Дипломної педагогічної освіти Серія «Регіональні науково-методичні заходи»



Сторінка1/3
Дата конвертації04.03.2016
Розмір0.52 Mb.
  1   2   3
Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

Кабінет суспільно-гуманітарних предметів



Фахове вдосконалення вчителів іноземної мови. Шкільний вчитель нового покоління



Бібліотечка

Рівненського обласного інституту

післядипломної педагогічної освіти

Серія «Регіональні науково-методичні заходи»


Тематичний збірник праць

теоретико-практичного вебінару для методистів районних, міських методичних кабінетів, центрів




Фахове вдосконалення вчителів іноземної мови. Шкільний вчитель нового покоління : тематичний збірник праць / упоряд. А. А. Волосюк; за заг. редакцією О. В. Кукли. – Рівне : РОІППО, 2014. – 48 с.

Рекомендовано радою кабінету суспільно-гуманітарних предметів Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (Протокол № _ від __.__.2014 року).

Відповідальні за випуск:

Лавренчук Андрій Олександрович, кандидат наук з державного управління, доцент, заслужений працівник освіти України, в. о. ректора Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти,

Мельник Надія Адамівна, кандидат педагогічних наук, проректор з науково-методичної роботи, доцент кафедри філософії, економіки та менеджменту освіти Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.
Упорядник:

Волосюк Анатолій Анатолійович, завідувач кабінету інформаційно-методичного забезпечення Рівненського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

Тематичний збірник праць присвячено проблемі фахового вдосконалення вчителів іноземної мови. Шкільний вчитель нового покоління.

Усі матеріали збірника подаються в редакції авторів (збережено стилістику, орфографію та мову). Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших даних несуть автори.


© Колектив авторів, 2014


© РОІППО, 2014

Кукла Ольга Володимирівна, методист кабінету суспільно-гуманітарних предметів Рівненського ОІППО
МІЖНАРОДНІ ОСВІТНІ ПРОГРАМИ ТА ФАХОВІ АСОЦІАЦІЇ ЯК ВАЖЛИВИЙ АСПЕКТ ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
Міжнародна співпраця є одним із напрямів роботи в галузі розвитку євроінтеграційних процесів. РОІППО є активним учасником міжнародної співпраці в освіті як учнів, так і педагогів області.

Кабінет суспільно-гуманітарних предметів Рівненського ОІППО підтримує багаторічні зв’язки з міжнародними агенціями та організаціями у галузі освіти і науки, які здійснюють свою діяльність в Україні та за кордоном: Корпусом Миру США в Україні, Американською Радою по співробітництву у галузі освіти та вивчення мов, Ресурсними центрами викладання англійської мови Британської Ради у м. Києві, британськими видавництвами Oxford University Press, Pearson Education, Express Publishing; Міжнародною асоціацією вчителів англійської мови як іноземної (IATEFL), асоціацією викладачів англійської мови України TESOL-Ukraine. Проекти цих організацій підтримують розвиток української системи освіти, створюють тривалі міжнародні зв’язки між школами і сприяють визнанню ролі іноземних мов у культурних відносинах.

Американські Ради з міжнародної освіти ACTR/ACCELS проводять в Україні конкурсні програми, що фінансуються урядом США, організовують для випускників цих програм конференції та семінари, які сприяють професійному розвиткові та спілкуванню, забезпечують роботу Консультаційного центру з освіти в США та проведення стандартизованих тестів, розвивають зв'язки з навчальними закладами. Програма TEA надає унікальну можливість учителям загальноосвітніх шкіл Європи та Азії поглибити компетентність у предметах, які вони викладають, покращити навички викладання, дізнатись більше про США. В Україні програму адмініструє Відділ преси, освіти та культури Посольства США. У рамках співпраці з даною організацією вчителі Рівненської області підвищують свою фахову майстерність, беручи участь у міжнародних освітніх програмах та конференціях, 18 вчителів англійської мови стали фіналістами програми “ Українсько-американські премії за досягнення у викладанні англійської мови та американського країнознавства ”, що дало їм можливість пройти навчання у державних університетах США, ознайомитись з американською системою освіти, підвищити мовний та фаховий рівень, долучитися до діалогу культур. Детальнішу інформацію можна отримати на сайті http://ukrainian.ukraine.usembassy.gov/

Випускники освітніх програм адаптували запозичений іншомовний досвід та творчо запроваджують у навчальних закладах області. У Рівненському ОІППО вже стало традицією представлення педагогічного досвіду випускників освітніх програм США у формі майстер-класів. Адаптоване втілення досвіду для побудови демократичної успішної школи, застосування спеціальних інтерактивних методик, покликаних розвинути творче, активне, критичне мислення учнів; запровадження комунікативно-діяльнісного підходу у навчальний процес втілилося у книзі творчих доробок «Антологія адаптованого досвіду». Це видання справжній скарб для освітян, які працюють з зарубіжним досвідом та, творчо переосмисливши, відтворюють його на вітчизняному освітньому ґрунті.

У рамках програми відділу вивчення англійської мови як іноземної при Посольстві США в Україні та співпраці університетів України з американськими експертами з викладання англійської мови у Рівненському ОІППО були проведені обласні семінари за участю провідного спеціаліста з викладання англійської мови Посольства США Мері Мартін та професора університету Мюррей, штат Коннектикут Мері Сью Шроди. Семінари були присвячені міжнародному досвіду запровадження в навчальний і виховний процес комунікативно-діяльнісних технологій, формування соціокультурної компетенції.
c:\documents and settings\admin\мои документы\міжнародне співробітниц\додатки\p2280206.jpg

Мері Лейн Мартін з керівниками міських та районних методичних об’єднань.



c:\documents and settings\admin\мои документы\міжнародне співробітниц\додатки\img_0570.jpg

Мері Сью Шрода , професор університету Мюррей, штат Коннектикут.

Учні області беруть участь у програмі FLEX, понад 60 школярів стали переможцями. FLEX – програма культурного обміну, яка здійснюється Бюро у справах освіти та культури Державного департаменту США й адмініструється в Україні організацією "Американські Ради з Міжнародної освіти: ACTR/ACCELS" за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Програма дає можливість українським школярам протягом одного навчального року навчатись у школі в США, проживаючи в американській сім’ї.

Корпус Миру є американською урядовою організацією, яка сприяє зміцненню миру і дружби між людьми різних національностей і культур. В Україні Корпус Миру налагоджує співпрацю з навчальними закладами та організаціями, які прагнуть розширити свої знання про американську культуру, методи діяльності професійних організацій і учбових закладів США, та скористатися досвідом американських колег, що, у свою чергу, допоможе американцям більше дізнатися про Україну, її культуру та українців.

Корпус Миру плідно співпрацює з українськими навчальними закладами та організаціями, які бажають оволодіти новими методами навчання та роботи. Найдавніші традиції такої співпраці у Костопільському, Березнівському та Рівненському районах області (методисти Степанова О.Є., Шнайдер Т.А., Остапенко Н. І.) У межах проекту волонтери заохочують дітей до активної участі в навчальному процесі та у позашкільних заходах для набуття практичних навичок володіння англійською мовою та використання її як засобу у здобутті подальшої освіти.

В Рівненській області працюють волонтери Корпусу Миру за програмою TEFL (Викладання англійської мови як іноземної) За допомогою волонтерів Корпусу Миру у навчальних закладах області підвищується якісний рівень викладання англійської мови, ріст навчальних досягнень учнів з англійської мови, допомога у створенні сучасної інформаційно-методичної ресурсної бази з викладання англійської мови, що сприяє інтеграції українського суспільства до європейської спільноти. Підвищується рівень професійної майстерності вчителів, вони оволодівають сучасними концепціями та технологіями навчання англійської мови. Учні отримують інформацію про соціокультурні та соціолінгвістичні особливості англомовного суспільства, а також необхідний для здійснення ситуативного спілкування лексико-граматичний матеріал. Підвищуються мотивація учнів до вивчення іноземної мови, вдосконалюються навички спілкування, перекладу та письма. Волонтери активно використовують на уроках інтерактивні методики навчання та комп’ютерні технології, особливу увагу приділяючи впровадженню проектних технологій, груповій роботі, ігровим формам, підготовці до ЗНО. Поширюють краєзнавчу інформацію про США. Виховується толерантне ставлення до представників інших культур. Волонтери проводять семінари для вчителів та старшокласників, створюють та проводять табори англійської мови для школярів.

Завдяки співпраці з Корпусом Миру у Сарненському, Рівненському, Костопільському районах області створені ресурсні центри для учнів та учителів англійської мови. На їх базі педагоги районів підвищують свій фаховий рівень, працюючи з методичною та фаховою літературою, використовуючи технічні можливості ресурсних центрів, отримують найновішу інформацію з методики викладання предмету. Волонтери проводять тренінги з вчителями школи / району з використання цифрових технологій та комп’ютерної техніки. Ресурсні центри сприяють розвитку творчих здібностей дітей, ліквідації цифрової нерівності і розбудові інформаційного суспільства, використанню комп’ютерних технологій у вивченні іноземних мов .

Британська Рада діє як відділ культури Посольства Великої Британії в Україні. Співробітництво України й Великої Британії в освітній сфері здійснюється на основі двохсторонньої міжурядової Угоди про співпрацю в галузі освіти, науки і культури. Мета Британської Ради – розвивати взаємовигідні стосунки між народами Британії та інших країн і сприяти визнанню британських творчих ідей і надбань. В усьому світі ця міжнародна організація здобуває дедалі більше авторитету у галузі культурних стосунків, викладання англійської мови, освіти та мистецтва.

Щороку 1,6 мільйона людей в Україні користуються ресурсами Британської Ради або беруть участь програмах. Більша частина з них отримує ці ресурси цифровим способом (через веб-сайти та різні канали соціальних мереж). Учителі англійської мови Рівненської області є слухачами вебінарів, які проводять тренери Британської Ради.

Британська Рада має численні безкоштовні онлайн-ресурси, що допомагають вчителям у навчанні англійської мови. Серед ресурсів є відео, мобільні додатки, ігри, оповідання, вправи з аудіювання, говоріння, читання, письма та граматики. http://www.britishcouncil.org.ua/en/teach/teacher-development/courses-qualifications, www.teachingenglish.org.uk.

Учителі та методисти англійської мови Рівненської області беруть участь у конференціях, тренінгах, вебінарах, літніх школах, проходять он-лайн курси, організовані Британською Радою. Отримані знання вони передають своїм колегам на тренінгах та семінарах.

На курсах підвищення кваліфікації вчителів англійської мови у РОІППО навчання відбувається за «Програмою післядипломної педагогічної освіти вчителів іноземних мов», яка є спільним проектом Британської Ради в Україні та Міністерства освіти і науки України. Програма враховує основні українські та європейські концептуальні документи з мовної освіти та грунтується на професійних компетентностях вчителів. Вона допомагає їм здобути більш високий рівень відповідно до Рамки безперервного професійного розвитку. Програма пропонує особистісно зорієнтований підхід до освіти вчителів іноземних мов, навчання через використання комунікативних завдань і враховує їхній власний досвід. Вона підтримує організаційно-педагогічну діяльність учителя на уроці, а також сприяє рефлексії здобутого досвіду навчання. Програма заохочує вчителів до створення електронного портфоліо для підтримки безперервного власного фахового вдосконалення. Е-портфоліо допомагатиме планувати, аналізувати та оцінювати свій професійний розвиток. Учителі зможуть презентувати зразки уроків та власних розробок, досвід упродовж певного відрізку часу, демонструючи в такий спосіб своє професійне зростання. Е-портфоліо доцільно використовувати під час атестації як елемент самооцінювання вчителем свого професійного розвитку.

TESOL, IATEFL – Міжнародні Асоціації вчителів англійської мови як іноземної, метою яких є сприяти запровадженню інноваційних  технологій в процес вивчення англійської мови та поширення нових наукових напрацювань з новітніх методів викладання англійської мови, підтримувати обмін досвідом вітчизняних та зарубіжних науковців і викладачів у питаннях розробки сучасних навчальних програм іноземної мови та технологій тестування якості навчання, розповсюдження інформації про мову навчання, проведення семінарів та конференцій; організація тренінгів. Асоціація TESOL діє у Рівненській області з 2005 року. Найактивніше працюють осередки вчителів у м. Рівне, Сарненському, Костопільському районах області.

c:\documents and settings\admin\мои документы\міжнародне співробітниц\додатки\pa030410.jpg

Sarah Sahr , Professional Development TESOL Manager та Аліса Миколайчук, президент асоціації TESOL – Ukraine.

Члени професійних асоціацій області брали участь у Всеукраїнських конференціях та міжнародних симпозіумах із питань оптимізації та підвищення ефективності вивчення англійської мови та отримали сертифікати відповідного зразка. Детальнішу інформацію можна отримати на сайтах www. tesol-ukraineat.ua, www.iatefl-ukraine.org.

Тобольська Зоряна Миколаївна, методист КУ «Кузнецовський міський методичний кабінет закладів освіти»
ОРГАНІЗАЦІЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

З ВЧИТЕЛЯМИ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ МІСТА ЯК ШЛЯХ ДО ФОРМУВАННЯ ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОГО ПЕДАГОГА
В сучасних умовах модернізації національної освіти значну роль відіграє система методичної роботи, головною метою якої є не лише надання методичної допомоги педагогічним кадрам у розвитку їх професійної майстерності, але і активізація творчого потенціалу кожного педагога.

Методист як професіонал, що працює в системі освіти дорослих, забезпечує безперервність освіти педагога. Сутність його інноваційних функцій визначає і те, що він здійснює управління інноваційною освітньою діяльністю, а саме: підтримує все нове, що поширюється в освітній процес; пропагує досягнення науки, освітніх інновацій; організовує дослідно-експериментальну діяльність; вивчає, узагальнює, поширює, впроваджує та здійснює моніторинг ідей перспективного педагогічного досвіду; використовує моделювання, вивчаючи тенденції, закономірності, принципи функціонування запропонованих освітянами систем роботи, розробляє шляхи їх подальшої еволюції, та прогнозує попередні та кінцеві результати управління процесами, системами, на яких зосереджено увагу.

Сьогодні методист має знати за яких умов педагогічні працівники здатні стати творчими, креативними працівниками і забезпечити навчально-виховний процес відповідно до сучасних вимог; які з методів навчання, форм методичної роботи посилюють прагнення педагогів продовжувати своє навчання безпосередньо у процесі педагогічної роботи, допомагають їм стати активними і незалежними при розв’язуванні педагогічних проблем та в освоєнні нового, стимулюють та розвивають їх креативність.

Головною інноваційною функцією методиста стає організація такого проблемно-ситуаційного освітнього простору, в якому педагог:

по-перше, усвідомлює рівень свого професіоналізму, недостатність засобів, які він використовує, знаходить у співробітництві і взаємодії необхідний матеріал для подолання труднощів, ставить за мету розвиток певних професійних компетенцій, формує адекватну самооцінку своєї діяльності; здійснює творчу самореалізацію;

по-друге, є суб’єктом різноманітної інноваційної навчально-методичної активності, а не як у традиційному процесі – пасивний реципієнт знань.

Відомий російський педагог Володимир Лізинський подає критерії оцінювання результатів методичної роботи:

1. Підвищення задоволеності педагогів своєю діяльністю.

2. Позитивний психолого-педагогічний клімат.

3. Оволодіння сучасними методами навчання й виховання .

4. Добре організований процес навчання й виховання.

5. Позитивна динаміка якості навчання й виховання учнів.

6. Високий рівень професійної самодіяльності педагогів.

7. Своєчасне поширення передового педагогічного досвіду.

8. Постійна увага до діяльності педагогів. Наявність системи стимулювання педагогічної діяльності педагогів.

9. Якісно організована система підвищення кваліфікації педагогів.

Виходячи із зазначеного, головним у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок і вмінь. Тому під час планування методичної роботи особливе значення надається не лише вивченню результативності навчально-виховного процесу, а й усебічному оцінюванню особистісних рис і професійних умінь учителя. А це можливо за умови організації методичної роботи на діагностичній основі та потребує особистісно зорієнтованої моделі управління в роботі з кадрами. Саме така модель у кінцевому результаті дозволяє методичну роботу зробити ефективною та орієнтованою на успіх, переносить її в площину реальних педагогічних утруднень, зорієнтовує на успіх.

Модель сучасного вчителя передбачає готовність до застосування нових освітянських ідей, здатність постійно навчатися, бути у постійному творчому пошуку. Ці якості не видаються додатком до диплома про педагогічну освіту, а формуються у щоденній учительській праці. І головне завдання методиста – розгледіти, а іноді – відчути у конкретного вчителя здатність до творчості, вчасно дати поштовх, яких викликає бажання ступити уперед. Тому що тільки успішний учитель, який відбувся, зможе виховати успішного конкурентоспроможного в майбутньому випускника.

Тому, коли міське методичне об’єднання вчителів іноземних мов розпочинало роботу над проблемною темою «Нові підходи до проведення сучасного уроку з використанням інноваційних технологій та досягнень психолого-педагогічної науки», постало ряд питань: «З чого почати роботу? Чи потрібно це вчителям? Чи готові вони до цього? Чи зможуть?»

Початок роботи потребував чіткого :



  • аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів: на якому рівні професійної компетентності знаходиться конкретний вчитель у даний час, якої саме методичної допомоги він потребує;

- вивчення мотиваційних компонентів у професійній сфері: наскільки він здатен до зростання, чи здатний до самоосвітньої діяльності;

- визначення потреб і труднощів, які виникають в процесі роботи вчителів.

Для того, щоб зрозуміти чи необхідні нам нововведення, ми провели відповідне тестування (додаток). Методом анкетування визначили оцінку потреб педагогів у розвитку та саморозвитку.

Кількість учителів

Всього

вчителів

Кількість вчителів, які приймали участь в тестуванні

Набрали балів

55 і більше

від 36 до 54

35 і меньше




60

43

35

7

1

%

100%

72%

81%

16%

3%

Середнє значення по методичному об’єднанні: 60,6 балів – високий рівень

Дані результати свідчать про те, що 81% опитаних педагогів мають високу мотивацію до саморозвитку, а це в свою чергу є позитивним показником участі педагогів у роботі з підвищення свого професійного зростання.

Важливим критерієм готовності педагогів до запровадження нововведень є і їх кваліфікаційна готовність. В загальноосвітніх навчальних закладах міста працює 60 вчителів іноземної мови. З них : 23 вчителів викладають англійську мову в початкових класах, 41 – у 5-11-х класах, 7 - німецьку та 1- польську мову.

50 вчителів згідно дипломів мають ще одну чи дві додаткові спеціальності.

Так вчителів

*початкових класів та англійської мови – 15;

*англійської та німецької мови – 13;

*англійської та французької мови -6;

*англійської та російської мови – 4;

*англійської мови, української мови та літератури – 4;

*англійської мови, української мови та літератури, світової літератури – 4;

* німецької та російської мови – 3,

*англійської та польської мови, світової літератури – 1.

Кваліфікаційний рівень вчителів достатньо високий (вищу кваліфікаційну категорію мають 30 вчителі, з них: 11 вчителів мають педагогічне звання “старший вчитель “ і 4 – “ вчитель – методист ”), що дозволяє належно реалізувати сучасні підходи до навчання та забезпечити результативність роботи. Найвищий кваліфікаційний рівень мають вчителі ЗОШ І-ІІІ ст. № 5 та гімназії.

Отже, ми визначили, що вчителі іноземної мови міста потребують інновацій. А що спонукає педагогів до цього? З чого складається мотиваційна готовність педагогічного колективу до освоєння нововведень? Ці питання і лягли в основу нашого подальшого дослідження. Чим сильніше у вчителів переважають мотиви, пов'язані з можливістю самореалізації особистості, тим вище рівень інноваційного потенціалу педагогічного колективу.






з/п

Побуждающие к применению новшеств мотивы

Кількість

педагогів

%

1

Усвідомлення недостатності досягнутих результатів і бажання їх поліпшити.

13

30%

2

Високий рівень професійних домагань, сильна потреба у досягненні високих результатів.

4

9%

3

Потреба в контактах з цікавими, творчими людьми.

12

28%

4

Бажання створити хорошу, ефективну школу для дітей.

27

63%

5

Потреба в новизні, оновленні, зміні обстановки, подолання рутини.

26

60%

6

Потреба в лідерстві.







7

Потреба в пошуку, дослідженні, кращому розумінні закономірностей.

8

19%

8

Потреба в самовираженні, самовдосконаленні.

9

21%

9

Відчуття власної готовності брати участь в інноваційних процесах, впевненість у собі.

4

9%

10

Бажання перевірити на практиці отримані знання про нововведення.

12

28%

11

Потреба в ризику, подолання рутини.







12

Матеріальні причини: підвищення заробітної плати, можливість пройти атестацію і т. д.

2

4.5%

13

Прагнення бути поміченим і гідно оціненим.

2

4,5%

Аналіз результатів показує, що найбільш значимими мотивами, що спонукають вчителів до новаторства, є: бажання створити хорошу, ефективну школу для дітей; потреба в новизні, оновленні, зміні обстановки, подолання рутини; усвідомлення недостатності досягнутих результатів і бажання їх покращити; потреба в контактах з цікавими, творчими людьми; бажання перевірити на практиці отримані знання про нововведення.

Отже,стало зрозуміло, що вчителям необхідні нововведення, вони готові їх впроваджувати в освітній процес, настав момент визначити: а чи зможуть вони та які причини можуть перешкоджати розвитку системи саморозвитку, мотиваційної готовності педагогів?

З цією метою було проведено наступне тестування педагогів за методикою, яка називається «Антиінноваційні бар'єри вчителів, що перешкоджають освоєнню інновацій». Педагогам необхідно було вибрати причини (з 9 запропонованих), за якими вони не цікавляться інноваціями і не застосовують нововведень або висвітлити свої антиінноваційні бар'єри.






з/п

Причини, які перешкоджають освоєнню інновацій

Кількість педагогів,

які вибрали дану причину

%

1

Слабка інформованість в колективі про можливі інновації.

1

2%

2

Переконання, що ефективно вчити можна і по-старому.

3

6%

3

Погане здоров'я, інші особисті причини.

2

4%

4

Велике навчальне навантаження.

1

2%

5

Невеликий досвід роботи, при якому не виходить і традиційне.

5

11%

6

Відсутність матеріальних стимулів.







7

Почуття страху перед негативними результатами.







8

Відсутність допомоги.







9

Розбіжності, конфлікти в колективі.

1

2%
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка