Дидактична гра це цікава для її учасників навчальна



Сторінка8/20
Дата конвертації21.02.2016
Розмір5.51 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20
Тема. Узагальнення знань учнів* за темою «Українські землі

в першій половині XVII ст.» Мета: повторити, узагальнити та закріпити знання, набуті учня­ми впродовж вивчення теми; розвивати вміння та навич­ки, які формувалися на попередніх уроках; продовжити формувати в учнів уміння складати план, хронологічну таблицю, аналізувати та зіставляти історичні явища і фак­ти; виховувати інтерес до національної історії. Тип уроку: повнорювально-узагальнюючий. Обладнання: підручник, атлас, стінні карти, що використовувалися упродовж вивчення теми, дидактичні матеріали.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ III.........ii ІНШІ НІНІ і і|| .....щщ.....|.......ц......ц.....ці

Учитель повідомляє учням тему уроку, його завдання та інформує про основні форми роботи.



II. ПОВТОРЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ Ж

Учитель стисло нагадує основний матеріал, що вивчався упродовж опрацюваної теми.



Вступна бесіда

1) Вивчення якої теми ми завершили?

2) Які головні доленосні події відбулися за період, що ми вивчали?

* Методичні рекомендації щодо проведення уроку див. на с. 63.

106

3) Перегляньте назви параграфів вивченої теми та запропонуйте інші назви до них.



Дидактичні ігри (на вибір) Дидактична гра «По одному слову»

Правила гри. Учні повинні скласти розповідь за вивченою темою зім класом. Під час гри кожен учень повинен сказати по одному сло-у так, щоб зрештою утворилась зв'язна розповідь. Один з учнів запи-є її на дошці. Учні говорять слова по черзі, як вони сидять (у процесі и кожен учень повинен сказати декілька слів). Той учень, який дов-думає або каже неправильне слово, пропускає хід, за що отримує ншу кількість балів. Для активізації роботи класу вчитель, який ведучим, може перервати ланцюжок і попросити учнів з іншого *нця класу продовжити. Після написання розповідь учитель разом учнями аналізує її та виставляє бали. Цю гру можна провести і з двома учнями, які складають розповідь, иваючи слова по черзі. Дидактична гра «Продовжи розповідь» Правила гри див. на с. 18. Дидактична гра «Відгадай героя» Правила гри див. на с. 64.



Завдання

1) Складіть перелік подій з історії України першої половини XVII ст., які ви вважаєте найважливішими. Обґрунтуйте свій вибір.

2) Поясніть значення понять і термінів «латифундія», «товарне виробництво», «ясир», «Хотинськавійна», «Куруківськауго­да», «інтермедія», «українськебароко».

3) Назвіть імена видатних історичних діячів цієї доби. У чому ви вбачаєте їх внесок в історію України першої половини XVII ст.?

4) Складіть розгорнутий план «Особливості соціально-економіч­ного та політичного становища українців у першій половині XVII ст.».

5) Складіть історичний портрет: а) П. Конашевича-Сагайдачного, б) П. Могили (за вибором).

6) Визначте значення козацьких повстань 20—30-х рр. XVII ст. для боротьби українців за свої права.

; 7) Заповніть таблицю «Розвиток української культури першої половини XVII ст.».

Галузь культури

Основні здобутки та досягнення



Завдання за історичною картою

1) Які нові території були заселені українцями на середину XVII ст.?

2) Покажіть українські землі, які в першій половині XVII ст. змінили свою державну приналежність.

3) Де в цей період була розташована Запорозька Січ?

4) Укажіть місця, до яких здійснювали свої морські походи козаки-запорожці.

5) Покажіть на карті місця, де відбулися найважливіші істо­ричні події цього періоду.

На цьому уроці ми разом пригадали й узагальнили матеріал теми. Опрацьований і повторений матеріал повинен стати основою для під­готовки до тематичного оцінювання знань.

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ ШШШвШШШШШЮЮІИШМ

Підготуватися до тематичного оцінювання. Для поглибленого опра­цювання матеріалу теми та окремих її частин можна використати додаткову літературу [1, 4, 5, 7, 8,14,16, 27, 28, 32, 34].

Тема. Оцінювання навчальних досягнень учнів за темою «Ук­раїнські землі в першій половині XVII ст.». Мета: здійснити тематичне оцінювання знань, умінь і навичок, набутих учнями упродовж вивчення теми; удосконалюва­ти набуті вміння й навички; виховати шанобливе ставлен­ня до минулого нашої Батьківщини. Тип уроку: перевірка й облік знань. Обладнання: підручник, атлас, завдання для перевірки навчальних до­сягнень учнів.

Тема. Національно-визвольна війна українського народу сере­дини XVII ст.

Мета: з'ясувати, якими були передумови Національно-ви­звольної війни; розповідати про Б. Хмельницького та його сподвижників, перші битви національно-визвольної війни; характеризувати події початку війни; розвивати ло­гічне та історичне мислення школярів; виховувати в учнів інтерес і повагу до історії своєї держави. Тип уроку: вивчення нових знань.

108


ІОбладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Ьсновні поняття й терміни: Національно-визвольна війна.

Юсновні дати: 1595—1657 рр. — роки життя Б. Хмельницького; 22 січ-

в ня 1648 р. — початок Національно-визвольної війни ук-

■ раїнського народу середини XVII ст.; 1648—1657 рр. —



в Національно-визвольна війна українського народу під

К проводом Б. Хмельницького.

ХІД УРОКУ



ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

, ВИВЧЕННЯ НОВОГО її 1ПТГТІД П И МІВШІЇ • іііііі|іі1)1іііііи1і1і1іпім]|11ІІІІІВі І 1. Передумови та причини Національно-визвольної війни.

I ВАРІАНТ



Коментоване читання відповідного пункту параграфа

; Під час коментованого читання вчитель акцентує увагу учнів на ожній передумові або причині Національно-визвольної війни.

II ВАРІАНТ

Розповідь учителя

* Найважливішою подією української історії XVII ст. стала Націо-іально-внзвольна війна українського народу, що була обумовлена вгостренням суперечностей у різних сферах розвитку суспільства, зсі спричинили передумови початку війни.



Завдання

і 1) Наведіть факти погіршення соціально-економічного станови­ща та національно-релігійних утисків українського населення , від польської влади.

^ 2) Якими були причини козацьких виступів у 20—30-х рр. XVII ст.? - Розповідь учителя

;: У цей час надзвичайно ускладнилася ситуація в соціально-еконо-річній сфері. Унаслідок зростання в Україні землеволодінь польської пляхти селяни втрачали землю і ставали кріпаками. Значно погір­шилося також становище міщанства й реєстрових козаків. Критич­нім було становище в національно-релігійній сфері. Усіляко обме­жувалися можливості українців уживати рідну мову. Один за одним І Україні з'являлися католицькі костьоли, монастирі та єзуїтські |{олегіуми. Незважаючи на проголошувану владою свободу віроспові­дання, не припинялися утиски православних. У тогочасній Україні |Цме релігійні утиски були чинником, що об'єднував представників різних верств у їхніх протестах проти польської влади.



Робота з документом В. Хмельницький про основну причину Національно-визвольної війни Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною проти ляхів, було не те, що ляхи несправедливо відбирали в них села й доми, не те, що позбав­ляли їх земної батьківщини, не те, що обтяжували їх роботами, подібно до немилостивих фараонів (усе це ще могли б стерпіти козаки), а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ.

Запитання до документа .

1) У чому Б. Хмельницький убачав основну причину війни ук­раїнців із поляками?

2) Наведіть приклади боротьби українців за православну віру в першій половині XVII ст.



Цікаво знати

У роки Національно-визвольної війни кожна з воюючих сторін намагала­ся надати своїм діям вигляд боротьби за віру. До Б. Хмельницького прибув із Греції митрополит Й. Коринфський і привіз меч, освячений у Єрусалимі на Гробі Господнім. Це означало, що православна церква в Османській ім­перії вбачала в українських козаках, яких очолював гетьман, борців за пра­вославну віру. Зі свого боку, до короля Речі Посполитої Я. Казимира прибув спеціальний легат, який передав йому від Папи Римського освячений меч і благословіння на війну з козаками, оскільки це є боротьба за інтереси като­лицької церкви проти схизматиків (як називали православних).



Розповідь учителя

У політичній сфері відсутність власної державності, втрата еліти через полонізацію та окатоличення призвели до того, що український народ за умови подальшого перебування у складі Речі Посполитої не мав перспектив для повноцінного розвитку. Визрівали також психо­логічні передумови до вибуху Національно-визвольної війни. Ступінь і характер насильства в діях панів, орендарів, урядовців і католиць­кого духівництва під час придушення козацьких виступів поперед­ніх років викликали в українському суспільстві гнів щодо гнобителів і прагнення помститися за заподіяні кривди.



Робота з термінами та поняттями

Національно-визвольна боротьба — рухи поневолених народів за повалення чужоземного панування, ліквідацію національного й ко­лоніального гноблення, завоювання національної незалежності.



Розповідь учителя

Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. — це війна українського народу під проводом Б. Хмельни­цького за визволення від польсько-шляхетського панування.

110

На підставі передумов Національно-визвольної війни сформували-їїпричини:



— незадоволення різних верств населення України швидким зрос-анням у країні земельних володінь польських магнатів та шляхти;

— посилення націонаЛьно-релїгійних утисків православних ук-аїнців;

— невідповідність між фактичним набуттям козацтвом політич-ого лідерства в українському суспільстві й обмеженнями, що накла­лися на нього владою за «Ординацією» 1638 р.;

— слабкість вищої державної влади Речі Посполитої (короля й сейму), і навіть за наявності бажання не мали достатніх повноважень і авто-

ету, щоб контролювати дії польських магнатів і шляхти в Україні.

Завдання

Складіть схему «Причини і передумови Національно-визвольної ^йни українського народу середини XVII ст.» Приклад виконання

Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

і

Передумови

рмування української ран -новітньої нації, яка в межах „чі Посполитої фактично не і шансів на повноцінний

збиток.

еретворення українського зацтва на провідну політичну лу, яка внаслідок загострення ... отиріч між інтересами Укра-и і великодержавними амбі-

ми Польщі відігравала роль "спільного детонатора, оширення в Україні ідей бо-тьби за національну незалеж-ість і особисту свободу людини, > набули в цей час поширення Європі

Причини


Посилення соціально-економічного . гноблення селян, міщан, козаків, яке дедалі більше ототожнювалося з поль­ським пануванням. . Посилення національно-релігійного гніту внаслідок відверто дискримі­наційної політики Речі Посполитої: утиски православної церкви, усунен­ня українців від участі в міському самоврядуванні, обмеження щодо ук­раїнської мови і освіти тощо. Перетворення репресивної політики польської влади на «зразок» у бороть­бі українців за свої станові інтереси: орієнтація на силові засоби захисту своїх прав. Прагнення народу помсти­тися шляхті за наругу над ним

2. Б. Хмельницький та його соратники. Розповідь учителя

Національно-визвольна війна українського народу середини II ст. тривала з лютого 1648 р. до серпня 1657 р. (існують й інші . иодизації війни; деякі історики називають її революцією, що вала до 1676 р.). Вона мала національно-визвольний, релігійний соціальний характер. її рушійною силою були козаки, міщани,

селяни, православне духівництво, частина дрібної української шлях­ти. Очолював їх Б. Хмельницький.



Постать в історії

Богдан (Зиновій) Хмельницький (1595—1657) — гетьман України, тво­рець Української козацької держави. Місцем народження вважається хутір Су ботів. Походив він із дрібної української шляхти. Освіту здобув в одній із київських шкіл та у Львівській єзуїтській колегії. Із юнацьких років " Б. Хмельницький перебував на військовій службі. У1620 р. разом із батьком брав участь у поході польського війська до Молдови проти турок. У битві під Цецорою батько загинув, а Богдан потрапив до турецького полону, із якого його викупили запорожці. Повернувшись, він вступив до реєстрового коза­цького війська, згодом став писарем. Брав участь у походах проти Кримсько­го ханства, а в часи повстань 30-х рр. XVII ст. виступав на боці козаків.

У січні 1648 р. очолив Національно-визвольну війну. Під час національно-визвольних змагань проявив себе як досвідчений полководець, талановитий дипломат і видатний державний діяч. Осмислюючи досвід визвольної бороть­би, сформулював ідею створення незалежної Української держави в її етніч­них межах і розпочав Ні реалізацію. Домігся визнання Української козацької держави як суб'єкта міжнародного права. Помер у Чигирині й був похований у Суботові в Іллінській церкві.

Завдання

Заповніть таблицю «Життєвий шлях гетьмана Б. Хмельницького..



Роки

Період

Характеристика










Додатковий матеріал

Періодизація Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст.

Період

Зміст

1648— 1649 рр.

Наростання визвольної боротьби. Визнання урядом Речі Поспо­литої певної самостійності за Україною

1650— 1653 рр.

Тривала й виснажлива боротьба між козацтвом і поляками не принесла успіху жодній зі сторін

1654— 1655 рр.

Надання Московською державою військової допомоги Україні. Успішне завершення україно-московськими військами літньо-осінньої кампанії 1655 р. в Україні

1656— 1657 рр.

Укладення Україною військового союзу зі Швецією та Трансіль­ванією. Спільні дії козацтва зі шведською та трансільванською армією проти Польщі

Розповідь учителя

Створити з повсталих селян і козаків боєздатну армію, яка боро­лася за визволення України, Б. Хмельницький зміг, спираючись на

112

оїх сподвижників. Серед них були представники різних станів — зацтва, української шляхти, міщан. У роки війни вони стали тала-витими воєначальниками, будівничими держави, дипломатами. До найближчого оточення гетьмана належали Іван Богун, Кіндрат зляй, Іван Гиря, Матвій Гладкий, Філон Джеджалій, Максим Кри-ніс, Іван Виговський, Антон Жданович, Федір Вешняк та інші.



Звернути увагу!

Соратники Б. Хмельницького мали відмінні погляди з багатьох пи-~~ь. Одні з них були досить поміркованими, інші — налаштованими икально. Проте Б. Хмельницький зміг згуртувати їх навколо ідеї ротьби за визволення України.

3. Початок війни. Розповідь учителя

Приводом до початку повстання, що переросло в Національно-виз-іьну війну, стала особиста кривда, заподіяна Хмельницькому чи-ринським підстаростою Данієлем Чаплинським. Зі своїми слугами пограбував та зруйнував родинний хутір Хмельницького Суботів, опив його дружину та жорстоко побив малолітнього сина. Звернення Хмельницького до суду й навіть до короля з вимогами по­рати нападника не мали результатів. Не знайшовши справедливості, приєднується до козацької старшини, яка таємно обговорювала план йного повстання проти польської влади в Україні. Протягом вересня 7 р. Хмельницький розробив план виступу проти Речі Посполитої, овстання вирішили розпочати в листопаді 1648 р. захопленням Трах-сирова, де перебував урядовий комісар реєстрового козацтва Яцек емберк. Домовилися також направити послів до кримського хана турецького султана, щоб заручитися їх підтримкою. Однак плани повстанців було видано полякам. Хмельницького за­питували й кинули до в'язниці в Чигирині. Звідти він утік завдя-допомозі чигиринського полковника Станіслава Кричевського та оїх друзів і подався на Запорожжя.

На початку січня 1648 р. Хмельницький із загоном прибічників ибув на Запорожжя й розташувався неподалік Січі. Порозумівшись козаками, що перебували в залозі на Січі, 25 січня 1648 р. він без ю оволодів нею. При цьому значна частина реєстровців вирішила "тримати повстанців. Ці події вважаються датою початку Націо-тьно-визвольної війни. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Хмельницького було обрано гетьманом Війська Запорозького. Новообраний гетьман Б. Хмельницький звернувся з універсалами українського народу, де закликав усіх небайдужих до долі своєї тчизни вступати до козацького війська для боротьби проти поль-ого панування. Водночас посольство гетьмана в березні 1648 р. ук-о договірдро воєнно-політичний союз із кримським ханом Іслам -

Гіреєм III. Відповідно до нього, на допомогу козакам хан надсилав 6 тис. татарських кіннотників.

Здійснені заходи дозволили гетьману на кінець квітня 1648 р. зібрати

5 тис. козаків та 6 тис. татар. Проти них виступило польське військо, очолюване коронним гетьманом Миколою Потоцьким, що налічувало близько 18 тис. вояків, із яких 6 тис. становили реєстрові козаки.



Робота з документом Із листа коронного гетьмана Миколи Потоцького королю Владиславу IV про ситуацію в Україні (березень 1648 р.)

Згубне полум'я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів... Козацькі старшини бажають також самостійно воло­дарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями і робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню.

Спочатку піднялось. 500 бунтівників — сама по собі це — жалюгідна сила, але проти них слід рушити цілу армію, бо ці 500 підняли бунт у змові зі всіма козаць­кими полками і зі всією Україною. За короткий час повстанців збільшилося до 8 тис. Але боронь Боже, щоб він (Хмельницький) пішов із ними в Україну. Тоді

6 ці 3 тис. швидко зросли б до 100 тис. і нам вистачило б діла з цими.

Запитання до документа

1) Які факти наводить автор документа?

2) Яку інформацію можна отримати на підставі їх аналізу?

3) Чи можна стверджувати, що козаки, розпочавши повстання, відігравали роль національної еліти, яка відображала настрої більшості українського народу? Чому?

Звернути увагу!

На відміну від козацьких виступів попередніх років, у 1648 р. бо­ротьба проти польського шляхетського панування в Україні набувала великого розмаху і ставала всенародною.



ні. закріплення нових знань учнів шшшшшшшшшшшшшштшшшшт

Запитання

1) Якими були передумови і причини Національно-визвольної війни?

2) Назвіть дату Національно-визвольної війни середини XVII ст.

3) Назвіть імена соратників Б. Хмельницького.

4) На які періоди поділяється Національно-визвольна війна?

5) Яка подія стала приводом до початку війни?

6) Якою була кількість повсталих, зібраних Б. Хмельницьким на кінець квітня 1648 р.?

Творче завдання

Чому становище в національно-релігійній сфері стало головною передумовою початку війни?

114

iv. підсумки уроку

І На кінець 40-х рр. XVII ст. політика, здійснювана Річчю Поспо­литою на українських землях, призвела до появи великої кількості иезадоволених серед різних верств суспільства. Це створило переду­мови до початку національно-визвольної боротьби, г Б. Хмельницький став лідером повстанців і разом зі своїми спод­вижниками згуртував український народ для боротьби за свої права [•а свободи.

Національно-визвольна війна українського народу середини [VII ст. розпочалася після оволодіння військами Б. Хмельницького Іапорозької Січі.



і. домашнє завдання вШввШвШввШвШв^

1) Опрацювати відповідний параграф підручника.

, 2) Підготувати письмову'відповідь на завдання: а) використову­ючи додаткову літературу, скласти розповідь за темами (на вибір): «Початок Національно-визвольної війни українського народу середини XVI ст.», «Б. Хмельницький та його соратни­ки і противники»; б) почати складати хронологічну таблицю « Основні події Національно-визвольної війни українського на-

I роду середини XVI ст.».



Період

Основні події

Підсумки

Воєнні

Суспільно-політичні













Тема. Розгортання національно-визвольної боротьби в 1648— 1649 рр.

Мета: розповідати про перебіг битв на Жовтих Водах, під Корсу­нем, Пилявцями та визвольного походу українського вій­ська до Галичини; пояснювати, у чому полягала висунута Хмельницьким програма побудови Української козацько? держави; характеризувати Збаразько-Зборівську кампанію, її результати та наслідки; визначати за картою напрямки по­ходів українського війська в 1648—1649 рр., територію Ук­раїнської козацької держави за Зборівським договором та її сусідів; розвивати історичне мислення учнів, формувати уміння розглядати історичні події в конкретно-історичних умовах; виховувати у школярів кращі моральні якості. Тип уроку: комбінований.

бладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал. Мовні поняття й терміни: Військо Запорозьке (Українська козацька держава).

Основні дати: 22 січня 1648 р. — початок Національно-визвольної вій­ни українського народу середини XVII ст.; 5—6 травня

1648 р. — битва на Жовтих Водах; 16 травня 1648 р. — битва під Корсунем; 11—13 вересня 1648 р. — битва під Пилявцями; червень-серпень 1649 р. — облога Збара­жа; 5—6 серпня 1649 р. — битва під Зборовом; 8 серпня

1649 р. — укладання Зборівського договору.

-:-—- ХІД УРОКУ —-:--

І.. ОРГАНІЗАЦІЯ.НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЙІИІввШШЙІИІ^

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ЛШІШ№Й»»ІШ::: Творче завдання

Який історичний зв'язок між відкриттям X. Колумбом Америки і Національно-визвольною війною українського народу середини XVII ст.? Складіть історичний ланцюжок подій.



III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ' ІШШІШВШШШІЮЙШШШІД^ітЮ^;»

■ 1. Битви на Жовтих Водах та під Корсунем.



Розповідь учителя (супроводжується показом відповідних подій на карті та схемі битви)

Військо Речі Посполитої, зібране для боротьби з повстанцями, очо­люване коронним гетьманом Миколою Потоцьким і польним гетьма­ном Мартином Калиновським, розташувалося в таборі між Корсунем та Чигирином. Коронний гетьман планував здійснити каральний похід на Запорожжя силами двох угруповань. Перше — очолюване сином М. Потоцького Стефаном, мало просуватися суходолом, а дру­ге, переважно з реєстрових козаків, очолюване осавулами І. Бараба-шем та І. Караїмовичем,— на човнах Дніпром.

Хмельницький завдяки чудово організованій розвідці вчасно довідався про цей план і вирушив із Січі навперейми С. Потоцькому. 19 квітня загони татарської кінноти, очолювані перекопським бейем Тугаєм, вступили в бій із поляками у верхів'ї р. Жовті Води, лівої притоки Інгульця. Невдовзі з основними силами підійшов гетьман і розпочав облогу польського табора. Кількість війська Хмельницько­го становила 14 тис. козаків, татарської орди — 20 тис. осіб, у поляків було 10 тис. вояків.

С. Потоцький через облогу не мав можливості повідомити батькові. Тим часом у флотилії реєстровців, що підходила до Січі, прихильни­ки гетьмана підняли повстання. Барабаша та Караїмовича вони вби­ли і приєдналися до Хмельницького. Після того, як вони прибули до Жовтих Вод, на бік гетьмана перейшли також реєстровики з табору С. Потоцького.

Опинившись у критичному становищі, поляки в ніч із 5 на 6 трав-спробували прорвати оточення. Однак козаки й татари оточили їх сіх боків й опівдні 6 травня розгромили вщент. Важко пораненого Потоцького взяли в полон татари, і по дорозі до Криму він помер. Здобувши блискучу перемогу на Жовтих Водах, Хмельницький рішив не гаючи часу рухатися під Корсунь, щоб завдати удару по новних силах коронного та польного гетьманів. Магнатські загони повнилися новими силами, і кількість польського війська досягла —14 тис. осіб.

Дізнавшись про наближення Хмельницького, поляки вирішили прикриттям табору рухатися з-під Корсуня до Богуслава. Наїхньо-шляху, в урочищі Горохова Діброва, козаки, очолювані М. Криво-сом, влаштували засідку.

На світанку 16 травня, коли польський табір, оточений возами ісім рядів, рухався богуславським шляхом, він натрапив на завали ерев та викопані рови. Козацько-татарське військо атакувало табір зрвало його оборону в трьох місцях. Чотиригодинна жорстока січа ершилася поразкою поляків.

Цікаво знати

За повідомленням українського літописця М. Гунашевського, після завер-ння битви відбулася зустріч Б. Хмельницького з М. Потоцьким. Ймовір-, щоб якось дошкулити переможцю, коронний гетьман із неприхованим зирством і злою іронією запитав: «Хлопе, ...чим же так зацному рицерству татарських (котрим і звитяг приписовали) заплатиш?». На що отримав овідь: «Тобою... й іншими з тобою». Справді, обидва польські гетьмани айже всі полонені були передані Тугай-бею як воєнна здобич.

2. Наростання визвольної боротьби. Битва під Пилявцями. Розповідь учителя (супроводжується показом відповідних подій на карті та схемі битви)

Перемоги, здобуті Хмельницьким у перших битвах на Жовтих Во-і під Корсунем, мали важливе значення для розгортання визволь-і боротьби. Вони були болючим ударом для польської армії, спри-и послабленню позицій влади Речі Посполитої в Україні. Швидко остало повстанське військо. Протягом літа 1648 р. від польсько-""яхетського панування повстанці звільнили Лівобережжя.



Робота з документом

Із листа брацлавського воєводи Адама Кисіля до архієпископа Матвія Лубенського (правителя Речі Посполитої на час «міжкоролів'я» після смерті Владислава IV) про ситуацію в Україні після Корсунської битви .Військо наше розгромлене й розбите вщент... Раби тепер панують над вами; .ник засновує нове князівство... Безумна чернь рада тому, що Хмельниць-' оберігає її, піддаючи вогню й мечу один лиш шляхетський стан, відчиняє

117

міста, замки і, вводячи його туди, як тріумфуючого переможця, вступає в йо­го підданство. Київ оголосив він своєю столицею... Орда стоїть проти нас; та­тарський Кіш і табір цього нечистивого Тамерлана ще стоять під Білою Цер­квою. Одначе дійшли до нас вісті й чутки, що він бажає ще далі збільшити наші біди ісвої успіхи. Уже й так воєводства Київське, Брацлавське, Чернігів­ське вважає своїми, погрожує Волині й Поділлю, а також і Руським землям... Запитання до документа



1) Настрої якої верстви населення відображає автор документа? Якими вони є? Поясніть свою думку.

2) Наведіть факти з документа, що свідчать про ставлення ук­раїнського населення до Хмельницького.

3) Якими, за повідомленням автора документа, були подальші плани Б. Хмельницького?

Розповідь учителя

Полум'я війни охопило також Правобережжя. Черкаський полков­ник М. Кривоніс, якого направив сюди Хмельницький, за короткий час організував на Поділлі та півдні Волині 20-тисячну повстанську армію із селян та міщан. Вони визволиливід поляків Половне, Заслав, Острог, Тульчин, Вінницю, Врацлав, Немирів і десятки інших міст.

Одночасно з цим Україну охопила жорстока стихія селянської війни. Тривалий час накопичувана лють селян до своїх гнобителів призвела до того, що вони винищували панів та їхні сім'ї, убивали орендарів та урядників, не розрізняючи їхньої національної прина­лежності та віросповідання. Селяни громили шляхетські маєтки, за­хоплювали орні землі та майно.

Після безплідних мирних переговорів у вересні 1648 р. воєнні дії відновилися. На Волині під Чолганським Каменем було зосереджено 80—-90-тисячну польську армію, у якій вояків було 40 тис. осіб, а всі інші — обозні та слуги. Командували цим військом три воєначаль­ники: Владислав-Домінік Заславський, Миколай Остророг та Алек-сандр Конєцпольський.

Б. Хмельницький рушив їм назустріч із військом, кількість якого сягала 100—110 тис. осіб, серед яких 50—60 тис. становили досвід­чені вояки, а решта — «селяни від плуга». Битва відбулася неподалік містечка Пилявці поблизу Староконстянтинова. Розпочалася вона 11 вересня 1648 р. боєм за греблю через річку Іква. Надвечір греблю захопили поляки. Наступного дня обидві сторони готувалися до ви­рішальної битви.

Б. Хмельницькому, на допомогу якому 12 вересня прийшла 5— 6-тисячна орда буджацьких татар, удалося ввести в оману поляків, пустивши чутку, що до нього приєдналися 30 тис. татар.

Уранці 13 вересня битва відновилася. Україно-татарське військо захопило греблю і, переправившись на лівий берег, стало тіснити по­ляків. У другій половині дня перевага була на боці війська Хмельни­цького. Надвечір серед поляків поширилися чутки, що українсько­

118


арські загони з'явилися в тилу табору. Виникла паніка. Кидаючи анених, зброю і майно, поляки стали тікати. Причому Заслав-ий, Остророг і Конєцпольський потай втекли з табору першими, "наслідок здобутоїперемоги козакам дісталися десятки тисяч возів із ном, 92 гармати й навіть загублена підчас втечі гетьманська булава славського. Перемога в битві під ПилявЦями відкрила шлях для волення з-під польського панування західноукраїнських земель.

Визвольний похід українського війська в Галичину. озповідь учителя (супроводжується показом відповідних подій а карті)

вільнивши 16 вересня 1648 р. від поляків Староконстянтинів, льницький скликав старшинську раду, де було ухвалено рішення тися до Львова. Облогу міста Хмельницький розпочав 26 вере-а вже 5 жовтня лолк М. Кривоноса захопив Високий Замок. Під ' переговорів, які розпочали з гетьманом міщани, Хмельницький дився зняти облогу за відносно невеликий викуп. 6 жовтня Хмельницький рушив на Замостя — важливе місце на худо польської столиці Варшави. Підійшовши до мурів міста, він гпонував міщанам здати Замостя за викуп, але отримав відмову азав брати його штурмом.

и штурми міста були невдалими. Ситуацію ускладнювала за-на втома україно-татарської армії, наближення зими, нестача ко-артилерії, боєприпасів та спалах епідемії чуми, від якої у грудні р М. Кривоніс.

цей час у Варшаві замість померлого у травні 1648 р. короля Вла--ава IV на престол було обрано його брата Яна Казимира. Невдовзі ого до Хмельницького прибув посланець із пропозицією уклас-еремир'я. 10 листопада спочатку старшинська, а потім загальна ькова рада ухвалили рішення припинити воєнну кампанію й від­бити «на Україну». 14 листопада україно-;козацька армія залиши-йолиці Замостя й рушила додому.

Програма побудови Української козацької держави, озповідь учителя

дночасно з керівництвом визвольною боротьбою формували-явлення Б. Хмельницького про те, якою повинна бути майбут-ільна Україна. Уперше ідею створення автономної Української цької держави, хоча й на обмеженій території, він висунув піс-"орсунської битви наприкінці травня 1648 р. Через Тугай-бея мельницький передав коронному гетьману М. Потоцькому про-вимог до польської влади. Вона передбачала створення удільної ви «Військо Запорозьке», підпорядкованої безпосередньо лише лю Речі Посполитої, із визначеними кордонами по Білу Церкву ань, включно з Лівобережжям. Влада воєвод і старост стосовно

«королівщин», міст і містечок на її території скасовувалась. Потоць-кий відмовився передавати ці вимоги до Варшави, пояснивши, щ0 влада ніколи їх не задовольнить.

Наприкінці грудня 1648 р. Хмельницький після завершення похо­ду в Галичину урочисто в'їхав до Києва. Його зустрічали київський митрополит Сильвестр Косов, єрусалимський патріарх Паїсій, що пе­ребував тоді в Києві, тисячі киян та козаків. Через кілька днів єруса­лимський патріарх благословив Хмельницького в Софійському соборі на війну з поляками.

На переговорах із польськими комісарами в Переяславі (лютий 1649 р.) і московським посольством Г. Унковського в Чигирині (кві­тень 1649 р.) Хмельницький у цілому оприлюднив програму побудо­ви Української держави.

Він проголошував, що «виб'є з лядської неволі весь народ руський, а що перше я воював за шкоду і кривду свою, тепер буду воювати за нашу віру православну». Гетьман вважав, що Українська держава має унезалежнитися від Речі Посполитої. Московський посол Г. Ун-крвський повідомляв, що «гетьман і Військо Запорозьке і вся Русь Київська під владою польського короля й панів бути не хочуть». Хмельницький стверджував, що «нас Бог від них (Польщі й Литви) увільнив — короля ми не обирали й не коронували і хреста йому не цілували.» і ми волею Божою цим від них вільними стали».

Майбутня Українська держава, на думку Хмельницького, повинна була виникнути в етнічних межах розселення українського народу. На переговорах із польськими комісарами він казав: «За границю на війну не пойду, на турків і татар шаблі не підніму. Досить нам в Ук­раїні й Поділля, і Волині; тепер досить достатку і прожитку в землі та князівстві своєму по Львів, Холм і Галич. А ставщи на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, мовчіте, ляхи».

Основою устрою Українськоїкозацькоїдержави повинні були стати порядки Війська Запорозького, поширені на все її населення. «Не пос­тоїть мі нога жодного князя і шляхотки тут в Україні,— проголошував гетьман,— а захочет лі хліба котрий із нами їсти, нехай же Війську За­порозькому послупший буде...». На думку Хмельницького, Українська козацька держава є правонаступницею Київської Русі. За інформацією Г. Унковського, гетьман вважав, що польська влада повинна визнати Українську державу «по тих кордонах, як володіли благочестиві великі князі, а ми в підданстві та в неволі бути в них Не хочемо».

Правити Українською козацькою державою повинен був, на думку Хмельницького, монарх. «Правда то єсть,— казав він,— що я лихий і малий чоловік, але мі то Бог дав, що єсть єдиновладцем і самодерж­цем руським».



Запитання

1) Якою бачив Українську козацьку державу Б. Хмельницький?

2) Чи було втілено у життя його бачення?

120


обота з документом Із промови Б. Хмельницького перед королівськими комісарами

в Переяславі (23 лютого 1649 р.) , . .

.. Виб'ю з лядської* неволі народ весь руський**. А що первей шкоду йтфив-вою воював, тепер воювати буду о віру православную нашую. Поможет го чернь всяя по Люблин і Краків, которой я не одступлюсь, бо то права нашая, люди, котриє, холопства не витерпів, ушли в козаки. Буду мати ті, триста тисяч своїх. Орда всяя. Притім Тугай-бей близько мене єсть, брат, моя душа, єдиний сокіл на світі, готов все учинити, що я захочу, вічна наша козацькая з ними приязнь, которой світ не розірве. За гра-на войну не пойду, шаблі на турків і татар не поднесу. Досить нам на аїні та Подолю і Волині; тепер досить достатку в землі та князстві своїм ьвов, Холм і Галич. А ставши на Віслі, скажу дальшим ляхам: сидіте, ' те, ляхи. Туди я загоню больш можних ляхов, дуків і князів. А будут лі слою брикати, знайду я їх там певне. Не постоїт мі нога жадного князя яхотки тут в Україні, а захочет лі хліба которий з нами їсти, нехай же -ку Запорозькому послушний будет, на короля не брикаєт.

апитання до документа у головну політичну мету проголосив Б. Хмельницький і якими ами він збирався її досягнути?

. Збаразько-Зборівська кампанія.

озпоеідь учителя (супроводжується показом відповідних подій карті та схемі битви) лютому 1649 р. на переговорах між польськими комісарами та мельницьким було досягнуто угоди про перемир'я. Однак уряд Посполитої розробив новий план завдати козацькій Україні у об'єднаними силами польської та литовської армій. 20 травня р. поляки порушили перемир'я, переправилися через Горинь, глися до південно-східної Волині та дійшли до Староконстян-ва. Довідавшись про відновлення воєнних дій, Хмельницький .в свої полки на Волинь. Уже 16 червня гетьман зупинився під вцями. Раптова поява гетьмана спричинила відступ поляків під ст стін Збаразького замку, •им часом із боку Білорусії на українські землі розпочали наступ ька литовського гетьмана Януша Радзивілла. Наказний гетьман айло Кричевський, за наказом Хмельницького, спробував зу-ти литовське військо біля м. Річиця, але битву булр програно, евський, отримавши важке поранення, помер, а козаки відсту-л. Однак завдання Хмельницького було виконано. Унаслідок ве-~зних втрат Радзивілл відмовився виконувати наказ короля про їєння в Україну.

Лядський, ляхи — польський, поляки.

Руським народом у часи Хмельницького називали православних укранщв і Оіло-. У даному випадку йдеться насамперед про український народ.

Під Збараж до Хмельницького прибула ЗО—40-тисячна татарська орда під проводом хана Іслам-Гірея. З липня, маючи у своєму розпо­рядженні 80—90 Тис. вояків, гетьман розпочав приступ. Кількість польського війська становила 15 тис. осіб, а зі слугами вона досягала 28 тис. Облога Збаража й запеклі бої під його стінами тривали майже півтора місяця.

Від розвідки Хмельницький та Іслам-Гірей дізналися, що на вируч­ку обложеним рухається з 35-тисячним військом король Ян Казимир, Було вирішено не дати полякам об'єднатися й розбити королівське військо на марші. У ніч із 3 на 4 серпня майже 40 тис. козаків і 20 тис. татар, очолюваних гетьманом і ханом, рушили назустріч королю в на­прямку Зборова:

Битва під Зборовом відбулася 5—в серпня 1649 р. Лише надвечір 6 серпня її було припинено й розпочалися переговори. За посередниц­тва Іслам-Гірея 8 серпня 1649 р. було укладено Зборівський договір.

За його умовами, під владу гетьмана переходили Брацлавське, Київське та Чернігівське воєводства. Із цієї території виводили­ся польські війська. Кількість козацького реєстру обмежувалася 40 тис. осіб, а не включені до нього козаки поверталися під владу панів. Підтверджувалися давні права і привілеї Війська Запорозько­го. На землях, що переходили під владу гетьмана, польський уряд зобов'язувався призначати на адміністративні посади лише право­славних шляхтичів.

Усім учасникам війни оголошувалася амністія. Шляхта, маєтки якої були розташовані на підвладній гетьману території, мала пра­во повернутися до них, а її піддані повинні були виконувати всі ті повинності, що й раніше. Київському православному митрополиту було обіцяно місце в сенаті. Питання про ліквідацію церковної унії та повернення православній церкві її майна повинне було вирішитись на найближчому сеймі, У володіння гетьмана переходив Чигирин.



iv. закріплення нових знань учнів яімщііііі^^ *

Запитання

1) Коли почалася Національно-визвольна щйна українського на­роду під проводом Б. Хмельницького? л

2) Яким був кількісний склад козацьких і татарських військ у битві на Жовтих Водах?

3) Яку хитрість використали козаки, щоб перемогти в Корсунсь-кій битві?

4) Якими були результати Пилявецької битви?

5) Чим завершилася облога військами Хмельницького Львова?

6) До якого міста дійшло козацько-татарське військо під час свого першого походу?

7) Коли вперше Хмельницький висунув ідею створення автоном­ної Української козацької держави?

122

і) Коли відбулася облога козацько-татарським військом Збаража? >) Як розпочалася Зборівська битва? ¡10) Які воєводства переходили під владу гетьмана за умовами Зборівського договору?

\Творче завдання Український історик В'ячеслав Липинський писав про М. Кри-ького, що він загородив «своїм трупом ворогові шлях в Україну, стував повстанське військо від катастрофи попасти між два вогні». існіть наведену думку.

^підсумки уроку . ■піжнмммашн^

їлискучі перемоги, здобуті Б. Хмельницьким під час воєнної кам-іії 1648 р., підтвердили полководницький талант гетьмана і пра-іьність обраної ним тактики.

Іроголошена Хмельницьким програма побудови Української ко-ької держави була шляхом до створення незалежної Української кави в межах розселення українців. ^Підсумком Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р. стало визнан-Рпольською стороною автономного статусу козацької України. Це [відповідало висунутій Хмельницьким програмі побудови Україн­ки' козацької держави, але створювало основу для продовження звольної боротьби.

[домашнє завдання ШШШШШШШШШШШШШШШШ

[Опрацювати відповідний параграф підручника.



1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка