Діяльність методиста в умовах профільного навчання



Сторінка19/26
Дата конвертації08.03.2016
Розмір5.49 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   26

Діяльнісний етап


Вправа 1. За допомогою технології Шаталова-Граніцької «Підготовка до екзамену» змоделюйте заняття з фаху. Визначте методичний супровід, переваги й труднощі даної технології.

Технологія Шаталова-Граніцької «Підготовка до екзамену»:

  1. Повідомлення учням про попередню перевірку на наступному уроці знань перед екзаменом. Пропонується кожному учневі задати питання вчителеві.

  2. Учні задають запитання, а вчитель відповідає упродовж уроку. Повідомляється, що на наступному уроці необхідно підготуватися до відповідей на декілька запитань.

  3. На наступному уроці бажаючі готують записи відповідей на запитання біля дошки і відповідають на них.

  4. Хто досконало оволодів матеріалом, можуть екзаменувати інших.

Вправа 2. Класифікуйте подані технології за критерієм: «методологія – стратегія – тактика». Відповідно до фаху спроектуйте подані технології.

«Кути»: попередній етап – вивчення педагогом інтересів учнів шляхом усного чи письмового опитування; підготовчий етап – підготовка дидактичного матеріалу, повідомлення про форму проведення заняття; робота в класі – пропонуються різні завдання в різних кутах класу, робота учнів в малих групах; підсумковий етап – аналіз результатів роботи груп, їх оцінка.

«Покращити й повторити»: попередній етап – поділ класу на невелику групи (5-7 чоловік), визначення лідера; підготовчий етап – розкриття вчителем питання; робота в групах – учні після виступу вчителя допомагають одному із членів групи підготуватися і виступити перед малою групою. Завдання учня – повторити якомого точніше виступ лектора, можна покращити. Одночасно перед кожною малою групою виступають представники; підсумковий етап – аналіз результатів роботи груп, їх оцінка.


Рефлексивний етап

Розв’язок педагогічних задач

Додаток 5: 13; 14


Термінологічний словник

Диференціація -


розподіл, розмежування цілого на різні частини, форми, ступені

Диференційоване навчання -

1) форма організації навчального процесу, коли вчитель працює з групою, об’єднаною за наявністю у кожного члена групи значущих спільних якостей для навчального процесу (гомогенна група); 2) частина загальної дидактичної системи, що забезпечує спеціалізацію навчального процесу для різних груп

Диференціація навчання (диференційований підхід у навчанні) –

1) створення різноманітних умов для навчання; 2) комплекс методичних, психолого-педагогічних і організаційно-управлінських заходів, які забезпечують навчання у гомогенних групах

Індивідуалізація навчання –

1) організація навчального процесу, при якому вибір способів, прийомів, темпів навчання обумовлюється індивідуальними особливостями учнів; 2) різноманітні навчально-методичні, психолого-педагогічні та організаційно-управлінські заходи, що забезпечують індивідуальний підхід

Індивідуальне навчання –



форма, модель організації навчального процесу, при якій: педагог взаємодіє лише з одним учнем; один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп’ютер і т. ін)

Індивідуальний підхід –

1) принцип педагогіки, згідно з яким у процесі навчальної роботи з групою, педагог взаємодіє з окремими учнями за індивідуальною моделлю, враховуючи їх особистісні якості; 2) орієнтація на індивідуальні особливості учня в спілкуванні з ним; 3) урахування індивідуальних особливостей суб’єкта навчання; 4) створення психолого-педагогічних умов для розвитку як усіх учнів, так і кожного зокрема

Технологія диференційованого навчання –

сукупність організаційних рішень, засобів і методів диференційованого навчання, що охоплює частину навчального процесу


Заняття 12. ЯК СТВОРИТИ КРЕАТИВНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ?

(ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД - ПОШУК – ЕКСПЕРИМЕНТ)
МЕТА: на основі аналізу основних понять (креативне освітнє середовище; педагогічний досвід-пошук-експеримент) обґрунтувати алгоритм науково-методичного супроводу дослідно-експериментальної роботи педагога та розробити рекомендації з проблеми.

ДІЯЛЬНІСНИЙ ЕТАП

Завершіть речення: Педагогічний досвід – це ….

Дослідно-пошукова робота – це….

Педагогічний експеримент – це….

Намалюйте «креативність»:
ТЕМАТИЧНИЙ ЕТАП

Робота в групах

Завдання для першої групи: Проаналізуйте поданий нижче матеріал і представте у вигляді тез ваше розуміння поняття «Креативне освітнє середовище: його виклики соціуму».

Креативність (лат. – створення, творення) – рівень творчої обдарованості, здібностей до творчості, які проявляються у мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності і становлять відносно стійку характеристику особистості. На початку вивчення К. вважали однією з функцій інтелекту. Згодом К. віднесли до відносно незалежних факторів обдарованості, який не завжди виявляється в тестах інтелекту і навчальних досягненнях. Нині у психології К. розглядають як незвідну до інтелекту функцію цілісної особистості, яка залежить від комплексу її психологічних характеристик. Вивчення і вимірювання К. здійснюють у двох напрямах: особистісному (вплив на К. особистісних рис) і пізнавальному (вплив на К. інтелектуальних, пізнавальних особливостей). Високі показники К. у дітей не гарантують їх творчих досягнень у майбутньому, а лише вказують на можливість таких досягнень за наявності високої мотивації до творчості і оволодіння необхідними творчими уміннями. Розвитку К. перешкоджають стійкі стереотипи в мисленні і поведінці, схиляння перед авторитетами, намагання уникнути ризику, прагнення до успіху за будь-яку ціну та ін. (Психологічна енциклопедія ⁄ Автор-упорядник О.М.Степанов. – К.: «Академвидав», 2006. – С.181



Творчість -1) високосвідома діяльність людини, спрямована на створення нових продуктів матеріальної і духовної культури, які мають суспільно-історичну цінність; 2) теоретична і практична діяльність людини, яка зумовлює одержання об’єктивно нових результатів. Такими результатами можуть бути нові знання, оригінальні способи розв’язання певної проблеми, наукові відкриття, нові технології тощо. Центральним моментом процесу Т. є інсайт – інтуїтивне бачення кінцевого результату, миттєва здогадка, яка спрямовує мислення людини в потрібному напрямі. (Психологічна енциклопедія ⁄ Автор-упорядник О.М.Степанов. – К.: «Академвидав», 2006. – С.352)

Раніше у літературі використовувся термін «творчі здібності», однак пізніше почав витіснятися мовним запозиченням з англійської мови (creativity, creative). В російській мові, на думку професора І.Мілославського, терміном «креативний» позначається творчість, що «не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату. А слово «творчий» (рос. творческий) залишається зі своїм вихідним значенням, що не розрізняє діяльність результативну й, навпаки, безрезультатну». Ф. Баррон і Д. Харрінгтон, підбиваючи підсумки досліджень у галузі креативності з 1970 по 1980 роки, зробили такі узагальнення відомостей про креативність:

1. Креативність — це здатність адаптивно реагувати на потребу нових підходів і продуктів. Ця здатність дозволяє також усвідомлювати нове в бутті, хоча сам процес може мати як свідомий, так і несвідомий характер; здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко вирішувати проблемні ситуації.

2. Створення нового творчого продукту багато в чому залежить від особистості творця і сили його внутрішньої мотивації.

3. Особливостями творчого процесу, продукту та особистості є їхня оригінальність, валідність, адекватність задачі і придатність — естетична, екологічна, оптимальність форми, правильність та оригінальність на даний момент.

4. Креативні продукти можуть бути дуже різноманітні за природою: нове вирішення проблеми в математиці, відкриття хімічного процесу, створення музики, картини чи поеми, нової філософської чи релігійної системи, нововведення у правознавстві, свіже рішення соціальних проблем тощо.



??? Що заважає розвитку мислення

  • «Саме ці чотири фактора – природна лінь, схильність асимілювати новий досвід і перетворювати його в старий, традиції і любов до успіху – заважають розвитку нашого мислення. Людська історія знає лише декілька періодів дійсного бурхливого інтелектуального розвитку та справді революційного мислення. Протягом декількох століть, від античних часів до епохи Відродження, людство задовольнялось цитатами із Платона й Аристотеля. Після цього Галілей і Декарт забезпечили нас таким запасом фундаментальних ідей, яких нам вистачило і дотепер. Приходиться визнати, що більшу частину людської історії кращі голови людства були зайняті переважно обробкою старих ідей» [Маслоу А. По направлению к психологии бытия.—М.: Эксмо-Пресс, 2002. —  272с.].

Едвард де Боно наголошує, що людина може знаходити нові креативні підходи, заперечуючи або ж відмовляючись від консервативної логіки. Для того ж, щоб протестувати таку ідею на життєздатність, слід один за одним, одягнути шість різнокольорових капелюхів, кожен з яких має свою функцію. Звісно, йдеться не про старовинний головний убір, а радше про роль, яку бере на себе мислитель:



  • білий капелюх — об'єктивність, використання фактів і реалій;

  • червоний капелюх — суб'єктивність, емоційність, інтуїтивність;

  • чорний капелюх — негативізм, песимізм, заперечення, критика;

  • жовтий капелюх — позитивізм, оптимізм, ствердження, схвальність;

  • зелений капелюх — креативність, створення, можливості, інструмент латерального мислення;

  • синій капелюх — організованість, результат, причини та наслідки, управління

  • іншими капелюхами.

Завдання для другої групи: Проаналізуйте поданий нижче матеріал і представте структурно-логічними схемами алгоритм вивчення педагогічного досвіду та алгоритм дослідно-пошукової діяльності педагога

Педагогічний досвід – особистісні якості педагога, народжені в результаті практичної діяльності та збагачені науковим підходом, ідеями, взятими із літератури та живого спілкування.

Дослідно-пошукова робота – внесення свідомих змін в освітній процес або в організацію систем освітньої діяльності. У пошуковій роботі враховується лише інтегративний ефект нововведення і не ставиться за мету з'ясування того, який фактор чи фактори відіграли провідну роль в досягненні ефекту, не вимірюється величина впливу на результат кожного із факторів, їх внутрішня кореляція.

КРИТЕРІЇ ПЕРЕДОВОГО ДОСВІДУ

    • Новизна (різного рівня: новаторство; системна модернізація; часткові вдосконалення);

    • Стійкість позитивних результатів (декілька років, з різним складом учнів);

    • Відповідність гуманістичним традиціям і сучасним концепціям освіти;

    • Актуальність тем, проблем, рішень та їх перспективність (принаймні на три-п’ять років);

    • Оптимальність витрати сил педагогів і учнів, часу, праці та інших ресурсів;

    • Можливість відділення ідей, задумів, рішень від творців, можливість використання іншими в дещо змінених умовах.




Рис. 1. Процедура освоєння педагогічного досвіду
Завдання для третьої групи: Проаналізуйте поданий нижче матеріал і представте інформаційне повідомлення, тема якого: «Педагогічний експеримент: характерні ознаки, етапи та особливості проектування»

Дослідно-експериментальна робота – спеціально організоване відтворення та зміна явищ в умовах, сприятливих для виявлення провідних факторів змін.

ХАРАКТЕРНІ ОЗНАКИ ЕКСПЕРИМЕНТУ

  • Точна фіксація вихідного рівня та умов перебігу процесу;

  • Внесення запланованих змін;

  • Варіювання умов і змін;

  • Відтворюваність процесу і результатів;

  • Точна фіксація результатів;

  • Інтерпретація результатів з визначенням ваги (факторів), що впливають на зміни.

ВІД НОВОЇ ІДЕЇ – ДО ЗАДУМУ Й ГІПОТЕЗИ В ПЕДАГОГІЦІ

ЗАДУМ – інструментована ідея (ідея в стадії її мисленнєвого методичного втілення, реалізація шляхом визначених способів і форм)

ГІПОТЕЗА – передбачення про способи розв'язання поставлених завдань і можливих результатах (розрізняють: лінійну Г. – одне речення;варіативну – розгалужену, перевіряється декілька передбачень)

ВІД НОВОЇ ІДЕЇ – ДО ЗАДУМУ Й ГІПОТЕЗИ В ПЕДАГОГІЦІ (приклад)

ІДЕЯ: активне включення школярів у процес здоров’язбереження і здоров’явідтворення – ідея стимулювання самоздоров’я

ЗАДУМ: включення учнів у різні напрями реалізації проекту “Школа здоров’я” при безпосередньому виконанні кожним школярем індивідуальної програми формування здоров’я

ГІПОТЕЗА ПРО подолання перевантаження школярів: можна подолати або суттєво знизити, якщо:

1) буде зменшено обсяг обов'язкового навчального матеріалу за рахунок інтеграції навчальних предметів (1 варіант);

2) будуть використані ефективні сучасні освітні технології (2 варіант);

3) суттєво підвищити інтерес до навчання за рахунок ігрових методик у молодших класах і профільному навчанні в старших (3 варіант);

4) один із запропонованих підходів зробити провідним, але використати і два інших (4, 5, 6 варіанти)



ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМАНТАЛЬНА РОБОТА ПЕДАГОГА – ЦЕ РОЗРОБКА ПРОЕКТУ

ПРОЕКТУВАННЯ – реальне втілення ідей випереджуючого відображення педагогічним працівником освітньої дійсності й послідовне конструювання нового (чи оновлення) об'єкта (педагогічного процесу)

Проектування включає:

  • ПРОГНОЗУВАННЯ – погляд у майбутнє, процесі отримання прогнозу, імовірнісних суджень про стан досліджуваного процесу через визначений проміжок часу (рік, два, три, п'ять і т.д.) (основні стратегічні цілі й завдання розвитку освіти в регіоні, визначення способів реалізації)

  • МОДЕЛЮВАННЯ – створення моделей вихідного (актуального) стану перетворюваного процесу чи об'єкта, моделей необхідного стану на кінець запланованого періоду й моделі переходу від вихідного стану до необхідного

  • ПРОГРАМУВАННЯ - розробка заходів нормативно-правового й науково-методичного забезпечення, критеріїв, показників і процедур моніторингу їхнього виконання, способів управління і корекції програм

ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕДАГОГОМ ПРЕДМЕТНОЇ СПРЯМОВАНОСТІ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ РОБОТИ

  • Методичний пошук – методичний супровід вивчення окремої дисципліни, виду діяльності;

  • Педагогічний аспект, що охоплює загальні проблеми виховання, розвитку особистості в освітньому процесі, організація та управління освіти;

  • Соціально-педагогічний аспект вивчає способи діагностики, індивідуального підходу, особистісного розвитку школярів;

  • Освітньо-валеологічний аспект – збереження здоров’я, становлення культури здоров’я і здорового способу життя молодого покоління;

  • Педагогічної культурології – входження дітей, підлітків у культуру, проблеми її збереження, трансляції, культуротворчість в освіті.

Типологія експерименту:

Констатувальний відповідає на запитання: «Що є чи що не влаштовує у предметі, що вивчається, в запропонованій інноваційній моделі?» Даний Е. слугує формуванню комплексу матеріалів для доказу ефективності (неефективності) нової програми, навчального посібника. За підсумками Е. реєструються факти, пропонуються рекомендації зі змінами програми, концепції та змісту навчального посібника, констатуються результати (позитивні, негативні).

Проектно-дослідницький, пошуковий Е. служить пошуку систему заходів, методів, прийомів освітньої діяльності. Тут наочно виявляється різниця між практикою та технологізацією освіти. Якщо практика спрямована на постійну виснажливу боротьбу з виникаючими однотипними проблемами, то технологізація освіти в пошуковому режимі ставить за мету нейтралізацію можливостей формування причин проблемних ситуацій.

Формувальний Е. служить для перетворення освітнього простору.

Контрольний Е. показує рівень змін за наслідками формувального Е.

ЯКИЙ РЕЗУЛЬТАТ ІНТЕГРАЦІЇ НОВОГО У ФУНКЦІОНУЮЧУ ПЕДАГОГІЧНУ СИСТЕМУ?


  • Цілі і завдання стають перспективними, глибокими за змістом; практично-орієнтовані цілі перетворюються в пошуково-творчі;

  • Планування будується на базі науково-обґрунтованому аналізі, прогнозуванні моделюванні;

  • Керівник-менеджер перетворюється в ідейного і наукового лідера;

  • Методична робота переростає в науково-методичну й науково-дослідницьку;

  • Методичні об'єднання і секції перетворюються в творчі групи, кафедри і лабораторії;

  • Виникає система точної і різнобічної діагностики;

  • Педагог стає педагогом-дослідником;

  • На основі колективного пошуку міцніє ціннісно-орієнтовна єдність колективу, відбувається об'єднання навколо лідера


ВИДИ НОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

  • З'ясовано й описано нові педагогічні факти;

  • Розкрито зміст нових понять, що відображають раніше невивчені явища;

  • Виявлено нові істотні ознаки відомих наукових понять;

  • З'ясовано нові закономірності, причинно-наслідкові зв'язки;

  • Виявлено (розроблено, обґрунтовано) нові способи діяльності (педагогічної, управлінської, дослідницької тощо);

  • Обґрунтована концепція, що складає теоретичну основу для розв'язання важливого практичного завдання;

  • Обґрунтована теорія, що дозволяє пояснити сутність і спрогнозувати розвиток складних процесів у сфері освіти (виховання)


КРИТЕРІЇ, НА ОСНОВІ ЯКИХ ВІДБУВАЄТЬСЯ ОЦІНКА ДИНАМІКИ І РЕЗУЛЬТАТІВ Е.

оцінки якості проектів і програм

актуальність, наукова обґрунтованість, новизна, практична спрямованість, ресурсне забезпечення

успішності протікання перетворень

нормативно-правове та ресурсне забезпечення, ступінь мотиваційної готовності, ефективність заходів, психологічна комфортність учасників, динаміка просування до запланованих результатів

досягнення (результативності)

що включає «підкритерії»

КРИТЕРІЇ ДОСЯГНЕННЯ (РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ)

Часткові критерії



  • Критерії результативності основної діяльності – навчальної, спортивної, творчо-дослідницької (залежно від типу і спрямованості освітнього закладу або напряму, що вивчається);

  • Критерій рівня розвитку;

  • Критерій вихованості;

  • Критерій здоров’я;

  • Критерій психологічного комфорту;

  • Критерій соціальної адаптації або готовності жити у відкритому суспільстві.





Завдання для четвертої групи: Проаналізуйте поданий нижче матеріал і представте в табличній формі інформаційне повідомлення, тема якого: «Навчально-методичне забезпечення педагогічного досвіду, пошуку та експерименту»
АЛГОРИТОМ УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ РОБОТОЮ

1 ЕТАП - ПЛАНУВАННЯ, на якому визначаються:


  • об’єкт і напрями, за якими ведеться дослідно-експериментальна робота;

  • базові навчальні заклади, що здійснюють пошукову роботу;

  • критерії, за якими педагог визначає стан об’єкту на початковому етапі, проміжному й вихідному етапах;

  • інструментарій та канали спостереження;

  • готовність учителів здійснювати таку роботу

11 ЕТАП – ІНФОРМАЦІЙНИЙ:

  • робота над літературними джерелами;

  • аналіз та обробка первинної інформації;

  • інтерпретація наукових даних через науково - методичні заходи

111 етап –ПРАКТИЧНИЙ:


  • розробка методичних рекомендацій;

  • стимулювання діяльності вчителів – експериментаторів;

  • аналітична обробка результатів.



ПРОГРАМА ПЕДАГОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇЇ ПОБУДОВА

Програма – науковий документ дослідження, що виконує кілька важливих функцій:



Методологічну -

дає обґрунтування того арсеналу підходів, принципів, теорії, які використовуються у дослідженні

Методичну -

конкретизує та обґрунтовує методи дослідження, алгоритм надання допомоги з проблеми

Гносеологічну -

забезпечує зниження рівня невизначеності у розумінні об’єкта після розроблення програми порівняно з його розумінням до розроблення

Моделювальну -

є моделлю дослідження, основних його аспектів, етапів і процедур

Програмувальну -

є специфічною моделлю процесу дослідження, яка оптимізує і упорядковує діяльність дослідника

Нормативну -

виступає основоположною вимогою і ознакою науковості дослідження

Організаційну -

передбачає розподіл обов’язків між учасниками експериментальної роботи

Евристичну -

забезпечує пошук і отримання нового знання, процес проникнення в суть об’єкта розкриття глибинних пластів, перехід від незнання до знання, від помилки до істини

Програма включає такі розділи:

1) методологічний (теоретичний) розділ, основне завдання якого полягає у вирішенні теоретико-методологічних питань дослідження. До структури цього розділу входять: постановка й уточнення проблеми дослідження; визначення мети і завдань; визначення об’єкта і предмета дослідження; уточнення (інтерпретація) основних понять; висунення робочих гіпотез;

2) організаційний (процедурний), який зорієнтовано на вибір або розроблення конкретних методів, прийомів і техніки збирання та аналізу інформації. Цей розділ містить: визначення вимірювальних величин; методику і техніку збирання та обробки первинної інформації; описання порядку проведення дослідження (термінів виконання робіт, характеру фінансування, форми звітності тощо).



Схематично програму можна представити так: програмування дослідження - попереднє вивчення об’єкта – постановка проблеми – формулювання цілей і завдань – висування гіпотези - обґрунтування методів дослідження – планування дослідження – нагромадження фактологічної бази дослідження – перевірка гіпотези – побудова концепції – застосування результатів – вироблення практичних рекомендацій.

НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА УПРАВЛІННЯ ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЮ РОБОТОЮ

  • На міжнародному рівні – Конвенція про права дитини, ратифікованої в Україні в 1991 р.

  • На державному рівні – Конституція України (1996 р.), закони України «Про загальну середню освіту» (1999 р.), «Про охорону дитинства» (2001 р.), Національна доктрина розвитку освіти в Україні (2002 р.), нормативно-правові документи прямої дії, зокрема: положення Міністерства освіти і науки України «Про інноваційну педагогічну діяльність» (2000 р.), «Про експериментальні педагогічні майданчики”(2001 р.), «Про затвердження Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад» (Наказ МОН України від 20 лютого 2002 №114).

  • На рівні столичного регіону – Положення Головного управління освіти Київської міської державної адміністрації «Про порядок організації та проведення педагогічного експерименту» (1997 р.).

Із Наказу МОН України від 20 лютого 2002 №114 «Про затвердження Положення про експериментальний загальноосвітній навчальний заклад»

Експериментальним загальноосвітнім навчальним є загальноосвітній навчальний заклад, у якому проводиться експеримент з перевірки результативності та можливості застосування освітніх інновацій



Статус Е. регіонального рівня надається ЗНЗ, на базі якого проводиться Е. з перевірки результативності та можливості застосування:

  • Варіативної складової змісту загальної середньої освіти;

  • Систем організації навчально-виховного процесу, методів навчання та виховання у ЗНЗ;

  • Систем внутрішньо шкільного управління або їх компонентів.

Заявка має містити:

  • Інформацію про її автора (авторів), за потреби – про наукового керівника Е. (адреси, телефон, місце роботи, посада, кваліфікаційна категорія, пед., вчене звання, наук. ступ.);

  • Формулювання теми дос.-експ. роботи;

  • Опис очікуваних результатів Е. пропонованої освітньої інновації;

  • Визначення мети і завдань, гіпотези дос.-експ. роботи;

  • Перелік ЗНЗ, на базі яких пропонується провести Е.;

  • Визначення термінів проведення Е.;

  • Пропозиції щодо змісту і термінів здійснення контролю за ходом Е;

  • Опис наявного і необхідного забезпечення Е. (організаційного, науково-методичного, кадрового, матеріально-технічного, фінансового), його кошторис.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка