Дата уроку: 20. 11. 2015. І. Організаційний момент



Скачати 101.25 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір101.25 Kb.
Дата уроку: 20.11.2015.

І. Організаційний момент.

Доброго дня! Мене звуть Лілія Сергіївна,я колишня учениця Вашої гімназії та Вашого вчителя- Наталії Михайлівни. Так склалося, що я на один урок прийшла до Вас і сподіваюсь,що ми добре попрацюємо.



ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

На минулому уроці Ви закінчили вивчати тему: «Українські землі в Х VІ ст.», підвели підсумок вивченого матеріалу та написали тематичне оцінювання.

Сьогодні ми розпочинаємо Тему№ 2 «Українські землі у І пол. ХVІІст.»,що вивчається 6 уроків. Тема сьогоднішнього уроку «Зростання магнатського землеволодіння»

Давайте подумаємо,що ми можемо вивчити на уроці?

Учні відповідають. Порівняємо Ваші очікування та мої.

Очікувані результати:

-зясувати ,як відбулось зростання магнатського землеволодіння на українських землях;

-визначати основні основні наслідки розвитку фільваркового господарства;

-розповідати про розвиток міст;

-аналізувати зміни,які відбувались в цей час у становищі селян та міщан;

-продовжувати формувати навички самостійної роботи з текстом, документом,картою,розв’язувати тести та ін. завдання;

- виховувати інтерес до історії,шанобливе ставлення до минулого.

Тип уроку:вивчення нового матеріалу.

Обладнання:карта «Українські землі у 16 ст.»,карта «Українські землі у 1 пол. 17 ст.»,атлас, підручник,ілюстрації.

Хід уроку:

ІІІ. Засвоєння вмінь та навичок учнів.


  1. Опора на раніше здобуті знання.

Давайте згадаємо:

  1. У складі яких держав перебували українські землі у 16 ст.? (РП,Угорщина,Московське царство), показати на карті;

  2. Чим відрізнялося становище українців у складі Литви та Польщі?(полонізація,окатоличення,закріпачення селян,використання природних багатств українців,позитивним було – більшість земель були об’єднані в одній державі Річ Посполита,князі і шляхта мали право обіймати посади в місцевій адміністрації,було збережено судочинство за нормами Литовських статутів,діловодство велось руською мовою);

  3. Що таке «фільварок»?(хутір,маєток,велике шляхетське господарство,орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством,у якому вся земля належала панові і який базувався на праці селян);

  4. Що таке «магдебурзьке право»? (німецьке міське право доби Середньовіччя,за якими міста звільнялись від управління й суду).

  1. Проблемне питання.

Зверніть увагу на проблемне питання уроку,відповідь на яке ми дамо в кінці уроку: «Як соціально-економічні процеси І пол. ХVІІст. вплинули на становище українського населення?»

  1. Робота в групах.

Для цього ми об’єднаємось в групи і будемо в них працювати.

У кожної групи буде перелік завдань,документи, атлас,підручник. Після опрацювання потрібно буде дати відповідь на питання та представити роботу групи класу. На роботу у Вас буде 10 хвилин,після цього представники від команд повинні захистити роботу групи.



І група:

Поширення фільварків. Розвиток товарного володіння.



ІІ група:

Розвиток міст.



ІІІ група:

Становище селян та міщан.



І група.

Матеріал до підготовки:

Тема: Поширення фільварків. Розвиток товарного володіння.

У першій половині 17 ст. на українських землях швидко зростало магнатське землеволодіння. До цього магнатів підштовхнуло зростання попиту на хліб та іншу сільськогосподарську продукцію на західноєвропейських ринках. У Галичині розташовувались маєтки Потоцьких, Собєських, та ін. у формі містечок та сіл,що управлялися як єдиний господарський комплекс.У 1629 р. в Брацлавському воєводстві 80% усіх усіх селянських та міщанських дворів належало 18 магнатів,у Волинському воєводстві 75 % селянських господарств перебувало в латифундіях магнатів.Саме на Волині розташовувалась «Острожчина»- володіння князів Острозьких.

На Лівобережжі своїми розмірами вирізнялися маєтності Вишневецьких із центром у Лубнах. До «Вишневеччини» входило 39,6 тис. селянських дворів,56 міст і містечок.Усього у Вишневецьких ,що мали також землі на Поліссі,Поділлі,Волині,Галичині,було майже півмільйона «підданих»-посполитих селян і міщан.

Запамятайте! Латифундія- велике приватне земельне володіння.

Звернути увагу!

Земельні багатства магнатів зростали за рахунок успадкування , купівлі або захоплення маєтнів,шлюбів,залюднення й освоєння окраїнних територій,дарувань із боку королів. Права на землю затверджувалися королівськими грамотами.

Зростання попиту на сільськогосподарську продукцію спонукало землевласників до перетворення своїх маєтків на фільварки. Урожайність у фільварках,особливо великих,була вища порівняно із селянськими господарствами. Вирощували у фільварках зернові,городину, ставили на ви годівлю волів,влаштовували пташники,займалися рибництвом.

Одночасно з поширенням фільварків розгортався процес освоєння окраїн,унаслідок чого в Україні набагато зросла площа оброблюваних земель. Сільське господарство поширювалось на нові місцевості Сх. Поділля , південну частину Київщини,Слобожанщину. Проте регіоном найбільш розвиненого землеробства залишалися Волинь,Холмщина,Західне Поділля.

Із появою фільварків був пов'язаний розвиток товарного виробництва,за якого продукція виготовлялася не для власного споживання,а на продаж.

Робота з поняттям. Товарне виробництво-це виробництво товарів не для власного споживання ,а на продаж.

Одночасно з цим значні суспільні зміни відбулись в середовищі магнатів та шляхти.



Робота з документом.

Польський публіцист С. Старовольський про зміни,які відбулися в середовищі шляхти в першій половині 17 ст.

«За старих часів вважалося обов’язком селянин обробляти землю ,а купця- займатися мирськими справами. Шляхтич же віддавався рицарській справі й безперервно воював. Тепер у нас немає вояків,…зате є корчмарі,гендляри й посередники.. найбільшим подвигом у нас вважається знати дорогу,якою женуть биків із маєтку до Гдантська,бо всі заможніші торгують волами,кіньми,вином,медом,рибою,всяким хлібом… Усе, що їх піддані мають у себе на продажу вони наказують нести у панський двір,скуповують по найнижчих цінах і відправляють до міста… Туди ж вони посилають і свої продукти.»

Запитання до документу:

Які зміни відбулися в середовищі шляхти внаслідок товарного виробництва?

Упродовж першої половини 17 ст. в сільському господарстві українських земель зростало виробництво на продаж. Із фільварків на ринки пани відправляли великі валки з різним зерном і виручали за його продаж великі суми грошей. Великі прибутки отримували власники фільварків і від тваринництва.Розвивалось молочарське товарне господарство.

Питання до тексту:

1).Який тип господарства набув поширення в укр.землях у першій половині 17 ст.? З чим це пов’язано?

2). Які наслідки для укр.земель мали процеси, що відбувались в сільському господарстві в першій половині 17 ст.?

Завдання :


  1. Показати на карті маєтки Потоцьких,Собєських,Острозьких,Вишневецьких.

  2. Дати відповіді на питання.

  3. Прочитати документ і дати відповідь на питання після нього.

  4. Зробити схему «Шляхи зростання магнатських землеволодінь».

ІІ група.

Тема: Розвиток міст.

У цей період ,як і в другій половині 16 ст.,на українських землях зростали старі міста та містечка та зявляються нові.Зокрема,упродовж другої половини 16, першої половини 17 ст. були засновані десятки нових міст і сотні містечок: Кременчук,Гадяч,Миргород,Умань,Острог та інші. У 40-х рр. 17 ст. в Україні налічувалось близько тисячі міст та містечок,у яких проживало 20% населення. Найбільшими за кількістю населення були Львів(18 тис. жителів),Київ(15 тис.),Біла Церква (10 тис.) Однак типовими були міста з 2-3 тис. жителів. Від міст держава або магнати-власники отримували значні доходи- збори з ремісників і торговців,плата за проїзд через місто,за місце на ринку тощо. Деякі міста,як свідчать описи доходів,давали своїм власникам у 5-10 разів більше прибутку,ніж села,на місці яких вони виникали.

Міста,які належали державі (королівські),були адміністративними центрами й управлялися на основі магдебурзького права. Проте більшість міст (80%) становила приватну властність або належала церкві.

Про рівень господарського розвитку міст у той час свідчила кількість ремісників різних професій. Загалом у цей період в українських містах існувало понад 300 ремісничих спеціальностей. Зростання міст зумовлювало збільшення кількості таких ремісників,як пекарі, різники,

пекарі ,м’ясники,медовари, пивовари,ґуральники,олійники,мірошники та ін.

У першій половині 17 ст. в розвитку міського ремесла зявились нові явища. Насамперед, за рахунок вихідців із сіл у містах стало зростати число позацехових майстрів-партичів. У Львові вони становили 40 % всіх ремісників. Цехи намагались боротись з ними, але найчастіше не мали успіху,тим більше ,що партачів підтримували,виходячи зі своїх інтересів.,шляхта та міська влада. Наприклад, у 1638 р. львівський староста ,замість дозволених йому цехом 6 ремісників, тримав 160 й отримував від цього прибуток.

На окремих підприємствах стали впроваджуватись найпростіші машини,виникав поділ праці, використовувалась наймана праця,тобто розпочався перехід до мануфактури.

Завдання:


  1. Показати на карті нові міста,утворені у першій половині 17 ст.

  2. Дати відповідь на питання:

А) Які чинники вплинули впливали на розвиток міст?

Б) Що нового з’являлося в розвитку міст в цю добу?

3. Виділити процеси,які заважали розвитку міст.

• Панування феодально-кріпосницьких відносин.

• Всевладдя магнатів і шляхти: без сплати мита продукція фільварків вивозилася за кордон; у маєтках запроваджувалося промислове виробництво, що призводило до звуження ринку збуту виробів ремісників.

• Поява на землях феодалів не цехових ремісників — «партачів», які вели гостру конкурентну боротьбу з цеховими ремісниками.

• Великі побори та повинності городян на користь держави

ІІІ група.

Тема : Становище селян та міщан.

Поширення фільварків на українських землях супроводжувалось скороченням селянських наділів,зростання кількості малоземельних і безземельних селян. Одні з них користувалися половиною наділу,інші-чвертю. Найбіднішою частиною селянства були загородники,що найчастіше мали лише один город,і комірники,які не мали навіть власного житла.,хоча дехто з них мав худобу.

Одночасно зі скороченням селянського землекористування зростала експлуатація . Відбувалось закріпачення селян,пани на власний розсуд визначали їх панщину,повинності та податки,розпоряджались їхнім майном та життям. Унаслідок цього селянин перетворювався на повністю безправний придаток до ФІЛЬВАРКА. ,предмет дарування,куплі та продажу.

Робота з документом.

Опис умов життя селян Середнього Подніпровя у 30-40-х рр. 17 ст.Г.-Л. де Планом.

Тутешні селянини заслуговують на співчуття. Вони надзвичайно бідні,бо мусять тричі на тиждень відбувати панщину своїми кіньми і працею власних рук. Крім того,залежно від розмірів наділу,повинні давати відповідну кількість зерна,курей,качок перед Великоднем,Трійцею та Різдвом. До того ж мають возити своєму панові задарма дрова та відбувати багато інших робіт. Ще вимагають від них грошових податків. Крім того,десятину з баранів,поросят,меду,усіляких плодів,-а що три роки- й третього волика… але це ще й не найважливіше,оскільки пани мають необмежену владу не тільки над їхнім маном,а й над їхнім життям;ось яка велика свобода польської шляхти,яка живе наче в раю,а селяни ніби у чистилищі.

Питання до опрацювання документу.


  1. Якою була панщина у селян?

  2. Які податки і повинності стягувалися із селян?

  3. Які факти свідчать про безправне становище селян?

. Становище селянства погіршувалося ще й тим, що пани накладали на нього різноманітні побори:

• «спасне» — за право випасати худобу;

• «сухомельщина» — за помел зерна;

• «очкове» — за кожний вулик на пасіці;

• «рогове» — за вола;

• «ставщина» — за право ловити рибу в панському ставі;

• «подимне» і «стадія» — на утримання королівського війська (сплачували державні селяни).

У містах із розвитком ремесла,промислів і торгівлі поглиблювалося соціальне розшарування. Патриціат дедалі більше збагачувався й керував усім міським життям. Він не допускав до участі в управлінні містами середній за майновим становищем прошарок міщанства. У свою чергу, останні домагалися звуження сфери впливу патриціату й розширення своїх прав. Зростала кількість збіднілих цехових майстрів,підмайстрів,учнів й партачів,незадоволених своїм становищем.

Населення міст потерпало від гноблення. У державних містах, міщани потерпали від свавілля королівської адміністрації. У приватних містах жителі були змушені відбувати панщину на полі,чистити стави,споруджувати греблі,давати до війська вибранців,ремонтувати та охороняти замки. Власники часто віддавали їх в оренду та заставу.

Завдання:

Скласти схему «Повинності селянина», «Повинності міщанина»

ІV. Закріплення нових знань.

На основі знань,отриманих на уроці, пропоную згадати терміни,якими ми користувалися і співвіднести їх з визначеннями.

Давайте повернемось до питання,яке ми ставили на початку уроку.

Як соціально-економічні процеси І пол. 17 ст. вплинули на українське населення?





Основні ознаки соціально-економічного розвитку українських земельу першій половині XVII ст.

• Зростання магнатського землеволодіння.

• Розвиток фільваркового виробництва.

• Освоєння нових земель.

• Зростання міст.

• Розширення зовнішньої та внутрішньої торгівлі.

• Посилення процесу закріпачення селянства.

• Посилення феодально-кріпосницької експлуатації населення.

• Погіршення становища селянства та міщанства



ІV. Рефлексія.

Що нового Ви дізналися на уроці?

Що було не зрозумілим?

Чи сподобався Вам урок?



V.Підсумок уроку.

Дякую за урок,мені було дуже приємно працювати з Вами. А оцінити Ваші досягнення на уроці мені допоможуть не лише Ваші відповіді,а й узагальнюючий тест,складений за всіма вимогами ЗНО.



VІ. Домашнє завдання: параграф 9 опрацювати.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка