Дійові особи: Букварик, Читанка, Українська мова, виконавці сценки „ Витівки Помилки ‟, Фея, виконавці української народної пісні „ Ходить Гарбуз по городу ‟, дві українки, читці віршів, букви, учні, продавець, будівельник. Пісня



Скачати 302.57 Kb.
Дата конвертації07.03.2016
Розмір302.57 Kb.
Перегінська ЗОШ I – III ст. №2

Підготувала Попович Г. К.

вчитель початкових класів

2013 р.


Дійові особи: Букварик, Читанка, Українська мова,

виконавці сценки „ Витівки Помилки ‟,

Фея, виконавці української народної

пісні „ Ходить Гарбуз по городу ‟,

дві українки, читці віршів, букви, учні,

продавець, будівельник.



Пісня „ Першокласнику ‟

1. Ділі-ділі, дзень-дзелень!

Любі гості, добрий день!

Ми дуже раді вас вітати

На нашім урочистім святі!

2. Зібрались дружно ми на свято

Сьогодні в цей прекрасний час,

Щоб вам удачі побажати

І запросити „ Читанку ‟ до нас.

3. І тато й мама нам бажають

Доріг щасливих і дзвінких,

А школа кожен день вітає

Великих учнів і малих.

4. У першім класі урочистий

День прощання з букварем

Світить сонце променисто,

Всіх вітаємо з цим днем!

5. Є чудових свят багато

На листках календаря.

От нарешті й наше свято…

Вшанування Букваря!

Пісня „ Букварик ‟

6. День вітання і прощання –

Свято перших букварів.

Перша сходинка зростання

Для найменших школярів.

7. Є книг багато – радісних, печальних,

Товстих, тонких, барвистих, наче жар.

Але одна – книжкам усім начальник,

І звуть її по-простому – буквар.

8. Як краплин у Дніпрі, як зірок угорі,

Як листя на гіллі, - стільки книг на землі.

Та одна серед них – перша книга із книг:

Та, що люба нам всім, що звемо букварем,

Бо найперші знання ми із неї берем.

9. – Ми Букварика чекаєм,

А його усе немає.

Де ж так довго забарився?

Може в лісі заблудився?

Не прийшов до нас він вчасно –

Може трапилось нещастя?..



Фея Любі хлопчики й дівчатка,

Запросіть мене на свято.

Я – фея, добра чарівниця.

Вам сумувати не годиться.

Я з Буквариком дружу

Радо вам допоможу.

За горами, за морями

Кажуть є така земля:

Із усякими дивами,

І це – царство Букваря.

Гей, Букварику, мій друже,

Ми тебе чекаєм дуже!

Ра-а-а-аз, два-а-а-а, три-и-и-и!

Ти, Букварику, прийди!



Буквар. Ну от, я знов прийшов до вас,

Мої вітання, перший клас.

Спасибі, хлопчики й дівчатка,

Що Букваря на світле свято

Ви не забули запросити.

За шану я вам вдячний, діти.

Бажаю вам щасливих літ!

Виходь на сцену алфавіт!

10. Веселе місто Алфавіт!

Йому сьогодні наш привіт!

До нього наш лягає путь.

У ньому літери живуть.

В нім кожна літера жива,

А з них складаються слова.

11. Ми – літери відомі,

Ми – кожному знайомі!

Але про кожну літеру

Ви знаєте не все.

Ми – літери незвичні

І дуже симпатичні.

Бо кожна жарт, чи віршика,

Чи пісеньку несе!



Весела абетка

Сценка „ Витівки Помилки ‟

Буква. Букви – дружні ми сестрички Хоч і маєм різні звички.

Ми усі: від А до Я –

Алфавіту - сім’я.

Буква. Ми веселі і меткі.

Ми глухі, а ще дзвінкі.

Позначаєм різні звуки,

А як візьмемось за руки

Починаються дива –

Нові складаємо слова.



М’який знак. Я - не звук, я – тільки знак.

Вони зі мною завжди так!

Ось так весь час терплю образу.

Мене не названо ні разу!



Помилка. Я – помилка лукава

І погана в мене слава.

Я у тих словах буваю,

Де діти букви пропускають.

А ти, мій друже, М’який знак!

Ти – надто добрий, ти дивак!

Якщо гарненько розібратися,

Ти серед букв – велика цяця!



М’який знак(пишається ).

Усі м’які переді мною!

Мені б і бути головою.

Але невдячні букви ці

Мене тримають аж в кінці!

Помилка. А ти з образи та від злості,

Кинь їх, ходи до мене в гості!



Буква. Ой, що з нами тепер буде?

Як без М’якого знака будем?

Скільки це почнеться в нас

Неприємностей, образ.



Продавець. Вчора до нашої крамниці

В відділ, де риба продається

Ми замовляли риби, кільки!

І що ми маєм? Клопіт тільки!

Бо вийшла помилка у слові

І привезли кілки дубові!



Будівельник. Через помилку у слові

Сміх і горе на будові.

Замовляли гравій, гальку,

Привезли у клітці галку!



Буква. Чуєш, Помилко лукава,

Жде тебе погана слава!

Не жартуй із нами так,

Відпусти наш М’який знак!



М’який знак. Букви! Я до вас вертаюсь!

Перед вами вибачаюсь!

Що за місце ображався.

Дуже м’якості пишався!



Буква. У нас почесні всі місця,

Чи з початку, чи з кінця!

Бо чи звук ти, а чи знак,

Дорогий в родині всяк.



Буква. Знову стали букви в ряд,

На письмі і мир, і лад.

Все напишемо гаразд,

Помилкам не місце в нас.



Буква. Ми букви добре вивчені,

Знайомі хлопцю й дівчині.

Читає й пише нас

Чудово перший клас.



Фея. Тридцять три нових знайомих

Стали друзями для вас.

Скрізь, у школі ми чи вдома –

Вони з вами повсякчас!

12. Працювали ми не марно

І почули у кінці,

Що у нашім першім класі

Діти – просто молодці!



Букварик. Мої малі товариші.

Я дякую вам від душі

Та вже прийшов прощання час.

Інші книжки прийдуть до вас!

А за науку всі ці дні,

Що ви скажете мені?

13. Я сторіночку останню

В Букварі перегорну,

Свого друга на прощання

Я до серця пригорну.

14. Ти перша книжечко моя,

Тепер читати вмію я.

Багато в світі є книжок,

А ти, найперший мій дружок!

15. Я востаннє візьму тебе в руки

І до серця тебе пригорну.

Вдячні всі ми тобі за науку,

Нашу першу науку шкільну!

16. Спасибі, Букварик, тобі за науку.

За паличку першу і першу букву.

За перше слово і першу казку,

За першої вчительки щиру ласку.

Ми пам’ятатимем довгі роки

Мудрі й повчальні твої уроки.



Всі учні. Прощавай Букварику,

В школі перший друже.

Ми тобі, Букварику,

Дякуємо дуже.



Пісня „ Вчителька ‟

17. Усі ми ходимо до школи

І пізнаємо з юних літ

Усе, що бачимо довкола,

Увесь чарівний дивосвіт.

18. Із кожним роком більше й більше

Потрібних знань здобудем ми

Науки будуть все складніші

Та ми у світ йдемо людьми.

19. Тому багато треба знати

Про Всесвіт і людське життя.

Книжок багато прочитати.

Минуле знати й майбуття.

20. Нам в цьому книги допоможуть,

Які у клас прийдуть до нас.

Вони усе на світі можуть,

То ж познайомитися час.

21. Ось Читанка, що без вагання

Розвине техніку читання.

Нам допоможе зрозуміти,

Як треба в цьому світі жити.

Читанка. Я – Читанка, щоб всі читали

Й казок, легенд багато знали.

Тут вірші є, оповідання

І різні для дітей завдання.

Щоб ви училися й читали

Цікавого багато знали.

Тут є прислів’я і лічилки.

Ще скоромовки та мирилки.

Щоб всі ви мудрими були

Та в світ розумними ішли.

Що швидше навчитесь читати,

То більше зможете пізнати.

В мене є пісня колискова.

Й звучить чарівна рідна мова.

Щоб ви чудово розмовляли

Та розуму всі набирали.

22. Прихилиться до слова слово

Й полине українська мова.

Чарівна, дорога і мила,

Що по землі оцій ходила

23. У всі віки, у всі часи.

Вона з веселки і з роси.

Вона з промінчика ясного,

З травички і струмка дзвінкого.

Вона - з любові - рідна мова

Чудова,світла. Барвінкова.



Українська мова.

Я ваша мова, діти, рідна мова!

Іду до вас із глибини віків.

Щоб донести до вас чарівне слово,

Що найрідніше з-поміж інших слів.

Бо різних мов на світі є багато,

А рідна мова – в кожного одна.

Вона у серці в будень і у свято,

Свята і найдорожча нам вона.

Розкрию таїну одвічну й силу слова,

Яке лікує й рани заживля.

Піднести до висот завжди готове,

Бо рідним словом серце промовля.

Україночка (1).

Моя Батьківщина – це вишеньки цвіт

І верби над ставом й калина.

Моя Батьківщина – це мрії політ,

Це рідна моя Україна!

Україночка(2).

Моя Батьківщина – це злагода й мир

Та небо бездонне й чудове.

Це пісня чарівна, що лине до зір,

Й дитинство моє барвінкове.

Україночка(1).

Україну щиро любив видатний Кобзар Тарас Шевченко. Багато віршів написав він про красу української природи.



Вірш Т. Шевченка „ Світає, край неба палає…‟

Україночка(2).

Леся Українка – видатна українська поетеса. Вона ніжно любила Україну, тому написала багато віршів для дітей і дорослих.



Вірш Л. Українки „ Як дитиною , бувало…‟

24. Ми любим країну квітучу свою,

Веселку у небі і пісню в гаю.

Стає веселіше у світі,

Коли усміхаються діти.

25. Багато доброго й нового

Життя відкриє ще для нас.

І перша сходинка до нього

Для кожного – це перший клас.

26. Ми сіли за парти науки вивчати,

Учитись терпляче й сумлінно,

І будемо впевнено всі крокувати

По рідних стежках України.

27. Хай батьки наші з нами не знають турбот,

Бо з маленьких дітей виростає народ,

А з шкільної родини – держава єдина,

Рідна квітуча моя Україна!

Пісня „ Посміхнись


Додатки

Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

«Що, болить?» – мене питали,

Але я не признавалась –

Я була малою горда, –

Щоб не плакать, я сміялась.

(Леся Українка )

Світає, край неба палає;

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє.

Степи, лани мріють;

Між ярами над ставами

Верби зеленіють.

Сади рясні похилились;

Тополі по волі

Стоять собі, мов сторожа,

Розмовляють з полем.

( Т. Г. Шевченко )

image1

Леся Вознюк

АБЕТКА

А

— А-а-а, засни, Андрійку,



Прийшла нічка-чародійка.

Ангели зайдуть до хати

Нам Андрійка колихати.

— А-а-а, усім малятам

Час у ліжечка лягати.

Б

Буйно березень в берізки



Розфарбує пишні кіски.

Підбадьорить борсука,

Білку, бусла, байбака.

Забринить в струмочку,

Що біжить з горбочка.

В

У волошки-квіточки



Волошкові діточки,

Весело всміхаються,

Ввічливо вітаються:

— Вівці та корови,

Будьте всі здорові!

Г

На галявині у лісі



Гомоніли на горісі,

Потішались горобці —

Галасливі стрибунці:

Гралися, сміялися,

На гіллі гойдалися.

Ґ

Ґелґотів гусак весь ранок:



— Ґвалт, проґавив я сніданок,

Бо ґаздиня пізно встала

Й довго ґудзик пришивала.

Ґедзь від сміху впав із ґанку —

Набив ґулю спозаранку.

Д

Дрібний дощик-дивачок



Нам танцює гопачок.

Дім, дерева і доріжки

Допоміг помити трішки.

Ще й для дівчинки Даринки

Дощ залишив дві краплинки.

Е

Страус ему — енергійний,



Елегантний, емоційний.

Етикету він охоче

Малюків навчити хоче:

— На екскурсії в савані

Будьте чемні та охайні!

Є

Нахвалявсь єнот єхидні:



— Європеєць я віднині!

Буду я гриби збирати

І за євро продавати.

Всяк з єнота лиш кепкує,

А за євро — не купує.

Ж

Журиться журавлик дуже —



Жодна жабка з ним не дружить.

Журавлику, не журися,

Біля жабок не барися.

Глянь, уже журавленята

Можуть над лужком кружляти.

З

Зійди, зіронько-зірнице,



Золотава зорянице,

Завітай до нас в долину,

Засіяй хоч на хвилину,

Бо згубились зайченятка

І не можуть знайти хатку.

И

Через ниви і луги



Скаче коник — и-ги-ги!

Ич, який! Ич, який!

І швидкий, і прудкий!

Ти, гривастий, схаменися,

Відпочити зупинися.

І

Міниться, іскриться іній:



Він ліловий, білий, синій.

Всім малює в подарунок

Дивовижний візерунок:

Цвіт акації, нарцисів,

Ніжних лілій та ірисів.

Їжачиха з їжаком

Їдуть бричкою лужком.

Назбирали в козубеньки

Сироїжки та опеньки.

Їхні діти — їжачата —

Зустрічають маму й тата.

Й

— Йой! — гукає Йосип, —



Йоржик йоду просить.

Йой! Поранив плавничок

Йоржика крутій-синок.

Ні на йоту не злякався —

Йоржик йоду не боявся

К

Під калиною в садочку



Кіт дрімав у холодочку.

Катя котика любила —

Кашу з молочком зварила.

Іди, котику, до хати,

Будеш кашу куштувати.

Л

Лине ластівка над полем



Та милується довкола:

Лісом, лугом і ланами,

Що прибрались квіточками.

Весело вона літала,

Пісню літечку співала.

М

Морозець малює мальви



Для Мишка і Мирослави.

Помережені смерічки

Намалює для Марічки.

Море, шторм і моряка —

Для Миколки-малюка.

Н

Натомила Настя ніжки,



Назбирала грибів трішки.

На ниточку нанизала —

Настя неньці помагала.

На Різдво наварить мама

Нам вареників з грибами.

О

На городі у Оленки



Огірочки — отакенькі.

Поховались в холодочку

Оксамитових листочків.

Огірочки просять дощик

Принести водиці горщик.

П


Перепілка прилетіла

І Петруся попросила:

— Почастуй моїх пташат,

Діточок-перепелят.

Насип проса і пшениці,

Я спечу їм паляниці.

Р

Розлилася річечка,



Як срібляста стрічечка.

Через річку радісно

Кольорова райдуга

Перекинула місток

На барвистий моріжок.

С

Сніг сріблястий сіється,



Снігом стежка вкриється,

Сойки, снігурі, синички

Поласують з годівнички

Просо, соняху зернята,

Що насипали малята.

Т

Тихо ткала нічка темна



Травам, квітам сни приємні.

Таємнича, темнокрила,

Хусткою пташат зігріла.

Терпкий терен не дрімав,

Темну нічку упізнав.

У

Усміхалася Устинка:



— Я — маленька українка,

Я удосвіта вставала

Та узори вишивала.

Уквітчала я хустинку

Цвітом маку та барвінку.

Ф

Фаетон фазан купив —



В філармонію спішив:

— В задоволення мені

Звуки флейти чарівні,

І фагота, й саксофона,

Скрипки, арфи, ксилофона.

Х

Ходить хуга-завірюха,



Холодом хапа за вуха.

Хизувалась хуртовина:

— Пухова моя перина.

А хурделиця хатину

Загорнула у хустину.

Ц

Цвіркотів малий цвіркун —



Працьовитий цокотун

Про такий чарівний світ:

Про цілющий липи цвіт,

Про цитрини та цукерку,

І водицю у цеберку.

Ч

Чванькувато тітка-чапля



Через річку чап-чалапа.

Куди, чапле чепурненька,

Чимчикуєш так швиденько?

— Кличе чайка гостювати —

Буде чаєм частувати.

Ш

Шпак шляхетний мандрував,



До ялинки шлях шукав.

Чув, що мешкають вгорі

Шанобливі шишкарі.

Покуштує шпак-пташина

Смачні шишок насінини

Щ

Щиро щиглик у ліщині



Щебетав собі щоднини:

— Щоб нам щедре літечко

Виростило житечко,

Щоб щасливий равлик

Міг щипати щавлик.

Ь

Дзень-дзелень, цінь-цвірінь,



День-деньок, тінь-плетінь.

Це знак м’якшення маленький

Робить все таким м’якеньким.

Він до «ер» подібний трішки,

Що дріма, задерши ніжку.

Ю

Юрба веселих юнаків



Піймала вудкою в’юнів.

Взяли петрушку з рюкзаків —

Зварили юшку із в’юнів.

Сюркоче коник: — Юнаки,

І я скуштую залюбки.

Я

Ясен місяць-місяченько



Йде із ярмарку хутенько.

Якнайшвидше шлях долає,

На п’ятак покупок має.

Купив яблук, ягід тато

Яснозорим всім малятам.

Жанна ВОВК-ЧЕРЕМУШ

АБЕТКА

А

Акула снідати бажає,



З апельсинів починає.

Потім хрума в один раз

Абрикос і ананас.

І акваріум ковтне,

Навіть оком не моргне.

Як акула буде жити

З отакенним апетитом?

Б

Бігла білочка в долинку,



Бачить бубликів торбинку.

Бджілок швидко погукала,

Бубликами частувала.

Під березою сиділи,

Усі бублики поїли.

В

Ведмідь відро води приніс,



Вербу хотів полити,

А ще довкола виноград

І вишні посадити.

Дерев відтоді виріс сад,

І вишні є, і виноград.

Г

Гуска – добра господиня.



Гарбузи садила нині,

Гречку сіяла й горох,

Притомилась, ох!

А гусак і гусенятка

Полили гарненько грядки,

Глечиком носили воду

Від криниці до городу.

Ґ

Ґава ґудзика знайшла



І на ґанок принесла.

Ґедзик поряд пролетів,

Диво – ґудзика уздрів.

Просить ґаву: “Дай мені!”

Ґава каже:”Ні, ні ні”.

Д

Збудував дідусь наш дім,



З димаря виходить дим.

Ось драбина, двері – бах!

Дуже добрий в домі дах.

І як піде дощ рясний,

Нам він буде не страшний.

Е

Електричка гарна в мене,



Невеличка і зелена,

Ось вона, на етажерці,

В неї вікна є і дверці.

Попрошу у мами й тата

Іграшковий екскаватор.

Хай мені повірять люди:

Екскаваторником буду.

Є

А у мене єгер тато,



Знає він про ліс багато,

Про тваринок добре дбає

І мене цьому навчає.

Вдома є у нас єнот

І єхидна – от!

Треба все про ліс вивчати,

Стану єгерем, як тато.

Ж

Жабка каже журавлю:



“Будем дружно жити.

Гратись в піжмурки люблю,

Заховайся в жито”.

Жук летів: “Жу-жу, жу-жу!

Крильця я побережу.

В жмурки хочу також гратись,

Побіжу жу-жу ховатись”.

З

Зайчик взимку заблудився,



Сів, заплакав, зажурився.

Зайчик, зайчик, не сумуй,

Ось зерняток покуштуй,

Сиди тихо на узліссі,

Зачекай, пильніш дивися:

Йде твоя зайчиха-мати

Свого зайчика шукати.

И

Ми, маленькі дітлахи,



Вивчим разом букву “И”.

Є вона в словах: “Грибок”,

“Сир”, “Лимон” і “Пиріжок”,

Також “Липа”, “Сито”, “Книжка”,

Є вона і в слові “Мишка”.

Слів багато є, де “И”

Поселилась назавжди.

І

Індик індичку зустрічав,



З іменинами вітав.

У індички – іменини

І зібралась вся родина:

Індик-бабця, індик-дід –

Тут увесь індичий рід.

Йди, індичко, вже до хати,

Тебе будемо вітати.

Їхав-їхав їжачок,

Їжачаткам віз грушок.

Їжачатка грушки їли,

Їжачиху пригостили.

Любить ласувать грушками

Їх сімейка з ключками.

Й

Йосип йоржика впіймав



Йо-хо-хо, йо-хо-хо.

Та й з гачка його знімав

Йо-хо-хо, йо-хо-хо.

Його йоржик уколов

Ой-ой-о, ой-ой-о.

Йосип кинув той улов

Ой-ой-о, ой-ой-о.

Йодом мазали його

Йо-го-го, йо-го-го!

К

Катрусі казку розкажу,



Красиву книжку покажу.

Там котик-коточок

Котив кудись клубочок,

Капусту їло козенятко,

Купала качка каченятко.

Слухай казочку тихенько,

Засинай, моя маленька.

Л

Літо-літечко прийшло,



Лісу зелень принесло.

Ось лелека у гнізді,

Лебідь плине по воді.

Ластівки літають,

Літо прославляють.

М

Марічка маки малювала,



Потім мамі показала.

Малювалочка маленька

Забруднилась – бачить ненька.

Мило в мами у руці.

Маки в Маші на щоці.

Мама маки відмивала

Ті, що доня малювала.

Н

Носоріг надумав нині



Нанизать намиста.

Назбирав по намистині

І пішов до міста.

Нитки й ножиці придбав

І намиста нанизав.

Дав намисто немовляті,

Щоб його позабавляти.

О

Осел до озера ходив,



Окуляри загубив.

Ох, і що ж йому робити,

Як без окулярів жити?

Окунь в озері купався,

До ослика обізвався:

“Не сумуй же, постривай,

В очереті пошукай”.

В очерет осел пішов,

Окуляри там знайшов.

П

Павучиха павучкам



Пічку розпалила,

Павучиха павучкам

Пиріжки ліпила.

Пиріжок, печись в печі,

Ще пампушки й калачі.

Попід тином павутина,

З пиріжками – вся родина.

Р

В річці – риба, в річці – раки,



Ой принишкли небораки,

Бо їм равлик розповів,

Що рибалка тут ходив.

Ранок дарма просидів,

Зовсім риби не зловив.

Рада риба, раді раки,

Небораки-розбишаки.

Буде в риби довгий вік,

Рибам равлик – рятівник.

С

На сосну сорока сіла



І синиця прилетіла.

Ось підсів снігур-сусід,

Всі зібрались на обід.

Постривайте, ще сова –

З сивиною голова –

Їм сюрприз зробила –

Сиру накупила.

Пригощались всі як слід,

Був смачненький той обід.

Т

Треба встати завтра рано:



Я садитиму тюльпани

І троянди під віконцем,

Їх теплом зігріє сонце.

Там, де тин на краю поля,

Посадив я три тополі.

Кожен ранок разом з татом

Йдем тополі поливати.

У

Умивальник, умивальник,



Командир ти і начальник

Мила, щіток, рушників

І невмитих дітлахів.

Наша дівчинка Улянка

Умивається щоранку.

Рушничком втирається,

Усім усміхається.

Ф

У фортеці серед гаю



Гарна фея проживає.

Там у неї ферма власна

І фазани є прекрасні.

Фея скликає щоранку

Всіх фазанів до сніданку.

Потім дружно із фонтана

Чисту воду п’ють фазани.

От би нам гостинців взяти

І до феї завітати.

Х

Хом’ячок хрущу хвалився:



“Хатка в мене гарна.

Я на славу потрудився,

Час не гаяв марно”.

Хрущик хитро промовляв:

“Справді гарна хата,

І хазяїном ти став,

Хоч і хвалькуватим”.

Ц

Цибуля-царівна –



Рівненькі рядки.

Цибуля-царівна –

Зелені цибки.

Цуцик в царівни

На варті стоїть,

Цвіркун цибулівні

Пісні цвірінчить.

Ч

Час від часу Пан-Часник



Чаєм ласувати звик.

У чоботях черепашка

Принесе чотири чашки.

Чапля допоможе їй –

Чемно чайник дасть мерщій.

Пан-Часник не сам чаює,

Завжди друзів він частує.

Ш

В кімнаті за шторою шафа стоїть,



У шафі чистенький одяг лежить.

Є там шуба, шарф, штани –

Гарно складені вони.

Шість шкарпеток, шапки дві –

Шерстяні всі і нові.

В мене скрізь порядок тут,

Я шаную мамин труд.

Щ

Лящик щавлю нащипав.



Щуку в гості погукав.

Над ставком періщитиь дощ.

В ляща й щуки буде борщ.

Щиглик з гаю прилітав,

Їм в ліщині щебетав.

Ь

М’який знак, м’який знак



Все пом’якшувать мастак.

В слові, де він має бути,

Там відразу м’якість чути.

М’який знак є в слові “ День ”,

“ Сіль ”, “ Олень ”, а також “ Пень ”,

“ Місяць ”, “ Кулька ” і “ Дідусь ”,

Ще “ Кульбаба ” і “ Татусь ”.

М’який знак потрібно знати,

Зможеш ти читать, писати.

Ю

Юнга плюхнув у калюжу,



Стояв і носом хлюпав дуже.

Весь у багнюці аж до вух,

Бруднющий навіть капелюх.

Юнга мчить тепер щодуху

Мити вдома шию й вуха.

Я

Яблунька в садочку,



Яблучок рясненько.

Назбираєм яблучок

В ящички повненько.

Яблучка, яблучка,

Як же вас багато.

Повезем на ярмарок,



Будем продавати.


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка