Діяльність методиста в умовах профільного навчання



Сторінка14/26
Дата конвертації08.03.2016
Розмір5.49 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   26

Таблиця 3.1


Класифікація видів діяльності в залежності від стилів навчання

Типи


Види занять

Учні з домінуванням лівої півкулі

Контроль результатів, Пояснення


Учні з домінуванням правої півкулі

Вільне обговорення. Підведення підсумків. Уважне вислуховування

Контекст залежні


Позаконтекстуальні тексти. Питання з вибором відповідей. Письмові переклади. Завдання на заповнення. Вивчення граматики. Листи із словником (з перекл.). Математичні розрахунки поза контекстом. Заучування через повторювання. Потік нових слів.


Контекст незалежні


Твори на вільну тему. Мозкові штурми. Деякі типи вправ з використанням індукції. Математичні завдання в словах, малюнках. Деякі види самостійної роботи.


Посилювачі


Контраст. Граматичні вправи. Знаходження розбіжностей.


Усереднювачі


Порівняння. Вправи на швидкість. Виділення типів за схожістю.


З дедуктивним типом мислення


Пояснення. Правила

Винятки. Завдання з використанням невідомої мови.




Аналітики


Читання без словника. Автентична інформація ( наприклад, газети). Концентрація на загальному змісті


Синтетики


Лекції. Письмові вправи


Учень з абстрактним типом мислення


Навчальні екскурсії


Учні з конкретним типом мислення


Точна послідовність дій

Учні з лінійним типом мислення


Неструктурована діяльність



Учні з нелінійним типом мислення


Завдання на час



Учні імпульсивного типу



Довгострокові проект

Учні рефлексивного типу


Робота з папером і ручкою

Учні з візуальним типом сприйняття

Взаємодія. Рольові ігри


Учні з аудіальним типом сприйняття

Взаємодія

Для представників різних стилів важливе значення має вид підсумкового контролю (таблицю 3.2).


Таблиця 3.2


Форма контролю учнів різного стилю навчання

Тип студента

Форма контролю

Синтетичний





З “відкритими” питаннями

Аналітичний


Рішення задач

Візуальний

Письмовий


Аудіальний


Усний


Кінестетичний


Демонстрація / рольова гра


Імпульсивний


З фіксованим часом виконання


Рефлексивний

З необмеженим часом виконання



Діяльнісний етап

Вправа 1. Для організації

успішного навчання виконайте поданий алгоритм:


  • Визначити стилі навчання кожного учня;

  • Скласти карту стилю класу (визначити місце кожного учня з певним стилем у класі, проаналізувати, які пари при цьому виникають);

  • Визначити, які стилі створюють усереднений стиль класу (домінують);

  • Виявити, хто зі учнів не відповідає стилю більшості;

  • Визначити власний стиль викладання, відмітити випадки конфлікту зі стилями навчання учнів;

  • Виявити орієнтацію навчальних матеріалів (підручників, посібників, дидактичного матеріалу), відмітити випадки конфлікту із стилями навчання учнів;

  • Оцінити глибину конфліктів між навчальними стилями учнів, середнім стилем класу, стилем викладання та орієнтацією навчальних матеріалів. які мають конфлікти в одній або двох сферах, відносяться до групи помірного ризику. Учні, стиль яких відрізняється і від середнього в класі, від стилю вчителя, від середнього в класі, від стилю авторів посібників, що використовуються в навчанні, відчувають суттєві труднощі у навчанні;

  • Виявити методи включення учнів групи ризику в навчальний процес шляхом: адаптації завдань всередині групи; творчого використання можливостей роботи в малих групах, створення можливості вибору завдань; індивідуальні домашні завдання; консультації учням.





Вправа 2. Підготуйте форму контролю для учнів різного стилю за зразком (таблиця 3.2).

Рефлексивний етап

Визначте власний стиль мислення, що є основою відбору моделі навчальної діяльності, за діагностичною процедурою, поданою у додатку 3.



Термінологічний словник

Аудіальний –

оснований на сприйнятті інформації на слух

Інтроверт –


властивість особистості, що полягає у спрямованості її психічних процесів на свій внутрішній світ

Екстраверт –

властивість особистості, що полягає у спрямованості її психічних процесів на зовнішній світ

Перфекціонізм –


вчення про здатність людини і всього людства до вдосконалення.

Стиль навчання (пізнання) –

це такий підхід до організації механізмів засвоєння, набуття, запам’ятовування і викликання з пам’яті інформації, який є природним для певної людини.


Заняття 4. Як створити ситуацію Діалогу?

Мета: навчитися створювати в навчальному процесі ситуації діалогу на основі аналізу результатів та рівнів спілкування
Тематичний етап

Діалог у педагогіці визначається як форма ліквідації конфліктів шляхом обміну думками сторін і знаходження спільної позиції [1, 96]. Діалектика педагогічного спілкування – діалогу (полілогу) – це розвиток процесів уподібнення та відокремлення суб’єктів спілкування. Міжсуб’єктна взаємодія – діалог спонукає учасників до особистісного розвитку, самовизначення, персоналізації, соціального ототожнення, інтеграції. За слушним зауваженням М.М.Бахтіна, “тільки в спілкуванні, у взаємодії людини з людиною розкривається “людина в людині” як для інших, так і для себе... Бути – значить, спілкуватися діалогічно. Коли діалог закінчується, все закінчується”.

Педагогічне спілкування – діалог (полілог) реалізується на полімодульних рівнях (учитель – учень, учитель – учитель, викладач – викладач, учитель – батьки, учитель – навколишній світ, учень – навколишній світ тощо) у цілісному співбутті суб’єктів освітнього процесу.

Педагогічне спілкування має змістовну й формотворчу сторони. Змістовна – це сфера самоутвердження і реалізації сутнісних сил особистості, а формотворча, відповідно, – це способи, прийоми здійснення взаємодії – діалогу.



Російський мовознавець і фахівець з теорії та практики ефективної комунікації Й. Стернін визначає основні закони спілкування:

  • закон дзеркального розвитку спілкування: співбесідники у процесі спілкування імітують стиль один одного;

  • закон залежності ефективності спілкування від комунікативних зусиль: ефективність спілкування прямо пропорційна комунікативним зусиллям, тобто чим більше комунікативних зусиль затрачає адресант, тим вища ефективність його мовленнєвого впливу;

  • закон комунікативного самозбереження: людина у спілкуванні намагається зберегти досягнуту нею комунікативну рівновагу, відкидає дратівливу інформацію, трансформуючи її в спокійнішу;

  • закон ритму спілкування: співвідношення говоріння і мовчання у мовленні кожної людини – величина постійна, у кількісному вияві вона становить приблизно 1: 23;

  • закон мовленнєвого самовпливу: словесне втілення ідеї або емоції формує цю ідею або емоцію у мовця;

  • закон довіри до зрозумілих висловлювань: чим простіше мовець висловлює свої думки, тим краще його розуміють і більше йому вірять;

  • закон протягування критики: чим більше людини виділяється в оточенні, тим більше про неї лихословлять і критикують її вчинки;

  • закон само виникнення інформації: у разі дефіциту інформації в певній групі спілкування інформація само породжується у вигляді чуток;

  • закон прискореного поширення негативної інформації: інформація негативного змісту має тенденцію до швидкого поширення, ніж позитивна;

  • закон створення інформації («зіпсутого телефону»): будь-яка інформація, яку передають у групі спілкування, спотворюється в процесі передавання;

  • закон емоційної афіліації («зараження»): особи, які перебувають в однаковому емоційному стані, прагнуть об’єднатися в групу і спілкуватися один з одним;

  • закон мовленнєвого посилення емоції: емоційні вигуки людини посилюють емоцію, яку ця людина переживає в даний час;

  • закон мовленнєвого поглинання емоцій: у разі послідовної вдумливої розповіді про емоцію, яку переживають, вона поглинається мовленням і щезає;

  • закон емоційного пригнічування логіки: перебуваючи в емоційному стані, людина втрачає логічність й аргументованість мовлення.

Дослідники визначають такі показники низької змістової та формотворчої сторін педагогічного спілкування:

  • Обмеження педагогом свободи висловлювання думок іншими учасниками взаємодії, особливо тих думок, що суперечать точці зору вчителя.

  • Обмежена взаємодія виключно запланованими цілям.

  • Зосередження на тому, що роз’єднує думки вчителя і учнів.

  • Нетерпимість до відхилення від ідеальної моделі поведінки учня, прискіпливість до дрібниць.

  • Спроба навести порядок шляхом прямого тиску.

  • Загроза.

  • Дорікання.

  • Приниження гідності.

  • Висміювання.

  • Демонстрація своєї переваги у когнітивній сфері.

  • Посилання на власний авторитет, статус.

  • Повчання.

  • Песимізм.

  • Звинувачення

  • Удавана доброта

  • Лестощі [25].

У діалозі процес слухання займає значне місце, адже співрозмовнику доводиться розшифровувати смисли, що пропонуються. Дослідники Л.Крупеніна, І.Крохіна у книзі «Ефективний учитель» [15] класифікує слухання на активне і пасивне. Останнє полягає в тому, що співрозмовник втручається у висловлювання іншого, не перетворюючи їх у нові вербальні форми. Разом з тим, цей процес слухання супроводжується певними сигналами, що стимулюють активність співрозмовника, підкреслюють зацікавленість повідомленням. Такими знаками-сигналами є: зосередженість на очах співрозмовника, посмішці, використання вигуків(ой, ах, ох).

Активне слухання передбачає втручання співрозмовника у мовленнєві моделі, їхнє перетворення з метою точного й адекватного з’ясування смислу. Використовують такі компоненти дій з перетворення: парафраз, редакція, вербалізація. Парафраз – найповніше, практично близьке до оригіналу повторення висловлювання. Найефективніше його здійснювати за допомогою таких вставних конструкцій, як: «Ви запитуєте, що …»,; «Ви цікавитеся …». Редакція – повторення найзначущої (з вашої точки зору) частини висловлювання. За допомогою цієї дії діалог спрямовується в одному напрямі, зосереджується на одній думці. Вербалізація – висловлювання, в якому міститься припущення про мотиви, що спонукають співрозмовника розповісти дещо. Активне слухання надає можливість: зібрати інформацію, особливо у випадку, коли партнер сам не розуміє, в чому проблема; визначити головне; з’ясувати правильність розуміння проблеми; продемонструвати партнеру, що його розуміють; зорієнтувати ся на співрозмовника; осмислити та краще запам’ятати висловлення; обдумати проблему; утриматися у русої проблеми, не відволікатися на інше; підвести підсумки та закріпити позиції у діалозі.



Діяльнісний етап

Вправа 1. Класифікуйте подані висловлювання за показниками низької змістової та формотворчої сторін педагогічного спілкування

  1. Обмеження педагогом свободи висловлювання думок іншими учасниками взаємодії, особливо тих думок, що суперечать точці зору вчителя.

  2. Обмежена взаємодія виключно запланованими цілям.

  3. Зосередження на тому, що роз’єднує думки вчителя і учнів.

  4. Нетерпимість до відхилення від ідеальної моделі поведінки учня, прискіпливість до дрібниць.

  5. Спроба навести порядок шляхом прямого тиску.

  6. Загроза.

  7. Дорікання.

  8. Приниження гідності.

  9. Висміювання.

  10. Демонстрація своєї переваги у когнітивній сфері.

  11. Посилання на власний авторитет, статус.

  12. Повчання.

  13. Песимізм.

  14. Звинувачення

  15. Удавана доброта.

  16. Підлещування

  1. «Для того щоб мати право на свою точку зору, вам ще вчитися і вчитися»

  2. «Через ваші безкінечні питання, я нічого не встигаю зробити на уроці»

  3. «Ну як ви можете так думати?»

  4. «Не смійтеся на уроках, це вам серйозна праця, а не жарти»

  5. «Я втомився з вами дискутувати, адже вам важливо всім довести, який ви розумний, але більше користі було б помовчати та послухати інших»

  6. «Якщо ви не виконаєте моєї вимоги, ви про це пошкодуєте на екзамені»

  7. «Я вас попереджав, а ви не хотіли мене слухати»

  8. «Ви нібито й не дурний, але верзете казна-що»

  9. «Як ви себе ведете? Я у ваші роки ніколи собі цього не дозволяв!»

  10. «Мене і так знають, як спеціаліста високого класу»

  11. «Ви маєте це запам’ятати на все життя – так себе культурні люди не ведуть»

  12. «Як не намагайся, а вас нічим не переконаєш»

У книзі Л.Крупеніна, І.Крохіна «Ефективний учитель» [8] визначено механізми відображення реального світу і власного ідеального в мовленнєвих моделях. До таких механізмів належать:

    • Генералізація – процес, що дозволяє робити узагальнення на основі декількох випадків, формулювати правила реагування у всіх подібних випадках;

    • Стирання – процес, що дає можливість вибірково звертати увагу на одні події, нехтуючи іншими;

    • Зміна – процес, що дозволяє відірватися від чуттєвого досвіду і створити власний, особливий, фантазійний світ



Формами реалізації механізму генералізації є:

  • Відсутність референтних індексів, тобто конкретних суб’єктів чи об’єктів, про які йдеться.

  • Використання універсальних кванти факторів (всі, все, кожен, будь-хто, завжди) та їхніх заперечувальних еквівалентів – нічого, ніхто, ніколи, дехто.

  • Застосування недостатньо спеціалізованих дієслів.

  • Наявність невизначеності.

  • Висловлювання будується за зразком своєрідного читання думок, формулювання «від партнера».

  • Використання оцінки.

  • Повторюваність дій (знову, там само, також, ще раз).

  • Зловживання риторичними запитаннями.


Форма стирання:

  • Редукування порівняння – використання численних словесних конструкцій, що містять порівняння, представлених неповно.

  • Використання модальних операторів:

а)обов’язковість; б)можливість.

Форма зміни – номіналізація, тобто явище, коли дієслово замінюється іменником


Вправа 2.

Класифікуйте подані нижче висловлювання за відповідними формами реалізації механізмів мовленнєвих моделей. Визначте, чи властиві означені мовленнєві моделі успішному вчителеві.


  1. «Ці учні мене доведуть».

  2. «Ніхто мене не слухає»

  3. Ваш син ігнорує мої зауваження

  4. «Якщо ви будете вести себе так, як минулого разу, я взагалі нічого не буду з вами обговорювати»

  5. «Він ображається на мене»

  6. «Ти погано себе ведеш»

  7. «Ти знову не вивчив урок»

  8. «Тільки ти це могла зробити»

  9. «Ти нічого не хочеш мені сказати?»

  10. «Ти ще не готова?»




    1. «Мені більше подобається хімія»

    2. «Вочевидь, він знову прогулював урок»

    3. «Я мушу любити дітей, яких навчаю»

    4. «Неможливо одночасно слухати музику і виконувати уроки»


  1. «Сміх директора викликає у мене роздратування» – «Коли директор починає сміятися під час серйозної розмови, мене це обурює»

  2. «Хочу щастя» - «Хочу відчувати себе щасливим»

  3. «Хочу прийняти рішення» - «Хочу розв’язати цю проблему»




Вправа 3. Розв’язок проблемної ситуації. Під час уроку один із учнів постійно порушує дисципліну. Із поданих прийомів педагогічного впливу, за допомогою яких вчитель може розв’язати проблемну ситуацію, запропонуйте мовленнєву модель для розв’язку цієї ситуації. Як співвідносяться запропоновані прийоми педагогічного впливу із діями успішного педагога?


Прийоми педагогічного впливу:

  • попередження;

  • осуд;

  • вияв незадоволення;

  • пряма вимога;

  • удаване схвалення;

  • іронія;

  • роздуми за аналогією;

  • гумор;

  • авансування довірою;

  • підкреслення контрастом;

  • пропозиція вибору;

  • порада;

  • вияв незадоволення;

  • прохання;

  • скарга;

  • зміщення акцентів;

  • докір;

  • висловлювання тривоги;

  • опосередкований вплив


Вправа 4. Виконавши вправу «Текст по колу», прокоментуйте дію основних законів спілкування, який смисл сприйнято від попередника, і який смисл Ви заклали у повідомлення, надіслане наступному співбесіднику.

«Текст по колу»: «Багато років офіційна пропаганда твердила нам, що національне питання в нас розв’язане на найвищому рівні, що ми можемо бути прикладом у цій справі для інших країн світу. Події останніх років засвідчили, що до остаточного розв’язання нам ще ой як далеко. У перші роки радянської влади мови народів колишньої Радянської імперії пережили період пишного розквіту. Яскравим прикладом може бути розвиток української мови в перше пожовтневе десятиріччя, коли наша мова зайняла міцні позиції не лише в художній літературі та публіцистиці, а і в науці, діловодстві, в усіх сферах життя» (Із Олександра Пономаріва. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. 2-ге вид., стереотип. – К.: Либідь, 2001. – С. 208).
Вправа 5. Користуючись поданими способами формування навичок залучення уваги партнера по спілкуванню, створіть педагогічні ситуації, в яких діють ці способи:

  • організація у спілкуванні ефекту неочікуваності, тобто використання в спілкуванні або невідомої раніше інформації, або використання незвичного способу взаємодії;

  • організація «комунікативної провокації», тобто на деякий час викликати у співрозмовника ситуацію незгоди з викладеним, а потім стимулювати пошук своєї позиції і способу викладу;

  • комунікативне порівняння всіх «за» і «проти», що дозволить організувати, а потім утримати увагу через виклад найрізноманітніших, часто протилежних точок зору;

  • ситуативне інтерв’ювання через постановку прямих запитань ставить співрозмовника перед необхідністю включитися в спілкування;

  • звернення до авторитету для підтримки власної позиції;

  • організація співпереживання через максимальне використання у спілкуванні експресивних засобів, опори на асоціативність сприймання і життєві інтереси співрозмовника;

  • драматизація ситуації спілкування як зіткнення інтересів співрозмовників.




Рефлексивний етап

Користуючись "формулою Квінтіліана" (хто, де, коли, як, для чого, що саме зробив), підготуйте виступ. Озвучте його й оцініть.
Термінологічний словник

Вербалізація

висловлювання, в якому міститься припущення про мотиви, що спонукають співрозмовника розповісти дещо.

Діалог –

форма ліквідації конфліктів шляхом обміну думками сторін і знаходження спільної позиції

Парафраз

найповніше, практично близьке до оригіналу повторення висловлювання.

Редакція –.

повторення найзначущої (з вашої точки зору) частини висловлювання.

Слухання пасивне –

прийом, за допомогою якого співрозмовник втручається у висловлювання іншого, не перетворюючи їх у нові вербальні форми.

Слухання активне –

прийом, що передбачає втручання співрозмовника у мовленнєві моделі, їхнє перетворення з метою точного й адекватного з’ясування смислу.


Заняття 5. Розвиток україномовної компетентності педагога

Мета: навчитися створювати в навчальному процесі україномовне компетентнісне середовище

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка