«Чорнобиль не має минулого часу»



Дата конвертації05.03.2016
Розмір48.7 Kb.
Виховний захід на тему «Чорнобиль не має минулого часу»

(лінійка пам’яті, присвячена ліквідаторам аварії на ЧАЕС)

Підготувала і провела

класний керівник

учнів 8 класу

Максименко Наталія Олексіївна

Чорнобиль не має минулого часу

(лінійка пам’яті, присвячена ліквідаторам аварії на ЧАЕС)

Дата проведення: 24.04 2015

Місце: актова зала школи

Мета: навчати учнів уболівати за минуле своєї держави; прищеплювати почуття подяки та поваги до героїв, які загинули під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; виховувати почуття сприймання чужого болю як свого, повагу до людей, які віддали своє життя в ім[‘я майбутнього життя людства, громадян України, що розуміють відповідальність за майбутнє своєї країни.

Обладнання: виставка рефератів, малюнків учнів «Чорнобиль – біль України», свічка пам’яті, червоні гвоздики.

Перебіг заходу
Звучить музика (пісня «На Чорнобиль журавлі летіли»)

Учень 1:(Кодак Ж.)

Чорних дат у людства є немало

Кожна з них – це міна під прогрес.

Найстрашніше, що усіх спіткало, -

Вибух на Чорнобильській АЕС.
26 квітня... В ніч забуття

Йде страшне створіння – атомне дитя.

Суть його безкровна, і зіниць нема,

І уста безкровні, і душа німа.



Учень 2:(Легка А.)

Наша лінійка присвячується одній з найтрагічніших дат в історії нашої держави – 26 квітня 1986 року! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.

Чорнобильський вітер по душах мете,

Чорнобильський пил на роки опадає.

Годинник життя безупинно іде.

...Лиш пам’ять, лиш пам’ять усе пам’ятає.

(І. Притика)

Учень 3: (Коваль Д)

Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в 130 км від Києва. Заснований ще за часів Київської Русі, стародавній Чорнобиль дав свою гірку назву потужній атомній електростанції, будівництво якої було розпочато в 1970 році. У 1983 році вже працювало 4 енергоблоки цієї електростанції із запланованих шести.

Але в історію Чорнобиль увійде назавжди як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.

Учень 4: (Крипило Д.)

Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісня «Два кольори» стала символом червоного і чорного кольорів у долі України та її народу.



Учень 5: (Руденко С.)

Тієї мирної весняної української ночі на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки, всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став ужу не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О 1 год 23 хв 40 с, коли всі спали безтурботним сном, спалахнув четвертий реактор Чорнобильської атомної станції.



Учень 6: (Бобрус П.)

За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора за тривогою прибули пожежники з охорони Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.

Першим важко. Ви ж були найперші,

Із вогню та полум’я шугали

Не до подвигів і не до звершень:

Ви ж собою людство заступали.

Та серця, мов кремені, не вгасли,

Залишались іскрами на тверді.

Тільки жити в нас бунтує спрага

Та продовжить пісню родоводу.

А лишилась вірності присяга.

Батьківщині. Матері. Народу.



Учень 7: (Малафєєвський В.)

Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.



Учень 1:(Кодак Ж.)

Через два тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок, помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка.Тепер про Віктора кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: « тримайтеся ближче до життя, хлопці».

Живі і мертві... всі відважні

Вітчизни-матері сини.

Людське життя, мов цвіт черешні,

Осипалось...не з їх вини!



Учень 2:(Легка А.)

Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на ліні вогню, отримавши смертельну дозу радіації, були ще живими, журналісти запитувапли в них:

« У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?».

Так, у цій ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.

Доземно схиляємося в подяці перед ліквідаторами цієї страшної аварії, вшануймо померлих хвилиною мовчання (хвилина мовчання)

Учень 3: (Коваль Д)

Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. У результаті аварії стався викид величезної кількості радіоактивних речовин з активної зони реактора, які радіоктивною хмарою перенеслись на великі відстані. Йод-131, цезій-134, цезій-137, стронцій-90, плутоній-239, плутоній-240. Увесь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на території України, Білорусії та Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50% території України. В життя мільонів людей увійшли слова «радіація», «зона», «ліквідатор», «відселення».



Учень 4: (Крипило Д.)

А на квітучій українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, до якого не можна підходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.

На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживають у забрудненій зоні, з них 800 тисяч дітей. Смерть понад 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.

Учень 5: (Руденко С.)

Проходять роки після аварії на ЧАЕС. А біль не вщухає, тривога не покидає людей, пов’язаних зі скорботним часом ядерного апокаліпсису. Чорнобильська біда надовго залишиться в нашій пам’яті. Ще довго ми будемо відчувати на собі її наслідки, ще довго чутимемо її дзвони. Вони лунатимуть за тими, кого вже немає, кого не стане завтра, хто заплатив за чиюсь помилку своїм здоров’ям, життям.



Учень 6: (Бобрус П.)

А думка людська пам’ятатиме вас.

А пам’ять людська повертатиме вас.

Безумство хоробрих – де вічність і мить,

Де згасли для вас і життя, і блакить.

Де зір ваш затьмарить скорбота земна.

Де нам, як набат імена, імена...

Безумство хоробрих – життя за життя,

Щоб тільки лишились мать і дитя...

Учень 7: (Малафєєвський В.)

Пам’ять... Пам’ять...Це єдине, що ми можемо віддати героям, які за покликом рідної землі вступили у палаючий реактор на захист рідного народу. Ці люди, не шкодуючи сил і життя, виконали присягу на вірність народові України. Вічна слава героям! Вічна слава!!!



(Звучить пісня «Молитва» у виконанні О. Білозір)


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка