Читання виконує різні



Скачати 134.07 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір134.07 Kb.
Іноземна мова - це специфічний навчальний предмет, бо мова, за висловом В. Гумбольта, - душа нації. В ній відбито національний характер, систему соціальних відносин, традицій. Іноземна мова є важливим засобом спілкування між народами, кращого ознайомлення з культурою країни, мови якої вивчається. Настав час, коли українське суспільство відчуває гостру потребу у фахівцях різних галузей, які активно володіли б іноземною мовою та користувалися нею для вирішення своїх професіональних та персональних проблем. Це неминуче веде до перебудови всієї системи іншомовної освіти в Україні, яка передбачає оновлення змісту та методів навчання іноземних мов у загальноосвітній школі. 

Однією з умов успішного навчання предмету є визначення чіткої стратегії та тактики навчання. Успішне оволодіння предметом - це процес своєрідної співпраці вчителя та учня. Крім досконалого володіння предметом, педагогу необхідно уміти зацікавити учня, активізувати його навчально-пізнавальну діяльність.


Читання є одним з найважливіших видів комунікативно-пізнавальної діяльності учнів. Ця діяльність спрямована на вилучення інформації з письмово фіксованого тексту. Читання виконує різні функції: служить для практичного оволодіння іноземною мовою, є засобом вивчення мови і культури, засобом інформаційноїта освітньої діяльності та засобом самоосвіти. Як відомо, читання сприяє розвитку інших видів комунікативної діяльності. Саме читання дає найбільші можливості для виховання і всебічного розвитку школярів засобами іноземної мови. 
При навчанні читання на початковому етапі важливо навчити школяра правильно читати, тобто навчити його озвучувати графеми, розуміти, оцінювати, використовувати інформацію тексту. Ці вміння залежать від того, з якою швидкістю читає дитина. Під технікою читання ми розуміємо не лише швидке і точне співвіднесення звуку і букви, але і співвіднесення звукобуквенного зв'язку із смисловим значенням того, що дитина читає. Саме високий рівень оволодіння технікою читання дозволяє досягти результату самого процесу читання - швидкого і якісного вилучення інформації. Однак, це неможливо, якщо школяр недостатньо володіє мовними засобами, не вміє або неправильно відтворює звуки. 
Отже, навчання техніки читання вголос є на початковому етапі і метою і засобом навчання читання, тому що дозволяє управляти через зовнішню форму формуванням механізмів читання, дає можливість зміцнити вимовну базу, що лежить в основі всіх видів мовленнєвої діяльності. 

Види читання

За ступенем проникнення в зміст тексту і залежно від комунікативних потреб виділяють читання переглядові, пошукове, ознайомлююче, вивчаюче. Оскільки переглядове і пошукове за багатьма характеристиками співпадають, в практиці навчання їх, як правило, приймають за один вид, називаючи пошуково-переглядове.

Ознайомлююче читання (читання з розумінням основного змісту тексту). Цей вид читання найбільш розповсюджений у всіх сферах життя і здійснюється на матеріалі автентичних текстів, які несуть інформацію про культуру, побут, традиції країни, мова якої вивчається. Це читання про себе. Учні повинні розуміти основний зміст тексту. У процесі роботи над текстом потрібно навчити учнів виконувати такі дії: 

- прогнозувати зміст за заголовком або початком тексту;

- здогадуватися про значення незнайомих слів по контексту;

- ігнорувати окремі незнайомі слова, які не перешкоджають розумінню основного змісту;

- визначати смислові частини тексту та зв’язки між ними;

- користуватися у процесі читання наявним коментарем, словником, довідником.

Вивчаюче читання (читання з повним розумінням тексту). Мета такого виду читання – максимально повне і точне розуміння інформації тексту і критичне осмислення інформації. Матеріалом для читання служать нескладні автентичні або адаптовані тексти різних жанрів (науково-популярні, публіцистичні, художні, тексти прагматичного характеру: інструкції, рецепти), що містять значущу для учнів інформацію та мовні і смислові труднощі. Учні виконують дії:

- розуміння прочитаного тексту з достатньою повністю та глибиною;

- зіставлення здобутої інформації зі своїм досвідом;

- висловлювання власної думки про прочитане;

- передача почерпнутих відомостей;

- коментування окремих фактів.

Вибіркове/переглядове читання (читання з метою пошуку необхідної інформації). Мета цього виду читання – навчитися швидко переглянути текст для того, щоб знайти конкретну інформацію сконцентрувати на ній свою увагу, намагаючись зрозуміти її повністю або основний зміст Матеріалом для читання служать тематично пов’язані тексти, які несуть нову або цікаву інформацію.

На різних етапах навчання змінюється обсяг текстів та ступінь їх складності. Матеріали для навчання читання – діалоги, оповідання, уривки прози, казки; описи, розповіді, повідомлення. Незалежно від форми (діалогічна або монологічна) всі матеріали для читання мають бути доступними, цікавими, інформативними, мати чіткий логічний стрижень, відповідати віковим особливостям дітей; містити від 2% до 20% незнайомих слів; мати відповідне графічне оформлення: поступове розширення поля читання, ілюстрації/малюнки як зорові опори.


 Навчання читання на уроці англійської мови 


Формування навичок і вмінь у читанні є однією з найважливіших складових процесу навчання іноземної мови на всіх його етапах. Читання відноситься до рецептивних видів мовленнєвої діяльності, входить у сферу комунікативно-суспільної діяльності людей і забезпечує в ній письмову форму спілкування
Початковий етап навчання читання має на меті формування в учнів техніки читання іноземною мовою і, зокрема, таких здібностей як: 
= швидке встановлення звуко-буквенних відповідностей
= правильне озвучування графічного образу слова і співвіднесення його із значенням, тобто розуміння  прочитаного; 
= читання по синтагмах, об'єднуючи слова в певні смислові групи; 
= читання в природному темпі текстів, побудованих на знайомому мовному матеріалі; 
виразне читання текстів на слух, з правильним наголосом та інтонацією. 
Ефективно вирішити поставлені завдання, можна використовуючи сучасні навчальні технології, що враховують потреби молодших школярів, їх психологічні вікові можливості при організації процесу навчання.   
По мірі накопичення лексичних одиниць багато дітей потребують зорової опорі тому сприймати тільки на слух мова вкрай важко. Особливо це стосується тих дітей, у яких зорова пам'ять розвинена краще слуховий пам'яті. Тому так актуально читання. 

Читання - це мовна діяльність, спрямована на зорове сприйняття і розуміння писемного мовлення. Для розуміння іншомовного тексту передбачається володіння набором фонетичних, лексичних та граматичних інформативних ознак, які роблять процес розпізнавання миттєвим. 
Хоча під час читання  процеси сприйняття і осмислення протікають одночасно і тісно взаємозв'язані, вміння і навички, що забезпечують його процес, прийнято умовно ділити на дві групи:

а) пов'язані з «технічною» стороною читання (вони забезпечують перцептивну переробку тексту (сприйняття графічних знаків та співвіднесення їх з певними значеннями або перекодування зорових сигналів у смислові одиниці);

б) щоб забезпечити смислову переробку сприйнятого - встановлення смислових зв'язків між мовними одиницями різних рівнів і тим самим змісту тексту, задуму автора і т.д. (Ці вміння приводять до розуміння тексту як закінченого мовного висловлювання). 

Навчання читання як виду мовленнєвої діяльності передбачає читання текстів з метою одержання необхідної інформації у ході ознайомлювального, вивчаючого та переглядового читання. Розрізняють кілька рівнів розуміння тексту.

І рівень - Володіння мовним матеріалом (оволодіння технікою читання (рівень значення);

1. Абсолютне впізнавання.

2. Визначення значень слів за словником.

3. Здогадка про значення нових слів за їх формою.

4. Здогадка про значення нових слів за контекстом.

II рівень - Розуміння тексту

1. Розуміння значення слова у реченні.

2. Розуміння речення як смислового цілого.

3. Розуміння змісту абзацу.

4. Розуміння зв'язків між абзацами.

Читання ІМ як комунікативне уміння та засіб спілкування є, поряд з усним мовленням, важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації.

Читання - рецептивний вид мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання і розуміння того, що читається .

Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття тексту і його розуміння. При читанні інформація, на відміну від аудіювання, поступає до читця через зоровий канал, тому вирішальну роль виконують зорові відчуття, які спричиняють дію внутрішнього моторного/ мовленнєво-рухового аналізатора. Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім проговорюванням, яке стає повним, розгорнутим мовленням при читанні вголос. Слухові відчуття дають можливість контролювати правильність власного читання, проте вони не відіграють домінуючої ролі, а підпорядковуються названим вище відчуттям.

З психологічної точки зору процес сприймання та розуміння тексту безпосередньо пов'язаний з мисленням та пам'яттю. Сприймаючи текст, читець виділяє в ньому окремі ланки, які є для нього найбільш суттєвими і синтезує ці ланки в єдине ціле. Пам'ять при цьому - логічна та механічна - допомагає мисленню. Сприймання інформації та її осмислення читцем здійснюються одночасно. Ці складники процесу читання нерозривно пов'язані між собою; від якості сприймання залежить характер і рівень розуміння тексту, його повнота, глибина і точність.



Цілі навчання читання:

У процесі навчання ІМ в середній школі необхідно сформувати уміння читати на комунікативно достатньому рівні, з тим, щоб учні могли:



  • Розуміти основний зміст нескладних автентичних текстів

  • досягти повного розуміння складніших за змістом і структурою текстів різних жанрів: суспільно-політичних, науково-популярних, художніх (адаптованих).

На початковому ступені основним завданням є розвиток навичок техніки читання уголос і про себе/мовчки і досягнення швидкості читання.

Читання - це один з видів мовленнєвої діяльності, що має велике пізнавальне значення.

Читання звичайно виступає не лише як мета, а й як засіб навчання самого читання (навчальне читання), а також інших видів мовленнєвої діяльності (усного мовлення й письма).

У курсі навчання ІМ з читанням іноді пов'язують три різні види роботи, а саме:

а) читання вголос з метою засвоєння техніки читання;

б) виконання цілого ряду вправ різного призначення з опорою на друкований текст;

в) читання з метою здобуття інформації (зріле або комунікативне читання, переважно про себе).

Навчання читання є складним і тривалим процесом, у якому розрізняють три основні стадії:



  1. формування техніки читання;

  2. навчальне читання;

  3. зріле читання.

.

На початковому етапі основною формою читання є читання уголос, яке є важливим засобом навчання читання про себе/ мовчки.

Виділяють два періоди в навчання читання уголос - дотекстовий і текстовий.

Мета дотекстового періоду - засвоєння первинної матерії, тобто графіки іноземної мови, оволодіння буквено-звуковими зв'язками, читання окремих слів, словосполучень, простих речень. Важливим завданням цього періоду є розвиток навичок правильного озвучування слів та інтонаційного оформлення речень з точки зору їх логічного членування. Читання уголос допомагає зміцнити вимовний аспект, який є спільним для всіх видів МД.

На цьому етапі навчання техніки читання букви вводяться поступово - спочатку декілька приголосних та голосна, з якими можна скласти односкладові слова. Засвоївши зв'язок буква-звук, учні самостійно читають слова уголос, виконують вправи на звуко-буквений та буквено-звуковий аналіз, що сприяє зміцненню графемно-фонемних зв'язків при читанні.

З метою кращого засвоєння особливостей графіки іноземної мови, що вивчається, дуже корисним є прийом "друкування" - написання букв та слів у друкованому варіанті.

Дотекстовий період триває доти, доки учні читають окремі елементи тексту: слова, словосполучення та речення, не об'єднані ситуативно.

Читання простих, але зв'язних текстів відбувається в текстовий період. Його мета - навчити учнів одночасно сприймати і розуміти зміст тексту, не відволікаючи уваги на технічний бік читання. Цей рівень досягається в результаті систематичної тренувальної роботи з текстом: читати можна навчитися лише шляхом читання.
Система вправ для навчання читання

1 група

II група

III група

Вправи для формування

Вправи

для розвитку

умінь читання


навичок техніки читання

мовленнє­вих навичок читання



Вправи на впіз­навання і розріз­нення графем

Вправи на встановлення

і реалізацію графемно-фонемних відповідностей







Некомунікативні рецептивні вправи на:

■ упізнавання,

розрізнення,

■ групування,

■ розташування.


Некомунікативні й умовно-комунікативні рецептивні і репродуктивні вправи на:

■ озвучування,

■ називання,

■ написання,

■ читання ізольованих слів,

■ читання словосполучень,

■ прогнозування форми

слова.


■ вправи для
формування
лексичних
навичок читання;

■ вправи для


формування
граматичних
навичок читання.

■ вправи,
які готують
до читання
текстів;

вправи з


навчання
читання
текстів.

Серед вправ, що формують навички техніки читання, слід насамперед назвати такі:


  • Читання хором за вчителем (диктором). Вправи цього типу будуються лише на знайомому матеріалі. Таке читання формує у учнів також уміння членувати речення на синтагми, правильно інтонувати їх, розставляти фразові наголоси тощо.

  • Самостійне індивідуально - масове читання. Учні незалежно один від одного одночасно напівголосно або голосно читають текст. Для такого читання пропонують лише тексти, в яких учні, на думку вчителя, не робитимуть помилок, або такі, що вже читалися на попередніх уроках.

  • Індивідуальне читання. В умовах уроку нераціонально часто вдаватись до цього виду читання, його доцільно пропонувати як домашнє завдання з метою розвитку швидкості читання. Індивідуальне читання вголос є також засобом контролю.



б) Читання в класі включає кілька кроків:

  1. перевірка знання заданих на попередньому уроці виразів. Включення їх у фонетичну зарядку.

  2. Пред'явлення задачі. В інструкції визначається форма виконання ( усно, письмово, якою мовою), а також підкреслюється доцільність швидкого виконання задачі.

  3. Власне читання. Бажано забезпечити повну самостійність виконання.

  4. Перевірка прочитаного то оцінювання. Учні здають виконані завдання.

  5. Озвучення тексту. Якщо дозволяє час, це варто робити на тому ж уроці. Перший раз текст може прочитати вчитель. Його можна прослухати також в аудіо запису. Повторення читання має супроводжуватись аналізом граматичних форм тощо.


Етапи роботи з текстом для читання


До читання тексту

  1. аналіз мовних та/або смислових труднощів тексту;

  2. прогнозування змісту тексту за його назвою, ілюстрацією, ключовими словами, першим/останнім реченням тощо;

  3. формулювання комунікативної установки на читання тексту;

Протягом читання тексту

  1. власне читання тексту;

Після читання тексту

  1. контроль розуміння змісту (основного і детального) тексту;

  2. обговорення змісту тексту.

Згідно з етапами формування навичок та вмінь виділяють три групи вправ:



І етап -1 підсистема вправ – вправи для формування навичок техніки читання;

- група вправ на впізнавання та розрізнення групування, розташування графем;

- група вправ на встановлення та реалізацію графемно-фонемних відповідностей (вправи на озвучування, називання, написання, читання ізольованих слів, читання словосполучень, прогнозування форми слова).

ІІ етап –2 підсистема вправ – вправи для формування мовленнєвих навичок читання.

- група вправ для формування лексичних навичок читання (семантизація ЛО за словником, здогадка за контекстом, визначення значення похідних слів за афіксами, конвертованих слів, багатозначних слів за контекстом; аналіз словотворення; заповнення пропусків у тексті, вибір значення ЛО з кількох значень, вибір ЛО за спільністю, знаходження ЛО у контексті, підбір до ЛО відповідних еквівалентів на рідній мові).

- група вправ для формування граматичних навичок читання (вправи на розпізнавання, диференціацію – підкреслювання, виписування, називання, зчитування; відповіді на запитання; переклад на рідну мову;

ІІІ етап - 3 підсистема вправ для розвитку умінь читання:

- група вправ які готують учнів до читання текстів (вправи на синтагматичне членування речень, на інтонаційне оформлення речень, на розширення поля читання, на збільшення швидкості сприймання тексту);

- група вправ з навчання читання текстів (вправи на читання з розумінням основного змісту, з повним розумінням змісту, з пошуком інформації).

Основна вимога до текстів - тексти повинні бути інформативні, по можливості цікаві, доступні, відображати адекватну картину світу. Вони повинні відповідати віковим особливостям; повинні задавати змістовний план мови та забезпечувати реалізацію практичних, освітніх, виховних та розвиваючих цілей навчання. На їх основі здійснюється аналітико-синтетична фаза діяльності читання.




Підготувала

вчителька англійської мови

Шполянської загальноосвітньої школи I – III ступенві №1



Вдовиченко Ольга Іванівна






База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка