Департамент освіти і науки молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Відділ освіти



Скачати 406.51 Kb.
Сторінка1/2
Дата конвертації09.03.2016
Розмір406.51 Kb.
  1   2


Департамент освіти і науки молоді та спорту

Хмельницької облдержадміністрації

Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Відділ освіти, молоді та спорту Ізяславської райдержадміністрації

Районний методичний кабінет
Організація навчальної діяльності

в групах короткотривалого перебування
Методичний посібник
Методист дошкільної освіти

районного методичного кабінету

О. Пугач

Ізяслав


2013

Автор : Пугач Олена Дмитрівна, методист дошкільної освіти районного методичного кабінету, відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської райдержадміністрації



Рецензент:

Румянцева Олена В’чеславівна, завідувач районного методичного кабінету, відділу освіти, молоді та спорту Ізяславської райдержадміністрації

Схвалено для використання в навчально-виховному процесі на засіданні ради районного методичного кабінету відділу освіти, молоді та спорту Ізяславськоїрайжержадміністрації

(протокол № ____ від _____________ 2013 року)


О.Пугач /Організація навчальної діяльності в групах короткотривалого перебування / Методичний посібник/ 2013- 36 с.
У посібнику надається нормативно – правове забезпечення в організації освітнього процесу в дошкільних групах короткотривалого перебування. Розкривається специфіка та особливості організація навчальної діяльності дошкільників в різновікових групах, умови, форми та сучасні підходи для реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та програм.

Для керівників дошкільних навчальних закладів та навчально-виховних комплексів «ЗОШ – д/з», а також для вихователів дошкільних груп короткотривалого перебування.


Зміст


Вступ ……………………………………………………………………………………..4

І. Нормативно – правовий супровід дошкільної освіти………………………….…6

ІІ. Організація навчальної діяльності дошкільників

2.1.Особливості організація навчальної діяльності дошкільників…………….............8

2.2.Види навчальної діяльності………………………………………………………....10

2.3. Умови ефективної організації освітнього процесу…………………………….…14



ІІІ. Сучасні підходи до організації навчальної діяльності

3.1 Міні-заняття …………………………………………………………………………18

3.2. Інтеграція – ефективна форма організації навчальної діяльності……………….19

ІV. Форми організації педагогічної роботи………………………………………….21

V. Організація ефективної взаємодії в продуктивних видах діяльності…..……25

VІ. Організація режиму дня в групі короткотривалого перебування…………..27

VІ. Критерії оцінювання дошкільної зрілості………………………………………29

Література…………………………………………………………………………………36



Хто хоче працювати –

шукає засоби

Вступ

Реформування змісту та гуманізації дошкільної освіти України є складовою процесу оновлення світових та європейських систем.

Головною метою модернізації дошкільної освіти на сучасному етапі розвитку держави є цілісний розвиток дитини, як особистості. Очікування суспільства пов’язані сьогодні передусім із формуванням життєздатної, гнучкої, свідомої, творчої людини.

Опікуватись цією проблемою слід починати з дошкільного дитинства, оскільки в цей віковий період закладається первинний образ світу і самого себе, базис особистісної культури.

Здійснення переходу загальної середньої освіти на новий зміст, структуру і термін навчання вимагає перегляду підходів до організації роботи з підготовки дітей старшого дошкільного віку до навчання у школі. Особливо це стосується дітей, які не відвідують дошкільний заклад.

З прийняттям Закону України «Про дошкільну освіту» вперше законодавчо закріплено обов’язковість дошкільної освіти для дітей старшого дошкільного віку як складової системи безперервної освіти в Україні. Тому увага до цієї проблеми посилилася. Виникла необхідність застосування нових форм, моделей здобуття дітьми дошкільної освіти.

Практичний досвід визначає найбільш ефективні нові форми організації дошкільної освіти:


  • групи короткотривалого перебування;

  • центри розвитку дітей.

Через слабку матеріальну базу і брак висококваліфікованих кадрів, малокомплектні дошкільні заклади не забезпечували належного рівня освітньо-виховного процесу. Це стало основною причиною пошуку оптимальних шляхів організації навчання та виховання як у сільській так і у міській місцевості, що привели до створення нового типу навчального закладу – об’єднання(комплексу) «школа-дошкільний заклад». Виникнення таких об’єднань дозволяє розглядати НВК як новий етап розвитку системи дошкільної освіти.

Аналіз передового досвіду засвідчив, що об’єднання дошкільного закладу зі школою дає можливість успішно розв’язати ряд питань соціально-економічного та організаційно-педагогічного значення. Об’єднання такого типу, де функціонують дошкільні групи короткотривалого перебування, дають змогу охопити дітей суспільним дошкільними вихованням, забезпечити повноцінну підготовку до школи, раціонально використовувати кадри, приміщення. Мета таких груп - полегшення адаптаційного періоду майбутніх першокласників, які не відвідували дошкільний навчальний заклад.

Сучасна школа вимагає від майбутніх першокласників міцного здоров’я, володіння складними формами розумової аналітико-синтетичної діяльності, пізнавальної активності, високого рівня морально-вольових якостей, працездатності, а також великого обсягу конкретних знань, умінь і навичок. Це потребує серйозної підготовки малюків. Створення груп короткотривалого перебування дітей – форма роботи порівняно нова, ще недостатньо вивчена і розроблена. Тому організація навчально-виховної роботи в таких групах потребує особливого підходу, так як діти до 4-5тирічного віку виховувались у сім’ї і ніколи не відвідували дошкільний заклад.

Педагоги, які працюватимуть в таких групах і мають недостатній соціально-емоційний та пізнавальний досвід, повинні усвідомити специфіку організації освітньо - виховної роботи і творчо підійти до організації життєдіяльності дітей.



І.Нормативно – правовий супровід дошкільної освіти
1.Закон України «Про дошкільну освіту», Указ Президента України №2628 від 1 липня 2001р. ;

2. Лист від 06.07.2010 «Роз’яснення щодо внесення змін до Закону України «Про дошкільну освіту» у частині забезпечення обов`язковості здобуття дошкільної освіти дітьми п`ятирічного віку»;

3.Указ президента України «Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні» № 244/2008 від 20.03.2008 р.;

4. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні,(нова редакція), 2012 р.;

5. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля», 2011 р.;

6. Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт», 2011р.

7.Указ Президента України «Про заходи щодо забезпечення пріоритетного розвитку освіти в Україні» № 188 від 09.09.2010 року;

8.Наказ МОН України «Про проведення моніторингового дослідження стану й розвитку системи освіти дітей старшого дошкільного віку» № 1000 від 25.10.10р.;

9.Наказ МОН України «Про впровадження програми розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» № 1111 від 23.11.2010 р.;

10.Наказ МОН України «Про затвердження Примірного положення про консультативний центр для батьків або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї» №714 від 30.06.2011р.;

11.Концепція Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року;

12.Положення про дошкільний навчальний заклад, Постанова Кабінету Міністрів України № 305 від 12 березня 2003 р.;

13.Положення про навчально-виховний комплекс «Дошкільний навчальний заклад — загальноосвітній навчальний заклад», "загальноосвітній навчальний заклад – дошкільний навчальний заклад» - Постанова Кабінету Міністрів України №306 від 12 березня 2003р.;

14. Лист Міністерства освіти і науки України «Планування освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах» № 1/9-455 від 03.07.2009;

15. Інструктивно-методичний лист «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку» 1/9-666 від 27.09.2010р.;

16. Інструктивно-методичний лист «Про роботу дошкільних навчальних закладів у 2013-14 навчальному році» №1/9- 446 від 20.06.2013р.;

17. Інструктивно-методичні рекомендації «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільному навчальному закладі» №1.4/18-3082 від 26.07.2010 р.;

18. Методичні рекомендації МОН «Фізичний розвиток дітей в умовах дошкільного навчального закладу» № 1/9-563 від 16.08.2010;

19. І нструктивно-методичні рекомендації «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного віку і молодшого шкільного віку» №1/9-634 від 19.08.2011р.

20. Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України «Щодо терміну перебування дітей, які досягли шестирічного віку, у дошкільних навчальних закладах» №1/9-552 від 22.07. 2011 року;

21. Наказ МОНмолодьспорту України «Про програмно – методичне забезпечення організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку» № 952.від 14.10.2010 р.;

22. Інструктивно-методичні листи МОНмолодьспорту України про варіативні форми здобуття дошкільної освіти:



  • «Про організацію короткотривалого перебування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 29.07. 2011 р. № 1/9-577;

  • «Організація та зміст навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах. Рекомендації щодо календарно- тематичного планування навчально-виховного процесу в ДНЗ» від 6.06. 2005 року №1/9-306;


ІІ. Організація навчальної діяльності дошкільників

2.1.Особливості організація навчальної діяльності дошкільників

Навчання в дошкільних групах короткотривалого перебування так як і у дитячому садку являє собою цілеспрямований процес повідомлень, передання педагогом дітям нових знань та вмінь, виховання правильного ставлення до навколишньої дійсності, формування пізнавальної діяльності дошкільників, розвитку в них вміння вчитися.

Вихователь – це центральна фігура в навчанні: він організовує та спрямовує діяльність дітей. Навчання – процес двосторонній і містить у собі активну діяльність на заняттях кожної дитини в групі.

Базовий компонент дошкільної освіти в Україні не заперечує заняття як одну з можливих форм організації життєдіяльності дошкільника, проте не визнає його як основну і, головне, - найпродуктивнішу для цього вікового періоду життя малюка форму, бо чим менша дитина, тим більше значення в її житті має гра, спілкування та продуктивна діяльність.

Ця позиція потребує істотних змін у тактиці та стратегії педагогічного процесу. Визнаючи дитину центром педагогічної діяльності, необхідно розширити рамки заняття, подивитися на нього очима вихованця, віддати перевагу спілкуванню та грі, якими він дорожить найбільше.

Вимоги до рівня розвиненості, виховання, навченості дітей дошкільного віку визначаються Базовим компонентом дошкільної освіти України та реалізується Державною базовою програмою та додатковими, серед яких й програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт». Впровадження даної програми сприяло виникненню перед педагогами проблеми щодо особливостей організації навчально-пізнавальної діяльності саме з дітьми 5-річного віку. Навчально-пізнавальна робота з дітьми 6-го року життя бу­дується на основі особистісно орієнтованого підходу до дітей. Тому й розглядаємо навчання як особистісно оріє­нтоване, що повинно забезпечувати розвиток та самороз­виток дитини з урахуванням її індивідуальних особливо­стей, здібностей, нахилів, інтересів, ціннісних орієнтирів та суб'єктивного досвіду, можливості реалізувати своє "Я". Психічне "Я" - це проблема свідомості та самосвідо­мості. Розвиток свідомості розглядається як єдність ком­понентів:



  • становлення системи знань, понять (йдеться про пізна­вальну активність, яка передбачає вміння аналізува­ти, порівнювати, відкривати, експериментувати, тво­рити, самостійно шукати відповіді); тут менша увага звертається на саму суму знань, а більша - на форму­вання критичного мислення, творчої уяви);

  • переживання дитини (емоційна сфера, де дитина повин­на володіти емоційною регуляцією поведінки та діяльності);

  • довільна поведінка (дитина має бути компетентною в елементарних формах емоційності, цілеспрямова­ності, витривалості, рішучості, впевненості, а також в способах досягнення певних успіхів, долаючи труд­нощі, не уникаючи їх).

Діяльність старшого дошкільника має бути організо­вана таким чином, щоб у ній дійсно розвивалися ті психічні функції, які необхідні для навчальної діяльності, щоб ця діяльність була логічним переходом від ігрової до навчальної. Спеціально організована діяльність старшого дошкільника, мета якої - формування психологічної готовності до оволодіння навчальною діяльністю, повин­на базуватися на провідній діяльності цього віку - грі, з залученням основних елементів навчальної:

  • довільність;

  • вміння сприймати навчальне завдання;

  • керованість психічними процесами;

  • вміння планувати свої дії;

  • організованість;

  • самостійність;

  • уміння контролювати себе (самоконтроль). Новий вид діяльності, у даному випадку - навчальна, не надбудовується механічно на попередню - ігрову, ос­кільки наявність психологічних передумов, що зароджу­ються у грі, ще не визначає психологічної готовності до оволодіння навчальною діяльністю, вона з'являється як наслідок цілеспрямованого формування.


2.2.Види навчальної діяльності
У структурі педагогічного процесу, побудованою за особистісно

орієнтованою моделлю, виділяють такі складові:



  • партнерська взаємодія;

  • гурткова, студійна робота;

  • індивідуальна робота у повсякденному житті;

  • пошуково-дослідницька діяльність;

  • заняття різних видів

Розглянемо одну з форм роботи з дітьми старшого дошкільного віку - заняття різних видів. Зміст занять визначається з урахуванням знань дітей і програмових вимог, проте обов'язковим є додержання принципу логі­чної послідовності педагогічної діяльності. Так, навчати порівнювати числа можна лише за наявності в дітей умінь порівнювати множини (групи) предметів; навчати скла­дати оповідання чи розповіді - навчивши складати розповіді-описи про іграшки, живі об'єкти, предметні та сю­жетні картинки.

Важливим принципом навчання є розвивальний, який ставить дитину в умови активної й свідомої діяльності. Особливого значення надається дидактичним, сюжетно-рольовим, творчим іграм, діям з предметами, які діти можуть розташовувати, переставляти, комбінувати в пев­них взаємовідношеннях, спостерігати, та на основі влас­них вражень робити висновки.

Реалізація розвивального навчання передбачає турбо­ту педагога як про дозування часу на занятті під час зас­воєння того чи іншого матеріалу, так і добору форм, ме­тодів і прийомів цього засвоєння.

У навчальній діяльності можна використовувати різні організаційні форми роботи:



  • фронтальні (вся група);

  • підгрупові (8-15 дітей);

  • індивідуально-групові (4-8 дітей);

  • індивідуальні (2-4 дітей).

До фронтальної форми проведення занять педагог вдається, коли потрібно, щоб відповідну інформацію обо­в'язково сприйняли і засвоїли всі діти одночасно. На по­чатку навчального циклу, ще не знаючи дітей, педагог має змогу в ході фронтальної роботи вивчити їхні особливості: слух, зір, психічні процеси, реакцію, темп роботи, пове­дінку. Фронтальні заняття допомагають не тільки вия­вити їх, а й психологічно та педагогічне осмислити, щоб на цій основі будувати наступні заняття.

Індивідуальну роботу варто здійснювати у двох на­прямках:

• для підтримання у дітей постійного інтересу до навчан­ня (кожна дитина виявляє властивий їй інтерес, від чого вона почуває задоволення виконаною роботою);

• для надання конкретної допомоги кожній дитині (підбір диференційованого матеріалу, розробка про­грам індивідуального розвитку дитини).

Елементи групової форми роботи доцільно застосову­вати на заняттях з малювання, ручної праці, конструю­вання, у роботі з дитячою літературою, під час навчаль­них прогулянок, рухливих ігор. Тут педагог поступово привчає дітей колективно (в групах) домовлятися, яку роботу (малюнок, аплікацію) вони хотіли б виготовити чи в яку гру погратися; з яких частин складається; скільки потрібно виготовити елементів для кожної частини; хто братиме на себе керівництво тощо. Правильне поєднання різних форм організації дітей на занятті допомагає підтримувати активну участь кожної дитини в навчаль­ному процесі.

Розташування дітей за столами під час занять у виг­ляді класу не дуже доречне, краще, якщо педагог перебу­ватиме поруч з дітьми, буде для них прикладом для вико­нання завдань. Дітей можна розміщувати колом, півко­лом, у довільній формі.

Серед методів і прийомів роботи на заняттях провідна роль належить ігровим, які виконують певні функції:

- переключають увагу дітей від гри до заняття;

- викликають інтерес до виконання завдань, спонука­ючи проявляти старанність, акуратність;

- дозволяють вправляти дітей при виробленні певних навичок;

- допомагають засвоїти "нецікавий" зміст.

Ігрові прийоми поєднуються з іншими: обстеження, спостереження, вправи, запитання, пояснення, показ, вказівка, вирішення проблемних ситуацій тощо. Не вар­то у роботі з дітьми 6-го року життя переносити методи та прийоми навчання в початковій школі. Вихователь (вчи­тель) повинен бути активним учасником чи не кожного виду діяльності (завдання, вправи), що пропонуються дітям, адже "домашні" діти не одразу навчаються слуха­ти, розуміти й виконувати умову (вказівку, інструкцію). У цих дітей на столах поруч з олівцями можуть лежати лялька чи машинка, в перші дні окремі діти виявляти­муть небажання йти на заняття, але педагог повинен вра­ховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Дитина дошкільник завжди сподівається на підтримку до­рослого, тому перші успіхи треба схвалювати. Це допо­магає дитині зосередити увагу, зацікавлює її.

З дітьми цього віку доцільно використовувати такі види занять.

За змістовими напрямами роботи:



  • фізичного розвитку (валеологія, ОБЖД, фізична культура);

- пізнавального розвитку (ознайомлення з навколишнім світом, природою,

формування елементарних математичних уявлень);



  • мовленнєвого розвитку (навчання елементів грамоти);

  • художньо-естетичного розвитку (образотворча діяльність, музична, театралізована та художня література).

За дидактичними цілями:

  • на повідомлення нової інформації, формування нових знань і вмінь;

  • на закріплення знань і раніше отриманих умінь, систематизацію накопичуваного досвіду;

  • змішані;

  • підсумково-контрольні.

Оцінювання знань дітей на занятті здійснюється сло­весними заохочуваннями, роз'ясненнями, пропозиціями; оцінюється не особистість, а її діяльність.

Позитивна, змістовна оцінка передбачає:

а) постійне доброзичливе ставлення до дитини як осо­бистості;

б) позитивну оцінку зусиль дитини, спрямованих на розв'язання будь-якого завдання (навіть тоді, коли вони не дали позитивного результату);

в) конкретний аналіз труднощів, з якими стикається дитина, і допущених нею помилок;

г) чітке пояснення, як можна поліпшити досягнутий результат.

Особливо важлива оцінка діяльності дітей на першому етапі навчання, коли "домашні" діти потребують підтрим­ки, уваги, заохочення їх зусиль. Можна оцінювати робо­ту усієї групи за допомогою висловлювань улюблених дітьми персонажів казок, мультфільмів, розкриваючи як позитивне в роботі, так і негативне, накреслюючи шляхи подолання труднощів і недоліків. Недоцільно заохочува­ти дітей великою кількістю різноманітних фішок, адже похвала перед дітьми, виставка дитячих робіт виклика­ють більший інтерес до навчання, бажання вчитися, ви­конувати завдання краще.

Одним з шляхів впровадження принципу особистісно орієнтованого підходу в педагогічний процес є комплекс­не вивчення можливостей розвитку дітей, а саме:

1. Вивчення особливостей розвитку дитини (за показ­никами готовності дітей до школи та орієнтовними показниками нервово-психічного розвитку 5-6-річних дітей).

2. Розробка програми індивідуального розвитку дитини.

Вивчення особливостей розвитку дітей здійснюється двічі протягом навчального циклу:

• на початку(жовтень). Мета - визначення об'єму та якості знань, рівня вмінь та навичок, особливостей пізна­вально-вольової активності, розробка програми інди­відуального розвитку;

• в кінці (травень). Мета - визначення рівня готовності дитини до навчання в школі та компетентності дітей за освітніми лініями(заповнення карти компетентності).

Отже, принцип гуманістичної педагогіки пронизує всі види діяльності дошкільника (навчальну, ігрову, само­стійну, трудову) і реалізація його здійснюється через осо­бистісно орієнтований підхід до організації життєдіяль­ності дитини.



2.3. Умови ефективної організації освітнього процесу
Спираючись на основні завдання дошкільної освіти, які визначені у програмі «Українське дошкілля», орієнтуючись на критерії компетентності дошкільника, які визначені у Базовому компоненті дошкільної освіти та Коментарі до нього, вихователь при складанні навчально-виховних планів повинен:

  • врахувати психологічний вік дитини як інтегровану характеристику специфічних для кожного етапу стосунків дитини з дорослими, ієрархії видів діяльності, новоутворень свідомості і особистості. На думку провідних фахівців паспортний вік не є надійним критерієм визнання реального рівня, якого досягла у своєму розвитку дитина (діти однієї і тієї самої вікової категорії можуть істотно різнитися в цьому між собою);

  • врахувавши індивідуальні особливості дітей і реалізувати індивідуальний підхід до них, врахувавши індивідуальну історію життя

( біографію, умови життя родини, кількість в ній дітей, освітнього рівня батьків, тощо);

  • спрямувати свою увагу на формування в дошкільника цілісної картини світу в єдності всіх освітніх ліній, елементарної форми світосприйняття – реалістичного й оптимістичного, яке визначає можливості організації набутих знань і управління своєю діяльністю;

  • забезпечити під час навчально-виховного процесу розвиток і саморозвиток дошкільника (змістити акценти з дорослого як організатора педагогічного процесу на дитину як об’єкти основної турботи, на її життєдіяльність);

  • врахувавши активність дошкільника зі своїм індивідуальним досвідом та особливим сприйняттям світу. Такий перехід передбачає ставлення педагога до дитини як до особи, яка має право на власний вибір, прийняття самостійного рішення, на свої переваги та особистий час, на задоволення основних потреб, можливість усамітнитися, на відстоювання власної гідності; сприяти розвитку креативних здібностей, творчого ставлення дитини до життя;

  • ґрунтуватись на принцип природовідповідності, який має стати одним із основних в організації дитячої життєдіяльності і забезпечити ритмічність у зміні форм, етапів інтенсивності буття дошкільника. Це допоможе зберегти його психічне здоров’я, врівноважити буття дитини, створити комфортні й корисні для її повноцінного розвитку умови. Це передбачає право педагога коригувати послідовність, тривалість та інтенсивність запланованих заходів за складних погодних умов та особливих причин, які позначаються на стані дітей.

Педагог виступає не лише як наставник і вихователь, а як людина, яка протягом певного часу проживає спільне з дитиною життя, плекає її душу, відповідає за екологію її особистості, забезпечує почуття рівноваги й безпеки, комфорту й затишку. Важлива функція вихователя – зберегти захисні сили дитячого організму, пом’якшувати жорстокі виливи довкілля на нього; уникати штучної загальності, конкурентності, екстремальності в щоденному бутті; спрощувати процес соціалізації дошкільника, імтимізувати його життя, підтримувати безпечну для нього дистанцію та, бажання визначати своє місце серед інших. Провідною ідеєю роботи педагога має стати ампліфікація, тобто оптимальне використання ним можливостей кожного віку для повноцінного розвитку дитини. Вона зміщує акценти з проблеми підготовки майбутнього шкільного життя та проблему забезпечення змістовного сьогодення. Поняття ампліфікації істотно відрізняється від нав’язувальної сьогодні ідеї форсованого, надто раннього навчання, штучного пришвидшення процесу дорослішення дитини, небезпечного для її здоров’я.

Тому в Базовому компоненті підкреслено самоцінність дошкільного дитинства, визначено його основну роль у становленні особистості та відмінність від шкільного віку. Дошкільний заклад названо інститутом соціалізації, а не школою для малят. Його основне призначення – навчити дитину основ науки життя, а не подавати знання з окремих предметів.

У перший місяць перебування дітей в дошкільній групі відбувається адаптація їх до приміщення групи, до особи вихователя, до колективу дітей, до режиму, за яким організовується їх життєдіяльність в групі, школі тощо. Тому вихователю слід продумати не тільки цікаві, а й доступні форми організації діяльності дітей. Це можуть бути :



  • рухливі ігри, які не потребують особливого вивчення правил;

  • прогулянки, де вихователь залучає дітей до спільних спостережень за об’єктами живої та неживої природи;

  • читання та показ за допомогою різних видів театру улюблених казок;

  • організація самостійної ігрової діяльності дітей;

  • спілкування з дітьми.

Це дасть можливість педагогу організувати дітей підгрупками, а пізніше і цілою групою та підвести до спільної навчальної діяльності.

Реалізація оновленого змісту дошкільної освіти регламентується

сьогодні Базовим компонентом (державним стандартом), Державною базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі» як основною програмою, що визначає нові цілі та тактику освітнього процесу, та низкою додаткових програм, зокрема, програмою «Впевнений старт».

Названі документи забезпечують виконання важливого соціального замовлення - створення умов для здобуття обов’язкової дошкільної освіти дітьми, які досягли 5-річного віку.

Комплексна додаткова програма розвитку дітей старшого дошкільного віку «Впевнений старт» була підготовлена на виконання наказу МОНмолодьспорту України «Про програмно – методичне забезпечення організації роботи з дітьми старшого дошкільного віку» від 14.10.2010 р. № 952.

Програма визначає «...орієнтири змістового наповнення освітньої роботи з 5-річними дітьми під час перебування їх в умовах педагогічного впливу спеціалістів з дошкільної освіти та вільної організації дитячого буття в родинах... Тому цією програмою можуть керуватись як допоміжною, додатковою до Державної базової, вихователі дошкільних навчальних закладів, різноманітних груп короткотривалого перебування, педагоги, задіяні для організації роботи консультаційних пунктів при навчальних закладах чи управліннях (відділах) освіти, а також соціальні педагоги та батьки, сімейні педагоги (гувернери)».

Державна базова програма та програма «Впевнений старт» мають єдині концептуальні засади, що орієнтують педагогічний загал на особистісний розвиток дитини, формування її життєдіяльної, свідомої, креативної позиції, що гарантуватиме їй достатню і необхідну компетентність.

ІІІ. Сучасні підходи до організації навчальної діяльності

3.1 Міні-заняття

В умовах різновікового колективу міні-заняття дадуть можливість вихователю проводити роботу з дітьми п’ятирічного віку окремо від інших дітей. Адже міні-заняття не завжди потребують залучення до діяльності всієї групи вихованців, а здебільшого орієнтовані на невелику підгрупу дітей, які проявляють інтерес, готовність до конкретного виду діяльності (індивідуально-груповий спосіб організації). Кількість таких занять, змістове їх наповнення зумовлюються віковими особливостями. Протягом дня можна проводити 5, 10, 20 чи й більше індивідуальних, групових і колективних міні-занять або, іншими словами, фрагментів розвивально-виховної зайнятості дітей, під час яких розкриватиметься запланована тема. Якщо ж навчального матеріалу, форм і видів роботи достатньо і інтерес дітей не спадає, цю тему можна розглядати протягом кількох днів, що не тільки допоможе різнобічно її розкрити, зануритися в проблему, а й обрати способи, час, визначити тривалість, які враховували б бажання, наміри, вподобання кожної дитини. Але міні-заняття не підміняють та не перекривають інші види, форми педагогічного впливу, не збільшують тривалість організованого пізнавального процесу. Навпаки, вони вивільняють час для самостійного пізнання, дослідження, вибору часу й місця виконання завдання-пропозиції, надають дитині можливість самодозування інформації, самостійного вибору діяльності, партнерів. Зміст міні-занять проникає в усі сфери життєдіяльності, змістові лінії, відбивається в усіх видах активності особистості.

Міні-заняття може бути:

- спланованим, спонтанним (не запланованим заздалегідь, без попередньої підготовки), ситуативним;

- фіксованим у часі, або ж його тривалість може визначатися інтересами і бажаннями дітей;

- індивідуальним, груповим, фронтальним;

- ініційованим дітьми чи педагогом;

- синтезованим за видами (розповідання казок, розігрування сюжетів фольклорних форм, описування емоційного змісту ситуації спілкування дійових осіб, характеру персонажів);

- варійованим у змінності видів діяльності: ігрової, пізнавальної, музичної, театральної, спілкування тощо.
3.2. Інтеграція – ефективна форма організації навчальної діяльності
Сучасній освітній системі притаманна інтеграція, що традиційно розуміють як об’єднання та взаємопроникнення елементів одного об’єкта в структуру іншого, у результаті чого з’являється принципово новий об’єкт зі своїми. Властивими саме йому, особливостями організації.

В педагогіці цим терміном позначають і процес, і спосіб органіхації, і принцип, і підхід.

Щодо видів діяльності,які використовуються на одному занятті, то відбувається їх поєднання. Прагнучи якнайповніше та якнайглибше розкрити обрану тему, вихователь добирає ті види діяльності й способи педагогічної дії, які найбільше сприятимуть цьому.

Прогресивність інтеграції полягає в тому, що вона дає змогу узгодити різноманітні форми та системи навчання, досягнути наступності, цілісності та найефективнішого комплексного розв’язання методичного забезпечення освітнього процесу, тобто увага акцентується на взаємопроникненні одного об’єкта в структуру іншого. Стрижневою в інтегрованому занятті є тема-образ, яка розкривається через різні види діяльності. Саме тематичний образ стає стрижнем, навколо якого розгортається пізнавальна діяльність дітей. Важливо навчити дошкільнят замислюватись над суттю ключового слова, відчувати і усвідомлювати його численні зв’язки з дійсністю, що сприяє формуванню цілісного світобачення. Значущим тут стає процес пізнання, те, як вихователь разом із дітьми доходить до суті пізнання. І не вихователь, а діти разом із вихователем поступово розкривають тему-образ засобами різних видів діяльності.

Інтегровані заняття спрямовані на збагачення життєвого досвіду дошкільника, спрямовані на формування практичної компетентності дітей, сприяють їхньому пізнавальному розвитку, а також дають змогу кожному дошкільнику вибирати справу до душі, приймати самостійні рішення, що передбачено Базовою програмою. Інтегроване заняття триваліше за традиційне. Проте, оскільки чергуються різні види діяльності, активність дітей має хвилеподібний характер, і час для них минає не помітно. Єдиний критерій щодо визнання тривалості заняття – працездатність вихованців, їхня зацікавленість,залучення до процесу. Заняття має закінчитися за хвилину до того, як діти цього можуть захотіти. Тоді діяльність на ньому завжди буде для них бажаною. Досвід роботи в групі короткотривалого перебування вказує на те, що найлегше відбувається інтеграція на основі поєднання завдань логіко-математичного, мовленнєвого, пізнавального, соціально-морального, художньо-естетичного циклу, оскільки на їх основі відбувається оволодіння основами науки життя.

Отже, під інтеграцією розуміємо процес та результат поєднання окремих елементів навчання й виховання в єдину цілісну систему для одержання якісно нового результату дошкільної освіти.

Інтегрований освітній процес має конструюватися за принципами:


  • доступності;

  • науковості;

  • послідовності;

  • системності;

  • цілісності;

  • логічності;

  • вертикального тематизму.

Щодо планування й запису інтегрованого заняття , то тут є свої особливості. З огляду на те, що на ньому актуалізується багато знань, які потребують на різних рівнях засвоєння(ознайомлювальному, етапі засвоєння, закріплення), після визначення теми-образу заняття слід назвати пріоритети розділів програми.

Організовуючи навчальну діяльність, рекомендую систематично використовувати завдання з ТРВЗ, експерементально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи і прийоми, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці. Слід поєднувати вербальні, наочні та практичні методи, відводити належне місце продуктивним видам діяльності, у яких дошкільник здатен до самовираження й самореалізації(малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. З урахування різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних інтересів окремих дітей доцільно диференціювати роботу з ними на заняттях та в повсякденному житті, об’єднуючи дітей у підгрупки та добираючи для кожної з них навчальний матеріал різного змісту, складності та відповідні методи та прийоми.


ІV. Форми організації педагогічної роботи
Дошкільні групи короткотривалого перебування нашого району формуються здебільшого з дітей 4-5-6-тирічного віку. Правильна організація діяльності в різновіковій групі – важлива умова досягнень поставленої мети. Пропонуємо кілька форм та прийомів організації педагогічної діяльності:

  • послідовна (заняття проводяться для кожної вікової групи - завершивши роботу з однією підгрупою педагог переходить до іншої. Застерігаємо від дублювання змісту, форм роботи в кожній підгрупі – цей підхід не тільки не розвивальний, а статичний, а подекуди гальмівний. Кожна група потребує свого змісту роботи);

  • одночасна (дві підгрупи або одна з підгруп розпочинають фрагмент діяльності та одночасно, чи майже одночасно закінчують. Педагог має майстерно варіювати, комбінувати види діяльності задля збереження інтересу кожної дитини та відповідно продумати навантаження з врахуванням вікових особливостей дітей);

  • паралельна (кожна підгрупа дітей одночасно, проте окремо одна від одної, залучена до різних видів діяльності з різним змістом. Форми, послідовність і способи використання ігрового, дидактичного матеріалів, посібників – різні. Завершує свою діяльність кожна підгрупа в різний час);

  • послідовно-одночасна форма організації поєднує в собі елементи послідовної та одночасної форм(починають діяльність старші діти, а через деякий час залучаються молодші. Передбачається планування та реалізація для двох підгруп однієї теми або близьких до дочерних тем);

  • одночасно - послідовна теж поєднує в собі елементи послідовної та одночасної форм(починають діяльність водночас молодші і старші діти, а через деякий час молодші завершують або переривають діяльність, а старші продовжують);

  1   2


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка