Державний вищий навчальний заклад «університет менеджменту освіти» приходькіна наталія Олексіївна



Скачати 401.23 Kb.
Дата конвертації23.02.2016
Розмір401.23 Kb.


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«УНІВЕРСИТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ»

ПРИХОДЬКІНА Наталія Олексіївна

УДК 378.017: 316.346.2(477)




ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ҐЕНДЕРНОГО ПІДХОДУ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ СТУДЕНТІВ ГУМАНІТАРНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук



Київ – 2008

Дисертацією є рукопис


Робота виконана у Національному університеті «Києво-Могилянська академія» на кафедрі зв’язків з громадськістю, психології та педагогіки, м. Київ
Науковий керівник кандидат педагогічних наук, доцент

Голубєва Марія Олександрівна,

Національний університет

«Києво-Могилянська академія»,

кафедра зв’язків з громадськістю,


психології та педагогіки, доцент
Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник



Лавриченко Наталія Миколаївна,

Інститут педагогіки АПН України,

лабораторія порівняльної педагогіки, завідувач
кандидат педагогічних наук, доцент

Дороніна Тетяна Олексіївна,

Криворізький державний педагогічний

університет, кафедра російської філології

Захист відбудеться «29» січня 2009 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.455.01 у Державному вищому навчальному закладі «Університет менеджменту освіти» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, актова зала.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» за адресою: 04053, м. Київ, вул. Артема, 52-Д.

Автореферат розісланий «30» грудня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О. І. Зайченко



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Комплексне вирішення проблем розвитку суспільства неможливе без створення рівних можливостей для самореалізації особистості незалежно від її статі в будь-якій сфері життєдіяльності.

Велику роль у подоланні негативних проявів ґендерних стереотипів мають відігравати заклади освіти. Особливо вищі навчальні заклади разом з іншими організаціями ґендерної соціалізації визначають можливості особистісного, громадського та професійного вибору.

Разом з тим, практика показує, що в закладах освіти здебільшого поширений статеворольовий підхід, який ґрунтується на розрізненні жінок і чоловіків за психологічними характеристиками і, відповідно, різних підходах до навчання особистості залежно від статі. Такий підхід, фактично, веде до утвердження прихованої нерівності представників різної статі і закріплення у суспільній практиці ґендерної упередженості, ініціювання ґендерно-рольових конфліктів тощо.

Розробка недискримінаційних підходів до освіти та професійної підготовки осіб різної статі потребує комплексних заходів, серед яких важливе місце посідає впровадження ґендерного підходу в освітній процес, у тому числі, в професійну підготовку майбутніх фахівців, який ґрунтується на принципі рівноправності статей, утвердженні рівних можливостей жінок і чоловіків, їх взаємодії на партнерських засадах у різних сферах життєдіяльності. При цьому слід зазначити, що вимоги впровадження ґендерного підходу в суспільну практику підкріплені рядом законодавчих актів. Зокрема, Законом України «Про забезпечення однакових прав і можливостей чоловіків і жінок», яким передбачено правове досягнення паритетного становища чоловіків і жінок у всіх сферах життєдіяльності суспільства, створення умов і можливостей для рівної участі обох статей у прийнятті суспільно важливих рішень.

В освітній практиці ґендерний підхід передбачає організацію досвіду рівноправного співробітництва осіб різної статі у навчально-виховному процесі із заохоченням видів діяльності, що відповідають дійсним інтересам і можливостям особистості, а не стереотипним вимогам до неї як представника певної статі.

Особливо важливим є впровадження ґендерного підходу в процес підготовки майбутніх фахівців гуманітарних спеціальностей, які працюватимуть у системі «людина-людина» і для обрання ефективної стратегії взаємодії з іншими людьми мають враховувати ґендерні особливості особистостей на основі розвиненої ґендерної чутливості і неупередженості.

Разом з тим, можна констатувати наявність проблем, пов’язаних із впровадженням ґендерного підходу в систему освіти України, викликаних рядом суперечностей: між практикою статево-рольового підходу у фаховій підготовці студентів і вимогою переходу до реалізації ґендерного підходу на законодавчому рівні; між об’єктивною потребою реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей і недостатньою розробкою її методичних, змістових основ. Це зумовлює об’єктивну необхідність теоретичного обґрунтування і практичного забезпечення педагогічних умов реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей.

Слід зазначити, що окремі аспекти досліджуваної теми вже були предметом уваги науковців. Так, актуальні питання ґендерної проблематики досліджувалися в працях С.Г. Айвазової, В.П. Агеєвої, Т.В. Говорун, І.А. Жерьобкіної, І.Д. Звєрєвої, О.Б. Кізь, О.М. Кікінежді, В.П. Кравця, Н.В.Лавриченко, Г.М. Лактіонової, Л.І.  Міщик, Л.О. Смоляр, С.Ф. Хрисанової, О.С. Цокур та ін., у тому числі, проблеми ґендерної політики в сфері освіти – Л.В. Гонюкова, Н.В. Грицяк, Л.С. Кобелянська, Т.М. Мельник, Н.Д. Чухим та ін.

Вивчалася проблема впровадження ґендерного підходу у національну освіту (С.Т. Вихор, Т.П. Голованова, Т.О. Дороніна, О.А. Луценко, І.С. Мунтян та ін.), зокрема, психолого-педагогічний аспект його реалізації в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами (О.І.Бондарчук, Л.І.Даниленко, Л.М.Карамушка, В.В.Олійник та ін.), проблеми реалізації у підготовці майбутніх фахівців (С.М. Гришак, І.В. Іванової, П.П. Терзі та ін.).

Разом з тим, проблема визначення педагогічних умов реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей, попри всю її актуальність, не була предметом спеціального дослідження.

Отже, актуальність теми і її недостатнє розкриття у науковій літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Педагогічні умови реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей».

Зв’язок роботи з навчальними програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося відповідно до наукової теми кафедри педагогіки, психології та зв’язків з громадськістю «Психологія та педагогіка експертизи конфліктів в системі державного управління» (№ 01070000975), що входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Національного університету «Києво-Могилянська академія». Тема дисертації була затверджена Вченою радою Національного Університету «Києво-Могилянська академія» 11.11.2005 р. (протокол № 12) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 10 від 26.12.2006 р.).

Мета дослідження: підвищити рівень ґендерної чутливості і неупередженості студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів України шляхом розробки, теоретичного обґрунтування й експериментальної перевірки моделі реалізації ґендерного підходу у їхній фаховій підготовці.

Відповідно до мети визначено основні завдання дослідження:

1. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури визначити стан розробленості проблеми реалізації ґендерного підходу в процесі фахової підготовки студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів України.

2. Дослідити сучасний стан впровадження ґендерного підходу у фахову підготовку студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів України за розробленими критеріями; стратегії та проблеми реалізації.

3. Виокремити педагогічні умови формування ґендерної чутливості студентів гуманітарних спеціальностей під час їхньої фахової підготовки.

4. Науково обґрунтувати, розробити й експериментально перевірити модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей.



Об’єкт дослідження – фахова підготовка студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів України.

Предмет дослідження – педагогічні умови реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів України.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять філософсько-педагогічні аспекти особистісно-орієнтованого навчання в українській педагогіці (В.П. Андрущенко, І.Д. Бех, С.У. Гончаренко, І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, Н.Г. Ничкало, С. І. Подмазін, О.Я.Савченко, В.А. Семиченко, С.О. Сисоєва, О.В. Сухомлинська та ін.); наукові основи ґендерної освіти щодо: визначення загальних проблем ґендерності (Д. Батлер, Ш. Берн, І.А. Бондаревська, І.А. Жерьобкіна, Н.А. Кутова, Л.В.  Малес, Т.М. Мельник, М.С. Свидло, Д. Скот, Р. Хоф, Н.Д. Чухим, О.Р. Ярська-Смирнова та ін.); реалізації ґендерного підходу в навчанні і вихованні (Т.П. Голованова, В.П. Кравець, Л.О. Смоляр, Л.В. Штильова та ін.); питань ґендерної соціалізації особистості (Т.В. Говорун, Т.О. Дороніна, Н.В. Грицяк, І.С. Кон, В.П. Кравець, Н.В. Лавриченко, О.М. Оксамитна, О.С. Цокур та ін.); підготовки викладачів до ґендерного виховання і керівників закладів освіти до впровадження ґендерного підходу в навчально-виховний процес та процес підвищення кваліфікації психолого-педагогічних працівників і робітничих кадрів (С.Т. Вихор, Л.І.Даниленко, І.В. Іванова, Л. М.Карамушка, І.С. Мунтян, В.В. Олійник); впровадження ґендерної складової до змісту освіти (Л.О. Булатова, О.Р. Кісь, І. Костикова, Н.В. Лавриненко, О.А. Луценко, А.В. Митрофанова, О.В.Плахотнік та ін.); проблем ґендерних стереотипів та ґендерних ролей (В.С. Агеєв, С.Г. Айвазова, Т.В. Виноградова, О.А. Вороніна, Т.В. Говорун, П.П. Горностай, І.В. Грошев, О.О. Здравомислова, О.М. Кікінежді, М.І. Пірен, В.А. Суковата та ін.).

Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань було використано комплекс теоретичних та експериментальних методів:

  • теоретичні: аналіз і узагальнення літератури з проблем ґендерності, інтеграції ґендерного підходу у вітчизняну систему вищої освіти, навчально-методичних праць і передового досвіду вищих навчальних закладів освіти щодо впровадження ґендерної тематики в освітній процес; конкретизація сутності ґендерності та специфіки ґендерного підходу як нової методології пізнання педагогічних явищ і концепції педагогічної діяльності; моделювання ґендерно-орієнтованої технології у фаховій підготовці студентів й порівняння її ефективності з традиційною;

  • емпіричні: спостереження, анкетування та інтерв’ювання майбутніх фахівців для визначення рівнів ґендерної чутливості (ґендерної обізнаності і здатності реагувати на порушення ґендерних принципів); аналіз продуктів діяльності (аналіз програм фахової підготовки, вивчення результатів діяльності студентів); педагогічний експеримент (констатувальний і формувальний) з метою визначення педагогічних умов ефективності реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей;

  • статистичні: математична обробка результатів експериментальної роботи (із застосуванням критеріїв Крамера-Уелча та Вілкоксона-Манна-Вітні) з подальшою їх якісною інтерпретацією та змістовим узагальненням.

При проведенні статистичного аналізу використовувались програми Microsoft Office Excel 2007 і «Педагогічна статистика».

Організація дослідження. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилось у чотири етапи впродовж 2004–2008 рр.

На першому етапі дослідження (2004–2005 рр.) проаналізовано теоретичні підходи до визначеної проблеми, розроблено методичну базу дослідження.

На другому етапі (2005–2006 рр.) проведено констатувальний експеримент на масиві студентів гуманітарних дисциплін ВНЗ України із загальним обсягом вибірки 733 особи.

На третьому етапі (2006–2007 рр.)визначено педагогічні умови реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей, на основі яких розроблено відповідну модель.

На четвертому етапі (2007–2008 рр.) – апробовано модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ України. Здійснено порівняльний аналіз отриманих результатів, систематизовано дані, які узагальнено й оформлено у вигляді рукопису дисертації.

Експериментальна база дослідження. На різних етапах дослідно-експериментальною роботою було охоплено 733 студенти гуманітарних спеціальностей («економіка», «політологія», «філологія», «соціологія», «філософія», «історія») різних ВНЗ України (487 студентів Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА), 246 студентів Київського славістичного університету (КСУ)) віком від 17 до 23 років. Проаналізовано навчальні плани факультету гуманітарних наук та факультету соціальних наук і соціальних технологій (НаУКМА), Інституту економіки і управління та Інституту міжнародних відносин і славістики (КСУ).

Достовірність результатів дослідження й зроблених на їх основі наукових висновків забезпечується методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень, відповідністю об’єкту, предмету, мети й завдань дослідження визначеної проблеми, репрезентативністю вибірки, використанням адекватних меті і завданням роботи методам математичної статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що вперше розроблено і науково обґрунтовано модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей; розроблено педагогічні умови формування ґендерної чутливості у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей та критерії її визначення; уточнено поняття «ґендерний підхід у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей» та «ґендерна чутливість студентів»; поглиблено уявлення про умови оптимізації фахової підготовки студентів гуманітарних спеціальностей; набули подальшого розвитку положення про роль ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено технологію визначення рівня ґендерної чутливості студентів; вдосконалено процес професійної підготовки майбутніх фахівців відповідно до вимог ґендерної рівності; розроблено спецкурс «Ґендерні аспекти педагогіки». що сприяє розвитку ґендерної обізнаності і ґендерної неупередженості майбутніх фахівців.

Отримані результати можуть бути використані у процесі викладання курсів «Професійна педагогіка»,«Психологія і педагогіка», «Педагогіка вищої школи» у процесі фахової підготовки студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ України. Апробований у дослідженні методичний інструментарій може стати основою перевірки якості впровадження ґендерного підходу в процес професійної підготовки студентів.



Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації та матеріали досліджень, пов’язаних з її виконанням, доповідались на
21 конференції національного та міжнародного рівня, зокрема: V Міжнародній науково-практичній конференції «Конфліктологічна експертиза: теорія і методика» (22–23 лютого 2006 р., м. Київ), VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Гуманітарні проблеми становлення сучасного фахівця» (22 березня 2007 р., м. Київ), III Міжнародній науково-практичній конференції «Політологічні, соціологічні та психологічні виміри перехідного суспільства: як зробити реформи успішними» (22–24 червня 2006 р., м. Суми), VIII Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми науки і освіти» (28 квітня – 9 травня 2007 р., м. Алушта), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми освіти в суспільстві неосферної епохи (освіта сталого розвитку)» (19–20 квітня 2007 р., м. Київ), XIX Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Ломоносов» (11–14 квітня 2007 р., м. Москва), Міжнародній науково-практичній конференції «Нові технології навчання: психологічні аспекти» (15–16 травня 2007 р., м. Київ), II Міжнародній науково-практичній конференції «Ґендерна політика міст: історія і сучасність» (23–24 травня 2007 р., м. Харків), Міжнародній науковій конференції «Гуманітарна освіта: ґендерний аспект» (25–28 червня 2007 р., м. Санкт-Петербург), VI Міжнародній науково-практичній конференції «Конфліктологічна експертиза: теорія і методика»
(23–24 лютого 2007 р., м. Київ), Міжнародній науково-практичній конференції «Психолого-педагогічні аспекти формування та розвитку майбутнього фахівця» (15–17 лютого 2008 р., м. Миколаїв) та ін.

Результати дослідження обговорювались на звітних наукових конференціях й засіданнях кафедри зв’язків з громадськістю, психології та педагогіки Національного університету «Києво-Могилянська академія» (2005–2008 рр.).

Теоретичні положення та практичні рекомендації впроваджено у навчально-виховний процес Київського славістичного університету (довідка від № 47(6) 24.01.2008 р.), Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Вінниченка (довідка № 316-н від 06.03.2008 р.), Державного вищого навчального закладу «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди» (довідка № 78 від 05.02. 2008 р.), Центру по роботі з жінками Подільської районної державної у місті Києві адміністрації (довідка № 8 від 30.01.2008 р.).

Особистий внесок здобувача в роботі у співавторстві полягає у виокремленні стратегій впровадження ґендерного підходу в освітню практику ВНЗ України.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 9 наукових праць, з яких
8 – одноосібних, у тому числі 5 статей, надрукованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, тези конференцій та методичні рекомендації.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (262 найменування, 7 з них – іноземною мовою) та 5 додатків. Загальний обсяг дисертації – 214 сторінок, з них – 170 сторінок основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 7 рисунків.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, об’єкт, предмет і завдання дослідження, його методологічні основи та методи дослідно-експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, подано інформацію про апробацію і впровадження результатів дослідження.

У першому розділі «Теоретичні передумови реалізації ґендерного підходу у педагогічній науці і практиці» розглядаються сутність феномену «ґендер», передумови виникнення ґендерного підходу в педагогічній науці, особливості розвитку ґендерних досліджень в Україні, специфіка проблеми реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей.

В умовах сучасного розвитку особистості значне місце відводиться освіті, в якій, як і в суспільстві в цілому, мають реалізуватися принципи рівності між усіма людьми, їх незалежность від походження, матеріальних статків, національності, громадянства, віросповідання чи статі.

Починаючи з середини 80-х рр. ХХ ст. в педагогіці застосовується поняття «ґендер», під яким розуміється сукупність цінностей, норм поведінки, ролей, способу мислення чоловіків і жінок, набутих ними в процесі соціалізації.

На основі аналізу теоретичних праць з ґендерної проблематики українських і зарубіжних дослідників (Д. Батлер, Ш. Берн, І.А. Бондаревська, І.А. Жерьобкіна, Н.А. Кутова, Л.В. Малес, Т.М. Мельник, М.С. Свидло, Д. Скот, Р. Хоф, Н.Д. Чухим, О.Р. Ярська-Смирнова та ін.), нами визначено тенденцію розвитку ґендерного підходу до освіти – від традиційної педагогіки до критичної (60-ті рр. ХХ ст.), феміністської (70-ті рр. ХХ ст.) і, власне, ґендерної (80–90-ті рр. ХХ ст.).

Для традиційної педагогіки характерним є формування в процесі освіти і виховання типу особистості, бажаної для існуючої системи соціальних стосунків; для критичної – стимулювання учасників навчально-виховного процесу до сприяння трансформації освіти й усього суспільства; для феміністської – орієнтація на закріплення традиційних статевих ролей; для ґендерної – ставлення до особистості в її розвитку і вихованні вищими за традиційні рамки статі.

Важливо підкреслити, що критична педагогіка ґрунтується на «культурі голосу студентів», традиційна педагогіка – «культурі мовчання студента»; феміністська – «культурі традиційної поведінки статі студента»; ґендерна – «культурі демократичної поведінки студента».

Ґендерна педагогіка розширює демократичні свободи людини і є більш прогресивною для сучасної освіти, особливо для вищої освіти України, яка інтегрується до вимог Болонського процесу, а це означає не тільки дотримання прийнятих в Європі принципів (бакалаврат, магістратура, PhD і т.ін.), але й відкритість новому змісту самої освіти, у тому числі й впровадження в неї ґендерної теорії. Суспільство в цілому має стати ґендерно чутливим, розуміти ґендерні проблеми, шукати шляхи їх вирішення.

Ґендерна педагогіка гуманітаризує освіту, робить її особистісно-орієнтованою, значущою для кожного, хто навчається.

Ознаками особистісно-орієнтованого навчання є: зосередження на потребах особистості; надання пріоритету індивідуальності, самоцінності; співпраця, співдружність, співтворчість між студентами і викладачами; удосконалення педагогічних відносин у бік їх відвертості, емпатійності, духовно-морального єднання; створення ситуації вибору й відповідальності; пристосування методики до навчальних можливостей студента, актуалізація проблеми особистісного зростання особистості як основи її самостійності в оволодінні змістом освіти; стимулювання розвитку й саморозвитку студента.

Перевага ґендерного підходу в процесі навчання порівняно з традиційними підходами полягає у наданні студентам можливості розвивати індивідуальні здібності й інтереси незалежно від належності до конкретної статі, протистояти негативним проявам ґендерних стереотипів, сприяти розвитку ґендерної чутливості.

Ґендерний підхід суттєво відрізняється від традиційного в усіх його елементах, а саме: у сутності, спрямованості і меті освіти; у показниках досягнення мети навчання; в об’єкті педагогічного оцінювання; в умовах навчання і ставленні до студента; він демократизує і гуманітаризує процеси навчання і виховання, сприяє їх особистісній орієнтації.

У ході дослідження нами визначено, що:

– ґендерний підхід в освіті є одним із складових особистісно-орієнтованого підходу до навчання і виховання особистості, враховує її індивідуальні особливості у відповідності зі статтю і припускає на основі цього вибір змісту, форм і методів навчання і виховання, створення розвивального освітнього середовища у відповідності з її природнім потенціалом;

ґендерна чутливість є одним з головних критеріїв успішної реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів і характеризується обізнаністю студентів з ґендерною тематикою, формуванням у них егалітарного мислення, оволодінням навичками роботи з людьми з урахуванням стратегій ґендерної рівності, здатністю реагувати на порушення ґендерних принципів.

Узагальнюючи праці українських і зарубіжних дослідників
(Т.В. Говорун, І.С. Кльоцина, В.П. Кравець, О.А. Луценко, Л.О. Смоляр,
О.Р. Ярська-Смирнова та ін.) нами порівняно статево-рольове навчання з ґендерним і встановлено, що перше орієнтоване на вдосконалення жіночої/чоловічої індивідуальності; друге – передбачає більш широку соціально означену реальність, оскільки «стать» не ідентична «ґендеру». Стать указує на біологічний статус людини; ґендер – на соціально-психологічний з точки зору маскулінності або фемінінності.

Базисом ґендерного підходу є уявлення про те, що майже всі відмінності між статями, що традиційно вважаються природними, мають під собою не біологічне, а соціальне підґрунтя і тому можуть бути враховані при підготовці фахівців у вищих навчальних закладах.

Для вітчизняних вищих навчальних закладів останнім часом характерним є викладання спецкурсів з ґендерної проблематики, проте в них виникає ряд труднощів, визначених нами. Це: невизнання чоловіками наявності ґендерних проблем; наявність слов’янського менталітету, який традиційно ставить жінок на другий план; відсутність підготовлених викладачів.

На допомогу викладачам вищих навчальних закладів (ВНЗ) на початку ХХ ст. представниками різних державних і громадських центрів, фондів,


а також науковцями Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України розроблено базовий курс «Основи теорії ґендеру», рекомендований Міністерством освіти і науки України, в якому ключовими є проблеми методології ґендерного навчання, його соціально-правові основи і психологічні особливості, технології реалізації.

Як показують результати аналітичної обробки навчальної документації ВНЗ, запровадження даного курсу й інших курсів з ґендерної проблематики відбувається не системно.

За результатами констатувального етапу експерименту, в ході якого використовувались авторські анкети і технологія діагностування рівнів ґендерної чутливості, встановлено, що у навчальних програмах і змісті лекцій гуманітарних дисциплін в експериментальних ВНЗ практично відсутні теми з ґендерної проблематики; у списку рекомендованої літератури для опанування предметів гуманітарного циклу практично відсутні праці з ґендерної проблематики; традиційний зміст і форми організації навчального процесу недостатньо сприяють підвищенню рівня ґендерної чутливості студентів, близько 95 % студентів ВНЗ мають низький рівень ґендерної чутливості.

Для реалізації ґендерного підходу в процесі підготовки студентів гуманітарних дисциплін ВНЗ нами виокремлено відповідні стратегії, а саме:



  • розробка ефективних методів навчання для подолання існуючих ґендерних відмінностей;

  • сприяння розвитку досліджень, що мають теоретичну і науково-практичну значимість для розвитку ґендерної рівності;

  • переклад іншомовних текстів і популяризація результатів наукових досліджень з ґендерної тематики;

  • розробка і запровадження спеціалізованих курсів і програм, підтримка існуючих курсів з ґендерної проблематики і поширення досвіду;

  • введення ґендерної складової в освітні стандарти всіх спеціальностей в системі вищої і професійної освіти;

  • створення навчально-методичних об’єднань з ґендерної експертизи навчальної літератури, професійної перепідготовки педагогічних кадрів, а також навчально-методичної бази для викладання основ ґендерних досліджень.

Ґендерний підхід у фаховій підготовці студентів проявляється в спеціальній організації навчального процесу, що забезпечує можливість реалізуватися студентам з властивими їм індивідуальними можливостями, засвоювати соціальний досвід, знання та забезпечувати успішну соціалізацію у суспільстві і соціальну ідентифікацію за ознакою статі.

У другому розділі «Педагогічні умови реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів України III–IV рівнів акредитації та їх експериментальна перевірка» представлені результати дослідження сучасного стану впровадження ґендерного підходу у фахову підготовку студентів гуманітарних спеціальностей, висвітлено педагогічні умови й модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей, визначено мету і завдання формувального етапу експерименту, описано його змістові і процесуальні аспекти.

У ході формувального етапу експерименту визначено такі педагогічні умови реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ:

а) інтеграція ґендерної теорії до змісту базових навчальних курсів гуманітарного циклу;

б) впровадження ґендерних спецкурсів у програму фахової підготовки студентів,

в) у рамках позааудиторної роботи стимулювання участі студентів у роботі державних установ та недержавних громадських організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями забезпечення ґендерної рівності в суспільній практиці;

г) залучення студентів до аналізу ґендерних проблем у процесі застосування інтерактивних методів навчання.

Розроблено модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей (рис. 1), яка включає:



  • мету, завдання, принципи, функції і педагогічні умови формування ґендерної чутливості студентів як основної характеристики реалізації ґендерного підходу в навчанні студентів (концептуальна складова);

  • основні компоненти ґендерної чутливості студентів (ґендерна обізнаність, здатність реагувати на порушення ґендерних принципів) – змістова складова;

  • методику формування ґендерної чутливості студентів (зміст навчання, методи, форми, засоби) – технологічна складова моделі.

Для перевірки ефективності розробленої нами моделі було створено експериментальну (125 осіб) і контрольну групи (123 особи) студентів, кожна з яких складалася з двох підгруп; першу підгрупу склали студенти, що навчалися за спеціальністю «філологія», другу – «соціологія». Члени обох груп мали приблизно однакові соціально-професійні характеристики (проміжні змінні): а) здобували спеціальності «філологія», «соціологія»; б) мали приблизно однаковий вік (17–20 років); в) серед студентів була приблизно однакова кількість чоловіків і жінок (майже порівну) та ін.

В експериментальній групі підготовка мала системний, цілісний характер відповідно до розробленої авторської моделі реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей.

Рис. 1. Модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей ВНЗ України III–IV рівнів акредитації

Реалізація першої педагогічної умови – інтеграція ґендерної теорії у зміст базових навчальних курсів гуманітарного циклу – передбачала введення тем з ґендерної тематики до змісту таких навчальних дисциплін, як «Історія України», «Політологія», «Соціологія», «Психологія і педагогіка» з метою ознайомлення студентів з базовими поняттями і змістом ґендерної теорії в рамках їх спеціальностей, а саме з: поняттями «ґендер» та «ґендерний підхід»; уявленнями про ґендерні стереотипи та власну ґендерну роль у суспільстві і сім’ї; механізмами ґендерної соціалізації та орієнтацією на загальнолюдські цінності; законодавчою базою з ґендерної проблематики.

Реалізація другої педагогічної умови – впровадження ґендерних спецкурсів у програму фахової підготовки студентів гуманітарних спеціальностей – передбачала впровадження у зміст навчання обов’язкового спецкурсу «Ґендерні аспекти педагогіки», розробленого нами, метою якого було ознайомлення студентів з ґендерними аспектами освіти, які відіграють важливу роль у процесі створення умов для всебічного розвитку особистості, оволодінні основами ґендерної педагогіки, розвитку ґендерної проблематики в педагогіці.

Реалізація третьої педагогічної умови – стимулювання у межах позааудиторної роботи участі студентів у роботі державних установ та недержавних громадських організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями забезпечення ґендерної рівності в суспільній практиці – передбачала співпрацю з Київським ґендерним інтерактивним театром Школи рівних можливостей (участь студентів у інтерактивному дійстві «Ми різні – ми рівні») та Центром по роботі з жінками Подільської районної адміністрації м. Києва (залучення до розробки районної програми з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві на період 2007–2010 рр., здійснення ґендерного аналізу друкованої реклами Подільського району м. Києва, проведення уроків ґендерної грамотності у школах, ліцеях та університетах Подільського району м. Києва спільно з психологами Центру).

Реалізація четвертої педагогічної умови залучення студентів до аналізу ґендерних проблем у процесі застосування інтерактивних методів навчання – передбачала проведення рольових ігор, «мозкового штурму», тренінгів, відео тренінгів, метою яких було навчити студентів визначати ґендерні стереотипи, вміти їх аналізувати з метою подолання ґендерних упереджень.

Реалізація зазначених педагогічних умов стимулювала становлення і розвиток кожного з компонентів ґендерної чутливості як інтегральної професійно значущої якості, що виявляє обізнаність студентів із ґендерною проблематикою, здатність сприймати, усвідомлювати й реагувати на будь-які прояви дискримінації за ознакою статі.

У контрольній групі фахова підготовка студентів гуманітарних спеціальностей мала традиційний характер відповідно до вимог спеціальності.

При визначенні основних критеріїв ефективності реалізації розробленої нами моделі ми виходили з необхідності виявлення того, наскільки її впровадження у процес фахової підготовки студентів гуманітарних спеціальностей сприяло розвитку їх ґендерної чутливості, а також, наскільки ґендерна рівність як показник ґендерного підходу є, в цілому, значущою для студентів. Відповідно було виокремлено дві групи критеріїв:

1. Критерії, спрямовані на оцінку значущості ґендерної рівності для студентів гуманітарних спеціальностей, що передбачали: а) оцінку значущості для студентів ґендерної рівності; б) оцінку використання студентами отриманих знань, умінь, навичок у повсякденній освітньо-професійній діяльності. Для вимірювання критеріїв цієї групи використовувався метод опитування, за результатами якого аналізувалась наявність або відсутність динаміки в показниках значущості ґендерної рівності для студентів гуманітарних спеціальностей в експериментальній та контрольній групах.

2. Критерії, пов’язані безпосередньо з розвитком ґендерної чутливості студентів гуманітарних спеціальностей у процесі фахової підготовки, що передбачали виявлення динаміки розвитку ґендерної чутливості студентів – учасників експериментальної і контрольної групи за певними параметрами: ґрунтовна обізнаність з ґендерною термінологією; чіткі уявлення про ґендерні стереотипи, власну ґендерну роль у суспільстві, сім’ї, стереотипи маскулінності і фемінності; знання про механізми ґендерної соціалізації; вміння здійснювати критичну оцінку своїх ґендерних стереотипів, ґендерних ролей; вміння аналізувати стосунки в сім’ї з точки зору ґендерного підходу та ін.

Пріоритетними методами діагностування ефективності педагогічних умов реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей стало вивчення результатів діяльності студентів (написання есе, творів, ґендерних автобіографій), письмові й усні опитування, групові бесіди.

Аналіз результатів упровадження розробленої нами моделі реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей довів її ефективність. Це проявилось, зокрема, в тому, що в експериментальній групі студентів зафіксовано підвищення рівня ґендерної чутливості після експерименту. Студенти навчилися вирішувати проблеми ґендерної рівності з різних позицій, враховуючи життєвий досвід і жінок, і чоловіків; уникаючи впливу існуючих в суспільстві традиційних стереотипів, налагоджувати партнерські відносини з представниками будь-якої статі, обираючи рівність позицій у спілкуванні, навчилися проводити ґендерний аналіз (рекламних роликів, кадрового складу підприємств і т.д), обізнані з ґендерною термінологією.

Розподіл студентів експериментальної і контрольної груп за рівнями компонентів ґендерної чутливості на констатувальному та формувальному етапах експерименту подано на рис. 2.

Рис. 2. Розподіл студентів експериментальної і контрольної груп за рівнями компонентів ґендерної чутливості на констатувальному та формувальному етапах експерименту


Порівняльний аналіз результатів констатувального і формувального експериментів (див. рис. 2) засвідчив підвищення рівня ґендерної чутливості студентів експериментальної групи. Якщо до проведення формувального експерименту високий рівень ґендерної чутливості був виявлений лише у близько 4 % студентів експериментальної групи, то після нього таких студентів стало майже 43 %. У контрольній групі в динаміці зазначених критеріїв статистично значущих відмінностей виявлено не було, вони залишилися майже на тому рівні ґендерної чутливості, що і на початку педагогічного експерименту: кількість студентів, у яких виявився високий рівень ґендерної чутливості, зросла з 2,5 % до 5,5 %. Таке покращення ми пов’язуємо більшою мірою з актуальністю ґендерної проблематики в українському суспільстві, широким обговоренням її в засобах масової інформації.

Аналіз і узагальнення теоретико-методологічних засад та експериментальних результатів дослідження зазначеної проблеми дають підстави для наступних висновків:



  1. У зв’язку з необхідністю входження вітчизняної системи вищої освіти в євроінтеграційні процеси і врахування вимог Болонської декларації, що означає не тільки дотримання прийнятих в Європі принципів (бакалаврат, магістратура, PhD і т. ін.), але й відкритість новому змісту освіти, у тому числі впровадження в неї ґендерної теорії, важливим постає підготовка студентів не стільки до отримання високоякісних знань і вмінь з фаху, скільки оволодіння власними можливостями щодо швидкої соціалізації і адаптації до суспільних процесів. Цьому сприяє ґендерний підхід, який має суттєві відмінності від традиційного в усіх його елементах – у сутності, спрямованості і меті освіти; у показниках досягнення мети навчання; в об’єкті педагогічного оцінювання; в умовах навчання і ставленні до студента. Ґендерний підхід в освіті демократизує і гуманітаризує процеси навчання і виховання, сприяє їх особистісній орієнтації, ґрунтується на ґендерній педагогіці, яка набула свого розвитку наприкінці Х1Х ст. у зарубіжній теорії і практиці, і має свій розвиток у вітчизняній педагогіці; вона є логічним продовженням теорії традиційної, критичної і феміністичної педагогіки.

Ґендерний підхід у фаховій підготовці студентів ми характеризуємо як спеціально організований психолого-педагогічний процес, що базується на принципі рівноправності статей, утвердженні рівних можливостей жінок і чоловіків, їх взаємодії на партнерських засадах у різних сферах життєдіяльності, передбачає організацію досвіду рівноправного співробітництва осіб різної статі у навчально-виховному процесі із заохоченням видів діяльності, що відповідають дійсним інтересам і можливостям особистості, а не стереотипним вимогам до неї як представника певної статі. Однією з визначальних його характеристик є ґендерна чутливість студентів, яка розглядається нами як інтегральна професійно значуща якість, що визначається наявністю ґендерної обізнаності і здатності реагувати на порушення ґендерних принципів.

Ґендерний підхід в освіті є одним із складових особистісно-орієнтованого підходу до навчання та виховання особистості, враховує її індивідуальні особливості у відповідності зі статтю, дозволяє на цій основі вибір змісту, форм і методів навчання і виховання, створення розвивального освітнього середовища у відповідності з її природним потенціалом.



  1. За результатами констатувального етапу експерименту встановлено, що у студентів гуманітарних дисциплін вищих навчальних закладів: недостатньо висвітлені у навчальних програмах і змісті навчання теми з ґендерної проблематики; у списку рекомендованої літератури для опанування предметів гуманітарного циклу майже відсутні праці з ґендерної проблематики; студенти недостатньо володіють теоретичними основами ґендерної теорії та законодавчою базою з ґендерних проблем; більшість студентів мають стереотипні погляди щодо призначення жінок і чоловіків у суспільстві; близько 95 % студентів ВНЗ, які взяли участь у експерименті, мають низький рівень ґендерної чутливості

У ході теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури нами виокремлено об’єктивні причини, що гальмують процес реалізації ґендерного підходу в освіті – це: невизнання чоловіками наявності ґендерних проблем, адже саме чоловіки перебувають при владі і приймають рішення; наявність слов’янського менталітету, який традиційно ставить жінок на другий план; відсутність кваліфікованих фахівців, викладачів, які володіють теорією даного питання і мають знання про перспективний досвід застосування даного підходу.

Застосування ґендерного підходу в освіті передбачає реалізацію відповідних освітніх стратегій в оновленні змісту навчання, його науково-методичному й науковому забезпеченні, організації студентської й викладацької науково-дослідної, експериментальної й проектної роботи.

3. За результатами теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури визначено педагогічні умови, що сприяють формуванню ґендерної чутливості як інтегральної професійно значущої якості, яка сприяє забезпеченню готовності студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів до реалізації ґендерного підходу – це: інтеграція ґендерної теорії у зміст базових навчальних дисциплін гуманітарного циклу; розробка і запровадження навчальних спецкурсів з ґендерної проблематики у програму фахової підготовки студентів гуманітарних спеціальностей; підтримка і стимулювання студентів – учасників позааудиторних заходів, що проводяться в рамках роботи державних і недержавних громадських організацій, діяльність яких пов’язана з питаннями забезпечення ґендерної рівності в суспільній практиці; залучення студентів до аналізу ґендерних проблем у процесі застосування різноманітних форм і методів навчання.

4. Розроблено і впроваджено в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів III–IV рівнів акредитації модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей, що містить концептуальну, змістову і технологічну складову. Концептуальна складова моделі характеризується обгрунтуванням мети, основних завдань і принципів, функцій і педагогічних умов формування ґендерної чутливості студентів як основної характеристики реалізації гендерного підходу в навчанні студентів; змістова – змістом основних компонентів ґендерної чутливості студентів (ґендерна обізнаність, здатність реагувати на порушення ґендерних принципів); технологічна – методикою формування ґендерної чутливості студентів, що включає етапи: зміст навчання, методи, форми, засоби.

За результатами формувального етапу експерименту підтверджено ефективність впровадження розробленої моделі в процес фахової підготовки студентів гуманітарних спеціальностей вищих навчальних закладів. Зафіксовано, що в експериментальній групі відбулися позитивні зміни компонентів ґендерної чутливості студентів гуманітарних спеціальностей, зокрема: ґендерна обізнаність студентів зросла на високому рівні на 41,9 %, на середньому рівні збільшилася на 52,3 %, на низькому рівні знизилася на 76,3 %.

Високий рівень здатності реагувати на порушення ґендерних принципів показали 39,8 % студентів, середній – 57,9 %, низький – 18,1 %. У контрольній вибірці студентів не відбувалися суттєві позитивні зміни рівнів ґендерної чутливості (високий рівень ґендерної обізнаності мали 6,9 % студентів, здатності реагувати на порушення ґендерних принципів – 4,2 % студентів). Тобто компонентна структура гендерної чутливості здебільшого (у 87,7 % студентів) так і залишилась на низькому рівні.



Проведене дослідження не претендує на вичерпний аналіз усіх аспектів проблеми реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей. Її складність, надзвичайна актуальність вимагає подальшого поглиблення змісту, вдосконалення засобів формування ґендерної чутливості як інтегральної професійно значущої якості, що виявляє обізнаність студентів із ґендерною проблематикою, здатність сприймати, усвідомлювати та реагувати на будь-які прояви дискримінації за ознакою статі. Є потреба в дослідженні специфіки реалізації ґендерного підходу в рамках викладання окремих навчальних дисциплін у ВНЗ. Цікавим аспектом може бути дослідження навчальних програм, аналіз підручників і посібників гуманітарного циклу з позицій ґендерного підходу. Доцільним уявляється визначення педагогічних умов підготовки викладачів і керівників ВНЗ в контексті впровадження ґендерного підходу в освітню практику. Із дослідженням даних питань ми і пов’язуємо перспективи подальшої розробки проблеми.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Приходькіна Н. О. Виявлення ґендерних стереотипів та ґендерних конфліктів у студентському середовищі / Н. О. Приходькіна // Конфліктологічна експертиза: теорія і методика / Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Т-во конфліктологів України. – Вип. 5 : Актуальні проблеми конфліктологічної експертизи. – К., 2006. – С. 113–120.

  2. Приходькіна Н. О. Інтеграція ґендерних досліджень в систему вищої освіти України: проблеми та інновації / Н. О. Приходькіна // Педагогічні науки : зб. наук. праць. Ч. І. – Суми : СумДПУ ім. А. Макаренка, 2006. – С. 66–72.

  3. Приходькіна Н. О. Специфіка ґендерного підходу в навчанні / Н. О. Приходькіна // Педагогічні науки : зб. наук. праць. Ч. ІІ : Неперервна освіта : проблеми, пошуки, перспективи. – Суми : СумДПУ ім. А. Макаренка, 2007. – С. 324–328.

  4. Приходькіна Н. О. Етапи формування та розвитку ґендерного підходу в освіті: суперечності моделей освіти / Н. О. Приходькіна // Конфліктологічна експертиза : теорія і методика / Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України, Т-во конфліктологів України. Вип. 6 : Актуальні проблеми конфліктологічної експертизи. – К., 2008. – С. 155–162.

  5. Приходькіна Н. О. Особливості розвитку ґендерної просвіти студентів ВНЗ / Н. О. Приходькіна // Науковий Часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогіка : зб. наук. праць. – Вип. 10. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова, 2008. – С. 139–146.

Статті в інших виданнях:

  1. Приходькіна Н. О. Сучасні проблеми гендерної освіти у вищих навчальних закладах України / Н. О. Приходькіна // Наук. зап. НаУКМА. Сер. Пед., психол. науки та соц. робота. – 2005. – Т. 47 – С. 26–31.

  2. Приходькіна Н. О. Стратегії впровадження ідей ґендерного підходу в освітню практику ВНЗ України / Н. О. Приходькіна, М. О. Голубєва // Наук. зап. НаУКМА. Сер. Пед., психол. науки та соц. робота. – 2007. – Т. 71 – С. 29–34.

  3. Приходькіна Н. О. Державна політика України в сфері освіти: ґендерний аспект / Н. О. Приходькіна // Ґендерна політика міст : історія і сучасність. Вип. 2 : матер. II міжнар. наук.-практ. конф. / Харківська національна академія міського господарства. – Харків : «Озон-Інвест», 2007. – С. 128–134.

  4. Приходькіна Н. О. Ґендерні дослідження в контексті інтеграції української освіти у світовий освітній простір / Н. О. Приходькіна // Зб. наук. праць Наук.-досл. Інституту українознавства. – К. : Поліграфічний центр «Фоліант», 2007. – Т. ХIII. – С. 121–129.

АНОТАЦІЇ


Приходькіна Н. О. Педагогічні умови реалізації гендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Державний вищий навчальний заклад «Університет менеджменту освіти», Київ, 2008.

У дисертації досліджено проблему реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей. Розглядаються сутність феномену «ґендер», передумови виникнення ґендерного підходу у педагогічній науці, особливості розвитку ґендерних досліджень в Україні, специфіка проблеми реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей.

У роботі визначено педагогічні умови та розроблена модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей, виявлено компонентну структуру, показники й охарактеризовано рівні ґендерної чутливості студентів ВНЗ України III-IV рівнів акредитації.

У формувальному експерименті апробовано модель реалізації ґендерного підходу у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей.

Ключові слова: ґендер, ґендерна чутливість студентів, ґендерні стереотипи, ґендерний підхід у навчанні, ґендерний підхід у фаховій підготовці студентів гуманітарних спеціальностей.
Приходькина Н. А. Педагогические условия реализации гендерного подхода в профессиональной подготовке студентов гуманитарных специальностей. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального образования. – Государственное высшее учебное заведение «Университет менеджмента образования», Киев, 2008.

В диссертации представлено теоретическое обобщение и практическое решение проблемы реализации гендерного подхода в профессиональной подготовке студентов гуманитарных специальностей.

В первой главе «Теоретические предпосылки реализации гендерного подхода в педагогической науке и практике» освещены позиции украинских и зарубежных исследований относительно понимания сущности феномена «гендер», рассматриваются предпосылки возникновения гендерного подхода в педагогической науке, особенности развития гендерных исследований в Украине, специфика проблемы реализации гендерного подхода в профессиональной подготовке студентов гуманитарных специальностей, осуществлен анализ достижений и стратегий внедрения гендерного подхода в учебный процесс высших учебных заведений Украины.

Ґендерный подход в профессиональной подготовке студентов мы характеризуем как специально организованный психолого-педагогический процесс, который основывается на принципе равноправия полов, утверждении равных возможностей женщин и мужчин, их взаимодействия на партнерских началах в разных сферах жизнедеятельности, предусматривает организацию опыта равноправного сотрудничества лиц разного пола в учебно-воспитательном процессе с поощрением видов деятельности, которые отвечают действительным интересам и возможностям личности, а не стереотипным требованиям к ней, как к представителю определенного пола. Одной из определяющих его характеристик является гендерная чувствительность студентов, которая рассматривается нами как интегральное профессионально значимое качество, которое определяется наличием гендерной осведомленности и способности реагировать на нарушение ґендерних принципов.

Результаты констатирующего эксперимента, в процессе которого использовались авторские анкеты и технология диагностирования уровней гендерной чувствительности, установлено, засвидетельствовали, что в учебных программах и содержании лекций гуманитарных дисциплин в экспериментальных высших учебных заведений практически отсутствуют темы с гендерной проблематики; в списке рекомендованной литературы для изучения предметов гуманитарного цикла отсутствуют работы с гендерной проблематики; традиционное содержание и формы организации учебного процесса недостаточно повышению уровня гендерной чувствительности студентов, около 95 % студентов ВНЗ, имеют низкий уровень гендерной чувствительности.

Во второй главе «Педагогические условия гендерного подхода в профессиональной подготовке студентов гуманитарных специальностей высших учебных заведений Украины III-IV уровня акредитации и их экспериментальная проверка» определены цель и задания формирующего эксперимента, конкретизированы педагогические условия и разработана модель реализации гендерного подхода в профессиональной подготовке студентов гуманитарных специальностей, определены компоненты, способы диагностики и охарактеризованы уровни гендерной чувствительности студентов высших учебных заведений Украины.

Гендерная чувствительность – это осведомленность с понятиями гендерной тематики, а также способность воспринимать, осознавать и реагировать на любые проявления сексизма, дискриминации по признакам пола. Структура гендерной чувствительности состоит из взаимодействия ее двух компонентов: гендерная осведомленность (основательная осведомленность о базовых гендерных понятиях, четкое представление о гендерных стереотипах, собственной гендерной роли в обществе, семье, стереотипах маскулинности и феминности и т. д.) и способность реагировать на нарушение гендерных принципов (умение осуществлять критическую оценку своих гендерных стереотипов, гендерных ролей, анализировать поведение мужчин и женщин т.д.).

Сравнительный анализ результатов констатирующего и формирующего экспериментов засвидетельствовал повышение уровня гендерной чувствительности студентов экспериментальной группы. Студенты контрольной группы, где была применена традиционная модель процесса организации учебного процесса, в которой не была предусмотрена реализация гендерного подхода, остались почти на том же уровне гендерной чувствительности, что и в начале педагогического эксперимента.

Ключевые слова: гендер, гендерная чувствительность студентов, гендерные стереотипы, гендерный подход в обучении, гендерный подход в профессиональной подготовке студентов гуманитарных специальностей.
Prykhodkina N. O. Pedagogical Conditions of Realization of Gender Approach in Professional Training of Students of Humanitarian Special Subjects. – Manuscript.

Dissertation of Candidate Degree in Pedagogical Sciences in speciality 13.00.04 – Theory and Methods of Professional Development. – Statement Higher of Educational Establishment University «University of Educational Management», Kyiv, 2008.



The problem of the realization of gender approach in professional training of students of humanitarian special subjects at the institutions of higher education has been analyzed in the thesis. The component structure, indices have been defined and the levels of students’ gender sensitivity. The pedagogical conditions providing the efficiency of the realization of gender approach in professional training of students of humanitarian special subjects at the institutions of higher education have been defined and scientifically grounded.

Key words: gender, gender sensitivity of students, gender stereotypes, gender approach in teaching, gender approach in professional training of students of humanitarian special subjects, gender sensitivity of students.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка