Дендеберя Наталя Валеріївна



Скачати 309.96 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір309.96 Kb.
Прізвище, ім’я, по батькові: Дендеберя Наталя Валеріївна

Рік народження : 1974 р.

Освіта: вища

Фах: вчитель початкових класів та хореографії

Посада: вчитель початкових класів

Педагогічний стаж: 17 років

Адреса досвіду: Полтавська спеціальна ЗОШ № 39, вул. Сінна 30/80, м. Полтава

т. 053-22-7-45-88


Тема роботи. «Вироблення навичок правильного, свідомого, виразного та швидкого читання (за методиками В.М. Зайцева та І. Т Федоренка) у дітей з особливими потребами»

Мета роботи: формувати в учнів з особливими потребами правильне, свідоме, виразне читання з відповідною для кожного віку швидкістю; дібрати та систематизувати вправи, спрямовані на формування та удосконалення ефективної навички швидкочитання.

Актуальність роботи.

Сьогодні в умовах величезних змін у соціальному, економічному та політичному житті України постали проблеми радикальної перебудови у сфері освіти та виховання, мета якої формувати конкурентно здібну, творчу особистість, яка спроможна до самовизначення, до самореалізації та самовдосконалення.

Так, серед багатьох сучасних проблем загальноосвітньої школи є проблема підготовки громадян нашої держави з високим рівнем знань, на базі яких формується їх свідомість і загальна культура. В умовах модернізації системи освіти Міністерством освіти і науки України визначені нові стратегічні цілі і тенденції оновлення змісту навчання і виховання підростаючого покоління, здатного навчатися, створювати і розвивати цінності.

Система спеціальної освіти, яка нині охоплює корекційно – розвиваючу та компенсаторно – реабілітаційну роботу, має орієнтуватися на вимоги суспільства до своїх громадян і забезпечувати процес формування і розвитку дітей з особливими потребами.

Усім дітям із ЗПР властиві знижена працездатність, зменшені можливості довільного запам’ятовування, низька продуктивність та стійкість пам’яті(особливо за умов великого навантаження), слабкий розвиток опосередкованого запам’ятовування, недостатня інтелектуальна активність (як при запам’ятовуванні, так і при відтворенні матеріалу). Ці та інші властивості психічного розвитку учнів із ЗПР у значній мірі заважають їм оволодівати навичками читання.

Ученими доведено, що серед дітей із ЗПР розлади читання трапляються в третині відсотків випадків. Характерними для таких дітей є синдром інфантилізму. Вони несамостійні, безпечні, безпосередні, мало самокритичні, при появі труднощів пасивні. Наявність розладів читання заважає розвитку усного мовлення дітей, збагаченню словникового запасу, формуванню граматичних конструкцій. У більшості дітей розлади читання дуже стійкі. Навіть протягом кількох років їхнє читання лишається уповільненим, невиразним. Діти читають по буквах, по складах, роблять багато помилок, особливо типу відгадування.

Щоб запобігти патологічному розвиткові особистості таких учнів слід надавати їм своєчасну психокорекційну допомогу.

Вчені вважають, що при своєчасному виявленні розладів читання (дислексії) в 1-2 класах читання може поліпшитись у 80% школярів із ЗПР. При виявленні дислексії у 3-4 класах відсоток позитивних результатів зменшиться наполовину.

Отже, виробленню навички оптимального читання, на мою думку, сприяють методики В.М. Зайцева та І. Т Федоренка, які дають змогу виробити та вдосконалити навички читання дітей з особливими потребами і зробити навчання читанню живим і цікавим процесом

«Без високої культури читання, - акцентував В.О. Сухомлинський, - немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту».



Теоретичне обґрунтування роботи.

Уміння і навички, що формуються на уроках читання, мають загально – навчальний характер, є засобом вивчення розвитку і самовираження особистості дитини. Протягом навчання учні початкової школи оволодівають повноцінною навичкою читання, яка характеризується злиттям технічної і смислової її сторін. Техніка читання охоплює такі компоненти, як спосіб читання, правильність, виразність, темп.

Треба пам’ятати, що якості читання взаємопов’язані і взаємозумовлені. Удосконалення однієї з них веде до поліпшення іншої. Недоліки якоїсь з ознак читання впливають на якісну характеристику іншої риси уміння читати.

Проблема формування повноцінних якостей читання учнів початкової школи завжди була і є актуальною, привертає увагу багатьох дослідників.

У наш час гостро стоїть проблема швидкості читання. Над нею працювали і продовжують працювати багато учених, педагоги.

Сучасні педтехнології І. Т. Федоренка та В.М. Зайцева спрямовані на навчання та удосконалення техніки читання шляхом розвитку уваги, пам’яті, мислення дитини з особливими потребами.



Основна мета цих методик так будувати хід уроку, щоб дитині було легко і цікаво вчитися читати.

І.Т. Федоренко розробив систему вправ для вдосконалення навички читання школярів, використовуючи яку вчитель має змогу навчити дітей швидко читати. Дослідник радить застосовувати читання у швидкому темпі з прискоренням. Це дає змогу виробляти вміння антиципації, уникати регресій.

Достатньо повно та багатопланово розкрита тема в книзі В.М. Зайцева «Резерви навчання читанню». Використання таких резервів читання, як «читання – гудіння», п’ятихвилинки читання на кожному уроці, читання перед сном дають можливість покращити якості читання учнів.

На велику увагу заслуговує система корекційно – тренувальних вправ Н.А. Ципіної (для учнів із ЗПР). Корекційні вправи добираються додатково до матеріалу, що є в підручниках. Вони носять попереджувальний характер і включають слова таких складових структур, які представляють для дітей найбільші труднощі.

Варто зазначити, що кількість дітей, які погано читають, збільшується. І тому слід приділяти велику увагу читанню молодших школярів, виконувати з учнями вправи і завдання, які допоможуть удосконаленню якостей читання.

Отже, використання методик І. Т. Федоренка, В. М Зайцева та системи корекційно – тренувальних вправ Н. А. Ципіної дають змогу вдосконалити якості читання і зробити навчання читанню дітей з особливими потребами живим і цікавим процесом, викликати у них бажання вивчати курс «Читання».



Новизна досвіду.

Понад 17 років я працюю вчителем початкових класів у спеціальній школі для дітей з особливими потребами. У наслідок своїх хвороб вони мають бідний словниковий запас, граматичні конструкції носять примітивний характер. Темп читання дуже повільний, відстає від норми на 15-20 слів за хвилину. При читанні допускають багато помилок: заміни, пропуски і перестановки букв, складів, «ковтання» закінчень, граматичних форм. Читання монотонне, інтонаційно недиференційоване.

Неуспіх при читанні може негативно вплинути на формування особистості дитини, викликати і закріпити у неї такі комплекси, як невпевненість у собі, тривожність, занижену самооцінку або озлобленість, агресивність, схильність до негативних реакцій. Подальші труднощі в оволодінні читанням можуть спричинити різке зниження або й повну відсутність мотивації до навчання, складнощі у засвоєнні знань з різних шкільних дисциплін.

Мій досвід роботи підказав, що діти з вадами розвитку краще сприймають навчальний матеріал, якщо він подається у вигляді цікавих різноманітних вправ та ігор, що мають корекційну спрямованість. Використовуючи методики В.М. Зайцева, І. Т. Федоренка та систему корекційно – тренувальних вправ Н.А. Ципіної, намагаюся зробити процес навчання оптимальному читанню цікавим і раціональним. Систематичне використання вправ для розвитку мовного апарату дитини, на вироблення вміння антиципації, подолання регресій забезпечує формування повноцінної навички читання, пробуджує інтерес до читання, робить його пізнавальним, розвивальним та повчальним.



Технологія досвіду.

Оволодіння повноцінними навичками читання для учнів із ЗПР є найважливішою умовою навчання в школі по всіх предметах. Разом з тим читання – один з основних способів придбання інформації і в позаурочний час.

Педтехнології І. Т Федоренка та В.М. Зайцева спрямовані на навчання та удосконалення техніки читання шляхом розвитку мислення дитини з особливими потребами.

Основна мета так будувати хід уроку, щоб дитині було легко і цікаво вчитися читати.

Формування техніки читання відбувається на основі дидактичного матеріалу: вправи для розширення кута зору, ігри, ребуси, різні таблиці, таблиці для читання хором, індивідуально, з взаємоперевіркою, деформовані речення, робота з картками.

Основне завдання педтехнологій — вчити дітей швидко читати і розуміти прочитане.

Використання у навчальному процесі ігор, різних завдань, різноманітних видів вправ на одному уроці приводе до того, що діти непомітно для себе та без напруження здобувають певні знання, вміння та навички.

Результативність досвіду.

З метою виявлення результативності проведеної роботи по формуванню навички швидкого читання я здійснювала контрольні перевірки техніки читання.

При перевірці техніки читання враховую наступні показники: темп читання, правильність, свідомість та виразність.

Таблиця 1.



N п/п

Прізвище, ім’я учня

2 клас

3 клас

4 клас

І сем.

ІІ сем.

І сем.

ІІ сем.

І сем.

І сем.

1.

Геровський І.

63

65

54

66

68

74

2.

Глупов М.

21

31

20

40

50

50

3.

Гурошев Д.

90

100

90

105

109

120

4.

Канюка А.

28

30

30

35

38

42

5.

Канюка М.




5

7

10

11

11

6.

Клочко О.

20

30

37

40

41

41

7.

Кощеєв З.

32

36

45

50

50

70

8.

Олефір А.




35

35

49

45

48

9.

Кислий Б.










17

39

42

10.

Скубік С.













45

48

Таблиця 2.



Спосіб читання

2 клас

3 клас

4 клас

цілими словами

25%

25%

25%

цілими словами та складами

0%

25%

63%

складами

63%

38%

12%

буквами

12%

12%

0%

Діагностика якостей читання учнів 4 класу на протязі трьох років відображені в таблиці 3.

Таблиця 3.

Учні оволоділи

2 клас

3 клас

4 клас

Свідомим читанням

50%

63%

88%

Навиком правильного читання

25%

25%

25%

Темпом читання, відповідним програмним вимогам

88%

50%

63%

У тому числі:










Вище норми

25%

25%

25%

У межах норми

63%

25%

38%

Нижче норми

12%

50%

37%

«Без високої культури читання, - акцентував В.О. Сухомлинський, - немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання – основа всіх наук, розвиток інтелекту».



Методичні розробки уроків

Урок позакласного читання

(2 клас)


Тема. Казка вчить, як на світі жить.

Мета. Поглиблювати знання учнів про казку як вид усної народної творчості; удосконалювати навички читання; розвивати вміння характеризувати персонажів відповідно до їхніх вчинків; розвивати вміння визначати головну думку казки. Вчити інтонувати та театралізувати казки. Розвивати увагу, мислення, уяву, пам’ять. Збагачувати словниковий запас. Виховувати інтерес до народної творчості.

Обладнання. М’яч, зображення гномиків, картки із словами для відгадування ключового слова, картки з написом теми уроку, виставка книг, складові таблиці для розчитування, казка «Лисиця, що мала мішок хитрощів і кіт», дзвіночок, картки для характеристики героїв казки, грамзапис «марш Чорномора» з опери «Руслан і Людмила», дві постаті (біла і чорна), картки для характеристики двох силуетів, ляльки – тупотушки для казки «Колобок».

ХІД УРОКУ

І. Організація класу.

(Ходьба в колоні по одному з промовлянням слів).

Доброго ранку, сонце привітне!

Доброго ранку, небо блакитне!

Доброго ранку, в небі пташки!

Доброго ранку, маленькі дубки!

Я вас вітаю, люблю, пізнаю,

бо живемо у одному краю.



ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Вправа на формування діафгаґмального дихання «Голосно – тихо говори».

—Давайте пограємо з вами в гру «Голосно – тихо говори», для того, щоб наші гості мали змогу з вами познайомитися.

(М’яч передається по колу одне одному. Діти вимовляють одне одному свої імена, чергуючи тихе і голосне говоріння. Вимовляють свої імена по черзі, чергуючи високий і низький голос.)



  1. Комунікативна вправа.

(На плакаті зображені гномики: перший – сумний, другий – веселий, третій – здивований, четвертий – сердитий, п’ятий – задумливий, шостий – переляканий).

—Роздивіться гномиків. Які вони? На якого з них хочете бути схожі ви?

—Вам усім сподобався усміхнений гномик. Значить, щоб подобатися іншим, потрібно завжди усміхатися, бути до всіх привітним. Кожного дня потрібно робити тільки добрі справи, щоб радіти могли не тільки ви, а й ваші мами й тата, друзі чи просто незнайомі. Робіть завжди добро!

—Усміхніться мені. Я бажаю вам, діти, гарного настрою на весь урок, щоб вам легко і успішно працювалося.



ІІІ. Повідомлення теми уроку.

  1. Відгадування ключового слова.

—Зараз давайте всі разом полинемо у чарівну і добру країну. Назву цієї країни прочитає той, хто складе разом перші букви слів: коза, акула, заєць, кролик антилопа. (Казка.)

—Отже, подорожувати ми будемо в країну Казки.



  1. Слово вчителя.

—Сьогодні ми проведемо урок позакласного читання за темою «Казка вчить, як на світі жить».

  1. Інтонаційне читання теми уроку.

—Прочитайте тему уроку з сумом (радістю).

—А тепер так, щоб це прозвучало як запитання.

—Уявіть, що ви маленькі гномики. Прочитайте тему уроку.

—А тепер ви велетні, як звучатиме ваш голос.



ІV.Робота з виставкою книг.

—Розгляньте виставку книг.

—Які книжки вам сподобались на виставці? Чому?

—Які з них ви читали?

—Яким словом можна назвати твори, які містять ці книжки? (Казки.)

—А чи задумувались ви над тим, чому живуть і не вмирають народні казки?



(А безсмертні вони тому, що в них живе сам народ, його мудрість, віра, працелюбність.)

—Які казки називають народними? (Ті, що передавалися в усній формі з покоління в покоління. Тому автором цих казок вважають народ, а казки називають народними.)

—А якщо казку написав письменник? (Це авторська казка.)

V. Мовна розминка.

—Зараз ми виконаємо мовну розминку, щоб ви швидко могли орієнтуватися у текстах, правильно і швидко їх читати.



  1. Вправи на розвиток дихання і артикуляції.

  • «Усмішка»

Зуби стиснені. Розтягувати губи в усмішці, не показуючи зубів.

  • «Великі ґудзики і маленькі ґудзики»

Округлити губи (великі ґудзики) – витягнути губи (маленькі ґудзики).

  • Розспівування голосних

і – е – а – о; е – а – о – у; а – о – у – и.

  • «Пограй на трубі»

Наслідувати натиснення на клавіші і промовляти «Ту! Ту! Ту!»

  • «Косар»

Наслідувати рухи косаря і вимовляти: «Ж – і – х! Ж – у – х!»

  • «Веселі м’ячі»

Виконують стрибки, одночасно промовляючи слова по складах:

Зозуля, суниця, дитина, полуниця, паляниця.

  • Робота з скоромовкою

У Кіндрата куртка короткувата.

  1. Вправи для нарощування темпу читання.

  • Розчитування за складовою таблицею (табл. 1).

1й рядок – прочитати, ніби ви «гномики» та « велетні»;

2й рядок – запитання –відповідь;

3й рядок – хорове читання (чітко, ритмічно).


  • Читання за таблицею «Читай швидко, вимовляй чітко»

  • Читання за таблицею «Старт – фініш».

VІ. Читання та обговорення казки «Лисиця, що мала мішок хитрощів і кіт».

—Діти, з якою народною казкою ви ознайомлювалися вдома? («Лисиця, що мала мішок хитрощів і кіт».)



  1. Первинне сприймання казки.

—Хто дійові особи казки?

—Кого зустріла лисиця у лісі?



  1. Словникова робота.

—Щоб гарно читати, давайте підготуємося і навчимося читати окремі слова з цього тексту та розкриємо значення деяких слів.

ЗДИБАЛИСЯ ДОБРИДЕНЬ ЯК СЯ МАЄШ ВИДРЯПАВСЯ ЗГОРДА



  1. Читання казки «ланцюжком».

  2. Вияснення розуміння змісту казки.

—Як привітався котик з лисичкою?

—Що відповіла лисиця на привітання кота?

—Про що запитала лисиця кота?

—Що відповів котик?

—Хто навчив кота бути вченим?

—Що ж котик вміє робити?

—А що має лисичка?

—Як ви розумієте, що це за мішок хитрощів?

—Що сталося з тваринами, коли показався мисливець?


  1. Читання тексту казки, використовуючи різні види читання.

  • Вправа «Сонечко».

  • Вправа «Повітряна кулька» (читання речень на одному видиху).

  • Вправа «Дзвіночок» (І – пошепки; ІІ – напівголосно; ІІІ – голосно; ІV – напівголосно; V- пошепки; VІ – мовчки.)

  • Вправа «Акула» (вчитель не дочитує слова в реченні, ніби їх «проковтнула акула»; діти відшукують речення та дочитують його.)

  1. Вибіркове читання.

—Прочитайте зачин казки.

—Прочитайте кінцівку.

—Відшукайте питальні речення. Правильно їх інтонуйте.

—Знайдіть і прочитайте окличні речення.



  1. Читання казки в особах.

—Подумайте, яким голосом говорить лисичка? (Незадоволеним, сердитим, роздратованим.) А котик? (Лагідним, спокійним.)

  1. Характеристика героїв. Мовно – логічне завдання.

—З’єднайте риси характеру з відповідним героєм.

кмітливий розумний

лисиця кіт

ввічливий хвалькувата гордовита

ніжна

—Які слова не підійшли ні до кого? (Кмітливий, ніжна.)



  1. Визначення головної думки казки.

—Які риси характеру засуджує народ в цій казці? (Самовпевненість, хвалькуватість, зневажливість у ставленні до інших).

—Чого вчить казка?



VІІ. Етюди на тему «Гнів не приносить користь».

  1. «Чорна рука – біла рука».

—Уявіть і покажіть спершу «чорну руку», готову до агресії, а потім, за сигналом, перетворіть її на «білу руку» - розслаблену, готову приголубити.

  1. «Розлютилися – заспокоїлися».

За сигналом «розлютилися»діти напружують тіло, стискаючи кулачки, за сигналом «заспокоїлися» - розслаблюють тіло і посміхаються.

VІІІ. Розвиток мови, мовлення.

  1. Бесіда.

—Якими кольорами та символами ви б зобразили добро? (Світлими кольорами: квітка, сонце, хліб і т. д.)

—А зло? (Темними, чорними кольорами: хмари, зброя, акула, мухомор і т.д.)

(На дошці два силуети: чорний і білий).

—Підберіть слова до кожного силуета. (Злий, лихий, недобрий. Добрий гарний, славний.)



ІХ. Театралізація казки «Колобок».

  1. Слово вчителя.

—Давайте, діти, запросимо наших гостей до театру. Сьогодні ми спробуємо бути акторами. Давайте швиденько зробимо сцену.

(Діти з великих «пазлів» складають килимок.)



  1. Лялькова вистава «Колобок» (див. додаток).

  2. Основна мета казок.

—Хто ж із вас здогадався, яка основна мета всіх казок? (Казка вчить, як на світі жить.)

Х. Підсумок уроку.

1. Бесіда.

—Які риси характеру ви б хотіли взяти собі від казкових героїв?

—Що найбільше сподобалося вам на нашому уроці?


  1. Заключне слово вчителя.

Казка – це диво. Вона дає нам змогу радіти, привід для роздумів, повчає. Казки прославляють мудрих, працьовитих, хоробрих, добрих; засуджують підступних, злих, зрадливих, ледачих.

Читайте казки! Нехай вони ідуть по світу, виховуючи синів і доньок нашого народу, вчать, як треба жити.



  1. Оцінювання.

—Сьогодні ви гарно працювали на уроці. Бажаю вам, діти, щоб ви завжди жили в злагоді з собою і з усім, що вас оточує.

Урок читання

(4 клас)


Тема. В. Сухомлинський «Як Павлик списав у Зіни задачу»

Мета: вчити орієнтуватися у структурі тексту; формувати вміння визначати головну думку твору; давати характеристику головних дійових осіб, порівнювати вчинки і поведінку персонажів; розвивати зв’язне мовлення, увагу, мислення, пам’ять; виховувати віру у свої сили.

Обладнання: конверти з кольоровими картками, таблиці для розчитування, картки з назвами рис характеру, малюнки із зображення назв видів читання, презентація, мультимедійний проектор, екран.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

1. Психологічне налаштування на урок. Розминка. «Спіймай настрій».

Дітям пропонується попрацювати в парі і домовитися, хто почне свої дії першим.

Діти виконують дії, які називає учитель.

─ Посміхніться, „зніміть” посмішку зі свого обличчя долонькою та „киньте” своєму сусідові. „Спіймайте” посмішку, „прикрасьте” нею своє обличчя.



2. Вправа «Очікування»

─ Цікаво, а що кожен із вас чекає від уроку?

─ Перед вами лежать конверти. У них є чотири кольорових картки.

─ Якщо ви очікуєте на уроці нові знання, покажіть картку червоного кольору.

─ Якщо чекаєте цікавого спілкування – зелену. Хто очікує отримати гарні оцінки за свої успіхи – синю. А хто не визначився – білу. Мені дуже приємно, що багато із вас очікують отримати нові знання.

ІІ. Мовна розминка.

Дихальні вправи:


  1. Правильна поза ( плечі не піднімати, руки на діафрагмі ).

Швидко вдихнути повітря через ніс ( нюхаємо квітку), на видих говоримо звук [а].

2) Погасити свічку одну, дві, три…

3) Здути сніжинку з долоні.

4) Гра «Водолаз» (вимова на одному видиху)

Ой на горі біля річки

Ростуть 33 смерічки.

Раз смерічка,два смерічка…

(Продовжують до наступного видиху).



Артикуляційні вправи:

  1. витягнути губи трубочкою;

  2. посміхнутися;

  3. показати, як котик облизує сметанку.

Вправи для нарощування темпу читання.

  1. Розчитування за складовою таблицею зі збігом приголосних.

І рядок - тихо й повільно;

ІІ рядок – напівголосно й швидко;

ІІІ рядок – голосно й дуже швидко

ІV рядок – з радісною інтонацією;

V рядок – з сумом.


  1. Вправа «Старт – фініш».

  2. Вправа «Читай правильно» (робота зі словниковими словами).

  3. Вправа «Слова – блискавки».

Вправи на дикцію.

  1. Робота над скоромовкою.

Миші в шафі шаруділи

Шість шарфів шерстяних з’їли.

─ Прочитайте скоромовку виразно, напівголосно у помірному темпі, швидко, дуже швидко.



Вправи для очей («Прослідкуй очима за рухом рухомого об’єкта»).

Вправи на дикцію (продовження).

  1. Вправа «Розшифруй текст»

яВс – яус млязе ланірзчо,

таСла юросі, крілазмо.

ізПня сіньо ріовдан,

кроМо зуниз і орвгі.

І іден шкотап неамє,

Орчен оелп сианзає.



  • Читання вірша пошепки та повільно;

  • читання тихо та в помірному темпі;

  • читання голосно та швидко.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

…Відомий український письменник, великий педагог, чудова людина. Він віддавав дітям красу і тепло своєї душі, він ніс на долонях своє щире серце, бо був насправді доброю і щирою людиною. В його палкому серці жила велика любов і доброта до всього світу. Він не лише навчав дітей, а й прищеплював їм найкращі людські якості, виховував у них доброту, людяність, чуйність, патріотизм, повагу до батьків, любов до рідної землі. «Людина – стверджував цей великий педагог, - народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною билинкою. Людина народжується, щоб залишити по собі слід вічний».

─ Хто цей письменник? (В. О. Сухомлинський)

─ Які твори Сухомлинського ви вивчали в попередніх класах?

─ Чого вони нас навчили?

─ Як ви вже сказали Сухомлинський своїми творами вчить нас бути добрими, чуйними, уважними один до одного. Сьогодні ми прочитаємо нові твори, і яких Василь Олександрович розповідає про випадки зі шкільного життя, коли, у начебто звичайних ситуаціях, розкриваються невідомі риси характеру дітей.



ІV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як Павлик списав у Зіни задачу».

  1. Робота над заголовком твору. «Передбачення».

─ Прочитайте назву оповідання. З якою інтонацією потрібно її читати? Чому?

─ Прочитайте її з питальною інтонацією.

─ Чому могла трапитись така ситуація, що Павлик списав задачу?


  1. Читання оповідання вчителем.

─ Де відбулися описані події?

─ Чому Павлик списав задачу у Зіни?

─ В кого більш точне передбачення?


  1. Словникова робота.

а) ─ Прочитайте слова і поясніть їх.

стурбований – … (схвильований)

п’ять – … (найвища оцінка)

почервонів – … (обличчя стало червоним від сорому)

похнюпив голову – … (похилив, опустив голову; спрямував погляд додолу)

б) ─ Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.



  • У (Павлик)

  • над (задача)

  • розв’язувати (задача)

  • помітив у (Зіна)

  • не сказав (Зіна)

в) Читання слів повільно за вчителем., потім голосно і швидко.

стурбований списувати

розв’язати помилка

зарано перевірити

почервонів наступного

похнюпив


V. Фізкультхвилинка (офтальмотренаж).

VІ. Продовження роботи над оповіданням «Як Павлик списав у Зіни задачу».

  1. Читання оповідання учнями.

  • Хорове читання;

  • читання в парі;

  • читання «ланцюжком»;

  • індивідуальне читання.

─ Скільки дійових осіб у творі? Назвіть головних і другорядних персонажів.

  1. Аналіз змісту тексту

─ Чому Павлик прийшов до школи стурбований?

─ Чому Павлик не розв’язав домашньої задачі?

─ З яким проханням хлопчик звернувся до Зіни?

─ Що він помітив у зошиті дівчинки? Чи сказав він про помилку Зіні? Поміркуйте, чому він так вчинив.

─ Які оцінки отримали діти за домашнє завдання?

─ Як відреагувала на свою оцінку Зіна? (Вона зблідла).

─ А як Павлик? (Він почервонів і похнюпив голову)

─ Чому Зіна зблідла? (Вона не чекала такого від Павлика. Він образив її своїм несподіваним вчинком.)

─ Чому Павлик почервонів та похнюпив голову? (Йому стало соромно за свій вчинок. Він не допоміг Зіні виправити помилку.)

─ На вашу думку, чию поведінку автор осуджує, а чию схвалює?

─ А як ви думаєте, чи можна давати або просити списувати?

─ Давайте зараз доберемо до кожної дійової особи риси, що її характеризують.

По класу розвішені таблички із назвами рис характеру Павла та Зіни. Розташувати на лівій частині дошки риси характеру Павла, а на правій частині – Зіни.

─ Прочитайте слова, що називають риси характеру. Виберіть ті, що підходять для характеристики Зіни, ті, що підходять для характеристики Павлика.



Хитрість непорядність працелюбність надійність заздрість

невдячність самостійність лінь

─ Яка головна думка оповідання? (Вірити в свої сили, бути впевненим у собі.)



  1. Вправи на розвиток швидкісного читання.

  • Вправа «Сонечко» (читанні тексту з відривом від тексту

  • Вправа «Блискавка!» (чергування різних темпів читання та гучності голосу після команди «Блискавка!»

  • Вправа «Повітряна кулька» (читання в темпі скоромовки на одному видиху).

VІІ. Підсумок уроку.

  1. Метод «Незакінчене речення.»

Мені було цікаво …

Мені було важко …

Я сьогодні зрозумів (ла) …


  1. Оцінювання учнів.

  2. Заключне слово вчителя.

─ У житті можуть виникати різні ситуації, коли ви будете почувати себе у чомусь невпевнено, некомфортно, коли вам за щось стане соромно, але ніколи не втрачайте віри у свої сили – і ви будете успішними у житті.

VІІІ. Домашнє завдання.

Урок читання

(4 клас)


Тема. В. Сухомлинський «Як Миколка став хоробрим»

Мета: вчити орієнтуватися у структурі тексту; формувати вміння визначати головну думку твору; давати характеристику головних дійових осіб, порівнювати вчинки і поведінку персонажів; розвивати зв’язне мовлення, увагу, мислення, пам’ять; виховувати віру у свої сили.

Обладнання: таблиці для розчитування, малюнки із зображення назв видів читання, презентація, мультимедійний проектор, екран.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

1. Психологічне налаштування на урок.

─ Я рада вас бачити веселими, здоровими, красивими. Привітаймось один з одним так, ніби ми повітряні кульки. (Діти передають повітряну кульку один одному і вітаються)

─ Я сподіваюся, що сьогоднішній урок буде уроком радості, добра, творчості.

ІІ. Мовна розминка.

Дихальні вправи:

«кулька» - на вдих надути живіт, пауза, на видиху втягнути живіт, при цьому уявити колір кульки (кольори змінюємо);

- «насос» — на видиху промовляти «с-с-с...»;

- «змія» - «ш-ш-ш...»;

- «бджілка» — «ж-ж-ж...»;

- «великий пальчик - мізинчик» - затуливши великим пальцем правої руки праву ніздрю, дихати лівою, потім, затуливши правим мізинцем ліву ніздрю, дихати правою.

- Гра «Водолаз» (вимова на одному видиху)

Ой на горі біля річки

Ростуть 33 смерічки.

Раз смерічка,два смерічка…

(Продовжують до наступного видиху).

Артикуляційні вправи:


  • «Паркан»

  • «Усмішка»

  • «Смачне варення».

  • «Конячка». Готує артикуляційний апарат до поставлення звуків [л], [р].

  • «Фарба».

  • «Цукерка».

Розчитування за складовою таблицею зі збігом приголосних.

І рядок - тихо й повільно; ІІ рядок – напівголосно й швидко;

ІІІ рядок – голосно й дуже швидко; ІV рядок – з радісною інтонацією;

V рядок – з сумом.



Вправа «Слова – блискавки».

Вправи на дикцію. Робота над скоромовкою.

Бабуся в кіоску забула авоську.

А внучка Ганнуся відразу гайнула –

Забуту авоську бабусі вернула.



Словникова робота.

Авоська – плетена із шнурків та ниток сумка для продуктів.

Гайнула – швидко побігти, помчати.

─ Прочитайте скоромовку виразно, напівголосно у помірному темпі, швидко, дуже швидко.



Вправи для очей («Прослідкуй очима за рухом рухомого об’єкта»).

Вправи на дикцію (продовження).

шийбільНай бскар

Шлако—рівост бівскар. шийбільНай бскар няуч — нязнан. І заскати єсво восло в тжиті можез йто, хот габато єзна і євмі.



ІІІ. Повідомлення теми уроку.

У селі Василівка на Кіровоградщині, в далекому 1918 році, в сім'ї селянина-бідняка народився син, назвали його Василем. Але згодом його односельці так сильно полюбили, що всі стали називати його як польову квітку ─ Васильок. Як ви гадаєте, про кого я почала розповідь? (Відповіді дітей).

─ Так, діти, про Василя Олександровича Сухомлинського.

В. Сухомлинський був великим працелюбом. Учням, учителям, батькам він любив декламувати вірш Заболоцького «Не позволяй душе лениться», мабуть, тому, що ця поезія була йому близькою по духу. За своє коротке життя (помер на 52-му році) він написав десятки чудових книг і сотні статей, що стали добрими порадниками не тільки для вчителів, а і для батьків та учнів.

Василю Олександровичу належать слова: «З малих років учись жити так, щоб тобі було добре, приємно, коли робиш добре для людей, і неприємно, коли зробиш щось погане, негідне».

─ Дуже мудро говорить народ : «Роби добро –і воно повернеться до тебе. .Будеш робити зло –зло й повернеться до тебе».

─ Щира усмішка, добре слово і хоча б краплиночка тепла мають дуже велику силу. І на сьогоднішньому уроці читання вони допоможуть нам пройти дорогою добрих вчинків за мудрими творами В.Сухомлинського.

ІV. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Як Микола став хоробрим».

Створення «асоціативного куща».

─ А що таке «добро»? З чим воно асоціюється?

─ Перед вами слова: ( надруковані на смужках паперу, по центру дошки слово «добро», навколо приклеювати слова, що асоціюються зі словом «добро».)

Уважність, ненависть ,співчуття,

злість ,байдужість, піклування,

заздрість, милосердя, жадібність,

любов, чуйність, хитрість.

─ Знайдіть слова, які символізують добро.

─ В таблиці ще залишились слова. Що символізують вони? (Зло.)

─ Яке ж значення слова «добро» за словником.



Добро гарні і корисні справи, які можна зробити на благо людей, природи.

Робота над заголовком твору.

─ Прочитайте назву оповідання. З якою інтонацією потрібно її читати? Чому?

─ Прочитайте її з питальною інтонацією.

Читання оповідання вчителем.

─ Назвіть дійові особи оповідання.



Словникова робота.

а) ─ Прочитайте слова і поясніть їх.



Знялася пташка – злетіла з місця.

У розпачі – в стані безнадійності, безвихідності, відчаю.

Боязкий – той, який усього боїться; несміливий.

Пазуха – місце між грудьми та одягом.

Тремтіли руки й ноги – тряслися, дрижали від страху, хвилювання .

б) ─ Прочитайте швидко, без помилок, змінюючи слова.



до (школа) помітив (тривога) у (розпач) поклав за (пазуха)

  1. Читання оповідання учнями.

  • Хорове читання;

  • читання в парі;

  • читання «ланцюжком»;

  • індивідуальне читання.

─ Назвіть головних і другорядних персонажів.

V. Релаксаційна вправа «Квітка доброти»

(Звучить спокійна класична музика)

─ А зараз закрийте очі і уявіть, що у вас у руках знаходиться чарівна квітка – Квітка Доброти. Ваші руки відчують незвичайне тепло, квітка зігріває вас, ваше тіло, вашу душу. Ви протягуєте руку і розглядаєте Квітку Доброти. Уявіть собі якого вона кольору. Можливо, вона має запах. А можливо ви чуєте приємну музику, яка лине від Квітки. Подумки зберіть усю доброту від Квітки Доброти й помістіть у своєму серці. Ви відчуєте, як доброта входить у вас, як зігріває вашу душу, несе радість. Я хочу, щоб сьогодні і надалі ви відчували допомогу Квітки Доброти. І коли у вас неприємності, або погано на душі, можна собі допомогти, тим , що ми робимо зараз: уявити в руках Квітку Доброти і подумки помістити її в своєму серці.

VІ. Продовження роботи над оповіданням «Як Миколка став хоробрим».


    1. Аналіз змісту тексту

─ Де відбувалися події?

─ Хто сидів на лавочці під тополею?

─ Чому дівчата зацікавлено дивилися на дерево?

─ Що впало перед лавкою?

─ Які слова сказала дівчинка, коли підняла пташеня?

─ Яким був Миколка? (Боязким.)

─ Чи легко було Миколці врятувати пташеня?

─ Як же йому вдалося це зробити?

─ Які почуття переживав хлопчик?

─ Пофантазуйте! Як можна продовжити оповідання?

Прочитайте прислів’я, роз’єднавши слова.

«Хтосильнийіхоробрий – тоговсіповажають, ахтобоягуз – тогозневажають».

(«Хто сильний і хоробрий – того всі поважають, а хто боягуз – того зневажають».

─ Яка головна думка оповідання? (Вірити в свої сили, бути впевненим у собі; бути сміливим, хоробрим.)



    1. Слово вчителя.

─ Боягузтво часто призводить до зради, поганих вчинків. Але людина в світі природи найсильніша і тільки вона може захистити від зла беззахисне кошеня, метелика чи горобчика.

    1. Вправи на розвиток швидкісного читання.

  • Вправа «Небо - кидок» (читанні тексту з відривом від тексту

  • Вправа «Блискавка!» (чергування різних темпів читання та гучності голосу після команди «Блискавка!»

  • Вправа «Повітряна кулька» (читання в темпі скоромовки на одному видиху).

    1. Слово вчителя.

─ Наш урок підходить до кінця, але, я впевнена, що і в майбутньому ви будете повертатися до творів В. О. Сухомлинського, шукаючи відповіді на складні проблеми, які доведеться розв’язувати в житті.

VІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання учнів.

Заключне слово вчителя.

─ Кожна людина може бути чарівником і для цього не потрібна чарівна паличка, достатньо сказати добре слово або зробити добре діло.

─ Я всім бажаю добра.

VІІІ. Домашнє завдання.

Переказувати оповідання.



ЛІТЕРАТУРА

  1. Березіна О.М., Павловська Т.О. Мовні ігри та забави: Навчально-методичний посібник. - Тернопіль: Мальва - ОСО, 2002. - 104 с.

  2. Богатир В. Формування навички швидкого читання // Початкова освіта. - 2005.-Ш8.-с.14-16.

  3. Джеджелей О. Диференційований підхід до формування навички читання у 4-річній школі // // Початкова школа. - 2002. - № 4. - с. 10-11.

  4. Дуда В. Вправи, які розвивають гнучкість і швидкість читання вголос та мовчки, вміння вгадувати подальший текст // Відкритий урок. - 2002. - № 10. -с.74-76.

  5. Жиганова О. Навчання правильного, свідомого, виразного читання // Початкова освіта. - 2004. - № 4. - с.7-9.

  6. Іванова Л. Система вправ з удосконалення техніки читання // Початкова освіта. - 2005. - № 18. – с.1-4.

  7. Коба B.I. Розвиток навичок читання, уміння працювати з книгою як засіб розумового виховання учнів // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 23.-с.3-14.

  8. Коваленко О. Навчання дітей читати. Психолого-педагогічні засади // Початкова освіта. - 2005. -№18. - с.2-4.

  9. Курпіта В.І. Дидактична гра як метод формування навичок читання у дітей 6-річного віку // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.49-66.

  10. Курпіта В .1. Ефективні методи і прийоми удосконалення навички читання // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 29-30. - с.38-46.

  11. Левченко О.М. Тренувальні вправи для учнів початкових класів "Вчимося читати швидше" // Початкове навчання та виховання. - 2005. - № 15.-с.2-6.

  12. Локалова Н. Як навчитися читати швидше // Початкова освіта. - 1999. - № 3.-с.3-4.

  13. Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. -№ 4.-с.34-38.

  14. Пальченко Л I. Система вправ для розвитку навичок швидкого читання / Із досвіду використання методичних рекомендацій професора І.Т. Федоренка // Початкова школа. - 1991. - № 4. – с.19-22.

  15. Пінчук Г. Робота з удосконалення техніки читання // Початкова школа. - 1997.-№ 11.-с.8-11.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка