Чужому навчайтесь, свого не цурайтесь



Скачати 51.63 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір51.63 Kb.
Використання спадщини В.Сухомлинського у процесі формування іншомовної соціокультурної компетенції
Чужому навчайтесь,

свого не цурайтесь...”
Напевно ці слова Т.Шевченка в певній мірі стосуються і процесу вивчення та викладання іноземної мови. Неможливо переоцінити значення глибоких знань з іноземної мови у сучасному світі

Шкільна програма вивчення іноземної мови включає багате різноманіття тем краєзнавчого, громадсько-суспільного, історичного та побутового характеру. Але тема "Україна" проходить через увесь програмний курс іноземної мови у школі. Уроки-диспути, заочні подорожі в історичне минуле, написання творчих робіт та їх захист перед великою аудиторією сприяє поглибленню знань учнів з цих питань. Виходячи з проблеми національного виховання учнів, велика увага приділяється вивченню історії, культури, традицій та звичаїв українського народу.

Відомо, що в природних умовах дитина здатна легко та ефективно засвоювати найрізноманітніший навчальний матеріал значного обсягу за умови доступності та цікавості. Тому саме принцип доступності та цікавості навчального матеріалу стає пріоритетним у роботі вчителя іноземної мови.

Емоційна сфера характерна риса національного менталітету українського народу. Враховуючи індивідуальні особливості учнів гімназії: розвинутий художній смак, сценічна майстерність, творчий підхід до вирішення проблем, почуття краси та гармонії, вчитель має можливість створити сприятливу атмосферу свідомого оволодіння знаннями з іноземної мови і зробити цей процес цікавим.

І тут на допомогу має прийти досвід Школи радості В.О.Сухомлинського. Наша рідна земля, Кіровоградщина, пов'язана з ім'ям цього всесвітньо-визнаного народного вчителя України, нашого земляка.

Казки, рольові ігри, інсценізація - невіддільна частка життя кожної дитини. А на уроці іноземної мови ці види діяльності є ситуативно-варіативними вправами, які дають можливість для багатократного повторення і мовленевого зразка - структури, і лексичних одиниць в умовах максимально наближених до реального мовленнєвого спілкування.

Без казки, живої, яскравої, що оволоділа свідомістю і почуттям дитини, неможливо уявити дитячого духовного світу, як певного ступеня засвоєння мови і розвитку людського мислення. Через казкові образи в свідомість дітей легко входить слово з його найтоншими відтінками. Під впливом почуттів, що пробуджуються казковими образами, дитина вчиться мислити словами.

В. О. Сухомлинський навчав дітей слухати, читати, розуміти й творити казку. В процесі її пізнання учні усвідомлюють, що таке алегоричність. Вони вчаться асоціативно мислити, фантазувати, помічати проблемні ситуації, шукати їх вирішення. Учні думають над тим, що слід робити, аби завжди перемагало добро.

В. О. Сухомлинський зауважував: “Якщо дитина не відчуває радості від того, що особисто комусь робить добро, а тільки "споживає" добро, що творять інші, вона ніколи не стане справжньою людиною”.

Павлиські казки В. Сухомлинського вміщують потужний потенціал для виховання і формування високих моральних якостей особистості. А перекладені на англійську мову, вони можуть бути вдало використані під час навчання різним аспектам англійської мови (аудіювання, читання, усне мовлення, письмо).

Невеликі за обсягом, але колоритні казки використовуються при аудіюванні і як матеріали для диктантів.

Одна з головних проблем школи – формування мотивації навчання. В.О. Сухомлинський вважав, що важливою умовою формування інтересу до навчання, позитивних мотивів учіння є навчання на досить високому рівні трудності.

В своїй книзі "Серце віддаю дітям" педагог писав, що діти повинні зрозуміти саму суть інтелектуальної праці , яка полягає в напруженні розумових сил, проникненні в різноманітні тонкощі, деталі, суперечливість речей, фактів, явищ. Подолати байдуже ставлення учня до навчання, на його думку, неможливо без впливу на емоційну сферу дитини.

Неможливо переоцінити значення казок В. Сухомлинського у

вихованні почуття любові до краси рідної природи. Звертаючись до теми природи, весни та дбайливого ставлення до живої природи, вчитель ознайомлює дітей з початком чудової казки “The Crocus” (“Пролісок”):

The sun woke up the forest. It melted the snow from the tops of the pine-trees. The hot drops fell on the snow. They made hotels in the snow and dry leaves…

Діти отримують завдання: Finish the tale (закінчити казку). Якщо прочитати дітям ще декілька рядочків цієї казки:

Green arrows appeared wherever if tell. And there bloomed the blue bells. They…

то завдання буде іншим і, навіть, більш цікавим:

Imagine that you are one of these blue bells. Tell us what you see round you in the spring woods. What are you feelings? (Уяви, що ти весняна квітка. Розкажи, що ти бачиш у весняному лісі. Які твої почуття?)

Це-гра, це – казка. Діти – “blue bells”- з захопленням грають, розповідають, які вони щасливі, що народилися у чарівному весняному лісі, описують оновлену природу .Немає місця байдужості і пасивності. Хіба це не є ефектним засобом активізації учбової діяльності, виховання любові та дбайливого ставлення до живої природи ?

Казку цю можна дочитати до кінця :

“And there bloomed the blue bells. They looked at the snow with surprise and asked. Did we wake up too early?”

“No, you are not early; you are right on time”, sang the birds. And spring began.

На заключному етапі діти отримують завдання:

Role-play the dialogue between the blue and the birds. (Драматизація діалогу між пролісками та пташками).

Навчати дітей мислити, формувати і відстоювати свою точку зору - це завдання кожного вчителя і вчителя іноземної мови зокрема.

У В. О. Сухомлинського є казки філософського напрямку, які можна використати, організовуючи дискусії на уроках англійської мови. Діти можуть отримати завдання - скласти казку-роздум “What Is The Most Important Thing In Life?” (“Що найголовніше в житті?”)

Виконуючи подібне завдання, діти не констатують факти, а висловлюють своє ставлення, обмінюються думками “I think…”, “As for me…”, “I don’t know exactly, but I think…”

Спілкуючись на уроці, діти наводять свої аргументи, захищають свою точку зору і традиційно використовують вислови:

“I agree because…” (“Я погоджуюсь, тому що...”), “I disagree because…” (“Я не погоджуюсь бо...”), “And what about you” (“А як ти?”).

На заключному етапі діти знайомляться з текстом казки

В. Сухомлинського “What is the most Important Thing in Life”. Етапи роботи можуть бути такими: Listen. Find in the text. Read. Agree or disagree. Prove that… Role-play the tale.

Група казок В. О. Сухомлинського може бути вдало використана під час опрацювання теми “Professions.” (“At Aunt’s Dasha’s Farm”. “Uncle Kuzma”). Вбачається за доцільне пропонувати учням оцінювати поведінку героїв.

Подібні види роботи за казками В. О. Сухомлинського дозволяють не тільки закріпити новий словниковий запас та розвинути мовленнєві навички, а й формують високі моральні якості особистості. Цілком зрозуміло, що така єдність навчального та виховного процесів сприяє гармонійному розвитку учня у соціально-позитивному напрямку під час вивчення іноземної мови.

Інтелектуальне почуття за образним висловлюванням

В. О. Сухомлинського – це родючий ґрунт, у який падає зерно знань і з якого виростає розум. Як педагог, він піклувався про те, щоб діти виростали допитливими, щоб істина постала перед нами не як готове знання, а як яскрава картина навколишнього світу.

В.О. Сухомлинський стверджував, якщо подібне відкриття схвилювало дитину і думка злилася з почуттям, знання стають її переконанням на все життя.



Саме цього і прагне досягти кожен вчитель, саме це і є логічним результатом процесу навчання.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка