Деякі умови реалізації теоретико-методичних знань учителів у контексті уроків фізичної культури в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів



Скачати 115.5 Kb.
Дата конвертації05.03.2016
Розмір115.5 Kb.


УДК 377.018.48

Є.І. Жилін



ДЕЯКІ УМОВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНИХ ЗНАНЬ УЧИТЕЛІВ У КОНТЕКСТІ УРОКІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ В 5-11 КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

У статті проаналізовано теоретико-методичні знання навчальних програм з фізичної культури для учнів основної та старшої школи. Визначено готовність учителів фізичної культури до реалізації теоретико-методичних знань в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів. Наведено перелік доступної для вчителів фізичної культури літератури, у якій розкриваються освітні лінії теоретико-методичних знань.

Ключові слова: фізичне виховання, фізична культура, теоретико-методичні знання, вчителі фізичної культури, загальноосвітній навчальний заклад.

The article analyzes the contents of "Theoretical and methodological knowledge" of curriculum on physical training for schoolchildren of middle and senior school. Defined preparedness teachers of physical culture of implement the theoretical and methodological knowledge at the 5-11 grades of secondary schools. Shows the list of literature for teachers which reveals the educational line of theoretical and methodological knowledge.

Keywords: physical education, physical education, theoretical and methodological knowledge teachers of physical education, general education.
Постановка проблеми. Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 (ДСБПЗСО, 2011 р.), теоретико-методичні знання з навчального предмета «Фізична культура» визначено одним із компонентів загальноосвітньої підготовки учнів основної та старшої школи. Його зміст розкривається інваріантною складовою типових навчальних програм («Фізична культура для учнів 5-9 класів», «Фізична культура для учнів 10-11 класів. Рівень стандарту», «Фізична культура для учнів 10-11 класів. Профільний рівень») та реалізується під час уроків фізичної культури впродовж процесу навчання в загальноосвітньому навчальному закладі. Однак, аналіз наукових джерел та досвід практичної діяльності педагогів свідчать, що у контексті уроків фізичної культури теоретична підготовка школярів або не здійснюється, або у ході цього процесу учні отримують значний обсяг готових знань [1].

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз нормативних документів показує, що теоретична підготовка у контексті уроку фізичної культури не є новизною, оскільки вже передбачалася Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 року № 24 (ДСБПЗСО, 2004 р.). Різниця в тому, що у ДСБПЗСО (2011 р.) її функції частково переорієнтовано та доповнено. Відтак, окрім підвищення в учнів мотивації до занять фізичними вправами, за рахунок суто теоретичного блоку знань, тепер передбачається і методичний – спрямований на формування у них таких предметних компетенцій, якими можна і необхідно користуватися в ігровій та повсякденній життєдіяльності з метою збереження та зміцнення здоров’я, адекватного проведення дозвілля, підготовки до майбутньої трудової діяльності тощо.

У роботах науковців з проблеми формування теоретичних знань у контексті уроків фізичної культури, звертається увага на те, що даний процес необхідно здійснювати саме через поєднання рухової та інтелектуальної діяльності [3-5; 7; 8]. Зокрема, ефективною формою є нетрадиційні уроки фізичної культури, оскільки на сьогоднішній день все ще відсутні уніфіковані підходи до процесу формування теоретико-методичних знань в учнів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів у контексті традиційних уроків фізичної культури.

Крім того, актуальним питанням залишається недостатнє забезпечення вчителів фізичної культури навчально-методичною літературою, а розроблені ними навчальні посібники, підручники чи робочі зошити не завжди враховують інтереси та вікові особливості дітей.

Зв’язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Робота виконана у рамках Зведеного плану науково-дослідної роботи у сфері фізичної культури і спорту на 2011-2015 рр. з теми «Методологічні основи стратегічного розвитку сфери ФКС в регіоні» (реєстраційний номер 0113U004615).

Мета дослідження: визначити умови реалізації теоретико-методичних знань в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів у контексті уроку фізичної культури.

Методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення науково-методичної літератури, тестування вчителів фізичної культури.

Виклад основного матеріалу. На основі аналізу чинних навчальних програм з фізичної культури для учнів основної та старшої школи встановлено, що теоретико-методичні знання переважно спрямовані на: набуття школярами загальних знань про фізичну культуру та її значення в житті людини, зокрема для збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовленості; формування ціннісних орієнтацій та методик щодо адекватного використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя, у тому числі й через призму олімпійської освіти. Між змістом теоретико-методичних знань та навчальним матеріалом предметів, що належать до таких освітніх галузей як «Здоров’я та фізична культура», «Суспільствознавство», «Технології», існує тісний міжпредметний зв’язок. Підбір та включення теоретико-методичних знань до навчальних програм з фізичної культури для учнів 5-11 класів співпадає із сенситивними, кризовими та іншими періодами і факторами, які обумовлюють подальший розвиток та життєдіяльність особистості.

Так, наприклад, аналіз теоретико-методичних знань, які підлягають обов’язковому вивченню в 6 класі, свідчить, що в результаті його засвоєння учні повинні: наводити приклади впливу шкідливих звичок на здоров’я людини; характеризувати Олімпійські ігри у Стародавній Греції, особливості фізичного розвитку і функціонального стану організму у підлітковому віці, засоби і методи контролю витривалості; володіти методами самоконтролю фізичного стану під час занять вправами, що спрямовані на розвиток витривалості. Порівняння цих вимог із даними наукових досліджень свідчить, що в даний віковий період у школярів, по-перше, спостерігаються перші прояви шкідливих звичок, зокрема, зафіксовано спроби тютюнопаління (куріння) [2; 6]. По-друге, одночасно у хлопчиків та дівчаток настає спільний сенситивний період розвитку загальної витривалості [12]. По-третє, розпочинається бурхливий фізичний розвиток, у результаті якого процеси функціонування систем організму швидко наближаються і стають подібними до процесів, які спостерігаються у дорослому організмі [9]. А запровадження олімпійської освіти пояснюється тим, що на її основі можна вирішити ряд не тільки освітніх, оздоровчих та розвивальних але й виховних завдань.

Але для реалізації змісту навчального матеріалу, зокрема даного, необхідно створити певні умови. Спираючись на наукову літературу, можна стверджувати, що до умов, які сприяють формуванню в учнів теоретико-методичних знань належать: наявність підготовлених висококваліфікованих фахівців та наявність ефективного навчально-методичного забезпечення [3; 10; 12]. На нашу думку від них залежить третя, вирішальна умова – формування в учнів внутрішньої мотивації до навчання (через вплив на зовнішню).

З метою визначення готовності вчителів фізичної культури до формування в учнів теоретико-методичних знань в контексті уроків фізичної культури нами проведено дослідження. У ньому взяли участь 44 особи – вчителі фізичної культури з різним педагогічним досвідом роботи. Їх умовно розподілено на чотири групи. До І групи увійшло 20 чоловік з педагогічним досвідом від 15 до 20 років, до ІІ групи – 12 (від 10 до 15 років), до ІІІ (до 5 років) та ІV (більше 20 років) по 11 чоловік. Під час проведення дослідження були використані завдання, розроблені для теоретичного туру ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізичної культури у 2013/2014 навчальному році в Харківській області. Запропоновані завдання складалися із 30 тестових питань трьох напрямів: теоретико-методичного, культурно-історичного та медико-біологічного. До кожного із питань включено 4 варіанти відповіді, серед яких правильною була лише одна.

Аналіз отриманих результатів свідчить, що жоден із респондентів не зміг надати правильні відповіді на усі тестові запитання. Максимальний результат, показав 1 респондент із ІV групи, правильно відповівши на 80 % питань, а мінімальний – 2 із ІІ групи, які вказали лише по 30 % вірних відповідей. Порівняння цих показників по кожній групі показує, що вони суттєво не відрізняються. Максимальні результати І, ІІ та ІІІ груп менші від результату ІV групи лише на 3 %, 7 % та 10 % відповідно. Схожа ситуація спостерігається між мінімальними показниками у І та ІІ групах, де їх різниця становить лише 3 %. Однак у ІІІ та ІV групах вона дещо більша від результатів ІІ групи й становить 20 %. Загальні дані цих показників представлено у таблиці 1.

Таблиця 1



Максимальний та мінімальний результат

Показник

Група

Max

Min

І група
(
від 15 до 20 років досвіду роботи)

77%

33%

ІІ група

(від 10 до 15 років досвіду роботи)

73%

30%

ІІІ група

( до 5 років досвіду роботи)

70%

50%

ІV група

(більше 20 років досвіду роботи)

80%

50%

Середній результат вчителів, у І групі склав лише 52 % правильних відповідей, у ІІ групі – 58 %, ІІІ групі – 59 %, та в ІV – 57 %. Крім цього показники, висвітлені на рис. 1, додатково вказують на низький рівень володіння знаннями, передбаченими для теоретичного туру ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з фізичної культури у 2013/2014 навчальному році. Це проявляється у тому, що незначна кількість учасників дослідження надала правильні відповіді у межах від 21 % до 40 % питань, більше – від 61 % до 80 %, але переважна більшість – від 41 % до 60 %.


Рис. 1 – Розподіл правильних відповідей вчителів фізичної культури
Аналіз відповідей наданих респондентами на питання кожного з напрямів, показує, що середні результати не мають між собою суттєвих відмінностей (див. рис. 2). Так, для питань культурно-історичного напряму, ці показники становлять: у І та ІV групах 57 %, у ІІ групі – 56 %, у ІІІ групі – 53 %. У питаннях медико-біологічного напряму середній бал І групи склав – 50 %, ІІ групи – 63 %, ІІІ – 68 % та ІV – 60 %. З питань теоретико-методичного напряму показники такі: І група – 59 %, ІІ група – 55 %, ІІІ група – 50 %, ІV – 57 %.
Рис. 2 – Середні результати надані на питання за спрямованістю

Серед тестових завдань найскладнішими для усіх слухачів виявилися питання № 2, № 11 – культурно-історичного спрямування та № 15 – теоретико-методичного. Також виникли ускладнення з відповідями на питання № 13, медико-біологічного спрямування, у респондентів І, ІІ та ІV груп, та на відповіді з питання № 20, теоретико-методичного спрямування, у респондентів ІІ, ІІІ та ІV груп. Крім цього до складних завдань для І групи додається питання № 12 медико-біологічного спрямування, для ІІ групи – № 3 та № 4 культурно-історичного спрямування, для ІІІ та ІV групи – № 6 – також культурно-історичного спрямування. Правильні відповіді на них змогли надати тільки від 5 % до 25 % слухачів (див. табл. 2).

Таблиця 2

Найскладніші питання для вчителів фізичної культури

Група №

Напрям

І

ІІ

ІІІ

ІV

Культурно-історичний

№ 2

№ 2

№ 2

№ 2




№ 3










№ 4













№ 6

№ 6

№ 11

№ 11

№ 11

№ 11

Медико-біологічний

№ 12










№ 13

№ 13




№ 13

Теоретико-методичний

№ 15

№ 15

№ 15

№ 15




№ 20

№ 20

№ 20

Наведена інформація вказує на те, що незалежно від педагогічного стажу роботи вчителі фізичної культури не повною мірою володіють теоретико-методичними знаннями, які передбачені Державними вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки школярів. Їх відповіді на питання культурно-історичного напряму показують, що не всі з них опанували матеріалом, який спрямований на підвищення рівня зовнішньої мотивації учнів до занять фізичними вправами. Аналіз результатів завдань теоретико-методичного та медико-біологічного напрямів свідчить, що надати повноцінну інформацію школярам щодо адекватного проведення самостійних занять фізичними вправами, також можуть не всі.

На основі аналізу доступного для вчителів фізичної культури навчально-методичного забезпечення встановлено, що існує значна кількість спеціально розроблених навчальних та навчально-методичних посібників з питань впровадження олімпійської освіти. Серед них такі як «Олімпійська освіта: теорія і практика», «Олімпійський довідник. Зимові види спорту», «Твій олімпійський путівник», «10 уроків з П’єром де Кубертеном», «ІІ Юнацькі Олімпійські ігри. Нанкін – 2014» тощо (див. лист МОН України від 26.08.2014 року №1/9-425). В той же час дещо інша ситуація спостерігається із наявністю видань, які б розкривали зміст інших освітніх ліній теоретико-методичних знань. Інформація з цих питань переважно включена до наукових видань, які розраховані на студентів факультетів фізичного виховання, вчителів фізичної культури, тренерів, викладачів вищих навчальних закладів. Але такий матеріал не рекомендовано використовувати у навчально-виховному процесі школярів 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, оскільки він не відповідає віковим особливостям учнів. Тому із навчальної літератури, яку можна порекомендувати є лише серія підручників «Фізична культура» (заг. ред. В.Г. Арєф’єва та В.М. Єрмолової) підготовлених у попередні роки. Їх використання дозволено, адже про це йдеться у листі МОН України від 26.08.2014 року №1/9-425 «Про перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі у загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою у 2014/2015 навчальному році».

Узагальнюючи викладене вище можемо дійти висновків, що на сьогоднішній день вчителі фізичної культури не можуть повноцінно реалізовувати теоретико-методичні знання в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів через ряд причин. По-перше, відсутня систематизована та узагальнена навчальна література, яка розкриває зміст освітніх ліній з теоретико-методичних знань. По-друге, не має єдиної та загальноприйнятої методики щодо їх реалізації. По-третє, вчителі фізичної культури недостатньо володіють теоретико-методичним матеріалом відповідно до Державних вимог до загальноосвітньої підготовки школярів. Тому перспективи подальшої роботи полягають у розробці навчально-методичного забезпечення та визначенні шляхів підвищення професійної компетентності вчителів фізичної культури, зокрема з питань реалізації теоретико-методичних знань в 5-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів.


Список використаних джерел

  1. Антоненко О.В. Формування готовності майбутніх учителів фізичного виховання до роботи в сучасній загальноосвітній школі / О.В.Антоненко // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту : наук. монографія / за ред. Єрмакова С.С. – Харків: ХДАДМ (XXПI), 2006. – № 10. – С. 79-81.

  2. Боднар І. Р. Поширення шкідливих звичок у школярів різних медичних груп / І. Р. Боднар, М. В. Пазичук, О. В. Пазичук, О. О. Пазичук // Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Сер. : Педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - 2013. - Вип. 112(3). - С. 85-92. - Режим доступу: http: //nbuv.gov.ua/j-pdf/VchdpuPN_2013_112(3)__20.pdf.

  3. Долбишева Н. Г. Основні фактори, які впливають на формування знань із фізичної культури / Н. Г. Долбишева // Фізичне виховання, спорт і культура здоров'я у сучасному суспільстві. - 2008. - Т. 2. - С. 84–88. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Fvs_2008_2_29.pdf.

  4. Коваленко Т.Г. Інноваційні підходи щодо формування теоретичних знань учнів 5-х класів з предмету «Фізична культура» / Т.Г Коваленко // Спортивний вісник Придніпров’я. – 2013. – № 1. – С. 77-81.

  5. Кожедуб Т. Г. Інноваційні методи викладання уроків фізичної культури у загальноосвітніх навчальних закладах [Електронний ресурс]/ Т.Г. Кожедуб / Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції: «Сучасність. Наука. Час. Фізична культура та спорт» 18-20 листопада 2013 року. – Київ, 2013. Режим доступу: http://int-konf.org/konf112013/618-kozhedub-t-g-nnovacyn-metodi-vikladannya-urokv-fzichnoyi-kulturi-u-zagalnoosvtnh-navchalnih-zakladah.html.

  6. Латіна Г.О. Проблема тютюнопаління серед сучасних підлітків [Електронний ресурс] / Г. О. Латіна, Г. Л. Заікіна, М. М. Завадська // Вісник проблем біології і медицини. – 2014. – Вип. 3(1). – С. 193-196. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Vpbm_2014_3(1)__42.pdf

  7. Левицький Е.Л. , Шинкарюк А.І Пізнавальна діяльність учнів на уроках спортивних ігор як засіб здорового способу життя / Е.Л. Левицький, А.І. Шинкарюк // Вісник Кам'янець-Подільського національного університету. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини. – 2008. – Вип. 1. – С. 202-205.

  8. Москаленко Н.В. Інтегровані уроки в системі фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку: метод. реком. / Н.В. Москаленко, Н.М. Ломако. - Д.: Інновація, 2007. – 33 с.

  9. Скрипченко О.В. Вікова і педагогічна психологія / О.В.Скрипченко, Л.В.Долинська, 3.В.Огороднійчук та ін., - 2-е вид., допов. - К. : Каравела, 2009. - 400 с.

  10. Тимошенко О. В. Теоретико-методичні засади оптимізації професійної підготовки вчителів фізичної культури у вищих навчальних закладах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / О. В. Тимошенко. – Київ, 2009. – 35с

  11. Томенко О.А. Теоретико-методологічні основи неспеціальної фізкультурної освіти учнівської молоді. // Олександр Анатолійович Томенко. Автореферат дисертації доктора наук з фізичного виховання і спорту. ― Київ, 2012. ― 39 с.

  12. Шиян Б. М. Теорія та методика фізичного виховання школярів. – Тернопіль: навчальна книга – Богдан, 2001. – Ч. 1 – 272 с.


Відомості про автора:

Жилін Євген Ігорович, методист. Комунальний вищий навчальний заклад «Харківська академія неперервної освіти».


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка