Дидактична гра це цікава для її учасників навчальна



Сторінка7/20
Дата конвертації21.02.2016
Розмір5.51 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20
Тема. Освіта, література, книговидання.

Мета: скласти уявлення про розвиток культури; ознайомити з основними пам'ятками і здобутками тієї доби; харак­теризувати розвиток шкільництва на українських землях у першій половині XVII ст.; розкривати особливості на­вчання в Києво-Могилянському колегіумі; називати імена найзначніших діячів літератури та їхні твори; розповідати про досягнення українського книговидання цього пе­ріоду; формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу; виховувати шанобливе ставлення до пам'яток минулого, а також високі моральні якостГ на кращих зразках національної культури. Тип уроку: вивчення нових знань.

^ладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичних пам'яток.

ювні поняття й терміни: спудеї, мемуари, епіграма. Бновні дати: 1632 р. — заснування Києво-Могилянського колегіуму.

95

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ



II. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ шшшпшшшмшвштшвшшммі Актуалізація знань учнів

1) Які особливості суспільно-політичного становища українських земель у першій половині XVII ст. повинні були впливати на розвиток культури? ,

2) Як розвивалася освіта на українських землях у XVI ст. ?

3) Якими були найзначніші досягнення українського книгови-. данняХУІст.?

■ 1. Шкільництво. Утворення Києво-Могилянського колегіуму. Розповідь учителя

У першій половині XVII ст. на українських землях продовжувала розвиватися шкільна освіта. Основним типом навчальних закладів, де здобували освіту діти українських міщан, козаків і духівництва, були слов'яно-греко-латинські школи. Ці школи, як і раніше, засно­вувалися при братствах. На початку XVII ст. в Україні налічувалося близько ЗО братських шкіл. У 1615 р. виникла школа при Київсько­му, у 1620 р. — Луцькому, у 1636 р. — Кременецькому братствах.

У братських школах працювали відомі педагоги, учені й діячі культури» Так, ректорами Київської братської школи були майбутній православний київський митрополит Іов Борецький, учений і пись-менник-полеміст Мелетій Смотрицький, поет і церковний діяч Касіян Сакович. її викладачами були білоруський просвітник Сава Андріє-вич і відомий православний богослов Захарія Копистенський.

Восени І631 р. в Києві з'явився ще один навчальний заклад. У Києво-Печерській лаврі архімандрит П. Могила заснував школу («гімназіон»). За своєю'програмою навчання вона нагадувала єзуїтські колегіуми, які в тогочасній Європі за якістю освіти вважалися кращими.

У першій половині XVII ст. в Україні зростала кількість єзуїт­ських, протестантських і греко-католицьких навчальних закладів. У 1608 р. єзуїтрькі колегіуми було відкрито у Львові та Луцьку, у 1615 р. — у Гуменному на Закарпатті. Загалом на території України їх нараховувалося 22. Протестантські школи існували в Гощі, Берес­течку, Хмільнику, Крилову й Панівцях. Школу вищого типу протес­танти заснували 1638 р. в Кисилині на Волині. За зразком єзуїтських колегіумів греко-католиками були організовані василіянські школи в Бересті, Володимирі-Волинському, Шаргороді та Холмі.

Діяльність «гімназіону» П. Могили в Києво-Печерській лаврі викликала занепокоєння Київського братства, якому не подобалася його схожість із єзуїтськими колегіумами. У 1632 р. було досягнуто згоду про об'єднання братської та лаврської шкіл. Новий навчаль-

96

заклад, покровителем якого був П. Могила, дістав назву Кисво-тського, або Києво-Могилянського колегіуму. Згодом його стали вати академією за високий рівень викладання. Києво-Могилянському колегіумі повний курс навчання складав гів і поділявся на сім класів («шкіл»). У підготовчому класі — і та трьох нижчих класах — інфімі, граматиці й синтаксимі ви­ти предмети циклу «семи вільних наук», церковнослов'янську, ку та латинську мови. Наступні дві — поетики та риторики — середніми. Викладання в них здійснювалося переважно латин-їю мовою. У поетиці учнів знайомили з різними жанрами поезії та -ами віршоскладання. У риториці вони оволодівали мистецтвом тання промов і написання лНстів.



ищий ступінь навчання учні колегіуму здобували у дворічній лі філософії» та чотирирічній «школі богослов'я». Учнів цих ів називали спудеями (студентами).

к і тогочасні європейські університети, Києво-Могилянський гіум мав свої школи-філіали, що працювали за його програмою *иці та Кременці. Викладачами колегіуму були видатні тогочас-ені й просвітники, зокрема Сильвестр Косов, Йосип Кононович-ький, Інокентій Гізель, Єпифаній Славинецький та інші.



'Запитання для закріплення

1) Якими були здобутки українського шкільництва першої поло­вини XVII ст.?

) Розкажіть про діяльність Києво-Могилянського колегіуму.

2. Література. Розповідь учителя

першій половині XVII ст. в Україні продовжувала розвиватися ~емічна література. Так, на початку століття з'явився історико-по-"чний памфлет «Пересторога». У ньому невідомий автор яскраво ьовує переслідування православних католицьким і греко-като-ьким духівництвом. Він із великою прихильністю ставиться до ьтурно-освітньої діяльності братств, убачає у розвитку шкільництва ивий засіб боротьби з окатоличенням та полонізацією українців, йдатним письменником-полемістом був М. Смотрицький. Пер-місце серед його полемічних творів посідає «Тренос» («Плач»), ьому в образі скривдженої матері-вдови Смотрицький зобразив їський народ, що страждав від соціального, національного та ігійного гноблення. Однією з найцікавіших пам'яток літописання першої половини II ст. був Густинський літопис, що отримав назву за Густинським іастирем поблизу Прилук, де було створено його єдину збережену _ію. Учені припускають, що літопис склав близько 1623—1627 рр. Копистенський. Використовуючи велику кількість історичних

України», 8 кл.

97

джерел, автор розповідає про події від давніх часів до 1597 р. У літо­писі вміщені окремі тематичні розповіді про виникнення козацтва й Берестейську церковну унію.



У цей період були створені також інші літописи .зокрема Київський літопис, Острозький літопис, Львівський літопис. Літописні записи велися в Густинському, Межигірському та інших монастирях.

У першій половині XVII ст. в Україні також набули розвитку такі літературні жанри, як ораторсько-проповідницька проза, мемуарна проза та поезія. Ораторсько-проповідницька проза включала твори з тлумаченням євангельських текстів і моралістичних повчань. Най-видатнішим проповідником був Кирило Транквіліон-Ставровецький (Зизавій), автор творів «Зерцалобогословія», «Євангеліє учительноє» і «Перло багатоцінне». Одним із перших творів української мемуар­ної прози стали спогади киянина Богдана Балики «Про Москву і про Дмитра, царька московського неправдивого», що розповідають про похід польського війська на Москву в 1612 р.



Робото, з термінами і поняттями

Мемуари — автобіографічні записки у формі спогадів про події ми­нулого їх очевидця або учасника.



Розповідь учителя

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. виникла полемічна поезія. Так, у «Скарзі вбогих до Бога» невідомий автор у віршованій формі гостро виступає проти окатоличення й полонізації православних українців. Засновником жанру епіграмної поезії, віршованих геральдичних епіграм (гербових віршів), присвят і передмов став Герасим Смотрицький.



Робота з термінами і поняттями

Епіграма '— коротка віршована характеристика предмета, поба­жання, дотеп тощо.



Розповідь учителя

Серед поетів-епіграмістів цієї доби відомі також Дем'ян Наливай­ко, Павло і Степан^ Беринди, Андрій Римша, Лаврентій Зизаній, Ки­рило Транквіліон-Ставровецький (Зизаній) та інші.

Із розвитком книговидання з'являються збірки віршованих творів для декламації, написаних для виконання школярами під час уро­чистих подій. Зокрема, 1622 р. Касіян Сакович склав «Вірші на жа-лосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного». Хоча твір напи­саний у зв'язку зі смертю гетьмана, за своїм загальним настроєм вія життєстверджуючий — уславлює мужність і хоробрість воїнів, що захищають рідну землю від ворога.

Завдання

1) Наведіть факти, які свідчать про поступальний розвиток ук­раїнської літератури впродовж першої половини XVII ст.

98

2) Заповніть таблицю «Розвиток літератури першої половини XVII ст...



Жанри

Представники

Основні здобутки та досягненая

3. Книговидання.



Коментоване читання відповідного пункту параграфа І Додатковий матеріал

Із розвитком культури зростав попит на книги, що сприяло розвитку книго-іня. У першій половині XVII ст. активно діяла друкарня Львівського Ус-ого братства, яка була справжньою школою для цілої плеяди українсь-друкарів. Тут було видано граматику грецької і церковнослов'янської , збірки віршів, драматичних творів українською мовою. Іайбільшою в тогочасній Україні стала Києво-Печерська друкарня, за-

Гна архімандритом лаври Єлисеєм Плетенецьким. Серед перших її ви­були «Часослов» і збірник святкових служб «Анфологіон». У Києві тяються перші приватні друкарні, засновані міщанами Спиридоном Со-: та Тимофієм Вербицьким. В Україні почали діяти також мандрівні сувні) друкарні, які, надрукувавши книгу в одному місті, переїздили звати до замовника в інше місто. Усього до середини XVII ст. на українських землях у різний час діяло 20 друкарень. При цьому роль друкарень не обмежувалася книгови-ям. Вони були важливими осередками освіти й культури, навколо яких али гуртки, що об'єднували діячів культури, учених і високоосвічених ей.



закріплення нових знань учнів

Дидактична гра «Снігова куля». їравила гри див. на с. ЗО.

Підсумки уроку

Упродовж першої половини XVII ст. на українських землях збіль-іася кількість навчальних закладів, що сприяло зростанню кіль-іі освічених людей. Сиєво-Могилянський колегіум був новим навчальним закладом „ого типу, викладання у якому дорівнювало тогочасним універси-ам. Завдяки цьому Київ поступово перетворювався на культурний тр, значення якого виходило за межі України. Наявність різних жанрів в українській літературі першої полови-XVII ст. свідчила про її поступальний розвиток. Здобутки українського книговидання сприяли розвитку культури освіти українців, допомагали їм протистояти окатоличенню й по-ізації.



V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацювати відповідний параграф підручника.

2) Використовуючи додаткову літературу або ресурси Інтернету, підготуйте повідомлення за темою «Архітектура України пер­шої половини XVII ст.».

Тема. Театр, музика, архітектура та образотворче мистецтво.

Мета: скласти уявлення про розвиток культури; ознайомити з основними пам'ятками і здобутками тієї доби; харак­теризувати розвиток театрального мистецтва на ук­раїнських землях; визначати основні риси, притаманні українському музичному мистецтву; описувати видат­ні пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва; називати діячів культури, найзначніші твори архітектури та образотворчого мистецтва; формувати в учнів інтерес до культурних надбань українського народу; виховувати шанобливе ставлення до пам'яток минулого, а також ви­сокі моральні якості на кращих зразках національної куль­тури.

Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, зображення історичних пам'яток.

Основні поняття й терміни: декламація, містерія, інтермедія, вертеп, кант, «українське бароко», бастіон.

ХІД УРОКУ



I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ІіІІІІІІІІІІІІІіІ'ііІІІіі^ІІІІІІ'іШііІ) ' Експрес-опитування

1) Скільки братських шкіл існувало в Україні на початку XVII ст. ?

2) Скільки єзуїтських колегіумів існувало в Україні на середину XVII ст.?

3) Коли і як було утворено Києво-Могилянський колегіум?

4) Скільки тривав повний курс навчання в Києво-Могилянському колегіумі?

5) Хто є автором полемічного твору «Тренос»?

6) Що таке мемуари?

7) У якому літературному жанрі здобув визнання своєю творчіс­тю Герасим Смотрицький?

8) Хто був засновником Києво-Печерської друкарні?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ $Ш$

Актуалізація знань учнів

1) Якими були особливості розвитку архітектури й містобудуван­ня на українських землях у XVI ст.?

2) Назвіть тогочасні архітектурні пам'ятки.

3) Які жанри образотворчого мистецтва існували в Україні в XVI ст.?

4) Назвіть відомі вам пам'ятки образотворчого мистецтва цієї доби.

1. Театр. 'Розповідь учителя

.Наприкінці XVI — у першій половині XVII ст. на українських лях виник шкільний театр. У слов'яно-греко-латинських школах ів навчали складати й проголошувати вірші та промови. Учителі -али вірші у формі декламацій на світські й духовні теми, а учні ступали з ними в школах на різдвяні, великодні, зелені та інші ~та, у церквах, під час урочистих зустрічей почесних гостей тощо онавці декламували фрагменти твору, об'єднані спільною темою дом декламувати твори стали у формі діалогу. У 30-х рр. XVI ст ьвівській братській і Київській лаврській школах були започатко і шкільна драма і театр.

'Робота з термінами і поняттями

Декламація — мистецтво виразного читання літературних творів, рема віршів.

Драма — літературно-театральний твір, побудований у формі діа-гу без авторської мови і призначений для сценічного виконання.

Розповідь учителя

Першою з відомих пам'яток української великодньої драми вва-ється надрукований 1631 р. твір учителя Львівської братської оли Іоаникія Волковича «Роздуми про муку Христа Спасителя на-го». Розвитку шкільного театру в Києво-Могилянському колегіумі ияли програми навчання у класах поетики та риторики. У листах орах його викладачів є згадки про шкільні вистави, які виконува-ся учнями колегіуму.

У першій половині XVII ст. з'явилися перші містерії — духовні їми на біблійні сюжети. Так, у цей час на Волині або Галичині було ворено «Слово о збуренню (зруйнуванню) пекла». Містерії викону­юся на майданах міст і містечок мандрівними акторами у дні цер-іних свят. Між діями містерії, а згодом шкільної драми розігру-шся інтермедії. У цих комедійних сценках із побутового життя »чне місце посідала імпровізація, тобто виконання без попередньої готовки.

101


Робота з термінами і поняттями

Інтермедія — коротенька сценка переважно гумористично-ко­медійного характеру, що виконувалася в перервах між актами серйоз­ної драми.

Вертеп — стародавній пересувний ляльковий театр, де виконува­лися п'єси на релігійні та світські теми.

Розповідь учителя

У XVII ст. в Україні значної популярності набув різдвяний лялько­вий театр — вертеп. Вертепник мандрував зі спеціальною скринею, роз­діленою на два поверхи, із бічними дверцятами, через які «заводили» ляльок. На верхньому поверсі розігрували сцени, пов'язані з Різдвом, а на нижньому — казки, перекази, комедійні побутові сценки. Ляльок майстер випилював із дерева й розмальовував. Вертепник водив їх за допомогою дротиків, розмовляв і співав за них. Його помічники співали і грали на музичних інструментах. Зростанню популярності вертепного театру сприяли учні Києво-Могилянського колегіуму, які ходили з вер­тепом людними місцями, домівками й заробляли собі на прожиття.

■ 2. Музика.

Розповідь учителя

Відображенням високого рівня духовної культури українського народу були досягнення в музичному мистецтві. У пісенній творчості, як і в попередні сторіччя, були поширені обрядові, ліричні, жартівливі, епічні, танцювальні пісні. В епічному жанрі виник ряд таких глибоко драматичних пісень про татарські набіги, як «За річкою вогні горять». Своєрідними пісенними розповідями про найважливіші події стають історичні пісні. Так, про козацькі повстання 20—30-х рр. XVII ст. роз­повідається в пісні «Про Судиму, Павлюка, ще й про Яцька Остряницю».

Великої майстерності досяг цартесний (багатоголосий) спів без нот та музичного супроводу. Його стали використовувати у православних церквах, на противагу католицькій церковній службі, що супровод­жувалася грою на органі. На зміну «знаменам» або «крюкам» для запису церковних наспівів прийшло нотне письмо. Співу по нотах навчали досвідчені музиканти й регенти церковних хорів.

Виникли нові жанри світської музики. На основі віршової поезії складалися канти — церковні й світські пісні для триголосого ансам­блю або хору. Існували урочисто-вітальні, моралістично-повчальні, жартівливі, сатиричні та інші канти. Розвивалася також сольна піс­ня із супроводом. У цьому жанрі, на відміну від канту, відобража­лися внутрішній світ людини, її життя і ставлення до різних явиш у суспільстві. Розвиток жанру інструментальної музики пов'язаний із музичними цехами, які існували в деяких містах, на зразок реміс­ничих. Основною метою їх створення було задоволення побутових потреб населення в музиці — супровід до танців на народних гулян-

102

нях, гра на весіллях, хрестинах, похоронах тощо. Завдяки музичним ехам формувалася народна професійна музика. Тут створювалися разки інструментальної музики, зароджувалися характерні склади ісамблівукраїнських національних інструментів, удосконалювала-я гра на багатьох інструментах. Розвитку музичного мистецтва сприяли також козацькі військові рзики. Вони грали під час походів, святкувань перемоги, військових звичайних урочистостей. Серед інструментів найчастіше використо-увалися сурми, труби, котли, кобзи, торбани. Козацькі музики вико-[ марші, танцювальну музику (гопак, козачок) і ліричні наспіви.



3. Архітектура.

Заслуховування кращих повідомлень Розповідь учителя

Із початком XVII ст. в українській архітектурі дедалі виразніше стосовуються елементи європейського стилю бароко, які в райо-ах Середнього Подніпров'я поєднуються з місцевими традиціями, результаті цього створюються умови для виникнення своєрідного хітектурного стилю, який називають українським бароко. Так, рокові риси в архітектурі дерев'яних церков проявлялися в будів-цтві зрубів у формі вісімки, видовженні його пропорції та заміни іетового верху на грушоподібну баню.

До видатних пам'яток архітектури першої половини XVII ст. чежать українські дерев'яні церкви, зокрема церква Параскеви с. Радруж та церква Воздвиження у Дрогобичі. Пам'ятками того-сної церковної мурованої архітектури є церква Миколи Притиська Києві (1631 р.), собор Молчинського монастиря в Путивлі (перша ірловина XVII ст.), Покровська церква в Сулимівці (1622—1629 рр.), р'ятницька церква у Львові (1644 р.) та інші.

У першій половині XVII ст. в Україні, як і раніше, будувалося ба-|то оборонних споруд. На межі XVI—XVII ст. змінився їх зовнішній ігляд. Замість стінових замків стали споруджувати розкішні маг-ітські палаци, оточені бастіонами.



Робота з термінами і поняттями

Бастіон — система укріплень із фортечних мурів та веж на розі, вчена ровом, чотири- або п'ятикутної форми.



Розповідь учителя

і Найцікавішими зразками поєднання в одне ціле палацу й бастіон-укріплень, збудованими в цей період, вважаються замки вЗба-«і та Підгірцях. Нові риси з'являються також у містобудуванні, удівничі Бродів, Станіслава, Полонного намагаються поєднати ха-ктерну для попередніх часів шахову сітку розташування вулиць із істіонними укріпленнями.

У першій половині XVII ст. за підтримки польської влади в Ук­раїні споруджуються католицькі храми. Так, 1610 р. в Києві на Подолі великий костьол збудували домініканці, а навколо споруди­ли будівлі домініканського монастиря. Визначною архітектурною - пам'яткою того часу є костьол бернардинців у Львові, споруджений у 1600—1630 рр. До костьолу прилягають монастирські корпуси, що утворюють замкнуте подвір'я. Із появою єзуїтів у Львові пов'язане спорудження в 1610—1630 рр. костьолу Єзуїтів -т- першого в місті храму в стилі раннього бароко. У цьому стилі збудовано в 1642^— 1644 рр. львівський костьол Стрітення. Цікавими архітектурними пам'ятками тогочасного Львова є каплиці Боїмів та Кампіаиів —ро­дові усипальниці багатих купецьких сімей. їхні стіни мають багате архітектурне оздоблення, прикрашені різьбленими декоративними композиціями, виконаними у стилі бароко.

■ 4. Образотворче мистецтво.

Розповідь учителя (супроводжується демонстрацією відповід­них репродукцій творів мистецтв)

У першій половині XVII ст. в українському образотворчому мистецтві триває поступальний розвиток тих жанрів, які сформува­лися в попередній період. Основними його видами залишаються на­стінні розписи та іконопис.

Майже повністю збереглися до наших днів розписи, виконані на­передодні 1620 р. на стінах церкви Святого Духа в е. Потеличі. У роз­писах помітне своєрідне поєднання традиційних прийомів із нови­ми реалістичними рисами. На думку дослідників, «страсний» цикл потелицьких розписів (зображення мук Христа) ніби перегукується з ідеями «Протестації» Іова Борецького, де він описує муки та страж­дання українського народу й закликає його до стійкості в боротьбі. До цього часу збереглися розписи Воздвиженської церкви у Дрогобичі, їхньою особливістю є поєднання біблійних сюжетів та декоративних орнаментів із місцевих квітів — барвінку, волошок, ромен тощо.

У цей період удосконалюється техніка різьблення на камені та де­реві. В орнаментах переважають рослинні мотиви. При цьому зобра­ження рослин має певний зміст. Так» поширені в орнаментах зобра­ження виноградної лози і грон у християнстві відомі як символ віри. У другій чверті XVII ст. рослинні орнаменти в пам'ятному різьбленні починають поступатися місцем різним маскам, емблемам тощо.

Пам'ятками портретного різьблення того часу є надгробкові порт­рети, їх композиція' ускладнилася, поглибилося намагання пере­дати риси характеру портретованого. Таким є поколінний надгро­бок київського воєводи Адама Кисіля, установлений у його родовій церкві-усипальниці в с. Низкиничі на Волині. У повний зріст, у ри­царських латах зображено Яна і Станіслава Жолкевських на їх над­гробку в костьолі в Жовкві.

104


Подальший розвиток мистецтва гравюри пов'язаний із поширен-м його світського жанру. Перші цілком світські гравюри з'явилися 22 р.як ілюстрації до «Віршів на жалісний потреб-, гетьмана Пет-Конашевича-Сагайдачного», написаних К. Саковичем. Серед них враження гетьмана на коні та гравюра «Здобуття Кафи». В «Учи-ьному євангелії» (1637 р.) вміщено гравюру «Притча про багача мерть», що зображує працю селян. Видатним гравером був майстер "я, який із 1636 р. працював у Києві. Його найкращими роботами ажаються гравюри до «Требника» Петра Могили й «Печерського герика». * '

В українському живописі провідне місце займає жанр портрету.

'яток портретного живопису Наддніпрянщини цього часу майже вбереглося. Створити уявлення про його розвиток у першій половині [ ст. дозволяють портрети майстрів львівської школи. Пензлю Ми-* Петрахновича приписують портрет доньки львівського купця Вар-ри Лангиш, що вважається найпривабливішим жіночим образом того-яого українського живопису. Відомий живописець Федір Сенькович Автором портретів представників українських кіл, а також портретів ської знаті — львівського старости Станіслава Мнішека та підкан-ера Томаса Замойського. Прикметною рисою цих та інших українсь-портретів цього періоду є прагнення поряд із зовнішніми рисами вдати особливості характеру і внутрішнього світу персонажа.

, закріплення нових знань учнів шшшшшшшшшшшшшшшшшшшт

-Бесіда аа запитаннями

1) Які жанри театрального мистецтва розвивалися в першій по­ловині XVII ст.?

2) Де й коли в Україні були започатковані шкільні драма і театр?

3) Що таке інтермедія?

4) Які музичні жанри розвивалися в тогочасній Україні?

5) Що таке партесний спів? ' . •

6) У чому проявлялися барокові риси в українській архітектурі?

7) Які нові види оборонних укріплень з'явилися в цей час?

8) Назвіть основні жанри українського образотворчого мистецтва першої половини XVII ст.

9) Які пам'ятки української архітектури першої половини XVII ст. вам відомі?

10) Якими були основні здобутки тогочасного образотворчого мистецтва України?

. підсумки уроку ітшштшшшшшюшшшшшшишшшш^

В українському театральному мистецтві першої половини XVII ст. звивалися жанри декламації, драми, містерії, інтермедії, лялько-го театру-вертепу.

У музиці набули розвитку жанри партесного (багатоголосого) співу, канту, сольної пісні із супроводом, інструментальної музики.

В архітектурі був започаткований стиль українського бароко.

Новим типом оборонних споруд, замість фортець і замків, стали палаци з бастіонними укріпленнями.

В українському образотворчому мистецтві першої половини XVII ст. розвиваються жанри настінного розпису, іконопису, різьб­лення, графіки та портрету.



VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ІіиШМя^^

1) Опрацювати відповідний параграф підручника. Повторити ма­теріал попередніх параграфів теми, що вивчалась.

2) Відвідайте місцевий художній музей і підготуйте повідомлен­ня про твори українського образотворчого мистецтва першої половини XVII ст., які є у його експозиції.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка