Читання це віконце, через яке діти бачать



Скачати 67.75 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір67.75 Kb.
Читання – це віконце,

через яке діти бачать

і пізнають світ і самих себе.

(В.О.Сухомлинський.)

Сьогодні значну частину вільного часу наших дітей забирають відеотеки, телепередачі, популярна музика. Коли і що вони читають? Чи хоч в ряди-годи залишаються наодинці з най мудрішим порадником, найщирішим другом – книгою? Відповіді на ці запитання, на жаль, невтішні. Втрачаючи читача, ми нищимо духовність народу. Що ж робити? Як навчити учня вдумливо, творчо, виразно читати і глибоко розуміти прочитане?

Працюючи над темою «Впровадження інтерактивних технологій в навчальний процес початкової школи в системі креативної освіти» я побачила, що головне завдання учнів початкової школи – навчитися уміння читати. Чим раніше дитина оволодіє технікою читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою.

Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитися розв’язувати задачі, оскільки, за умови поганого читання їхнього тексту, губляться логічні математичні залежності між величинами. Це стосується і інших предметів. Читати зі швидкістю дорослого учневі необхідно тоді, коли він закінчує початкову школу і переходить у середні класи. Той навчальний мінімум, яким має оволодіти учень з історії, біології, літератури та інших предметів у цих класах, вимагає, щоб діти добре вміли читати не лише вголос, але і мовчки, в темпі хоча б розмовної мови. Інакше виконання домашнього завдання через недосконалість техніки читання займатиме декілька годин, стане важким тягарем для учня, викличе негативні емоції, що може призвести до зворотного, розуміється негативного, результату.

Численні дослідження доводять: якщо школяр читає вголос незнайому сторінку із швидкістю 150 та більше слів, він, як правило, навчається успішно з більшості предметів. Швидкість, не менша за 120 слів на хвилину, забезпечує, в основному «7»,»8», «9» балів, до 110 слів – це здебільшого «5», «6» балів. Техніка читання до 90 слів не дає змоги навіть найстараннішій дитині виправитися з лав невстигаючих. Болісно слухати, коли текст, написаний нашою емоційною, мелодійною мовою, читають холодно, скупо, погано осмислюючи прочитане, не регулюючи темп читання. Низька успішність, постійні нашарування негативних емоцій, пов’язані з повільним читанням, приводять до неврозів та інших небезпечних захворювань. Можливість запобігти цьому – навчити кожну дитину швидко читати.

Потреба швидкого ознайомлення з текстом дала поштовх для виникнення системи швидко читання – автори: Д.Т. Федоренко, І.П.Палченко, у школах України поширюється також методика В.М.Зайцева для підвищення темпу читання молодших школярів.

У системі Б.В. Динги передбачено велику кількість вправ для формування навичок правильного, свідомого і виразного читання. Проте швидкість визначена найголовнішою якістю.

Чи може існувати абсолютна правильність читання без швидкості? Читаючи правильно, учень охоплює поглядом тільки невелике слово або частину великого. Він не бачить написаного попереду, а спрямовує увагу переважно на сполучення літер, складів. Поза увагою залишається не тільки логічний наголос читання, а часто і наголос у словах, Якщо під час читання допущено помилку, дитина рідко її помічає, бо сприймає кожне слово поза контекстом. Правильність без швидкості буває лише відносна. Вона можлива під час роботи з дуже невеликими текстами та короткими реченнями. Отже, основа правильного читання – швидкий темп.

Розглянемо залежність свідомого читання від швидкості. Дочитавши речення до кінця повільно, нелегко пригадати, з чого воно починалося. Ще важче втримати у пам’яті прочитану сторінку. Отже, для усвідомлення змісту потрібне цілісне сприймання тексту, цілком залежне від уміння читати швидко.

Чи впливає швидкість на виразність? Швидко читаючи, людина бачить текст наперед і думає над змістом та засобами мовної виразності. Повільне читання завжди пов’язане з обмеженим кутом зору: учень зосереджує свої зусилля на зчитуванні слів. Як наслідок, виразності бракує. Виходить, запорука виразності – швидкість.

Упродовж кількох років останніх років я працюю над проблемою швидкісного читання, використовуючи методики Д.Т.Федоренка , молдавського педагога Б.В.Динги , американського вченого Г. Доумена. Перед собою я поставила мету:



  • Зробити процес навчання, наскільки це можливо, цікавим та раціональним;

  • Систематична використовувати вправи для розвитку мовного апарату дитини;

  • Навчати дітей читати швидко, виразно;

  • Поєднати розумове, моральне, естетичне, художнє, трудове виховання.

Як правило до нас приходять різні діти: одні мріють про школу, інші бояться її і хочуть залишитися завжди «маленькими». Отже, перше моє завдання – сподобатися дітям не тільки як учитель, а, можливо, як друг, з яким можна поговорити щиро, погратися, посміятися… Налагоджую довірливі стосунки і з батьками. І вже після першого уроку діти йдуть до школи залюбки. Отже, емоційна атмосфера створена. Виникає наступна проблема: як зробити так, щоб було бажання навчитися вчитися і як правильно для цього організувати такі уроки. Хто із вчителів не хоче, щоб його діти читали свідомо і швидко? Добитися цього неважко. Спробуйте вчити читати дітей по запропонованій методиці і ви впевнитеся в цьому. Вона здатна забезпечити високий темп читання.

Перший етап – це знайомство з буквою. На цьому етапі автоматизується дія ідентифікації звука і букви. Показуючи графічне зображення букви називаю звук. Завдання дітей – знаходити вивчену букву у словах, та вміти добирати слова і ділити на склади. На кожному уроці, починаючи з першого, оперую майже всіма буквами алфавіту (таблиця 1), але зупиняюся окремо на одній. Чому? По-перше, ще раз ознайомлюю із правильною формою букви, з її назвою. По-друге, вчу зливати з приголосними голосні, або складати слова і читати їх. Щоб зацікавити дітей пропоную різні ігри, такі як, «Упіймай звук», (коли дитина чує звук, який вивчається, то плескає в долоньки), гра «Де звук?» (Називаються слова. Діти визначають місце заданого звука у слові), Доречно на цьому етапі використовувати чистомовки.

Другий етап – перехід до злиття букв і складів. Будується аналогічно першому, але тут одночасне пред’явлення графічного і фонетичного матеріалу грає більш значущу роль у зв’язку з його ускладненням. Єдиною довільною дією учнів у процесі роботи є ідентифікація графічного і фонетичного матеріалу, котрий я пред’являю одночасно в доступному темпі. Супроводжуючи рух вказівки за текстом власним голосним читанням, поступово підводжу дітей до того, що вони спроможні супроводжувати моє читання пальчиком по рядочку самостійно. Останні дії з’єднуються між собою довільними зв’язками: формується прямий зв'язок графічного образу і значення. Цей зв'язок автоматизується. (Таблиця 2) Для читання складів зі збігом двох-трьох приголосних використовую таблиці 3,4. Ці таблиці можна видозмінити і запропонувати учням читати такі склади в ігровій формі. Завдяки ігровим ситуаціям навчальний процес пожвавлюється, стає невимушеним, підвищується активність дітей.

Третій етап - сприймання коротких (трибуквених та чотирибуквених), слів, як цілої одиниці, без розчленування на букви чи склади. На цьому етапі діти вчаться знаходити одиниці читання – склад. ( Таблиця5) Починаючи з коротких слів поступово переходжу до слів із трьох-чотирьох складів. Коли я відчуваю, що учні легко справляються з довгими словами, починаю переходити до читання текстів. Велике значення для покращення швидкості читання має збільшення кута зору учнів. Для цього я використовую таблиці зі словами чи цифрами. (Таблиця Шульте)

Після того як дитина навчилася читати швидко і свідомо вводжу в навчальний процес різні інноваційні технології. Свої уроки планую так, щоб дитина почувала себе на уроці рівноправною з вчителем. Разом з дітьми моделюю життєві ситуації, використовую рольові ігри. Своє завдання як вчителя початкових класів вбачаю у створенні умов для розкриття та розвитку активної творчої особистості молодшого школяра. Застосовуючи інтерактивні технології навчання читання, дотримуюсь таких підходів щодо організації уроку:


  • Спираюся на дитячий досвід і мінімальні базові знання з теми за допомогою обговорення міні-проблеми, анкетування, вступної бесіди;

  • Створюю умови для поділу класу на групи зі змінним, залежно від характеру завдання, складом учасників. Кожна група висуває свого лідера, який керує її роботою;

  • Передбачаю проблемність завдання, збуджую активність учнів, спонукаю замислитися над матеріалом, що вивчається, дивитися на факти під різними, навіть несподіваними кутами зору. Під час обговорення проблеми підштовхую дітей до створення власної оригінальної версії, до самостійності. Завдання для груп підбираю так, щоб можна було врахувати індивідуальний внесок кожного учня;

  • Створюю на уроці атмосферу співробітництва учнів і вчителя, яка позбавляє страху отримати погану оцінку. Емоційне піднесення й почуття розкутості створюють сприятливий мікроклімат для засвоєння знань, формування вмінь і навичок, розкриття здібностей учнів.

Застосування інтерактивного навчання на уроках читання здійснюю шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню учнів вміння дискутувати. Користуюся такими технологіями як: мікрофон, інтерв’ю, робота в парах. Великого значення надаю ігровим моделям навчання.

Завдяки цілеспрямованій роботі досягається такий рівень сформованості навичок, що помилки в ході читання трапляються рідко, діти розуміють зміст, читають досить швидко, передають настрій твору, стан6 героїв, дотримуються інтонаційних засобів. Щоб запобігти монотонності, неточності вимови, доцільно пропонувати своєрідну розминку перед читанням.

Безперечно, описані мною вправи і завдання не претендують на вичерпність розгляду цікавих і, як на мене, надзвичайно актуальних педагогічних проблем. Бо кожний вчитель – це свій підхід у викладенні предмету, свій світогляд, свій інтелект, темперамент. І він має повне право на особистий пошук свого стилю в навчально-виховному процесі, спираючись, безперечно, на вже існуючий надбаний досвід вчителів-новаторів. Головне - щоб були позитивні зрушення, добрі результати.

Із своєї практики можу сказати, що будь-яка робота повинна виконуватися з задоволенням, з радістю, тоді буде і позитивний результат. А тому уроки намагаюся перетворити в радісну, творчу і корисну працю.



Раджу молодим вчителям не боятися нововведень, не обмежуватися лише підручником, і з першого ж дня працювати на учня, на його розвиток.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка