«Чого ми тут, на цій землі?». Поетична творчість Ю.І. Ковальського



Скачати 124.01 Kb.
Дата конвертації03.03.2016
Розмір124.01 Kb.
Великомолодьківська ЗОШ І-ІІІ ступенів

c:\users\admin\pictures\2012-12-05 новоград\новоград 009.jpg

Урок позакласного читання

за поезією Ю. Ковальського

6 клас

Підготувала:

учитель української мови

та літератури

Маліш Г.С.

2013

Урок позакласного читання у 6 класі

(за поезією Ю.Ковальського)

Тема: «Чого ми тут, на цій землі?».Поетична творчість Ю.І.Ковальського

Мета: ознайомити учнів із творчістю поета-земляка Юрія Ковальського;

викликати інтерес до творчості поета як засобу пізнання рідного краю, що

допомагає плекати, збагачувати внутрішній світ дитини, позитивно впливати

на її свідомість, спрямовувати морально-етичний потенціал у позитивному

руслі, розвиваючи інтелект; навчити аналізувати та виразно читати поезію;

виховувати в школярів добро, гуманізм, справедливість, повагу до високих

людських почуттів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок-дослідження

Обладнання: портрет поета, збірки поезій, матеріали місцевої преси,

ілюстрації школярів до творів.



Література: збірки поезій:«Зимові квіти»(1998р.), «Прозріння»(2004р.);

«Днів моїх полічено хвилини»(презентація про життєвий шлях поета,2005);

«Я – Ваша Людина»(літературний нарис про життя і творчість Ю.Ковальсько-

го, 2012).



Випереджувальні завдання: 1)підготувати повідомлення про життєвий

шлях поета;

2)дібрати для читання (напам’ять) та художнього аналізу твори , які найбіль-

ше сподобалися.

-1-

Епіграф: Я славлю чесність, чистоту.

Вершин душевних ясноту,

З яких майбутні далі видні.

Ю.Ковальський



План уроку

І. Розповідь про поета.

ІІ. Тематика поезій Ю.Ковальського:


  1. «Як добре ходити по рідній землі...»(тема рідної землі, малої

батьківщини, «Є планета така «Суховоля», «Усі ми родом із села»);

  1. «Я мамині святі тривоги до сивих літ своїх зберіг» (тема мате-ринства: «Іду до матері»);

  2. «Чому ти, земле, Україно, найкраща від усіх земель?»(тема возве-

личення України як єдиної, безмежно дорогої для кожного українця

Вітчизни, без якої життя втрачає сенс «Тут моя колиска і стежина»);



  1. «Благослови нас, Українко», «Творці життя – в віках безсмертні»

(тема творчості Лесі Українки «Ідем на свято Лесі Українки»);

  1. «Чи то в природі так прекрасно, чи, може, просто це любов»(тема

неперевершеного захоплення природою рідного краю.«Зимова казка»,

«Случ»);


  1. «Пісня долю вишивала»(тема пісенної творчості поета: «Гімн міста»,

«Летять лелеки»).

Хід уроку

І. Організація учнів до уроку

ІІ. Оголошення теми та мети

Ознайомитися із творчістю талановитого поета, пройнятися тими висо-

кими почуттями людини, яка по-справжньому любила рідну землю, людей,

життя, несла у світ добро і радість, чесність, чистоту та справедливість.

-2-

Бесіда з учнями:


  • Як ви розумієте епіграф уроку?

  • Давайте разом подумаємо, як епіграф пов’язаний з темою уроку?

Підсумок

Ці слова говорять, що Ю.Ковальський залишається назавжди чесним

перед рідним краєм – частиночкою України,бо, за його переконанням, без

Батьківщини, немає людини. Отже,запрошую вас до розмови за віршами

нашого поета-земляка Ю.Ковальського.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу

Робота в групах

1 група – Біографи

2 група – Читці-декламатори

3 група – Дослідники-літературознавці

4 група – Художники-ілюстратори

Вчитель


лення про життєвий шлях Ю.Ковальського.

Діалог біографа з літературознавцем



  • Де і коли народився наш поет-земляк?

(Ю.Ковальський народився в сім’ї хліборобів 1 травня 1938р. у селі Суховоля.

Дитинство, що припало на гіркі воєнні і повоєнні роки, не було встелене

достатком. Зростав без батька, народився без нього. Батька розстріляли

в 1937р.


Я народився в тридцять восьмім,

А батько в тридцять сьомім вмер).

  • Яку освіту здобув поет і де?

(І нехай які важкі були шкільні повоєнні роки, він тягнувся до книжки.

Нужденна була школа – чорнило з бузини, нестача паперу, книжок. І сльози

-3-

матері, яка завжди в печалі за синів, яким підставляла незахищені вдовині



плечі.

За вісім верств ходили ми до школи,

У восьмий клас, у селище Пищів.

Закінчив у 1956р.середню школу,але через відсутність коштів не зміг одержа-

ти атестат зрілості. З цієї причини не вступив до університету. Тому після шко-

ли працював завклубом. Мав задоволення від того, що може прислужитись

своєю любов’ю Слову, народній пісні. Його вірші вже друкувались у районній

газеті. Атестат зрілості одержав восени. Підійшла пора – служби в армії. Чо-

тири роки служби на флоті закарбувались на все життя.

Я живу на Поліссі, купаюся в травах,

І в очах льоноцвіт голубіє.

Та чому мені,нічко, ласково

Чорне море і досі тепліє?).


  • Як склалася подальша доля поета?

(Після служби 1961р. повертається в рідне село. Випадкова зустріч з колиш-

нім редактором газети «Радянський прапор» Ковбасюком для Ковальського

стала поворотом долі. Вона поклала початок журналістській роботі і переїзду

до м. Новограда-Волинського. Журналістська робота заполонила його і не по-

лишала до останніх днів життя. Дорожив досягнутим – повогою земляків до

його праці, до його творчого доробку, просто як до особистості, людини.



Я люблю тебе, Лесине місто!

Зачароване плесом Случі.

У 1963р. здійснюється заповітна мрія – вступає до Київського державного уні-

верситету ім. Т.Г.Шевченка на факультет журналістики. Працюючи на різних

посадах у газеті – кореспондентом, відповідальним секретарем, заступником

редактора в газеті «Радянський прапор»(пізніше «Лесин край»), редактором

газети «Звягель-Інформ» - Юрій Іванович сповна віддавався роботі.

-4-

«Високий, стрункий, з непокірним волоссям, мудрим чолом і мрійли-



вими очима, з легкою посмішкою – таким пам’ятають, таким залишиться в

пам’яті друзів, рідних, колег. Правду життя підіймав до рівня серця, а серце

ніс високо».

Бо рідним словом ти жививсь,

Цілющу пив поліську воду,

Горнувсь до жита, до трави,

Учився доброти в народу.

В цю землю ти душею вріс,

Щоб нею жить, страждать, любити.

Закінчилось земне життя поета 9 червня 1997р.



Всі, хто твій талант пізнали,

Любити будуть слово те,

Що в твоїм серці оживало –

Воно для нас завжди святе).

Вчитель

  • Дякуємо нашим біографам за змістовну, цікаву інформацію, надаємо

слово літературознавцям.

Учень-літературознавець

  • Маленька батьківщина – це дорогі і близькі серцю місця. І куди б не

закинула нас доля, ким би ми не стали в житті, нам ніколи не забути стежки

до рідного дому. Ми бережемо в пам’яті все, що пов’язано з найсвятішим

місцем на землі.

Декламотори. Читають вірші: «Є планета така Суховоля», «Усі ми родом

із села», «Поїду недалеко».



Бесіда-мікрофон

  • Що ви включаєте в поняття «мала батьківщина»?

  • Чи знаходимо ми образ цієї «маленької батьківщини» у віршах поета?

  • Чим запали ці вірші у душу?

-5-

Літературознавець

  • Мене дуже приваблюють поезії Ю.Ковальського, присвячені матері. Я

знаю, що немає жодного поета, у якого б не було віршів про неньку.

Мамо, ваше щиросердне слово

Назавжди у серці я зберіг.

Боляче автор сприймав мамину недугу, схиляючи голову перед її вдовиним

життям: «А мати-вдовиця, натруджена жінка, все жде чоловіка, жде батька

мого». Матусю рідна, моя нене, моя мамо – ці ласкаві слова у серці сина на-

завжди: «Я, мамо, йду до Вас через літа, через розлуки. Цілую Ваші мудрі

руки, як сонце, теплі, без прикрас...



Декламатори. Читають вірші: «Многії літа Вам, моя мамо», «Іду до

матері»


Бесіда за прослуханими поезіями

  • У яких рядках поезій звучить переконання що мама – це все життя?

  • Чи можна без сліз читати голос серця?

  • Які художні засоби використані у поезії?

  • Чи можна ці поезії назвати гімном незрадливій синівській любові і вірності?

Літературознавець

  • Наш поет жив Україною, жив громадським життям. Він з усією відпові-

дальністю щиро зізнається у своїй незгасимій любові до України, яку кожен

із нас повинен мати у своєму серці не на словах, а дієво.



Декламатори. Читають вірші: «Тут моя колиска і стежина», «Творці

життя - в віках безсмертні люди».



Бесіда

  • Чого саме торкаються струни поетових слів у прослуханих поезіях?

  • Чому автор говорить, що творці життя є безсмертними людьми?

  • Про що повинна завжди пам’ятати людина?

Літературознавець

  • Невмирущий образ Лесі Українки оспівували наші земляки протягом

-6-

багатьох десятиліть. Не виняток і Ю.Ковальський. Твори «Лесина гора»,

«Я з вами», «Далека царівна», «Одержимі», «Сопілкарі», «Весна», «На

святі Лесі Українки» і інші є доказом того, як Лесина творчість допомагала

йому сповна пірнути у джерело високої духовності. Першим ведучим лі-

тературного свята «Лесині джерела»(1986р.) був поет. Уривок з його висту-

пу: «Ми зібралися на Лесиному майдані, прийшли на береги Случі – чарів-

ної колиски поезії. Ми прийшли, щоб припасти до джерел духовності, звідки

починається національне відродження».

Декламатори. Читають вірші: «Ідем на свято до Лесі Українки», «Бла-

гослови нас, Українко».



Літературознавець

  • У цих віршах автор звертається до Лесі, до невмирущої сили її могут-

нього слова. Запевняє про те, що вона вічно житиме у наших серцях.

Тобі не лаври, а барвінки

З мого Полісся до лиця.

Вінок тернистий Українки

Пересіяє всі сонця.

Літературознавець

  • Емоційно зворушливі поезії про природу. Вони сприймаються «як гімн

природі», уславлення єдності людини і природи. Поезія рідної природи в

устах поета співає всіма барвами. Поет володіє умінням відтворити принади

кожної пори року.

На душі й в природі чисто, світло, ясно;

Трави і дерева – то, здається, ми.

Поет так природно і довірливо ствердив: «...і не встоїть Земля без любові. З



її джерел, з її криниць ми набираємося сили, тому й не падаємо ниць, які б

нас біди не косили...»

-7-


Літературознавець

  • Особливої уваги заслуговує пісенна творчість Ю.Ковальського. До пісні

завжди лежала його душа.

Коли народу чую пісню,

Земні слова і голоси,

Солодкі болі серце стиснуть

І радість краплею сльози

На віях визирнуть раптово, -

То сам я піснею стаю.

Світлою сторінкою творчості поета є створений символ нашого міста – Гімн

міста «Слався, рідне місто!».

Декламатори. Читають: «Гімн міста», «Летять лелеки», «Синове сонце».

Бесіда.


  • До якої лірики належить поезія «Слався, рідне місто»?

  • Що так лаконічно, патріотично величає поет у поезіях?

ІV. Підсумок уроку

Оцінювання.

Рефлексія.

Бесіда.

  • Чи досягли ми мети уроку?

  • Що дав нам цей урок, чим збагатив?

  • Що ви взяли для себе особисто?

Заключне слово вчителя

  • Були Леся Українка і був Ю.Ковальський.Це люди, які творили в різні ча-

си становлення нашої держави, але жили однаковими цінностями. Сьогодні

можна було б багато сказати про Ковальського як натхненника музею

Лесі Українки, як громадянина Новограда-Волинського в якому одна з вулиць

носить його ім’я. Місто, яке не починає будь-якого дійства без Гімну, який на-

писав поет, патріот, син древнього Звягеля Ю.І.Ковальський...

-8-


Він мріяв так зробить багато,

А відлетів, наш мудрий птах,

А відлетів так рано і неждано,

Лишив пісні, любов і рану,

Що виросла в літах страждань...

Який прекрасний рідний край! Які талановиті його люди! Неприхований пат-

ріотизм, гордість, незбориме чуття свого, найріднішого, передає у спадок

землякам Людина-патріот – Ю.Ковальський.



V. Домашне завдання

- Написати твір-мініатюру на тему: «Мої враження від прочитаних творів

Ю.Ковальського».

-9-


Додатки

c:\users\admin\pictures\2012-12-05 новоград\новоград 001.jpg

c:\users\admin\pictures\2012-12-05 новоград\новоград 002.jpg

c:\users\admin\pictures\2012-12-05 новоград\новоград 004.jpg

c:\users\admin\pictures\2012-12-05 новоград\новоград 005.jpg

c:\users\admin\pictures\2012-12-05 новоград\новоград 006.jpg

c:\users\admin\pictures\2012-12-05 новоград\новоград 007.jpg

c:\users\admin\pictures\2012-12-05 новоград\новоград 009.jpg

Поезії Ю.Ковальського

***

Э планета така Суховоля



Там мій корінь і крона, там доля.

Тче-витикає день полотняний

Бігає човник – хлопчик слухняний, -

Перебирає струни навою,

Материнською гнаний рукою.

Сонце нитками також звите,

Боже, який ти красивий, світе!

В’ється основа, співає ляда,

Мати щаслива, витканим рада.

А я на всю шпуляра запускаю,

Моя робота – цівки сукаю.

Розкружлялись клубки по решетах,

Є така полотняна планета.

Є планета така – Суховоля.

***

Многії літа Вам, моя мамо,



Сива голубко при тихім вікні.

Знову ви встали рано, ой, рано,

Щоб засвітити вогник мені.

Досвід вмивається теплим туманом,

Ви умиваєтесь знову слізьми.

Доля вдовина рано,ой,рано,

-1-

Стала тополею під ворітьми.



З нею вітри розмовляють весняно

І не самотньо з нею зорі.

Що ж то за доля? Рано,ой,рано

Смуток приходить до вас, матері.

***

Благослови нас, Українко,



В цей рушниково-чистий день,

Розквічений живим барвінком

І щирим золотом пісень.

Красивий він в такій обнові,

Радіють серце і душа.

Ми поріднилися на слові,

Любові Мавки й Лукаша.

Ми вкупоньці. Ми родом красним

Виповнюєм звягельський дім,

Колиску мрій і дум прекрасних,

Що стануть дійсністю. А втім...

Доносить вітер справжнє «гірко»

Чорнобильського полину.

Благослови нас, Українко,

Іти на гору крем’яну.

***


Весняне

Вже дише Случ на повні груди,

-2-

І легко дихати мені.



Як ріки, радуються люди

Весні.


Сповняє кожне серце повінь:

Поривів юних бистрина,

Розливи щастя і любові –

Не переплинуть без човна.

-А пливемо, - гуси дикі

Гучать у синій вишині,

Радіють птахи, ніби ріки,

Весні.


***

Слався, рідне місто!

Де висока круча, скеля стрімка,

Голосистим дзвоном небо торка;

Слава сивих віків,

Гордих батьків

Плине, наче Случ-ріка.

Молодої волі стелиться шлях,

Ключ від щастя-долі в наших руках;

Піднімайся, рости,

Садом цвіти,

Слався, місто, у віках!

***


-3-

Летять лелеки

Летять лелеки з доріг далеких

У рідні гнізда, у рідний край.

Широкі крила, хустина біла

Мені махає: стрічай, стрічай!

Тебе єдину, як Мавку, стріну

На узбережжі, де вод розлив...

Шуміли плеса, тут юна Леся



Стрічала весну і журавлів.

-4-


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка