Дата народження: 1974р. Місце народження



Скачати 162.12 Kb.
Дата конвертації21.02.2016
Розмір162.12 Kb.
Презентація учителя

Кобилянська

Лілія

Миколаївна

Дата народження: 1974р.

Місце народження: с. Града, Кременецький район, Тернопільська область.

Освіта: Тернопільський педагогічний університет ім. Володимира Гнатюка.

Спеціальність (за дипломом): вчитель біології, валеології, екології.

Основне місце роботи: з 1993 року – Гаївська загальноосвітня школа І-ІІ ст..

Посада: учитель.

Загальний стаж роботи: 20 років.

Категорія: вища.

Звання: «старший учитель».

Предмети, які викладає: біологія, хімія, природознавство, основи здоров’я.

Професійне кредо: «Зацікавленим – цікаво».

Методична тема: Шляхи формування життєвих компетентностей на уроках біології та хімії.

Власні досягнення:

2002р. - Грамота Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації за багаторічну сумлінну працю, професіоналізм та з нагоди Дня працівників освіти.

2004р. - Почесна грамота відділу освіти Кременецької районної державної адміністрації за оригінальність педагогічних ідей і знахідок та участь у районному турі конкурсу «Вчитель року – 2004».

2004р. - Грамота Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації за багаторічну сумлінну творчу працю та за підсумками атестації педагогічних працівників у 2004 році.

2007 р. - Грамота Кременецької районної державної адміністрації, Кременецької районної ради за високий рівень професіоналізму, ініціативу і творчість та з нагоди Дня працівників освіти.

2007р. - Грамота відділу освіти Кременецької районної державної адміністрації, за участь у І турі Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2008», за творчість, оригінальність педагогічних ідей та знахідок.

2013р. - Грамота відділу освіти Кременецької районної державної адміністрації, за сумлінну творчу працю на ниві навчання і виховання підростаючого покоління та з нагоди Дня працівників освіти.

Кредо: «Зацікавленим — цікаво»
«Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України...», - зазначається в Національній доктрині розвитку освіти, «... зазнали змін цілі, завдання, ціннісні орієнтири усіх ланок освіти», - написано в Концепції безперервної базової освіти України.

Зниження пізнавального інтересу та пізнавальної активності учнів утруднює нам, учителям, реалізацію зазначених цілей. Тому я і розпочала працювати над цією проблемою.

Сьогодення ставить перед нами завдання - розкрити творчий потенціал кожного учня і навчити його здобувати знання самостійно. Не секрет, що не всі учні горять бажанням навчитися. Причини бувають різні. Тому моє завдання як вчителя — використовуючи весь свій запас знань, умінь, життєвий досвід, прищеплювати учням інтерес до предмета.

За основу було взято вивчення і впровадження компетентнісного підходу до системи освіти, яка відповідає вимогам часу і сприяє всебічному розвитку особистості учня та його кращій адаптації в умовах сучасного життя.

Сучасна педагогічна наука виділяє певні ключові компетентності, якими можна керуватись у своїй роботі — це:

- вміння вчитися;

- загальнокультурна компетентність;

- громадянська компетентність;

- соціальна компетентність;

- здоров'язберігаюча компетентність;

- компетентність у застосуванні інформаційно-комунікативних технологій.

Напрями роботи для досягнення мети:


  • викладання біології та хімії як дисциплін, що забезпечують гармонійну адаптацію особистості в навколишньому світі, її соціальне становлення;

  • надання шкільному курсу біології та хімії дослідницько-проектної спрямованості, що реалізується через розвиток експериментальних умінь та навичок;

  • надання шкільному курсу біології та хімії практичної спрямованості – формування знань, умінь і навичок як одного з етапів підготовки учня до самостійного життя.

Жоден навчальний предмет сам по собі, у відриві від інших наук, без постійного використання міжпредметних зв'язків, нетрадиційних підходів до навчання, інтерактивних методів навчання на уроках, прийомів активізації пізнавального інтересу учнів неспроможний сформувати хоча б одну з ключових компетентностей особистості учня.

У своїй педагогічній практиці я намагаюсь приділяти увагу міжпредметним зв'язкам, вважаючи їх засобом для формування цілісної системи освіти. Під час вивчення будови атома чи властивостей газів обов'язково активізую опорні знання учнів з фізики; про негативний екологічний вплив речовин, про пожежну небезпеку чи отруйність деяких речовин — на уроках основ здоров'я. Використовуючи ці зв'язки, помічаю, що завдання, які дають змогу учневі опертися на знання, отримані з інших предметів, сприймаються і виконуються дітьми з помітним задоволенням. Активне застосування міжпредметних зв'язків на уроках хімії, біології, на мою думку, є одним із ефективних засобів для формування ключових компетентностей особистості учня, і в першу чергувміння вчитися. Ця компетентність активізує пізнавальну діяльність, ініціативу особистості, сприяє раціональному використанню часу й навчальних засобів, дозволяє запобігти перевантаженню учня. Стимулюванню учнів до самостійного прийняття рішень: як навчатися, чого навчатися допомагає проведення узагальнюючих уроків, так, наприклад, після вивчення теми «Вища нервова діяльність» у 9 класі пропоную учням такі форми узагальнення, систематизації та корекції навчального матеріалу:



  • Семінар;

  • Тестові завдання;

  • Контрольна робота;

  • Захист реферату.

Учні заздалегідь знайомляться з формами проведення узагальнюючого уроку, роблять вибір і повідомляють про це вчителеві. Це сприяє формуванню самостійно приймати рішення, досягати спільної згоди. Помилковою є думка, що вибрати форму проведення такого уроку можуть лише старшокласники. Добрий результат впровадження цієї практики дає у 7-8 класах.

Формуванню ключової компетентності «вміння вчитися» сприяє застосування нетрадиційних підходів до навчання, нестандартних уроків (рольова гра, диспут, тренінг, подорож...), активних та інтерактивних форм та методів навчання, інноваційних педагогічних технологій. З метою соціального становлення особистості, її життєвої компетентності використовую роботу в групах. Роботу на уроці організовую так, щоб кожен учень брав активну участь у процесі обговорення, пошуках шляхів розв’язання проблемних ситуацій проведенні експерименту. На уроці з теми «Газообмін у легенях та тканинах» у 9 класі учні під моїм керівництвом формують творчі колективи, кожна творча груп отримує проблемне завдання, учні в групі обговорюють хід виконання завдання. Розподіляють між собою обов’язки. До дошки запрошуються по одному представникові від кожної групи, які звітують про виконану роботу. Потім учні дають самооцінку відповіді, заслуховують рецензентів. Цю роботу організовую в парах, в парах змінного складу, в групах з трьох чоловік. Під час її виконання учні навчають одне одного і, навчаючи, вчаться. При цьому використовую такі технології, як «Мікрофон», «Карусель», «Мозковий штурм», дискусії, дебати. Результатом роботи є створені власні проекти, презентації. Що сприяє формуванню навичок розв’язувати практичні проблеми, тобто відбувається адаптація учнів до сучасних умов життя.

Уроки, які містять елементи інтерактивних технологій навчання, без сумніву, сприяють формуванню компетентності «вміння вчитися».

Але під час групових форм роботи, під час проведення інтерактивних ігор формується також і соціальна компетентність особистості учня.

Соціальна компетентність передбачає наявність в особистості здатності спільно визначити цілі діяльності, брати на себе відповідальність за прийняті рішення та їх виконання, продуктивно працювати з різними партнерами в групі та команді, виконувати різні функції в колективі, проявляти ініціативу, підтримувати взаємини та керувати власною соціальною поведінкою. Успішно формувати цю компетентність допомагають мені деякі прийоми активації:


  • «експерт» - ті учні, які встигають з предмета, мають право говорити лише тоді, коли можливості інших учнів вичерпані;

  • «консультанти» - успішні учні отримують завдання – пояснити тему відсталому учню, який не встигає через хворобу.

Саме у формуванні цієї компетентності мені допомагає формат рольової гри. Надання учням під час розгляду теми ролі «агронома», «економіста», «геолога», «фізика», «історика» дозволяє сформувати в учнів основні життєві компетентності. Прикладами таких уроків, з використанням рольових ігор є «Фізичні та хімічні властивості оксидів» (8 кл.), де окремо даються завдання групам «за професійною діяльністю», «Хімічний елемент» (7 кл.) уроки-подорожі «В країну Неорганію», «У королівство хімічних елементів», «Грип – хвороба тисячоліть» «Суд шкідливих звичок», різноманітні інтегровані уроки.

Зростання обсягу загальноосвітніх знань, зниження інтересу учнів до навчання підштовхнули мене до використання нетрадиційних форм навчання, інтерактивних методів та ігрових моментів. Особливо це стосується малокомплектних шкіл, якою являється і та школа, в якій я працюю. У класах невелика кількість учнів, серед яких немає того лідера у навчанні, за яким тягнувся б увесь клас. Для заохочення доводиться використовувати різноманітні форми навчання, які сприяли б розвитку усного мовлення на уроці, спілкуванню між собою під час розв'язання певних проблем.

Звичайно, не всі інтерактивні методи можна використовувати в такій школі. Найчастіше використовую просто ігрові моменти, наприклад «Третій зайвий». Суть полягає в тому, що на картках записано формули речовин, характерні ознаки рослини чи тварини. Потрібно в кожному рядку відшукати формули тих речовин, які належать до іншого класу, ознаки, які не належать до характеристик організму. «Лото навпаки», у якій беруть участь усі учні класу. На партах лежать картки, на яких написано формули речовин, і жетони. На кожному жетоні — формула якої-небудь складної речовини. Завдання полягає в тому, щоб на кожну клітинку з формулою покласти жетон з формулою тієї речовини, яка має протилежні властивості.

Наприклад, на формулу кислоти — формулу основи, на формулу основного оксиду — кислотного. Гра «Що? Де? Коли?» — спонукає учнівські команди використати всі можливі засоби (попередні знання з хімії, біології, знання з інших предметів, уяву, фантазію).

З інтерактивних методів найчастіше використовую «Мікрофон», що дає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на питання, чи висловлюючи свою думку.

Сприяє формуванню компетентності «вміння вчитися» також і надання учням розвивальних домашніх завдань. Разом з тим проходить і формування компетентності у застосуванні інформаційних і комунікативних технологій, яка передбачає здатність учня застосовувати інформаційно-комунікаційні технології в повсякденному житті, раціонально використовувати комп'ютер і комп'ютерні засоби для розв'язування завдань, пов'язаних з опрацюванням інформації. Сьогодні учень повинен навчитися працювати з інформацією , аналізувати її, знаходити логічні зв'язки, а головне — перетворювати її на знання. Учням 8-9 класів подобається готувати різноманітні презентації і захищати їх перед класом, таким чином вони вчаться знаходити певну інформацію, аналізувати її, вибирати основне і створювати свою роботу.

Розвивальні домашні завдання розподіляю на три категорії:

- для учнів, які хочуть отримати хімічні знання я підбираю розрахункові задачі, тести, даючи їм цікаву назву. Наприклад, «Тест — це просто», «Допитливість — на старт!», «Домашній експеримент»;

- для учнів, які цікавляться інформатикою, в яких вдома є можливість працювати з комп'ютером, отримувати і обробляти інформацію, такі завдання називаю «Презентація», наприклад «Хімія в нашому житті», «Розчини, їх значення», «Я — репортер», «Вода, її стан у сучасному навколишньому середовищі», «Демографічна ситуація в Україні», «Негативний вплив алкоголю, наркотиків та нікотину на організм людини», «Хочу все знати», - будь-яка цікава інформація стосовно теми, яка вивчається;

- для учнів, які не дуже цікавляться хімією, біологією, а мають гуманітарні здібності: «Хіміки, біологи малюють»- уявлення про хімічні явища, елементи, рослини, тварини, різноманітні колажі;

- «Фантазуємо разом» - твори про значення хімічних речовин, хімії як науки, фантастичні історії про рослини, тварини;

- «Хімія і ми» - побутова хімія, хімія в повсякденному житті.

Фоторепортажі, колажі вивішую в класі для ознайомлення іншими учнями. Практикую також виконання завдань «Допоможи товаришу», «Знайди помилку», коли діти, прийшовши на урок, виконують обмін завданнями і порівнюють відповіді, пояснюють незрозуміле один одному. У своїй роботі постійно практикую стимулювання учнів до самостійного складання тестів, питань до теми, порівняльних таблиць з подальшим коментуванням на уроці. Практикую використання домашніх творчих завдань. Так, наприклад, для ефективнішого засвоєння теми «Органи кровообігу» пропоную учням скласти сенкан на тему «Серце» і підготувати повідомлення про вплив на серце фізичних тренувань та шкідливих звичок.

Сьогодні мені як вчителю все частіше доводиться освоювати суміжні шкільні предмети. Це стосується також курсу «Інформатика», що допомагає у формуванні компетентності у застосуванні інформаційних і комунікативних технологій. Не всі учні мають можливість використовувати комп'ютер при виконанні домашніх завдань, тому під час уроків використання комп'ютера як фрагмента дозволяє активізувати розумову діяльність учнів, віртуально здійснювати хімічний та інші експерименти. Оскільки сьогодні ми зазнаємо дефіциту хімічних реактивів і не завжди маємо можливість провести на уроці потрібну демонстрацію, виконати лабораторний дослід або навіть практичну роботу, то, наприклад, комп'ютерна програма «Віртуальна хімічна лабораторія» надає неоціненну допомогу в розв'язанні цієї проблеми. Програму складено відповідно до навчальної програми з хімії і за необхідності вона замінює мені проведення демонстрації, лабораторних дослідів. На уроках біології використовую різноманітні презентації, це допомагає учням набагато краще засвоювати матеріал, оскільки вони не тільки почули, а й побачити певну рослину чи тварину, її ознаки, будову. Учні 8-9 класів уже самі готують презентації і представляють їх на уроках.

Сприяє формуванню інформаційної компетентності раціональне використання фактичного матеріалу підручника як основного джерела інформації для учнів. Саме підручник є першою науковою книгою, з допомогою якої засвоюється матеріал. Уже з перших уроків біології починаю формувати вміння орієнтуватися в підручнику, автори підручників надають багато додаткового матеріалу після текстів параграфа, і учні повинні знати і опрацьовувати цей матеріал.

При підготовці до уроку учням допомагає використання додаткових джерел інформації, підштовхнути до цього намагаюсь, задаючи додому різноманітні завдання творчого характеру., це також сприяє формуванню вмінь і навичок.

З кожним роком українська освіта стає більш відкритою, усе частіше впроваджуються інноваційні методи, нові освітні проекти, навчальні курси. Одним із таких методів, що суттєво збагачує навчальний процес нашої сучасної школи є метод навчальних проектів, використання якого змінює традиційний підхід до навчання. Це і являється наступним напрямом моєї роботи - вивчення і застосування проектної діяльності учнів. Навчальні проекти, презентації – це дієвий засіб максимального наближення особистості до реального життя та залучення її до розв’язання конкретних завдань. Працюючи над проектом у групі чи індивідуально, учень опиняється в середовищі, яке сприяє розвитку вмінь та навичок окреслення проблеми та визначення мети, збирання інформації, обговорення форми роботи й добір оптимальних шляхів її виконання та презентації.

Учні зацікавились цим методом, тому що змінюється підхід до навчання, замість репродуктивного навчання, коли джерелом знань для учнів є лише вчитель, акцент переноситься на самостійну активну навчальну діяльність учнів. Учитель здійснює лише «підтримку» цієї діяльності, опосередковано керує нею, ставить перед учнями проблеми. Під час використання методу проектів формуються здібності виділяти важливе, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значних результатів. Робота за методом проектів передбачає постановку певної проблеми й наступне її розкриття, чітке планування дій, розподіл ролей (під час групової роботи). Цей метод є ефективним у тому випадку, коли постановлено певне дослідне, творче завдання.

Найчастіше під час використання цього методу я організовую такі форми робіт: групове обговорення, «мозкова атака, самостійна робота учнів, лабораторна робота, творчий звіт, «захист проекту», рольові ігри.

Елементи проектного навчання розпочинаю запроваджувати вже у 5 класі. Програмою передбачено виконання міні-проектів. Учні вчаться працювати над проектом поетапно і презентувати свої досягнення. Успішно були представлені проекти «Опале листя – користь чи шкода?», «Світ галактик». Це допомагає дітям краще запам'ятовувати інформацію. Пізніше вже даються більш об'ємні завдання, наприклад, учням 7 класу - «Кисень. Значення кисню. Добування. Застосування»; «Фізичні та хімічні властивості кисню»; «Хлороводнева кислота та її властивості»; «Оксиди»; «Кислоти»; «Вода в природі»; «Значення води як розчинника» - 8 клас. Учні 9 класу працюють вже над складнішими темами проектів, наприклад «Вплив негативних чинників на репродуктивне здоров’я молоді», «Мобільний телефон і здоров’я людини», «Грип – хвороба тисячоліть», «СНІД – знати, щоб жити».

Прилучення учнів до культурної спадщини, пов'язаної з історією розвитку науки і практики, історією відкриттів та біографіями видатних хіміків, біологів сприяє формуванню в учнів загальнокультурної компетентності.

За основу нетрадиційних підходів до навчання мною було взято методику легкого, ненапруженого навчання, в умовах бачення незвичайного в виучуваному предметі, радості відкриття, віри у власні можливості.

Наприклад, перший урок хімії чи біології — то перший акорд, з якого розпочинається ціла симфонія науки, і його просто неможливо розпочати звичайно.

Звертаю увагу на те, що учні на порозі науки, яка поведе до святая святих світобудови, до тих первинних «цеглинок», з яких складається не лише величний храм Всесвіту, а й наш людський організм. Пізнання цих «цеглинок» допоможе нам краще зрозуміти і світ навколо нас, і себе в цьому світі. Далі йде розповідь про історію, про тих її представників, які самовіддано ростили дерево науки. Запрошені на урок старшокласники читають власні вірші, гуморески, присвячені хімії, біології, демонструють цікаві досліди.

Також формуванню цієї компетентності мені допомагає застосування нетрадиційного дидактичного принципу художності, який свого часу обґрунтував Б.М. Неменський. На уроках часто використовую художнє слово. Так, вивчення хімічних властивостей кислот у 8 класі можна розпочати уроком-казкою про диво-квітку, у пелюстках якої зашифровані назви кислот.

Мрія кожного вчителя – зацікавити вивченням предмета. Проте за будь-яких умов потік інформації, термінів, визначень створює перенавантаження. Необхідно зняти втому, емоційно налаштувати учнів на образне, літературне оформлення уроку біології.

До фрагментів з художньої літератури звертаюсь на різних етапах уроку: під час пояснення нового матеріалу, його закріплення, опитування, розв’язання творчих завдань.

На уроках біології у 7 класі можна широко використовувати легенди, оповіді, перекази, уривки з художньої літератури, вірші. Рослини завжди відігравали значну роль у побутовому, суспільно-політичному житті людства – починаючи з найдавніших часів і до сьогодення. Використання цих творів сприяє не лише формуванню ботанічних понять, а й вихованню у школярів бережного ставлення до природи, формуванню загальнолюдських цінностей, прищепленню любові до художнього слова.

Використання біографічних відомостей про вчених-біологів.

У ході вивчення нового матеріалу розповідаю учням про вчених, що зробили вагомий внесок у розвиток біології. Так на уроці з теми

« Запліднення у квіткових рослин» звертаю увагу на подвійне запліднення у покритонасінних рослин, наголошую, що це відкриття у 1898 р. зробив С. Навашин, розповідаю про життєвий і творчий шлях природодослідника, це дає змогу формувати полікультурну компетентність.

Використання життєвих ситуацій на уроках біології відіграє важливу роль у навчанні, оскільки на учням необхідно не лише характеризувати живі організми, пояснювати природні явища, вивчати будову та функції органів, а й пов’язувати вивчений матеріал з життєвими ситуаціями. Водночас необхідно постійно нагадувати учням про шкідливий вплив багатьох речовин на організм людини і навколишнє середовище. Так під час вивчення теми «Вплив алкоголю, наркотиків і токсинів на нервову систему та поведінку людини» у 9 класі обов’язково звертаю увагу на негативний вплив етилового спирту, наркотичних речовин на організм людини загалом та поведінку зокрема.

Прилучення учнів до культурної спадщини, формування в них культури міжособистісних стосунків, дотримання принципів толерантності — все це сприяє формуванню в учнів загальнокультурної компетентності.

Формування ключових компетентностей учнів було б неповним без компетентності здоров'язберігаючої. Вона спрямована на закріплення навичок збереження фізичного, соціального, психічного і духовного благополуччя. Особлива увага приділяється дотриманню норм безпеки під час виконання лабораторних і практичних робіт, на кожній парті перед учнями знаходиться пам'ятка про дотримання правил безпеки під час виконання робіт.

Перед проведенням екскурсій, роботи з комп'ютером проводяться відповідні інструктажі. На початку навчального року, семестру також проводяться інструктажі, постійно під час вивчення хімічних властивостей речовин звертаю увагу на пожежну, вибухову небезпеку, отруйність речовин, способи знешкодження, надання домедичної допомоги. Розповідаю учням про вплив на здоров'я засобів побутової хімії, харчових добавок. Проводиться дослідницька робота, організовуються конференції, диспути.

Важливим складником шкільної освіти у формуванні здоров’я школярів являється курс «Біологія», який у поєднанні з іншими предметами форму в учнів свідоме ставлення до власного життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної та здорової поведінки. Здоровязберігаючу компетентність можна формувати при вивченні курсів біології рослин і біології тварин.

Належну увагу намагаюсь приділяти роботі з обдарованими дітьми, яку організовую і в позаурочний час, на заняттях гуртка, результатом є написання наукової роботи в МАН Яловським Павлом на тему: «Рідкісні та зникаючі рослини природного заповідника Медобори». Ця робота отримала на обласному захисті наукових робіт диплом ІІІ ступеня у секції «ботаніка».

Звичайно в умовах школи дослідницька робота лише частково імітує процес справжнього наукового дослідження і має принципові відмінності. Використовую такі види досліджень, що передбачені програмою: демонстраційні досліди, лабораторні та практичні роботи. Часто використовую досліди ужиткового характеру, які мають низку переваг, формують екологічно грамотну поведінку в побуті і довкіллі.

Усі ці форми роботи намагаюсь поєднувати з інтерактивними методами навчання. Така форма організації навчального процесу сприяє створенню атмосфери зацікавленості кожного учня в роботі класу, заохочує учня знаходити власний спосіб роботи.

Результатом роботи також є отримання «Диплому ІІ ступеня» у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з біології ученицею 9 класу Кузь Оленою, «Диплому ІІІ ступеня» - ученицею 8 класу Ксьондзик Світланою, «Диплому ІІ ступеня» у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з хімії Боднар Вітою, Валецьким Борисом.



Висновки.

Компетентнісний підхід в освіті – це відповідь на вимоги часу. Динамічні зміни життя, оновлення інформації та колосальні темпи її нагромадження зумовлюють потребу в таких членах суспільства, які здатні гнучко і активно адаптуватися до нових вимог.



Вчитель має бути не «транслятором» інформації, а організатором діяльності , спрямованої на виконання навчальних завдань. Тобто як би активно вчитель не намагався викладати свій предмет, якщо при цьому він не забезпечив активну діяльність учнів, процес навчання фактично не буде функціонувати. Що різноманітнішою є навчальна діяльність, то більшою розвивальною функцією наповнюється учіння. Дидактичні можливості конкретних тем курсу біології дають змогу проводити цілеспрямовану ефективну роботу з формування всіх основних груп компетентностей.



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка