Державний вищий навчальний заклад



Сторінка1/5
Дата конвертації21.02.2016
Розмір0.88 Mb.
  1   2   3   4   5




ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

університет менеджменту освіти”



академії педагогічних наук україни
ГАЛУС ОЛЕКСАНДР МАР’ЯНОВИЧ


УДК 378.112.001.8+37.046(043.3)


ПЕДАГОГІЧНЕ УПРАВЛІННЯ АДАПТАЦІЄЮ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ У СИСТЕМІ СТУПЕНЕВОЇ ОСВІТИ

13.00.06 – теорія та методика управління освітою



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Київ – 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії.
Науковий консультант доктор психологічних наук, професор

Семиченко Валентина Анатоліївна,

Державний вищий навчальний заклад

“Університет менеджменту освіти”

АПН України, проректор з наукової роботи


Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України



Бондар Володимир Іванович,

Інститут педагогіки та психології

Національного педагогічного університету

ім. М.П. Драгоманова, директор


доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України



Ничкало Нелля Григорівна,

відділення педагогіки та психології

професійно-технічної освіти

АПН України, академік-секретар

доктор педагогічних наук, доцент

Ващенко Людмила Миколаївна,

Національна академія державного управління

при Президентові України,

професор кафедри управління освітою


Захист відбудеться “26” лютого 2009 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.455.03 у Державному вищому навчальному закладі “Університет менеджменту освіти” АПН України за адресою: 04053, м.Київ, вул. Артема, 52-А, корпус 3, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу “Університет менеджменту освіти” АПН України (04053, м.Київ, вул. Артема, 52-Д).
Автореферат розісланий “26” січня 2009 р.
Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С. Снісаренко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність та доцільність дослідження. В Україні відбувається процес реформування законодавства про освіту, удосконалення її змісту на всіх ступенях (від дошкільної до повної вищої освіти), запровадження системи ступеневої професійної підготовки необхідних для суспільства кадрів, значного розширення типів навчальних закладів середньої і вищої освіти. Це сприяє реальнішим можливостям диференціації допрофесійної та професійної підготовки молоді. Разом з тим, у системі ступеневої вищої освіти фахова підготовка педагога на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні (ОКР) носить відносно завершений характер, так як молодий педагог будь-якого ОКР одержує диплом про педагогічну освіту із правом викладання за своїм фахом. Навчальний процес, наукова діяльність та практична підготовка студентів будуть результативними за умови ефективного педагогічного управління їх адаптацією на кожному ОКР. Кожний такий рівень характеризується специфікою завдань навчального процесу, характером практичної підготовки, посиленням наукової складової, набуттям певного досвіду перебування у студентському середовищі, особливостями фізичного та психологічного розвитку студентів тощо. Успішне розв’язання проблем педагогічного управління адаптацією студентів на кожному ОКР є основою їх творчої самореалізації в період навчання у ВНЗ та подальшій професійній діяльності.

Сучасні соціально-економічні умови дещо негативно впливають на рівень життя більшості громадян, у т.ч. педагогів. Це призвело до збільшення кількості малозахищених громадян. Завдання сучасного педагога полягає у тому, щоб допомогти дитині активно соціалізуватись, зайняти певну життєву позицію. Педагог, який за роки навчання у ВНЗ зумів успішно адаптуватися до майбутньої професії, може створити належні психолого-педагогічні й організаційно-методичні умови для творчої самореалізації своїх вихованців.

З цього випливає необхідність у постійному поновленні фахових знань, умінь і навичок сучасного педагога, неперервності його професійної освіти. Неперервність навчання повинна полягати в тому, щоб дати можливість людині осмислювати на кожному етапі своєї життєдіяльності власний професійний досвід у загальному контексті реальної соціокультурної ситуації й оцінювати його відповідно до різних ролей, які вона відіграє в суспільстві.

Підписання Україною у 2005 році Болонської декларації поставило перед вищою школою ряд важливих завдань. Зокрема запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ зумовило посилення інтенсивності навчання студентів, зростання їх самостійної та індивідуальної роботи, пожвавлення наукової діяльності. Як свідчать дослідження, це певною мірою відображається на самопочутті студентів, посилює тривожність, створює стресові ситуації, призводить до інших негативних психічних станів. Запобігти цьому можна за допомогою педагогічного управління цілісною науково-методичною та навчально-виховною системою роботи на різних рівнях ВНЗ.

У дослідженні проаналізовано процес педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі неперервної ступеневої підготовки у педагогічних ВНЗ I-IV р.а. Актуальність зазначеної проблеми зумовлена також необхідністю подолання суперечностей між:

– намаганням ВНЗ у процесі адаптації розвинути позитивну мотивацію студентів до навчання і сформувати у них потребу навчатися упродовж всього життя та відсутністю відповідного управлінського інструментарію для цього;

– прагненням майбутніх вчителів бути конкурентоспроможними на ринку праці та браком високоефективних управлінських технологій, спрямованих на розвиток індивідуальних здібностей і прагнень студентів шляхом успішного адаптування до навчання та нових умов життєдіяльності;

– запровадженням якісно відмінних, відносно ізольованих (специфічних, завершених) етапів (освітньо-кваліфікаційних рівнів) ступеневої професійної підготовки майбутніх учителів у ВНЗ та недовраховуванням адаптаційних процесів, що призводить до дезадаптації студентів у навчанні та нових умовах життєдіяльності на кожному етапі (рівні) підготовки;

– соціальною потребою у висококваліфікованих фахівцях з визначеними вимогами щодо професійно важливих якостей та невирішеністю цієї проблеми на етапі професійної підготовки студентів у зв’язку з відсутністю цілеорієнтованої системи педагогічного управління з урахуванням індивідуальних якостей (у т.ч. професійних здібностей) в процесі навчання у ступеневому ВНЗ;

– необхідністю здійснення педагогічного управління адаптацією студентів у процесі професійної підготовки та відсутністю відповідної системи управлінських впливів на механізми адаптації.

Професійна підготовка педагога повинна спрямовуватися на забезпечення здатності фахівця кваліфіковано реалізовувати у своїй діяльності професійні завдання, визначені державним стандартом загальної середньої освіти. Вирішення цих завдань залежатиме від того, наскільки ефективним буде процес професійного становлення майбутнього фахівця, що, в свою чергу, значною мірою забезпечить його успішну адаптацію до умов навчання та життєдіяльності у ВНЗ.

Необхідність розв’язання зазначених вище суперечностей, відсутність цілеспрямованого педагогічного управлінського впливу на процес адаптації студентів до навчання та умов життєдіяльності у ВНЗ на кожному ОКР, недостатня розробленість методик, спрямованих на розвиток індивідуальних здібностей студентів, зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Педагогічне управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти”.



Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження здійснені відповідно до постанови КМ України № 507 від 24.05.1997 р. “Про перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями” та постанови КМ України № 65 від 20.01.1998 р. “Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)”. Тема дисертації пов’язана з основним напрямом дослідження Регіональної лабораторії соціально-педагогічних проблем адаптації студентів до навчання в умовах ВНЗ Центрального інституту післядипломної педагогічної освіти (нині Державний вищий навчальний заклад “Університет менеджменту освіти”) АПН України і є складовою комплексної науково-дослідної теми “Управління процесом професійної адаптації особистості в системі неперервної педагогічної освіти” (державний реєстраційний номер 0107U010127).

Тему дослідження затверджено вченою радою Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (протокол № 1 від 26.09.2007 р.) та узгоджено у Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології АПН України (протокол № 8 від 30.10.2007 р.).



Мета дослідження полягає у розробці науково обґрунтованої та експериментально апробованої системи педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої професійної підготовки.

Концепція дослідження. Мета роботи, її науково-теоретичні засади, складний динамічний інтегративний характер педагогічного управління процесом адаптації майбутніх учителів зумовлюють визначення концептуальних ідей дослідження, які потребують обґрунтування на методологічному, теоретичному та практичному рівнях.

Методологічний концепт відображає взаємозв’язок і взаємодію наукових підходів до вивчення проблеми педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів, зокрема:

· конкретно-історичний – передбачає аналіз педагогічного управління з точки зору його виникнення, етапів розвитку, сучасного і майбутнього стану;

· системно-структурний – дозволяє виокремлювати певні системотвірні властивості, що об’єднує елементи системи педагогічного управління адаптацією в єдине ціле, в систему зв’язків, у структуру; враховуються зв’язки і відносини із середовищем;

· комплексний – уможливлює врахування всіх складових педагогічного управління; реалізація цього підходу означає необхідність розвитку міждисциплінарних зв’язків, використання при аналізі процесу адаптації майбутніх учителів знань з інших наук (педагогіки, психології, соціології, філософії, економіки, медицини, біології тощо);

· аспектний – дає можливість аналізувати педагогічне управління з точки зору його окремих аспектів (науково-управлінського, змістового, технологічного), які є актуальними і мають значення на певному етапі або ситуації;

· взаємодії – відображає прямі зв’язки (вплив), зворотні (опосередковані) зв’язки (одержання інформації), субординаційні (вертикальні) зв’язки, координаційні (горизонтальні) зв’язки у процесі педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів;

· цільовий – характеризує єдність цілей освітнього закладу і особистості через процес педагогічного управління; цілі педагогічного управління процесами у ВНЗ є об’єктивними, тому що зумовлені об’єктивними законами функціонування закладу як складної системи.

Теоретичний концепт визначає систему вихідних даних, параметрів, дефініцій, оцінок, без яких неможливе розуміння сутності досліджуваного явища, його цілей, функцій та властивостей, і містить розробку, наукове обґрунтування теоретичної моделі структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти.

Практичний концепт передбачає перевірку ефективності прогностичного вияву моделі як аналогу системи роботи ВНЗ з педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів. Сукупність закономірностей, принципів та умов педагогічного управління спрямована на активізацію адаптивних механізмів майбутніх учителів до навчання та життєдіяльності і містить взаємодоповнювальну дію цілеспрямованих і опосередкованих впливів на особистісний, професійний розвиток та самореалізацію. Функціонування системи педагогічного управління з адаптації є спеціально організованим процесом, цілеспрямованим, динамічним, інноваційним за своїм характером, адаптованим до реальних умов фахової підготовки майбутніх учителів.

Провідна ідея дослідження полягає у посиленні управлінських впливів організаційного і процесуального характеру в сучасних умовах розвитку вищої освіти для забезпечення поточної адаптації студентів на всіх освітньо-кваліфікаційних рівнях ВНЗ. Управління ВНЗ як соціально-педагогічною системою побудоване на широкій зростаючій автономії та демократичному підґрунті, де формується особистість майбутнього фахівця, здатного до професійного саморозвитку і самовдосконалення. Якщо управління організацією (ВНЗ) та її підрозділами традиційно досліджувалося ученими достатньо, то управлінню процесами, в т.ч. адаптацією, у вищій школі приділялася недостатня увага. Явище адаптації студентів до навчання та умов життєдіяльності у ВНЗ досліджено у багатьох працях учених. Проте педагогічне управління процесами адаптації студентів на рівні ступеневого ВНЗ, його структурних підрозділів не було у полі зору учених.

Управління процесами у соціально-педагогічній системі (ВНЗ) має певні особливості. Тому необхідно враховувати специфіку процесу адаптації на кожному ОКР, обумовленої віковими особливостями фізичного та психічного розвитку студентів, завданнями навчальних програм, практичної підготовки тощо. Це визначає характер управлінського педагогічного впливу на процес адаптації студентів та подальший їх особистісний і професійний розвиток.

У формулюванні концептуальних положень ми виходили з теоретичних тверджень концепції адаптивного управління закладами освіти, зокрема: розробки моделей (субмоделей) діяльності суб’єктів і об’єктів управлінського процесу; необхідності аналізу динаміки процесу адаптації для поточного саморегулювання та динаміки результатів при періодичному контролі суб’єктів педагогічного управління з подальшою корекцією для перспективного регулювання діяльності всіх учасників; запровадження спеціальних курсів і семінарів для об’єктів і суб’єктів педагогічного управління з проблем адаптації студентів на I-IV ОКР; підвищення адаптивності, гнучкості управління, підсилення його спрямованості на результат.

Концептуально принциповим є тлумачення співвідношення процесів адаптації та соціалізації майбутніх учителів. Відповідно до адаптивно-розвивальної моделі соціалізації особистості адаптація в системі ступеневої освіти розглядається в єдності як складова процесу соціалізації. Соціалізація є тривалим, неперервним процесом входження особистості у суспільство загалом, через набуття соціального досвіду людства. Адаптація – процес входження особистості в конкретну соціальну (професійну) спільноту через засвоєння соціального (професійного) досвіду цієї спільно­ти та використання нагромадженого раніше соціального досвіду: для успішного проходження адаптації потрібний певний рівень соціалізації особистості. Це дозволяє розглядати адаптацію студентів до освітніх умов ВНЗ як ступінь їхньої соціалізації, де відбувається не лише інтеграція майбутніх фахівців у соціумі, але й постійний, неперервний професійний та особистісний розвиток і самореалізація.

Адаптація студентів до навчання та нових умов життєдіяльності у ВНЗ розглядається нами в контексті неперервного професійного розвитку особистості, що становить постійний процес руху від нижчого професійного рівня до вищого і реалізується через будь-який вид діяльності, спрямований на вдосконалення знань, умінь, компетентності та інших характеристик педагога. Така діяльність включає навчання у вищій школі (формальне навчання), самоосвітню, самовиховну діяльність студентів (неформальне навчання) і потребує ефективного педагогічного управління з боку суб’єктів навчально-виховного процесу у ВНЗ.



Загальна гіпотеза дослідження передбачає, що процес адаптації майбутніх учителів буде ефективним за умов виявлення механізмів адаптації та створення системи педагогічного управління, яка активізуватиме діяльність цих механізмів у напрямі забезпечення самоаналізу, саморегулювання, особистісного і професійного саморозвитку та самореалізації. Адаптація є складним інтегративним процесом у структурі професійної підготовки фахівців. Підвищити перебіг професійного розвитку майбутніх учителів можна за умов системного підходу до процесу їх адаптації через педагогічне управління адаптацією як органічно необхідною складовою їх загальної професійної підготовки та професійного розвитку.

Загальну гіпотезу дослідження конкретизовано частковими:

– розробкою та впровадженням науково обґрунтованої та апробованої теоретичної моделі структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти;

– забезпеченням неперервного професійного розвитку особистості у процесі професійної підготовки;

– розробкою й запровадженням концептуальної субмоделі поетапної неперервної адаптації майбутніх учителів на різних рівнях професійної підготовки;

– забезпеченням програмно-цільової спрямованості, навчально-виховного і науково-методичного супроводу вузівського педагогічного процесу щодо здійснення ефективної адаптації студентів шляхом створення та реалізації запропонованої програми експериментальної роботи;

– підготовкою професорсько-викладацького складу до педагогічного управління адаптацією студентів на I-IV освітньо-кваліфікаційних рівнях.

Відповідно до мети та гіпотези було поставлено такі завдання дослідження:

1. Проаналізувати теоретико-методологічні підходи до управління професійною підготовкою майбутніх учителів у практиці ступеневого ВНЗ.

2. Дослідити процес адаптації особистості до професійної педагогічної підготовки у контексті наукових теорій та практичної роботи ступеневого ВНЗ.

3. Розробити науково-концептуальні засади педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти.

4. Науково обґрунтувати, експериментально перевірити та апробувати теоретичну модель структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти.

5. Обґрунтувати, експериментально апробувати систему педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти.

6. Виявити особливості перебігу процесу адаптації студентів на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні та визначити відповідні управлінські впливи для узгодження адаптивних процесів при переході студентів від одного рівня до іншого.

7. Визначити шляхи та умови підвищення якості педагогічного управління процесом адаптації майбутніх учителів.

Об’єкт дослідження – управління процесами адаптації в системі професійної підготовки фахівців.

Предмет дослідження – система педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів за умов ступеневої освіти.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, вирішення завдань і перевірки гіпотези використовувався комплекс психолого-педагогічних методів, вибір та поєднання яких залежали від змісту проблеми, що вивчалася, та етапу дослідження: загальнонаукові методи теоретичного та емпіричного дослідження, зокрема такі, як історико-генетичний (при аналізі джерельної бази з питань педагогічного управління і процесу адаптації), системно-структурний аналіз (для розкриття сутності процесу адаптації), систематизація матеріалу (для узагальнення педагогічного досвіду, аналізу навчальних програм, дидактико-методичних матеріалів вищої школи), порівняння (при аналізі результатів адаптування студентів на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні, в контрольних і експериментальних групах), узагальнення даних (для з’ясування загальних тенденцій розвитку адаптаційних процесів), моделювання системи адаптації та управління адаптацією (при створенні теоретичної субмоделі процесу адаптації студентів у степеневому ВНЗ, моделі структури педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів), лонгітюдний метод (при довготривалому дослідженні процесу адаптації одних і тих же студентів). Практична частина дослідження виконувалася із застосуванням таких емпіричних методів: прогностичні (методи експертних оцінок для з’ясування рівнів адаптованості студентів та рівнів реалізації актуалізованих потреб; прямих та опосередкованих педагогічних спостережень за процесами адаптації суб’єктами педагогічного управління; самоспостережень, самооцінки стану адаптованості студентами); діагностичних (анкетування, спостереження, бесіди, інтерв’ювання, письмове опитування суб’єктів і об’єктів педагогічного управління у процесі адаптації; психодіагностичні тести для з’ясування стану адаптованості студентів на кожному освітньо-кваліфікаційному рівні; вивчення навчально-виховної документації з метою одержання інформації про стан успішності студентів); організаційно-експериментальних (констатувальний і формувальний експерименти, експертні оцінки, математичні методи для обробки результатів педагогічного експерименту на констатувальному та формувальному етапах, діагностики стану адаптації) тощо.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у тому, що:

вперше розроблено й науково обґрунтовано:

– наукові засади педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів у системі ступеневої освіти;

– теоретичну модель структури педагогічного управління адаптацією, системотвірні чинники цього процесу, взаємозалежності та зв’язки між ними як важливу передумову ефективного професійного розвитку особистості;

розвинено наукове уявлення про адаптацію особистості в системі багаторівневого навчання у педагогічному ВНЗ;

уточнено залежності розвитку кожного компонента адаптації від інших та управлінських впливів на відповідну підструктуру ВНЗ з метою посилення ефективності адаптаційних процесів;

дістали подальшого розвитку теоретичні засади процесу адаптації майбутніх учителів як багатовимірного, багатоскладового, багатофункціонального, багаторівневого явища, яке водночас виступає і як процес інтегрування, і як інтегративний результат; процедури розгляду складних об’єктів та процесів, орієнтації на виявлення як внутрішньоструктурних перетворень, так й інтегративних явищ, що виникають; моделювання структури педагогічного управління адаптацією студентів у системі ступеневої педагогічної освіти для розвитку професійно адаптованої особистості майбутнього фахівця;

отримано нові дані щодо реалізації управлінських впливів для узгодження адаптивних процесів при переході студентів від одного рівня до іншого; професійного розвитку особистості в системі ступеневої освіти у процесі впровадження цілісної системи педагогічного управління адаптацією майбутніх учителів шляхом дотримання визначених закономірностей, принципів та умов.



Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці програми експериментальної роботи, яка включає механізми педагогічного управління системою науково-методичної та навчально-виховної роботи ВНЗ з покращення процесу адаптації майбутнього учителя в умовах ступеневої освіти (комплекс психодіагностичних методик виявлення динаміки адаптаційних процесів, що відбуваються у професійному становленні студентів; вправи, тренінги). Це сприяє ефективнішому врахуванню особливостей адаптації майбутніх учителів на кожному етапі навчання (освітньо-кваліфікаційному рівні).

Науково-методичні матеріали дослідження можуть використовуватися викладачами, кураторами, працівниками деканату, керівниками педагогічних ВНЗ I-IV р.а., педагогами загальноосвітніх закладів. Окремі результати дослідження можуть застосовуватися в розробці інших освітніх програм, які стосуються педагогічного управління змістом й процесом адаптації майбутнього учителя.

На основі дисертаційного дослідження розроблено та впроваджено в практику вузівської підготовки магістрів за спеціальністю 8.000009 – “Управління навчальним закладом” навчальну (робочу) програму та курс “Адаптація педагогічних працівників” (рекомендований МОН України як варіативний), який читається у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії, окремі проблемні теми на курсах та семінарах-практикумах при Хмельницькому ОІППО, педагогічних ВНЗ I-III р.а. Західного регіону України.

Обґрунтовані в дослідженні результати впроваджено у навчально-виховний процес Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії (довідка № 434 від 23.09.2008 р.), Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (довідка № 01-08/947 від 29.07.2008 р.), Хмельницького національного університету (довідка № 128/715 від 20.06.2008 р.), Національного педагогічного університету ім. М.П.Драгоманова (довідка № 04-10/1082 від 28.05.2008 р.), Тернопільського національного педагогічного університету ім. В.Гнатюка (довідка № 835-28/03 від 26.09.2008 р.), Хмельницького інституту соціальних технологій Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” (довідка № 105/1 від 05.06.2008 р.), Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (акт № 17-13/2357 від 24.09.2008 р.), Педагогічного коледжу Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича (довідка № 135 від 24.09.2008 р.), Вінницького обласного комунального гуманітарно-педагогічного коледжу (довідка №01-07-203 від 12.06.2008 р.), на курсах у Хмельницькому ОІППО (довідка № 333 від 11.06.2008 р.).


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка