Цінності філологічної освіти



Скачати 72.26 Kb.
Дата конвертації21.03.2016
Розмір72.26 Kb.
Цінності філологічної освіти

У Концепції розвитку освіти на 2012-2017… зазначено, що «якісна освіта є необхідною умовою забезпечення сталого розвитку суспільства, консолідації усіх його інституцій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих орієнтирів особистості». «Цінність особистості є вища ієрархічна цінність у світі, цінність духовного порядку», - зазначав М.Бердяєв [Бердяєв М. О назначении человека. ― М.: Республика, 1993. ― С.62.] Принцип гуманістичної спрямованості освіти означає, що проблема людини є головною проблемою філософського освоєння дійсності; інтереси людини, її здоров'я, щастя, добробут – понад усе, незалежно від того, яка проблема розглядається.



Серед завдань Національної стратегії розвитку освіти

  • оновлення цілей і змісту освіти на основі компетентнісного підходу та особистісної орієнтації, урахування світового досвіду та принципів сталого розвитку;

  • перехід від процесної до результатної, компетентнісної парадигми освіти; (відповідно особистість – головний орієнтир і цінність, не її навчання (наша робота «Я все роблю, витрачаю багато часу…»), а ефективність наших і учнівських зусиль – знання, навички, переконання (урок має триєдину мету).

  • посилення ролі літератури та мистецтва на виховання і розвиток дітей та молоді; розробленні ефективних моделей розвитку життєвої компетентності.

Мова йде про освіту, загальноосвітня, культурна і морально-виховна функція якої мають розгортатись у парадигмі пріоритету інтересів людини і загальнолюдських цінностей.

Цінність – поняття, що вказує на суспільне або особистісне значення (значимість) явищ, фактів, подій. Цінності – те ідеальне, чого прагне окрема особа та людство загалом. Найбільші цінності називають загальнолюдськими: життя, мир, здоров’я, любов, щаслива родина, добрі друзі, цікава робота, творчість, самостійність, матеріальна забезпеченість, суспільне визнання... Цінності поділяють на матеріальні та духовні.

До духовних відносять інтелектуальні (знання), світоглядні (віра, переконання), моральні, естетичні. Мистецтво є важливим чинником їхнього формування.



Мистецтво художнього слова відображає дійсність в художніх образах, створює нову художню дійсність за законами краси (естетичне). Література певним чином співвідноситься з історією але існує відокремлено (класицизм, сентименталізм, реалізм, символізм…) Мистецтво художнього слова оперує своїми цінностями: слово /мова, образ, образна картина світу, естетичне пізнання дійсності, культура, діяльність, естетичне переживання. (Які з них активно використовують педагоги на практиці?)

Педагоги маючи багато знань і завдань нерідко забувають, що вони викладають і заради чого. Тому їх захоплює процес, а результативність нехтується. Результативність (знання, навички, літературний та культурний розвиток учнів) чітко прописані у вимогах навчальних програм. Тому окрім загальноосвітніх та філологічних цінностей важливо педагогам пам’ятати про методичні цінності, без яких реалізувати перші неможливо.



Цінності філологічної освіти

Цінності освіти

цінності літератури як мистецтва слова

Особистість та її розвиток, знання, навички, переконання на засадах загальнолюдських та національних цінностей.


Слово, мова, образ, образна картина світу, естетичне пізнання дійсності, культура, діяльність, естетичне переживання…

науковість, наступність, доступність, технологічність та ін.

Мета вивчення світової літератури розглядається як створення екзистенційно-світоглядної моделі та принципів мислення і діяльності особистості,  формування аксіологічного світогляду і почуття причетності до світової гуманістичної культури та загальнолюдського морально-естетичного досвіду, де фундаментальні цінності є безумовним пріоритетом (в українській літературі, як навчальному предметі, пріоритетними виступають загальнолюдські та національні цінності). Гуманістична спрямованість навчання передбачає, що абсолютною домінантою змісту літературної освіти є людина як найвища соціальна цінність (митець, персонаж, учень, педагог).

Зупинимося на окремих позиціях.



Мова. Статус регіональних мов у державі прогнозує незнання дітьми державної мови. Тому наше регіональне завдання – посилити фахову підготовку педагогів та рівень навчання дітей української мови. Учителі світової літератури мають звернути увагу на мовний аспект, адже переклад орієнтує вчителя більше на зміст, тому естетика слова/ висловлювання/тексту автора, відповіді учня губиться. Педагоги забувають, що їх мова та мова відповідей учнів впливають на загальну оцінку уроку. Таким чином, урок є, а мистецтва слова немає.

Читання як пізнавальна та навчальна діяльність. Взаємодія читача з художнім твором передбачає широкі діалогічні стосунки з текстом та його автором, особистісне "втягування" в широке коло проблем, зіставлення читачем отриманої інформації із власним життєвим досвідом, ціннісними орієнтаціями, переконаннями. Саме в цьому полягає ціннісний вплив літератури на особистість. Без читання його реалізувати неможливо. На уроці літератури 70% часу має звучати текст (у різних формах роботи). У своїй Нобелівській промові поет Й. Бродський сказав: «.... Існує злочин тяжчий – нехтувати книжками, не читати їх. За злочин цей людина розплачується всім своїм життям. Якщо ж злочин цей чинить нація – вона платить за це своєю історією». Типова помилка педагогів – на уроці говорити про твір письменника і не дати автору слова: урок є, а мистецтва слова немає.

Є прекрасний досвід роботи бібліотекарів Херсону, Києва, які залучають дітей до читання. У нас бібліотекарі «заживо замуровані» і не показуються, співпраця з педагогами носить традиційний характер, а пора виходити на рівень спільних творчих та пошукових проектів. Без батьків кардинально вирішити проблему читання не зможемо. Необхідно збагачення бібліотек цікавою учням літературою. На нашу думку, саме вчителі-філологи мали б ініціювати цю співпрацю з бібліотекарями та громадою, задати їй нового формату.



Вивчення «Світової літератури» передбачає пізнання мистецтва слова інших народів, їхніх культур на основі діалогу. Вивчення «Української літератури» на засадах діалогізму передбачає поєднання особистісного сприйняття класичної літератури з історико-краєзнавчим контекстом. Літературна освіта крізь призму принципу діалогізму дає змогу побачити складне переплетіння, зв’язки, впливи культур і літератур у єдиному культурологічному просторі. Подібний підхід, в основі якого – концепція "діалогу культур", веде до пошуку зв’язків між епохою, типом культури, способом мислення людини – сучасника тієї чи іншої епохи, а також передбачає вивчення широкого культурного контексту епохи, яке реалізується за умови продуманої інтеграції навчальних дисциплін. Світоглядний плюралізм в літературній освіті виступає у формі співіснування різних інтерпретацій світу, як співіснування різних світоглядів, право автора на власне світобачення та право читача на самостійне сприйняття авторської концепції (учень має право на власну позицію на основі знань художнього тексту, оцінки критичної літератури).

Компаративність сприяє розумінню духовної єдності і національної своєрідності різних літератур, усвідомленню діалектики одиничного і загального, їх взаємозв'язку, взаємодії, взаємовпливів. На цій основі стверджується думка про єдність світового літературного процесу. Тому важливим у зазначеному аспекті є дослідження парадигми «українська – зарубіжна література», пошук спільного (що об'єднує народи) і самобутнього.

Персоналізація знань, як складова концепції особистісно орієнтованої освіти, передбачає посилення суб’єктності сприйняття літературного твору, осягнення його через персону – автора, літературного персонажа, читача.

Аксіологічний підхід до вивчення літератури. Тріада «загальнолюдські – суспільні – особистісні цінності» дозволяє цілісно побачити аксіосферу. Кожна культура породжує свою, лише їй притаманну ціннісну систему. Цей своєрідний “код” забезпечує процес культурної ідентифікації особистості, народу, нації, розвитку національної свідомості. Ціннісна “система ідентифікації” зберігає націю як носія унікального, самобутнього, лише їй притаманного. Аксіологічний підхід дає змогу здійснити не тільки концептуальний аналіз смислів та цінностей, що закладені в творах мистецтва, але й розглянути широке коло ціннісних відносин у сфері національного буття, що уможливлює більш адекватне розкриття сутнісних рис національної самосвідомості. Сучасному учителю доводиться працювати в умовах відсутності колишніх моноідеологічних установок. Сьогодні вчитель мусить формувати власну філософію освіти, яка визначатиме мотиваційно-ціннісний і цільовий компоненти професійної діяльності. Безперечно, справжній учитель у цьому сенсі – це той, хто сам засвоїв ідеї і цінності, які визначають гуманістичну особистість і спрямовують її діяльність. В основі аксіологічного підходу має бути принцип єдності особистісного і професійного розвитку учителя на основі загальнокультурної підготовки.

Цінності виконують функції принципів, критеріїв, орієнтирів, регуляторів діяльності (пізнавальної, навчальної, методичної). Вони виступають критеріями оцінки життя (учасника навчального процесу, письменника, персонажа), механізмом вибору методів навчання , шляхів застосування знань.



Методична складова аксіологічного підходу до уроку пов’язана з відбором педагогом ефективних методів і прийомів вивчення життя та діяльності зарубіжного (українського) письменника. (Частіше учителі не обирають ефективні з них, а застосовують зручні, відомі, відпрацьовані)

Цінність методів визначається їх можливостями наблизити учня до засвоєння знань і моральних цінностей, разширити його світогляд, розвинути практичні навички. Це потребує від учителя володіння методикою викладання літератури, критичного мислення, здатності оцінити та поєднати рівень навчальних можливостей учнів, завдання уроку, інформацію про письменника, текст програмового твору і модель майбутнього заняття.

Аксіологичний підхід до вивчення літератури сприяє формуванню професійно значимих особистісних якостей самого педагога, закладає основи власного стилю викладання.


Г.Островська


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка