Діяльність методиста в умовах профільного навчання



Сторінка2/26
Дата конвертації08.03.2016
Розмір5.49 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26

1.2. Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання ⁄∕Постанова КМУ № 1717 від 16.11.2000 року


(Додатково див. Лист Міністерства освіти і науки № 1/9-695 від 06.12.2005) (Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 620 від 13.04.2007)

На виконання статей 12, 15 і 31 Закону України "Про загальну середню освіту" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Здійснити перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання для учнів, які почнуть навчатися у першому класі 2001 року і в наступні роки, у три етапи:

перший етап з 1 вересня 2001 р. - у загальноосвітніх навчальних закладах I ступеня;

другий етап з 1 вересня 2005 р. - у загальноосвітніх навчальних закладах II ступеня;

третій етап з 1 вересня 2010 р. - у загальноосвітніх навчальних закладах III ступеня. (Абзац четвертий пункту 1 в редакції Постанови КМ № 620 від 13.04.2007)

2. Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти (додається).

Дозволити Міністерству освіти і науки вносити до зазначеного Державного стандарту зміни непринципового характеру. Установити, що до затвердження державних стандартів базової і повної середньої освіти діють навчальні плани та програми, затверджені Міністерством освіти і науки, які прирівнюються до цих стандартів.

3. Міністерству освіти і науки, Академії педагогічних наук, Національній академії наук:

здійснити протягом 2000-2002 років заходи, спрямовані на оновлення змісту загальної середньої освіти, відповідно до нової структури середньої загальноосвітньої школи, розробити навчальні плани і програми для загальноосвітніх навчальних закладів різних типів;

забезпечити оновлення змісту, перехід на нову структуру та обсяги підготовки педагогічних кадрів відповідно до потреб системи загальної середньої освіти;

розробити до 2003 року Державні стандарти базової і повної загальної середньої освіти, спеціальної загальної середньої освіти дітей з особливими потребами;

запровадити ефективну форму державної підсумкової атестації випускників загальноосвітніх навчальних закладів I, II і III ступенів;

забезпечити конкурсний відбір підручників, навчальних посібників, іншої навчально-методичної літератури відповідно до нового змісту навчання і потреб загальноосвітніх навчальних закладів;

вжити заходів до розроблення і впровадження у навчальний процес нових засобів навчання і педагогічних технологій, інформатизації середньої освіти та комп'ютеризації загальноосвітніх навчальних закладів;

привести нормативно-правові акти в терміни, визначені пунктом 1 цієї постанови, у відповідність з новим змістом, структурою і 12-річним терміном навчання.

4. Міністерству охорони здоров'я, Міністерству освіти і науки внести до 1 вересня 2001 р. зміни і доповнення до Державних санітарних правил і норм "Устаткування, утримання загальноосвітніх навчально-виховних закладів та організація навчально-виховного процесу".

5. Міністерству фінансів, Міністерству економіки під час формування Державного бюджету України та Державної програми економічного і соціального розвитку України передбачати щороку кошти на забезпечення загальноосвітніх навчальних закладів підручниками, наочними посібниками, комп'ютерною технікою з відповідним програмним забезпеченням, іншими засобами навчання та навчальним обладнанням.

6. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

розробити за погодженням з Міністерством освіти і науки та затвердити до 1 січня 2001 р. регіональні плани переходу загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання;

до 1 вересня 2001 р. оптимізувати мережу загальноосвітніх навчальних закладів відповідно до освітніх потреб населення та соціально-демографічної ситуації в регіоні, розширювати можливості надання учням додаткових освітніх послуг;

вжити заходів до гарантованого забезпечення підручниками і навчальними посібниками учнів загальноосвітніх навчальних закладів;

здійснити підготовку і перепідготовку педагогічних працівників для організації навчання в загальноосвітніх навчальних закладах за новим змістом і структурою загальної середньої освіти;

забезпечити підвищення рівня матеріально-технічного забезпечення та інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, оснащення їх необхідним обладнанням і устаткуванням.

7. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1998 р. N 1239 "Про затвердження Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів" (Офіційний вісник України, 1998 р., N 31, ст. 1187).

Перший
віце-прем'єр-міністр України       Ю.ЄХАНУРОВ



1.3. Про затвердження Концепції профільного навчання в старшій школі (РІШЕННЯ КОЛЕГІЇ МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ 25.09.2003 N 10/13)
На виконання Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1717 ( 1717-2000-п ) "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" Академією педагогічних наук України розроблено проект Концепції профільного навчання в старшій школі. Документ був опублікований, обговорений педагогічною громадськістю і доопрацьований з урахуванням пропозицій та зауважень.

Заслухавши та обговоривши доповідну записку про проект Концепції профільного навчання в старшій школі, колегія

У Х В А Л Ю Є:

1. З метою запровадження профільного навчання у старшій школі затвердити Концепцію профільного навчання ( v10_1290-03 ).

2. Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти(Полянський П.Б.) спільно з АПН України (Мадзігон В.М.) до 01.02.2004 року завершити розроблення типових навчальних планів,навчальних програм з профільного навчання інваріантної складової навчального плану.

3. Здійснювати моніторинг і узагальнювати результати переходу до профільного навчання в 11-річній школі.

4. Центральному інституту післядипломної педагогічної освіти АПН України (Олійник В.В.) забезпечити організацію та проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників в умовах переходудо профільного навчання.

5. Контроль за виконанням рішення покласти на заступника

міністра Огнев'юка В.О.

Голова колегії, міністр В.Г.Кремень




1.4. Про затвердження нової редакції Концепції профільного навчання в старшій школі ⁄∕Наказ МОН №854 від 11.09.09 року

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (із змінами), рішення Колегії Міністерства освіти і науки України № від 26.08 2009р., з метою модернізації Концепції профільного навчання, схваленої вченою радою Інституту педагогіки АПН України (протокол №6 від 05.06.2003 р.) і затвердженої рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України №10/2-2 від 25.09. 2003 року та організованого переходу загальноосвітніх навчальних закладів на профільне навчання наказую:

1. Затвердити нову редакцію Концепції профільного навчання у старшій школі, що додається.

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити практичне використання нової редакції Концепції профільного навчання.

3. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра П.Б.Полянського.

Міністр        І.О. Вакарчук



1.5. Концепція профільного навчання в старшій школі

Вступ. Концепція профільного навчання в старшій загальноосвітній школі розроблена на виконання Закону України "Про загальну середню освіту", постанов Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 р. № 1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" та від 13.04.2007  620 "Про внесення зміни до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000р. №1717".

Вона ґрунтується також на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа).

У названих документах закладено нові підходи до організації освіти в старшій школі. Вона має функціонувати як профільна. Це створюватиме сприятливі умови для врахування індивідуальних особливостей, інтересів і потреб учнів, для формування у школярів орієнтації на той чи інший вид майбутньої професійної діяльності. Профільна школа найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, що значно розширює можливості учня у виборі власної освітньої траєкторії.

Концепція розроблена з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду організації профільного навчання в старшій загальноосвітній школі.



І. Сутність, мета і принципи організації профільного навчання

Профільне навчання - вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів, здібностей учнів; створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу.



Мета профільного навчання - забезпечення можливостей для рівного доступу учнівської молоді до здобуття загальноосвітньої профільної та початкової допрофесійної підготовки, неперервної освіти впродовж усього життя, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства. Профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.

Основними завданнями профільного навчання є:

1) створення умов для врахування й розвитку навчально-пізнавальних і професійних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів старшої школи в процесі їхньої загальноосвітньої підготовки;

2) забезпечення умов для життєвого і професійного самовизначення старшокласників, формування готовності до свідомого вибору і оволодіння майбутньою професією;

3) формування загальнокультурної, соціальної, комунікативної, інформаційної, громадянської, технічної, здоров'язбережної компетенцій учнів на допрофесійному рівні, спрямування молоді щодо майбутньої професійної діяльності;

4) забезпечення наступно-перспективних зв'язків між загальною середньою і професійною освітою відповідно до обраного профілю.

Профільне навчання ґрунтується на таких принципах:


  • диференціації (розподіл учнів за рівнем освітньої підготовки, інтересами, потребами, здібностями і нахилами);

  • варіативності, альтернативності й доступності (освітніх програм, технологій навчання і навчально-методичного забезпечення);

  • наступності та неперервності (між допрофільною підготовкою і профільним навчанням, професійною підготовкою);

  • гнучкості (змісту і форм організації профільного навчання, у тому числі дистанційного; забезпечення можливості зміни профілю);

  • діагностико-прогностичної реалізованості (виявлення здібностей учнів з метою їх обґрунтованої орієнтації на профіль навчання).

ІІ. Структура профільного навчання

Профіль навчання - це спосіб організації диференційованого навчання, який передбачає поглиблене і професійно зорієнтоване вивчення циклу споріднених предметів.

Профільне навчання у 10-12 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математичний, технологічний, спортивний.

Їх набір відповідає соціально-диференційованим видам діяльності, які обумовлюються суспільним розподілом праці, і містить знання про природу, людину, суспільство, культуру, науку та виробництво. За основними напрямами профілізації визначаються різноманітні навчальні профілі.

Профіль навчання визначається з урахуванням інтересів школярів та їх батьків, перспектив здобуття подальшої освіти і життєвих планів учнівської молоді; кадрових, матеріально-технічних, інформаційних ресурсів школи; соціокультурної і виробничої інфраструктури району, регіону.

Навчальний профіль визначається як добором предметів, так і їх змістом.



Зміст і структура навчальних профілів. Засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге - підготовку до майбутньої професійної діяльності.

Профіль навчання охоплює таку сукупність предметів: базові, профільні та курси за вибором.



Базові загальноосвітні предмети становлять інваріантну складову змісту середньої освіти і є обов'язковими для всіх профілів. Ці предмети реалізують цілі й завдання загальної середньої освіти. Зміст навчання і вимоги до підготовки старшокласників визначаються державним стандартом повної загальної середньої освіти.

Профільні загальноосвітні предмети - це предмети, що реалізують цілі, завдання і зміст кожного конкретного профілю. Профільні предмети вивчаються поглиблено і передбачають більш повне опанування понять, законів, теорій; використання інноваційних технологій навчання; організації дослідницької, проектної діяльності; профільної навчальної практики учнів тощо.

Профільні предмети забезпечують також прикладну спрямованість навчання за рахунок інтеграції знань і методів пізнання та застосування їх у різних сферах діяльності, в т.ч. і професійній, яка визначається специфікою профілю навчання.

У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях:

1. Рівень стандарту - обов'язковий мінімум змісту навчальних предметів, який не передбачає подальшого їх вивчення (наприклад, математика у філологічному профілі; історія у фізико - математичному).

2. Академічний рівень - обсяг змісту достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах - визначається для навчальних предметів, які є не профільними, але є базовими або близькими до профільних (наприклад, загальноосвітні курси біології, хімії у фізико-технічному профілі або загальноосвітній курс фізики у хіміко-біологічному профілі).

Зміст навчання на першому і другому рівнях визначається державним загальноосвітнім стандартом.

3. Рівень профільної підготовки - зміст навчальних предметів поглиблений, передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курси фізики і математики у фізико-математичному профілі або курси біології та хімії у хіміко-біологічному профілі).

Профільних предметів має бути не більше двох-трьох з однієї або споріднених освітніх галузей (наприклад, фізика, інформатика і математика, хімія і технології, біологія і екологія, географія і економіка тощо). Так, у профілях, де профільними обрано природничі предмети біологія і хімія, решта природознавчих предметів (фізика, географія) вивчається за програмою загальноосвітнього рівня.

Зміст окремих навчальних предметів може інтегруватися. Так, у профілях природничо-математичного і технологічного спрямування може вивчатися інтегрований курс «Суспільствознавство», а у профілях суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного напрямів - «Природознавство».

Курси за вибором - це навчальні курси, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.

Функцією курсів за вибором допрофільної підготовки є формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.

Вибір курсів за вибором здійснюється учнями добровільно. Ними повинні бути охоплені всі школярі 8-9 класів. Допрофільні курси за вибором є короткочасними (9-17 годин). Протягом 2-х років учні вивчають не менше 2-х- 3-х курсів.

За змістовим наповненням курси за вибором для допрофільної підготовки знайомлять учнів із світом сучасних професій; розширюють знання учнів з шкільних предметів; вчать оцінювати свої можливості щодо способів діяльності.



У старшій профільній школі курси за вибором сприяють формуванню індивідуальної освітньої траєкторії школярів, орієнтують на усвідомлений та відповідальний вибір майбутньої професії.

Кожен учень протягом 3-х років навчання у старшій школі обирає для вивчення не менше 4-х - 5-ти курсів за вибором.

Курси за вибором у старшій школі забезпечують поглиблене та розширене вивчення профільних предметів. Водночас, вони можуть сприяти вивченню непрофільних предметів і бути зорієнтовані на певний вид діяльності поза профілем навчання, який обрав учень.

Загальноосвітні школи створюють ті чи інші профілі навчання за рахунок комбінацій базових, профільних предметів і курсів за вибором.



III. Форми організації профільного навчання

Форми організації профільного навчання регламентують діяльність суб'єктів навчально-виховного процесу в системі профільних загальноосвітніх навчальних закладів і забезпечують умови для реалізації його мети і завдань. За характером взаємодії суб'єктів профільного навчання виділяються такі форми його організації.



Внутрішньошкільні:

  • профільні класи в однопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

  • профільні групи в багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах;

  • класи з поглибленим вивченням предметів;

  • профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами;

  • динамічні профільні групи (в тому числі різновікові).

Зовнішньошкільні:

  • міжшкільні профільні групи;

  • профільна школа інтернатного типу;

  • освітній округ;

  • навчально-виховний комплекс (НВК);

  • міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК);

  • загальноосвітні навчальні заклади на базі професійно - технічних, вищих навчальних закладів.

Профільне навчання здійснюється у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу: однопрофільних і багатопрофільних школах, спеціалізованих школах, ліцеях, гімназіях, колегіумах, школах з класами з поглибленим вивченням окремих предметів. Профільне навчання може здійснюватися на базі чи за участю позашкільних навчальних закладів.

Загальноосвітній навчальний заклад може мати один або декілька профілів.

В окремих випадках загальноосвітній навчальний заклад (клас) може організовувати навчання за універсальним напрямом. Тоді задоволення освітніх запитів учнів здійснюється за рахунок введення курсів за вибором, які дають змогу поглибити або професійно спрямувати зміст споріднених базових предметів.

Профільні групи у багатопрофільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачають профільну підготовку груп учнів у класах певного напряму профілізації. Наприклад, у класі суспільно-гуманітарного напряму можуть бути організовані групи для навчання за філософським та історико-правовим профілями.

Профільне навчання за індивідуальними навчальними планами і програмами здійснюється з метою задоволення індивідуальних запитів учнів.

Динамічні профільні групи створюються за бажанням учнів у профільних школах, що мають належне матеріально-технічне, професійно-педагогічне забезпечення. Вони можуть функціонувати у паралельних класах старшої школи (за наявності не менше 12-ти учнів у групі); у малокомплектних школах можуть організовуватись різновікові динамічні профільні групи. Протягом навчального року учні мають право переходити з однієї профільної групи в іншу. Це забезпечить умови для самостійного вибору учнями профільних навчальних курсів, випробування власних сил, реалізації їхніх освітніх, професійних інтересів.

Міжшкільні профільні групи організуються у навчально-виховному комплексі (НВК), опорній старшій школі з пришкільним інтернатом або без нього, профільній школі інтернатного типу, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті (МНВК) за рахунок кооперації ресурсів і коштів закладів освіти, приватних осіб тощо. Старшокласники мають можливість більш змістовно й організовано вивчати курси за вибором, які мають забезпечувати допрофесійну підготовку та їх дійову професійну орієнтацію.

Профільна школа інтернатного типу здійснює загальну середню освіту і має на меті допрофесійну підготовку молоді з числа випускників основної школи (за умови наявності кадрових, фінансових, інформаційних ресурсів, сучасної навчально-матеріальної бази).

Освітній округ - це добровільне об'єднання загальноосвітніх шкіл різних форм і типів власності між собою та іншими навчальними закладами та установами. У межах освітнього округу може визначатися опорна школа (базовий навчальний заклад), яка виконує функцію «ресурсного центру».

Навчально-виховний комплекс (НВК) - це об'єднання освітніх, фінансових, інформаційних ресурсів навчальних закладів різних типів і рівнів акредитації для задоволення допрофесійних і професійних запитів учнів.

Міжшкільний навчально-виробничий комбінат (МНВК) - це навчальний заклад, який забезпечує потреби учнів загальноосвітніх навчальних закладів у профорієнтаційній, допрофесійній та професійній підготовці.

Загальноосвітні навчальні заклади на базі вищих або професійно - технічних навчальних закладів забезпечують загальноосвітню підготовку та профільну підготовку, яка відповідає професійній спеціалізації факультетів цих закладів і реалізується в основному його науково-педагогічними працівниками.



IV. Допрофільна підготовка

Здійснюється у 8 - 9 класах з метою професійної орієнтації учнів, сприяння вибору ними напряму профільного навчання у старшій школі. Форми реалізації до профільної підготовки: поглиблене вивчення окремих предметів на диференційованій основі; введення курсів за вибором, профільна орієнтація, інформаційна робота тощо.



Поглиблене вивчення предметів, крім розширення і поглиблення змісту, сприяє формуванню стійкого інтересу до предмета, розвитку відповідних здібностей і орієнтації на професійну діяльність з використанням одержаних знань. Поглиблене вивчення здійснюється або за спеціальними програмами і підручниками, або за модульним принципом - програма загальноосвітньої школи доповнюється набором модулів, які поглиблюють відповідні теми.

Курси за вибором покликані сприяти вибору учнями майбутнього профілю навчання.

Профільна орієнтація зорієнтована на надання психолого - педагогічної допомоги учням у прийнятті рішення щодо вибору профілю навчання та створення умов для готовності підлітків до соціального, професійного і культурного самовизначення в цілому.

Інформаційна робота передбачає розроблення «освітньої карти» міста, району та інформаційних носіїв (сайти, буклети, листівки, газети тощо).

Допрофільна підготовка здійснюється також через факультативи, предметні гуртки, наукові товариства учнів, Малу академію наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації тощо.

Ефективність допрофільного навчання вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профконсультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей школярів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).

V. Умови реалізації Концепції

Вирішальною умовою реалізації концепції є комплексне розв'язання питань, пов'язаних з фінансовим, кадровим, навчально-методичним, нормативно-правовим і організаційним забезпеченням профільної школи.

1. Нові цілі шкільної освіти зумовлюють необхідність подальшої модернізації вищої педагогічної освіти і системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. З цією метою необхідно:


  • у вищих навчальних закладах педагогічного профілю передбачити підготовку педагогічних кадрів з урахуванням потреб профільної школи та внести відповідні зміни у державний стандарт вищої педагогічної освіти для спеціалістів та магістрів; планувати необхідну спеціалізацію студентів і магістерські програми з профільного навчання старшокласників; одержання вищої педагогічної освіти за кількома освітніми галузями, передбаченими державним стандартом загальноосвітньої школи;

  • для забезпечення необхідного рівня професійної компетентності вчителів і керівників шкіл здійснювати підвищення кваліфікації вчителів основної школи з орієнтацією на організацію допрофільного навчання та його психолого-педагогічного забезпечення; вчителів старшої школи, які викладатимуть профільні предмети і курсів за вибором; керівних кадрів освіти, здатних забезпечити функціонування профільної школи.

2. Створення нормативно-правової бази розвитку профільного навчання, спрямованої на вирішення таких основних питань:

  • розроблення механізму функціонування освітнього округу;

  • розроблення механізмів фінансування профільних шкіл з урахуванням різних джерел бюджетного і позабюджетного фінансування;

  • правила (алгоритм) зміни учнями профілю навчання за їх бажанням;

  • порядок оцінювання за методом «портфоліо»;

  • застосування дистанційного навчання тощо.

3. Навчально-методичне забезпечення профільної школи - важлива умова реалізації концепції. Вона передбачає розроблення навчальних програм за трьома рівнями змісту: рівнем стандарту, академічного та профільного; програм курсів за вибором; забезпечення впровадження профільного навчання відповідними підручниками, навчально-методичними посібниками, засобами навчання.

4. Створення психологічного супроводження навчального процесу в 8-9, 10-12 класах здійснюється з метою своєчасної оцінки комплексу індивідуальних особливостей підлітка з погляду його готовності до успішного навчання за певним профілем, попередження дезадаптації в умовах виникнення навчальних труднощів і стресів, пов'язаних із спілкуванням у новому колективі. Важливо досягти усвідомлення учнем себе як суб'єкта вибору профілю навчання.

5. Науковий супровід навчання в старшій школі передбачає реалізацію завдань дослідницького і впроваджувального характеру: обґрунтування змісту профільного вивчення, розроблення педагогічних технологій на основі застосування інноваційних методів навчання, самостійної навчальної діяльності, профільної виробничої практики; розроблення системи оцінювання навчальних досягнень учнів; моніторинг якості освіти, корекцію концептуальних підходів до організації профільного навчання в різних умовах.

6. Фінансування профільного навчання здійснюється переважно за рахунок держави та кооперації державних, громадських і приватних коштів.

Концепція запроваджується за умови врахування реальних можливостей ресурсного забезпечення профільного навчання, розробки навчально-методичних комплектів, врахування результатів широкого експериментального випробовування змісту і технологій профілізації старшої школи.

1.6. Про затвердження Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009-2012 роки (Наказ МОН України від 16 червня 2009 року № 524)

З метою реалізації рішень Всеукраїнської наради "Сучасна художньо-естетична освіта: реалії та перспективи" та на виконання рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 28.05.2009 р. протокол N 6/4-2 наказую:

1. Затвердити План дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 - 2012 роки (додається).

2. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій до 01.08.2009 р. розробити регіональні заходи з виконання Плану дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 - 2012 роки та до 01.09.2009 р. надіслати до Міністерства освіти і науки України.

3. Керівникам структурних підрозділів Міністерства освіти і науки України (Болюбаш Я. Я., Десятов Т. М., Даниленко С. В.), Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Удод О. А.), Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щороку до 20 грудня інформувати департамент загальної середньої та дошкільної освіти (Єресько О. В.) щодо виконання відповідних заходів програми.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра П. Б. Полянського.

 Міністр І. О. Вакарчук 





Додаток
до наказу МОН України
від 16 червня 2009 р. N 524 




План дій щодо поліпшення якості художньо-естетичної освіти на 2009 - 2012 роки

N
п/п 


Зміст заходу 

Термін виконання 

Відповідальні 

1. 

Оновлення змісту художньо-естетичної освіти 

1.1 

Організувати розроблення навчально-методичних посібників з факультативних курсів та курсів за вибором художньо-естетичного спрямування для допрофільної підготовки та профільного навчання 

до 01.09.2010 р. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, департамент загальної середньої та дошкільної освіти спільно з АПН України 

2. 

Організація навчального процесу 

2.1 

Забезпечити контроль за виконанням шкільних навчальних програм з дисциплін художньо-естетичного циклу (музичне мистецтво, образотворче мистецтво, художня-культура, естетика) та якісним проведенням уроків мистецтва в загальноосвітніх навчальних закладах 

постійно 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститути післядипломної педагогічної освіти, загальноосвітні навчальні заклади 

2.2 

Провести моніторинг якості художньо-естетичної освіти в 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів 

квітень 2010 р. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти 

2.3 

Підготувати матеріали до проведення в 9 та 11 класах державної підсумкової атестації з художньої культури (предмета за вибором) 

з 2009/2010 н. р. та з 2011/2012 н. р. 

Департамент загальної середньої та дошкільної освіти, Інститут інноваційних технологій та змісту освіти 

2.4 

Сприяти зростанню кількості профільних шкіл та класів художньо-естетичного напряму 

постійно 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій 

2.5 

Розробити механізм матеріального заохочення вчителів, які проводять апробацію нових підручників 

2009 р. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, загальноосвітні навчальні заклади 

2.6 

Вивчити питання щодо створення навчальних комплексів "педагогічний коледж (училище) - ліцей художньо-естетичного профілю" з метою якісної мистецької підготовки фахівців 

до 01.09.2010 р. 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, департамент загальної середньої та дошкільної освіти, департамент вищої освіти, вищі педагогічні навчальні заклади I - II рівня акредитації 

3. 

Забезпечення навчальних закладів підручниками, технічними засобами та наочним обладнанням 

3.1 

Вивчити питання щодо державного фінансування видання повних тиражів підручників з музичного та образотворчого мистецтва для 6 та 7 класів 

2010 р. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти 

3.2 

Забезпечити загальноосвітні навчальні заклади підручниками з художньої культури для 9 класу 

01.09.2009 р. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти 

3.3 

Забезпечити дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади навчально-методичною літературою з предметів художньо-естетичного циклу 

2011 р. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти 

3.4 

Забезпечити створення і видання фонохрестоматій та наочного обладнання з музичного й образотворчого мистецтва для дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів 

2011 р. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, департамент вищої освіти спільно з АПН України 

3.5 

Забезпечити створення та видання сучасних підручників, зокрема, мультимедійних, з художньо-естетичних дисциплін для вищої школи; підручників з методики викладання мистецтва для педагогічних та інших вищих навчальних закладів 

2009 - 2010 рр. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, департамент вищої освіти спільно з АПН України, керівники вищих навчальних закладів 

3.6 

Створити Інтернет-портал навчального призначення для вчителів художньо-естетичних дисциплін, студентів мистецьких відділень (факультетів) вищих педагогічних навчальних закладів і забезпечити його функціонування 

2010 р. 

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти, департамент загальної середньої та дошкільної освіти, департамент вищої освіти 

3.7 

Оновити Перелік засобів навчання та обладнання для кабінетів художньо-естетичного циклу 

до 01.09.2009 р. 

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти, департамент загальної середньої та дошкільної освіти, департамент вищої освіти, департамент професійно-технічної освіти 

3.8 

Забезпечити створення навчальних кабінетів з дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх, вищих педагогічних навчальних закладах та інститутах післядилломної педагогічної освіти та їх обладнання 

до 01.09.2010 р. 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститути післядипломної педагогічної освіти 

4. 

Формування інформаційного середовища навчання художньо-естетичних дисциплін 

4.1 

Забезпечити шкільні бібліотеки сучасною літературою з музики, образотворчого мистецтва, художньої культури, естетики (навчальної, методичної, довідкової, науково-популярної для учнів та вчителів) 

2009 - 2011 рр. 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститути післядипломної педагогічної освіти 

4.2 

Організувати розроблення якісної навчальної літератури з художньо-естетичних дисциплін на основі компетентісного підходу до їх вивчення у старшій профільній школі та вищих навчальних закладах 

упродовж 2009 - 2012 рр. 

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти, департамент загальної середньої та дошкільної освіти, департамент вищої освіти, департамент професійно-технічної освіти спільно з АПН України 

4.3 

Організувати передплату навчальними закладами науково-методичного журналу "Мистецтво та освіта", освітньо-мистецького посібника-часопису "Артклас" 

постійно 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститути післядипломної педагогічної освіти 

4.4 

Забезпечити бібліотеки вищих навчальних закладів та інститутів післядипломної педагогічної освіти сучасною науково-методичною та навчальною літературою з дисциплін художньо-естетичного циклу 

2010 - 2012 р. 

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти, департамент вищої освіти, вищі навчальні заклади 

4.5 

Сприяти організації та проведенню всеукраїнських мистецьких конкурсів учнівської молоді, а також участі в міжнародних мистецьких заходах 

постійно 

Інститут інноваційних технологій та змісту освіти, Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститути післядипломної педагогічної освіти 

5. 

Кадрове забезпечення та підвищення кваліфікації педагогічних працівників 

5.1 

Вивчити питання щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 р. N 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" (зі змінами) щодо підвищення тарифних розрядів музичних керівників дошкільних навчальних закладів до рівня тарифних розрядів вихователів 

2010 р. 

Департамент економіки та фінансування 

5.2 

Вивчити питання щодо запровадження ставки методиста з предметів художньо-естетичного циклу в міських та районних методичних кабінетах 

2010 р. 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій 

5.3 

Передбачати під час комплектації педагогічних працівників у загальноосвітніх навчальних закладах годинне навантаження з музичного, образотворчого мистецтва та художньої культури насамперед фахівців з мистецько-педагогічною освітою 

постійно 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, загальноосвітні навчальні заклади 

5.4 

Вивчити питання щодо введення додаткових ставок гурткової роботи для фахівців з предметів художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах 

2009 - 2010 рр. 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій 

5.5 

Удосконалити зміст методичної підготовки педагогічних працівників мистецьких напрямів засобами музейної та народної педагогіки з метою формування художніх здібностей та професійних якостей майбутніх педагогів 

2009 р. 

Департамент вищої освіти спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти та АПН України 

5.6 

Забезпечити надання додаткової педагогічної спеціальності (спеціалізації) з художньої культури та естетики на базі ВНЗ 

постійно 

Вищі педагогічні навчальні заклади 

5.7 

Забезпечити підготовку на базі ІППО вчителів музичного та образотворчого мистецтва до навчання художньої культури та естетики в загальноосвітніх навчальних закладах 

постійно 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститути післядипломної педагогічної освіти 

5.8 

Поліпшити якість фахово-методичної підготовки вчителів музичного та образотворчого мистецтва у вищих навчальних закладах на основі сучасних навчальних програм та методик 

постійно 

Вищі педагогічні навчальні заклади 

5.9 

Вивчити питання щодо збільшення обсягу годин фахового спрямування (професійно-практичного циклу) у навчальних планах вищих педагогічних навчальних закладів зі спеціальності "Музичне виховання" 

до 01.01.2010 р. 

Департамент вищої освіти спільно з Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти, вищі педагогічні навчальні заклади 

5.10 

Запровадити на базі ІППО проблемно-тематичні курси з музики та образотворчого мистецтва для вчителів початкових класів, які викладають ці предмети 

до 01.09.2009 р. 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститути післядипломної педагогічної освіти 

5.11 

Запровадити на базі ІППО тематичні курси з художньої культури 

до 01.09.2009 р. 

Міністерство освіти і науки АР Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інститути післядипломної педагогічної освіти 

5.12 

Запровадити курси підвищення кваліфікації для вчителів художньо-естетичних дисциплін з питань поглибленого, допрофільного навчання та профільної художньо-естетичної освіти 

з 01.01.2009 р. 

Інститути післядипломної педагогічної освіти, Міністерство освіти і науки АР Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій 


1.7. ПОЛОЖЕННЯ про районний (міський) методичний кабінет (центр)

N 1119, 08.12.2008, Наказ, Про затвердження Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр), Міністерство освіти і науки України

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Н А К А З 08.12.2008 N 1119

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 грудня 2008 р. за N 1239/15930

Про затвердження Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр)

Відповідно до статей 12, 14, 19 Закону України "Про освіту" ( 1060-12), статей 41, 42 Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), статей 25, 26 Закону України "Про дошкільну освіту"( 2628-14 ) та з метою вдосконалення науково-методичного забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти в умовах переходу навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін здобуття повної загальної середньої освіти

Н А К А З У Ю:

1. Затвердити Положення про районний (міський) методичний кабінет (центр) (додається).

2. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (Завалевський Ю.І.) провести у I півріччі 2008/2009 навчального року семінар працівників інститутів післядипломної педагогічної освіти з питань поліпшення координації діяльності районних (міських) методкабінетів (центрів) і науково-методичної роботи з педагогічними працівниками.

3. Міністерству освіти і науки Автономної Республіки Крим, управлінням освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій протягом 2008/2009 навчального року привести діяльність районних (міських) методичних кабінетів і центрів у відповідність із цим Положенням. 4. Інститутам післядипломної педагогічної освіти вжити відповідних заходів щодо поліпшення координації діяльності районних (міських) методичних кабінетів (центрів).

5. Визнати таким, що втратило чинність, Положення про районний (міський) методичний кабінет, затверджене наказом Міністерства освіти України від 18.03.97 N 72 ( z0142-97 ), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.04.97 за N 142/1946.

6. Адміністративно-господарському департаменту (Ханюк В.А.) в установленому порядку зробити відповідну відмітку в архівних справах.

7. Наказ опублікувати в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України та розмістити на сайті Міністерства освіти і науки України.

8. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Полянського П.Б.
Міністр І.О.Вакарчук ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ МОН

08.12.2008 N 1119

Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

25 грудня 2008 р.

за N 1239/15930


ПОЛОЖЕННЯ

про районний (міський) методичний кабінет (центр)

I. Загальні положення

1.1. Районний (міський) методичний кабінет (центр) є науково-методичною установою, яка відповідно до чинного законодавства здійснює науково-методичне забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти району, районів у містах Києві та Севастополі, міста (без районного поділу), підвищення кваліфікації педагогічних працівників, що проводиться не рідше одного разу на п'ять років, у період між курсами підвищення кваліфікації відповідно до статті 57 Закону України "Про освіту" ( 1060-12 ) (міжкурсовий період).

1.2. Районний (міський) методичний кабінет, який має сучасну навчально-матеріальну і технологічну базу, оснащену мультимедійними засобами, локальну мережу, доступ до мережі Інтернет, а також належне кадрове забезпечення, у тому числі працівниками з науковими ступенями і вченими званнями, може бути науково-методичним центром за погодженням з відповідним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

1.3. Засновником районного (міського) методичного кабінету (центру) (далі - методкабінет (центр)) є місцеві органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування.

1.4. У своїй діяльності методкабінет (центр) керується Конституцією України( 254к/96-ВР ), Законами України "Про освіту" ( 1060-12 ), "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ), "Про дошкільну освіту" ( 2628-14 ), "Про позашкільну освіту" ( 1841-14 ), "Про інноваційну діяльність"( 40-15 ), "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ), указами і розпорядженнями Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства в галузі освіти, в тому числі Міністерства освіти і науки України, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, цим Положенням і своїм статутом.

1.5. Методкабінет (центр) підпорядковується засновнику з усіх питань діяльності, а в частині науково-методичного забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти - відповідному інституту післядипломної педагогічної освіти.

1.6. Методкабінет (центр) є юридичною особою, має печатку, штамп, бланки з відповідними реквізитами, рахунки в банку.

1.7. У містах з районним поділом замість районних методкабінетів може бути створений міський методкабінет (центр).

1.8. Створення, припинення діяльності, реорганізація та ліквідація методкабінету (центру) здійснюються у встановленому чинним законодавством порядку.

II. Мета, основні принципи та функції діяльності методкабінету (центру)

2.1. Метою діяльності методкабінету (центру) є науково-методичне забезпечення системи загальної середньої та дошкільної освіти, організація науково-методичної роботи, підвищення кваліфікації, професійного рівня педагогічних працівників загальноосвітніх, дошкільних і позашкільних навчальних закладів (далі - навчальні заклади) і розвиток їхньої творчої ініціативи у міжкурсовий період.

2.2. Організація діяльності методкабінету (центру) ?рунтується на принципах, визначених статтею 6 Закону України "Про освіту"( 1060-12 ), зокрема:

демократизму і гуманізму;

рівності умов для кожного педагогічного працівника щодо повної реалізації його духовного, творчого та інтелектуального потенціалу;

безперервності фахового вдосконалення;

науковості, гнучкості і прогностичності науково-методичної роботи з педагогічними кадрами;

незалежності від політичних партій, громадських і релігійних організацій.

2.3. Функції методкабінету (центру):

2.3.1. Цільові:

прогностична - враховує перспективи розвитку освітньої галузі і спрямована на використання в педагогічній практиці сучасних наукових психолого-педагогічних досягнень та інноваційних технологій;

компенсаторна - передбачає надання педагогічним працівникам інформації, яка не була отримана ними під час здобуття вищої педагогічної освіти;

інформаційно-коригувальна - спрямована на корекцію й оновлення інформації, яка постійно змінюється у результаті розвитку науки та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій.

2.3.2. Організаційні:

трансформаційна - відбір і методичне опрацювання сучасних наукових досягнень у галузі освіти та надання рекомендацій щодо їх трансформування в педагогічну практику навчальних закладів;

діагностична - систематичний моніторинг навчально-виховного процесу, рівня знань, умінь і навичок учнів у навчальних закладах, їх навчальних досягнень і вихованості, а також професійного рівня педагогічних працівників;

моделююча - моделювання змісту, форм і методів підвищення фахової кваліфікації педагогічних працівників;

інформаційно-аналітична - вивчення й узагальнення перспективного педагогічного досвіду для його застосування у навчально-виховному процесі та удосконалення професійного рівня педагогічних кадрів;

організаційно-координувальна - координація діяльності циклових методичних комісій (об'єднань) району (міста), навчальних закладів;

соціальна - створення належного психологічного клімату, вивчення і розв'язання конфліктних ситуацій у педагогічних колективах навчальних закладів.

III. Основні напрями і завдання діяльності методкабінету (центру)

3.1. Діяльність методкабінету (центру) здійснюється за такими основними напрямами:

науково-методичне забезпечення системи дошкільної та загальної середньої освіти;

трансформування наукових ідей у педагогічну практику, науково-методична підтримка інноваційної діяльності в освітній галузі, наукові пошуки та експериментальна робота, яку проводять педагогічні працівники навчальних закладів району (міста);

інформаційно-методичний супровід навчальних закладів і педагогічних працівників;

консультування педагогічних працівників з проблем сучасного розвитку освіти, організації навчально-виховного процесу, досягнень психолого-педагогічних наук.

3.2. Основними завданнями діяльності методкабінету (центру) є:

3.2.1 створення умов розвитку педагогічної майстерності, творчої ініціативи педагогічних працівників, удосконалення форм і методів підвищення їх кваліфікації, в тому числі з використанням дистанційних форм навчання;

3.2.2 координація діяльності методичних кабінетів при навчальних закладах, районних (міських) циклових методичних комісій (об'єднань) і методичних комісій (об'єднань) при навчальних закладах;

3.2.3 моніторинг якості загальної середньої освіти, рівня навчальних досягнень учнів, у тому числі тих, що навчаються за альтернативними підручниками і навчальними посібниками, їх відповідності Державному стандарту початкової загальної освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2000 N 1717( 1717-2000-п ) (далі - Державний стандарт початкової загальної освіти), та Державному стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 N 24 ( 24-2004-п ) (далі - Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти); моніторинг умов забезпечення психічного та фізичного стану учнів навчальних закладів;

3.2.4 моніторинг стану психічного і фізичного розвитку дітей дошкільного віку, набуття ними життєвого досвіду та вироблення вмінь і навичок, необхідних для подальшого навчання; стану організації педагогічного процесу і науково-методичної роботи в цих закладах;

3.2.5 здійснення організації апробації та моніторингових досліджень навчально-методичного забезпечення дошкільної освіти, підручників, навчальних посібників та іншої навчальної літератури для загальноосвітніх навчальних закладів;

3.2.6 патронаж навчальних закладів, які мають статус експериментальних майданчиків, і надання їм науково-методичної допомоги;

3.2.7 вивчення потреб і надання практичної допомоги молодим спеціалістам та іншим педагогічним працівникам, у тому числі в період підготовки їх до атестації; участь у роботі атестаційних комісій, надання на звернення відділу (управління) освіти оцінки якості навчально-виховної роботи педагогічних працівників, що атестуються;

3.2.8 організація і науково-методичне забезпечення роботи з резервом працівників науково-методичних установ і керівних кадрів закладів освіти району (міста);

3.2.9 впровадження сучасних освітніх систем і технологій, інтерактивних методів організації навчання і виховання; 3.2.10 проведення I етапу Всеукраїнського конкурсу "Учитель року", інших фахових конкурсів і змагань педагогічних працівників; надання переможцям допомоги щодо підготовки їх до участі в наступних етапах змагань;

3.2.11 взаємодія з районними (міськими) науковими відділеннями Малої академії наук України та іншими учнівськими товариствами, участь у проведенні олімпіад з базових дисциплін, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт, турнірів тощо; організація підготовки команд та окремих учнів до участі їх у наступних етапах змагань;

3.2.12 організація інформаційно-комунікаційного обслуговування та використання інформаційно-комунікаційних технологій в навчально-виховному процесі та діяльності навчальних закладів;

3.2.13 вивчення, узагальнення та впровадження в педагогічну практику досвіду використання інноваційних технологій і сучасних форм організації навчально-виховного процесу;

3.2.14 формування електронної бази даних щодо перспективного педагогічного досвіду та інноваційної діяльності педагогічних колективів і окремих працівників, створення сучасних науково-методичних матеріалів, фондів навчальної, довідкової, методичної, психолого-педагогічної, наукової, науково-популярної, художньої та іншої літератури і періодичних педагогічних видань;

3.2.15 проведення масових заходів, спрямованих на поширення інформації щодо дослідно-експериментальної, науково-пошукової роботи та інноваційної діяльності навчальних закладів і окремих педагогічних працівників;

3.2.16 висвітлення в засобах масової інформації інноваційної діяльності педагогічних колективів та окремих педагогічних працівників і проблем розвитку освіти в районі (місті).

3.3. Методкабінет (центр) у процесі реалізації покладених на нього завдань взаємодіє з центром практичної психології і соціальної роботи; психолого-медико-педагогічною консультацією, інститутом післядипломної педагогічної освіти, вищими навчальними закладами, творчими спілками, громадськими установами та організаціями тощо.

3.4. Колегіальним органом керівництва методкабінетом (центром) є науково-методична рада.

IV. Кадрове забезпечення методкабінету (центру)

4.1. Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти( 1717-2000-п ) та освітніх галузей Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти( 24-2004-п ) в штаті методкабінету (центру) можуть бути такі посади методистів:

з дошкільної освіти;

з початкової освіти;

з навчальних дисциплін, у тому числі:

з мов і літератур (української мови та літератури; іноземних мов; зарубіжної літератури; російської та інших мов національних меншин);

з суспільствознавства (історії, правознавства);

з естетичної культури;

з математики;

з природознавства (фізики; біології та хімії, географії й економіки);

з технологій (трудового навчання і креслення; основ інформатики);

із здоров'я і фізичної культури (основ здоров'я, фізичної культури, курсу "Захист Вітчизни").

Передбачаються також посади методистів з позашкільної освіти, корекційної освіти, психологічної служби, працівників обслуговуючого персоналу.

4.2. Напрями і зміст діяльності методистів та інших працівників методкабінету (центру) визначаються посадовими інструкціями та функціональними обов'язками залежно від їхньої освіти, кваліфікації та наявних штатних одиниць.

4.3. При методкабінеті (центрі) створюється бібліотека (медіатека).

4.4. У складі методкабінету (центру) можуть створюватися відділи, лабораторії, центри, сектори та інші структурні підрозділи.

4.5. Методкабінет (центр) очолює завідувач (директор), який призначається на посаду та звільняється з посади засновником за погодженням з відповідним інститутом післядипломної педагогічної освіти.

4.5.1. Завідувач (директор): здійснює загальне керівництво діяльністю методкабінету (центру), готує план роботи, погоджує і затверджує його в установленому порядку;

затверджує структуру методкабінету (центру), посадові інструкції та функціональні обов'язки його працівників;

представляє інтереси методкабінету (центру) у відносинах з відділом (управлінням) освіти, відповідним інститутом післядипломної педагогічної освіти, юридичними і фізичними особами;

вносить пропозиції засновнику стосовно чисельності та фонду оплати праці працівників;

видає в межах компетенції накази та забезпечує контроль за їх виконанням;

приймає на роботу і звільняє з роботи працівників методкабінету (центру);

розпоряджається майном і коштами методкабінету (центру);

виконує кошторис, укладає договори, відкриває банківські рахунки тощо;

заохочує працівників і накладає на них дисциплінарні стягнення;

звітує перед засновником і відповідним інститутом післядипломної педагогічної освіти про результати діяльності методкабінету (центру).

4.5.2. Завідувач (директор) є членом колегії (ради з питань освіти) районного (міського) відділу (управління) освіти.

4.5.3. Завідувач (директор) може мати заступника, який призначається на посаду та звільняється з посади завідувачем (директором) методкабінету (центру) за погодженням із засновником.

4.6. Працівникам методкабінету (центру) встановлюється заробітна плата згідно з тарифними розрядами посад Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 N 1298( 1298-2002-п ), відповідно до чинного законодавства.

V. Матеріально-технічне та фінансове забезпечення методкабінету (центру)

5.1. Матеріально-технічне забезпечення методкабінету (центру) здійснюється засновником, який забезпечує його необхідними будівлями, обладнанням, організовує будівництво і ремонт приміщень, їх господарське обслуговування тощо.

5.2. Фінансування методкабінету (центру) здійснюється засновником за рахунок коштів місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених чинним законодавством.

VI. Міжнародне співробітництво методкабінету (центру)

6. Методкабінет (центр) за наявності належної матеріально-технічної та соціально-культурної бази, власних фінансових коштів може:

6.1 організовувати та проводити міжнародні науково-методичні семінари, конференції, практикуми, наради, виставки тощо, здійснювати обмін і взаємне стажування працівників, брати участь у міжнародних науково-методичних заходах;

6.2 укладати угоди про співпрацю та реалізацію спільних програм і проектів, установлювати прямі зв'язки з партнерами за кордоном, міжнародними освітніми організаціями, закладами освіти, науковими установами зарубіжних країн у встановленому чинним законодавством порядку.

Директор департаменту загальної

середньої та дошкільної освіти О.В.Єресько

Заступник директора адміністративно-

господаоського департаменту Г.М.Гребницький
1.8. Лист МОН України від 16.12.2009 року №1/9-883 «Про обговорення проекту Типового положення про атестацію педагогічних працівників України»

Міністерство освіти і науки Автономної

Республіки Крим, управління освіти і

науки обласних, Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій,

інститути післядипломної педагогічної освіти

Міністерство освіти і науки України надсилає для обговорення проект Типового положення про атестацію педагогічних працівників України.

Пропозиції та зауваження до зазначеного проекту просимо направити до 22 січня 2010 року за адресами: malysheva_mon@ukr.net; i_budenna@mon.gov.ua.

Додаток: проект положення на 15 арк.

Заступник Міністра П.Б. Полянський



1.9. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України (Проект)

Це Положення діє на підставі Законів України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту», «Про позашкільну освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту» та інших нормативно-правових актів і визначає порядок проведення атестації педагогічних працівників загальноосвітніх, дошкільних, позашкільних, професійно-технічних, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, незалежно від підпорядкування, типів і форм власності, спеціальних установ для дітей, а також педагогічних працівників закладів охорони здоров’я, культури, соціального захисту.


1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка