Дидактична гра це цікава для її учасників навчальна



Сторінка2/20
Дата конвертації21.02.2016
Розмір5.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Тема. Люблінська унія та її вплив на розвиток українських зе­мель.

Мета: з'ясувати, якими були передумови укладення Люблін­ської унії; дізнатися, як на Люблінському сеймі відбулося об'єднання Польського королівства і Великого князівства

*Іитовського в єдину державу; показувати на карті тери-оріальні змжи, що відбулися внаслідок Люблінської унії; характеризувати суспільно-політичні зміни на українсь­ких землях після Люблінської унії; сприяти формуванню аналітичного мислення на основі особистого усвідом­лення минулого; виховувати почуття гідності й поваги до минулого своєї батьківщини. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал. Основні поняття й терміну: Люблінська унія, Річ Посполита, воєводст­ва, федеративна держава. Основні дати: 1 липня 1569 р. — укладення Люблінської унії, Створення держави Річ Посполита.

ХІД УРОКУ

і. організація навчальної діяльності



ii. перевірка домашнього завдання

Запитання для індивідуального опитування

1) Схарактеризуйте становище основних станів українського су­спільства.

2) Чим відрізнялося становище привілейованих і непривілейова-них станів?

3) Які зміни відбувалися в розвитку сільського господарства?

4) Визначте характерні риси розвитку міст, ремесел і торгівлі вХШст.

18

Дидактична гра «Продовжи розповідь» (за матеріалом поперед­нього уроку) Ґ Правила гри. У грі учні по черзі повинні розповісти по (одному ре­ченню матеріал вивченої теми (гру можна проводити й не з усіма уч­нями класу). Виграє той учень» чиє речення буде останнім, у той час як інший (інші) уже нічого пригадати не може (не можуть).



їй. вивчення нового матеріалу . шшшшяшшшшшттшшшш»

Актуалізація знань учнів

1) Які українські землі на середину XVI ст. перебували під поль' ською владою?

2) Які українські землі на середину XVI ст. входили до Великого князівства Литовського?

3) Порівняйте становище українських земель під польською та литовською владою.

І 1. Передумови укладення Люблінської унії Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою) 60-ті рр. XVI ст. стали періодом важливих змін для українських земель. Вони були пов'язані з об'єднанням Польського королівства Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.

Передумови Люблінської унії 1569 р.

Глибока криза Вели-| кого князівства Ли­товського зумовлена поразками в москов-ІСько-литовських вій-фнах XVI ст., особливо в Лівонській. Це што­вхало правлячі кола Литви на пошук реа­льного союзника

Польща прагнула скористатися послаб­ленням Литви для ре­алізації давніх планів експансії на Схід, до якої штовкала шля­хта, що сподівалась здобути нові землі й маєтки

Литовські магнати, прихильники неза­лежності, втрачають свій вплив. Дрібна і

Їсередня шляхта споді­вається, що в резуль­таті унії вона отримає нові привілеї, якими користується поль­ська шляхта

Українська сторона сподівалась, що об'єд­нана держава зможе налагодити ефективну оборону проти татар­ських нападів, а та­кож припиняться наї­зди польської шляхти на маєтки української шляхти у прикордон­них областях

Польські магнати й шляхта, що були втягнуті в товарно-грошові відносини, сподівались здобути нові землі та зале­жних селян, які б давали ще більше то­варного хліба, що екс­портувався на захід

Українські князі підтримували унію за умови збереження православ'я і місцевих звичаїв. Українська православна шляхта сподівалась на нові привілеї, якими користувалась польська

Якими були передумови цього об'єднання? У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Литва зазнала пораз­ки в московсько-литовських війнах кінця XV — першої половини XVI ст. і втратила значну частину своєї території. Із 1561 р. Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслі­док отриманих поразок литовська сторона опинилася у стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани просування на слов'янський Схід.

Ідея об'єднання Литви та Польщі мала прихильників в обох держа­вах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, що мали панівне становище в державі, були прихильниками незалежності й погоджува­лися на об'єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму і забезпечення свого привілейованого становища в державі. Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві магнатів, сподівалася, що внаслідок об'єднання здобуде такі ж привілеї, якими користувалася у своїй державі польська шляхта.

Польські магнати і шляхта в цілому підтримували ідею об'єднання обох держав. Вони вбачали в ньому можливість отримати нові землі й залежних селян. При цьому польська сторона керувалася ідеєю дав­ньої приналежності українських земель до Польщі, від якої вони на­чебто були відірвані, і, відкидаючи пропозиції литовських магнатів, виступала за включення Литви до складу Польщі.

Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому схвально ставилося до об'єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що це допоможе надійно захистити південні рубежі від турецько-татарських нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) у польсь­ко-українському прикордонні. Об'єднання двох держав відповідало також економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу проходили торговельні шляхи до країн Західної Європи. При цьому українські князі висували пропозицію об'єднати Польщу, Литву й Україну в одну державу на рівних засадах, наполягали на збереженні свободи віросповідання й місцевих звичаїв. Українська дрібна й середня шляхта, щоне мала таких привілеїв, як князі й магнати, виступаючи за об'єднання, сподівалася перш за все здобути рівні права з магнатською верхівкою та впливати на перебіг справ у державі.

я 2. Люблінський сейм 1569 р. Розповідь учителя

Для вирішення питання про об'єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в польському місті Любліні в 1659 р. зібрався спільний сейм представників привілейованих станів обох держав. Гострі суперечки щодо форми об'єднання тривали півроку. Литовська'сторона виступала за створення федеративної держави, а польська — за інкорпорацію (включення) Литви до складу Польщі.



Робота з термінами та поняттями

Федеративна держава — союзна держава, яка складається з кіль­кох державних утворень, кожне з яких, зберігаючи (власні органи влади, підпорядковується загальнофедеративним органам влади.



Розповідь учителя

Переконавшись, що польська сторона не збирається зважати на її пропозиції, литовська делегація залишила сейм, щоб зірвати його роботу. У відповідь на це польський сенат закликав готуватися до вій­ни з Литвою і зажадав від короля Сиґізмунда II Авґуста прийняти рішення про включення до Польщі Волині й Підляшшя. Оголосивши про приєднання цих земель, польський король зажадав від шляхти, яка мала там маєтки, прибути до Любліна і присягнути Польщі, по­грожуючи тим, хто цього не зробить, конфіскацією володінь. Пізніше король видав привілей про повернення під свою владу Брацлавщини ; й Київщини, стверджуючи, що «вся Руська земля з давніх часів, по-4 чинаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими цершими частинами до Польської корони». „• Литовська делегація змушена була підкоритися польській стороні, повернутися на сейм і погодитися на вилучення зі складу своєї держа­ви зазначених українських земель.

1 липня 1569 р. в Любліні було укладено унію про об'єднання Поль­ського королівства й Великого князівства Литовського У федеративну /державу «двох народів» Річ Посполиту (дослівно — республіку).

Робота з документом

Рішення Люблінського сейму про об'єднання Литви і Польщі в одну державу — Річ Посполиту (1569 р.)

Ми, Сиґїзмунд Авґуст, усім узагалі і кожному зокрема, кому відати на­лежить, людям теперешнього часу і майбутніх часів оголошуємо даною гра­мотою таке: нам відомо, що всі чини королівства часто нагадували славної 'пам'яті батькові нашому Сиґізмундові, королю польському, і просили його і'іва сеймах і в інших випадках, щоб завершено було те з'єднання або унія Ве-' дикого князівства Литовського з королівством Польським... ї/ Знаючи, що це об'єднання приносило велику славу і користь обом народам, г ми спрямували на це діло нашу думку і волю, призначили без зайвого згаяння '■тут спільний сейм, щоб вирішити і здійснити це діло... На скликаному таким ^чином цьому сеймі явилися особисто всі пани сенатори духовні і світські і всі Інші чини польського і литовського народу і, за нашим допущенням і згодою, Після взаємних між ними нарад, додержуючи цілком усіх привілеїв, закін­чили всю цю справу унії між ними в братерській любові, і ця унія викладена Нами за згодою всіх тих чинів обох народів у таких пунктах. v Обрання короля

Ь' Насамперед Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно '% Попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених народів одно, нерозрізнювальне, неподільне тіло, одно зібрання, один народ,

21

так що віднині в цього з двох народів одного зібрання... буде на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один король польський, який, згідно з дав­нім звичаєм і привілеєм, спільними голосами поляків і литви буде обиратися в Польщі, а не в іншому місті... Сейми



Головний сейм завжди повинен бути один, а не окремі... Монета

Монета повинна бути одноманітна і однакова по вазі і пробі, поділу і напи­су, що ми і наші потомки без згаяння зобов'язані будемо зробити... Торгові мита

Як у Польщі, так і в Литві повинні бути знищені всі торгові мита і побори на землі і на воді, під якою б назвою вони не були, — наші, сенаторські, шля­хетські, духовні...

Права поляків і литовців

Усі закони і постанови, які б то не були і з якої б то не було причини видані в Литві проти польського народу, стосовно заняття вищих і яких завгодно посад, що передаються і доручаються нами, також стосовно маєтків і земель, стосовно придбання земель і володіння ними у Великому князівстві Литов­ському, ... усі такі закони, за згодою усіх чинів, руйнуємо йобертаємо в ніщо. Віднині як поляк у Литві, так литовець у Польщі може купити маєток і осе­литися усяким законним способом і може за законом обійняти посаду в тій землі, у якій матиме осілість. Що ж до духовних посад, то вільно нам буде роздавати їх на наш розсуд, як було і досі, не звертаючи уваги на осілість особи в тій країні.

Запитання до документа

1) Хто очолював Річ Посполиту?

2) Як були влаштовані відносини між Польщею і Литвою в єдиній державі?

3) Які привілеї отримувало шляхетство внаслідок об'єднання? Розповідь учителя

Короля Речі Посполитої спільно обирала на сеймі польська й ли­товська шляхта. Польща й Литва зберігали окреме законодавство, судову систему, центральний і територіальний уряди, військо і фі­нанси. Проте в Литві власний сейм був ліквідований, і вона втратила право на окремі зовнішні відносини з іншими державами.

■ 3. Суспільно-політичні зміни на українських землях після Люб­лінської унії.

I ВАРІАНТ



Коментоване читання відповідного пункту параграфа

II ВАРІАНТ



Розповідь учителя

На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли до Польщі, було запроваджено польський адміністративно-тери­

22

торіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані при­значеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у призначуваних королем старост. У воєводствах і повітах для вирішення місцевих пи­тань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний (загальний) сейм періодично скликалися шляхетські сеймики.



Адміністративно-територіальний устрій українських земель у складі Речі Посполитої

Руське (Львів)

Белзьке (Белз)

Підляське (Дорогочин)

Волинське (Луцьк)

Воєводства



і

і

Брацлавське (Брацлав)

Київське (Київ)

Подільське (Кам'янець)

На українських землях, що відійшли до Польщі, було створено истему шляхетських станових судів. У гродських судах цивільні '& кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах уддя-підкоморій вирішував суперечки, пов'язані з розмежуванням ляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка писаря та обиралися на сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово, час роботи сеймиків і розглядали справи місцевої шляхти. Для України Люблінська унія мала як позитивні, так і негатив-наслідки. Так, більшість українських земель були об'єднані в ме-однієї держави, що сприяло національно-культурному розвит-у українського народу. На приєднаних до Польського королівства раїнських землях було збережено судочинство за нормами Литов-ких статутів, існуючий адміністративний устрій та ведення діло-дства руською мовою. Представники українських князів і шляхти имали виключне право обіймати посади в місцевій адміністрації 'залежно від віросповідання. Завдяки Люблінській унії українські млі долучилися до нових форм суспільного життя: шляхетської (емократії, місцевого самоврядування, станового судочинства тощо. Іерез Польщу на українські землі поширився західноєвропейський льтурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів. Водночас необхідність брати участь у роботі сеймиків, Вального сейму, кування з польськими урядовцями спричиняли полонізацію й дена-'оналізацію української шляхти. Це призвело до втрати українським спільством його еліти. Для українських селян і міщан зросли повин-ості й податки. Люблінська унія відкрила перед Польським королівс-м можливість використовувати природні багатства українських зе-для збільшення своєї економічної та воєнної могутності та наділяти єтками на новоприєднаних територіях представників польського хетства. Виникнення на українських землях володінь польських

магнатів спричинило закріпачення селянства і значне посилення його визиску. Водночас переважна більшість українського населення стала дедалі більше зазнавати національно-релігійних утисків унаслідок полонізації й покатоличення. Не виправдалися також розрахунки на те, що в новій державі українські землі будуть захищені від турецько-татарських нападів і шляхетських наїздів.



Завдання

Визначте основні наслідки Люблінської унії для України. Приклад виконання

Наслідки Люблінської унії 1569 р. для України

• Більшість українських земель було об'єднано в межах однієї держави, що сприяло культурному і політичному згуртуванню українського народу.

• Зросли західноєвропейські культурні впливи, розширилась мережа куль­турно-освітніх закладів.

• Через Польщу на українські землі поширилися нові форми соціального та правового життя (принципи шляхетської демократії, корпоративної організації суспільства, міського самоврядування тощо).

■ Українське населення стало зазнавати національно-релігійних утисків, що посилювалися з кожним роком.

■ Поступова полонізація і покатоличення української шляхти призвела до втрати українством своєї еліти.



iv. закріплення нових знань учнів іииішішші»^ Історичний диктант

1) Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561р.?

2) Коли відбувся Люблінський сейм?

3) Хто виступав проти унії?

4) Коли була укладена перша унія між Литвою і Польщею?

5) За якого польського короля було підписано Люблінську унію?

6) Якою була позиція українських князів щодо можливого об'єднання Польщі й Литви?

7) Що таке федеративна держава?

8) Коли було укладено Люблінську унію?

9) Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.

10) Що окреме мали Литва і Польща згідно з унією?

11) Які позитивні наслідки унії для українських земель?

12) Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу?

Завдання

Складіть таблицю «Наслідки Люблінської унії для українських земель». '

24

Позитивні наслідки

Негативні наслідки







Завдання для допитливих

Польський король Сиґізмунд II Авґуст у виданому 6 червня 1569 рі іивілеї про повернення до складу Польщі Київщини наголошував:^ «Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, ; вся Руська земля з давніх часів, починаючи від предків наших ко-олів польських, була приєднана разом з іншими першими частина-си (Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною — авт.) до Польської корони». Чи поділяєте ви висловлену точку зору? Наведіть факти, які підтверджують вашу думку.



v. підсумки уроку **тншашвшщтяттштштштштшшшашатш<

У 60-х рр. XVI ст. сформувалися передумови для об'єднання Поль­ського королівства й Великого князівства Литовського в єдину держа-, Проте бачення форми і змісту майбутнього державного об'єднання \його учасників суттєво відрізнялося.

Унаслідок укладення Люблінськбї унії на карті Європи з'явилася ова держава — Річ Посполита. Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилися під льською владою, що спричинило чимало змін у їхньому становищі.

. домашнє завдання шшіяямці|іііііііі|мііііиііііі>іі|іімшиіпіііііііііііііімши 11^іііііііімііііііііііиші'ІІИІІиІІ'ІіІІІІІІШІІІМІМІИИІІІІМІІІІІІИІ

1) Опрацювати відповідний параграф підручника. ■* 2) Користуючись додатковою літературою, підготуйте розповідь про Люблінський сейм від імені українського князя, україн­ського шляхтича, польського короля, польського шляхтича, польського магната, литовської знаті (на вибір).



Тема. Церковне життя другої половини XVI ст. Мета: скластиуявленняпророзгортанняреформаційнихіконтр-реформаційних рухів на українських землях; оцінювати значення діяльності православних братств; визначати особливості становища православної церкви; продовжу­вати формувати навички використовувати розповідь вчи­теля і матеріал підручника як джерело знань; виховувати шанобливе ставлення до минулого своєї Батьківщини. Тип уроку: комбінований обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал. їновні поняття й терміни: реформація, контрреформація, протестан­тизм, єзуїти, братства.

Основні дати: 1542, 1544 рр. — створення у Львові Благовіщенсько­го та Миколаївського церковних православних братств; 1556—1561 рр. — на Волині українською мовою було ви­дано Пересопницьке Євангеліє; 1564 р. — початок діяль­ності єзуїтів у Польщі.

-ХІД УРОКУ--



і. організація навчальної діяльності шштшшшшшюшшшшшжт її. перевірка домашнього завдання жтшшштштшшшшшшш

Запитання для індивідуального опитування

1) Якими були передумови укладення Люблінської унії?

2) Визначте основні відмінності в позиції польської, литовської та української сторін щодо об'єднання Польщі та Литви.

3) Як було укладено Люблінську унію?

4) Схарактеризуйте адміністративно-політичний устрій україн­ських земель у складі Речі Посполитої.

Заслуховування підготовлених повідомлень

iii. вивчення нового матеріалу іимимішііи

ж 1. Становище православної церкви

I ВАРІАНТ



Коментоване читання відповідного пункту параграфа.

II ВАРІАНТ



Розповідь учителя

XVI ст. дослідники називають темною епохою в історії української православної церкви. У цей період церковне життя на теренах Ук­раїни розвивалося під іноземною й іновірною польсько-литовською владою. І хоча проголошувалося терпиме ставлення до православ'я, забезпечення прав і привілеїв православної церкви, існували істотні причини, які викликали глибоку кризу церковного життя, деморалі­зували й дезорганізували його. Водночас саме в цей період розвинули­ся такі характерні особливості українського православ'я, як активна участь у житті церкви світських осіб та зближення церковного життя, духовної освіти й школи, змушених протистояти наступу латинської культури, католицизму та реформаційним рухам.

Негативно впливало на становище православної церкви існуюче в Польському королівстві й Великому князівстві Литовському право патронату або «право подавання». Відповідно до нього, питання при­значення на митрополичу і єпископську кафедри залежало від вели­кого князя литовського та польського короля. Після Люблінської унії ситуація погіршилася. Польські королі за правом патронату стали,

26

«подаючи хліби духовні й роздаючи столиці духовні», призначати на посади єпископів і архімандритів (настоятелів монастирів) за гроші. Фактично посаду отримував той, хто більше за неї заплатив. Королі надавали посади в православній церкві світським особам (шляхті; військовим) за борги держави цим людям, різноманітні вислуги, на прохання наближених до королівського двору осіб тощо.



Правом патронату стосовно православних церков і монастирів ко­ристувалися на приватних землях магнати та шляхта. Воно поляга­ло у праві власності на засновані ними церкви й монастирі у своїх маєтках, селах та містах. Священики в таких парафіях не обиралися простим людом, а призначалися патронами-шляхтичами за «правом подавання». Завдяки цьому життя церковної громади залежало від віросповідування власника маєтку або міста та його ставлення до православ'я. Магнати і шляхта розпоряджалися церквами й монас­тирями на підставі права власності: закладали, міняли, продавали, здавали в оренду, віддавали як посаг тощо.

Польська влада надала православній церкві набагато менше прав порівняно з католицькою. Православних єпископів не допускали, на відміну від католицьких, до участі в роботі сенату — верхньої палати сейму. Православне духівництво, на відміну від католицького, повинно було сплачувати податки. Хоча з 1573 р. польські королі зобов'язалися дотримуватися політики релігійної віротерпимості, фактично польська влада й католицьке духівництво негативно ставилися до православ'я, убачаючи в ньому перешкоду для просування католицизму на Схід.

2. Реформаційні та контрреформаційні рухи в Україні Розповідь учителя

У XVI ст. Європу охопила Реформація — церковно-релігійні й су­спільно-політичні течії, спрямовані проти католицької церкви. Із по­ширенням у Європі реформаційних ідей пов'язаний початок пробуд­ження національної свідомості, розвиток культури окремих народів дра виникнення протестантизму.



Робота з термінами та поняттями

Протестантизм — один із найбільших (поряд із католицизмом православ'ям) напрямків християнства, який виник у період Ре-зрмації в XVI ст. Його початковими формами були лютеранство, іьвінізм та англіканство.



Розповідь учителя

У ЗО—40-х рр. XVI ст. з Європи через Польщу на українські землі гали поширюватися реформаційні вчення. Одним із таких вчень був ьвінізм. Засновник вчення Жан Кальвін вважав, що доля людини здалегідь визначена Богом, закликав працювати, бути ощадливими накопичувати багатства. На теренах України громади кальвіністів никали у великих панських маєтках або містах, що належали

магнатам. Першими прийняли кальвінізм магнатські родини По-тоцьких і Радзивіллів. До них приєдналися представники знатних православних родів (Вишневецькі, Хоткевичі, Сапеги). Громади кальвіністів виникали також на Закарпатті, Холмщині, Підляшші, Перемишльській і Белзькій землях. Інша течія протестантизму, лю­теранство, на теренах України поширення не набула.

У другій половині XVI ст. на Галичині, Волині, Поділлі та Київ­щині поширилося аріанство — протестантський напрям, прихильни­ки якого визнавали лише Бога Отця, заперечуючи цим християнське вчення про Святу Трійцю.

Особливістю реформаційних рухів було те, що вони не поширюва­лися на значні верстви українського населення. За підрахунками іс­торика М. Грушевського, на українських землях було близько 100 не­великих протестантських громад, створених, як правило, шляхтою і далеко не завжди українською. Поширення протестантизму на Пев­ний час загальмувало проникнення католицизму в Україну. В основ­них засадах Реформації (звільнення з-під влади Риму, наближення церкви до народу, переклад Біблії народною мовою) українське пра­вославне населення вбачало засіб протидії католицизму, пристосову­ючи реформаційні ідеї до своїх потреб.

Боротьба протестантів із католицькою церквою ставала для право­славних зразком для оновлення власної церковної організації. Вплив реформаційних ідей проявлявся в діяльності православних братств, які намагалися сприяти оновленню церковного життя.

Важливим наслідком поширення ідей Реформації на українських землях стала поява перекладів Святого Письма. Зокрема, у 1556— 1561 рр. на Волині українською мовою було видано Пересопницьке Євангеліє.

У 60-х рр. XVI ст. в Україні набуває поширення Контрреформа­ція — рух, розпочатий католицькою церквою для боротьби з Рефор­мацією. У 1569 р. за підтримки польської влади на теренах України розпочало діяльність «Товариство Ісуса» (орден єзуїтів). Завдяки на­полегливій діяльності єзуїтів, підтримуваних польською владою, їх прибічниками стало чимало магнатів і шляхти, яких вони навернули накатолицизм(Радзивілли,Хоткевичі,Сапеги).У70—80-х рр.ХУІ ст. на українських землях єзуїти відкривали свої школи, де поєднува­ли досить високий рівень викладання з поширенням католицизму.

Звернути увагу!

Важливим наслідком Реформації в Польщі стало утвердження віротерпимості в 60-х роках XVI ст., правда, не надовго. Здавалось, що Реформація в Польщі перемогла. Проте протестантський рух в країні мав свої особливості, що зумовило його слабкість і, зрештою, занепад:

— не мав широкої підтримки серед основної маси населення (се­лян, міщан);

— шляхта та магнати за допомогою нових релігійних вчень праг­нули домогтись нових привілеїв і послаблення королівської влади, а не були переконаними протестантами;

— відсутність єдності в протестантському русі (лютерани, каль­віністи, аріани, чеські брати), а іноді й ворожнеча між його течіями;

— православне населення в основній масі було байдуже до но­вих вчень, його турбувало збереження «батьківської» віри — православ'я.

Я 3. Православні братства. Розповідь учителя

У XV—XVII ст. на українських землях розгортався братський рух, пов'язаний з діяльністю створюваних православними міщана­ми братств.



Робота з термінами та поняттями

Братства — релігійні та культурно-просвітницькі товариства, створювані православними міщанами при церковних парафіях (при-! ходах) України в XV—XVII ст.



Розповідь учителя

Спочатку православні міщани, створюючи за зразком ремісничих цехів братства, керувалися благодійницькою метою — дбати про по­будову й обслуговування церкви, влаштовувати благодійницькі обіди для бідних, готувати церковні урочистості, організовувати допомогу хворим тощо.

У XVI ст. в умовах розгортання насильницького покатоличен­ня й національного гноблення православних українців діяльність братств зазнала змін. Вони стали виступати захисниками прав пра­вославного населення. Члени братства зверталися зі скаргами на дії польської адміністрації до судів, посилали делегації з проханнями до короля. Водночас братства прагнули очистити церкву від осіб, негід­них духовного звання, й оновити її. Вони також займалися просвітни­цькою діяльністю: відкривали школи, друкарні, збирали бібліотеки.

Перші братства — Благовіщенське (1542 р.) та Миколаївське (1544 р.) — виникли у Львові. У другій половині XVI ст. найвпливові-шим стало Успенське ставропігійське братство у Львові. За правом ставропігії, яке отримало в 1586 р., воно безпосередньо підпорядко­вувалося константинопольському патріарху, а не місцевим право­славним єпископам. Львівське братство мало право зверхності над іншими братствами та контролю над духівництвом. Йому належала Львівська братська друкарня, у якій працював московський друкар Іван Федоров. Близько 1585 р. в місті з'явилася Львівська братська школа для дітей міщан і священиків. Вона утримувалася на кошти братчиків. Братство організувало у Львові шпиталь-притулок для не­працездатних, спорудило Успенську церкву.

29

Діяльність Львівського Успенського братства стала прикладом для православних українців інших міст. Наприкінці XVI — на початку XVII ст. православні братства діяли в Перемишлі, Рогатині, Терно­полі, Луцьку, Кременці, Судовій Вишні, Києві та багатьох інших ук­раїнських містах.



iv. закріплення нових знань.учнів шшшшшштшшштшшшшшшшш

Бліцопитування

1) Як називають дослідники XVI ст. в історії української право­славної церкви?

2) Як впливало на розвиток православної церкви право патронажу?

3) Як поширення протестантизму в Україні вплинуло на проник­нення сюди католицизму?

4) Коли було видано Пересопницьке Євангеліє?

5) Що таке братство?

6) У чому полягало право ставропігії Львівського братства?

7) Як ставилася україно-білоруська знать до можливості об'єд­нання католицької і православної церков?

8) Коли було укладено Берестейську церковну унію?

9) Що таке полемічна література?

10) Назвіть імена найвідоміших православних письменниківчго-лемістів.

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри. Перший учасник гри називає ім'я, поняття, термін, які мають відношення до теми уроку. Наприклад, «унія». Це слово повторює наступний учасник гри і називає інше слово чи термін. Зре­штою, утворюється довгий тематичний ланцюжок. Якщо учасникро-бить помилку або довгу паузу, він вибуває з гри. Переможцем стає учень, який побудував найдовший ланцюг. Для більш організованого проведення гри краще не залучати весь клас, а обрати кілька учнів, які викликаються до дошки. Один учень контролює правильність ланцюжків, що називаються.

Гра дозволяє в захоплюючій формі запам'ятати складні для за­своєння терміни, назви, імена тощо.

v. підсумки уроку шшттш^'шттттштт^вттттхшж^

У XVI ст. православна церква на українських землях перебувала у кризовому стані. *

Поширення реформаційного руху сприяло розвитку релігійного вільнодумства в Україні й виходу частини віруючих із традиційних церков.

Розгортання Контрреформації сприяло тому, що зміцніла като­лицька церква розгорнула наступ на Схід, одним із наслідків якого стала Берестейська унія.



зо

Діяльність братств допомагала православним міщанам протистоя­ти релігійно-національним утискам, сприяла національному й куль­турному пробудженню українського суспільства.



vi. домашнє завдання шшшшшшшшшшшшшшштшшшшшшшшшшшшш

Опрацювати відповідний параграф підручника.





Мета: пояснювати передумови укладення церковної унії; склас­ти уявлення про процес укладений унії; з'ясувати наслід­ки утворення греко-католицької церкви; продовжити формувати навички аналізу історичного минулого; вихо­вувати почуття поваги до історичного минулого Батьків­щини.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний і дидактич­ний матеріал.

Основні поняття й терміни: Берестейська унія, греко-католицька (уніат­ська) церква, полемічна література. Основні дати: 1596 р. — Берестейська церковна унія.

ХІД УРОКУ —-



і. організація навчальної діяльності ШШШШШШШШВШШШШШШШШШ

u. перевірка домашнього завдання аяии|и^^ Фронтальне опитування

*1) Схарактеризуйте становище православної церкви в XVI ст.

2) Як вплинуло на релігійну ситуацію в Україні поширення ре­формаційних та контрреформаційних рухів?

3) Яку роль відіграли православні братства в історії православної церкви на українських землях?



flll. вивчення нового матеріалу. ШШШШШШШШШШШМШШШШШШШШШШШШШШ

Ш 1. Передумови укладення Берестейської церковної унії.

Випереджаюче завдання. Дидактична гра «Шість запитань» Правила гри. Під час пояснення нового матеріалу учні повинні склас­ти і записати на шести окремих картках шість запитань і завдань до цього питання. Після завершення роботи вони здають картки вчителеві. Форму оцінювання навчальної діяльності учнів учитель визначає самостійно. Найкращі запитання і завдання прикріплюються до спеціального стенду в кабінеті. Наступного уроку, перевіряючи домашнє завдання, учитель

31

пропонує учням, яких викликає, відповісти на запитання чи виконати завдання, складеш учнями на минулому уроці.



Розповідь учителя

Європейські державні та церковні діячі неодноразово обговорю­вали питання відновлення єдності християнської церкви. Інтерес до цього питання особливо посилився в умовах розгортання Контрре­формації. Католицька церква активізувала свої намагання розшири­ти вплив на Сході з метою об'єднання католиків та православних під егідою папського престолу. У Речі Посполитій ідею об'єднання (унії) православної й католицької церков пропагували єзуїти. У 1577 р. польський проповідник-єзуїтПетро Скарга видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...», у якій доводив необхідність об'єднання двох церков.

Питання церковної унії обговорювалося представниками Папи Римського з україно-білоруською православною знаттю. Загалом вона прихильно ставилися до можливого об'єднання за умови, що воно від­будеться на засадах рівноправності. Завдяки унії вони прагнули здій­снити оновлення православної церкви, наблизити її до потреб часу.

Україно-білоруські православні єпископи, які поділяли унійні на­строї, убачали в об'єднанні шлях до подолання кризи православної церкви й оздоровлення церкви в цілому. Вони вважали, що завдяки цьому позбудуться принизливої для духівництва залежності від тор­гово-ремісничого люду, об'єднаного у братства. Унія сприятиме до­сягненню православними фактичної рівності у правах із католиками в Речі Посполитій, дозволить православним ієрархам, як і католиць­ким, отримати місця в сенаті.

Польська влада всіляко підтримувала унійні прагнення право­славних ієрархів, вважаючи, що єдина віра є чинником зміцнення держави. Церковна унія розглядалася, по-перше, як шлях до оста­точного закріплення українських і білоруських земель; по-друге, пе­рехідний етап до чистого католицизму і, нарешті, як засіб до денаціо­налізації українців та білорусів, оскільки з церковною латинізацією пов'язувалася й полонізація.

В українському суспільстві були також противники об'єднання церков, яких очолював князь Костянтин -Василь Острозький. Спочатку він ставився до унії прихильно. Князь і його прибічники вважали, що до унії повинна увійти вся Східна церква, а об'єднання мало відбутися на засадах рівноправності православної та католицької церков. Проте усвідомлення того, що влада Речі Посполитої і представники Папи Рим­ського прагнуть іншого, перетворило князя на противника унії.

■ 2. Церковні собори в Бересті 1596 р. та утворення греко-католи-цької церкви.

І ВАРІАНТ



Коментоване читання відповідного пункту параграфа

32

II ВАРІАНТ



Розповідь учителя

За наполяганням Папи Римського польський король Сиґізмунд III скликав церковний собор у м. Бересті, де повинно було відбутися уро-! проголошення унії. Для участі в його роботі прибули митропо-іит із його єпископами. 16 жовтня 1596 р. собор розпочав роботу. : Однак уже на початку роботи прихильники унії церков і традиційного .православ'я не знайшли спільної мови й розділилися на два окремі собо­ри. Противники об'єднання на окремому православному соборі засудили діяльність митрополита Михайла Рогози і тих єпископів, які прийняли унію. У свою чергу, митрополит та вірні йому єпископи на своєму соборі Мідійно затвердили акт унії православної та католицької церков. За умовами Берестейської унії, православна церква зберігала схід-ий обряд, церковнослов'янську мову, виборне право на заміщення гитрополита та єпископів, юліанський календар і право одружувати-для нижчого духівництва. Одночасно визнавалася зверхність Папи мського як першоіерарха всієї християнської церкви та приймала-[ католицька догматика.

У результаті Берестейської унії на українських землях виникла ко-католицька церква. Фактично замість однієї церкви утворилося ', розпочалася тривала боротьба «Русі з Руссю » — між православними греко-католиками. Проголошуваного зрівняння у правах греко-католи-' і католиків не відбулося. Обіцяних місць у сенаті греко-католицькі іскопи не отримали. У ситуації існування права патронату в Речі ослолитій від світської влади залежало, яка саме церква (греко-като-

ька чи православна) існуватиме на підвладній їй території. У складних умовах загострення протистояння на ґрунті віроспові­дна греко-католицьке духівництво стало чинити опір спробам ка-лицької церкви за допомогою унії окатоличувати й полонізувати раїнське населення. Відстоюючи національну ідентичність, греко-ітолицька церква довела, що вона є українською церквою.



Цікаво знати

Назва «греко-католицька церква» має історичне походження. До укладен-! Берестейської церковної унії українські й білоруські православні на зем-, що входили до Речі Посполитої і були підлеглі константинопольському тріарху, вважали себе приналежними до східного грецького обряду христи-гва й говорили, що сповідують «грецьку віру». Після унії для вирізнення х, хто її підтримав, у Римі стали вживати назву «греки-католики». Проте ке в 20-х рр. XVII ст. прихильників унії частіше визначали як «русинів-~толиків», або «з'єднаних», а вірних православ'ю.— як «нез'еднаних», або «схизматиків». Офіційну назву «греко-католики» вперше запровадила для :оїх підданих австрійська імператриця Марія-Терезія наприкінці XVIII ст.

Українська православна церква, яку влада Речі Посполитої поста­вила поза законом, не скорилася й продовжувала шукати шляхи для

2 «Історія України». 8 кл

33

свого оновлення. У цьому вона спиралася на підтримку українських православних шляхтичів, міщан і нової суспільної верстви — козац­тва. Захист православ'я став одним із головних гасел українців у на­ціонально-визвольній боротьбі першої половини XVII ст.



Завдання

Складіть характеристику укладення Берестейської унії за планом: а) передумови укладення; б) причини укладення; в) дата підписання унії; г) зміст унії; д) результати та наслідки.



Ж 3. Розвиток полемічної літератури.

Самостійна робота з підручником за запитанням

Як впливав на релігійну ситуацію в Україні розвиток полемічної літератури?



Додатковий матеріал

Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. на українських землях значного поширення набули твори полемічної літератури, автори яких, до­тримуючись певних поглядів на релігію і церкву, намагалися спростувати позиції своїх противників.

Першим помітним твором полемічної літератури в Україні вважається на­писана за дорученням князя К.-В. Острозького відповідь аріанина Мотовила на книгу П. Скарги «Про єдність церкви Божої під одним пастирем...». Одним із перших православних письменників-полемістів став ректор Острозької школи Герасим Смотрицький. У виданих 1587 р. творах «Ключ царства небесного» і «Календар римський новий » він різко критикував католицизм й папство, захи­щав православ'я й обґрунтовував шкідливість календарної реформи Папи Гри­горія XIII. Твори цього жанру набули значного поширення в Україні у зв'язку з підготовкою й укладенням Берестейської унії. Найвідомішими православними письменниками-полемістами були Клірик Острозький, Стефан Зизаній, Мелетій Смотрицький, Іван Вкшенськкй, Іов Борецький, Захарія Копистенський.

Важливу роль у боротьбі українського народу за свою віру й мову відіграв твір невідомого автора початку XVII ст. «Пересторога». У творі яскраво й об­разно змальовано гноблення православних католиками на теренах Речі Пос­политої, а шляхом протидії цьому автор вважав поширення знань, освіти, книгодрукування й діяльності братств.

У своїх творах письмевники-полемісти засуджували Берестейську унію і тих православних ієрархів, які її підтримали. Вони палко обстоювали пра­вославну віру і критикували вчення католицької церкви. У православ'ї по­лемісти вбачали найважливіший чинник самозбереження українського наро­ду, закликали всіх небайдужих захистити батьківську віру.

iv. закріплення нових знань учнів шшшшшшшшшшшшшшшшшшшшш

Запитання

1) Якими були передумови укладення Берестейської унії?

2) Як україно-білоруська звать ставилася до можливості об'єд­нання католицької і православної церков? І

34

3) Коли було укладено Берестейську церковну унію?



4) Яку назву більш доцільно використовувати щодо церкви, що постала на українських землях після укладення Берестейської унії: «уніатська» чи «греко-католицька»?

5) Що таке полемічна література? Назвіть імена найвідоміших православних письменників-полемістів.

6) Які наслідки мало укладення Берестейської унії?

Завдання

У протистоянні, яке виникло між православними та греко-като-іиками після укладання Берестейської унії, протестантські громади

ІОдразу стали допомагати православній церкві. Чим, на вашу думку, іде було обумовлене? Яким засобом боротьби з католицькою церквою протестанти могли навчити православних?

підсумки уроку

Укладання Берестейської улії спричинило появу Української гре-ко-католицької церкви. Водночас в українському суспільстві заго-грилося протистояння на віросповідному ґрунті.

Поява полемічної літератури сприяла формуванню національної Свідомості українського народу.

. домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.



1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка