Дидактична гра це цікава для її учасників навчальна



Сторінка6/20
Дата конвертації21.02.2016
Розмір5.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
Тема. Боротьба українського козацтва з чужоземними загарб­никами. Гетьман П. Конашев^ч-Сагайдачний. Мета: пояснити, чому перші два десятиліття XVII ст. назива­ють «добою героїчних походів» українського козацтва; охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашеви-ча-Сагайдачного; визначати значення й наслідки участі українського козацтва в Хотинській війні; продовжувати

вдосконалювати набуті уміння і навички; виховувати по­чуття поваги до історичного минулого України. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал. Основні поняття Й терміни: ясир, яничар, каторга, гарем, Хотинська війна.



Основні дати: перша чверть XVII ст. — «доба героїчних походів» україн­ського козацтва; 1616 р. — взяття козаками на чолі з П. Са­гайдачним фортеці Кафа; 1618 р. — похід козаків на чолі з П. Сагайдачним на Москву; 1621 р. — Хотинська війна.

----:-ХІД УРОКУ---



I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ вШвввШвввШвввШВЯВЖ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ вввввШяввввМ

Фронтальне опитування

1) Схарактеризуйте зміни в церковному житті України, що відбу­лися внаслідок Берестейської унії.

2) Як було відновлено православну церковну ієрархію в Україні?

3) Які заходи для зміцнення православної церкви здійснив Петро Могила? '

4) Схарактеризуйте становище греко-католицької церкви в пер­шій половині XVII ст.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ •яавввяяввяввШВвв^

Актуалізація знань учнів

1) Яким було військове мистецтво козаків?

2) Яку роль відігравали козаки в захисті південних кордонів ук­раїнських земель у другій половині XVI ст.?

3) Як козацтво підтримувало православну церкву в першій поло­вині XVII ст.?

■ 1. Передумови морських походів («морських війн») козаків. Розповідь учителя

На початку XVII ст. українське козацтво набуває сили й відіграє роль важливого чинника не лише в Речі Посполитій, а й на міжна­родній арені. Козацтво стає основною перешкодою для турецько-татарських нападів на українські землі, захищаючи їх від набігів і водночас здійснюючи походи до татарських і турецьких володінь у відповідь. Це створює чимало ускладнень у стосунках Речі Поспо­литої з Кримським ханством та Османською імперією, але водночас сприяє тому, що козацтво стає відомим у Європі. У ньому вбачають захисника європейської християнської цивілізації від наступу іслам­ського світу.

80

На початку XVII ст. татарські війська неодноразово з'являлися а українських землях, «умиваючись,— за свідченням сучасни-— по лікоть у нашій крові та спустошуючи все огнем і мечем», а українських землях татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, інок і дітей. Тих, хто чинив опір, убивали. Полонених продавали на вільницьких ринках. Українські дівчата та жінки потрапляли до ремів або ставали служницями. Хлопчиків-підлітків забирали до йськових казарм, щоб виховати з них яничарів. Чоловіків чекала снажлива праця на будівельних роботах або вони доживали свій вік икутими до весел гребцями на турецьких каторгах. Від кінця XVI ст. козацтво, організаційно згуртоване в Запорозь-Січі, стало не лише захищати українські землі, а й здійснювати :нні походи до Кримського ханства й причорноморських володінь манської імперії.



Робота і документом

Із маніфесту митрополита Йова Борецького (1620 р.) «[Козаки] до того ж мають на меті невільників визволяти.„ І воістину стиянству поневоленому на всьому світі ніхто після Бога добродійства ого великого не виказує, як... військо Запорозьке своєю мужністю і своїми могами. Що інші народи словом і бесідами виборюють, те козаки ділом амим доводять».

Запитання до документа

1) На якій меті діяльності козацтва наголошує митрополит?

2) Як він оцінює діяльність запорожців?



Робота, з термінами і поняттями

Ясир (від турецького «полонений») — бранці, яких захоплювали ки й татари під час нападів на українські, російські й польські млі.

Гарем — жіноче приміщення в будинку мусульманина, де утриму­йся жінки й наложниці господаря. Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповню­йся примусовим набором хлопчиків підданих-християн, які вйхо-алися для військової служби. Каторга — назва великого дерев'яного веслового військового судна Османській імперії.

2. Морські походи козаків. Розповідь учителя

Перші два десятиліття XVII ст. отримали назву доби героїчних по-одів українського козацтва. Саме в цей період були здійснені вкрай ' ливі морські походи проти Османської імперії, що рознесли славу о козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги засвідчили, що озаки були неперевершеними майстрами морських боїв.

Робота з доку ментом і

Г.-Л. Боплан про організацію козаками морських походів проти турків Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу* від ко­роля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід; робиться це так само, як під час вибору гетьмана, однак похідний отаман вибираєть­ся тільки на певний час. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка - є місцем їхнього збору. Там будують човни близько 60 стіл завдовжки, 10 чи 12 завширшки,! 12 завглибшки. Ті човни не мають корми, зводяться із стов­бура човнового дерева — верби або липи — завдовжки 45 стіп. Боки обрамо­вуються і доповнюються дошками 10—12 стіп завдовжки і 12 на одну стопу завщиршки. Вони скріплюють, їх дерев'яними цвяхами, насталюючи один ряд на другий, так,,як це робиться у звичайних річкових човнах... Зазвичай на їхньому човні є десять-п'ятнадцять пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати...

Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також чотири-шість фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із благенькою свитою та шапкою; беруть шість фунтів пороху, достатню кіль­кість свинцю, ядра для своїх гармат. У кожного є компас...

Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напо­готові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з'явитися на небі місяць-молодик, і перехо­вуються в очереті за три-чотири милі бід гирла Дніпра, куди не заходять ту­рецькі галери. Турки ще чекають їх біля гирла, але завжди залишаються обдуреними...

Запитання до документа

1) Визначте основні етапи підготовки козаків до морського похо-

ду.


2) Опишіть вигляд козацької чайки.

3). Яким було спорядження козака — учасника походу? '.. 4) Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?

Розповідь учителя

У 1602 р. козаки на 30 чайках і кількох відбитих у турків галерах вийшли в Чорне море й під Кілією розгромили турецький флот. Уже 1606 р. запорожці здобули Варну, найбільшу турецьку фортецю на західному узбережжі Чорного моря, яка до того вважалася непри­ступною.



Робота з поняття і термінами

Чайка — великий козацький човен, який вміщав від 40 до 80 коза­ків, мав відмінні морехідні якості, декілька невеликих гармат, ходив як під парусом, так і на веслах.



Цікаво знати

Після взяття запорозькими козаками Варни розлючений султан наказав перегородити Дніпро біля острова Тавані залізним ланцюгом між фортецями Кіза-Кермен та Аслан-кермен, щоб перешкодити виходу козацьких чайок у Чорне море. Посередині Дніпра було залишено невеликий прохід, який про­стрілювався гарматами з мурів обох фортець. Проте це не зупинило козаків. Вони або хитрістю долали цей прохід, пускаючи поперед себе важкі дубові Колоди, які рвали ланцюги, або тягнули свої чайки 25—60 км волоком.

Розповідь учителя

і У1608 р. козаки «дивовижними хитрощами» захопили, зруйнува­ли й спалили Перекоп, а наступного року напали на придунайські ту-(юцькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Білгород. 1614 р. козацька флотилія Із 40 чайок, очолювана гетьманом П. Конашевичем-Сагайдачним, ідолала Чорне море, напала на Трапезунд і, рухаючись у західному Напрямку, спустошила узбережжя. Штурмом було взято взято Синоп І спалено весь турецький флот, що стояв у гавані. Наступного року 90 чайок і 4 тис. козаків під проводом Сагайдачного підійшли до Бос-рорської протоки й атакували турецьку столицю Стамбул. Нарешті, 1616 р. Сагайдачний із величезною флотилією зі 150 чайок та 7 тис.

Козаків розбив турецький флот під Очаковом, пішов на фортецю Кафа взяв її в облогу. Після кількаденної облоги козаки здобули й спалили Кафу, що була головним невільничим ринком регіону, та визволили полонених. Один із найблискучіших походів на Стамбул запорожці Ідійснили в 1624 р. Вони тричі висаджувалися на узбережжі, брали велику здобич і поверталися додому. і Звернути увагу!



і Морські походи козаків мали важливе значення. Вони сприяли ослабленню Османської імперії, перешкоджали здійсненню її загар­бницьких планів щодо України та європейських держав, сприяли ак-' Іивізації національно-визвольної боротьби підкорених нею народів. Водночас, хоча ці походи відігравали позитивну роль, далеко не за­вжди вони були умотивовані лише благородними намірами визволен­ню побратимів, війни за віру тощо. Для запорожців вони також були шляхом здобуття засобів для існування, і частина з походів зводилася ■о пограбування турецьких берегів.

і 3. Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Розповідь учителя ' Доба героїчних походів українського козацтва стала періодом (іяльності одного з найвизначніших його ватажків Петра Конаше-іича-Сагайдачного.

І Постать в історії

f Петро Конашевич-Сагайдачний (бл. 1577—1622) народився у шляхетсь­кій родині на Самбірщині. Навчався в Острозькій школі та згодом пішов на

83

Запорожжя. Невдовзі посів чільне місце серед козацької старшини. У 1614— 1616 та 1620—1622 рр. обирався гетьманом реєстрового козацтва. У своїй гетьманській діяльності керувався тверезим розрахунком, прагматизмом, твердістю й водночас схильністю до компромісів. Очолював декілька пере­можних походів проти Османської імперії, Кримського ханства, Московської держави. Був відомий як меценат, захисник православної церкви і прихиль­ник братського руху.



Будучи досвідченою і поміркованою людиною, Сагайдачний нама­гався досягати згоди з польською владою, обстоюючи інтереси козацтва і взагалі українського народу. Гетьман погодився з умовами Вільшан-ської (1617 р.) та Роставицької(1619 р.) угод, що встановлювали кількіс­ний склад реєстру відповідно в 1 та 3 тисячі козаків. Однак не поспішав виконувати ті положення угод, що не влаштовували козацтво.

Успішні походи, організовані Сагайдачним проти татар і турок, привернули до нього увагу в Європі. Як полководець Сагайдачний відзначався схильністю до активних наступальних дій і широкого ви­користання чинника раптовості. Здобувати перемоги гетьману дозво­ляло реформоване козацьке військо, яке він перетворив на регулярне військове формування із залізною дисципліною.

Уславився Сагайдачний також своєю просвітницькою діяльніс­тю й захистом православної церкви. Йому належить твір «Пояснен­ня про унію», що містить рішучу критику Берестейської церковної унії. Він, як вам вже відомо, разом із Військом Запорозьким всту­пив до Київського братства й багато зробив для відновлення ієрархії православної церкви в Речі Посполитій. За сприяння Сагайдачного в Києві діяв культурно-просвітницький осередок, до якого належали І. Борецький, Є. Плетенецький, К. Сакович, М^. Смотрицький та інші. Гетьман опікувався церквами, монастирями, школами, а перед смер­тю великі суми грошей заповів Львівському та Київському братствам й на інші благодійницькі цілі. Поховано славного лицаря України в Києві в Брацькому монастирі на Подолі.

Робота з документом

З «Історії Хотинської війни» Я. Собеського

«Скільки очолював Сагайдачний запорозьке військо, всюди був овіяний славою подвигів на суходолі й на морі та мав незмінне щастя. Кілька разів погромив татар у степах перекопських і навів страх на Крим. Не менше уславили його морські походи — зруйнував кілька великих турецьких міст у Європі та Азії, попалив околиці Константинополя. Узагалі був це чоловік великого духу, що сам шукав небезпеки, легковажив життям, у битві про­ворний, діяльний, у таборі сторожкий, мало спав і не пиячив, на нарадах був обережний і у всяких розмовах неговіркий».

Запитання до документа

Як визначається роль Сагайдачного у творі? На чому акцентує ува­гу автор твору?

84

Завдання

Унесок гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного в розвиток України

жна визначити рядом дієслів. Щоб картина була повною, доповніть

іменниками і прикметниками.

Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний:

Завершив ...

Здійснив ...

Переміг ...

Упорядкував ...

Відстоював...

Зміцнив...

Уславився...

4. Участь українського козацтва в Хотинській війні.



Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією карти

і схеми битви )

У 1614—1618 рр. морські походи запорозьких козаків до турець-х портів західного й південного Причорномор'я, а також підтрим-польською владою антитурецьких повстань у Валахії та Молдавії відповідь викликали спустошливі татарські й турецькі набіги на раїнські землі. Розпочалася польсько-турецька війна 1614— 21 рр.

У вересні 1620 р. польська армія, очолювана коронним гетьманом аніславом Жолкевським, була розбита турками під селищем Цецо-» Здобувши перемогу в Молдавії, султан Осман II став готуватися завоювання Речі Посполитої. Було зібрано величезну армію, яку олив сам Осман II. Король Речі Посполитої Сиґізмунд III звернув-по допомогу до австрійських Габсбурґів і Папи Римського, але не имав її. Унаслідок цього Сиґізмунд III був змушений шукати під-имки в запорозького козацтва.

У відповідь на прохання короля запорозький гетьман Яків Нерода, ий мав прізвисько Бородавка, заявив, що надасть допомогу лише за ови визнання польською владою відновлення ієрархії православної еркви.

У червні 1621 р. в урочищі Суха Діброва, між Ржищевим і Білою ерквою, зібралася козацька рада. Урахувавши небезпеку, що за-ожувала Україні, козаки прийняли рішення взяти участь у поході сти турок разом із поляками, а для узгодження умов допомоги на-авити до короля посольство на чолі із Сагайдачним. Із Варшави Сагайдачний повернувся в польський табір, розташо-ий під стінами Хотинської фортеці. Проте козацьке військо ще е прибуло туди, і він із невеликою охороною рушив назустріч коза-м, які з боями пробивалися під Хотин. Сагайдачний натрапив на ків і з простріленою рукою ледве добрався до своїх. На скликаній ді він розповів про обіцянки польського уряду. Козаки, невдоволені

командуванням Бородавки, позбавили його влади й обрали новим гетьманом Сагайдачного.

Сагайдачний, блискуче уникнувши оточення, привів козаків під Хотин. Майже одночасно під стінами фортеці з'явилася 250-тисяч-на турецько-татарська армія, очолювана Османом II. їй протистояло 80-тисячне польсько-козацьке військо, із якого більше 40 тис. ста­новили запорожці. У Хотинській війні 2—28 вересня 1621 р., як на­звали цю битву, вирішувалася доля Речі Посполитої та українських земель. Завдяки полководницькому таланту Сагайдачного й героїзму запорожців, польсько-козацьке військо здобуло перемогу.

Звернути увагуі

У результаті героїчних дій козаків під стінами Хотинської фор­теці був розвіяний міф про непереможність турецької армії. Подаль­ші плани Османської імперії щодо завоювання європейських країн провалилися. Українські й польські землі були врятовані від завою­вання турками. Престиж Речі Посполитої зріс. Звістка про перемогу сприяла активізації визвольної боротьби слов'янських народів проти турецького поневолення.

За умовами досягнутого миру, Кримське ханство і Туреччина зобов'язувалися не нападати на українські та польські землі. Річ Посполита, у свою чергу, брала на себе обов'язок заборонити коза­кам судноплавство по Дніпру й не допускати походів запорожців до Криму й турецьких володінь.

Для гетьмана Сагайдачного деремога під Хотином стала останньою в полководницькій кар'єрі. Унаслідок отриманого поранення він за­хворів і через кілька місяців помер.

Завдання

Складіть простий план «Хотинська війна» і підготуйте за ним роз­повідь.



*

Цікаво знати

Контакти між Москвою і козаками почалися ще наприкінці XVI ст. У ті часи козацтво оцінювало всіх сусідів з точки зору можливостей здобути «ко­зацький хліб», тобто здобич. Починаючи з 1489 р. Козаки регулярно грабу­вали або брали данину з московських купців і послів. До середини XVII ст. жодне московське посольство, яке прямувало до Туреччини чи Криму, не могло бути спокійним за свою долю. На початку XVI ст. козаки починають здійснювати походи в межі Московської держави. Організатором перших походів був черкаський і канівський староста Остафій Шашкевич. У 1515, 1521, 1535 рр. козаки здійснювали походи на землі Московської держави. Після вступу Великого князівства Литовського в Лівонську війну козаки бра­ли в ній активну участь упродовж 1562—1569 рр. Саме під час цих походів був складений спеціальний реєстр, а за службу козаки отримували платню. Після укладення Люблінської унії козаки продовжили свої походи вже як

86

ані короля Речі Посполитої. У 1578 р. король Стефан Баторія запрова-уже постійний реєстр, який налічував 500 осіб. У той же час козаки за -ькі гроші ходили в походи проти турок і татар. Наступні напади коза-на Москву сталися в роки Смути (1604—1613 рр.). Так козаки підтри--и Лжедмитрія І і Лжедмитрія II, царевича Петра, ватажка повстання отникова тощо. Також вони ходили з польським королем СиГізмундом ; Смоленськ (1609—1611 рр.), із королевичем Владиславом на Москву 17-т-1618ррі). Під,час цього походу коваки під командуванням Сагай-ного взяли дев'ять фортець і вже були готові штурмувати Кремль, але тавню мить передумали і повернули назад. По завершенню війни проти овської держави Сагайдачний відрядив посольство до Москви з пропо-ією відновити союз проти Кримського ханства і отримувати ва це від Царя їю. Але вже під час Смоленської війни 1632—1634 рр. козаки знову вою-у Московській державі. По завершенню війни московський цар зачислив о «споконвіку вічних ворогів». і



ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ шшшшшшшшшшшшшшшшшшш

Бесіда за запитаннями

1) Що таке ясир?

2) Хто такі яничари?

3) Чому перші два десятиліття XVII ст. називають «добою героїч­них походів» українського козацтва?

4) Коли козацька флотилія, очолювана гетьманом Сагайдачним, захопила Кафу?

5) Коли відбулася битва під Цецорою?

6) Яким був кількісний склад армії Османа II в Хотинській вій­ні?

7) Скільки днів тривала битва під Хотином?

8) Якими були зобов'язання Османської імперії та Речі Посполи­тої за угодою, укладеною після Хотинської війни?

підсумки уроку

У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на яка могла не лише успішно відбивати татарсько-турецькі на-и на українські землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські оди до. Криму та Османської імперії. .. д

Найвідомішим провідником українського козацтва перших деся-іть XVII ст. став гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Під час Хотинської війни запорозьке козацтво засвідчило свою здат-ть відігравати роль впливового чинника міжнародного життя.

домашнє завдання шштшштшшщттяшш^штяшшттттт

1) Опрацювати відповідний параграф підручника. '2) Використовуючи додаткову літературу, підготуйте повідом­лення про перебіг Хотинської війни та участь у ній козацтва.



Тема. Козацькі рухи 20—30-х рр. XVII ст.

Мета: визначати причини козацько-польських збройних конф­ліктів і повстань; розповідати про перебіг козацьких виступів проти польської влади; пояснювати, у чому ви­являвся' національно-визвольний, характер козацьких рухів; характеризувати результати та історичне значення козацько-польських збройних конфліктів і повстань; про­довжувати вдосконалювати набуті вміння і навички; вихо­вувати почуття поваги до історичного минулого України. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Куруківська угода, «Тарасова ніч», «Ордина­ція Війська Запорозького».

Основні дати: 1625 р. — виступ гетьмана Марка Жмайла проти поль­ської влади; 1630р. — повстання лід проводом Тараса Федоровича (Трясила); 1635 р, — зруйнування Козаць­кої фортеці Іваном Сулимою; 1637—1638 рр. — козацьке повстання під проводом Павла Бута, Якова Острянина і Дмитра Гуні; 1638 р. — прийняття «Ординації Війська Запорозького».

----ХІД УРОКУ —--



І- ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВВВВвввШяввввввввивЯВШ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ввввяввШввяв^

Завдання

Складіть таблицю «Діяльність гетьмана П. Конашевича-Сагайдач-ного».



Сфера діяльності

Основні заходи

Результат










III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ нм

I ВАРІАНТ



Завдання

1) Визначте за картою, які території були охоплені козацькими рухами у 20—30-х рр. XVII ст.

2) Складіть таблицю «Козацькі повстання 20—30-х рр. XVII ст.».

Дата повстання

Лідери

Причини

Основні події

Результати
















88

II ВАРІАНТ Актуалізація знань учнів

1) Якими були причини та наслідки перших козацьких повстань у 90-х рр. XVI ст.?

2) Назвіть особливості соціально-економічного розвитку україн­ських земель у складі Речі Посполитої в першій половині XVII ст.

3) Які факти свідчать, що запорозьке козацтво стає важливим чинником суспільного життя на українських землях?

1. Становище в Україні у 20-х рр. Польсько-козацький збройний конфлікт 1625 р. Розповідь учителя

Після Хотинської війни 40-тисячне козацьке військо повернулося Країну. Однак, відігравши вирішальну роль у здобутті в ній Річчю іолитою перемоги, козацтво одночасно програло. Обіцянки, дані орожцям напередодні війни Сиґізмундом III, виконані не були, в жовтні 1621 р. польський уряд наказав залишити в реєстрі е 3 тис. козаків, а решті негайно повернутися під владу своїх ів і старост. Крім того, козакам не було виплачено обіцяних за сть у війні грошей. 'значна частина виключених із реєстру козаків після повернення їашовувалась у панських маєтках на Київщині, зберігала вій-овий устрій й відмовлялася виконувати накази панських «старост-» та королівських урядників. Розгорталося масове «покозачення» н і міщан, які через погіршення умов життя не визнавали місце-адміністрації і проголошували себе козаками. До «самовільного» ттва приєднувалися реєстровці, незадоволені тим, що в той час, н вони воювали, їхні господарства були розорені панами, итуацію ускладнювали також спроби польської влади пере-гдити козакам здійснювати походи проти татар і турок. Обурені іінкою влади запорожці не збиралися дотримуватися умов Хо-вької угоди. Коли королівський посол, що прибув на Запорозьку став дорікати козакам за порушення її умов, козаки заявили: р укладав король, а не ми!»

1621 та 1622 рр. козаки зверталися до Сиґізмунда III з петиція-, де зобов'язувалися не нападати на турецькі володіння і Крим, :.о король задовольнить їхні вимоги. Вони просили зберегти їхні їі вольності, збільшити реєстр, збільшити і своєчасно випдачува-іатню. Вони хотіли отримати дозвіл селитися й користуватися і правами як на королівських землях, так і в панських маєтках, шити розміщення на постій королівських військ у Київському іодстві та дозволити козакам із відома короля найматися на служ­бо інших християнських монархів. Запорожці наполягали також 'касуванні Берестейської унії й узаконенні православної церкви.

Проте влада Речі Посполитої не бажала розглядати прохання козаків й вирішила приборкати її силою.

У вересні 1625 р. з Бара на Поділлі в Подніпров'я вирушило 30-ти-сячне каральне військо, очолюване коронним гетьманом Станіславом Конєцпольським. Під натиском коронного війська окремі козацькі загони із Фастова, Канева, Черкас та інших міст рушили в напрямку до Запорожжю. Із Січі їм на допомогу вирушив гетьман Марко Жмай-ло. Незабаром вони об'єдналися у 20-тисячяе військо. На південь від Крилова вони влаштували укріплений табір. 25 жовтня караль­ні війська атакували,козаків. Після кривавої.січі, що тривала весь день, Жмайло відвів повстанців до Курукового озера, де розташував у болотистій місцевості новий табір, оточивши його кількома рядами возів.

Конєцпольський атакував повстанців, але, потрапивши в мочарі, відступив із великими втратами. Тим часом похолодало, випав сніг. Обидві сторони не були готові до тривалої облоги й розпочали пере­говори. Козаки відкинули вимогу поляків видати ватажків. Однак замість Жмайла новим гетьманом обрали поміркованого Михайла Дорошенка, який 6 листопада 1625 р. підписав із Конєцпольським Куруківську угоду.

За цим договором, усі учасники повстання отримували амністію. Кількість реєстрового козацтва збільшувалася з 3 до 6 тис. осіб, із яких 1 тис. повинна була перебувати на Запорозькій Січі й не допус­кати туди втікачів із панських маєтків. Установлювалася річна плат­ня реєстровцям у сумі 60 тис. злотих та додаткові виплати старшині. Козаки, які залишалися поза реєстром, поверталися під владу панів. Старшина зобов'язувалася не приймати до реєстру виключених із нього і придушувати будь-яке «свавільство». Реєстровцям дозволя­лося селитися й володіти землею лише на «королівщинах» (держав­них землях). Ті, хто мешкав у панських маєтках, повинні були за­лишити ЇХ"протягом трьох місяців. За козаками зберігалося право обирати гетьмана, але.затверджувати його мав король. Реєстровці зобов'язувалися не втручатися в релігійні справи в Україні, відмо­витися від стосунків з іноземними державами і здійснення Походів проти Кримського ханства та Османської імперії.

Куруківська угода, як розраховував польський уряд, повинна була ізолювати реєстровців, що перебували на державній службі, від ін­ших станів. Створення шести територіальних полків —- Корсунсько-го, Черкаського, Переяслівського, Чигиринського, Білоцерківського, Канівського — примусило реєстровців підтримувати порядок і при­душувати в Цих землях повстанські виступи. Однак влада не змогла повністю втілити в життя умови угоди. На Січі з 1628 р. "формувалося нереєстрове козацтво, незалежне від польського уряду, яке обирало власного гетьмана. Реєстровці в майбутньому неодноразово приєдну­валися до повстанців.

90

Робота з документом



країиський священик Пилип про Куруківську битву і її наслідки (1625) У той же час... прийшов на козаків гетьман Конєцпольський із поляками, ляхами, і з багатьма людьми і міста Черкаси і Крилов й інші міста розори-, і пополонили, і випалили. А коли вони (козаки) з моря прийшли і хотіли нєцпольським бій учинити, то він не дав їм зібратися і прийшов на їх уночі, і був великий бій. І побили в тому бою козаків із п'ять тисяч осіб, іхів — зо Три тисячі осіб. А після того гетьман до козаків приступав, і ко-и з ним говорили, чого вони від них хочуть. І гетьман сказав їм, щоб їх на-1 було в Запоріжжі чотири тисячі осіб, а щоб більше не було. І козаки йому овіли, що їм так учинити не можна. І домовились, щоб надалі було шість і осіб, а всіх останніх із Запоріжжя вислати і записати в хлібороби... А крові... пролилось багато, а надалі того ж самого очікувати треба, тому тепер у запорозьких містах є різних людей тисяч із сорок, і котрі зали-і поза шістьма тисячами, то вони в хліборобах бути не захочуть.

Запитання до документа

1) Із чого видно, що козаки програли битву? Що призвело до по­разки?

2) Якими були дії польських військ?

3) Яка угода була досягнута між поляками та козаками?



4) Чому автор документа очікує на нове кровопролиття?

2. Повстання Тараса Федоровича (Трясила) 1630 р. Самостійна робота за підручником за запитаннями

1) Що стало приводом до козацького повстання 1630 р.?

2) Хто його очолював?



8) Яка подія отримала назву « Тарасова ніч » ? 4) Якими були умови Переяславської угоди?

Іодатковий матеріал

Наприкінці 1629 р., після закінчення війни зі Швецією, польський уряд роз-ртирував свої війська в Україні. Розбої польських вояків, релігійні утиски, гаяня протиріч між реєстровими і нереєстровими козаками стали основни-причинами повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила). "ереєстрові козаки-запорожці відмовилися підкорятися гетьману реест-ців Григорію Чорному й обрали власного гетьмана Тараса Федоровича, -редині березня він разом із 10-тисячним військом повстанців вирушив чі до Черкас. Зайнявши місто, що було резиденцією гетьмана Чорного, орожці стратили останнього за зраду козацьких інтересів. Повстання швидко поширювалося. Козаки Федоровича взяли Корсунь, і та Переяслав. Захистити православну церкву закликав повстанців мит-~лит Іов Борецький. Федорович закликав українців приєднуватися до за­дів, щоб боронити православну віру і звільнитися від польської влади, повстання Тараса Федоровича вважається першим великим козацьким ом, який мав національно-визвольну спрямованість.

Під Переяславом відбулася вирішальна битва повстанців із каральним війсь­ком коронного гетьмана С. Конєцпольського. Майже три тижні тривали крово­пролитні бої між противниками. Центральною подією стала так звана «Тарасова ніч», як назвав її в однойменній поемі про повстанців Т. Шевченко. Травневої ночі невеликий козацький загін непомітно проник у ту частину польського та­бору, де розташовувався штаб Конєцпольського, і повністю винищив його охоро­ну — «Золоту роту» зі 150 молодих шляхтичів із найшляхетніших родів.

Неможливість здобути перемогу над повстанцями змусила Конєцполь­ського укласти з ними Переяславську угоду, згідно з якою козаки не підля­гали покаранню за свій виступ, залишалися в силі статті Куруківської угоди, але реєстр збільшувався з 6 до 8 тис. Федорович відмовився укладати угоду з поляками, і її підписав новообраний гетьман Антон Конашевич-Бут.

■ 3. Повстання Івана Сулими 1635 р. Розповідь учителя

Прагнучи приборкати Запорозьку Січ, сейм Речі Посполитої в лю­тому 1636 р. ухвалив постанову «Про припинення козацького свавіл­ля» . Відповідно до постанови на правому березі Дніпра напроти пер­шого (Кодацького) порога мали збудувати фортецю. Розміщена в ній залога повинна була ізолювати Запорозьку Січ від решти українських земель. У липні 1635 р. спорудження Кодацької фортеці, яким керу­вав французький інженер Гійом Левассер де Боплан, було завершено. У фортеці розмістився гарнізон із 200 німецьких найманців.

Запорожці розуміли, яку небезпеку становить для їх існування Кодак, що блокував рух утікачів на Січ і рейди козаків у верхів'я Дніпра. Гетьман нереєстрового козацтва Іван Судима разом із січо­вою старшиною вирішив знищити фортецю. Близько середини серп­ня 1635 р. вночі загін козаків, очолюваний Сулимою, захопив Кодак і знищив залогу коронного війська. Після цього Судима спробував підняти селян і міщан на повстання. Однак владі вдалося придуши­ти його в самому зародку. Польські війська оточили Кодак, а загін реєстровців, який проник до фортеці, захопив Судиму і видав владі. Ватажка'повстанців відправили до Варшави, де й стратили.



Цікаво знати

Фортецю Кодак козаки руйнували кілька разів, а польська влада відбу­довувала. У черговий раз відновити її наказав 1638 р. після придушення повстання Бута, Гуні та Остряниці великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський. Існує переказ, що коли відбудова фортеці була завершена, Конєцпольський особисто, із неприхованим задоволенням оглянув її укріп­лення. Після цього він з іронією спитав не дуже відомого тоді чигиринсько­го сотника реєстрового козацтва, який супроводжував коронного гетьмана: «Ну, як вам Кодак? ». Дотепний, добре освічений і непокірний сотник миттєво відповів бездоганною латиною: «Manufacta manu distuo» («Руками створене, руками руйнується»). Цим сотником був Богдан Хмельницький, який через десятиліття очолив боротьбу українців проти влади Речі Посполитої.

4. Козацьке повстання 1637—1638 рр. Прийняття «Ординації. Вій­ська Запорозького». Розповідь учителя

Новим великим виступом стало національно-визвольне повстання 637—1638 рр., очолюване Павлом Бутом (Павлюком), Яковом Ост-™ином (Остряницею) і Дмитром Гунею. Поштовхом до початку пов-ання стала проведена наприкінці квітня 1637 р. польним гетьма-м Миколою Потоцьким «чистка» козацтва, унаслідок якої в реєстрі ишилися лише ті, за кого ручалися місцеві старости. Повстання очолив Павло Бут, обраний на Січі гетьманом нереєстро-го козацтва. Виступаючи під гаслами знищення зрадників старшин-стровців, боротьби з «ляхами», захисту православної віри і «наших отих вольностей», повстанці закликали приєднатися до них решту селення. Досить швидко Бут зібрав під свої знамена майже 10 тис. осіб, нак повстанські загони діяли роз'єднано й були погано озброєні. Наприкінці грудня 1637 р. польська армія, очолювана Миколою отоцьким, виступила проти бунтівників. 16 грудня 1637 р. у вирі­зному бої 15-тисячної польської армії з 10-тисячним козацьким ськом під с. Кумейки, неподалік Канева, повстанці зазнали по-зки. Вони відступили, але потрапили в оточення й змушені були атися Потоцькому. Бута та інших козацьких ватажків, виданих аршиною полякам, пізніше стратили у Варшаві. Однак повстання не припинилося. Навесні 1638 р. боротьбу про-вжив новообраний гетьман нереєстрового козацтва Я. Острянин. березні він виступив із Січі, намагаючись винищити частини ко-нного війська на Лівобережжі. У квітні Острянин переміг велике ьське військо під Говтвою. Та сили були нерівними, особливо коли допомогу коронному війську прийшли з великим підкріпленням . Потоцький та магнат Ярема Вишневецький. У травні повстанці зазнали невдачі під Лубнами. Запеклі бої між тряницею й каральним військом розгорнулися під Жовнином. тративши надію на успіх, гетьман із кількома сотнями повстанців реправився через Сулу й пробився на територію Московської дер-ви. Загони, які залишилися, продовжували боротьбу на чолі з но­вобраним гетьманом Д. Гунею. Він відійшов південніше і створив ріплений табір в урочищі Старець на старому руслі Дніпра. Майже тора місяця повстанці витримували облогу, але, довідавшись, що они, які йшли їм на допомогу, розбиті, склали зброю. Повстання нало поразки.

На початку вересня 1638 р. польний гетьман М. Потоцький скликав Києві «загальну раду» реєстрового козацтва, де оголосив «Ординацію Ійська Запорозького, яке перебуває на службі Речі Посполитої», ухва-ну сеймом у березні 1638 р. Вона скасовувала «на вічні часи всі права й ивілеї реєстровців, якими вони користувалися в нагороду за послуги, ані нашим предкам, і яких нині (вони) позбавляються внаслідок

93

бунту». На посаду старшого Війська Запорозького (гетьмана) назавжди заборонялося обирати особу з козацького середовища. Замість нього за рекомендацією коронного гетьмана сейм призначав королівського ко­місара реєстру. Йому належала вся судова й військова влада в реєстрі. Виборність старшини й козацьке судочинство скасовувались.



Реєстр становив б тис. козаків. До нього могли увійти ті, хто не брав участь у повстаннях. Усі виключені поверталися до свого попередньо­го стану. Міщанам і селянам заборонялося вступати до козаків під загрозою конфіскації майна й навіть видавати дочок заміж за козаків. Полки реєстровців повинні були по черзі нести службу на Запорозькій Січі. Вони мали «попереджувати, щоб свавілля не переховувалося на островах і річках і звідти не відправлялось у морські походи».

На початку грудня 1638 р. в урочищі Маслів Став (поблизу су­часного с. Миронівка) відбулася «остаточна комісія з козаками», де реєстровці змушені були прийняти умови «Ординації Війська Запорозького».

Звернути увагу!

Незважаючи на те, що козацькі повстання 20—30-х років XVII ст. завершилися поразкою, вони мали важливе значення для розгортан­ня національно-визвольної боротьби українського народу. Козаки вперше зі зброєю в руках виступили на захист православ'я, проти польського панування на українських землях. Повстання сприяли накопиченню досвіду боротьби, у його свідомості вкорінювалося ро­зуміння необхідності боротьби за національне визволення.



Запитання

1) Які обмеження накладалися на козацтво « Ординацією Війська Запорозького» ?

2) У чому полягає історичне значення козацьких рухів 20— 30-х рр. XVII ст.?

iv. закріплення нових знань учнів шшшшшшшшшшшштшшшшшшт

Бесіда за запитаннями

1) Якими були основні причини початку козацьких виступів у 20-х рр. XVII ст.?

2) Як розгортався польсько-козацький збройний конфлікт у 1625 р.?

3) Хто очолював повстанців підчас польсько-козацького збройно­го конфлікту 1625 р.?

4) Яка кількість реєстру встановлювалася Куруківською уго­дою?

5) Назвіть козацькі полки, створені після укладення Куруків-ської угоди.

6) Які події отримали назву «Тарасова ніч»?

7) Яких змін зазнав кількісний склад реєстру за Переяславською угодою 1630 р.?

8) Коли Іван Судима зруйнував Кодацьку фортецю?

9) Хто очолив козацьке повстання в 1637 р.?

10) Хто очолював реєстрове козацтво за «Ординацією' Війська За­порозького»?

підсумки уроку штшшшшшшкшшшшшшшштшшшшшшш

В основі козацьких рухів 20—30-х рр. XVII ст. було незадоволен-представників різних верств українського населення польською злітикою.

Незважаючи на поразки, повстання 20—30-х рр. XVII ст. мали важли-! історичне значення. Відстоювання козацтвом своїх станових привілеїв абуло форми національно-визвольної боротьби. Висунуті гасла захисту їослав'я, звільнення селян від панів і всієї України від польської іади забезпечили підтримку повстанців більшістю населення. . Козацтво продемонструвало можливість виконувати роль провід-іка українського національно-визвольного руху. Було набуто досвід, <ий знадобився під час Національно-визвольної війни українського вду середини XVII ст.

. домашнє завдання шшшшяяшшшшшшшшшшшшяшшшшшшшшшш

1) Опрацювати відповідний параграф підручника.

2) Спираючись на додаткову літературу, скласти розповідь про одне з козацьких повстань 20—30-х рр.. XVII ст.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка