Державний вищий навчальний заклад



Дата конвертації21.02.2016
Розмір0.56 Mb.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

„ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”



МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Ректор


________________ М.О. Фролов

“_____” _______________2014р.



НАСКРІЗНА ПРОГРАМА
практик студентів напряму підготовки 6.040102 “Біологія”,

спеціальності 8.04010209 „Генетика”

УХВАЛЕНО


на засіданні НМР

біологічного факультету

протокол № ___ від ________ 14 р.

Голова НМР біологічного фак-ту

____________________ В.В. Перетятько

Запоріжжя

2014

ВСТУП
Практика студентів є невід’ємною частиною процесу підготовки фахівців з біології у Вищому навчальному закладі. Практика передбачає отримання студентами достатнього обсягу практичних знань і навичок роботи. З цією метою наскрізною програмою передбачене безперервне практичне навчання студентів, починаючи з 1-го курсу і до випуску. Строки проведення практик визначені в навчальному плані.

Метою практики є оволодіння студентами сучасними методами, формами організації та знаряддями праці в галузі їх майбутньої професії, формування у них, на базі одержаних у вищому навчальному закладі знань, професійних умінь і навичок для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, виховання потреби систематично поновлювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній діяльності.

Наскрізна програма складена на основі ОКХ, ОПП та навчальних планів для напряму 6.040102 “Біологія”, спеціальності 8.04010209 „Генетика”.

Практична підготовка студентів біологічного факультету є важливою складовою навчально-виховного процесу. Мета практичної підготовки – формування у студентів професійних знань, навичок та вмінь, що необхідно фахівцю для творчої високопродуктивної роботи за обраною спеціальністю.

Навчальний план напряму 6.040102 “Біологія” передбачає п’ять видів практик:


  1. Навчальна практика з ботаніки

  1. Навчальна практика з зоології

  1. Навчальна практика за вибором студента

  1. Педагогічна практика / Виробнича

  1. Виробнича практика за вибором студента

Навчальний план спеціальності 8.04010209 “Генетика” передбачає проведення двох видів практик:

  1. Науково-дослідницька практика

  2. Педагогічна практика

Студенти спеціалізації “Мисливствознавство” замість педагогічних практик проходять виробничу практику за профілем підготовки.


п/п


Вид практики

Семестр

Кількість

кредитів


Кількість

тижнів (годин)



1.

Навчальна практика з ботаніки

2

4,5

3 (162)

2.

Навчальна практика з зоології

4

4,5

3 (162)

3.

Навчальна практика зі спеціалізації

6, 7

9

6 (324)

4.

Педагогічна практика / Виробнича

7

6

4 (216)

5.

Виробнича практика зі спеціалізації

8

6

4 (216)

6.

Науково-дослідницька практика

10

3

2 (108)

7.

Педагогічна практика

10

6

4 (216)



РОЗДІЛ 1
НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА З БОТАНІКИ ТА ЗООЛОГІЇ
Навчальна практика з ботаніки
1.1 Мета і завдання навчальної практики з ботаніки

Навчальна практика з ботаніки має мету закріплення, поглиблення та удосконалення знань, отриманих під час семестрового вивчення ботаніки, а також оволодіння базовими навичками та вміннями польових досліджень.

Завданнями навчальної практики з ботаніки є:


  1. Формування у студентів практичних навичок та вмінь по збиранню колекцій, фіксуванню та первинній обробці проб об’єктів рослинних організмів.

  1. Вивчення у природних умовах різноманіття основних таксонів місцевої флори.

  1. Вивчення біоморфології та систематики найбільш характерних представників місцевої флори.

  1. З’ясування екологічних особливостей та біологічних взаємозв’язків в основних рослинних спільнотах.

  1. Практичне засвоєння прийомів біогеоценотичного опису та картування.

  1. Виконання самостійних навчально-дослідницьких робіт (СНДР) зі спостереження за рослинними об’єктами в конкретних умовах мешкання.


1.2 Зміст навчальної практики з ботаніки

Навчальна практика з ботаніки проводиться після І курсу на базі біостанції Запорізького національного університету о. Хортиця та безпосередньо у м. Запоріжжя.

Основними формами проведення практики є:

а) проведення тематичних екскурсій;

б) самостійні групові практичні заняття з первинної обробки зібраних колекцій та проб об’єктів рослинного світу;

в) самостійні індивідуальні спостереження за рослинними об’єктами в конкретних умовах мешкання (СНДР).


Під час практики з ботаніки після I курсу студенти зобов’язані:

  • знати перелік рослин, що складають фіторізноманіття району практики, латинські назви виду, роду і родини;

  • знати будову вегетативних органів рослин та їх пристосування до певних умов довкілля;

  • знати план будови квіток, особливостей квітіння, засобів запилення представників різних родин місцевої флори;

  • знати характеристику плодів та насіння рослин місцевої флори;

  • вміти вивчати особливості морфолого-анатомічної будови вегетативних та генеративних органів рослин місцевої флори;

  • вміти аналізувати будову квітки та суцвіття;

  • вміти аналізувати можливі засоби поширення плодів та насіння рослин місцевої флори;

  • вміти аналізувати можливі засоби розмноження рослин місцевої флори;

  • знати видовий склад флори району практики, таксономічну належність рослин, латинські назви 300 видів рослин;

  • знати рідкісні, рослини, що зникають, і корисні рослини району практики;

  • знати основні методи геоботанічних досліджень рослинності у природі;

  • придбати навички самостійних біологічних досліджень, ведення і оформлення щоденника досліджень;

  • вміти збирати, робити гербарій, фіксувати, робити етикетки на зібрані у природі рослини;

  • вміти аналізувати деталі будови органів рослин і визначати їх за визначниками і атласами;

  • вміти вести стаціонарні і фенологічні дослідження за ростом і розвитком рослин;

  • скласти звіт за результатами досліджень.

Під час практики для студентів проводяться наступні тематичні екскурсії:



1. Деревні рослини району практики. Ознайомлення з видовим складом рослин місцевої флори, їх екологічними і біологічними особливостями, засобами розмноження. Вивчення різних життєвих форм деревних рослин. Морфологія скелетної частини дерев, розташування великих гілок, різноманітність пагонів у кроні. Спосіб наростання багаторічних осей, форма крони. Напрям росту стволиків і зміна заміщуючих осей у кущів. Збирання зразків для детального опису і визначення.

2. Степові рослини району практики. Флористична різноманітність степових рослин. Видовий склад рослин маршруту екскурсії. Домінуючі види. Життєві форми, екологічні особливості рослин. Збір матеріалу для морфологічного аналізу 2-3 видів рослин різних життєвих форм.

3. Рослини заплавневого лісу. Флористична різноманітність деревних та трав’янистих рослин в заплавневому лісі. Визначення домінуючих видів. Визначення різноманітності деревних та трав’янистих рослин за визначником. Збір гербарійного матеріалу рослин заплавневого лісу.

4. Будова квіток рослин основних родин місцевої флори. Способи запилення. Загальний тип будови квіток, їх різноманітність, особливості квітіння, засоби запилення у представників різних родин місцевої флори (родина Метеликових, Ранникових, Хрестоцвітих, Складноцвітих та ін.). Будова квіток, час, засіб запилення, запилювачі, можливість самозапилювання.

Спостереження за ходом цвітіння одного з представників родин: Метеликові, Ранникові, Хрестоцвіті, Розоцвіті, Складноцвіті та ін. Складання формули квітки та оформлення звіту за результатами спостережень. Визначення рослин за визначником. Дослідження пилку (розміри, життєздатність).



5. Морфологічні типи суцвіть. Типи суцвіть у представників різних родин, що ростуть у районі практики (5-7 видів). Положення суцвіть у пагоневій системі рослин. Спосіб наростання осей, ступінь галуження, порядок розпускання квіток у суцвіттях. Визначення рослин, що мають задані суцвіття. Зарисовка схем суцвіть.

6. Морфологічна і екологічна різноманітність плодів у рослин, поширених в районі практики. Морфологічні та генетичні особливості плодів, можливі способи поширення плодів та насіння, участь у поширенні зовнішніх факторів і самої рослини. Оформлення щоденника, виконання малюнків плодів. Збір колекції плодів району практики.

7. Характеристика насіннєвого і вегетативного розмноження рослин місцевої флори. Аналіз вегетативного розмноження окремих видів. Спеціалізовані органи вегетативного розмноження, насіннєва продуктивність, умови проростання насіння.

8. Рудеральні та сегетальні рослини. Ознайомлення з найбільш поширеними бур’янами району практики, їх екологічними та біологічними особливостями. Вегетативне розмноження бур’янів. Інтенсивність насіннєвого розмноження у однорічних бур’янів.

9. Екскурсія до лісового фітоценозу. Вивчення складу (просторової структури) лісового фітоценозу. Мікроклімат і характер ґрунтів, їх гідрологічний режим. Вертикальна і горизонтальна структура, поняття: яруси, мікрогрупировки, мозаїчність. Аспективність. Кількість і висота ярусів, домінуючі і содомінуючі яруси, видовий склад і життєві форми рослин у кожному ярусі, їх кількість, життєздатність, фази росту. Природне і штучне поновлення лісів. Господарське і водоохоронне значення лісу. Збір рослин для визначення і гербаризації.

10. Екскурсія до трав’яного фітоценозу. Вивчення структури і флористичного складу трав’яного фітоценозу (луково-степові, степові схили або ділянки). Будова фітоценозу (асоціації або групи асоціацій) за екологічним і флористичним принципом. Основні ознаки степу. Видовий склад, ярусність, аспективність. Життєві форми рослин степової флори: дернувато-кореневищні, щільнокущові, ефемероїди, сукуленти та ін. Встановлення рослин – домінантів, содомінантів, закладення майданчиків, визначення чисельності видів за шкалою Друде, Хенмона і шляхом прямого перерахунку. Пристосувальні ознаки степу, їх розмноження. Цінні кормові, технічні і лікарські рослини. Рідкі рослини і що зникають. Збір рослин для визначення і гербаризації.

11. Екскурсія з вивчення флори і рослинності луків. Основні типи і ознаки луків. Ґрунти луків, їх водний режим, аерація, флористичний склад луків різних типів. На одній з ділянок лугового фітоценозу встановити основні за значенням види рослин, визначити, до яких екологічних типів за відношенням до водного фактору відносяться, які їх пристосувальні морфологічні особливості, життєві форми (чагарники, дернові багаторічні трави, кореневищні, бульбові або однолітні трави). Встановити рослини едифікатори по ярусах. Скласти список рослин лугового фітоценозу. Вказати рідкісні рослини. Відмітити господарське значення рослин.

12. Екскурсія до водойми (озера, болота). Вивчення водно-прибережної флори і рослинності, флористичного складу, екологічних типів рослинності. Дослідження флористичного складу, екологічних типів і морфологічних особливостей рослин, що утворюють спільноту озера, болота, особливостей фітосередовища. Відбір зразків рослин, що складають фітопланктон і бентос, відмітити групи гігро- і гідрофітів у залежності від глибини, проаналізувати засоби розмноження рослин водойм і прибережних рослин.
1.3 Порядок проведення практики з ботаніки

Навчальна практика з ботаніки проводиться в кінці ІІ семестру (впродовж 3 тижнів). Відповідним керівником практики складається інструкція проведення практики та програма практики. Керівник практики організує проведення інструктажу з техніки безпеки та поведінки на водоймах, а також правил внутрішнього розпорядку біостанції ЗНУ о. Хортиця.

З кожного розділу практики студент складає звіт, який містить:


  • короткий опис робіт, виконаних студентами під час навчальних екскурсій та практичних занять по обробці зібраного матеріалу;

  • результати виконання самостійної індивідуальної навчально-дослідницької роботи.

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

В період практики проводиться табулювання робочого часу студента, поточний контроль виконання студентами навчальних завдань. Не менше одного разу на день керівник практики перевіряє правильність ведення щоденника студентом, оцінює та підписує його.

Після закінчення навчальної практики студенти складають керівнику залік.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.


1.4 Мета і завдання навчальної практики з зоології

Навчальна практика з зоології має мету закріплення, поглиблення та удосконалення знань, отриманих під час вивчення зоології, а також оволодіння базовими навичками та вміннями польових досліджень.

Завданнями навчальної практики з зоології є:


  1. Формування у студентів практичних навичок та вмінь по збиранню колекцій, фіксуванню та первинній обробці проб об’єктів тваринних організмів.

  2. Вивчення у природних умовах різноманіття основних таксонів місцевої фауни.

  3. Вивчення біоморфології та систематики найбільш характерних представників місцевої фауни.

  4. З’ясування екологічних особливостей та біологічних взаємозв’язків в основних тваринних спільнотах.

  5. Практичне засвоєння прийомів опису та замальовки об’єктів.

  6. Виконання самостійних навчально-дослідницьких робіт (СНДР) зі спостереження за тваринними об’єктами в конкретних умовах мешкання.


1.5 Зміст навчальної практики з зоології

Навчальна практика з зоології проводиться після ІІ курсу на базі біостанції Запорізького національного університету о. Хортиця та безпосередньо у м. Запоріжжя.

Основними формами проведення практики є:

а) проведення тематичних екскурсій;

б) самостійні групові практичні заняття з первинної обробки зібраних колекцій та проб об’єктів тваринного світу;

в) самостійні індивідуальні спостереження за тваринними об’єктами в конкретних умовах мешкання (СНДР).


Практика по зоології

Під час практики з зоології після II курсу студенти зобов’язані:



  • самостійно проводити дослідження безхребетних,

  • визначати вплив екологічних і антропогенних чинників на популяції безхребетних тварин,

  • вміти виготовити знаряддя для збору безхребетних, знати основні розчини для фіксації матеріалу і умови їх подальшого зберігання і обробки,

  • вміти визначати до виду найбільш поширених водних, наземних і ґрунтових безхребетних,

  • проводити точне визначення видового складу птахів і тварин на визначених територіях;

  • визначати види по слідам їх життєдіяльності, за їх зовнішньою будовою, поведінкою, голосом;

  • визначити вік тварин;

  • чітко визначити видову належність сховищ, гнізд, нір, лігвищ тощо;

  • оцінювати значення окремих екологічних факторів для життя видів птахів і тварин району практики;

  • оцінювати розподіл тварин в залежності від змін абіотичних факторів середовища;

  • організовувати та проводити обліки різними методами;

  • закладати маршрутну сітку;

  • проводити первісну обробку отриманих облікових даних;

  • з експлікації угідь грамотно вибирати арену екстраполяції;

  • на основі отриманих даних проводити оцінку чисельності та щільності певного виду тварин на території, яка досліджується;

  • згідно даних чисельності, народжуваності, природної та промислової смертності зробити розрахунок припущеної чисельності популяції певного виду тварин на наступний рік;

  • визначати середньо зважений бонітет території;

  • проводити статистичну обробку отриманих даних;

  • грамотно вести записи в польових та лабораторних умовах, доповнюючи їх якісними малюнками.

Під час практики для студентів проводяться наступні тематичні екскурсії:



1. Особливості функціонування водних біоценозів. Структура водних біоценозів, поняття про планктон, бентос, перифітон, нектон тощо. Чинники, які впливають на життя у водному середовищі і особливості у дослідженні водних екосистем. Методики відбору зоопланктону, знаряддя для відбору проб, їх етикетування, консервація і обробка. Виготовлення сітки Апштейна. Методи відбору зообентосу. Дослідження зообентосу на різних ґрунтах і на різній глибині. Способи консервації і обробки зообентосу. Екскурсія на проточну водойму. Відбір проб зообентосу та зоопланктону.

2. Методи дослідження зообентосу та зоопланктону. Методи дослідження зообентосу та зоопланктону, роль вищої водної рослинності у формуванні тваринного населення водойм і самоочищенні водойм. Вибір станцій і трансепт для дослідження різних водойм. Методики обробки отриманих результатів. Методи відбору фітопланктону. Знаряддя для відбору проб. Етикетування і фіксація досліджуваного матеріалу. Роль фітопланктону у формуванні тваринного населення водойм. Цвітіння водойм. Екскурсія на не проточну водойму. Відбір проб зообентосу та зоопланктону.

3. Методи дослідження ґрунтових безхребетних. Вибір станцій відбору ґрунтових безхребетних в залежності від мети дослідження, знаряддя для відбору проб, основні фіксатори і способи обробки досліджуваного матеріалу. Екскурсія до заплавного лісу та відбір ґрунтових проб.

4. Методи дослідження наземних безхребетних. Маршрутний метод дослідження, метод ентомологічного косіння, дослідження коронних безхребетних і ушкоджень листової пластинки, методи дослідження безхребетних у грибах і стовбурах рослин. Виготовлення морилок, матрациків, способи консервації наземних безхребетних. Виготовлення колекцій і умови їх зберігання. Екскурсії до агроценозу, степу, фруктового саду тощо та відбір комах методом ентомологічного косіння, кронних безхребетних та облік ушкодження листової пластинки.

5. Методи дослідження кровосисних членистоногих. Особливості дослідження кровосисних, які мають медичне значення. Відбір проб на преімагінальній фазі розвитку, фіксація матеріалу і лабораторні дослідження. Відбір імаго, методи кількісних і якісних досліджень фауни. Оцінка отриманих результатів.

6. Методи порівняння отриманих результатів. Статистична обробка отриманих результатів. Формули С’єренсена і Жакара для порівняння спільності фауни. Особливості математичної обробки отриманих даних від мети дослідження.

7. До Національного природно-заповідного парку «о. Хортиця». Знайомство студентів з фауною та закріплення навичок у визначенні тварин в польових умовах, що дає можливість студентам мати уявлення про видовий склад фауни водно-болотних, лісових та польових угідь. Знайомство з основними методиками польових досліджень з зоології хребетних. Закріплення у студентів, на конкретних приладах в природних умовах, знань взаємовідносин та зв’язків тварин та рослин в певних умовах існування.

8. До зоопарку дитячої залізниці. Особливості поведінки різних видів тварин в неволі. Визначення віку тварин.

9. До Великого лугу. Маршрутний метод дослідження. Знайомство студентів з місцевою фауною. Вплив антропогенних факторів на формування видового складу птахів і тварин.

Після кожної екскурсії передбачається обробка результатів у лабораторії. Студенти вчаться правильно фіксувати зібраний матеріал, визначати видову належність безхребетних та хребетних тварин тощо.


1.6 Порядок проведення практики з зоології

Навчальна практика з зоології проводиться в кінці IV семестру (впродовж 3 тижнів).

Керівником практики складається інструкція проведення практики та програма практики. Керівник практики організує проведення інструктажу з техніки безпеки та поведінки на водоймах, а також правил внутрішнього розпорядку біостанції ЗНУ о. Хортиця.

З кожного розділу практики студент складає звіт, який містить:



  • короткий опис робіт, виконаних студентами під час навчальних екскурсій та практичних занять по обробці зібраного матеріалу;

  • результати виконання самостійної індивідуальної навчально-дослідницької роботи.

До звіту додаються зібрані матеріали, які використовуються в подальшому навчальному процесі на відповідній кафедрі в якості роздавального матеріалу або демонстраційних натуральних посібників.

Після закінчення навчальної практики студенти складають керівнику практики залік.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.
1.7 Форми і методи контролю

За кожен день практики студент може отримати максимально 3 бали.

3 бали виставляється тоді, коли студент присутній на відповідній екскурсії, успішно виконав всі заплановані навчальні завдання, написав відповідну частину звіту тощо, своєчасно підписав щоденник.

2 бали виставляється тоді, коли студент був присутній на відповідній екскурсії, виконав всі навчальні завдання, але з деякими помилками, або щоденник підписав не своєчасно.

1 бал студент отримує за присутності на відповідній екскурсії та за виконані окремі завдання, або за відсутності на екскурсії, але самостійно виконані навчальні завдання у повному обсязі.

0 балів – студент не був присутнім на екскурсіях, зовсім не виконав навчальні завдання, порушив правила техніки безпеки.

Кожен студент у кінці практики зобов’язаний представити:


  1. Щоденник, оформлений на спеціальному бланку університету. У ньому повинна бути коротко і конкретно описана виконана студентом робота в період практики;

  2. Звіт практики.

  3. Індивідуальне завдання (гербарій рослин, колекція комах тощо).

Щоденник перевіряється, затверджується керівником практики і зберігається на кафедрі.
1.8 Вимоги до звіту

Звіт практики оформлюється на окремих аркушах формату А4, обсяг 25-30 сторінок рукописного або друкованого тексту, повинен мати наскрізну нумерацію сторінок.

У звіті повинні бути представлені наступні розділи:


  1. Мета та задачі навчально-польової практики (1 бал)

  2. Розділ з охорони праці (2 бали)

  3. Розділ – характеристика району практики (2 бали)

  4. Самостійні роботи під час практики (4 бали)

  5. Опис завдань, які виконувалися під час практик (6 балів)

  6. Висновки (2 бали)

  7. Список літературних джерел (1 бал)

  8. Додаток: ілюстративний матеріал (2 бали)

Захист виконаного індивідуального завдання - максимальна оцінка 5 балів.

Максимальна оцінка за звіт 20 балів.



РОЗДІЛ 2

НАВЧАЛЬНА ПРАКТИКА ЗІ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
2.1 Мета і завдання навчальної практики зі спеціалізації

Навчальна практика зі спеціалізації має за мету закріпити та поглибити знання, навички та вміння, які вони отримали під час вивчення дисциплін певного блоку циклу за вибором студента.



Завданнями практики є:

  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Біохімія та імунологія”:

  • розширити та закріпити теоретичні знання, отримані студентами на лекціях та лабораторних заняттях при вивченні загально-біологічних курсів та дисциплін спеціалізації;

  • засвоїти методи досліджень з імунології та біохімії;

  • закріпити практичні навички при постановці експериментів, обробці та описі експериментальних даних;

  • навчитися узагальнювати отримані під час експериментів дані та обговорювати їх з використанням наукової літератури;

  • збір матеріалів для виконання курсового проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Генетика”:

  • закріплення та поглиблення теоретичних знань;

  • отримання практичних навичок роботи при проведенні польових та лабораторних дослідів;

  • ознайомлення з організацією науково-дослідних робіт;

  • вироблення і закріплення навиків роботи у колективі та навиків організаційної роботи;

  • залучення студентів до самостійної науково-дослідної роботи;

  • збір матеріалів для виконання курсового проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Фізіологія людини і тварин”:

  • знайомство з основним обладнанням, яке використовується в лабораторії фізіології людини і тварин;

  • придбання практичних навичок постановки фізіологічного експерименту;

  • оволодіння навичками обробки та опису експериментальних даних, їх узагальнення та обговорення4

  • збір матеріалів для виконання курсового проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Прикладна ентомологія”:

  • розширити і закріпити теоретичні знання, отримані студентами на лекціях і лабораторних роботах;

  • виробити комплекс практичних навичок та вмінь, які необхідні для самостійного виконання ентомологічних досліджень в лабораторних і польових умовах, а також в умовах санітарно-епідеміологічних станцій, станціях захисту рослин та дерев від шкідників, таможнях, лабораторіях ветеринарної медицини;

  • збір матеріалів для виконання курсового проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Іхтіологія та аквакультура”:

  • закріпити і удосконалити знання з основних теоретичних та практичних курсів: іхтіологія, основи рибництва, гідробіологія, життєдіяльність гідробіонтів;

  • оволодіти навичками польових досліджень в природних умовах;

  • навчитися проводити основні рибоводні та меліоративні заходи при веденні ставкового рибництва;

  • збір матеріалів для виконання курсового проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Мисливствознавство”:

  • закріплення теоретичних і практичних знань зі спеціальних дисциплін;

  • оволодіння загально-практичними навичками щодо аналізу економічних показників господарств мисливського профілю та заповідників в Україні;

  • оволодіти навичками польових досліджень в природних умовах;

  • збір матеріалів для виконання курсового проекту.


2.2 Зміст навчальної практики зі спеціалізації

  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Біохімія та імунологія”:

  • проходять інструктаж з техніки безпеки;

  • знайомство з базою, метою, завданням та планом проходження практики;

  • отримують інструктаж з ведення щоденника практики та протоколів досліджень;

  • засвоюють принципи пошуку наукової літератури за обраною темою курсової роботи, навчаються аналізувати її;

  • знайомство з принципами імунологічних та біохімічних методів досліджень, у тому числі: особливостями морфології клітин крові, підрахунку лейкограм; методи елементарного біохімічного аналізу (білки, жири та вуглеводи);

  • знайомство з обладнанням лабораторій кафедри та принципами його роботи, розрахунками при готуванні реактивів стосовно тематики курсових робіт;

  • правилам утримання лабораторних тварин та підготовки їх до експерименту;

  • навчаються складати схему постановки експерименту, проводити експеримент, обробляти та описувати отримані експериментальні дані, їх узагальнювати та обговорювати;

  • приймають участь у екскурсіях в лабораторії підприємств та клінічні лабораторії.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Генетика”:

  • проходження інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії;

  • проведення вступної лекції-бесіди керівника бази практики щодо режиму роботи, наукової тематики і змісту роботи практиканта;

  • знайомство з методами постановки вегетаційних і польових дослідів‚ проведенням фенологічних спостережень та ін.;

  • знайомство з сучасним науковим обладнанням,

  • робота з генетичними колекціями льону, рицини, соняшнику та ін.;

  • студенти беруть участь у виконанні окремих питань з наукової тематики лабораторії чи відділу бази практики. Одержаний експериментальний матеріал статистично оброблюється та використовується для написання курсових робіт;

  • опрацьовують наукову літературу з питань генетики та селекції рослин тощо;

  • студенти відвідують лекції, семінарські заняття, наукові конференції, які проводяться у закладах на місцях проходження практики;

  • приймають участь в екскурсіях. Для розширення світогляду та ерудиції студентів екскурсії проводяться не тільки в межах бази практики, але й на інших підприємствах, організаціях біологічного профілю м. Запоріжжя.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Фізіологія людини і тварин”:

  • вивчення методики операцій на теплокровних та холоднокровних тваринах, які використовуються у фізіологічному експерименті;

  • засвоєння принципу роботи апаратури, яка використовується у лабораторії фізіології людини і тварин для дослідження різних систем організму;

  • оволодіння методики постановки фізіологічного експерименту;

  • обробка експериментальних даних;

  • опис отриманих результатів та їх обговорення.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Прикладна ентомологія”:

  • ознайомлення з методиками проведення лабораторних та польових досліджень в паразитологічному відділі санепідемстанцій, епідеміологічних відділів таможні, лабораторії ветеринарної медицини;

  • безпосередня участь у проведенні науково-дослідних робіт та інших видах робіт в лабораторних і польових умовах;

  • збір матеріалу в польових та лабораторних умовах;

  • первинна обробка зібраного матеріалу з використанням сучасних методів аналізу;

  • збір у польових умовах комах, фіксація та виготовлення постійних та вологих препаратів комах, складання колекцій з метою подальшого їх використання у якості роздаткового матеріалу на навчальних заняттях.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Іхтіологія та аквакультура”:

  • комплексний збір іхтіологічного матеріалу, відбір іхтіологічних проб, відбір матеріалу для гіпофізарних ін’єкцій;

  • підготовка плідників, відбір статевих продуктів, проведення масових гіпофізарних ін’єкцій;

  • інкубація ікри, підрощування личинки;

  • збір даних із стану ставків. Дослідження водних екосистем прилеглих до Каховського водосховища. Гідробіологічні, гідрохімічні показники. Зарослість;

  • дослідження іхтіофауни водних екосистем. Малоцінні та сміттєві види;

  • методи дослідження впливу аматорського рибальства на стан іхтіофауни;

  • камеральна обробка зібраного матеріалу;

  • робота над індивідуальними завданнями.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Мисливствознавство”:

  • аналіз матеріально-технічної бази господарства та її відповідності раціональному використанню біологічних ресурсів;

  • аналіз технологічних підходів до здобування мисливських тварин і птахів та його відповідність до біотехнічних заходів;

  • оцінка організацій охорони раціонального використання мисливської фауни;

  • знайомство з матеріалами мисливського впорядкування та планами виробництва;

  • знайомство з кадрами та організацією виробництва, методами керування та іншими економічними проблемами.


2.3 Порядок проведення навчальної практики зі спеціалізації

Навчальна практика зі спеціалізації проводиться в кінці VI та на початку VII семестрів впродовж 6 тижнів в науково-дослідних установах країни, заповідниках, мисливських та рибницьких господарствах, на біостанції та кафедрах Запорізького національного університету. Керівник практики від університету розробляє інструкцію та програму практики, інструктує студентів-практикантів по техніці безпеки та виробничій санітарії, проводить вступну бесіду про структуру та режиму роботи бази практики, організує екскурсії в різні відділи, лабораторії і т.п., здійснює постійний контроль за роботою студента-практиканта, веденням його щоденника.

Загальна та характерна форма звітності студента – це подання письмового звіту та інших документів, підписаних і оцінених безпосередньо керівником практики. Після закінчення практики студенти складають письмовий звіт та здають його керівнику практики. Одночасно здається щоденник, підписаний керівником практики від підприємства.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.


2.4 Вимоги до звіту

Звіт практики оформлюється на окремих аркушах формату А4, обсяг 25-30 сторінок рукописного або друкованого тексту, повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Звіт має містити конкретний матеріал про виконану роботу в період практики, в тому числі суспільно-корисну роботу.

У звіті повинні бути представлені наступні розділи:


  1. Мета та задачі навчально-польової практики (1 бал)

  2. Розділ з охорони праці (2 бали)

  3. Розділ – характеристика району практики (2 бали)

  4. Самостійні роботи під час практики (4 бали)

  5. Опис завдань, які виконувалися під час практик (6 балів)

  6. Висновки (2 бали)

  7. Список літературних джерел (1 бал)

  8. Додаток: ілюстративний матеріал (2 бали)

Захист виконаного індивідуального завдання - максимальна оцінка 5 балів.

Максимальна оцінка за звіт 20 балів.



РОЗДІЛ 3

ВИРОБНИЧА ПРАКТИКА
Виробнича практика проводиться для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр, спеціаліст і магістр та направлена на оволодіння професійними практичними навичками та вміннями згідно освітньо-кваліфікаційної характеристики.

Для студентів напряму 6.040102 “Біологія” впродовж 4 тижнів проводиться виробнича практика зі спеціалізації, де вони оволодівають навичками практичної роботи на посадах інженерів-лаборантів в галузі біології..



3. 1 Виробнича практика зі спеціалізації.

3.1.1 Мета і завдання практики зі спеціалізації

Завданнями практики є:



  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Біохімія та імунологія”:

  • закріпити та поглибити знання, які отримані на лекціях, семінарських та лабораторних заняттях при вивченні загально-біологічних курсів та дисциплін спеціалізації;

  • засвоїти досвід самостійної роботи у лабораторіях відповідного (імунологічного та біохімічного) профілю;

  • отримати практичні навички роботи у проведенні лабораторних досліджень з імунологічного та біохімічного напрямків;

  • ознайомитись з організацією та умовами роботи у науково-дослідному секторі;

  • оволодіти сучасними методиками наукових досліджень у клінічних та експериментальних лабораторіях імунології та біохімії;

  • збір матеріалів для виконання дипломного проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Генетика”:

  • закріплення та поглиблення теоретичних знань;

  • надбання практичних навичок роботи у проведенні польових та лабораторних дослідів;

  • ознайомлення з загальною структурою НДІ‚ організацією науково-дослідних робіт;

  • вироблення і закріплення навичок роботи у колективі і організаційної роботи;

  • залучення студентів до самостійної науково-дослідної роботи;

  • збір матеріалів для виконання дипломного проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Фізіологія людини і тварин”:

  • ознайомитись з організацією, постановкою роботи та охороною праці у фізіологічній лабораторіях;

  • придбання практичних навичок матеріально-технічного забезпечення постановки фізіологічного експерименту;

  • отримання навичок забезпечення проведення лабораторних занять з курсу фізіологія людини і тварин;

  • збір матеріалів для виконання дипломного проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Прикладна ентомологія”:

  • закріпити і поглибити знання, які отримано на спецкурсах та лабораторних заняттях;

  • отримати практичні навички роботи в проведенні лабораторних і польових ентомологічних досліджень;

  • засвоїти досвід самостійної роботи в закладах, лабораторіях НДІ на виробництві;

  • збір матеріалів для виконання дипломного проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Іхтіологія та аквакультура”:

  • ознайомлення із структурою кадрів виробництва та відомчою підпорядкованістю;

  • ознайомлення із функціональними обов’язками молодшого спеціаліста-іхтіолога на виробництві;

  • виконання функціональних обов’язків молодшого спеціаліста, місце якого студент посідає під час практики;

  • збір матеріалів за темою дипломної роботи.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Мисливствознавство”:

  • ознайомлення з документами господарства;

  • ознайомлення з господарством і участь у всіх заходах, які проводяться;

  • розподіл основних видів за стаціями і динамікою їх чисельності;

  • провести аналіз господарської діяльності користувачів мисливських угідь;

  • аналіз факторів виробництва та собівартості мисливської продукції;

  • аналіз рівня розвитку спеціалізації та інтенсивності охорони і використання мисливських угідь;

  • улаштування і організація полювань. Види і способи полювань. Оснащення мисливців. Аналіз якості продукції і використання мисливських продуктів;

  • охорона господарства, боротьба з браконьєрством, невикористані можливості господарства і покрашення його ведення;

  • деталізація спеціальних спостережень згідно з планом, погодженим керівником;

  • напрямки роботи заповідників в стратегії збереження та відтворення природно-заповідного фонду.


3.1.2 Зміст виробничої практики зі спеціалізації

  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Біохімія та імунологія”:

  • ознайомитись з базою, метою, завданням та планом проходження практики;

  • оволодіти роботою з апаратурою наукових лабораторій - баз виробничої практики;

  • оволодіти імунологічними та біохімічними методами досліджень;

  • проводити підбір та лабораторну адаптацію наукових методик до експериментальних досліджень;

  • оволодіти методами загальної анестезії та іммобілізації тварин;

  • оволодіти методами математико-статистичної обробки експериментальних результатів та їх графічному представленні з використанням ЕОМ;

  • виконати науково-дослідну роботу за напрямком дипломної роботи, отримати експериментальний матеріал для дипломної роботи з аналізом отриманих результатів;

  • провести вивчення та аналіз наукової літератури за темою дипломної роботи.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Генетика”:

  • виділення робочих місць; при цьому можливе виконання обов’язків лаборанта‚ препаратора та ін.;

  • проходження інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії;

  • проведення вступної лекції-бесіди керівника бази практики щодо режиму роботи підприємства, організації, наукової тематики і змісту роботи практиканта;

  • знайомство з методами постановки вегетаційних і польових дослідів‚ проведенням фенологічних спостережень та ін.;

  • знайомство з методами світлової мікроскопії, електрофорезу, цитологічними та біохімічними методами, методом гібридологічного аналізу та ін.;

  • знайомство з сучасним науковим обладнанням,

  • робота з генетичними колекціями льону, рицини, соняшнику та ін.;

  • студенти беруть участь у виконанні окремих питань з наукової тематики лабораторії чи відділу бази практики. Одержаний експериментальний матеріал статистично оброблюється та використовується для написання дипломних робіт;

  • опрацювання наукової літературу з генетики;

  • відвідування лекції, семінарські заняття, наукові конференції, які проводяться у закладах на місцях проходження практики.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Фізіологія людини і тварин”:

  • виконання обов’язків лаборанта науково-дослідної лабораторії фізіології людини і тварин;

  • оволодіння навичками роботи з сучасною апаратурою, яка використовується у лабораторії фізіології людини і тварин при дослідженні різних систем організму;

  • підготовка матеріально-технічної бази до проведення фізіологічного експерименту та лабораторних занять з курсу фізіологія людини і тварин;

  • навчитись оформлювати звіт за проведену в період практики роботу;

  • збір матеріалу для виконання дипломного проекту.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Прикладна ентомологія”:

  • виконання обов’язків лаборанта виконання обов’язків лаборанта;

  • оволодіння методикою ведення експедиційного журналу, участь у підготовці до польових досліджень;

  • засвоєння методики збору комах у польових умовах і його обробки в лабораторних умовах;

  • оволодіння методами польових і лабораторних досліджень при проведенні експерименту;

  • повна або часткова обробка матеріалу з використанням сучасних методів статистичної обробки;

  • вивчення і конспектування літератури за обраною темою;

  • збір матеріалу для проведення великого практикуму.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Іхтіологія та аквакультура”:

  • робота на посаді лаборанта у рибгоспах;

  • засвоєння методики збору гідробіологічного матеріалу в польових умовах та його обробки в лабораторії;

  • ознайомлення з природним кормом ставкових риб;

  • оволодіння методами польових та лабораторних досліджень при проведенні експерименту;

  • вивчення літератури з питань наукової теми.




  1. Для студентів, які навчаються на спеціалізації “Мисливствознавство”:

  • вивчити проблеми покращення захисних і гніздових умов в мисливських угіддях господарств;

  • проводити облікові роботи, оцінку їх достовірності та щільність представників фауни на закріпленій території за господарством;

  • аналізувати роботи цехів по випуску лісової та мисливської продукції, профілактичні заходи, дійства, які направлені на покращення якості угідь та підвищення свідомості мисливців;

  • організовувати полювання, а також аналіз продукції та її використання за призначенням.


3.1.3 Порядок проведення виробничої практики зі спеціалізації

Виробнича практика зі спеціалізації проводиться у VIII семестрі впродовж 4 тижнів в обсязі 216 годин в науково-дослідних установах країни, заповідниках, мисливських та рибницьких господарствах, у «Міській клінічній багатопрофільній лікарні №9», КСП «Запоріжзеленгосп», НД Інститут олійних культур НААН України. Керівник практики від університету розробляє інструкцію та програму практики, інструктує студентів-практикантів по техніці безпеки та виробничій санітарії, проводить вступну бесіду про структуру та режиму роботи бази практики, організує екскурсії в різні відділи, лабораторії і т.п., здійснює постійний контроль за роботою студента-практиканта, веденням його щоденника.

Загальна та характерна форма звітності студента – це подання письмового звіту та інших документів, підписаних і оцінених безпосередньо керівником практики. Після закінчення практики студенти складають письмовий звіт та здають його керівнику практики. Одночасно здається щоденник, підписаний керівником практики від підприємства.

Впродовж всього періоду практики студенти виконують правила внутрішнього розпорядку установи, виконують конкретну роботу у відповідності з індивідуальним завданням, отриманим від керівника практики. Керівник практики від бази практики проводить інструктаж з техніки безпеки та виробничій санітарії, вступну бесіду про структуру установи – бази практики, екскурсії у її відділи, лабораторії та ін. Він організовує роботу студентів-практикантів у відповідності програми практики, виконує систематичний контроль за їх роботою, веденням щоденників, підготовкою звіту, складає характеристики студентів-практикантів.

Після закінчення практики студенти складають письмовий звіт та здають його керівнику практики від профілюючої кафедри.

Звіт за практику має містити конкретний матеріал про роботу, виконану в період практики, загальну характеристику бази практики та її матеріально-технічної бази, розроблену посадову інструкцію, розділ по охороні праці, висновки.

Диференційований залік по виробничій практиці зі спеціалізації приймається на основі звітів, щоденників та характеристик студентів-практикантів керівників від бази практики комісією на чолі з завідуючим профілюючої кафедри.

Студент, який не виконав програму практики і отримує незадовільну оцінку, відповідно рішення вченої ради факультету маже бути направлений на повторне її проходження.


3.1.4 Вимоги до звіту

При оцінці практики враховуються індивідуальні особливості студентів і конкретні умови, у яких проходить практика.

Звіт практики оформлюється на окремих аркушах формату А4, обсяг 25-30 сторінок рукописного або друкованого тексту, повинен мати наскрізну нумерацію сторінок. Звіт має містити конкретний матеріал про виконану роботу в період практики, в тому числі суспільно-корисну роботу.

Звіт перевіряється і затверджується керівниками практики.



РОЗДІЛ 4

НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА ПРАКТИКА

(СПЕЦІАЛЬНІСТЬ 8.04010209 “ГЕНЕТИКА”)
Науково-дослідницька практика – це одна із форм зв’язку університету з науково-дослідними інститутами, дослідними станціями, науково-дослідними центрами, підприємствами, що прилучає магістрів до науково-дослідної роботи, знайомить з новітніми технологіями виробництва, сучасним обладнанням, новими методами дослідження.

На базах проходження практики магістри знайомляться зі структурою підприємства (інституту, центру), основними напрямками роботи та методами і об’єктами досліджень лабораторій даних баз.

Тривалість практики 4 тижні. Магістри працюють в якості молодших наукових співробітників.
4.1.1 Мета та завдання практики

Мета науково-дослідницької практики – сформувати практичні навички та ознайомитись з методичними основами пошуку оптимальних умов планування, підготовки та проведення наукового експерименту і статистичною обробкою та оцінкою його результатів.
Завдання науково-дослідницької практики


  • закріплення та поглиблення теоретичних знань;

  • надбання практичних навичок та вмінь у плануванні, підготовці та проведенні наукового експерименту;

  • закріплення та поглиблення знань з питань статистичної обробки експериментальних результатів;

  • ознайомлення з загальною структурою НДІ, підприємства та визначення функцій наукових лабораторій, де проходить практика;

  • залучення студентів до самостійної науково-дослідної роботи;

  • вироблення та закріплення навичок роботи у колективі та організаційної роботи.


4.1.2 Вимоги до знань та вмінь
За підсумками практики магістр повинен

знати:

  • техніку безпеки при роботі в наукових лабораторіях НДІ, підприємств, дослідних центрів;

  • методичні основи планування, підготовки та проведення лабораторного та польового експерименту у генетико-селекційних дослідженнях;

  • основні методики закладання польового експерименту та обробки отриманих даних, що застосовуються в конкретних лабораторіях;

  • обладнання, на якому проводиться різні види аналізу;

  • методичні основи планування, підготовки та проведення наукового експерименту в фітотроні;

  • методику статистичної обробки експериментальних даних;


За підсумками практики магістр повинен

вміти:

  • самостійно планувати та проводити експериментальні дослідження;

  • використовувати обладнання, що необхідне для проведення конкретного генетичного дослідження;

  • оптимізувати вибір методики для рішення конкретних експериментальних задач;

  • проводити науковий пошук інформації відповідно отриманому завданню в науковій бібліотеці.

  • статистично обробляти отримані дані та аналізувати їх.

4.1.3 Зміст науково-дослідницької практики

Бази науково-дослідницької практики: наукові лабораторії науково-дослідних інститутів, центрів та підприємств міста Запоріжжя:



    1. Інститут олійних культур Національної академії аграрних наук України.

На місцях практики робота магістрів складається наступним чином:



  1. Виділення робочих місць. При цьому магістр виконує обов’язки молодшого наукового співробітника.

  2. Одержання інструктажу з техніки безпеки і виробничої санітарії.

  3. Проведення вступної лекції-бесіди керівника практики від НДІ, підприємства, лабораторії та ін. з наукової тематики лабораторії і змісту роботи практиканта.

  4. Знайомство з методами дослідження у генетико-селекційних дослідженнях, що застосовуються в конкретній установі.

  5. Ознайомлення з науковими досягненнями установи де проводиться практика та інших наукових установ галузі.

  6. Підготовка зразків та проведення експерименту згідно методики виконання аналізу.

  7. Робота з обладнанням, що розміщене в лабораторії.

  8. Робота в науковій бібліотеці зі спеціальною літературою.

Магістри беруть участь у виконанні окремих питань з наукової тематики лабораторії чи відділу. Одержаний експериментальний матеріал може використовуватися для написання дипломних робіт.

Під час практики магістрам надається теоретичний матеріал: технічні характеристики обладнання та методики роботи на ньому, методичні матеріали з описанням методик, що використовують магістри під час проведення роботи (ГОСТ, ДСТУ та ін.)

4.2 Порядок проведення практики

Керівник практики від навчального закладу разом з керівником бази практики складає індивідуальні програми для роботи студентів.

Перед практикою магістри знайомляться зі змістом практики, одержують індивідуальні завдання і інструктаж з оформлення щоденника і складання звіту.

Під час науково-дослідницької практики всі завдання носять індивідуальний характер і конкретизуються та уточнюються за місцями практики в залежності від напрямку спрямованості лабораторії чи наукового відділу.

Під час практики магістри відвідують лекції вчених, наукові конференції, семінари, що проводяться на місцях практики.

Керівники практики і співробітники бази практики проводять заняття з засвоєння нових методів та методик у генетико-селекційних дослідженнях.

Екскурсії проводяться з метою надбання магістрами найбільш повної уяви про базу практики, її структуру, взаємодію окремих підрозділів, діючу систему керування.

Кількість годин, що відводиться на екскурсії для магістра не повинна перевищувати шести годин на тиждень.

При надані практичної допомоги базі практики характер праці повинен суворо відповідати профілю навчання і по тривалості не заважати виконанню учбових завдань.
4.3 Форми і методи контролю


  1. Оцінка роботи кожного магістра проводиться відповідно до виконаного обсягу і якості роботи.

  2. При оцінці практики враховуються індивідуальні особливості магістрів і конкретні умови, у яких проходить практика.

  3. Результати всіх експериментів заносяться у робочий зошит.

  4. Протягом практики ведеться щоденник практики за загально затвердженою формою.

  5. Керівник від бази практики щоденно контролює ведення зошита з протоколами дослідів і щоденник практиканта.

  6. Керівник практики від кафедри контролює ці документи двічі на тиждень. Керівник кафедри контролює засвоєння теоретичного та практичного матеріалу практикантом у співбесідах. Можливі інші форми контролю, як тестові опитування, ділові ігри та ін.

За результатами практики магістр-практикант складає письмовий звіт і здає його керівнику практики від кафедри разом зі щоденником, який підписано керівником бази практики. Звіт може бути надрукований або написаний від руки. Обсяг рукописного звіту – 20-25 сторінок, надрукованого – 15-20 сторінок. Оформлення звіту згідно стандарту.

В звіті повинна бути описана робота, яка була виконана під час практики. Матеріал, одержаний під час практики, оброблюється статистично, оформлюється у вигляді таблиць, графіків, малюнків.

Звіт повинен мати наскрізну нумерацію сторінок, аркуші звіту повинні бути зшиті.

Звіт перевіряється і затверджується керівниками практики від установи і навчального закладу.

Підсумки підводяться у процесі складання магістром диференційного заліку. Результати складання заліку з практики заносяться в екзаменаційну відомість, проставляються в заліковій книжці і в журнал обліку успішності.

Магістр, який не виконав програму практики і отримав незадовільний відгук на базі практики або незадовільну оцінку при складанні заліку, направляється повторно на практику (при наявності поважної причини).

РОЗДІЛ 5

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА
5.1 Мета та завдання педагогічної практики

Педагогічна практика проводиться для студентів освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр і магістр, які навчаються на педагогічному відділенні і направлена на оволодіння професійними практичними навичками викладання біології у загальноосвітніх закладах І-ІІІ ступеню та вищих навчальних закладах.

Мета педагогічної практики - формування професійно-педагогічних умінь вчителя-предметника та класного керівника, психологічна та методична підготовка студентів до професії вчителя.

Завданнями практики є:



  • поглиблення зв’язку теоретичних знань з педагогічним процесом, використання їх у розв’язанні конкретних навчальних і виховних завдань;

  • здобуття професійних якостей майбутнього вчителя, що відповідають вимогам сучасності;

  • ознайомлення із сучасним станом навчально-виховної роботи у школі і передовим педагогічним досвідом;

  • формування психологічної готовності до роботи в школі;

  • формування творчого підходу до педагогічної діяльності;

  • здобуття навичок аналізу результатів своєї педагогічної діяльності;

  • формування потреби педагогічної самоосвіти.

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА

СТУДЕНТІВ ОСВІТНЬО–КВАЛІФІКАЦІЙНОГО РІВНЯ «БАКАЛАВР»

Педагогічну практику студенти IV курсу біологічного факультету освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», напряму підготовки «Біологія» проходять у сьомому семестрі (4 тижнів). Ця практика передбачає виконання посадових обов’язків вчителя біології, а також класного керівника в середній ланці (7-9 класи) середнього загальноосвітнього навчального закладу.


В програму педагогічної практики студентів цього курсу входить:

  1. Знайомство з навчальним закладом, бесіди з директором, його заступниками, педагогом-організатором.

  2. Ознайомлення зі шкільною документацією: класними журналами, особовими справами і медичними картками учнів.

  3. Складання індивідуального плану навчально-виховної роботи на період педагогічної практики.

  4. Вивчення класу, в якому студент буде проходити педагогічну практику, знайомство з роботою вчителів і класного керівника, бесіди з ними, вивчення планів їхньої роботи.

  5. Відвідування уроків учителів у закріпленому за студентом класі, відвідування уроків учителів біології в інших класах та участь в їх обговоренні.

  6. Виконання усіх функцій вчителя біології та класного керівника (куратора) в закріпленому за студентом класі.

  7. Підготовка і проведення не менше 5 уроків біології різних типів з використанням різноманітних методів і засобів навчання.

  8. Використання в навчально-виховному процесі різних форм навчання.

  9. Проведення позакласного заходу з біології з учнями закріпленого за студентом-практикантом класу.

  10. Індивідуальна і групова робота з учнями, які відстають у навчанні, відмінниками і зацікавленими біологією.

  11. Проведення позакласного виховного заходу з учнями класу.

  12. Проведення зборів класу, робота з класним активом.

  13. Відвідування позакласних занять інших практикантів та участь в їх аналізі.

  14. Проведення позакласної виховної роботи згідно плану класного керівника на цей навчальний період.

  15. Участь у чергуванні по школі.

  16. Робота з батьками учнів, участь у підготовці і проведенні батьківських зборів, відвідування школярів вдома.

ЗМІСТ ПРАКТИКИ

Перший тиждень – етап пасивної педагогічної практики, що включає:


  • знайомство з навчальним закладом; бесіди з директором та його заступниками, педагогом-організатором;

  • протягом перших двох днів студент повинен закріпитися за певним класом в якості вчителя і класного керівника та проводити в подальшому в цьому класі уроки біології;

  • знайомство з класним керівником того класу в якому студент буде проходити педагогічну практику;

  • знайомство і вивчення прізвищ та імен учнів класу; ознайомлення з особовими справами і медичними картками учнів, заповнення щоденника класного керівника;

  • протягом перших трьох днів студент повинен скласти індивідуальний план проходження педагогічної практики і завірити його у групового методиста;

  • для ознайомлення з навчальним процесом у закріпленому класі, відвідування уроків учителів усіх предметів, які навчають цей клас;

  • з метою вивчення педагогічного досвіду та системи роботи на уроках біології відвідати не менше 5 уроків учителя біології;

  • складання плану позакласної роботи на період практики;

  • здійснення підбору літератури в бібліотеці навчального закладу, дидактичного і роздавального матеріалу з предмету.

В цей час кожен студент відвідує уроки вчителів з усіх предметів в закріпленому за ним класі. Студент повинен заздалегідь отримати дозвіл учителя бути присутнім на його уроці. Краще це робити не перед початком уроку, а за день до його проведення.

Під час відвідування занять важливо дослідити специфіку учнів, запам’ятати їх імена і прізвища. Доцільно скласти схему розташування учнів за партами в класі, для того щоб впевнено звертатися до них під час власних уроків.

Відвідуючи уроки, студент в своєму педагогічному щоденнику робить нотатки, проводить аналіз уроку у відповідності зі схемою. Обмірковуються і беруться до уваги найбільш ефективні форми і методи роботи вчителя.

Після закінчення уроку бажана коротка бесіда з вчителем. Студенту важливо знайти спосіб виказати свою позитивну думку щодо найбільш ефективних методів, прийомів та інших елементах ведення уроків, поставити запитання вчителю, вислухати його поради. Не варто акцентувати свою увагу на критиці тих чи інших ситуацій, які були виявлені під час уроку, краще спробувати проаналізувати їх в якості проблемних педагогічних ситуацій і знайти шляхи їх вирішення.


Другий тиждень – етап активної педагогічної діяльності студента-практиканта по виконанню всіх функцій вчителя біології, класного керівника у закріпленому за ним класі, а саме:

  • проведення 5 уроків біології різних типів з використанням різноманітних методів і засобів навчання в закріпленому за студентом-практикантом класі;

  • проведення позакласного заходу з біології в закріпленому класі;

  • проведення позакласного виховного заходу в закріпленому класі;

  • допомога у проведені гурткової роботи і факультативних занять зі спеціальності в загальноосвітньому навчальному закладі;

  • відвідування позакласних заходів, які проводяться іншими практикантами чи вчителями та участь в їх обговоренні;

  • робота з професійної орієнтації серед учнів загальноосвітнього навчального закладу;

  • підготовка і проведення батьківських зборів, робота з педагогічної пропаганди серед батьків;

  • чергування по школі;

  • участь у роботі шкільних методичних об’єднань вчителів, в нарадах класних керівників, засідань педагогічної ради навчального закладу;

  • аналіз власної педагогічної діяльності, роботи вчителів й інших практикантів.


ОБЛІК І ОЦІНКА РОБОТИ СТУДЕНТІВ-ПРАКТИКАНТІВ


  1. Поточний контроль за роботою студентів-практикантів здійснюється старостою групи, груповим і факультетським керівником, деканатом.

Документація, яку веде студент на практиці:

  • Індивідуальний план роботи студента на період педагогічної практики.

  • Педагогічний щоденник.

  • Щоденник класного керівника.

  1. Протягом терміну практики груповий методист відвідує уроки студентів, організовує їх обговорення та аналіз, виставляє поточні оцінки за проведені уроки.

  2. Виконане психолого-педагогічне завдання за 3дні до завершення практики надається для перевірки та оцінювання викладачами кафедри педагогіки та психології ЗНУ.

  3. По завершенню педагогічної практики студенти в зазначений термін подають факультетському керівнику теку (папку) зі звітною документацією:


Тека звітної документації до диференційованого заліку з педагогічної практики для студентів-бакалаврів складається з наступних документів, які розташовуються в наступному порядку:

  1. Відомість-характеристика.

  2. Контрольно-оцінювальний лист результатів.

  3. Індивідуальний план.

  4. Педагогічний щоденник.

  5. Звіт про проходження педагогічної практики.

  6. Розгорнутий план-конспект уроку, оформлений згідно вимог.

  7. Самоаналіз залікового уроку з біології.

  8. Сценарій позакласного заходу з біології зі стислим аналізом вчителя біології.

  9. Самоаналіз позакласного заходу з біології.

  10. Сценарій позакласного виховного заходу зі стислим аналізом класного керівника або заступника директора з виховної роботи.

  11. Самоаналіз позакласного виховного заходу.

  1. На підставі всіх поданих документів, результатів роботи студента з груповим керівником та захисту звіту приймається рішення комісії керівників практики про виконання програми і виставлення оцінки.

  2. Облік та оцінка результатів роботи завершується на підсумковій конференції з педагогічної практики. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії. Оцінка студента за практику враховується стипендіальною комісією при визначенні розміру стипендії разом з його оцінками за результатами підсумкового сесійного контролю.

  3. Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених вищим навчальним закладом. Студент, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу. (Положення про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України /Наказ Міністерства освіти України від 8 квітня 1993 р. - №93).


Педагогічна практика

магістрів спеціальності 8.04010209 “Генетика”
Мета педагогічної практики - формування професійно-педагогічних умінь асистента у вищому навчальному закладі на відповідній кафедрі, психологічна та методична підготовка студентів до професії асистента.

Завданнями цієї практики є:



  • поглиблення зв’язку теоретичних знань з педагогічним процесом, використання їх у розв’язанні конкретних навчальних і виховних завдань;

  • здобуття професійних якостей майбутнього асистента кафедри вищого навчального закладу, що відповідають вимогам сучасності;

  • ознайомлення із сучасним передовим педагогічним досвідом;

  • формування психологічної готовності до роботи у вищому навчальному закладі;

  • формування творчого підходу до педагогічної діяльності;

  • здобуття навичок аналізу результатів своєї педагогічної діяльності;

  • формування потреби педагогічної самоосвіти.


Зміст педагогічної практики:

  • ознайомлення з конкретною дисципліною (особливості проведення лабораторно-практичних занять, лекцій);

  • відвідування занять з обраної дисципліни;

  • відвідування занять однокурсників з наступним їх аналізом;

  • проведення самоаналізу свого заняття;

  • вивчення і аналіз науково-методичної літератури;

  • набування основ методичної роботи у вищому навчальному закладі (розроблення занять, оформлення демонстраційного матеріалу за тематикою дисципліни, написання тестів за окремими темами, тощо).


В програму педагогічної практики магістрів входить:

  1. Систематичне ведення педагогічного щоденника практики.

  2. Відвідування занять викладачів кафедри свого фаху з метою аналізу їхнього педагогічного досвіду.

  3. Виконання усіх функцій викладача кафедри.

  4. Систематизація інформації в межах обраної дисципліни за окремими темами згідно з робочою програмою курсу у вигляді планів-конспектів лекційних занять та методичних розробок для проведення лабораторних і семінарських занять.

  5. Підготовка і проведення різних типів занять з використанням різноманітних методів і засобів навчання.

  6. Робота з обдарованими студентами, або тими, які відстають у навчанні. Проведення індивідуальної виховної роботи зі студентами.

  7. Виготовлення наочних засобів навчання до занять.

Порядок проведення педагогічної практики магістрів


Під час асистентської практики педагогічна діяльність магістра пов’язана з виконанням всіх функцій викладача кафедри.

Базою педагогічної практики студентів спеціальності «Генетика» є кафедра садово-паркового господарства та генетики рослин біологічного факультету ЗНУ. Керівництво кафедри обирає дисципліну для виконання магістром всіх завдань педагогічної практики. Таким чином, студенти під час практики повинні здійснити наступні види робіт:



  • підготовка лекційного матеріалу з відповідної дисципліни згідно навчального плану і робочої програми;

  • підготовка і проведення 1-го лабораторного заняття з використанням різноманітних методів і засобів навчання;

  • підготовка контрольних завдань для перевірки ЗУН студентів з навчальної дисципліни на репродуктивному, продуктивному і творчому рівнях;

  • аналіз власної педагогічної діяльності, роботи викладачів й інших практикантів.



Облік і оцінка роботи студентів-практикантів


    1. Поточний контроль за роботою студентів-практикантів здійснюється факультетським керівником і деканатом.

    2. Протягом терміну практики керівник відвідує заняття магістрів, організовує їх обговорення та аналіз.

    3. По завершенню педагогічної практики студенти у подають факультетському керівнику папку зі звітною документацією. На підставі всіх поданих документів, результатів роботи студента та захисту звіту приймається рішення комісії керівників практики про виконання програми і виставлення оцінки.

    4. Облік та оцінка результатів роботи завершується на підсумковій конференції з педагогічної практики. Оцінка за практику вноситься в заліково-екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента за підписами членів комісії.

    5. Студенту, який не виконав програму практики без поважних причин може бути надано право проходження практики повторно при виконанні умов, визначених вищим навчальним закладом. Студент, який в останнє отримав негативну оцінку з практики в комісії, відраховується з вищого навчального закладу.

По завершенню практики факультетському керівнику подаються такі документи:

  • Контрольно-оцінювальний лист результатів.

  • Педагогічний щоденник.

  • Розгорнутий план-конспект лекційного заняття.

  • Розгорнутий план-конспект проведеного лабораторного заняття з самоаналізом.

  • Тексти контрольних завдань для перевірки ЗУН студентів з навчальної дисципліни на репродуктивному, продуктивному і творчому рівнях.

  • Звіт про проходження педагогічної практики.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка