Державні санітарні правила І норми влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерною технікою в навчальних закладах «Державні санітарні правила І норми дсанПіН 5 009-9»



Скачати 86.56 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір86.56 Kb.
Державні санітарні правила і норми влаштування та обладнання кабінетів комп’ютерною технікою в навчальних закладах

«Державні санітарні правила і норми ДСанПіН 5.5.6.009-9» 


  ЗАТВЕРДЖЕНО 


постановою Головного державного
 санітарного лікаря України 
30 грудня 1998р. №9

1. Загальні положення.

1.1.Державні санітарні правила і норми влаштування та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах встановлюють нормативи фізичних чинників, що створюються комп'ютерами при їх роботі.

1.2. Правила містять вимоги до умов розміщення та обладнання кабінетів і комп'ютерної техніки.

1.3. Правила поширюються на всі види персональних електронно-обчислювальних машин і їх складових частин (відеомонітори, системні блоки, клавіатуру, принтери та ін.) та ігрові комплекси, що сконструйовані на основі електронно-променевих трубок,

1.8. Відповідальність за обов'язкове дотримання встановлених цими Правилами гігієнічних вимог і нормативів покладається на посадових осіб, фахівців організацій і фізичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю, розробкою, виробництвом, закупівлею, реалізацією і застосуванням персональних комп'ютерів та ігрових комплексів з використанням комп'ютерів. Відповідальність несуть також фізичні особи та організації, що займаються проектуванням, будівництвом, реконструкцією, оснащенням приміщень навчально-виховних закладів всіх типів і форм власності (державні, відомчі, приватні), призначених для експлуатації персональних комп”ютерів.

1.9. Проектна документація на будівництво і реконструкцію навчальних приміщень для експлуатації ПК повинна бути погоджена і органами Державного санепідемнагляду України. Відкриття кабінетів обчислювальної техніки узгоджується з органами держсанепідем нагляду після проведення необхідних лабораторно-інструментальних досліджень. На кожний кабінет комп'ютерної техніки повинен заповнюватись санітарний паспорт.

1.10. Керівники навчально-виховних та позашкільних закладів всіх типів незалежно від форм підпорядкування і власності зобов'язані привести робочі місця користувачів персональних комп'ютерів у відповідність з вимогами цих Правил.

1.11. Державний санітарний епідеміологічний нагляд за виконанням цих Правил, гігієнічна оцінка на відповідність робочих місць, оснащених персональними комп”ютерами, здійснюється органами і закладами Державної санітарно-епідеміологічної служби України та відповідних науково-дослідних установ МОЗ України.

1.13. При порушенні «Санітарних норм і правил влаштування і обладнання кабінетів комп'ютерної техніки в навчальних закладах та режиму праці на персональних комп'ютерах» винні притягуються до дисциплінарної, адміністративної і кримінальної відповідальності згідно Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», ст. 10,19, 20, 24, 40.

2. Вимоги до приміщень та розташування робочих місць з ПК.

2.1. Приміщення, призначені для роботи з ПК, повинні мати природне освітлення. Орієнтація вікон повинна бути на північ або північний схід, вікна повинні мати жалюзі, які можна регулювати, або штори.


2.2. Не дозволяється розміщувати кабінети обчислювальної техніки у підвальних приміщеннях будинків.
2.3. Кабінети, обладнані комп'ютерною технікою, в навчальних закладах повинні розміщуватись в окремих приміщеннях з природним освітленням та організованим обміном повітря.
Площа на одного працюючого, який працює за ПК, повинна складати не менше 6,0 кв. м, об'єм — не менше 20 куб. м- Площа учбових приміщень з ПК повинна розраховуватись не більш як на 12 чоловік.
2.4. Стіни, стеля і підлога та обладнання кабінетів комп'ютерної техніки повинні мати покриття із матеріалів з матовою фактурою з коефіцієнтом відбиття: стін — 40—50%, стелі — 70—80%, підлоги — 20—30%, предметів обладнання — 40—60% (робочого столу — 40—50%, корпуса дисплею та клавіатури — 30—50%, шаф та стелажів — 40—60%).
2.5. Поверхня підлоги повинна мати антистатичне покриття та бути зручною для вологого прибирання.
2.6. Забороняється використовувати для оздоблення інтер'єру приміщень комп'ютерних класів полімерні матеріали (дерев'яно-стружкові плити, шпалери, що придатні для миття, плівкові та рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик тощо), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини, які перевищують граничне допустимі концентрації.
Вміст шкідливих хімічних речовин в повітрі учбових приміщень з комп'ютерною технікою не повинен перевищувати середньодобові концентрації, що наводяться в «Переліку граничне допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі населених пунктів» № 3086-84 від 27.08.84 р. та доповненнях до нього, які затверджені Міністерством охорони здоров'я».

3. Вимоги до освітлення приміщень та робочих місць

3.1. Приміщення з ПК повинні мати природне та штучне освітлення.


3.2. Природне освітлення повинно відповідати вимогам ДБН В 2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів».
3.3. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватись системою загального освітлення. Як джерела світла при штучному освітленні повинні застосовуватись переважно люмінесцентні лампи.
3.4. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях в кабінетах та класах з ПК освітленість не нижчу, а на екранах дисплеїв — не вище приведених в таблиці 1.

Таблиця 1 Норми освітленості в кабінетах і класах з персональними комп”юторами.

Характеристика роботи Робоча поверхня Площина Освітленість лк. Примітка
Робота переважно з екранними дисплеями ПК
( 50% робочого часу) Екран
Клавіатура
Стіл В
Г
Г 200
400
400 Не вище
Не нижче
Не нижче
Робота переважно з документами
(з екранами дисплеїв ПК менше 50 % робочого часу). Екран
Клавіатура
Стіл В
Г
Г 200
400
500 Не вище
Не нижче
Не нижче
Проходи основні Підлога Г 100 

Примітка: В - вертикальна площина. Г - горизонтальна площина.


3.5. Загальне освітлення повинно бути виконано у вигляді суцільних або переривчастих ліній світильників.
3.6. Для загального освітлення припустимо застосування світильників наступних класів світлорозподілу прямого світла та переважно відбитого світла. Застосування світильників без розсіювачів та екрануючих гратів заборонен30.11.2001р.
3.7. Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та по¬перечній площинах повинна складати не більше 200 кд/кв. м, захисний кут світильників повинен бути не менше 40.
3.8. Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок загального освітлення приймається рівним 1,4.
3..9. Необхідно проводити чищення скла вікон та світильників не менше двох разів на рік, а також заміну перегорілих ламп у міру їх виходу з ладу.
3.10.Співвідношення яскравості між робочим екраном та близьким оточенням (стіл, зошити, посібники і т. ін.) не повинно перевищувати 5:1, між поверхнями робочого екрану і оточенням (стіл, обладнання)—10:1.
3.11. Величина коефіцієнту пульсації освітленості не повинна перевищувати 5%. Газорозрядні лампи повинні застосовуватись в світильниках загального та місцевого освітлення з високочастотними пускорегулюючими апаратами 
3.12. Необхідно передбачити обмеження прямої близкості від джерел природного та штучного освітлення. Яскравість великих поверхонь (вікна, світильники тощо), що знаходяться у полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.
Мірою захисту від прямої блискості має бути зниження яскравості видимої частини їй джерел світла шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робочих місць відносно джерел світла.
3.13. Повинні передбачатись заходи щодо обмеження відбитої блискості на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура).
Яскравість полисків на екрані не повинна перевищувати 60 кд/кв. м. Яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна перевищувати 200 кд/кв. м.

4.Вимоги, що забезпечують захисту працюючих від впливу іонізуючих та неіонізуючих електромагнітних полів та випромінювань.

4.3 Напруженість електромагнітного поля на відстані 0,5 м від будь-якої поверхні відеомонітора не повинна перевищувати гранично допустимих рівнів які наведені у табл..3

Таблиця 3
Діапазон частот Гранично допустимі рівні електричного поля, В/м Гранично допустимі рівні магнітного поля , нТл
5 Гц – 2 кГц 25 250
2 КГц – 400 Кгц 2,5 25
3 МГц - 30 Мгц 25 2,5

Примітка :показники у таблиці введені у дію з 01.01. 2001р

4.3.2. При проведенні вимірювань рівнів електричного пола точки вимірів повинні бути розташовані навколо відеомонітора по окружності з центром посередині дисплея. Відстань від умовної поверхні відіомонітора до тестового зонду (антени вимірювального приладу) повинна дорівнювати 50 см. У діапазоні 5 Гц — 2 КГц вимірювання необхідно проводити у точці, розташованій прямо перед поверхнею дисплея. У діапазонах 2 КГц —400 КГц та 3 МГц— 30 МГц вимІрювання необхідно проводити у чотирьох точках з інтервалом 90°.

При вимірюваннях електричного і магнітного поля екран дисплея необхідно заповнити літерою «Н» у білому відображенні па чорному фоні (чи навпаки).

4.3.4. Контроль рівнів електромагнітного випромінювання відеодисплейних терміналів, ПК та інших електронних дисплейних приладів виконується:

• виробником при проведенні перевірки якості кожного відео-дисплейного терміналу:


• установами санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, що пройшли атестацію з фізичних факторів у Комітеті з питань гігієнічного регламентування МОЗ України, при проведенні вибіркового санітарного нагляду за вІдеодисплейною технікою заводу-виробника та при ввезенні в Україну імпортної продукції;
• майстернями, що ремонтують відеодисплейну техніку, перед здачею останньої замовнику.

4.4. Середня напруженість статичного електричного поля відеомонітора на умовній поверхні обличчя користувача з середніми антропометричними даними на відстані від екрана 0,30 м на осі, нормальній до поверхні екрана, яка проходить через його центр, при відносній вологості повітря не більше 30% не повинна перевищувати 7 кВ/м при тривалості роботи з відіомонітором, що не перевищує 1 годину на добу, та 3,5 кВ/м при більшій тривалості роботи.


4.4,1. Середня напруженість статичного електричного поля відіомонітора на умовній поверхні обличчя користувача з середніми антропометричними данними визначасться шляхом множення показників вимірювача напруженості на поправковий коефіцієнт К, який розраховують за формулою:
К=0, 60 х 0.19хd, де d - розмір діагоналі екрана відіомоніторав, м.

4.5. Потужність експозиційної дози невикористаного іонізуючого випромінювання в будь-якій точці на відстані 0,05 м від всіх поверхонь відеомонітора не повинна бути такою, щоб потужність еквівалентної дози не перебільшувала 0,1 мбер/год.


4.6. Інтенсивність ультрафіолетового випромшювання на відстані 0,3 м від екрану не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400—320 нм — 2 Вт/кв. м, 320—280 нм — 0,002 Вт/кв. м, ультрафіолетового випромінювання в діапазоні 280—200 нм — не повинно бути.

 5. Вимоги до мікроклімату

5.1. В кабінетах та класах учбових закладів, де навчання проводиться із застосуванням персональних комп'ютерів, температура повітря повинна бути 19,5±0,5°С, відносна вологість повітря 60± 5% швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с.


5.2. Рівень іонізованості повітря на відстані 0,3 м від працюючого екрану відеомонітора не повинен бути нижче 200 і більше 50 000 легких позитивних і негативних іонів обох знаків (окремо) в куб. см повітря.
5.3. Оптимізацію іонізованності повітря на робочих місцях рекомендується проводити за допомогою біполярних коронних аероіонізаторів (лампа Чижевського прим.Ц.) зі створенням оптимальних рівнів легких позитивних і негативних аероіонів в межах 1000—3000 іонів в куб. см кожної полярності.
5.4. В кабінетах та класах учбових закладів повинен бути забезпечений 3-кратний обмін повітря за 1 годину. Для охолодження та очищення повітря від пилу в кабінетах та класах можуть бути встановлені побутові кондиціонери, які мають позитивний гігієнічний висновок державної санітарно-гігієнічної експертизи ГСЕУ МОЗ (БК-1500, БК-2000, БК-2500 та ін.).

6. Вимоги, що забезпечують захист працюючого від шуму та вібрації

6.1. Шум, що створюється роботою персональних комп”ятерів у класах, умовно можливо віднести до постійного.


6.2. Параметрами постійного шуму, що підлягають нормуванню, є рівні звукового тиску 8 дБ в октавних смугах частот з середньо-геометричними частотами 16, 31,5, 63, 125, 250, 500, 1000, 2000, 4000, 8000 Гц, рівні звуку 8 дБ.

Класи комп'ютерної техніки рекомендується обладнувати ПЕОМ, корегований рівень звукової потужності яких не перевищує 45 дБ.


6.3. Вібрація на робочих місцях, що створюється ПЕОМ, не повинна бути вище значень, які представлені в табл. 4.

Таблиця 4
Нормативний параметр Середньометричні частоти
октанових смуг Коректовані рівні, в дБ W
 2 4 8 16 31,5 63 
Віброшвидкість 79 73 67 67 67 67 72
Віброприскорення 25 25 25 31 37 43 30


7. Вимоги до обладнання та організації робочого місця

7.1. При конструювашіі ПК та організації робочого місця обладнаного відеомонітором, слід забезпечити відповідність конструкції елементів робочого місця та їх взаємного розташування ергономічним вимогам з урахуванням характеру виконуваної діяльності, комплексності технічних засобів, форм організації праці.


7.2. Основним обладнанням робочого місця з ПК є відеомонітор, клавіатура, робочий стіл, стілець (крісло), допоміжним — пюпітр, підставка для ніг тощо..
7.3. Екран відеомонітора ПК в залежності від висоти символів рекомендовано розміщувати на відстані 400—800 мм від очей користувача.
Для забезпечення точного та швидкого читання інформації в зоні найкращого бачення площина екрану відеомоніітора повинна бути перпендикулярною нормальній лінії зору. При цьому повинна бути передбачена можливість переміщення відеомонітора навколо вертикальної осі в межах ±30° (справа наліво) та нахилу вперед до 85° і назад до 105° з фіксацією в цьому положенні.
7.4. Клавіатура повинна бути зручною для виконання роботи двома руками, конструктивно відокремлена від монітора для забезпечення можливості її оптимального розташування та прийняття раціональної робочої пози.
Висота клавіатури на рівні середнього ряду не повинна перевищувати 30мм. Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу на відстані 100—300 мм від краю, який повернутий до користувача. Кут нахилу до панелі клавіатури має знаходитись в межах від 5° до 15°.
7.5. Конструкція робочого столу повинна забезпечувати можливість оптимального розташування на робочій поверхні обладнання, при цьому треба враховувати його кількість та конструктивні особливості (розмір монітора, клавіатури, пюпітра тощо) та характеру роботи, що виконується.

 


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка