Дипломна робота Студентки V курсу Спеціальності "Українська Мова І література" Сернової Олени Валеріївни



Сторінка4/5
Дата конвертації15.03.2016
Розмір1.07 Mb.
1   2   3   4   5
В И С Н О В К И
Твори Ольги Кобилянської насичені дієслівною синонімікою. Зокрема виділено 1122 синонімічних одиниць, які було згруповано у 256 синонімічних рядів.

Усі дієслова можна розбити на вісім груп за значеннєвим співвідношенням. Саму велику групу (80 синонімічних рядів) становлять синоніми на позначення диї (домінанти: баритися, боротися, брати, відбиватися, вертітися, вилазити, ворожити, виконувати, витися, вертатися, віяти, винищувати, вискубувати , відкривати, витягати, господарювати, гонити, гнути, ганити, гойдати, давити, домагатися, довідатися, допомагати, давати, держати, жебрачити, закривати, затримуватися, зустріти, запрошувати, заслоняти, збутися, зрікатися, знайти, забороняти, заробляти, курити, кидати, ловити, морщитися, наставати, намагатися, наважитися, оставляти, оборонятися, поратися, пекти, поганити, працювати, покидати, приступати, перемагати, піднімати, рахувати, роздирати, розбивати, розкрадати, робити, роз`єднувати, слідити, сіпати, сягати, спиратися, таїти, таїтися, трясти, тягти, торгувати, товпитися, тріщати, убивати, укривати, ударити, ученитися, ховати, чепуритися, ширити, шукати), з яких найчастіше зустрічаються синоніми до слів боротися, відбиватися, витися, гонити, гойдати, закривати, знайти, намагатися, покидати, піднімати, тягти, укривати.

Другу за кількістю групу становлять дієслова із значенням стану, які утворюють 46 синонімічних рядів з такими домінантами: важитися, вирости, горіти, гнути, городити, дрижати, діятися, жити, жевріти, загорятися, зміцніти, звикати, зважуватися, захворіти, завмирати, квапитися, марніти, мигати, оставатися, одубіти, ослабнути, оживати, панувати, пробудитися, розвиватися, більшати, рости, становити, спати, спочити, сполучатися, слабувати, слабшати, сміятися, світити[ся], сяяти, трястися, траплятися, туманити, текти, умирати, умерти, утихомирюватися, чекати, ширитися, Найбільш упанованими є дієслова горіти, загорятися, світитися, сяяти, мигати, розвиватися, вирости, умирати, ширитися та їх синоніми.

Нами було дібрано 31 синонімічний ряд на позначення стосунків із такими стрижневими словами як: вітати, впливати, гнобити, дбати, допомагати, доглядати, занедбувати, зневажати, мучити, наказувати, навчати, насміхатися, оберігати, одружитися, обманювати, обіцяти, приваблювати, панувати, правити, піддаватися, перешкоджати, просити, примушувати, розлучатися, суперечити, спонукувати, туманити, утихомирювати, цуратися, шанувати. Самим пошеринем є дієслово насміхатися і синоніми до нього, які трапляються майже в кожному творі письменниці.

Двадцять вісім синонімічних рядів становлять дієслова із значенням руху та пресування: бігати, бігти, відвідувати, двигатися, дістатися, з`явитися, зупиняти, зупинятися, завмирати, іти, їхати, минати, мчатися, обертатися, податися, потрапити, підкрадатися, припинятися, проникати, підводитися, стрибати, схоплюватися, спадати, тягтися, упасти, ходити, хитатися, хилитися. Майже всі вони використовуються письменницею дуже часто.

Дієслова, які виражають почуття, складають 24 синонімічних ряда із домінантами дрижати, жалітися, гнобити, злякатися, коритися, лютувати, любити, любуватися, мучитися, мучити, надіятися, опановувати, охоплювати, пожаліти, плакати, перетерпіти, сердитися, соромитися, сумувати, терпіти, турбуватися, хотіти, хвилювати, цуратися. Найуживанішими з цієї групи синонімами являються ряди із стрижневими словами опановувати, охоплювати, турбуватися, хвилювати; вони також становлять найдовші ряди, ніж інші з перелічених синонімів.

Дієслова, співвідносні із сприйняттям, становлять шосту групу і нараховують двадцять синонімічних рядів із домінантами бачити, вразити, виднітися, глянути, дивитися, доторкатися, здаватися, лунати, оглядати, оглядатися, привиджуватися, приваблювати, пахнути, показуватися, помічати, сподобатися, слухати, червоніти, шуміти, щезати. Найдовші ряди складають синоніми до слів глянути, дивитися.

З дієслів із вказівкою на мовленнєві характеристики ми склали шістнадцять синонімічних рядів з домінантами бурчати, відповідати, говорити, заперечувати, кричати, лаяти, мовчати, намовляти, обмовляти, покликати, питати, розказувати, скавуліти, стогнати, скрекотати, сказати. Особливою різноманітністю відрізняються синоніми до слів кричати, розказувати.

Восьму, останню значеннєву групу синонімів становлять дієслова, співвідносні із розумовою діяльністю, і складають дванадцять синонімічних рядів із домінантами вигадувати, безумствувати, гадати, думати, збагнути, згадувати, мріяти, обмірковувати, опам’ятатися, переконуватися, розуміти, тямити.

Отже, твори Ольги Кобилянської репрезентують нам різноманітні приклади вживання дієслівних синонімів. Письменниця використовує більше п’ятидесяти семантичних, біля ста стилістичних, понад ста двадцяти семантико-стилістичних синонімів і велику кількість контекстуальних.

Якщо розрізняти синоніми за значенням, то їх можна поділити на вісім груп (як це було зроблено вище), в котрих дієслова виражають дію, стан, почуття, сприйняття, пересування і рух, стосунки, співвідносяться з мовленням, розумовою діяльністю.

Майстерне використання Ольгою Кобилянською синонімів, зокрема дієслівних, робить мову письменниці образною, художньо витонченою, наділяє твори видатної письменниці власними стилістичними рисами, що робить її стиль надзвичайно індивідуальним.



ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА


  1. Білевич Т.П. дієслівна багатозначність у процесі розвитку мови. Мовознавство. – 1999. - №1. – с. 46 –51.

  2. Блик О.П. Українська мова. – К.: Четверта хвиля, - 1976. – 4. 1. – с.99 –96.

  3. Борисик Іван. Явище синонімії в термінології. Диво слово. – 2000. - №4. – с. 27 – 29.

  4. Бублейник Л.В. про один із типів семантичних співвідношень у дієслівній синоніміці. Мовознавство. – 1981. - №5. – с. 35 – 41.

  5. Ващенко В.С. словник синонімів Української мови та де які питання теорії синонімії. Мовознавство. – 1968. - №3. – с. 9 – 16.

  6. Винник В., Нечитайло О.І. синонімі в лексикографії. Мовознавство. – 1989. - №2. – с. 63 – 70.

  7. Голубовська І.О. спроба формалізованого дослідження дієслівної полісемії. Мовознавство. – 1989. - №6. – с. 60 –64.

  8. Городянська М.П. семантико – синтаксичне оточення дієслів із значенням запаху. Мовознавство. – 1999. – с. 57 – 63.

  9. Груба Таміла. Засвоєння синонімічних форм на між предметні основі. Диво слово. – 1998. - №7. – с. 17 – 20.

  10. Гуйванюк Н.В. Синоніміка присвійник конструкцій. Українська мова і література в школі. – 1993. - №1. – с. 45 – 48.

  11. Данилко П.Ю. Короткий тлумачний словник української мови. За ред. Д.Г.Гринчишина. Українська мова і література в школі. – 1990. - №8. – с. 12 – 15.

  12. Деркач П.М. Короткий словник синонімів української мови. – К.: Просвіта . – 1960. – с. 209.

  13. М.А.Жовтобрюх, Б.Г.Кулик. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. – К.: В.шк.. – 1961. – с. 58 – 78.

  14. Загнітко А.П. Позиційна модель речення і валентність дієслів. Мовознавство. – 1994. - №2 - 3. – с. 48 – 56.

  15. Іщенко Н.Г. До питання синонімічності спільно кореневих іменників. Мовознавство. – 1983. - №3. – с. 55 – 60.

  16. Їжакевич Г.П. Зіставна типологія українських і російських синонімічних рядів. Мовознавство. – 1989. - №4. – с. 25 – 30.

  17. Караванський С. Нахил в один бік: Вживання українських синонімів, які своєю будовою подібні до російських. Українська мова та література. – 1998. - №38. – с. 4.

  18. Караванський С. Проблеми глибинних досліджень української лексики. Українська мова та література. – 1998. - №13. – с. 6.

  19. Кобилянська Ольга. Твори. – К ., 1962 –1963. – 1 – 5 т.

  20. Коваль А.П. Практична стилістика сучасної Української мови. – К.: В. Ш. – 1978. – с. 41 –51.

  21. Ковальчук Олеся. Письменницька поезія в повісті Кобилянської “Земля”. Українська мова і література в школі. – 1993. - №2. – с. 16 – 19.

  22. Колесников О.А. Міжрівнева синонімія і теорія граматичного значення. Мовознавство. – 1985. - №1. – с. 33 – 36.

  23. Коломієць М.П. Фразеологічні синоніми української мови. Мовознавство. – 1989. - №6. – с. 35 – 40.

  24. Копиленко М. Юрченко О.С. Фразеологічні перифрази української літературної мови. Мовознавство. – 1987. - №2. – с. 32 – 38.

  25. Коре панова А.П. Ономастична синонімія. Мовознавство. – 1974. - №6. – с. 27 – 30.

  26. Кочан І.М. Синонімія у термінології. Мовознавство. – 1992. - №3. – с. 34 –39.

  27. І.М.Кочан, А.С.Токарська. Культура рідної мови, - Львів: Світ. – 1996. – с. 30 –36.

  28. Кочерган М.П. Лексична сполучуваність і синонімія. Мовознавство. – 1978. - №6. – с. 53 –64.

  29. Кочерган М.П. Рецензія: Словник синонімів у двох томах. Мовознавство.-2000.-№6ю-с.63-67.

  30. Кочерган М.П. Русанівський В.М. Структура лексичної і граматичної симантики. Мовознавство.-1990.-№2.-с.82-84.

  31. Кравченко – Дзондза О.Є. Художні і структурні особливості мови західноукраїнської прози 20-х років ХХ ст.. Мовознавство.-2000.-№4-5.-с.33-38.

  32. Крупа М.П. Словесно-мовленнева структура образу автора у повісті “Царівна” О.Кобилянської. Мовознавство.- 1988.-№6.-с.47-53.

  33. Крупа М.П. “Золотої нитки не згубіть”: Лексичний аналіз новели “Думи старика”. Диво слово.-1996.-№4.-с.22-26.

  34. Лагутіна А.В. синонімія слова і словосполучення. Мовознавство.-1973.-№3.-с.34-42.

  35. Левицький В.В. Експериментальне вивчення лексичної синонімії. Мовознавство.-1975.-№3.-с.42-46.

  36. Леонтьєва О. Дієслова на позначення комунікативного акту: спільне і різне в їхніх смислах. Українська мова та література.-2000.-№5.-с.-12

  37. Лисиченко Л.А. Типи синонімів за значенням. Українська мова і література в школі.-1973.-№11.-с.17-21.

  38. Мартинова Г.І. Дублетно – синонімічні відношення у побутовій лексиці Правоберенскої Черкащини. Мовознавство.-2000.-№4-5.-40-45.

  39. Мельничайко В.Я. Використання громатичних синонімів – важливий показник культури мови. Мовознавство.-1968.-№5.-с.-68-72.

  40. Миронова Г.М. Спостереження за еволюцією синонімічних лексем усереднені ЛСГ. Мовознавство.-1983.-с.52-62.

  41. Миронова Г.М. з одного синонімічного ряду. Українська мова і література в школі.-1987.-№7.-с.73-74.

  42. Миронюк Н.П. Дієслівна синоніміка в романі М.Стельмаха “Хліб і сіль”. Мовознавство.-1968.-№1.- с.50-55.

  43. Муравицька М.П. Полісемія і синонімія. Мовознавство.-1983.-№1.-с.29-39.

  44. Неплийвода Н. Синонімія виражальних засобів наукового стилю. Дивослово.-1997.-№2.-с.18-21.

  45. Нечитайло О.І. синоніми як засіб розкриття значення слова. Мовознавство.-1980.- №6.-с.82-86.

  46. Нечитайло О.І. Синоніми у перекладних словниках. Мовознавство.-1982.-№1.-с.60-66.

  47. Новикова О.О. Функціонування та переклад деяких синонімічних форм дієслів часу. Мовознавство.-1974.-№4.-с.75-80.

  48. Онуфрієнго Г.С. Синонімічні домінанти зі спільним коренем іншомовного походження у сфері національної термінології. Мовознавство.-2000.-№2-3.-с.73-77.

  49. Павлов В.В, Контекстуальна синонімія як вид семантичної еквівалентності. Мовознавство.-1982.-№4.-с.62-65.

  50. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика.-К.: Вежа.-1994.-с.206-220.

  51. О.М.Пазяк. Г.Г.Кисіль. Українська мова і культура мовлення.-К.: В.шк.,-1995.-с.82-84.

  52. Пітінов В.М. Абсолютне вживання дієслів процесу. Мовознавство.-1982.-№1.-с.50-55.

  53. Паламарчук Л.С. Про принципи добору лексичного інвентаря для загально мовного словника. Мовознавство.-1973.-№3.-с.3-12.

  54. Панько Т.І. Концептосфера термінологічної розбудови української мови. Мовознавство.-1994.-№1.-с.14-22.

  55. Панько Т.І. Системний статус синонімії у суспільствознавчій термінології східно слов`янських мов. Мовознавство.-1986.-№4.-с.-9-14.

  56. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. - К.: Либідь,-1992.-с.56-64.

  57. Родіна Л.О. Семантичні відтінки словотворчих синонімів. Мовознавство.-1969.-№6.-с.66-71.

  58. Семчинський С. Синонімія в літературній мові та індивідуальному мовленні. Українська мова та література.-1998.-№42.-с.4.

  59. Семчинський С. Про сучасну лексику української мови. Українська мова та література.-1998.-№25-28.-с.1-2.

  60. Соколова С.О. Аспектуально – фазова система українського дієслова у функціональному плані. Мовознавство.- 1994.-№6.-с.29-34.

  61. Сута Г. Відносини – взаємини – стосунки – зносини. Політика і час.-1997.-№11.-с.65-66.

  62. Сучасна українська літературна мова. За ред. І.К.Білодіда.-К.: Наукова думка,-1973.-с.115-124.

  63. Сучасна українська літературна мова. За ред. О.Т.Волоха.-К.: В.шк.,-1976.-с.70-73.

  64. Сучасна українська літературна мова. За ред. В.Г.Петіка. – К.: В.шк..,-1975.-с.128-133.

  65. Сучасно українська літературна мова. За ред. М.Я.Плюща.-К.: В.шк.,-1994.-с.122-124.

  66. Сучасно українська мова. За ред. Пономаріва.-К.: Либідь,-1991.-С.51-56.

  67. Тараненко О.О. Деякі аспекти теорії синонімії в плані створення синонімічного словника. Мовознавство.- 1980.-№3.-с.46-51.

  68. Ткаченко О.О. З досвіду дослідження синонімії французьких дієслів у соціальному контексті. Мовознавство.- 1989.-№4.-с.54-59.

  69. Турчин В.М., Турчин М.М. Семантична кореляція антонімів і синонімів у системі мови. Мовознавство.-2001.-№1.-с.67-71.

  70. Фридрак В.Б. Синонімія складник слів. Мовознавство.-1987.-№2.-с.32-38.

  71. Худолєєва С.П. До питання про термінологічну синонімію. Мовознавство.-1988.-№3.-с.60-63.

  72. Циткіна Ф.А. Термінознавство на Україні й аспекти зі ставних досліджень. Мовознавство.-1993.-№2.-с.67-72.

  73. Чучка Пв.Пв. Синонімічні зв`язки в давньоруській географічній номенклатурі. Мовознавство.-1980.-№3.-с.27-30.

  74. Ярова Алла. Дієслівна синоніміка у прозових творах Івана Багряного. Диво слово.-2000.-№10.-с.16-21.

Д О Д А Т К И

Баритися [470] – гаятися [599], затримуватися [507]; обл. бавитися [543].

Бачити [449, 451, 459] – побачити [450, 453], добачити [454, 492], видіти [449, 502]; розм. рідк. видати [469, 460]; розм. увидіти [472. 508, 510], рідк., заздрiти [510].

Безумствувати [174] – дуріти [30]; (сильніше), шаленіти [402], бушувати [327]; (діяти безрозсудно) божеволіти [284, 320, 455].

Бігати [273, 289, 555] – пробігати [475]; (метушливо) ганяти [365, 554]; (якщо швидше - образно) літати [554], носитися [449].

Бігти [137, 283] – побігти [475], пробігти [364]; гнати(ся) [521, 611], пігнати [455];, мчатися [138]; (якнайшвидше – образно) летіти [196]; розм. нестися [356].

Більшати [483] – збільшуватися [457], множитися [468]; прибувати [474], сходитися (людей і под.) [454].

Боротися [459, 570] – поборювати [551]; (лише докон.) доборотися [589].

Боятися [444, 451, 499] – лякатися [588, 404, 330]; (відчувати жах) жахатися [418]; (образно) полохатися [223, 346].

Брати [459, 469] – (від кого) приймати [457, 490]; (силою) забирати [490, 491], відбирати [298, 465]; (на деякий час) зичити [469], позичaти [451]; (багато чого-небудь) набратися [520]; взяти [327].

Будувати [480, 485] – класти [448], складати [493, 458]; моделювати [519]; скомпановувати [545]; (образно) закроювати [588]; розм. ставити [561, 602], устроювати [567].

Бурчати [163, 246] – буркати [449]; підсил. буркотіти [331, 278]; розм. ворчати [57, 151]; (докон) воркнути [33], відворкнути [465].

Важитися (перен.) [474] – наважуватися [358], зважуватися [358], сміяти [473].

Вертатися (назад, додому) [470, 498] – вернутися [192, 481], звертатися [491], повертатися [569], вертати [207].

Вертітися [379] – крутитися [433], (коло кого) витися [512], увиватися [521]; (квапливо) звиватися [489].

Вигадувати [272, 314] – видумувати [448, 516].

Виднітися [458, 470] – (в далекі), майоріти [357].

Виконувати [472, 336] – (чию волю) заст. чинити [114, 115]; (докон.) сповнити задачу [569].

Вилазити [17, 415] – вибиратися [419, 576]; (насилу), видряпуватися [268, 366].

Вилискуватися [486, 519] – влискувати(ся) [450], ближати [454, 491]; (рідше) блистіти [39, 57], (докон.), блискотіти [138, 261], докон. зблискотіти [461]; (різними кольорами) мінитися [491, 496].

Винищувати [371, 429] – знищувати [451], нищити [543], понищити [542].

Вирости [78, 478] – (про високий ріст) вигнатися [92], вибуяти [476], розбуятися [479]; виростати [491].

Вискубувати [521] – поскубувати [340], вискубувати(ся) [454].

Витися [470, 475, 481, 557] – (звивистими рухом) звиватися [476], кружитися [476], вививатися [483, 485], скрутитися [491]; кружати [565]; клубочитися [566].

Витягати (звідки) [442, 485] – виймати [371]; розм., витаскувати [356, 291], висувати [484].

Відбиватися [435] – віддаватися [539].

Відвідувати [443] – гостити у кого [449], заходити (до кого) [83].

Відкривати [520, 459] – відчиняти [504]; (щось затулене) відтуляти [448]; (заслонене) відслоняти [462].

Відповідати [467, 479] – (в розмові на чиї слова розм.) обзиватися [470, 471], обізватися [467], відзиватися [527], заворушаться [494], заворушитися [526].

Вітати [553] – (у зв’язку якоюсь радісною подією) поздоровляти [484]; привітати [553].

Віяти (про вітер) [493, 511] – повіяти [459, 508], завіяти [460]; (злегка) подихати [27, 98], подувати [126]; (сильніше) дути [316]; (навально) бушувати [531].

Ворожити [285, 506] – (на картах) гадати [506]; (красою) зачарувати [193, 359], причарувати [271, 362], заворожити [454].

Впливати [456] – діяти (на кого) [282].

Вразити [98, 441] – здивувати [46, 579]; зчудуватися [603].

Гадати [439, 445] – вгадувати [481, 522]; (про вільний хід думок не за логічними категоріями) думати [274, 381], (беручи до уваги різні думки, мотиви – ще) міркувати [454]; розміркувати [357, 505].

Ганити [457, 154, 321] – підсил. (образно) п`ятнувати (ганьбити, плямувати когось) [497].

Гинути [487] – стратити життя [460], загинути [508]; розм. полягти [456, 476].

Глянути [467] – поглянути [440],заглянути (куди) [510], розм. зирнути [434], позирнути [448], подивитися [439]; (швидко) зиркнути [438], споглянути [454, 465, 466]; розм. блиснути [439]; розм. кинути [489, 511], стрілити [504] (очима); витріщити пульки [511].

Гнобити [164] – пригноблювати [551]; (репресіями і под.) душити [344].

Гнутися [487] – згинатися [493], розгинатися [604], (злегка) нагинатися [587]; (додолу) хилитися [298], клонитися [444].

Говорити [445, 449, 469] – виговорити [440, 609], розговоритися [467]; (більш конкретно) казати [469]; (з ким) розмовляти [519]; (про всячину) розм. балакати [479, 492, 499], гомоніти [280, 291], (про дітей і зневаж), белькотіти [520], лепетати [386].

Гойдати [458] – хитати [31, 191], колихати [64, 92], колисати(ся) [449, 557].

Гонити [288] – гнати [114], пігнати [78], підганяти [209], позаганяти [43, 391], гнатися [543], ганятися [117].

Гордитися [350] – (почувати заслужену гордість) пишатися [449, 452].

Горіти [471] – палитися [276]; (сильним вогнем) палати [459], (спалахуючи полум’ям) палахкотіти [480].

Господарювати [73, 124] – хазяювати [68, 137]; обл.. господарити [543], ґаздувати [29, 72, 149].

Давати [485] – (у формі дару) дарувати [444]; приносити [457]; (на деякий час) зичити [173], визичати [516].

Давити [92, 273, 312] – задавлювати [470], тиснути [501], душити [356].

Дбати [447, 599] – турбуватися [246, 391], опікуватися (ким) [593].

Двигати[ся] [470, 511] – здвигнутися [468, 614]; рухати[ся] [580], рушати [483], порушати [472], заворуxатися [537], заворушитися [281].

Держати [448, 437, 468] – тримати [518, 569]; задержувати [287, 456], затримувати [600, 192]; здержувати [460]; видержувати [443]; додержувати [241]; видержувати [473]; додержувати [241]; повздержувати [473].

Дивитися [438, 449, 463] – (рідше) глядіти [442, 469]; (уважно) вдивлятися [440, 450, 460], придивлятися [433]; зоглядати [458, 470], видивлятися [471], споглядати [457, 467]; (образно) фаш. витріщитися [451]; витріщити [(очі) [453, 455], вп`ястися (очима) [472], губить (очі) [462], засягає (оком) [460].

Дістатися [454, 461] – добитися [510], прибути (куди) [459].

Діятися [451, 471] – відбуватися [473, 472], ставатися [475, 451, 458], чинитися [612].

Довідатися [465, 506] – дізнатися [516], розвідати[ся] [297]; рідк. вияснити [455].

Доглядати [561, 600] – (про нагляд) дозирати [307, 448], пильнувати [283, 309]; (з винятковою дбайливістю) упадати (коло кого) [73, 119].

Домагатися [555] – вимагати [524, 533, 599]; розш. допоминатися [489].

Допомагати (кому) [469, 483] – помагати [448, 469, 470]; подати помічну руку (уроч.) [470]; розм. (докон.) прислужити[ся] [356, 510].

Доторкатися [442, 454, 489] – дотикатися [167, 481]; (злегка) діткнутися [292], розм. підсил. помацати [448].

Дрижати [271, 434] – (звичайно під впливом психічних спонук) тремтіти [489, 461]; (при фізичній причині) трястися [469]; (про сльозу і под. ) бриніти [41, 435].

Думати [439, 449, 28] – подумати [79, 438, 467], додумати[ся] [458, 465], вдуматися [468], роздумувати [455, 516, 522], задумувати[cя] [455, 587]; міркувати [498].

Жалітися [469, 613] – нарікати [448, 562], бідкатися [585].

Жебрачити [454, 452] – жебрувати [470]; просити [557], приймати (милостиню) [458]; розм. ходити на жебри [560].

Жевріти [253] – жаритися [470], паленіти [330].

Жити [476] – заживати [587], розжитися [492], проживати свій вік [468], (про нуденне життя) розм. нидіти [432].

Забороняти [579, 585] – (про заборону) боронити [466].

Завмирати [460, 437, 508, 588] – припинятися [447, 563]; (про розмову і под.) уриватися [308, 411].

Загорятися [480] – (вогнем) запалюватися [459]; (сильним полум`ям) спалахувати [437], (докон.) спаленіти [467], запалати [442].

Закривати [436] – замкнути [38], зачиняти [557]; затумовати [521], заслоняти [470].

Занедбувати [457, 560] – покидати [488], залишати [565], забувати [560].

Заперечувати [438, 291] – (в гострій формі) відкидати [388].

Запрошувати [495] – спрошувати [519], прикликувати [549].

Заробляти [489, 506, 540] – (власною працею) запрацьовувати [505]; (роботою на службі, в наймах) заслужувати [492], (тяжкою працею – лише докон.) доробитися [415, 560].

Заслоняти (кому що) [613] – (світло, сонце) заступати [503].

Затримувати [436] – задержувати [448]; (того, хто спішить) розм. барити [312]; (рідше) гаяти [579].

Захворіти [211] – заслабнути [448], занедужати [580].

Збагнути [460] – зрозуміти [463, 469], зміркувати [440]; розм. відгадати [439, 467].

Збутися (кого, чого) [596] – позбутися [523].

Зважуватися (зробити що) [236, 374, 481] – відважуватися [328], наважуватися [605]; докон. посміти [447].

Звикати [243] – привикати [449]; призвичаюватися [504], розм. прилучатися (до кого, до чого) [608].

Згадувати [522] – пригадувати [472], нагадувати [458]; споминати [451]; (лише докон.) спогадати [441].

Згоджуватися [526] – погоджуватися [528], годитися [525]; розм. приставати (на що) [520, 527].

Здаватися [472] – ввижатися [356], бачитися [441]; показатися [487], видаватися [570]; справляти враження [479].

Здається [461, 470] – бачиться [432, 461].

Злякатися [525, 594] – налякатися [450], перелякатися [323]; (образно) сполошитися [323].

Зміцніти [38, 448] – скріпитися [29, 454].

Знайти [603] – розм. здибати [465, 508], надибати [567], подибати [597]; (рідше) відшукати [557], віднайти [290], здобутися [334].

Зневажати [456] – ображати [285].

Зрікатися (кого, чого) [524] – відмовлятися (від кого, від чого) [527].

Зупиняти [196, 218] – спиняти [174, 209], припиняти [351], тамувати [278, 403].

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка