважати будь-яку особистість, не залишати поза увагою жодної талановитої дитини, готувати кожного учня до життя.

Своєю метою вважаю забезпечення професійного підходу до навчання на уроках в умовах технологізації освіти, формування в учнів здатності знаходити правильне рішення в різних життєвих ситуаціях. Тому на уроках ставлю перед собою такі завдання:


  • розвивати критичне мислення, творчі здібності;

  • адаптувати учня у світовому інформаційному просторі;

  • формувати інформаційну культуру учнів, забезпечити їх інформаційні потреби;

  • удосконалювати науково–методичне забезпечення навчально-виховного процессу.

Результатами своєї діяльності бачу:

  • підвищення якості знань учнів;

  • зростання інтересу до літератури як до мистецького явища та до світової літератури як до шкільного предмету;

  • підвищення читацької активності учнів;

  • участь вихованців у пошуково-дослідницькій діяльності;

  • творчу участь школярів у позашкільних заходах;

  • вміння учнів вільно орієнтуватися в інформаційному середовищі та самостійно користуватися інтернет-ресурсами.

2. ОСНОВНА ЧАСТИНА

2.1. Мультимедійні презентації та відеоматеріали

на уроках світової літератури

У своїй педагогічній діяльності намагаюсь використовувати сучасні інформаційні технології. Комп’ютер, мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, Інтернет – ще 2-3 роки тому ці слова для мене нічого не означали. Але зараз я не уявляю свого уроку без демонстрації ілюстрацій до будь-яких творів літератури, показу навчальних презентацій, слайд-шоу, проведення інтерактивних семінарів, тестування учнів, створення учнівський проектів та їх захисту.

Під час підготовки та проведення уроків світової літератури застосовую різні комп’ютерні програми, такі як: електронні підручники або програмовані педагогічні засоби (ППЗ), авторські тести (за допомогою програми "TEST - W"), виготовлення буклетів, листівок, стіннівок (програма MS Publisher), побудова схем та таблиць( MS Excel), але особливу увагу приділяю використанню авторських презентації (програма "Pоwer Рoint"), та відеоматеріалів.

2.2. Класифікація мультимедійних презентацій

Я вважаю, що завдяки мультимедійним засобам сухий теоретичний матеріал оживає, видатні історичні події стають близькими, абстрактні поняття постають як конкретні явища. Тому особливу увагу приділяю використанню мультимедійних презентацій. Активно працюючи над цією проблемою, розробила класифікацію презентацій в залежності від мети їх використання:



  • опорний конспект;

  • віртуальна подорож;

  • художня галерея;

  • слайд – шоу;

  • творчий звіт по проекту;

  • звіт по дослідженню;

  • гра



2.3. Опорний конспект

Мультимедійна презентація дозволяє мені створити анімаційний опорний конспект уроку, зобразити в динаміці явище, подію. Такий прийом, по-перше, допомагає вільно орієнтуватися у великій кількості інформації, у доступній формі донести її до учнів, чітко дотримуватися етапів уроку, по-друге, викликає цікавість до теми, допомагає легше засвоїти новий навчальний матеріал. Наприклад, під час введення в тему «Література Середньовіччя», спираючись на презентацію протягом усього уроку, не лише надаю учням нову інформацію, а й ілюструю її (Додаток 1).




    1. Віртуальна подорож.

Віртуальні подорожі на моїх уроках дають можливість учням «подорожувати» різними країнами світу, бачити найвидатніші музеї та галереї, «стати свідками» історичних подій, відвідати визначні місця, пов’язані з життям чи творчістю того або іншого письменника. Особливо ефективні такі віртуальні подорожі на уроках - знайомствах із життям та творчістю письменників. Часто використовую перегляд документальних роликів або мультимедійних презентацій з попереднім завданням. Наприклад, під час вивчення біографії М.Гоголя ми здійснюємо віртуальну подорож гоголівськими місцями. Перед переглядом мультимедійної презентації учні, в залежності від підготовленості класу, отримують завдання: скласти план розповіді про життя М.Гоголя, хронологічну таблицю, тези ( Додаток 2).
2.5.Художня галерея.

Немає сумнівів, що література нерозривно пов’язана з іншими видами мистецтва. Тому під час вивчення творчості того чи іншого письменника, поета, обов’язково звертаю увагу на те, як його творчість відобразилася в музиці, образотворчому мистецтві. І ось тут, на мій погляд, незамінні презентації - художні галереї. У поєднанні з музичним супроводом, вони створюють реальні відчуття присутності в найбільших музеях, галереях, виставках світу. Так, на заключному уроці по темі «Фауст» Й. В. Гете, використовую презентацію «Образ Фауста в образотворчому мистецтві». Під час знайомства з репродукціями полотен різних художників у супроводі уривків з музичних творів відомих композиторів, виховую в учнів естетичний смак, почуття прекрасного, розширюю їхній кругозір (Додаток 3)




    1. . Слайд-шоу

Я вважаю, що неможливо вивчати творчість письменника, оминувши традиції, історію, культурні надбання його народу. На таких уроках, на мій погляд, необхідний яскравий, вражаючий ілюстративний матеріал, який не залишить учнів байдужими. У цих випадках мені на допомогу приходить слайд-шоу.

Наприклад, знайомлячи учнів 5 класу з творчістю Мацуо Басьо, на етапі формування мотивації навчання, під час перегляду слайд-шоу «Культура Японії» знайомлю учнів зі світом автора, готую до сприйняття його філософських поглядів, внутрішніх переконань, за допомогою пояснень та ілюстрацій збільшую ефект мотивації навчання (Додаток 4).


2.7. Творчий звіт по проекту

Познайомившись з «Intel®Навчання для майбутнього», я дізналась, що для організації навчальної діяльності учнів ця програма пропонує використання методу проектів. Він мене зацікавив, і я почала використовувати його елементи. Ставлю перед учнями ключові (не мають конкретної відповіді), тематичні та змістові запитання, об’єдную школярів у групи та розподіляю ролі.

Результатом роботи над проектом можуть бути публікації, афіші, плакати, листівки, візитні картки героїв тощо. Найчастіше мої учні для захистів своїх проектів використовують мультимедійні презентації. Їх створення вимагає від учнів умінь аналізувати, порівнювати, оцінювати факти, події та літературні тексти. Це дає змогу дітям творчо пов’язати між собою різні аспекти теми, відчувати та здійснювати взаємозв’язки з іншими навчальними предметами та їх особистим досвідом. Так під час вивчення теми «Срібна доба російської поезії» учні отримують завдання проаналізувати різні напрямки модерністських течій в російській поезії початку XX століття та підготувати повідомлення про їх представників. Як результат - створення презентації «Мысль, вооруженная рифмами» (Додаток 5).
2.8. Звіт по дослідженню

У мережі Інтернет можна скачати будь-які за тематикою презентації, але особливе задоволення отримуєш, створюючи їх самостійно. Цьому я навчаю і своїх учнів. Деякі з них стали моїми незамінними помічниками. Отримавши випереджальні завдання, вони залюбки шукають цікаву інформацію про письменників та поетів, історію написання творів, «мандрують» музеями та галереями світу, використовують електронні бібліотеки, щоб прочитати твори в повному обсязі. Найбільш вдалі мультимедійні презентації потім використовую на своїх уроках (Додаток 6).


2.9.Гра

Під час узагальнення знань часто використовую нетрадиційні форми уроку: урок-подорож, конференція, семінар , творчі звіти та інші. Однією з улюблених форм став для мене та учнів урок-гра. Готуючись до підсумкового заняття по творчості Ф.М.Достоєвського, я замислилась як підняти такий урок на більш високий рівень і зацікавити учнів. Ідею мені надали самі школярі, запропонувавши провести інтелектуальне шоу «Своя гра». Для проведення її я створила презентацію (Додаток 7). Вважаю, що такі нетрадиційні уроки в наш час неможливі без комп’ютерної підтримки.




    1. Відеоматеріали

За допомогою документальних, художніх відеоматеріалів ми маємо можливість перенести образи з сторінок літературних творів на екран. Звичайно, кінофільм ніколи не замінить книгу, але, я думаю, що для глибшого аналізу образу літературного героя, ілюстрації тієї чи іншої історичної епохи, створення національного колориту відеоматеріали незамінні.

Використовуючи документальні та художні відеоматеріали на своїх уроках, я не лише ілюструю матеріал, а й формую в учнів вміння аналізувати побачене, порівнювати з текстом художнього твору для глибшого вивчення навчального матеріалу. Так, на уроці в 10 класі під час аналізу образу Родіона Раскольнікова та Соні Мармеладової з роману Ф. Достоєвського «Злочин і кара», після перегляду уривку з художнього кінофільму, я пропоную учням порівняти літературні образи Раскольнікова та Соні з кінематографічними, висловити власну думку: «Чи змогли творці художнього фільму втілити в життя задум Ф.Достоєвського. Після перегляду ролика «Петербург Достоєвського?» написати твір-роздум

«Образ Петербурга – віддзеркалення світовідчуття Родіона Раскольнікова»

(Додаток 8).

Я вважаю, що мистецтво навчання полягає не в умінні повідомляти, а в умінні збуджувати, зацікавлювати, оживляти. Саме використання мультимедійних презентацій, відеоматеріалів, інших інформаційно-комунікативних технологій у навчально-виховному процесі «оживить» будь-який урок, зацікавить учнів, пробудить їх до активної співпраці з вчителем. Вони є потужним засобом підвищення ефективності навчання, значно розширюють можливості подачі навчальної інформації за допомогою кольору, графіки, звуку. Також зростає мотивація учнів до навчання.



  1. ВИСНОВОК

Використання інформаційно-комунікативних технологій на уроках - вимога часу. Звичайно, комп’ютер не повинен замінювати живого слова, але він дає змогу зробити урок літератури значно ефективнішим. За останні роки комп’ютер став для мене надійним помічником на уроці. Я вважаю, що активне впровадження ІКТ на уроках літератури підвищує інтерес учнів до навчання, розвиває творче мислення, формує правильне відношення до інформаційних знань, до освіти та самоосвіти з використанням ІКТ, а також мультимедіа та Інтернет ресурсів. Сучасні інформаційні технології відкривають учневі та учителеві в зручний для них час доступ до величезної кількості інформації, за допомогою якої вони зможуть підготуватися до навчальних занять, дізнатися про щось корисне по необхідній тематиці без відвідування бібліотек, архівів,

Я вважаю, що поєднання традиційних технологій з інформаційно-комунікативними при викладанні світової літератури та застосування їх під час проведення позакласних заходів підвищують:

- продуктивність праці вчителя і учнів;

- інформаційність процесу викладання;

- можливості використання наочності на уроці;

- мотивацію та індивідуалізацію навчання;

- розвиток творчих можливостей учнів;

- рівень сприятливого емоційно-психологічного стану.

школярів знаннями життя, розширює їхній світогляд, виховує високий художній смак.

Вивчати літературу як мистецтво слова означає:

- виховувати особистість з сучасними поглядами на життя;

- вміння, спираючись на досвід поколінь, що передається в літературних творах, адекватно оцінювати реальність, і при цьому не втратити духовності, кращих моральних якостей, що накопичило людство.
4. Використана література


  1. Вишневська, С.О. Використання ІКТ в освітній діяльності на уроках / С. О. Вишневська / / Інтернет-журнал "Ейдос". - 2009. 6.

  2. Владимирова, Л.П. Взаємодія вчителів у мережевих спільнотах / Л. П. Владимирова / / Інформатика та освіта. - № 6. - 2006. - 25 с.

  1. Гаммершмідт, І.І. Інформаційні технології в сільській школі / І. І. Гаммершмідт, Д. А. Гаммершмідт / / Інформатика та освіта .- № 7 .- 2005.

  2. Гершунский, Б.С. Комп'ютеризація в сфері освіти: Проблеми і перспективи / Б. С. Гершунский. - М.: Педагогіка, 1987. - 265 с.

  3. Горемичкін, А.І. Про стратегію комп'ютеризації / А. І. Горемичкін / / Інформаційні технології. - 2009. - № 2. - C.10-16.

  4. Зайцева, Л.А. Використання інформаційних комп'ютерних технологій у навчальному процесі та проблеми його методичного забезпечення / Л. А. Зайцева. - М.: Просвещение, 2003. - С.253.

  5. Інтерактивні технології навчання: теорія, практика, досвід: Метод. Посібник.- К., 2002.

  6. Машбиць, Є.І. Комп'ютеризація навчання: Проблеми і перспективи. - М.: Знання, 1986. - 80 с.

  7. Машбиць, Є.І. Психолого-педагогічні проблеми комп'ютеризації навчання / Є. І. Машбиць. - М.: Педагогіка, 1988. - 191 с.

  8. Концепція літературної освіти. Наказ Міністерства освіти і науки України від 26.01.2011 № 58

  9. Освітні технології: Навч.-метод. Посіб. / О.М.Пєхота, А.К.Кіктенко, О.М.Лобаоська та ін..; за аг. Ред.. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001.

  10. Шуляр В.І. Сучасний урок літератури: технологічні моделі / В.І. Шуляр. - Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили, 2009. - 136 с.

  11. Якиманська І.С. Особистісно зорієнтоване навчання в сучасній школі/ М.: Сентябрь, 1996 – 96 с.

Додаток 1

8 клас

Тема: Середньовіччя як історична і культурна доба. Жанрово-тематичне розмаїття середньовічної літератури

Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку культури Середньовіччя; розвивати навички конспектування, зв'язного писемного мовлення, логічного мислення; формувати вміння систематизувати навчальний матеріал, робочі зошити учнів.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: мультимедійна презентація
ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ



  1. Лекція вчителя.

Людство невпинне у своєму поступові. Минав час, збагачувалися знання про навколишній світ, і людина намагалася визначити своє місце в цьому світі. В історії настала нова доба, яка отримала назву «Середньовіччя».

Це поняття ввели в ужиток італійські гуманісти на межі XV і XVI ст., вважаючи даний період часом глибокого занепаду європейської культури. Однак Середньовіччя — важливий етап становлення світової культури. Саме воно стало тим підґрунтям, на якому складалися самобутні культури Сходу і Заходу.

Хронологічно межі Середньовіччя визначаються по-різному. Вчені вважають, що цей період історії людства охоплює приблизно час від IV до XIV ст.

Розвиток культури Середньовіччя відбувався за умов грандіозних історичних подій. В Європі в силу внутрішніх протиріч та під натиском мігруючих племен остаточно занепала Римська імперія. На її уламках утворилися нові «варварські" держави. Почався процес формування націй. У суспільстві виникли нові феодальні відносини. Крах Римської імперії та перехід до феодального Середньовіччі супроводжувався зміцненням, християнської ідеології. Християнська католицькі церква панувала над культурним життям Західної Європи.

У зв'язку з цим з'являється нове світобачення, нова концепція особистості, моральних та суспільних обов'язків. Релігійне виховання формує ідею вірності християнським канонам, служіння Богу, а феодальні відносини узаконюють служіння васала сеньйору та сюзерену.

Важливим надбанням було посилення інтересу до внутрішнього світу людини. Велику роль у цьому відіграли праці «батьків церкви» і філософів-письменників Софронія, Євсевія, Ієроніма та Аврелія Августина.

Важливе значення світових релігій зумовило високий авторитет Біблії та Корану, що стали невичерпною скарбницею тем, сюжетів і образів для художніх творів. У релігійній літературі розповідається Про праведне життя й страждання святих мучеників за віру, обґрунтовується ідея про безсмертя душі й неминучість розплати за скоєні гріхи. Подібні твори допомагали викоріняти поганські, «варварські» уявлення із свідомості новонавернених християн.

Оскільки нові держави й нації формувалися на території колишньої Римської імперії, то мовою культури у цьому регіоні залишалася латинська. З часом вона поступово занепадала, і почали розвиватися національні мови.

У цей період існували різні види Літератур. Поряд із церковною (або клерикальною) розвивалася література світська, для якої був чужим похмурий, аскетичний дух. Вона брала свій початок у народній творчості. При дворах впливових феодалів виникла куртуазна література. З розвитком міст з'являється так звана міська література.

Література Середньовіччя відзначається жанровим розмаїттям.



  1. Перегляд мультимедійної презентації

  2. Продовження лекції учителя

Залишається актуальним героїчний епос, який у різних народів має свої особливості (саги,руни, слово). Найпопулярнішими жанрами міської літератури були короткі опові­дання комічного чи сатиричного характеру (у Франції їх називали «фабльо», у Німеччині — «шванки»). Розвивалося театральне мистецтво.

Середньовіччя стало часом виникнення слов'янських літератур. Особливо високий потенціал мала держава східних слов'ян — Київська Русь. Одним із важливих факторів її розвитку було прийняття християнства. Київська Русь, Болгарія контактували з Візантією і приєдналися до греко-православного напря­му, центром якого був Константинополь. Основою їх розвитку стало прийняття слов'янської писемності, створеної братами Кирилом та Мефодієм.

Чехія, Польща мали розвинені зв'язки з країнами Західної Європи, тому в цих державах у боротьбі двох релігійних напрямів перемогло римо-католицьке духовенство. Внаслідок цього писемність формувалася на основі латини.

Значного розвитку досягла також література Сходу. У творах персько-таджи­цьких, вірменських, азербайджанських, грузинських митців виявилися спорід­нені тенденції.



ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Підсумкова бесіда.

  • Який період у розвитку людства називають Середньовіччям?

  • Які хронологічні межі цього періоду?

  • Хто ввів в ужиток дане поняття?

  • Які зміни відбулися в суспільному житті за цей період?

  • Які види літератур були поширеними в епоху Середньовіччя?

  • Назвіть жанри, що були найбільш популярними у літературі цієї доби.

  • Як розвивалися літератури слов'янських народів?

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити конспект; підготувати повідомлення про життя і творчість китай­ських поетів Ду Фу та Лі Бо.



Додаток 2

7 клас

Тема: Микола Гоголь «Тарас Бульба». Гоголь і Україна



Мета: ознайомити учнів з відомостями про життя та творчість М. В. Гоголя, показати його зв'язок з Україною, вплив української культури та фольклору на творчість письменника; розкрити історію створення повісті «Тарас Бульба»; розвивати усне мовлення учнів, уміння висловлювати власну думку; виховувати любов до історії рідного краю, його культури, сприяти формуванню патріотичної позиції школярів.

Тип уроку: комбінований

Обладанання: текст повісті, мультимедійна презентація.
ХІД УРОКУ

Гоголь увійшов у російську

літерату­ру як глибоко самобутній

письменник, творчість якого

мала значний вплив на

розвиток реалістичного мистецтва.

М. Б. Храпченко,

російський літературознавець
І.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

1. Вступне слово вчителя.

Серед знаменитих імен української культури особливе місце належить М.В. Гоголю. Відомий класик російської літератури, творчість якого на думку російського літературознавця М. Б. Храпченка, «мала значний вплив на розвиток реалістичного мистецтва», своїм корінням, душею був тісно пов'язаний з Україною. Він тут народився, провів дитячі роки. Український фольклор, пісні, легенди увійшли до ранніх творів, принісши славу молодому письменникові, вирізнивши його серед інших.

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІІ. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ



  1. «Заочна екскурсія» гоголівськими місцями.

(перегляд мультимедійної презентації)

2. Повідомлення підготовлених учнів «Козацька доба в Україні».

Важко жилося українському народові під пануванням чужих воло­дарів і гнітом ненависної панщини. Селянин, якого називали «холопом», не мав ніякої свободи. Пан міг його продати або навіть убити, і за це тяжко було з паном судитися, адже суддями були ті ж самі вельможі. Деякі селяни не витримували такої неволі й тікали в степи за Дніпрові пороги. Там не було ні сіл, ні міст, ніякої влади. Утікачі гуртувалися у великі загони, добували собі зброю, полювали на всякого звіра і так жили. На них часто нападали з Криму татари, що блукали степами у пошуках паші для своїх табунів коней і худоби. Озброєні люди оборонялися від татар, не раз самі гинули в битвах, але часто й побивали ворогів, відбивали їхні табуни, ділили здобич. Трапляло­ся, що вони й самі нападали на татар чи турків аж за Чорним морем і верталися з багатою здобиччю.

Прозивалися ці люди «козаки» — від татарського слова «кайзак», що значить «вільний», «неустрашимий вояк». А оскільки вони жили за порогами Дніпра, їх названо також запорожцями.

Спочатку жили козаки невеликими гуртами по степах; там вони полювали, а на зиму верталися у села. Але пізніше згуртувалися у ве­ликі військові загони, вибирали собі отаманів і жили разом на вели­ких островах серед ріки Дніпро. Те місце називалося Січ, або Січовий Кіш, бо острів був відгороджений (відсічений) навколо наче кіш, і до нього не було приступу. У тій Січі козаки зимували, відпочивали піс­ля походів на татар чи турків під проводом свого вождя, якого нази­вали батьком, отаманом або кошовим.

Перші звістки про козаків з'являються у хроніках та літописах уже в 1492 році. Тодішній кримський хан нарікає: «Кияни і черкасці роз­били татарський корабель під Тягинею». Наступного року турецький султан жаліється Польщі, що козаки (саме так він їх називає) погромили турецьку кріпость Очаків. Та більш певні й докладні історичні відомості про козаків датують­ся десь починаючи з 1550 року, коли доблесні воїни осіли першим ко­шем на Дніпрі й обрали єдиного кошового.

Січові отамани Першим кошовим Запорозької Січі був Дмитро Вищневецький, зва­ний також Байда. Він походив з роду давніх українських князів з Во­лині, з міста Вишнівця. Йому дуже подобалися войовничі й лицарські козаки, і він близько 1550 року прибув на Січ, де й був обраний ко­шовим отаманом. Саме під його проводом збудували запорожці першу укріплену Січ на острові Хортиця, серед Дніпра. Острів окружили ва­лом і частоколом, а над брамами поставили гармати.

Серед інших відомих січових отаманів слід назвати Івана Підкову, Самійла Зборовського, Северина Наливайка, гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного.

Січ являла собою велику площу на Хортиці, довкола якої розміща­лися хатки, так звані «коші» або «курені». Вкриті вони були очеретом чи кінськими шкурами. У такому курені жив один курінь з курінним отаманом. Окрім куренів, були на Січі й склади зі зброєю, з гармата­ми, човнами та харчами. Вночі вони охоронялися сторожею.

Посередині Січі стояла невелика церква Святої Покрови, пишно оздоб­лена зсередини золотом і сріблом.

Хто хотів стати козаком, мусив наперед служити три роки у ста­рого козака за джуру (слугу й помічника).

Побут козаків. Одягалися козаки дуже просто: у грубу сорочку, кирею (довгий плащ без рукавів). За широким поясом носили пістолі й люльку, че­рез плече - торбинку з харчами і кулями, а до пояса на ремінець ще чіпляли її порошницю з порохом. Їли сушену рибу й печене м'ясо, риб'ячу юшку, пекли сухарі із пшеничної муки.

Жінок на Січі не було, і ніхто не смів мати там жінки, навіть сам отаман. За це грозила смертельна кара. В одружених козаків жінки жили на селі або на хуторах. Там дозволялося жити й козакам, але тільки взимку, коли не було походів.

Січове військо ділилося на полки по 500 чоловік. Полк мав п'ять сотень по сто чоловік. Сотня мала десять десятків куренів по десять чоловік. Командували полками полковники, сотнями — сотники, де­сятками — десятники, так звані курінні отамани.

Канцелярію вів писар, що писав усякі «письма», до яких прикладав печатку з підписом: «Печать Славного Війська Запорозького Низового». Отак і жило славне козацьке Запорозьке Військо, що від 1500 до 1800 року, тобто майже 300 літ, боронило Україну від усякої напасті. Відвага й хоробрість козаків прогриміли по всій Європі.



3. Бесіда з учнями.

- Чи можна визначити чіткі хронологічні рамки подій, що зобра­жені у повісті «Тарас Бульба»? (Ні.)

- Знайдіть у тексті згадки про ті століття, що вказуються у творі. (У тексті називається XV століття («Це був один з тих характерів, які могли виникнути лише у тяжкий XV вік...»). Ім'я гетьмана Остряниці дає можливість віднести зображуване до XVII століття. У творі не­прямо згадується Северин Наливайко, що очолив повстання проти поль­ських та українських панів. Відомо, що він загинув у 1597 році, тобто це XVI століття. Отже, події повісті Мають досить широкі хронологіч­ні межі: з XV до XVII століття.)

- Подумайте, з якою метою автор свідомо уникає точної хронології подій.? (Завдання письменника полягало не в зображенні точних історичних фактів. Він намагався відтворити дух козацтва, визначи­ти ті головні чинники, що вплинули на формування української на­ції. Саме тому митець створив так званий умовний час, який дає йому змогу вільно оперувати фактами.)



4.Завдання учням.

- Згадайте, що таке повість як жанр літератури.



5. Словникова робота.

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. У повісті акцентується увага на аналізі одного чи кіль­кох конфліктів і характерів (яких не так багато, як у романі), на описах. Велику роль у повісті відіграє голос автора або оповідача.

6. Творча робота.



6. Запитання до учнів:

- Доведіть, що твір М. Гоголя є повістю.



7.Коментар учителя.

Твір М. В. Гоголя належить до епічного роду літератури, жанру повісті, її різновиду — історичної повісті. В цьому творі історичні факти, колорит пов'язані з боротьбою січового козацтва проти гнобителів українського народу, поєднуються з вигаданими автором образами та подіями. Окрім того, автор, використовуючи історичний матеріал, вводить у повість еле­менти національного колориту: змальовує традиції і побут українського народу, звичаї козацтва, описує одяг, озброєння, вживає народну мову.



IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1.Підсумкова бесіда.

- Яким чином життя Гоголя пов'язане з Україною? Якими талантами Бог нагородив письменника?

- Як називалася його перша збірка?

- Що нового ви дізналися про козаків?

- Яка їх роль в історії української держави?

- До якої збірки Гоголя входить повість «Тарас Бульба»?



V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Перечитати повість «Тарас Бульба», дібрати приклади зображення ратної звитяги українців у боротьбі за рідну землю.


Додаток 3

9 клас

Тема: Урок розвитку зв'язного мовлення.

Образ Фауста у літературі, музиці, малярстві

Мета: розкрити особливості втілення образів ґетівської трагедії у різних видах мистецтва; розвивати навички дослідницької роботи, творчі здібності, уміння працювати з науково-методичною літературою, готувати повідомлення на літературну та культу­рологічну теми, рецензувати доповідь та відповідь учнів, формулювати питання на задану тему; сприяти вихованню естетичних смаків школярів.

Тип уроку: урок можна провести як бінарний разом з учителями музики та малювання.

Обладнання: текст твору О. Пушкіна «Сцени із Фауста»; репродукції ілюстрацій до «Фауста» Й. В. Ґете М. Врубеля, Е. Делакруа, Ф. Зімма, А. Ліцена-Майера; фонозаписи музики на тему «Фауста» Ш. Гуно, М. Берліоза, Р. Вагнера, Ф. Ліста та ін. (ілюстрації та музичні фрагменти на вибір учителя та учнів); мультимедійна презентація.
ХІД УРОКУ

І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

II. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя.

До образу Фауста неодноразово зверталися письменники різних епох. Серед послідовників Й. В. Ґете у світовій літературі слід назвати К. Д. Граббе («Дон Жуан і Фауст»), Т. Манна («Доктор Фаустус»), О. Пушкіна, М. Лєрмонтова, О. Блока, Б. Пастернака та ін.

  1. Інсценізація уривка із твору О. Пушкіна «Сцена із Фауста» (на вибір учнів та вчителя).

  2. Бесіда за прочитаним та побаченим.

  • Як ви думаєте, чи Фауст О. Пушкіна схожий на Фауста Ґете? (Ні, вони різні.)

  • Яка головна риса Фауста у творі О. Пушкіна? (Він охоплений нудьгою.)

  • Яким сприймає світ пушкінський герой? (Він рано пізнав усі життєві на­солоди і переситився усім.)

  • До чого він прагне? (Йому хочеться розвіятися.)

  • Як зрозуміти фразу Фауста «В глубоком знанье жизни нет — я проклял зна­ний ложный след»? (Фауст розчарувався в усьому: у знаннях, славі, честі. Він нічого не шукає, і ні до чого не прагне. У Пушкіна він весь час позіхає від нудьги.)

  • Що герой вважає благом? («Сочетанье двух душ». Тобто, єдине, що його цікавить — це кохання до Ґретхен (зменшувально-пестливе від Маргарита).)

  • Яким постає перед читачем Мефістофель? (Він намагається вивести Фауста зі стану розчарування. Мефістофель виявляється більш активною силою, ніж Фауст.)

  • Якого пушкінського героя нагадує Фауст у цьому творі? (Він дуже схо­жий на Євгенія Онєгіна на початку роману «Євгеній Онєгін». У його рисах багато від утомленого романтичного героя.)

  • Як ви думаєте, чим можна пояснити таке різне бачення образу Фауста? (Письменники належать до різних історичних епох. У них було різне світоба­чення та й завдання теж були різними.)

4.Повідомлення учнів «Образ Фауста у музиці».

(Паралельно можна запропонувати прослухати уривки з опери Ш. Гуно «Фауст», музичні інтерпретації Ф. Ліста, Р, Вагнера, М. Глінки, П. Чайковського,опери Ф. Бузоні «Доктор Фауст», музичних композицій Ф. Шуберта, Г. Берліоза, кантати А. Шнітке «Історія доктора Фауста».)


5.Повідомлення учнів «Образ Фауста у малярстві».

(Паралельно можна демонструвати електронну презентацію )



6.Запитання до доповідачів та рецензування їхніх відповідей.

(Примітка. Якщо урок проводиться разом з учителями малювання та музи­ки вони можуть підготувати музикознавчі та культурознавчі коментарі.)

III. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ


  1. Підсумкова бесіда.

  • Що нового ви дізналися на уроці?

  • Чи виділяють різні діячі мистецтва якісь спільні риси в образі Фауста?

  • Як ви гадаєте, чим можна пояснити зацікавленість митців образом Фауста?

  • Чи можна віднести Фауста до «вічних» образів? Чому? (Можна. Оскільки головним у цьому образі є прагнення до активної дії, пошуку сенсу буття.)

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготувати повідомлення про життя і творчість К. Ф. Шиллера. Прочитати його драму «Вільгельм Телль».





Додаток 4

5 клас

Тема : Натхнення вічною красою. Творчість Мацуо Басьо

Мета: ознайомити учнів з особливостями японської культури та поезії на прикладі творчості поета Мацуо Басьо; дати поняття про хоку, навчати учнів виразного читання хоку; сприяти зацікавленості школярів культурою Японії; виховувати повагу до інших народів і культур.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Мацуо Басьо, мультимедійна презентація, дзвіночки з папірцями , на яких записані хоку.
ХІД УРОКУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

  1. Вступне слово вчителя.

(Демонстрація мультимедійної презентації)

Далеко на сході, серед бурхливих хвиль Тихого океану, на численних островах знаходиться Японія, яку називають «країною, де сходить сонце». Тут живуть люди, котрі вклоняються красі та вміють її створювати. Вони люблять займатися архітектурою декоративних садів, розводять дивовижні сорти хризантем та ірисів, насолоджуються уславленою чайною церемонією («таною»), знають секрети вирощування карликових дерев («бонсай»), оранжування букетів («ікебана»), мають мистецтво каліграфії, театр «кабукі», у якому грають тільки чоловіки, боротьбу дзю-до та сумо.

Навіть свята у них зовсім не схожі на ті, до яких звикли європейці. Наприклад, тільки в Японії є свято «ханамі» (свято милування квітами), «цунамі» (свято милування місяцем).

Тисячі людей сім’ями виходять милуватися місячним святом, цвітінням сакури, персика, сливи, хризантем.

На нашому уроці ми спробуємо доторкнутися до неповторної, унікальної культури Японії.


  1. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

ІІ. СПРИЙНЯТТЯ ТА ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ.

  1. Слово учителя з елементами лекції.

Культура Японії тісно пов’язана з філософією та мистецтвом. Вона вчить думати, мислити, цінувати духовність, жити не сірою буденністю, а вічним.

  1. Робота з епіграфом.

  • Як ви розумієте зміст японського вислову?

- Чи можна з нього зробити висновок відносно світогляду японців?

3. Слово вчителя.

Можна сказати, що японці не просто люблять природу, вони вважають її живим організмом, який має свої закони. Саме тому найбільше щастя для них – пізнати ці закони, злитися з природою, щоб очистити душу, збудити почуття прекрасного.



4.Повідомлення підготовлених учнів про життя і творчість Мацуо Басьо.

1 учень: Відомий японський поет Мацуо Басьо (1644 – 1694) став гордістю свого часу. Він жив у 17 столітті, однак поезію його шанують і нині.

Народився митець у 1644 році в місті Уено провінції Іга. Батько його походив із самурайського роду Мацуо, був учителем каліграфії, мистецтво це дуже шановане у Японії.

Відомо, що в Японії існують певні традиції відносно імен. Так, ім’я дитини змінюється кілька разів, аж поки у повнолітті людина не отримує «дорослого імені». За японською традицією, прізвище людини ставлять на першому місці, а і’мя - на другому. Перше ім’я славетного поета було Дзінсітіро. У 18 років він отримав ім’я Менфусо. Поети того часу часто обирали літературні псевдоніми, які традиційно ставилися після прізвища, або замінювали собою і ім’я, і прізвище. Багато псевдонімів мав поет, але цей («бананова пальма») – найвідоміший з них.

2 учень: Біографи Басьо повідомляють, що в дев’ять років майбутній поет став служити при Тодо Йосітарі, синові й наступникові володаря замка Уено. Сам наступник був лише на два роки старший від малого Мацуо. Хлопців об’єднували не тільки дитячі розваги, а й спільність інтересів – любов до поезії. Перший вірш Басьо, який дійшов до сучасників, датується 1662 роком. Через два роки його вірші увійшли до антології японської поезії.

На жаль, друг дитинства помер у ранньому віці. Басьо важко переживав його смерть і вирішив піти в місто Едо і прийняти постриг, звільнившись тим самим від служби феодалу.

Рідні, звичайно, усіляко відмовляли юнака від цього рішення. Але даремно. Він вирушив до Едо. Однак стати ченцем йому не судилося. Любов до поезії цілком змінила його долю.

3 учень: На молодого поета звернули увагу. Його вірші друкувалися в столичних збірках, юнака запрошували до участі в поетичних турнірах. Незабаром Басьо став відомим поетом, у нього з’явилися учні. Проте матеріальне становище залишалося занадто скрутним.

Один з учнів Басьо, син багатого торговця, умовив батька подарувати вчителеві невелику хатинку, коло озера в передмісті Едо.

Біля хижки посадили бананові дерева. Оселю поета назвали «Басьо» (Бананова хатинка»), а її господаря – «той, хто живе в банановій хатині», а потім ще простіш – Басьо («бананове дерево»). Митець нарешті відчув себе щасливим. Він тепер мав змогу спокійно творити.

4 учень: Узимку 1682 року пожежа знищила більшу частину передмістя Едо. Згоріла й хижка Басьо. Ця подія змусила його піти в мандри країною. В супроводі свого учня поет мандрував країною близько десяти років. Іноді він повертався додому, але дороги нестримно кликали його. Він пройшов пішки через усю Японію. Підсумками його мандрів стали ліричні щоденники: «Кістки, що біліють у полі», «Листи мандруючого поета», «подорож до Касима», «Глибокими стежками».

Під час однієї з подорожей у1694 Басьо помер.

Та вірші поета продовжують жити. Сьогодні немає японця, який би не знав напам’ять хоча б кілька поезій Басьо.

5. Літературознавчий коментар вчителя.

Слід зазначити, що японці дуже люблять поезію. Вона супроводжує їх протягом усього життя. Вірші можна побачити на картинках, предметах побуту. У японців існує давняя традиція – вішати біля входу в оселю невеликі дзвіночки, на яких кріпляться папірці з написаними на них віршованими рядками. Ці папірці господарі бережуть як найбільшу цінність. (Вчитель демонструє дзвіночки з віршами біля входу до класу).

За ствердженнями вчених, японська поезія дуже незвична. Вона сповнена натяків. Почуття в ній передаються не прямо, а опосередковано – через образи природи, окремі деталі. Їхні вірші навіть мають своєрідну віршовану форму.

Мацуо Басьо створив найбільше віршів у жанрі хоку.

Хоку (визначення на дошці) – трирядковий, неримований вірш. Хоку мають три ритмічних відрізки по 5, 7 і 5 складів. Такі форми примушували поетів приділяти велику увагу техніці вірша. Відкидалося все зайве, наприклад, слова, які можна домислити.

Хоку дають можливість читати не тільки написане, а й між рядками, лишають чимало простору для роздумів і асоціацій. Кожний знаходить у хоку щось своє, близьке. І саме тому жанр хоку невичерпаний і донині.



  1. Виразне читання вчителем та учнями віршів Мацуо Басьо (картки на партах, підручник, звучать музичні композиції)

  2. Бесіда за змістом прочитанного:

- Відомо, що хоку – зорова поезія. Яка картина виникає у вашій уяві, коли ви слухаєте цей вірш?

- Який настрій поезії? Чому саме такий?

- Які образи поезії є головними?

- Які образи поезії запам’ятовуються?



- Як у поезії відображені особливості світогляду японців?

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

  1. Слово вчителя.

Ми поринули в чарівний світ Японії, японської поезії. А чи зможемо ми самі стати японськими поетами? Давайте відчуємо себе справжніми японцями і складемо власні хоку.

  1. Складання учнями хоку за враженнями з уроку.

  2. Читання хоку, їх аналіз учнями (потім учні прикріпляють свої хоку до дзвіночків).

ІV. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка