Діяльність методиста в умовах профільного навчання



Сторінка9/26
Дата конвертації08.03.2016
Розмір5.49 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26

 

 

V. Організаційно-управлінська документація бібліотек ЗНЗ області, міста, району

 

НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ, ЯКІ


РЕГЛАМЕНТУЮТЬ ДІЯЛЬНІСТЬ

БІБЛІОТЕКИ ЗНЗ

ОБЛІКОВІ ДОКУМЕНТИ БІБЛІОТЕКИ ЗНЗ

Кількість бібліотек, які мають:

Кількість бібліотек, які мають:

Положення про

 бібліотеку

Правила користування бібліотекою

Паспорт

бібліотеки

Посадові

інструкції

Планово-звітну

документацію

Книгу сумарного обліку основного бібліотечного

 фонду (без урахування підручників)

Книгу сумарного

обліку

підручників

Книгу сумарного обліку документів на електронних

та магнітних носіях

Книгу інвентарного

обліку основного

бібліотечного фонду (без урахування підручників)

Зошит обліку документів тимчасового зберігання

Зошит обліку документів, отриманих від користувачів

на заміну загублених

Зошит обліку

подарункових видань

Зошит видачі

підручників по класах

Щоденник роботи

бібліотеки

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
























































































 

 

VI. Бібліотечний фонд книгозбірень ЗНЗ області, міста, району

 

ОСНОВНИЙ    БІБЛІОТЕЧНИЙ    ФОНД (без урахування підручників)

Фонд підручників (тис. прим.)




Загальна кількість бібліотечного фонду   

(тис. прим. без

урахування підручників) 

 


у тому числі:

Кількість документів у

фондах бібліотек, які

надійшли до 1995 р .

(у %) (без урахування

підручників)



за джерелами надходжень

 

за видами:

за мовами:

органи управління освіти

спонсори

батьківські кошти 

обмінно-резервні

фонди

 

 

 

 

Книги, брошури:

Періодичні

видання

з них:

Документи на електронних

носіях

Аудіовізуальні

документи

Українською

мовою (у %)

Російською мовою   

(у %)

Іншими

мовами (у %)




для

вчителів

для

учнів

для

бібліотекарів







1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

 

місто

 


село

місто

село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село




 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 




 

VII. Довідково-пошуковий апарат бібліотек ЗНЗ області, міста, району

 

Кількість бібліотек, які ведуть:

Абетковий

каталог

Систематичний

каталог

Електронний

каталог

Тематичні

картотеки

Картотеки руху підручників

1

2

3

4

5

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VIII. Робота з користувачами у бібліотеках ЗНЗ області, міста, району

Загальна

кількість

користу-

вачів

у тому числі:

Загальна кількість відвідувань

Загальна

кількість

книговидач

(без урахування підручників)



у тому числі:

Загальна кількість

виданих підручників

Учні

Вчителі

Батьки,

представники

місцевих. громад

інші


книги

періодичні

видання


         1

   2

    3

     4  

         6

       7

   8

     9

10

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


























































 

 

 

Кількість

бібліотек, які проводять

масові заходи

Бібліографічна робота

Інформаційна робота

 

Кількість

бібліотек, які

готують

списки нових надходжень

у т.ч. на електронних

носіях

 

 

Кількість

бібліотек, які

готують

тематичні

списки

у т.ч. на електронних

носіях

 

Кількість

бібліотек, які організовують виставки нових надходжень

Кількість

бібліотек, які організовують тематичні

виставки

К-ть бібліотек,

які проводять

дні інформації

К-ть бібліотек,

які проводять

інші заходи

К-ть бібліотек,

 які проводять заняття  з формування інформаційної культури

11

12

13

14

15

16

17

18

19

20

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

місто

село

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

IX. Фактичні обсяги фінансування шкільних бібліотек



 

2009 р.

2010 р. (план)

Комплектування фонду

Матеріально-технічне забезпечення

Комплектування фонду

Матеріально-технічне забезпечення

Бюджет-ні кошти

Позабюджет-

ні кошти (спонсорські, батьківські)

Бюджетні кошти

Позабюджетні кошти (спонсорські, батьківські)

Бюджетні кошти

Позабюджетні кошти (спонсорські, батьківські)

Бюджетні кошти

Позабюджетні кошти (спонсорські, батьківські)

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

місто

 


село

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


























































 

X. Кращі шкільні бібліотеки області

 



Назва та № навчального

закладу

Повна адреса

Прізвище, ім'я,

по батькові директора

(повністю)

Прізвище, ім'я,

по батькові бібліотекаря

(повністю)

Телефон,

електронна пошта

1

 

 

 

 

 

2

 

 

 

 

 

3

 

 

 

 

 

4

 

 

 

 

 

5

 

 

 

 

 

  

ХІ. Загальна кількість шкільних бібліотек, які передплачують газету «Шкільна бібліотека плюс»

 

 2009 р.

 2010 р.

 

 

 











РОЗДІЛ 11.

ЗРАЗКИ ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ БІБЛІОТЕКАРЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТА МЕТОДИСТА З БІБЛІОТЕЧНИХ ФОНДІВ

(за матеріалу Інтернет видань)
2.1. Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу у 2008/2009 навчальному році ⁄∕simonischool.at.ua/blog/2008-09-01-7

Художньо-естетичний цикл

Шкільна художньо-естетична освіта покликана сприяти засвоєнню учнівською молоддю національного та світового культурно-мистецького досвіду, а також формувати умови й можливості для активної участі молодого покоління в художньо-комунікативних процесах сучасного суспільства. Одним із найважливіших завдань шкільної мистецької освіти є досягнення такого рівня художньої культури учнів, який надасть їм можливість самостійно сприймати, розуміти й інтерпретувати твори мистецтва різноманітних епох, напрямів, авторів та керуватися ними у дорослому житті з метою збагачення власного духовного світогляду. У 2008/2009 навчальному році слід приділити увагу таким напрямам діяльності, як засвоєння нового змісту освіти у 8 класі; підвищення ефективності особистісно зорієнтованих технологій та методик навчання; удосконалення контрольно-оцінювальної діяльності вчителя; реалізація допрофільної підготовки учнів.




Для вивчення музики в 1 - 4 класах на вибір учителя пропонуються програми авторів О.Ростовського, Л.Хлєбнікової, Р.Марченко або О.Лобової (вид. "Початкова школа", 2006 р.).
Причому тематичний зміст програми О.Ростовського відкриває можливість досягнення цілісності та єдності навчального процесу всього навчального курсу на основі єдиної музично-педагогічної концепції, яку продовжує програма з музичного мистецтва для 5 - 8 класів 12-річної школи (авт. Б.Фільц та ін.), вид. "Перун", 2005 р.


Образотворче мистецтво в 1 - 4-х класах вивчається за програмою Л.Любарської та Л.Вовк (вид. "Початкова школа", 2006 р.), а в 5 - 7-х класах - за програмою Е.Бєлкіної, А.Поліщук та ін. (вид. "Перун", 2005 р.). Зміст програм спрямований на збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сприймання навколишнього світу і практичної діяльності. Віддзеркалення цього світу в художньо-творчій діяльності кожного учня є важливим завданням для вчителя образотворчого мистецтва.

  Вивчення автономних предметів "Музичне мистецтво" та "Образотворче мистецтво" може бути замінено на інтегрований курс за програмою "Мистецтво" (авт. Л.Масол та ін.) для 1 - 4 класів (вид. "Початкова школа", 2006 р.) та 5 - 8 кл. (вид. "Перун", 2005 р.). Зміст усіх зазначених вище програм реалізовано в електронних навчально-методичних посібниках видавництва "Контур-плюс" (м. Рівне).


 

У 2008/2009 навчальному році продовжується упровадження нового змісту художньо-естетичної освіти в 12-річній школі. У цьому сенсі особлива увага має бути приділена 8 класу, зокрема завершенню вивчення курсу музичного мистецтва, що надає важливого, узагальнюючого значення змісту навчального матеріалу й вимогам до рівня загальноосвітньої підготовки учнів цього класу.



Музичне мистецтво. 8 клас. Зміст основного розділу програми 8 класу "Музичне мистецтво і сучасність" розкриває соціокультурне значення музичного мистецтва в різні епохи, роль музики в сучасній культурі, сприяє усвідомленню учнями сутності та особливостей різних музичних стильових напрямів через сприймання музики. Допоміжну роль у цьому процесі відіграє засвоєння основних понять і термінів(академічна (серйозна), розважальна (легка) музика, стильові напрями тощо). У процесі художньо-естетичного сприймання музики відбувається розвиток відповідних умінь і навичок.
Тема I семестру "Відлуння епох у музичному мистецтві" націлена на виявлення особливостей та відмінностей академічної і розважальної музики за їх життєвим змістом та призначенням, ролі музичного мистецтва в суспільстві в різні історичні епохи та в житті кожної людини. Увага учнів також має спрямовуватися на порівняння стильових напрямів розважальної музики (джаз, рок, диско тощо) за сферами їх емоційного впливу, визначення характерних рис творчості відомих композиторів та виконавців минулого й сучасності. Враховуючи попередній слухацький і виконавський досвід, учні в процесі аналізу-інтерпретації музичних творів вже здатні на певному рівні надавати характеристику основних рис творчості відомих композиторів, наводячи приклади музичної спадщини видатних представників різних національних культур. Виконання пісень, як і в попередні роки, спрямоване на розвиток вокально-хорових навичок учнів, та, безперечно, на розкриття основних завдань теми. У процесі спостереження за інтонаційно-образною драматургією музичних творів різних епох учні мають навчитися розпізнавати і називати основні види і жанри музики, стильові напрями в українській та зарубіжній музичній культурі за сферами їх емоційного впливу на людину, порівнювати принципи композиційної будови музичних творів щодо відображення ними життєвих образів.

Упродовж 9 - 14 уроків I семестру учні мають ознайомитись із основними стильовими напрямами легкої (розважальної, естрадної) музики різних країн світу. Важливо, щоб учні усвідомили, що джаз, рок- і поп-музика як складові масової музичної культури орієнтуються, насамперед, на смаки й цінності переважної більшості слухацької аудиторії. Розвиток цих стильових напрямів залежить від багатьох, у тому числі й тимчасових, часто змінюваних чинників - стилю життя, моди, технічного розвитку тощо. Тому в царині масової музичної культури з'являються як малозмістовні твори з низькими художніми якостями, так і справжні шедеври. Завдання вчителя - навчити учнів розрізняти й належно оцінювати зразки легкої музики відповідно до їхніх змістових та художніх якостей. Важлива роль тут належить традиційним домашнім завданням - слуханню музики в оточуючому культурному середовищі та її аналізу-інтерпретації на уроках. Навіть якщо учні в позаурочний час слухають музику не вищої художньої якості, її аналіз на уроці та зіставлення з кращими зразками світової естради, передбаченими програмою для сприймання, спрямовуватимуть інтереси учнів не на користь низькоякісних творів. Цей процес є дуже важливим, як і спрямовуюча проте ненав'язлива роль вчителя в ньому, для формування естетичних смаків учнів. При цьому особливо актуальними є слова відомого діяча шкільної музичної освіти О.Апраксіної про те, що процес навчання слід будувати так, щоб діти, навчаючись, "не помічали, що їх виховують".


У процесі сприймання легкої музики не можна обійти увагою її виконавців - співаків, гурти тощо. Характеризуючи особливості музичних творів та риси творчості їх авторів, важливо вчити учнів аналізувати й висловлювати судження про творчий стиль того чи іншого виконавця, оскільки виконавська інтерпретація має особливе значення саме в легкій музиці.


Враховуючи велику кількість програмових орієнтовних творів легких стильових напрямів для сприймання, варто їх об'єднати в певні групи відповідно до кількості уроків та історичних етапів розвитку й становлення світової естради. Наприклад, 9 урок І семестру присвячується джазу, його джерелам (спірічуел, блюз тощо) та видатним представникам (Л.Армстронг, Е.Фіцджеральд, А.Козлов). На 10 уроці слухаємо музику англомовного року (Е.Преслі, "Beatles", "Queen", "Pink Floyd"). Французький шансон звучатиме на 11 уроці (Е.Піаф, Д.Дассен, П.Каас або М.Матьє та П.Моріа). На 12 уроці простежуємо етапи розвитку російської естради на прикладах її найвидатніших представників (І.Дунаєвський, Л.Утьосов, А.Пугачова, Б.Гребенщиков або К.Шульженко та В.Висоцький).


  Особливу увагу учнів слід привернути до національної естради. Тому варто спочатку проаналізувати її народнопісенні джерела. Цьому присвячуємо наступний, 13 урок, на якому звучатимуть українські пісні в їх автентичному звучанні та естрадній інтерпретації (А.Солов'яненко, Н.Матвієнко, тріо Мареничів). І врешті, на 14 уроці розглядаємо основні етапи розвитку, стильові напрями й творчість видатних представників української естради (В.Івасюк, "Смерічка", С.Ротару, Н.Яремчук, С.Вакарчук, "Океан Ельзи"). Зорієнтувавши учнів щодо характерних особливостей та етапів розвитку легкої музики на зазначених вище прикладах, що вже стали класичними, можна розглянути з учнями та проаналізувати основні тенденції розвитку сучасної естради. Її зразки, запропоновані вчителем чи учнями, краще розглядати шляхом зіставлення з програмовими творами відповідно до країн та стильових напрямів, які вони представляють.




Зміст теми II семестру "Музика в діалозі з сучасністю" спрямований на узагальнення поняття про основні види, стилі і жанри музики та сферу їх емоційного впливу на людину на прикладі творчості найвизначніших представників світової музичної культури. Порівнюючи твори визначних композиторів - представників різних національних культур щодо специфіки відображення життя народу та їх побутування в сучасному суспільстві, вчимо учнів визначати характерні риси творчості провідних представників світової музичної культури, надавати характеристику їх творчій спадщини. Увага учнів має бути спрямована на інтерпретацію змісту прослуханих та виконаних творів щодо їх місця і ролі в житті сучасної людини та виявлення особливостей втілення образу світу в музичному мистецтві. Упродовж цього останнього семестру шкільного курсу музичного мистецтва відбувається закріплення учнями основних музичних понять і термінів, усвідомлення ними значення музичного мистецтва в сучасному суспільстві як складової культури людства.


Особливого значення набувають 11 - 18 уроки II семестру. У програмі для 11-річної школи (авт. О.Ростовський та ін. "Шкільний світ", 2001 р.), що також ?рунтувалась на музично-педагогічній концепції Д.Кабалевського, ці уроки були об'єднані в загальну тему "Наші великі сучасники". У чинній програмі ця тема формально не визначена, оскільки в ній застосований семестровий принцип загального тематизму. Проте цей ряд уроків - останніх уроків шкільного курсу музичного мистецтва має сенс проводити, враховуючи як пріоритетну діалогову стратегію педагогічної взаємодії, у вигляді діалогів з митцями. З урахуванням зазначеного останні уроки 8 класу присвячені творчості найвидатніших представників світової й національної музичної культури - Л.Бетховена (або Й.С.Баха), М.Лисенка, П.Чайковського (або М.Мусоргського) та Є.Станковича (або Б.Лятошинського). Зважаючи на безперечну актуальність їхньої творчості в сучасному житті, такі уроки слід будувати саме як діалоги з "нашими видатними сучасниками". З метою проведення глибокого й змістовного "діалогу" з кожним митцем, творчості кожного з них присвячено по два уроки.


Пісенний матеріал у програмі 8 класу підібраний таким чином, що органічно доповнює та продовжує зміст теми семестру, як і кожного уроку. Наприклад, вивчення пісні "Моя стежина" П.Майбороди починається на уроці, присвяченому творчості Л.Ревуцького. Як і симфонія N 2 Ревуцького, так і пісня Майбороди є загальновизнаними шедеврами й високодуховними зразками української професійної творчості. Пісня Дж. Леннона і П.Маккартні "Yesterday" розучуватиметься учнями на уроці, присвяченому британській та американській рок-музиці, а "Пісня про друга" В.Висоцького та "Червона рута" В.Івасюка - відповідно поряд зі сприйманням зразків російської та української естради. Напрочуд вдале місце на останніх уроках шкільного курсу музичного мистецтва посідають "Журавлина пісня" К.Молчанова та "Пісня на добро" І.Карабиця. Тому, зберігаючи цілісність уроку музичного мистецтва, твори для виконання слід аналізувати на рівні творів для сприймання в контексті конкретної семестрової теми і теми уроку, що сприятиме розвитку ціннісно-сенсової та комунікативної компетенцій учнів.

Привертаємо увагу до наявності у програмовому репертуарі для виконання кількох пісень неукраїнського походження. Перед розучуванням таких пісень вчитель спільно з учнями має вирішити, як їх виконувати - мовою оригіналу чи в перекладі на українську мову. У новостворених підручниках для 8 класу, а також у робочому зошиті "Щоденник музичних вражень" (авт. О.Корнілова) наявні обидва варіанти текстів.


За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 8 класу міністерством рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі два підручники з музичного мистецтва: 1 - авторів О.Волошиної, А.Девченко, О.Мільченко (видавництво "Веста"); 2 - авторів Г.Макаренко, Т.Наземнової та ін. (видавництво "Оберіг").

Найактуальнішим результатом вивчення курсу музичного мистецтва на його останньому етапі у 8 класі має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та виявлення готовності до використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації. Цьому сприятимуть різноманітні творчі завдання для учнів, зокрема щодо втілення вражень від прослуханої чи виконаної музики у власних творчих доробках за допомогою засобів різних видів мистецтва. Такі спроби самовираження й розкриття свого ставлення до життя через мистецтво покликані спрямовувати учнів на розвиток універсальних якостей творчої особистості з високими духовними потребами, тобто на формування загальнокультурної компетенції.


Особливе занепокоєння викликає проведення уроків хорового співу та нотної грамоти замість уроку музичного мистецтва, що, на жаль, практикується окремими вчителями та пропагується всупереч державним освітнім стандартам і новій програмі в деяких навчально-методичних виданнях, заснованих на застарілих поглядах і методах. Це виражається в нав'язливому, систематично розподіленому за роками навчання і, що найгірше, - відокремленому від мистецтва вивченні нотної грамоти на уроках музики. При цьому:

втрачається тематично обумовлена цілісність уроку мистецтва;


дублюються функції музичної школи (у вигляді професійних теоретичних знань і вимог, що нав'язуються учням, переважній більшості з яких це в подальшому житті не знадобиться); нотна грамота вивчається як самоціль, у кращому випадку - з метою сольфеджування учнями пісень; провокується поверхове, дилетантське засвоєння учнями тієї ж нотної грамоти, оскільки за 1 академічну годину на тиждень та при наявності інших завдань уроку глибоке її засвоєння неможливе; віднімається час, відведений програмою на головне - слухання музики, її аналіз-інтерпретацію та пізнання через неї життя.

Слід усвідомити, що зміст предмета "Музичне мистецтво" спрямовує шкільну музичну освіту учнів на головне - мистецтво, повертає їй естетичну природу і сконцентровує, насамперед, на вихованні в учнів слухацької культури. У процесі вивчення учнями музичного мистецтва вирішуються й інші важливі завдання - опанування вокально-хоровими вміннями та навичками, практичне засвоєння необхідної музичної термінології, розвиток творчих здібностей тощо. Таким чином формуються необхідні освітні компетенції учнів, серед яких - здатність керуватися набутими музичними знаннями та вміннями у процесі самостійної діяльності та самоосвіти. Все це відображено в змісті навчальної програми для 12-річної школи. Вивчення учнями музично-теоретичних дисциплін, зокрема нотної грамоти, а також опанування основ хореографії, театру, культурології, музичного краєзнавства, хорового співу, гри на музичних інструментах тощо успішно вирішується у процесі поглибленого вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу та допрофільної підготовки учнів основної школи.

Допрофільна підготовка учнів та поглиблене вивчення дисциплін художньо-естетичного циклу

У школах із поглибленим вивченням музики та образотворчого мистецтва рекомендуємо використовувати програми "Музика", 2 години на тиждень (авт. О.Гумінська) та "Образотворче мистецтво", 2 години на тиждень, авт. Н.Ковальчук (обидві - вид. "Торсінг", 2006 р.). Концентричний принцип будови зазначених програм надає можливість повторного та щоразу глибшого опанування їх змісту на різних рівнях навчання.Важливу роль у допрофільній підготовці учнів відіграє вивчення факультативних курсів та курсів за вибором, що створюються за рахунок годин варіативної складової навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів за умови наявності бажання учнів їх вивчати і створення належних умов для їх опанування. Таким чином, як зазначено в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа), в основній школі створюються передумови для поглибленого вивчення окремих предметів чи курсів, що в подальшому дасть можливість учням свідомо обрати профіль навчання. У старшій школі вивчення обраних учнями факультативних курсів та курсів за вибором допомагатиме їм визначитися із вибором майбутньої професії. Розвиткові творчих здібностей учнів сприятимуть, зокрема такі короткотривалі (від 12-ти годин) та різноманітні за змістом факультативні курси і курси за вибором, переважна більшість яких розроблена Академією дитячої творчості м. Миколаєва:

 

Курси за вибором

факультативи

музичні

художні

гуманітарні

(художньо-естетичні)

Внутріпрофільні,

практичні



"Творчий розвиток

і навчання гри на народних інструментах";

"Навчання гри на духових інструментах";

"Постановка голосу"; "Хореографія";

"Світ сучасної музики: електронний синтезатор"


"Художній розпис";

"Художнє соломоплетіння";

"Художня кераміка"  


 

Пізнавальні

 

" Основи

дизайну"


"Розвиток творчої особистості"; "Художня культура України"; "Людина і

культура"



Поглиблювальні

 

"Малюнок та

живопис"


"Історія мистецтв";

"Медіакультура" 



Професійного

характеру



"Гармонічне сольфеджіо на основі української музики"

 

"Космос театру"

На реалізацію допрофільної підготовки учнів 8 - 9-х класів спрямовані також курси за вибором: "Музична література"; "Основи музичної грамоти", "Хоровий клас"; "Основи петриківського розпису" "Конструювання" тощо. У Міністерстві освіти і науки України підготовлено та рекомендовано до використання у навчально-виховному процесі збірники програм факультативних курсів та курсів за вибором для спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного та художнього профілю. Пропоновані в збірниках програми можуть використовуватися не лише в спеціалізованих школах, а й у будь-яких загальноосвітніх навчальних закладах для допрофільної підготовки учнів. Дані збірники укладено із програм, розроблених авторами та авторськими колективами з різних регіонів України, у складі яких вчителі, методисти, науковці, зокрема співробітники Академії педагогічних наук України. В окремих програмах ураховано досвід організації допрофільного та профільного навчання в конкретних загальноосвітніх навчальних закладах, як, наприклад, спеціалізованій школі I - III ступенів N 29 м. Сум, СЗШ N 50 м. Львова, спеціалізованій школі ст. N 58 м. Луганська, СЗШ N 26 та СЗШ N 19 з поглибленим вивченням іноземних мов м. Донецька та інших. У зазначених збірниках представлено більш ніж одну програму з деяких курсів за вибором чи факультативів, як, наприклад, з хореографії чи декоративно-ужиткового мистецтва, що передбачає різні авторські підходи щодо викладання та різну тривалість вивчення курсів. Така варіативність надасть учителю можливість обрати програму відповідно до власних поглядів, уподобань та можливостей учнів.




До збірника програм факультативних курсів та курсів за вибором музичного спрямування увійшли програми з навчання гри на бандурі, електронних музичних інструментах, програми з ритміки, хорового класу, основ культурології, театру, музичного краєзнавства та ін.


У збірнику програм художнього спрямування представлено програми з художньої праці, дизайну, графіки, креслення, українського народного мистецтва, історії образотворчого мистецтва, етикету тощо. Як приклад реалізації міжпредметних зв'язків заслуговує на увагу програма "Екологія - образотворче мистецтво" (авт. Г.Іванеску). Відповідно до Типового навчального плану спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного і художнього профілю, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2005 р. N 291, підготовлено два збірники програм із профільних предметів.


У спеціалізованих загальноосвітніх навчальних закладах з поглибленим вивченням окремих предметів мають бути створені належні умови для врахування й розвитку індивідуальних особливостей, навчально-пізнавальних інтересів, нахилів, здібностей і потреб учнів, для формування орієнтації школярів на певний вид майбутньої професійної діяльності. Тому навчальний план таких шкіл включає в себе два основних блоки - загальноосвітній цикл (предмети, обов'язкові для вивчення учнями всіх загальноосвітніх навчальних закладів) і цикл профільних предметів, характерних для школи даного профілю.

 
Профільні предмети реалізують цілі, завдання і зміст конкретного профілю. Вони належать до інваріантної складової навчального плану, тобто є обов'язковими для учнів, які навчаються в спеціалізованій школі з поглибленим вивченням окремих предметів. Залежно від особливостей та умов роботи, спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад може вносити необхідні корективи щодо вивчення профільних предметів і курсів, зокрема може перерозподілятися час між курсами профільного циклу.

 
До циклу профільних предметів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл музичного профілю належать: музична грамота і сольфеджіо, хоровий спів, музичний інструмент, сольний спів, музична література, історія музичного мистецтва, що увійшли до відповідного збірника. Збірник програм із профільних предметів спеціалізованих загальноосвітніх шкіл художнього профілю складають програми з рисунка, живопису, ліплення, композиції, художньої праці, комп'ютерної графіки. Всі названі збірники програм готуються до випуску видавництвом "Ранок". Підвищенню ефективності шкільної художньо-естетичної освіти, зокрема - поглибленої та допрофільної сприятиме використання у навчально-виховному процесі нових методичних та навчально-методичних посібників, виданих у різних областях країни.

До уваги вчителів мистецьких дисциплін пропонуються:

 

"Подорож до країни "Музонії" (система викладання елементарної теорії музики методом ладового сольфеджування (релятиву) у формі казки), авт. Я.Кирлик, Ужгород, 2003 р.;

"Мова та граматика українського орнаменту", авт. А.Гурська, вид. "Альтернатива", Київ, 2003 р.;
"Дидактичний матеріал N 2, образотворчий аспект" (для учнів 6 класу), авт. Г. Іванеску, вид. "Абетка-НОВА", 2004 р.;
"Урізноманітнення типів сучасних уроків музики (з досвіду роботи вчителів м. Сум)", упор. В.Бочарова, Н.Чернова, м. Суми, 2004 р.;
"Музика, 5, 6, 7, 8 класи" (посібник), авт. М.Назарець, м. Житомир; "Музика" клас" (розробки уроків), авт. Т.Наземнова та ін., вид. "Скорпіон", 2008 р.;

"Урок музыки в общеобразовательной школе", авт. О.Ромазан, изд. "Крымучпедгиз", 2007 г.;
"Практико-орієнтовані навчальні проекти в системі курсової підготовки учителів музичного мистецтва", авт. О.Барабаш, Н.Глинянюк, В.Римар, м. Івано-Франківськ, 2008 р.;

"Технології інтегрованого викладання предметів "Мистецтво" та "Художня культура" в загальноосвітній школі", авт. О.Просіна, м. Луганськ, 2007 р.

 

У позакласній роботі з учнями та на уроках музичного мистецтва можуть бути використані пісні з CD-альбомів (з караоке) О.Янушкевич "Я малюю мрію" та "Дай, Боже, щастя" (м. Немирів Вінницької обл.), зі збірок О.Дуброва "Музыка сердца" (м. Луганськ, "Знание", 2007 р.) та "Улыбка весны" (м. Луганськ, "Знание", 2004 р.), а також зі збірки (разом із CD) пісень в обробці та аранжуванні В.Черленюка з репертуару вокального ансамблю "Черлені пацьорки", м. Івано-Франківськ, 2007 р.




Методичні посібники "Орієнтовні навчальні програми та методичні рекомендації для роботи студій раннього естетичного виховання дітей віком 3 - 6 років" (авт. З.Богдан та ін.) і "Навчальні програми та методичні рекомендації відділу образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва" (авт. В.Федина та ін.), укладені Центром творчості дітей та юнацтва Галичини (вид. "Край", Львів, 2007 р.), містять ряд програм, що можуть урізноманітнити зміст шкільної поглибленої, допрофільної та профільної мистецької освіти. Це, зокрема, такі програми, як "Аплікація", "Народознавство та вокал", "Основи акторської майстерності", "Художнє ткацтво", "Художня обробка шкіри", "Фітодизайн", "Малярство на склі", "Черпаний папір", "Художня обробка дерева" та ін.

 

Інтегрований курс "Мистецтво". 8 клас



У 8 класі зміст інтегрованого курсу "Мистецтво" традиційно будується на основі двох змістових ліній - музичне мистецтво і візуальне мистецтво, які доповнюються синтетичними мистецтвами (театр, хореографія, кіно). Він спрямований на забезпечення розуміння учнями відмінних і споріднених рис у відображенні навколишнього світу засобами образних мов різних видів мистецтва, усвідомлення взаємозв'язків між ними, вміння застосовувати (переносити) набуті знання і вміння у практичній художньо-творчій діяльності.


Інтеграція набутих художніх знань відбувається за принципами: спільності та відмінності понятійних констант у різних видах мистецтва;
трактування форми і змісту, композиції, ритму, руху, динаміки, колориту (тембр),фактури;тематичної єдності; спільності та відмінності жанрово-стильових особливостей; спільності емоційно-образного стану.


Загальна тема року - "Мистецтво у культурі сучасності" у 8 класі розкриває особливості мистецтва XX століття. Вивчаючи тему I семестру "Художні напрями XX ст.", учні знайомляться з особливостями академічного мистецтва XX ст., новаторськими пошуками митців і появою великої кількості мистецьких течій і напрямів. "Подорожуючи" мистецькими стежками різних країн, учні знайомляться з художніми течіями і напрямами, що виникли протягом минулого століття. Зміст курсу пропонується будувати на визначних творах мистецтва, що яскраво репрезентують той чи інший мистецький вияв. Так, наприклад, авангардистські пошуки-футуризм, абстракціонізм, кубізм в образотворчому мистецтві пропонується показувати на творах П.Пікассо, В.Кандинського, К.Малевича, П.Мондріана, О.Архипенка, У музичному мистецтві подібні пошуки нових засобів виразності виявилися у народженні нових методів (атональність, додекафонія, алеаторика), появі творів, образи яких втілювали ознаки індустріального середовища (наприклад, А.Онеггер "Пасифік 231"). Ознаки нових мистецьких течій по-різному проявлялися в різних видах мистецтва. Так, експресіоністичні, неофольклорні риси притаманні багатьом творам музичного, образотворчого і кіномистецтва того часу. А такі мистецькі напрями, як супрематизм, абстракціонізм були означені переважно в образотворчому мистецтві. На прикладі творів різних авторів (зокрема, українських) учням пропонується знайомство з цими мистецькими явищами. В епоху становлення нового синтетичного виду мистецтва - кінематографу посилилася взаємодія різних видів художньої творчості, зародилася кольоромузика. Учням пропонується ознайомитися з особливостями синтезу мистецтв.


Зміст теми II семестру висвітлює мистецьке середовище масової культури - музичне мистецтво естради (джаз, рок- і поп-музику), особливості дизайну та реклами, досягнення театру (народження нових жанрів - рок-опера, мюзикл), кіномистецтва тощо. До практичної діяльності учнів пропонуються для вивчення твори пісенного мистецтва, що вже стали класичними зразками ("Два кольори", "Чорнобривці", "Червона рута", "Україна" та ін.) Слухаючи джаз, аналізуючи "плюси" й "мінуси" рок- і поп-музики, особливості дизайну та реклами, учні будуть вчитися критично оцінювати різні художні явища, визначати їх вплив на культуру сучасного суспільства. У 8 класі інтегрований курс "Мистецтво" розрахований на 1 годину інваріантної складової Типового навчального плану. Рішенням педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу вивчення цього курсу доцільно доповнити ще однією годиною (за рахунок годин з варіативної складової Типового навчального плану) з метою розширення можливостей більш глибокого вивчення курсу та створення сприятливих умов для виконання художньо-творчих практичних робіт. Концептуальні підходи щодо методики роботи за інтегрованим курсом "Мистецтво" викладено у методичному посібнику "Методика навчання мистецтва у початковій школі" (авт. Л.Масол), вид. "Ранок", 2006 р.

 

Художня культура та основи естетики



В 11-річнй школі курси художньої культури та основ естетики вивчаються учнями 10 - 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів гуманітарного спрямування за програмами "Художня культура", "Зарубіжна художня культура" (авт. Н.Миропольська, Л.Масол) вид. "Навчальна книга - Богдан", 2004 р., та "Основи естетики" (авт. Л.Левчук, О.Оніщенко) вид. "Початкова школа", 2002 р. З 2009/2010 навчального року в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів із упровадженням нового змісту освіти в 9 класі розпочнеться вивчення художньої культури. В інформаційно-методичних рекомендаціях минулих років, а також у листі МОН від 05.11.2007 N 1/9-670 приверталась увага до своєчасної підготовки вчителів до навчання цьому курсу. Зокрема, наголошувалось на активізації роботи інститутів післядипломної педагогічної освіти щодо курсової перепідготовки вчителів музичного та образотворчого мистецтва до викладання художньої культури. До уваги вчителів, які будуть навчати художньої культури учнів 12-річної школи, починаючи з 9 класу, у збірнику програм дисциплін художньо-естетичного циклу (вид. "Перуй", 2005 р.) наявна програма з художньої культури для 9 - 11 класів (авт. Л.Масол, Н.Миропольська) та календарне планування для 9 класу. За підсумками Всеукраїнського конкурсу навчальних програм з профільного навчання для учнів 10 - 12 класів загальноосвітніх навчальних закладів колегією Міністерства освіти і науки України затверджено такі програми:

 

"Художня культура. 10 - 11 класи". Академічний рівень (автори: Л.Масол, Н.Миропольська);



"Художня культура. 10 - 11 класи". Художньо-естетичний напрям, художньо-естетичний профіль (автори: Л.Масол, Н.Миропольська); "Естетика. 12 клас". Академічний рівень (автор О.Оніщенко); "Естетика. 12 клас". Художньо-естетичний напрям, художньо-естетичний профіль (автор О.Оніщенко).



Деякі актуальні питання вивчення шкільних мистецьких дисциплін

З урахуванням зауважень та пропозицій, що надійшли на сайт Міністерства освіти і науки України, було доопрацьовано критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти затверджено наказом МОН від 05.05.2008 р. N 371.

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів.

 

Основними видами оцінювання є поточне і тематичне (відповідно до тем конкретної програми, за якою працює вчитель), а також семестрове і річне.




Поточне оцінювання - це процес встановлення рівня навчальних досягнень учня (учениці) в оволодінні змістом предмета, уміннями та навичками відповідно до вимог навчальних програм. Об'єктом поточного оцінювання є знання, вміння та навички, самостійність оцінних суджень, досвід творчої діяльності та емоційно-ціннісного ставлення до навколишньої дійсності.Поточне оцінювання здійснюється у процесі поурочного вивчення теми. Його основними завданнями є: встановлення й оцінювання рівнів розуміння і первинного засвоєння окремих елементів змісту теми, встановлення зв'язків між ними та засвоєним змістом попередніх тем, закріплення знань, умінь і навичок. Формами поточного оцінювання є індивідуальне, групове та фронтальне опитування. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є основною для коригування роботи вчителя на уроці. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають основні результати вивчення теми (розділу).

1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   26


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка