Департамент освіти І науки, молоді та спорту Закарпатської обласної державної адміністрації Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти Активізація



Скачати 155.08 Kb.
Дата конвертації04.03.2016
Розмір155.08 Kb.


Департамент освіти і науки, молоді та спорту

Закарпатської обласної державної адміністрації

Закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти

Активізація творчої діяльності учнів

на уроках трудового навчання

та в позакласній роботі

Худанич Наталія Іванівна

вчитель трудового навчання

Чопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1

вища освіта

спеціаліст вищої категорії, 2011 р.



2013 рік
Автор: Худанич Наталія Іванівна, 1975 р.н., вчитель трудового навчання Чопської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 Чопської міської ради Закарпатської області.

Освіта – вища.

Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст вищої категорії», 2011р.

Адреса: 89502 Закарпатська область, місто Чоп, вулиця Берег 18/77

Телефон: 0506708426
Досвід представлений такими матеріалами:

  • теоретичний матеріал;

  • розробки уроків;

  • розробки виховних заходів;

  • презентації;

  • творчі проекти;

  • творчі завдання.

Місцезнаходження даних матеріалів: 89502 Закарпатська область, місто Чоп, вул. Шкільна 12, Чопська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1.

Досвід розглядався на шкільному методичному об’єднанні вчителів трудового навчання.



Рецензент: Тяскайло Г. І., завідувач кабінету методики виховної та позашкільної роботи.
Важливою проблемою сьогодні залишається питання урізноманітнення навчального процесу, створення умов для творчості учнів, можливості проявити себе, розширення сфери їх інтересів. Сучасним учням доступні найрізноманітніші джерела інформації, але часто саме наявність готової інформації сприяє розвитку пасивності. Зникає прагнення до пошуку, пізнання, творчості, тобто діяльності. Для цього процес навчання має бути сконструйований з максимальним наближенням до запитів і можливостей дитини.

Все це є досить актуальним і потребує нашої уваги. В представленій роботі розкрито актуальність активізації навчально-пізнавальної діяльності, описуються методи активізації творчої діяльності учнів на уроках трудового навчання та в позакласній роботі.

В роботі розглядаються такі методи активізації творчої діяльності, як метод проектів, інтерактивні методи, методи використання ІКТ, метод гри. Аналізується, на яких етапах уроку та при вивченні яких тем доцільно використовувати дані методи, як правильно організувати роботу класу в залежності від їх підготовки, інтересів, бажань, вікових можливостей. Визначаються вимоги до методів.

Для підтвердження теорії використовуються розробки уроків, позакласних заходів, презентації, різні цікаві завдання та ідеї.



Анотація
Головною метою трудового навчання є формування технологічно освіченої особистості, яка може реалізувати себе в самостійному житті, професійно самовизначитися і знайти своє місце в сучасному суспільстві. Досягнення цієї мети передбачає пошук та застосування методів навчально-виховного процесу, спрямованих на розвиток творчої особистості.

В роботі «Активізація творчої діяльності учнів на уроках трудового навчання та в позакласній роботі» розглядаються такі методи навчання:

1. Метод проектів.

2. Інтерактивні методи навчання.

3. Метод використання комп’ютерних технологій.

4. Метод гри.

Звертається увага на важливість застосування даних методів для активізації творчої діяльності учнів; вказується, на яких етапах уроку та при вивченні яких тем їх доцільніше використовувати. Даються рекомендації щодо організації навчання в малих групах та застосування ІКТ на уроках трудового навчання. Визначаються вимоги до даних методів з метою їх ефективного впровадження в педагогічну діяльність учителя.

В додатках представлені розробки уроків та позакласних заходів з використанням вищевказаних методів.

Даний педагогічний досвід призначений для ознайомлення вчителів, які працюють в загальноосвітніх школах, стикаються з проблемою активізації творчої діяльності учнів на уроках; бажають іти в ногу з часом, розвиватися, вчитися чомусь новому, творчо працювати, досягати високих результатів у своїй роботі; шукати дієві способи зацікавити учнів, зробити так, щоб школярів не потрібно примушувати працювати, а вони самі цього прагнули.

Зміст
1. Вступ. Обґрунтування актуальності досвіду, визначення провідної

ідеї, практичної значущості та завдань досвіду………………………..5
2. Науково-теоретичне обґрунтування проблеми………………………...6

3. Технології впровадження досвіду

2.1 Проблеми процесу навчання………………………………………..6

2.1 Метод проектів………………………………………………………..7

2.2 Інтерактивні методи навчання……………………………………..7

2.3 Метод використання комп’ютерних технологій……………........8

2.4 Метод гри……………………………………………………………..9
4. Результативність досвіду……………………………………………….10
5. Бібліографія…………………………………………………………........12

Найперше, що має зробити вчитель,-

це розвинути в учня дух допитливості.

Д. Мендєлєєв


До знань не з примусу, а через цікавість

О. Захаренко


Вступ

Завданням сучасної школи є виховання компетентної особистості, яка володіє не лише знаннями та високими моральними якостями, а й озброєна необхідними компетентностями, що забезпечують її здатність мобільно реагувати за запити часу, гармонійно взаємодіяти з інформаційно-технологічним суспільством, що швидко розвивається. Предмет «Трудове навчання» є однією з найважливіших складових частин системи навчання та виховання учнів, підготовки їх до самостійного суспільно корисного життя, професійного самовизначення. Ринок праці вимагає творчого, працьовитого, конкурентоспроможного фахівця, який уміє працювати у колективі, вирішувати складні завдання, креативно підходити до розв’язання тих чи інших задач. Тому сучасна технологічна освіта школярів має бути гнучкою і пристосованою до технічних, економічних, соціальних потреб суспільства, спрямованою на те, щоб допомогти випускникам шкіл у професійному самовизначенні, оволодінні методами творчої діяльності в умовах ринкової економіки.



Актуальність досвіду зумовлена новими освітніми стандартами, які забезпечують вдосконалення навчально-виховного процесу і визначається необхідністю створення умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня, формування та розвитку творчої ініціативи, пошуку, наповнення трудової діяльності учнів інтелектуальним змістом. Так як будь-яка діяльність матиме успіх тільки в тому випадку, якщо її учасники зацікавлені в результатах і беруть у ній безпосередню участь, активізація творчої діяльності учнів на уроках та в позаурочний час є необхідною умовою для досягнення найкращих результатів. На мою думку, становлення творчої особистості можливе завдяки розвитку її творчих здібностей у навчальній діяльності на основі використання активних способів організації навчально-пізнавальної діяльності, тому для своєї роботи я обрала тему «Активізація творчої діяльності учнів на уроках трудового навчання та в позакласній роботі».

Провідна ідея досвіду - поєднання традиційних методів навчання та сучасних технологій для формування компетентної особистості, здатної критично мислити, творчо підходити до розв’язання проблем, шукати та аналізувати інформацію, робити висновки, уміти адаптуватися в соціумі і самостійно та творчо працювати.

Практична значущість досвіду полягає в застосуванні ефективної методики, яка б забезпечувала:

  1. активізацію творчої діяльності учнів на уроках трудового навчання;

  2. підвищення мотивації та пізнавальної активності учнів;

  3. озброєння учнів міцними знаннями, уміннями та навичками, підготовку їх до життя в соціумі;

  4. створення оптимальних умов для роботи з дітьми з різним рівнем сприйняття, різними творчими здібностями, практичними можливостями.

Для досягнення кращих результатів я ставлю перед собою наступні завдання:

  1. вивчити сучасний стан проблеми;

  2. ознайомитися з новітніми методиками та прийомами навчання, визначити дидактичні можливості та ефективні умови їх застосування на уроках трудового навчання;

  3. практично застосовувати новітні технології в навчально-виховному процесі;

  4. доповнювати систему методичних прийомів власними напрацюваннями;

  5. створювати умови для всебічного гармонійного розвитку учнів, максимального розкриття їх творчого потенціалу;

  6. залучати учнів до самостійної творчої праці.

Предметом мого дослідження є форми та методи організації навчально-виховного процесу для формування компетентної особистості, максимально готової до життя в соціумі, а обєктом дослідження – учасники навчально-виховного процесу.
Науково-теоретичне обґрунтування проблеми

Проблему активізації творчої діяльності учнів у навчально-виховному процесі вивчали вітчизняні та зарубіжні педагоги та психологи минулого століття та сучасності: В.Кілпатрик, С.Т.Шацький, В.В.Ігнат’єв, В.О.Сухомлинський, Ш.О.Амонашвілі, Л.С.Виготський, Н.В.Слюсаренко, Г.Г.Шляхова, І.П.Підласий, Г.О.Сиротенко та ін. Ознайомившись з сучасними педагогічними теоріями і технологіями, застосовуючи їх в своїй викладацькій діяльності, адаптуючи до уроків в тому чи іншому класі, найбільш ефективними, на мою думку, є:



  1. технологія проблемного навчання;

  2. проектна технологія;

  3. технологія інтерактивного навчання;

  4. інформаційно-комунікаційні технології;


Технології впровадження досвіду

Спостерігаючи за діяльністю учнів на уроках трудового навчання, я виділяю такі проблеми:

1) відсутність у деяких учнів внутрішньої мотивації до навчальної діяльності;

2) учень працює за шаблоном, не проявляє творчість, ініціативу;

3) в учнів важко виходять різні трудові дії і діти відчувають страх перед практичною діяльністю;

4) небажання працювати на уроці, інертність;

5) учень виконує завдання заради оцінки, немає прагнення до самовдосконалення.

Ці проблеми я вирішую за допомогою проектної методики, інтерактивних методів навчання, методів використання ІКТ та методу гри.

Виготовлення різноманітних виробів (проектів), які використовуються в сучасному житті, є найкращим способом мотивації навчання, ураховує потреби та можливості дітей у залежності від індивідуальних та вікових особливостей, здібностей учнів, дає можливість індивідуалізації та диференціації навчання, розвиває творче мислення, поєднує шкільні знання та застосування їх в позашкільному житті на практиці. Наприклад, під час вивчення модуля «Технологія української народної вишивки» я звертаю увагу учнів на те, що вишивка використовувалась не тільки в стародавні часи, а й широко застосовується в сучасному житті для оздоблення предметів домашнього вжитку, одягу, аксесуарів. Дизайнери прикрашають вишивкою легкий та верхній одяг, головні убори, взуття, нижню білизну, купальники, сумочки, косметички, гаманці, ремені тощо. Такі речі є модними, надзвичайно гарними, ексклюзивними, дають можливість виділитися в натовпі, звернути на себе увагу. На підтвердження слів демонструю фотографії з модних журналів, слайди чи відео з показів моди відомих вітчизняних та зарубіжних дизайнерів (Додаток 1). Також пропоную учням принести з дому власний одяг чи аксесуари з елементами вишивки і влаштувати показ моди в класі. Цей вид роботи передбачає попередню підготовку (підбір музики та невелика репетиція), але учні роблять це з великим задоволенням. Таким чином можна мотивувати важливість вміння плести гачком та спицями, оздоблювати одяг тощо.

Щоб розширити коло можливих об’єктів проектування, які будуть посильні і цікаві учням, використовую різні джерела інформації: журнали, книги, телебачення, Інтернет, залучаю дітей до систематичного поповнення «банку ідей». Отримання готового матеріального продукту, який можна продемонструвати іншим, породжує в учнів задоволення працею. Тому захист проектів проводжу у вигляді презентацій, виставок, тематичних конкурсів, часто запрошуючи гостей.

Застосовуючи інтерактивні методи навчання, навчальний процес організовую таким чином, щоб всі учні були задіяні у навчальній і трудовій діяльності, кожен виконував завдання в залежності від наявних знань, умінь, індивідуальних можливостей та інтересів. Учні вчаться вирішувати складні проблеми, виражати власні думки, прислухатись до чужих думок, приймати рішення. Я, як учитель, виступаю лише в ролі більш досвідченого організатора навчального процесу.

Часто використання інтерактивної методики забезпечую в умовах групової і парної форм організації навчально-трудової діяльності. Групову форму організації навчальної діяльності учнів використовую на всіх етапах засвоєння навчального матеріалу, та найбільш результативним є застосування на етапах актуалізації опорних знань та закріплення матеріалу.

Групове навчання здійснюється за різними способами:

1-й спосіб. Усім малим групам задається одне і те саме завдання.

2-й спосіб. Різним групам у класі пропонується виконання різних групових завдань. В основу диференціації може бути покладено рівень складності завдань або їх кількість.

3-й спосіб. Кожна група працює над виконанням частини спільного для всього класу завдання.

4-й спосіб. Парна навчально-трудова діяльність.

5-й спосіб. Іноді виконання групового завдання потребує розподілу навчальної роботи між її учасниками. У цьому разі кожен член групи виконує частину спільного завдання, його виконання обговорюється спочатку в групі, а вже потім виноситься на розгляд усього класу [3].

Комплектуючи групи, обов’язково враховую симпатії, спільність інтересів учнів, а також рівень їх підготовленості. При необхідності в групі назначаю «контролера», який надає допомогу іншим членам групи.

Для активізації творчої діяльності учнів застосовую такі види роботи як «велике коло», «мікрофон», «мозковий штурм», «дебати» тощо.

Сучасне програмне й апаратне забезпечення робить можливим використання на всіх етапах уроку комп’ютерних технологій. Застосування комп’ютерів для підтримки навчального процесу я практикую в таких випадках: для ілюстрації і візуалізації навчальної інформації; демонстрації різноманітних процесів і явищ; поглиблення знань про предметний світ тощо

Доступ до ресурсів мережі Інтернет, широке використання комп’ютерних програм створює умови для формування в учнів уміння здійснювати пошук і обробку інформації, презентувати її, робити урок більш цікавим, насиченим, пізнавальним.

Кожен учнівський виріб – це насамперед творчий проект, який потребує не лише виготовлення, а й гідного представлення, тому учні із задоволенням готують презентації у програмі Power Point для захисту творчих проектів (Додаток 3).

Унаочнення навчального матеріалу – ще один дієвий спосіб використання комп’ютера на моїх уроках. Це робить вивчення складних виробничих і технологічних процесів більш зрозумілим. Ілюстрації особливо необхідні тоді, коли об’єкти не доступні для безпосереднього спостереження, а слово вчителя виявляється недостатнім, щоб сформувати уявлення про досліджуваний об’єкт або явище (Додаток 1).

Використання презентацій на уроках трудового навчання допомагає мені зекономити час на уроці, активізувати учнівську увагу, проілюструвати навчальний матеріал, виділити найважливішу інформацію, продемонструвати поетапне виготовлення виробу, технологічну картку тощо (Додаток 4, 5, 6). Також практикую використання презентацій та відеопрезентацій з майстер-класами по виготовленню тих чи інших виробів. Такі відео демонструють не тільки процес виготовлення виробу, а й кінцевий результат, зразок, до якого повинні наблизитися учні (Додаток 7).

Як переконує аналіз власного педагогічного досвіду, дидактичні можливості застосування комп’ютерних і мультимедійних засобів навчання досить широкі та різноманітні. Вони можуть використовуватися в найрізноманітніших ситуаціях (перед вивченням або після вивчення навчальної теми, на початку або наприкінці уроку, в поєднанні з іншими засобами навчання тощо). Використання комп’ютерних засобів і технологій значно підвищує ефективність навчання, але дані технології не повинні перенасичувати урок, щоб не викликати перевтому учнів та не відволікати від основного завдання.

Важливою метою уроків трудового навчання є не тільки забезпечення учнів необхідними знаннями, уміннями і навичками, а й розвиток пізнавальних інтересів, творчого мислення, виховання любові та поваги до національної культури і традицій. Для вирішення цих завдань практикую використання на уроках сюжетних-рольових ігор, інсценувань, конкурсів, вікторин тощо. Навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках з організацією ігор перетворюється на творчу діяльність. Мій досвід підтверджує, що навіть школярі з низьким рівнем навчальних досягнень прагнуть взяти участь у такій грі. Вони не бояться помилок, бо це гра, стають уважнішими, зібраними і дисциплінованими. Я застосовую ігрові моменти на різних етапах уроку: при перевірці домашнього завдання, актуалізації учнівських знань, вивченні та закріпленні нового матеріалу, а також при перевірці знань з тієї чи іншої теми.

Рольові ігри забезпечують зв’язок з дійсністю. Учні переконуються, що знання, здобуті на уроках трудового навчання, застосовуються в житті. Розігруючи ті чи інші сценки, учні готують себе до правильної поведінки в схожих реальних ситуаціях.

Наприклад при вивченні теми «Поняття про моду, стиль. Урахування модних тенденцій в процесі проектування» учні готують та інсценізують «Модний вирок», або грають в гру «Знайди помилку» (на ілюстраціях або слайдах аналізують комплект одягу та вказують, який елемент використано невдало і чому). До підготовки завдань для гри залучаю учнів, я лише виступаю в ролі консультанта.

Під час вивчення теми «Технологія української народної вишивки» цікаво проходить інсценування «Вечорниці». Ця робота потребує додаткової попередньої підготовки, але звертає увагу учнів на національну культуру та традиції рідного народу (Додаток 2).

Також практикую складання та розв’язування кросвордів, загадок, творчих задач. Ці завдання пропоную під час вивчення будь-якої теми групі учнів або індивідуально, якщо учні упоралися з основним завданням, а також на етапах актуалізації учнівських знань та закріплення нового матеріалу (Додаток 8).

Основна мета уроку-гри – створення такої ситуації, під час якої учні відчувають себе дослідниками, конструкторами, технологами. Завдяки ігровим моментам забезпечується краще засвоєння матеріалу, уміння використовувати набуті знання на практиці; розширюється світогляд учнів, розвиваються пізнавальні інтереси, творче мислення. Учні розуміють важливість праці в житті кожної людини, наочно в цьому переконуються. Але треба звертати увагу, щоб ігри, конкурси, вікторини, відповідали віковим можливостям та інтересам учнів, були доцільні на тому чи іншому уроці, органічно впліталися в структуру уроку і не порушували його цілісність.

Знання і уміння, отримані на уроках трудового навчання, учні демонструють на різноманітних позакласних заходах (Додаток 9). Таким чином, діти зайвий раз переконуються, що уроки трудового навчання міцно пов’язані з життям.
Результативність досвіду

Отже, усі навчальні програми з трудового навчання забезпечують послідовне формування в учнів уявлень про зміст та етапи цілісного процесу проектування і виготовлення виробів, їх підготовку до проектно-технологічної діяльності. Звертається увага на розвиток творчого і критичного мислення учнів, уміння працювати з інформаційними джерелами, різними видами проектно-технологічної документації, свідомо обирати ті чи інші технологічні процеси та трудові прийоми.

При виборі форм та методів роботи з учнями на уроці особливу увагу я звертаю на застосування засобів, що активізують учня, його логічне, технічне та конструкторське мислення (ділові, рольові ігри, аналіз конкретних виробничих ситуацій, проблемний виклад матеріалу). Під час проведення занять включаю в плани уроків розв'язування з учнями творчих задач з елементами конструювання; творчі практичні роботи тощо.

Використовуючи описані форми і методи роботи, я вирішую ряд завдань:


    1. Підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

    2. Створення умов до залучення всіх учнів класу до активної діяльності.

    3. Розвиток критичного мислення учнів, вміння аналізувати, виділяти основне.

    4. Розвиток практичних навичок, уміння застосовувати здобуті знання на практиці.

    5. Активізація творчої діяльності учнів, посилення інтересу до навчання.

    6. Формування прагнення до саморозвитку, самовдосконалення.

Дані методи використовую на уроках різних типів та на всіх етапах уроку. Обов’язково звертаю увагу, щоб методи забезпечували максимальне досягнення мети уроку, глибоке розуміння учнями матеріалу, сприяли активності учнів у навчальному процесі, завдання були зрозумілі та посильні, відповідали віковим та індивідуальним можливостям дітей, особливостям того чи іншого класу.

Формування та подальший розвиток творчого, логічного, технічного та конструкторського мислення учнів на уроках трудового навчання дає змогу виконати загальноосвітні завдання на кожному етапі загальноосвітньої підготовки з урахуванням вікових особливостей розвитку кожної дитини, змісту та доступності навчального матеріалу, його зв'язків з іншими освітніми галузями.

Бібліографія
1. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти.

2. Закон України «Про загальну середню освіту».

3. Коберник О.М. Трудове навчання в школі: проектно-технологічна діяльність. – Х.: Видавнича група «Основа», 2010. – 255с.

4. Концепція розвитку загальної середньої освіти.

5. Навчальна програма «Трудове навчання. 5 - 9 класи. Нова редакція»

/За заг. ред. В. М. Мадзігона// 2010.

6. Навчальна програма з трудового навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи. /В.К. Сидоренко// 2012.

7. Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології. – К.: Видавничий дім «Слово», 2004. – 616с.

8. Сиротенко Г. О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Х.: Основа, 2003. – 80с.

9. Трудове навчання. – 2012. - № 1, 3.

10. Фіцула М. М. Педагогіка. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 1997. – 192с.



11. Шляхова Г. Г. Розвиток творчих здібностей на заняттях з трудового навчання. – Донецьк, 2002. – С.18-25.


Додатки знаходяться в окремій папці «Додатки»



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка