Дидактична гра це цікава для її учасників навчальна



Сторінка9/20
Дата конвертації21.02.2016
Розмір5.51 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20
Тема. Заснування Української козацької держави — Війська За­порозького.

Мета: З'ясувати та характеризувати політичний та адміністра­тивно-територіальний устрій Гетьманщини; показувати на карті територію Гетьманщини за Зборівським договором, її полки та сусідні держави; пояснювати, якими були вій­сько, фінанси та судочинство Української козацької де­ржави; визначати основні зміни, які відбулися внаслідок утворення Гетьманщини в соціально-економічному житті українського народу; формувати в учнів уміння аналізу­вати й узагальнювати історичний матеріал; виховувати почуття патріотизму і взаєморозуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії. Тип уроку: комбінований.

Владнаний: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал.

Основні поняття й терміни: Українська гетьманська держава, Військо За­порозьке, Гетьманщина, Генеральна (військова) Рада, Рада при гетьмані, старшинська рада, Генеральний уряд.

Основні дати: 1649 р. — створення Української козацької держави.

----:-ХІД УРОКУ--



I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІІІІІІІТІИПІІІІІІІИІІІ...........іІМІ ІншШі

II. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО І "І ІД ПНІ І І і ІІіІІІІІІІІІІІІІІ ІІІІІ||І1ІЩІІЦ| ніцці.

Заповніть таблицю «Початок Національно-визвольної війни ук­раїнського народу середини XVII ст.».



Дата

Подія

Перебіг

Результат













ПІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ ЙМїІІТІв^^ '■■НіГ

Актуалізація знань учнів

1) Як і коли виникла територіально-полкова система реєстрового козацтва?

2) Назвіть полки реєстрового козацтва.

3) Якими були особливості політичного й військового устрою Вій­ська Запорозького?

■ 1. Політичний устрій.

Розповідь учителя (супроводжується роботою зі схемою ) На звільненій з-під польсько-шляхетського панування території в роки Національно-визвольної війни формувалася й міцніла Ук­раїнська козацька держава. її офіційна назва в цей час була Військо Запорозьке. Унаслідок того, що терени, на яких вона була розташо­вана, підпорядковувалися гетьманській владі, неофіційно її називали Гетьманщиною. Сучасні дослідники називають її також Українською козацькою або Гетьманською державою. Зародком новоствореної де­ржави стали традиції і звичаї козацької демократії Запорозької Січі та основні засади устрою Війська Запорозького.

В основу політичного устрою Української гетьманської держави була закладена система органів влади довоєнного Війська Запорозького.

Коментар до схеми

За козацькою (січовою) традицією вищим органом влади в Гетьман­щині з розпорядчо-законодавчими функціями була Генеральна (вій­ськова) рада. У ній брало участь все козацтво, а іноді й представники міщан та духівництва.

Гетьману належала вища військова, адміністративна й судова влада, що поширювалася на всі стани. Він був главою держави й обирався на

124


Політичний устрій Війська Запорозького середини XVII ст.

Генеральна (військова) Рада

Рада при гетьмані

Гетьман


Старшинська рада

Генеральний уряд

-неральний писар — керував Генеральною військовою канцелярією, ві-і зовнішньою політикою.

неральні судді — очолювали Генеральний військовий суд

неральний обозний — керував військовим постачанням і артилерією

неральний підскарбій — контролював прибутки та видатки Генеральної Іськової скарбниці

*и керівництво вищим судом при Генеральному уряді), обозний

(забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії), підскарбій (завідував державним скарбом і фінансами. До запровадження цієї посади в 1654 р. ці функції виконував гетьман), керівник розвідки (займався розкриттям змов проти гетьмана, боротьбою проти таємної польської агентури, збиранням розвідувальної інформації тощо).

При гетьмані також існувала генеральна старшина з особливих доручень — два осавули (військові ад'ютанти гетьмана), хорунжий (хранитель військової корогви), бунчужний (хранитель гетьмансько­го бунчука) і наказний гетьман (тимчасовий командуючий військами для проведення воєнних операцій).

У полках існували власні уряди, що складалися з полковників і полкової старшини (писар, суддя, обозний, осавул, хорунжий). Пол­ковник був головним представником центральної влади на території полку. Полковника обирали на полковій раді, але часто його призна­чав уряд. Полк складався із сотень, у кожній із яких був сотенний уряд із сотника, писаря, отамана, осавула та хорунжого. У містах і містечках козацькі громади обирали «городових отаманів», а міща­нами керував «війт», якого затверджував гетьман. У селах владу над селянами здійснював староста, а над козаками — сільський отаман.



Я 2. Адміністративно-територіальний устрій.

Розповідь учителя (супроводжується роботою з картою )

За умовами Зборівського договору, Українська гетьманська дер­жава охоплювала територію колишніх Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На цих землях площею близько 200 км2 на той час проживало понад 3 мли осіб.

Державу було поділено на полки, що були одночасно адміністра­тивно-територіальними одиницями й підрозділами козацького вій­ська. У1649 р. на Лівобережжі було сім полків (Полтавський, Ніжин­ський, Чернігівський, Миргородський, Прилуцький, Переяславський і Кропивненський), а на Правобережжі — дев'ять полків (Київський, Канівський, Білоцерківський, Уманський, Чигиринський, Черка­ський, Кальницький, Корсунський і Брацлавський). Кількість пол­ків не була сталою, а змінювалася відповідно до військово-політичної ситуації в Гетьманщині. У 1649 р. налічувалося 16, у 1650 р. — 20, а в 1954 р. — 18 полків. У кожному полку, залежно від території і кількості населення, було 10—20 і більше сотень. У сотні могло бути від кількох десятків до 200—300 козаків.

Територія Запорозької Січі з її володіннями становила окрему ад­міністративну одиницю. Функції столиці держави виконував Чиги­рин, що був резиденцією гетьмана.

Новий адміністративно-територіальний поділ, запроваджений в Українській гетьманській державі, відрізнявся від старого поділу на воєводства й повіти тим, що полки й сотні були відносно невелики­ми військово-адміністративними одиницями. Унаслідок цього влада

ала ближчою до потреб людей, здійснення керівництва на містах ало простішим та ефективнішим.



Завдання

Визначте за картою назви й центри полків Гетьманщини в 1649 р.

3. Українське військо.

І ВАРІАНТ



Коментоване читання відповідного пункту параграфа.

. II ВАРІАНТ



[Розповідь учителя

ІПо закінченні Корсунської битви Б. Хмельницький розпочав ство-ня українського козацького війська. Його ядром стали реєстрові запорозькі козаки, до яких приєдналися повстале «покозачене» янство та міщанство. Для подальшого формування й організації їнських збройних сил Хмельницький запровадив територіальну ково-сотенну систему: певна територія виставляла кілька сотень ків, які об'єднувалися в полк. Завдяки цьому гетьман залучив до йної боротьби з ворогом населення усієї Гетьманщини. Незва-чи на повідомлення деяких джерел про величезний кількісний ад армії Б. Хмельницького в роки війни, насправді регулярне ідатне військо, на думку дослідників, було в межах 40—60 тис. _. На той час це була могутня армія. 'Основу армії становила оснащена вогнепальною зброєю піхота, сутність власної кінноти (у якій мала перевагу польська армія), ливо на початку війни, компенсувалася за рахунок союзної та-



ґ :ької кінноти.

Військо Хмельницького мало значну артилерію. Було створено кову артилерію та окрему артилерію головного командування :ьмана). Для цього було використано гармати, захоплені повстан-:и у визволених містах та замках, а також налагоджено виготов-ня гармат у Ніжині. Командні посади в українському війську посіли представники реєс-вої козацької старшини, української шляхти й заслужені козаки.

4. Фінанси та судочинство.

I ВАРІАНТ Самостійна робота за підручником

II ВАРІАНТ Розповідь учителя

^Фінансова система Гетьманщини до 1654 р., як уже зазначалося, трелювалася особисто Б. Хмельницьким. На звільненій від поль-о-шляхетського панування території було ліквідовано всі старі

127

державні податки й введено нові. Основними джерелами поповнен­ня державної скарбниці стали податки, прикордонні торгові мита, доходи від промислів та із земельного фонду. Так, установлювалися податки з млинів, за виробництво і продаж горілки, збори з торгів і ярмарок тощо. Селяни, які жили на колишніх державних і приват­них землях, відтепер сплачували «чинші на Хмельницького». Лише останні забезпечували надходження до державної скарбниці Гетьман­щини 100 тис. злотих щорічно.



В Українській гетьманській державі існувала власна система су­дочинства. Під час війни було знищено всі станові (гродські, земські й підкоморські) суди і створено Генеральний військовий, полковий та сотенний суди. Козацьким судам підлягали не лише козаки, а й шляхти­чі, міщани та селяни, особливо за важкі злочини (вбивства, розбій тощо).

Генеральний військовий суд був вищою судовою інстанцією при уряді Гетьманщини. До нього входили два генеральні судді та су­довий писар, що вів справи. Генеральний військовий суд розглядав скарги на рішення судів нижчих інстанцій, а також виняткові спра­ви, із якими прохачі зверталися безпосередньо до гетьмана.

Окрім того, у містах із магдебурзьким правом, як і раніше, існува­ли суди магістратів. Справи духівництва розглядалися в церковних судах.

Завдання

Складіть розгорнутий план «Політичний та адміністративно-тери­торіальний устрій Української гетьманської держави».

■ 5. Зміни в соціально-економічному житті. Розповідь учителя

Складовою Національно-визвольної війни була боротьба селян за право бути вільними господарями на власній землі. Після укладення Зборівського договору селяни, які мешкали на колишніх державних землях («королівщинах»), на території Гетьманщини здобули осо­бисту свободу і право володіти землею. їхні маєтки стали називати­ся вільними військовими селами, підпорядкованими Військовому скарбу. За володіння землею вони сплачували державі фіксований податок.

Набагато складнішою була ситуація із селянами, які жили на при­ватних землях. За Зборівським договором, шляхта отримала право повернутися до своїх маєтків, а селяни були зобов'язані виконувати всі ті повинності, що й до початку війни. Селяни сприйняли спроби шляхти відновити своє панування з обуренням й заявляти про невиз­нання Зборівської угоди.

Хмельницький, за скаргами окремих шляхтичів, видавав їм універ­сали, де вимагав від селян, щоб вони своєму панові «всіляку покору й підданство, як раніше, так і зараз віддавали, і в усьому пана свого...

128

алися, ніяких бунтів, свавільств не чинили». Однак, незважаючи тьманські універсали, які були спрямовані проти повстанців, ка-ьні загони не могли приборкати селянські невдоволення. Гетьман ож розумів, що боротьба проти польського панування не завершена з участі в ній селянства марно розраховувати на перемогу. Уряд Гетьманщини у своїй внутрішньополітичній діяльності іяко підтримував інтереси козацтва. Особи, які булИ вписані до стру, разом зі своїми родинами звільнялися від кріпацтва й отри-іи права вільно жити в містах та селах, володіти землею, мати сне козацьке самоврядування й судочинство. Провідне місце серед ів займала старшина, яка зосереджувала у своїх руках владу атства.



СРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ ШШШШШШШШШШШШШКШШШШШ

идактична гра «Правда — неправда»

равила гри. Учитель називає твердження. Якщо воно правильне, ставлять «+», а якщо ні, то «—». 1) Козацька держава була монархією.

*) В Українській козацькій державі всі стани мали рівні права. ) Найбільша кількість козацьких полків існувала в 1650 р. ') Головним соціальним наслідком Національно-визвольної вій­ни стала фактична ліквідація кріпацтва. ) За часів Національно-визвольної війни кількість реєстрових

козаків зростала. ~) Офіційна назва держави, що постала в результаті Національно-визвольної війни, — Українська козацька держава. ) У 1648—1649 рр. козацьке військо здійснило дві переможні

кампанії проти Польщі. ) Союзниками козаків у подіях 1648—1649 рр. були кримські татари.

) Вищою судовою інстанцією Гетьманщини був гетьман.

0) Зборівський мир визначав межі Козацької держави.

1) Під час кампанії 1648 р. козаки не змогли захопити Львів.

2) Програму побудови Української козацької держави Б. Хмель­ницький оголосив у Києві в 1648 р.

ІДСУМКИ УРОКУ МШШМШМММММЙДШ^^и^^»

звільненій від польського панування території сформувалася аїнська гетьманська держава — Військо Запорозьке. Історичні ини виникнення обумовили напіввійськовий характер ук-ської державності. есливою складовою й гарантом успішної розбудови Української ави стала її армія, створена на організаційних принципах Запо-кої Січі.

України», 8 кл.

129


Наявність власних фінансів і судочинства свідчили про повноцін­ний характер державності Війська Запорозького. ф|

Значні зміни відбувалися в соціально-економічному житті ук­раїнського народу. Суттєвий вплив на соціально-економічну ситуа­цію в Україні мала незавершеність визвольної боротьби.



vi. домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника.



Тема. Воєнно-політичні події 1650—1651 рр. Мета: розповідати про розгортання воєнних дій у 1651 р.; порів­нювати умови Зборівського та Білоцерківського дого­ворів; розвивати історичне мислення учнів, сприяти кри­тичному осмисленню минулого; виховувати у школярів громадянську свідомість, сприяти утвердженню демок­ратичних ідеалів. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал. Основні поняття й терміни: битва під Берестечком, Білоцерківський до­говір.

Основні дати: 18-г-30 червня 1651 р.—битва під Берестечком; 18 верес­ня 1651 р.—укладання Білоцерківського договору.

ХІД УРОКУ



i. організація навчальної діяльності

ii. перевірка домашнього завдання 1

Бпіц-опитування

1) Якою була офіційна назва Української козацької держави?

2) Що було покладено в основу політичного устрою Української гетьманської держави?

3) Які посадовці входили до Генерального уряду?

4) Скільки полків налічувалося в Гетьманщині в 1649 р.?

5) Яке місто було столицею Гетьманщини?

6) Який вид військових підрозділів становив основу української армії?

7) Якою була кількість регулярної армії Б. Хмельницького в роки війни?

8) Назвіть основні джерела поповнення державної скарбниці Гетьманщини.

9) Якою була вища судова інстанція Гетьманщини?

130

Картки для індивідуального опитування Варіант І

1) Якими були особливості політичного устрою Гетьманщини?

2) Які зміни відбулися в соціально-економічному житті україн­ського народу в роки Національно-визвольної війни?

Варіант II

1) Схарактеризуйте повноваження вищих органів влади Ук­раїнської гетьманської держави.

2) Назвіть особливості організації українського війська доби Б. Хмельницького.

Іаріант III

,1) Як в адміністративно-територіальному устрої Війська Запо­розького втілювалися традиції козацького самоврядування? 2) Поясніть, як були організовані системи фінансів і судочинства Гетьманщини.



вивчення нового матеріалу шшшшмттшшшжшштшяштшт

, 1. Відновлення воєнних дій. Битва під Берестечком. Розповідь учителя

з листопада 1650 р. польський уряд активно готувався до воєнних проти України. На початку 1651 р. король наказав командуванню почати нову воєнну кампанію. 8 лютого командувачі польських -ьк, польний гетьман Мартин Калиновський і брацлавський воє-Станіслав Лянцкоронський, розгорнули наступ на українські іі. 10—12 лютого загони М. Калиновського після жорстокої січі опили містечко Красне на Східному Поділлі. У бою з ворогом нув один із найближчих сподвижників Хмельницького, брац-' ський полковник Данило Нечай. Намагаючись оволодіти Східним Іллям, М. Калиновський і С. Лянцкоронський 1—10 березня вели оту Вінниці. Незважаючи на значну кількісну перевагу ворога, їй, очолювані полковником Іваном Богуном, не дали захопити о. 10 березня на допомогу обложеним прийшов уманський полк ипа Глуха і вдарив по польських частинах, які в паніці відступи-Розвиваючи наступ, козацькі війська оволоділи Баром, Хмільни-:, Шаргородом, Меджибожем та іншими містами. Спроба поляків одіти Східним Поділлям завершилася провалом, ирішальна битва воєнної кампанії 1651 р. відбулася в червні на ині, неподалік м. Берестечка. Польське військо, очолюване ко-вм Яном Казимиром, налічувало 100—120 тис. осіб, а зі слуга-— близько 220—240 тис. 15 червня з-під Тернополя до Берестечка їло військо Б. Хмельницького, яке налічувало близько 100 тис. . До нього приєдналося ЗО—40-тисячне татарське військо на чолі ом Іслам-Гіреєм.

Битва під Берестечком розпочалася 18 червня. Перший бій між польською й татарською кіннотами завершився поразкою останньої. Наступний день не виявив переваги жодної зі сторін.

Переламним днем стало 20 червня. Поляки вийшли зі свого табору й розгорнули війська на лінії у 8—9 км, захищаючи центр і фланги сильною артилерією. Головними силами в центрі командував Ян Ка­зимир, угрупованням на правому фланзі — С. Лянцкоронський, на лівому — Я. Вишневецький. Навпроти них, під прикриттям укріп­лених таборів, розташував свої війська Б. Хмельницький. На лівому фланзі розмістилася татарська кіннота Іслам-Гірея. Однак напередод­ні хан повідомив гетьманові, що наступного дня буде мусульманське свято, під час якого татари не можуть воювати, а також попередив про пригніченість його воїнів попередньою поразкою. У цій ситуації Хмельницький спробував уникнути вирішального бою в цей день.

Зранку 20 червня польський король Ян Казимир розпочав наступ. Близько 15 години поляки зрозуміли, що Хмельницький уникає битви. Із дозволу короля Вишневецький атакував правий фланг козацького війська, яким керував І. Богун. Іслам-Гірей наказав своїй кінноті за­вдати удар по Вишневенькому та військам короля, які намагалися його підтримати. Від гарматного й мушкетного вогню у бік ставки хана, який у відповідь розгорнули поляки, серед татар зчинилась паніка, і вони стали рятуватися втечею. Іслам-Гірей не зміг її зупинити і приєднався до свого відступаючого війська, залишивши поле бою.

Усвідомлюючи, що битва програна, Хмельницький вивів армію до укріпленого табору, влаштованого в долині р. Пляшівка, притоки Стиру. Залишивши наказним гетьманом Ф. Джеджалія, він рушив за ханом. Наздогнавши Іслам-Гірея, Хмельницький був змушений погодитися з ним, що повернути на поле битви виснажене втечею і де­моралізоване татарське військо неможливо. Подальші події свідчать, що поки хан приводив у порядок своє військо, гетьман вирішив від­ступити до Білої Церкви й Корсуня. Поповнивши тут новими сила­ми виведені з оточення з-під Берестечка залишки української армії, Хмельницький збирався разом з Іслам-Гіреєм зупинити просування поляків під Білою Церквою.

Тим часом укріплений козацький табір під Берестечком перебував в облозі поляків. Вивести війська з оточення було доручено І. Богуну. За його наказом через болото і Пляшівку з підручних засобів збудува­ли переправу, якою і було виведено основні сили української армії та всю полкову артилерію та порох. У цей день загинуло від 4 до 8 тис. повстанців, переважно внаслідок сум'яття на переправах. Всього ж під Берестечком загинуло близько 30 тис. козаків.



Цікаво знати

Для прикриття відступу з оточеного ворогом табору було сформовано загін іа 300 козаків-добровольців. Вони не мали права відступати і загинули всі, не

132

ступивши аиі на крок. Поляки пропонували їм гроші й збереження життя, о вони складуть зброю. Козаки відкинули цю пропозицію й на очах у по-ів висипали з гаманців усі свої гроші у воду, демонструючи свою зневагу



них. Усі 300 козаків полягли як герої.

2. Укладення Білоцерківської угоди. Розповідь учителя

На кінець серпня 1651 р. Б. Хмельницькому вдалося зібрати 60-ти-ну армію, до якої приєдналося 40-тисячне татарське військо. Ук-о-татарська армія розмістилася на добре укріплених позиціях під ою Церквою. Сюди з-під Берестечка прибуло 35-тисячне польське сько, очолюване М. Потоцьким. До нього приєдналися литовські ська Я. Радзивілла (20 тис. осіб), які завдали поразки козакам під вом і взяли Київ, і М. Калиновського (15 тис. осіб).

Цікаво знати

Битва під Лоєвом (11 липня 1649 р.) — одна з битв Національно- визволь-війни українського народу, під час якої козацькі полки зупинили на *ссі війська литовського великого гетьмана Я. Радзивілла, які одночасно -тупом польських військ на Волинь прагнули оволодіти Києвом. У квітні 1649 р. під час очищення українських земель від іноземного па-їня і формування території козацької держави сіверський полковник Небаба зайняв Гомель, а чернігівський полковник С. Пободайло — Любеч "в. Від кінця травня литовські війська різко активізували бойові операції торусі проти повстанців і козацьких загонів. Наприкінці червня у зв'язку ближенням вирішальних подій, які призвели до битви під Зборовом, адзивілл отримав наказ рушити на Київ. У червні 1649 р. Я. Радзивілл ^реджує своє військо (ЗО тис. осіб) у районі Річиці й звідси, як із базово-абору, розпочинає бойові дії проти сотень Чернігівського і Сіверського іьких полків, а також селянських повстанських загонів, що діяли на Квобережній Білорусі. Б. Хмельницький направив сюди київського пол­ітика М. Кричевського із завданням не допустити прориву литовців в Ук-' та їхнього виходу в тил українського війська. Для воєнних дій проти івського війська в районі Чорнобиля зосереджуються Київський, Овру-»й і Любартовський полки; наказним гетьманом цього війська (до 30 тис. ) призначається київський полковник М. Кричевський; йому підпоряд-оться також Чернігівський і Сіверський полки. Переправившись через п'ять неподалік Мозиря, М. Кричевський рушив на північ у напрямку -овського війська. У районі Лоєва розташовувалась переправа через ро. Із лівого берега її прикривав Чернігівський полк (5 тис. осіб) на чолі . Пободайлом.

іівдні 11 липня 1649 р. до литовського табору під Лоєвом підійшов аван-української армії, очолюваної М. Кричевським, і розпочав штурм воро-позицій. У розпал бою загін литовської кінноти, що повертався з роз-и, навально атакував українське військо з тилу, розірвавши козацький ий табір. Ця частина української армії, не виконавши до кінця свого

завдання, була розгромлена. Із запізненням С. Пободайло почав переправ­лятися на правий берег на допомогу українському авангарду, але Радзивілл навальними атаками своєї кінноти скинув його полк у Дніпро і фактично роз­стріляв у воді литовською піхотою. Сіверський полк М. Небаби, що рухався на допомогу авангарду української армії з півночі по правому берегу Дніпра, маючи сильну артилерію, теж був раптово атакований литовською кіннотою і розгромлений. Коли М. Кричевський прибув у другій половині дня 11 липня під Лоїв із головними силами, поразка йому була вже забезпечена. Розташу­вавши свій табір біля литовського, він вступив у бій, який точився до тем­ної ночі й завершився поразкою української армії. У бою загинуло близько 20 тис. козаків і селян. Решта козаків відступила до свого табору в лісі, де відчайдушно боронилася. Після двогодинного штурму Радзивілл дав відбій. А вночі обложені вислизнули з оточення. Коли вранці жовніри увійшли в по­рожній табір, вони знайшли на ношах тяжко пораненого М. Кричевського: полковник, усвідомлюючи свої прорахунки і провину за загибель своїх вій­ськ, наказав залишити себе в лісі.

Радзивілл, утративши в боях 6 тис. своїх воїнів і витративши майже всі боєприпаси, не зміг продовжити наступ на Україну.

Бої 13—15 вересня були невдалими для поляків й примусили Потоцького відмовитися від намагань провести битву й отаборити­ся. Через нестачу продовольства в польському таборі розпочався го­лод і хвороби. Стали поширюватися чутки, що з Криму на допомогу Хмельницькому днями прибуде з великим військом Іслам-Гірей.

У цій ситуації поляки погодилися на пропозицію Хмельницького розпочати мирні переговори, однак висунули умови, які перекреслю­вали більшість здобутків Національно-визвольної війни. Це викли­кало бунт «черні» в козацькому війську, який підтримала частина татар. Жорстоко придушивши бунт, гетьман погодився підписати договір на досить важких для Гетьманщини умовах. Ймовірно, він розумів слабкість свого необстріляного війська, краща частина яко­го полягла в пляшівських болотах під Берестечком, і значні втрати татарського війська.

За Білоцерківським договором, територія Гетьманщини обмежу­валась Київським воєводством, а козацький реєстр скорочувався до 20 тис. осіб. Козаки мали право селитися виключно на державних землях Київського воєводства, а ті, хто залишився поза реєстром, поверталися до своїх панів. Магнатам і шляхті поверталися їхні маєтки, а до Брацлавського й Чернігівського воєводств поверталася польська адміністрація. Гетьман мав підпорядковуватися королю й коронному гетьману, позбавлявся права дипломатичних зносив з іншими державами й повинен був розірвати союз із Кримським ханством. Пани не мали права притягати своїх підданих до суду за участь у війні. Права і привілеї православної церкви зберігали­ся. Польським військам заборонялося розміщуватися на території Київського воєводства. Гетьман мав призначати генеральну стар'

134

ину й полковників за згодою короля. Хмельницький зберігав по-аду гетьмана, але після його смерті право призначати і звільняти -тьмана переходило до короля. . ■ ,



Польська сторона вважала, що, уклавши Білоцерківський договір, -на остаточно приборкала Україну. Однак під час затвердження його (ов сеймом Речі Посполитої виникла нездоланна перешкода: один литовських шляхтичів своїм «вето» заблокував прийняття рішен-. Оскільки це було рівнозначно розірванню договору, Б. Хмельни-кий став вважати його нечинним. (

. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ УЧНІВ шшшшшшшшшшшшшшшшшшшшшш

Бесіда за запитаннями

1) Яким був кількісний склад армій супротивників у. Бересте­цькій битві?

2) Хто керував виведенням з оточення з-під Берестечка залишків української армії?

3) Якою була кількість козацького реєстру за Білоцерківською угодою?



Запитання для дискусії

1) Яка роль битви під Берестечком у Національно-визвольної війни? } 2) Поширеною є думка, що поразка козацького війська була зумов­лена зрадою кримських татар. Чи згодні ви з такою думкою?



Дидактична гра «Знайди відповідь»

Правила гри. Клас поділяється на п'ять команд. Кожна команда, Користовуючи підручник, має з'ясувати ключові моменти історії ііонально-визвольної війни. По завершенні роботи, яка чітко об-жується в часі, один представник від кожної команди представляє онану роботу команди. У кого відповідь найповніша, той і виграє маганні.



.ПІДСУМКИ УРОКУ МММШМИІІІІМ^

і Поразка в Берестецькій битві стала гірким, але повчальним досві-м для Б. Хмельницького. Вона унаочнила, що польська армія вра-ала досвід попередніх поразок і навчилася протистояти козацькій хтиці ведення бою. Події від поразки під Берестечком й до відновлення бойових дій під ою Церквою продемонстрували велику волю й неабиякі організа-ські здібності Б. Хмельницького.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ шшшшшшшшшшшшшшішшттшяшш-іш^

1) Опрацювати відповідний параграф підручника. і 2) Скласти повідомлення про одну з битв Національно-визвольної війни.



1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   20


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка