Цивілізації інформаційних технологій, усе гостріше відчуває потребу в людях, які матимуть фундаментальні знання в



Скачати 163.08 Kb.
Дата конвертації23.03.2016
Розмір163.08 Kb.
АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ЛІТЕРАТУРИ.

Наше суспільство, роблячи крок до цивілізації інформаційних технологій, усе гостріше відчуває потребу в людях, які матимуть фундаментальні знання в різних галузях життєдіяльності й умітимуть адаптувати їх до постійно змінюваних умов своєї життєдіяльності, будуть активно розбудовувати суспільну інфраструктуру з використанням найсучасніших технологій, тобто будуть компетентними людьми.

Особливої уваги педагогів потребують обдаровані діти, які демонструють небуденні творчі здібності та мають значний природний потенціал.

Реалізація потенціалу обдарованих учнів є актуальним завданням сучасної освіти, яке визначає основні напрямки щодо роботи з такою категорією школярів. Головна мета цієї діяльності – впровадження ефективних методичних засобів та технологій пошуку, навчання, виховання й самовдосконалення обдарованих дітей.

Проблема творчого розвитку особистості в сучасному світі стоїть гостро. Для сучасної стратегії розвитку національної школи характерним є зростання уваги до особистості школяра, максимального розкриття його обдарування, інтелектуального розвитку, що забезпечує пріоритетність розвитку творчих рис. За останні роки інтерес до проблеми творчості значно зріс, а в умовах закладів нового типу він є особливо актуальним. В Концепції Миколаївської гімназії №4 одним із пунктів зазначено, що «педагогічні працівники гімназії зобов`язані розвивати пізнавальні і творчі здібності учнів».

Метою сучасного уроку стало вже не нагромадження знань, а пошукова діяльність, спрямована на формування умінь та навичок щодо орієнтації в інформаційному просторі. Тому нового звучання набуває не стільки констатація проблеми, скільки доцільність та шляхи її розв`язання: проблемне навчання знову актуальне. Ще Конфуцій говорив: «Жити – значить мати проблеми, вирішувати їх, значить рости інтелектуально». Вирішення проблем – це рух, незмінний супутник розвитку

Саме тому мені хотілося б поділитися з вами тими надбаннями, які я з моїми учнями напрацювали за останні три роки, тому що третій рік я працюю над проблемною темою: «Розвиток творчих здібностей учнів на уроках зарубіжної літератури засобами проблемного навчання». І це дало мені змогу побачити наскільки талановиті мої учні, зрозуміти, наскільки велике їхнє бажання розвивати свої здібності, наскільки безмежні їхні можливості.

Тому метою своєї роботи бачу: шляхом дослідження інтелектуальних та творчих особистісних якостей гімназистів домогтися диференціації, впливу на розвиток кожної дитини з урахуванням її інтересів, мотивів, системи цінностей; стимулювати розвиток здібностей кожної особистості; залучити її до систематичної науково-дослідницької, пошукової, експериментальної роботи; виховувати активну творчу особистість, яка вміє бачити, ставити і вирішувати нестандартні проблеми. Тому що без вирішення проблем, говорити про розвиток особистості неможливо.



Творчість - це спосіб самовираження, саморегуляції людини, світобачення як засіб пізнання світу через творче сприйняття і практичне перетворення діяльності

Учитель – творець гармонійно поєднує ремесло і творчість: нестандартність роботи, артистизм, поетичність мови, талант у спілкуванні з дітьми.

У своїй роботі, опираючись на педагогічну спадщину доктора філологічних наук, професора М. Ф. Гетьманця, доктора психологічних наук І. С. Якиманської, використовую технологію особистісно зорієнтованого навчання. Я – прихильник розвитку індивідуальних пізнавальних здібностей кожної дитини. Прагну максимально виявити, ініціювати, використати індивідуальний (суб`єктивний) досвід дитини, допомогти особистості пізнати себе, самовизначитися і самореалізуватися.



Урок літератури повинен викликати колективне художнє переживання і обмін естетичними емоціями, дати імпульс внутрішній роботі думки учнів, підготувати до діалогу з письменником. Як досягнути цього? (Додаток №1 «Формування творчої людини засобами літератури»).

Найважливішим засобом розвитку особистості, її життєвої компетентності, на мій погляд, є діяльність: навчити і виховати можна лише в дії. Б. Шоу зазначав: «Єдиний шлях, що веде до знання – це діяльність».



Урок літератури є співтворчістю вчителя й учня, діяльність яких ґрунтується на взаємодії й діалозі, що забезпечує найбільшу сприйнятливість і відкритість до впливу один на одного. Тому я вважаю, справжня суть роботи з розвитку творчої особистості учня полягає в організації життя дитини, де однією з важливих функцій є стимулювання позитивної мотивації кожного учня в процесі організації різних видів діяльності. (Додаток №2 «Методи і способи стимулювання творчої активності»). Виходячи з цього твердження, моделлю такої роботи має стати: «Творчість. Лідерство. Компетентність. Успіх».

Творчість як процес має певні етапи: 1) підготовчий період. Створення проблемної ситуації, постановка проблеми, її аналіз; 2) процес вирішення проблеми; 3) період творчого процесу – інсайт (осяяння) - результат активності підсвідомих сил.



Узагальнюючі етапи творчої діяльності: вивчення проблемної ситуації та усвідомлення проблеми; формулювання гіпотези; доведення гіпотези.

Вдосконалюючи технологію навчального дослідження, на уроках використовуємо дослідницький цикл, який включає такі етапи: накопичення фактів, висунення гіпотези, перевірка істинності, побудова теорії, вихід в практику. Така форма організації навчального процесу ставить учнів в умови, близькі до умов наукової роботи, що найкраще сприяє розвитку творчих здібностей. Щоб стимулювати творчу активність школярів, я використовую такі методи і прийоми як розвиток творчого інтересу, використання цікавих аналогій, створення ситуацій емоційного переживання, метод відкриття, створення ситуації вибору, самостійна дослідницька робота. А також різні види творчо-розвивальних технологій. (Додаток №3).



Творча діяльність, як правило, «починається із проблеми або запитання, із подиву, здивування, із суперечності». Усвідомлення суперечностей викликає проблемні ситуації, у результаті яких формується проблема. Тому одним із найбільш частіше використовуваних мною підходів, для створення творчого завдання, є створення парадоксальної ситуації. Парадоксальність ситуації формується шляхом спеціального провокування, яке викликають суперечності.

На уроках літератури такі суперечності можуть виникнути між первісним суб`єктивним враженням і об`єктивним змістом твору; суперечності, що притаманні самому конфліктові твору; в оцінюванні твору різними письменниками, критиками тощо. У такий спосіб проблемне викладання включає такі фрагменти діяльності учнів і вчителя, як організація проблемної ситуації і формування проблем, індивідуальне або групове вирішення проблем учнями, перевірка отриманих рішень, а також систематизація, закріплення і застосування знову придбанних знань у теоретичній і практичній діяльності.

В умовах функціонування такої системи різні види навчальної діяльності реалізуються на уроках відповідних типів, які дають учням змогу брати активну участь у навчальному процесі, виробляти вміння самостійно набувати знання, узагальнювати, порівнювати, робити висновки, застосовувати знання в нестандартних ситуаціях.



Нестандартний урок заставляє учнів активно переживати, включатися в роботу, співпрацювати з учителем, тобто проявляти якості, необхідні для творчої діяльності. Створення проблемних ситуацій на нестандартних уроках вимагає від вчителя володіння спеціальними методичними засобами.

1. Випереджувальне домашнє завдання. Воно дозволяє поставити на уроці навчальні проблеми, до яких учні вже підійшли самостійно, зіткнувшись з труднощами в процесі виконання домашнього завдання.

2. Постановка попередніх завдань на уроці. Такі завдання ставлять перед учнями до вивчення нового матеріалу. Вони активізують увагу й мисленнєву діяльність учнів під час сприйняття нового, роблять сприйняття більш цілеспрямованим і підвищують цікавість до пізнання. (Додаток №4).

3. Використання життєвого досвіду учнів. Розуміння неточностей своїх уявлень викликає потребу в нових знаннях.

4. Вирішення експериментальних і пізнавальних теоретичних задач. Така проблемна задача дозволяє учневі отримати нові знання і нові засоби пізнання.

5. Завдання з елементами дослідження. Вони необхідні учням для самостійного вирішення проблемних питань, викликають проблемні ситуації і залучають учнів до методів наукового дослідження.

6. Створення ситуації вибору. Така ситуація виникає в разі зіткнення декількох точок зору.

7. Виконання практичних завдань. Проблемні ситуації виникають, коли учням пропонують виконати дії, які, на перший погляд, не викликають затруднень.

8. Постановка проблемних питань і організація дискусій. Питання буде проблемним, якщо для учнів воно нове, цікаве і містить в собі суперечності.

Слід відзначити, що головне, щоб у процесі вирішення творчого завдання, виникла проблема – конфліктна ситуація.

Тобто проблемне навчання активізує мислення, спрямовує особистість на творчий пошук істини в процесі навчальної діяльності, залучає її до пошукової діяльності, яка, по-перше, стимулює творчу діяльність, по-друге, сприяє засвоєнню осмислених знань на практиці, по-третє, створює умови для розвитку пізнавальних інтересів. Пошуково-дослідницька праця передбачає активну мовленнєво - мислительну діяльність учнів, посилення ступеня їхньої пізнавальної самостійності. Саме дослідницька діяльність допомагає закласти глибоку основу підготовки учнів, широко використовувати їхні індивідуальні можливості, залучити їх до творчості через пошук шляхом розв\язння проблемних ситуацій.

Методика проведення пошуково – дослідницької діяльності повинна поступово ускладнюватися. Це ускладнення досягається за рахунок застосування певних прийомів, зокрема: прийому тимчасових обмежень, що ґрунтується на врахуванні суттєвого впливу часового чинника на розумову діяльність; прийому раптових заборон (заборона використовувати будь – яку довідникову літературу); прийому нових варіацій (вимога до учнів виконати вправу по-іншому); прийом інформаційної недостатності (проблемне завдання подається з неповною кількістю даних, необхідних для виконання) тощо.

У процесі дослідницької діяльності формуються дослідницькі вміння, які можна розглядати як більш високий творчий рівень розвитку загально навчальних умінь. Найважливішими дослідницькими вміннями треба визнати вміння бачити протиріччя, формулювати проблему, ставити мету й завдання дослідження, висувати гіпотезу, вибирати й використовувати методи, збирати й аналізувати інформацію, самостійно планувати гіпотезу, обґрунтовувати власну точку зору, оцінювати власну діяльність.

Для того, щоб дослідницька робота не переобтяжувала школярів, а стала цікавою і, навіть, необхідною, доречно враховувати напрямки профільного навчання учнів. Так, у класі педагогічного профілю можна запропонувати теми для дослідження, корисні майбутнім вчителям: «Габріель Гарсіа Маркес: письменник та батько», «О. Пушкін про проблеми виховання»; а для школярів, які планують стати юристами цікавою для дослідження буде тема: «Статус жінки та її боротьба за власні права у драмі Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Структура наукового дослідження може бути представлена у вигляді такої схеми:

Обґрунтування актуальності теми дослідження
Визначення об\єкта і предмета дослідження
Постановка мети і конкретних завдань
Відпрацювання гіпотези і теоретичних положень
Вибір методів дослідження
Обробка й критичний аналіз результатів дослідження
Формулювання висновків
Оформлення списку використаних джерел.

Все більшого значення набуває розвиток таких властивостей особистості, які дають можливість творчо використати здобуті знання. А здатність творити можна розвинути.



Тому на своїх уроках я постійно підтримую творчість. Так на уроках у 5 класі використовую такі прийоми та форми роботи: уроки - рольові ігри, літературні екскурсії, уроки – КВК, уроки – театралізації; інтерактивні методики (захист проекту групою чи поодинці, де учням можна запропонувати різні завдання: створення кросвордів, ребусів, літературних задач за змістом твору, оформлення книжечки чи газети із власними віршами або творами, що вивчаються, інсценізації). На уроках узагальнення проводимо парад літературних героїв.

Широко застосовуються і такі види нестандартного уроку, як мандрівка, знайомство, усний журнал, застереження. Декілька прикладів з досвіду.



Урок-мандрівку доцільно проводити в середніх класах. Особлива атмосфера загадковості, бажання зрозуміти вчинки героя панує на уроках-подорожах до країни ліліпутів (6кл), на острів скарбів (6кл). Цікавим, дієвим та результативним буде й урок-подорож на острів Відчаю (Д. Дефо «Робінзон Крузо»), на якому діти об`єднуються в групи-екіпажі, в кожному з яких повинні бути обрані «капітан», «екскурсовод», «художник», «літописець», «кравець», «кухар», що отримують відповідні індивідуальні, диференційовані, особистісно зорієнтовані завдання.(Додаток №5). В 6 класі продовжую використання ігрових технологій, доповнивши навчання творчими завданнями проблемного характеру, наприклад: «Що є головним секретом розвитку людства?» (під час вивчення роману Д. Дефо «Робінзон Крузо»).

Щодо організації роботи в старших класах, то ігрові технології можна замінити діяльністю літературно – дослідницьких груп, семінарами, програмами, дискусіями чи диспутами з розв’язанням проблемних задач. Фіналом може стати урок – захист власних проектів. Надзвичайно цікаві творчі конференції, на яких учні доповідають про свої дослідження.



Уроки-диспути як активізація мислення учнів, виховання культури спілкування. Головна мета уроку-диспуту – розв’язання складних морально-філософських питань. На початку уроку кожен учень отримує пам’ятку для учасника диспуту. (Додаток №6. Пам’ятка учасника диспуту).

З метою досягнення атмосфери співробітництва, відкритості, взаємоповаги, наголошую, що кожен учень має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших. У таких уроках пізнання істини беруть участь усі учні. Початок розмови повинен бути обов'язково емоційним, налаштовувати на небайдуже обговорення питань, запалювати вогник до полеміки. (Додаток №7).

Такі хвилини живого, безпосереднього спілкування з дітьми особливо цінні, бо саме тоді відкривається їхній багатий внутрішній світ, пробуджується особисте «я», бажання творити. Як засвідчує моя практика, ефективність диспуту визначається такими умовами:

а) тема повинна бути цікавою для учнів; б) у класі треба створити атмосферу відкритого, сповненого довіри діалогу, без нав’язування власних думок, інакше учні орієнтуватимуться не на власні міркування, а на повторення учительських «правильних тверджень».



За таких умов диспут:

  • активізує мислення учнів;

  • сприяє розвитку їх усного мовлення;

  • формує навички культури спілкування;

  • учить творити;

  • допомагає глибше осмислити художньо-естетичний зміст твору;

  • викликає інтерес до літератури.

Метод проектів – один з проблемно-пошукових методів, який доцільно застосувати в 7-11 кл. Завдяки цьому методу учень активно включається в спільну діяльність, відчуваючи себе рівноправним учасником діалогу.

Під час роботи вчитель допомагає і пояснює, оцінює. (Додаток №8. О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега» і О. Уайльд «Портрет Доріана Грея», уроки, які я запропонувала провести у формі захисту власних творчих проектів).

Звичайно, така робота дає позитивні результати. Середній рівень навченості моїх учнів майже 9балів. (2003-2004 – 8,12; 2004-2005р. – 8,35; 2005-2006 – 8,91; 2006-2007 – 8,79). За минулий навчальний рік на високому рівні навчалися 38,8%, на достатньому – 48,5%, на середньому – 12,8% учнів. Шевченко Ілля посів ІІ місце в обласному конкурсі авторської поезії «Струни поетичної кобзи» (старша група) 2004р. Його вірші друкувалися в альманасі поетів м. Миколаєва. Мороз Наталя зайняла І місце на Всеукраїнському конкурсі «Моя Україна». Захарова Ольга – ІІІ місце на міському конкурсі «Кобза». Єрьоміна Луїза посіла призове місце в поетичному конкурсі «Мова – душа народу». Барановська Яна – ІІІ місце в ІІ етапі конкурсу в номінації «Поезія» 2007р. Поліщук Ольга посіла ІІІ місце у ІІ турі олімпіади із зарубіжної літератури (2005), Четиркіна Даша - ІІ м. в міській олімпіаді. (2006 р.) Мякініна Галина бере активну участь в роботі МАНу. Учні – старшокласники друкують свої поетичні наробки в гімназійному збірнику «Поетична пристань», а молодші школярі – в збірці «Перші проби пера». Учні, які беруть участь у різних видах художньої діяльності, пізнають радість пошуку творчості. І нехай їхні спроби не завжди досконалі, але вони є виявом індивідуальності, самоцінності дитини, власним творчим набутком.

Важливим в організації своєї роботи бачу також створення атмосфери творчості, постійного пошуку. Тому що розвиток творчої уяви й мислення учнів можливий тільки тоді, коли на уроці панує творча атмосфера.

Таким чином, система роботи з розвитку творчих здібностей учнів має таку форму:

Прояв творчої особистості
Саморозвиток учнів
Урочна робота Позакласна робота

Накопичивши деякий досвід роботи з розвитку творчих здібностей учнів,

можу дати деякі поради вчителям, які тільки-но починають цю роботу.

Поради вчителям:

Основні вимоги до уроку з розвитку творчих здібностей учнів.


  • використання різноманітних форм та методів організації навчальної діяльності для актуалізації суб’єктивного досвіду учнів;

  • створення атмосфери, що сприяє зацікавленості кожного учня в роботі класу;

  • стимулювання учнів до розмірковування, використання різних способів виконання завдань без страху помилитися, дати неправильну відповідь;

  • використання в процесі роботи дидактичного матеріалу, що дозволяє учню обирати найбільш прийнятні для нього вид і форму навчального матеріалу;

  • оцінювання діяльності учня не тільки за кінцевим результатом, але й за процесом його досягнення;

  • заохочення намагання учня знаходити власні способи виконання завдань, аналізувати способи роботи інших учнів у процесі уроку;

  • створення таких педагогічних ситуацій спілкування на уроці, які дозволяють кожному учню проявляти ініціативу;

  • створення атмосфери, що сприятиме самовираженню.

ДОДАТОК №1


Формування творчої людини засобами художньої літератури насамперед передбачає:

  • систематичне розв’язання на уроці та в позаурочний час різноманітних творчих завдань;

  • урахування вікових особливостей учнів;

  • залучення до роботи на уроці всіх учнів;

  • відштовхування в постановці творчих проблем від тексту;

  • використання різних засобів, підходів до учня;

  • проблемний підхід до вивчення творів.

ДОДАТОК №2

Методи і способи стимулювання творчої активності:



  • створення сприятливої атмосфери спілкування (безоцінкові судження);

  • збагачення педагогічного середовища новими враженнями та судженнями;

  • забезпечення привабливого творчого характеру діяльності;

  • чітке визначення мети і кінцевих результатів роботи, способів її

оцінювання;

  • спонукання до генерування оригінальних ідей;

  • залучення учнів у процес планування мети і поточних завдань творчого об’єднання;

  • повага, довіра, визнання й подяка за досягнуті результати;

  • надання права самостійно приймати рішення;

  • практична спрямованість навчання; моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем тощо.


ДОДАТОК №3

Види творчо-розвивальних технологій:



  • технологія особистісного відкриття знань, умінь і навичок (учень – суб’єкт навчання, в результаті «відкриття» засвоюються знання, вміння);

  • технологія навчального дослідження ;

  • проектна технологія (передбачає розв’язання учнем або групою учнів будь-якої проблеми, виконання творчих проектів, що потребує використання різних методів, засобів навчання, а з іншого боку – інтегрування знань, умінь різних наук);

  • технологія «мозкового штурму»;

  • технологія виконання евристичних завдань;

  • технологія розв’язування дослідницьких проблем.

ДОДАТОК №4

Приклад проблемної ситуації.

Фрагмент відеозапису телепередачі (урок присвячений творчості О. С. Грибоєдова). Телепередача починається з того, що на екрані висвічується величезний діамант, а закадровий голос проголошує: «Цим діамантом персидський шах розрахувався з російським царем за смерть великого російського письменника Грибоєдова, Вазир-Мухтара…»;

Приклади проблемних питань.



  • Печорін не кохає Мері, навіщо ж добивається її кохання?

  • Раскольников віддає останні гроші Мармеладовим, але вбиває стару лихварку. Добрий він чи злий?

  • Гобсек: істота підла чи піднесена?

  • Чи зрадила б Емма Боварі чоловіка, якби була багата і належала до аристократії?

ДОДАТОК № 5

Основні вимоги до забезпечення особистісно зорієнтованого розвивального процесу: постійне узгодження в процесі навчання досвіду учня і наукового змісту завдань, що даються для виконання;

- активне стимулювання дитини до самооцінки навчальної діяльності;

- вибір навчального матеріалу для школярів;

- стимулювання учнів до самостійного вибору і використання найбільш значимих для них способів опрацювання навчального матеріалу;

- забезпечення контролю і оцінки не тільки результату, а й головним чином процесу учіння. ДОДАТОК №6

Пам’ятка учасника диспуту.

1. Виступай тоді, коли маєш , що сказати

2. Говори, що думаєш, думай, що говориш.

3. Чітко й лаконічно висловлюй власну думку.

4. Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.

5. Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.

6. Аргументуй свою думку точними фактами й цитатами з твору.

7. Пам’ятай, що наш диспут – літературний, намагайся осягнути позицію автора.



ДОДАТОК №7

Так під час уроку-диспуту в 9 кл. за трагедією Гете «Фауст» , учням пропонується для обговорення такі питання:



  1. Які проблеми порушуються у творі?

  2. Як зображуються людина і людство у трагедії?

  3. Яким постає світ?

  4. Що, на думку автора, є рушійною силою у світі?

Під час полеміки виникають нові запитання:

  1. Що є людина на землі: «божественне створіння», яке прагне істини, чи тварина із тварин?

2. Чому для Гете такою важливою була проблема людини?

ДОДАТОК№8

О.С.Пушкін «Пісня про віщого Олега»

«Я – режисер»

Інструкція. Ви знімаєте фільм за мотивами «Пісні…». Вам, як режисеру, треба підібрати акторів для фільму. Напишіть, з якими зовнішніми даними(зріст, статура, обличчя) ви б узяли акторів на ці ролі. Під час проб, які б костюми запропонували»

Додатково:

1). Якщо ви швидко впорались із завдання, опишіть місцевість, яку б ви обрали для зйомок фільму.

2). Можливо, ви зможете ввести у твір нових героїв?

Бажаємо успіху!

«Я – лінгвіст»

Інструкція. Напишіть визначення пропонованих слів, користуючись тлумачним словником. Аркуші з поясненнями слів прикріпіть до дошки.

«Я – поет»



Інструкція. Напишіть віршований (2-4 рядки) відгук на «Пісню…».

Використайте опорні слова: Олег – войовник, князь, чарівник, старець, броня, товариш, гадюка тощо.

Якщо у вас виникли труднощі, не зневіряйтесь, напишіть у прозовій формі, хто з героїв уособлює Владу, хто – Мудрість. Чому?

«Я – художник»



Інструкція. Намалюйте ілюстрації до будь-яких цитат із твору.

(Учні не просто малюють ілюстрації до твору, а створюють діафільм, озвучуючи його).

Оскар Уайльд «Портрет Доріана Грея»

1. «Я і слово» (розкрити зміст слів: «краса», «мораль», «естетизм»,

«гедонізм»)

2. «Я і думка» (пояснити життєві позиції лорда Генрі, Безіла Голуорда, Д. Грея).

3. «Я і портрет» (відобразити зміни портрету, створити універсальний портрет Д. Грея)



4. «Я і Д. Грей» (дати поради Д. Грею)

В кінці уроку діти дають відповідь на проблемне питання: «Чому пошук краси не приніс щастя Д. Грею?»


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка