Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль



Сторінка1/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.93 Mb.
  1   2   3   4   5
УРОК 1

ТЕМА: ДІЄПРИКМЕТНИК ЯК ОСОБЛИВА ФОРМА ДІЄСЛОВА: ЗАГАЛЬНЕ ЗНАЧЕННЯ, МОРФОЛОГІЧНІ ОЗНАКИ, СИНТАКСИЧНА РОЛЬ

Мета: ознайомити семикласників з дієприкметником як особливою формою дієслова; пояснити властиві дієприкметникові граматичні ознаки прикметника й дієслова; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити дієприкметники у реченнях, з’ясовувати їх рід, число, відмінок, синтаксичну роль; розвивати логічне мислення, пам'ять, увагу, навички самостійної роботи; виховувати патріотичні почуття, почуття пошани до народних традицій

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: презентація до уроку, Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.Рідна мова: Підручник для 7кл. – К.: Грамота, 2007



Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель. У народі говорять: «Слова щирого вітання дорожчі частування». Усміхніться – і до вас прийде радісний настрій. Хочу, щоб ви були впевнені в собі й задоволені собою. А людина тільки тоді може бути задоволена, коли досягає певних успіхів, долаючи перешкоди.

Аутотренінг.

Щоб налаштувати себе на активну роботу, проведемо аутотренінг. Прошу повторювати за мною.

Я – учень.

Я – особистість творча.

Я думаю, аналізую.

Я не боюсь висловлювати свої думки.

Помилившись, міркую далі. На помилках вчаться.

Шукаю істину. Я хочу багато-багато знати.

Я сьогодні отримаю найкращу оцінку.

ІІ. Орфографічна хвилинка.

Словниковий диктант «Я знаю, що я знаю».

Зошит ділиться на 3 частини: «знаю», «не знаю», «вагаюся». Після роботи учні обмінюються зошитами, здійснюють взаємоперевірку.

Червоногрудий, білосніжний, ясночолий, південно-східний, дев’ятиповерховий, історико-філологічний, багряно-синій, народнопоетичний, п’ятирічний, сизокрилий.



ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Учитель. Хто з вас скаже, що означає жовтий колір в природі? (Жовтий колір означає «Увага»). На ваших столах лежать жовті конверти, і у вас є декілька хвилин на те, щоб розглянути питання і дати відповіді.

Отже, час жовтих конвертів.



Прийом «Я знаю, що …» Слайд 1.1

1. Дієсловом називається …

2. Дієслова мають такі граматичні ознаки: …

3. Дієслова бувають двох видів …

4. Дієслова мають такі часові форми: …

5. Дієслова поділяються на дієвідміни …

6. Розрізняють три способи дієслів: …

7. Дієслова найчастіше у реченні виконують роль …, а неозначена форма дієслова буває …

8. Дієслово має 5 основних форм: …

9. Прикметником називається …

10. Прикметники мають такі граматичні ознаки: …

11. Прикметники у реченні виконують роль …

ІV. Мотивація навчальної діяльності учнів.


  1. Пояснювальний диктант. Пояснити правопис слів і розділових знаків.

Стоять замислені дуби над тихою водою.

Ніби притомилось сонечко привітне, у траві пожовклій молочай не квітне.

Запахла осінь в’ялим тютюном та яблуками, та тонким туманом.


  • Виконайте синтаксичний розбір речень.

  • Зробіть морфологічний розбір слів запахла, привітне.

  • Яким членом речення виступають слова замислені, в’ялим, пожовклій?

  • До якої частини мови відносяться слова замислені, в’ялим, пожовклій?

Учитель. Отже, ви вагаєтесь, бо кожний з вас відчуває, що набутих знань не вистачає.

V. Повідомлення теми уроку. Цілевизначення.

Прийом «Передбачення».

Учитель. Прослухайте казку. Спробуйте перебачити тему нашого уроку.

Жила-була незвичайна сім’я – Прикметник та Дієслово. Прикметник любив дивитися в дзеркало, милуватися собою і казати: «Який!» Він гордився, що мав три славні роди, міг міняти свою форму, змінюючись за числами та відмінками. Дієслово мало гордий вид, дуже багато часу і любило всім наказувати, що робити, що зробити. У цій дивній сім’ї народилася дитина, дуже схожа і на маму, і на тата. Її назвали …

Тема нашого уроку «Дієприкметник як особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль». Слайд 1.2

Сформулювати мету сьогоднішнього заняття – до снаги кожному з вас. Спробуйте визначити мету уроку, скориставшись формулою «Сьогоднішній урок навчить нас …» Слайд 1.3


  • Давати визначення дієприкметника як особливої форми дієслова.

  • Розпізнавати дієприкметники в реченнях.

  • Визначати граматичні ознаки та синтаксичну роль дієприкметників.

Учитель. Сьогодні на уроці ми не лише вивчатимемо нову тему, а й одночасно будемо плести віночок. Слайд 1.4

Український віночок – це не просто краса. Це символ добра й чудовий оберіг нашої української культури. А ще в ньому прихована чарівна сила рідної землі.

Звичай плести віночки прийшов до нас із давнини. Здавна повелося, що традиційний український вінок має бути з 12 квіток, кожній з яких надано певного символічного змісту.

І ми будемо вплітати по одній квіточці – тим самим виконувати певні завдання, бо кожна квітка нашого віночка «ховає» різні завдання з теми.



VІ. Сприйняття і засвоєння нового матеріалу.

Учитель. Вплітаємо у віночок першу квітку – деревій. А що вона означає у вінку? Слайд 1.5

Учень. Деревій – перша квітка українського віночка. Славен він тим, що має цупке стебло, проростає та цвіте всюди. Мабуть, тому і вважають його символом нескореності українського духу. Як символ нескореності, деревій посідає центральне місце у віночку.

  1. Евристична бесіда.

Визначити, чим відрізняються ознаки предмета, що виражені словами, поданими у лівій і правій колонці таблиці. Слайд 1.6

ОЛІВЕЦЬ

Довгий

Кольоровий

Гранчастий

М’який


Тупий

Затуплений

Зламаний

Підструганий

Пофарбований

Списаний





  • На які питання відповідають слова у лівій колонці?

  • Що виражають ці слова?

  • Ознака, яку виражають прикметники – постійна чи непостійна?

  • На яке питання відповідають, до якої частини мови належать?

  • Чому до прикметника?

  • На які питання відповідають слова у правій колонці?

  • Що вони виражають?

  • Чим відрізняється ознака, виражена в словах затуплений, зламаний,підструганий, пофарбований, списаний від ознаки, вираженої у словах довгий, кольоровий, гранчастий, мякий, тупий. (У прикметників ознака постійна, а у словах замислений, в’ялий, пожовкла – ознака тимчасова, створювана дією).

  • Провідміняйте слово зламаний як прикметник за родами, за числами і за відмінками (усно).

  • Спробуйте визначити час і вид слова підструганий.

Висновок: слова затуплений, зламаний,підструганий, пофарбований, списаний не є прикметниками і не є дієсловами, але мають граматичні ознаки цих частин мови. Отже, це дієприкметник.

  • Що ж означають ці слова?

  1. Робота з підручником. (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.Рідна мова: Підручник для 7кл. – К.: Грамота, 2007)

  • Ознайомлення учнів із поняттям «дієприкметник» (самостійно).

Метод «МожуСлайд 1.7, 1.8

У реченні вставте замість крапок пропущені слова. Дайте визначення дієприкметника.

Дієприкметник – це … форма …. , що виражає ознаку предмета за … чи … .

Наприклад: темніючий (той, що темніє), потемнілий (той, що потемнів).

Учитель. А заразом вплетемо у наш віночок другу квітку. Слайд 1.9

Учень. Барвінок – дуже шанована в українців квітка, її блакитний погляд супроводжує нас від самого народження: колись барвінок кидали в першу купіль хлопчика-немовляти, щоб ріс малюк гарним, сильним та сміливим. Тож пучечки барвінку вішали над дверима та вікнами, щоб уберегти оселю від злих сил. А вічнозелене барвінкове листя нагадувало нашим пращурам про безсмертя людської душі. Ось чому барвінок – символ життя.


  • Ми – дослідники! Робота в групах.

Поміркуйте і висловіть свою думку щодо утворення слова ДІЄПРИКМЕТНИК. (Це слово утворене від двох слів: дія і прикметник, а значить це така форма, яка поєднала у собі ознаки двох частин мови: дієслова та прикметника).

А тепер пропоную вам зробити дослідження-пошук. Скориставшись теоретичним матеріалом підручника (сторінка 70), визначте граматичні ознаки дієприкметника, за якими він подібний до прикметника (І група), до дієслова – (ІІ група).
Робота з таблицею. Слайд 1.10

ЯК ДІЄСЛОВО

ЯК ПРИКМЕТНИК

Має категорію часу: теперішній, минулий.

Указує на ознаку предмета.

Має категорію виду: доконаного, недоконаного.

Відповідає на питання: який? яка? яке? які?

Може мати залежні слова.

Змінюється за родами, числами, відмінками.

  • Вернісаж знань. Групи презентують свою роботу.

Висновок: Дієприкметник не є окремою частиною мови, це лише форма дієслова. Дієприкметник має властивості дієслова й прикметника: як дієслово він указує на дію, а як прикметник виражає ознаку предмета.

Учитель. Третя квітка в українському вінку - безсмертник. Слайд 1.11

Учень. Безсмертник у віночку дарує здоров'я, загоює найтяжчі рани. І назва у нього символічна: без смерті прожити.

VІІ. Виконання вправ на закріплення.

  1. Гра «Хто заблукав». Слайд 1.12

Підкреслити зайве слово. Вказати, хто і де заблукав.

А) обсаджений, притихлий, тихий;

Б) побілений, червоний, грізний;

В) сидячий, пробитий, зробити.



  1. Вправа «Як Попелюшка». Слайд 1.13

Виписати групами спільнокореневі слова. Підкреслити дієприкметники.

Соляний, висвітлюваний, солоний, заляканий, вирощуваний, світлий, рослий, лякливий, солонуватий, підсолений, висвітлений, вирощений, посвітлілий, порослий.



  1. Розподільне письмо.

Прослухати словосполучення. Розподілити їх у дві колонки: у першу – прикметники з іменниками, у другу – дієприкметники з іменниками. Довести правильність виконання.

Свіже повітря, посвіжіле повітря; солона капуста, посолена капуста; біла кімната, побілена кімната; жовтий колос, пожовклий колос; полохливий птах, сполоханий птах; стихаючий вітер, тихий вітер, цікава повість, прочитана повість; запашні конвалії, прив’ялі айстри; українська пісня, прослухана пісня.



Учитель. Вплітаємо у вінок цвіт вишні та яблуні. Слайд 1.14

Учень. Цвіт вишні та яблуні - це символ материнської любові. Пелюстки цих квіток збирали навесні, а потім додавали до купелі немовляти, а чай з них знімає застуду. Тому й у віночку дівочому цвіту вишні та яблуні відведено почесне місце.

Ауторелаксація «Веселка».

Ви, як я бачу, втомилися. Сядьте зручно, заплющіть очі, уявіть веселку. Вам легко, спокійно, приємно. Ви почуваєтесь затишно. А тепер встаньте, прогніться і над головою зробіть дугу веселки. Сідайте, будь ласка.



  1. Гра «Упізнай мене». Слайд 1.15

Записати речення. виписати дієприкметники. Визначити вид і час кожного.

Зразок: Яблука доспілі виснуть наді мною.

Яблука доспілі – яблука, які доспіли.

Доспілі – минулий час, доконаний вид.

Усе навколо затиха під владою чаруючої ночі.

Тополя шепоче у вікна відчинені.

На землю по зоряних сходах задуманий вечір зійшов.



Учитель. У центрі віночка було гроно калини. Слайд 1.16

Учень. Калина — символ України, символ краси та дівочої вроди. Це дерево нашого українського роду. Колись воно пов'язувалося з народженням Всесвіту і назву свою взяло від давньої назви Сонця — Коло. Червоні ягоди калини із ягідками-сердечками — то символ крові та невмирущого роду.

  1. Дослідження-відновлення. Слайд 1.17

Перепишіть, подані в дужках дієприкметники поставте в потрібній формі. Визначте рід, число, відмінок кожного з них.

Медово пахнуть (прив’ялий) трави.

На траві, (посивілий) від туману, блищать крапельки роси.

Учитель. Вплітаємо в наш віночок любисток і волошку. Слайд 1.18

Учень. У народі існує легенда, що любисток і волошка колись були птахами і вчили людей любити одне одного, бути щирими і відвертими. А коли померли ці пташки, то проросли квітами, пахучими рослинками - любистком та волошкою. У них чудові лікувальні властивості: ними миють волосся, освіжають хату, купають маленьких дітей. Тому ці квіти у віночку є символом людської відданості, уміння бути корисними.

А от ромашку вплітають у вінок як символ доброти і ніжності. Слайд 1.19



  1. Дослідження-конструювання. Робота в групах. Слайд 1.20

Сконструюйте речення. Дослідіть, яким членом речення виступає дієприкметник.

І група.


Земля, пожовклим, дихала, засніжена, біло-біло, промерзла, і, листям. (Пожовклим листям біло-біло дихала промерзла і засніжена земля).

ІІ група.

Далина, м’яким, розмита, димком. (Далина мяким димком розлита).

Висновок: У реченнях дієприкметник найчастіше є означенням, а також може виражатися присудком.

Учитель. Ніжна пелюстка маку несе в собі пам'ять роду. Дівчата, в сім'ї яких був загиблий, з любов'ю і сумом покладали на голову віночки із семи маків, присягаючи цим зберегти і продовжити рід.

Вплітали дівчата в український вінок і чорнобривці, щоб гарними на вроду були, чорнобривими. Вірили в те, що ці квіти допомагають позбутися головного болю. Слайд 1.21

Ружа, мальва та півонія символізують в оздобі українських дівчат віру, надію та любов. Слайд 1.22


  1. Вправа «Мінне поле». Слайд 1.23

Прочитати текст. Виписати дієприкметники разом із словами, до яких вони відносяться. Визначити вид, час, рід, число і відмінок дієприкметників.

Велика вереснева тиша стоїть над землею.

Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім пилом, терпкими полинами й дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля якогось похиленого тину яблуко, проллється шипучим соком на траву.

VІІІ. Підведення підсумків уроку.


  1. Гра «Продовж ланцюжок». Слайд 1.24

Щоб перевірити, як ви засвоїли новий матеріал, ви одне за одним відповідаєте на запитання, тобто розкриваєте зміст понять, які я показую на схемі.

  1. Робота в парах. Слайд 1.25

Складіть діалог на тему “Український вінок”, вживаючи дієприкметники.

ІХ. Рефлексія. Самооцінювання.

«Час зелених конвертів». Слайд 1.26

Що означає в природі зелений колір? (Злагода, спокій, вхід вільний).

На ваших столах лежать зелені конверти. Відкрийте їх. Ви бачите там різнокольорові пелюстки.

Оберіть ту пелюстку, яка підходить саме вам, і складіть з цих пелюсток квітку. Підніміть свою квітку вгору. Що ж, вони прекрасні.

Який колір переважає? Я сподіваюся, що наступний урок допоможе нам виростити на нашій клумбі тільки червоні квітки. А для цього необхідно гарно попрацювати вдома.

Х. Домашнє завдання. Слайд 1.27

1. Скласти речення з дієприкметниками: прочитаний, дозрілий, освітлений, сяючий.

2. Виписати з творів художньої літератури 6 речень із дієприкметниками. Зробити їх синтаксичний розбір.


УРОК 2

ТЕМА: АКТИВНІ Й ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ АКТИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ ТЕПЕРІШНЬОГО Й МИНУЛОГО ЧАС

Мета: поглибити знання учнів про дієприкметники, пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, формувати вміння розрізняти активні й пасивні дієприкметники, утворювати активні дієприкметники теперішнього і минулого часу, розвивати творчі вміння використовувати активні й пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях; виховувати позитивне ставлення до української мови та народної культури, викликати інтерес до їх вивчення, стимулювати бажання досліджувати мовні явища

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань

Обладнання: презентація до уроку; Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.Рідна мова: Підручник для 7кл. – К.: Грамота, 2007; схема

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Поетичне вітання.

Нумо, діти, підведіться!

Всі приємно посміхніться.

Продзвенів уже дзвінок,

Починаємо урок!

А розпочнемо наш урок із вправи «Комплімент». (Вчитель підходить до першого учня і говорить йому комплімент. Учень повертається до сусіда і продовжує комплімент).

Сьогодні ми знову вирушимо в пізнавальну мандрівку у дивовижну країну Дієприметниковію. Українці, вирушаючи в далеку дорогу, на згадку про дім беруть із собою обереги-символи, талісмани, які допомагають у тяжку хвилину.

Серед цих оберегів – калина, тополя, хліб, лелека, барвінок, сорочка, пісня, рушник … Тож нехай ці обереги допоможуть нам у нашій подорожі. (Слайд 2.1)



ІІ. Актуалізація опорних знань.

Сьогоднішня мандрівка буде присвячена останньому осінньому місяцю – листопаду. А чи знаєте ви, що походить назва листопад із давньої слов’янської мови. Листопад на Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Ще за Київської Русі останній місяць осені називався «груднем», а сучасний грудень – «студнем». У давні часи в різних місцевостях України побутували різні назви: «напівзимник», «ворота зими», «листопадень», «падолист», «грудкотрус» тощо. (Слайд 2.2)

Перевіримо, чи готові ви до нової подорожі. Пригадайте все, що ви знаєте про дієприкметник.


  1. Кубування.

Учні по черзі кидають кубик, усно відповідають на те питання, яке їм випало на грані.

1 – Що називається дієприкметником?

2 – Які граматичні ознаки у дієприкметника від дієслова?

3 – Що спільного у дієприкметника і прикметника?

4 – Синтаксична роль дієприкметника.

5 – Наведіть приклади дієприкметників.

6 – Визначте граматичні ознаки дієприкметника усміхнений.


  1. Орфографічна хвилинка.

Словниковий диктант «Процідіть крізь сито». Запишіть слова у дві колонки: в першу – з м’яким знаком, у другу – з апострофом.

Мудрець, сильний, чотирьох, різьбяр, яблуньці, м’язи, ад’ютант, бренькіт, тім’я, учительці, міжгір’я, людськість, пів’яблука, торф’яний.



  1. Технологія «Займи позицію».

Розподілити слова на три групи: дієслово, прикметник, дієприкметник.

Духмяний, зеленіти, зів’ялий, зелений, згоріти, покручений, згорілий, сивий, чорний, палати, перестиглий, палаючий, німіючий, дзвінкий, промоклий, дрібний, посмутнілий.



ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку та очікуваних результатів.

Тема: Активні та пасивні дієприкметники. Творення активних дієприкметників теперішнього і минулого часу. (Слайд 2.3)

У кожного з вас на парті лежить зернятко. На ньому ви повинні написати, чого ви очікуєте від уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

Народознавча пауза. (Слайд 2.4)

З початком листопада для хліборобів наставала пора відносного відпочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для тварин, спочиває примерзла нива, а отже можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати. Під цю пору вже справляли весілля, юнаки й дівчата сходилися на вечорниці та досвітки, влаштовували всілякі забави. Про листопад український народ говорив: «Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат. В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади. Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть». З листопадом пов’язано багато народних прикмет.

Якщо на Дмитра (8 листопада) день без снігу, то ще не скоро буде зима.

Листопад вересню онук, жовтню син, а зимі рідний брат.

В листопаді на колесах виїзди, а полоз на віз клади.

Хоч скільки б випало снігу в листопаді, але відлиги його зженуть.

Яка погода в листопаді – така і в квітні.


  1. Метод «Мозковий штурм». Розв’язання проблемно-пошукового завдання.

Запишіть речення, вкажіть в них дієприкметники. Який з дієприкметників вказує на ознаку предмета, який сам щось робить або робив, а який – на ознаку предмета, з яким щось роблять або робили.

Підхоплена хвилями шлюпка вилетіла в море.

А дрімаючій смереці лісова пожежа сниться.

На землю по зоряних сходах задуманий вечір зійшов.

Біля хати сіріли скопані грядки, від воріт до порога вела стежка.


  1. Спрямоване читання.

Самостійно прочитайте теоретичний матеріал. Доповніть таблицю. (Додаток 1)

  1. Навчаючись – учу!

Користуючись схемою, розкажіть про активні та пасивні дієприкметники.

Народознавча пауза. (Слайд 2.5)

14 листопада українці відзначали свято Кузьми і Дем’яна. Кузьма і Дем’ян вважалися захисниками людей і тварин од укусів змій. Крім того, їм приписували покровительство ремесел, зокрема ковальства. Тому найпишніше це свято відзначали ковалі – найшановніші фахівці села. З цим святом пов’язані такі народні прикмети:

Якщо розвезе дорогу – не жди морозу до початку грудня.

Випаде сніг – на весняну повінь.

Як вітер на Кузьми-Дем’яна, то буде дорога санна.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.

1. Впізнай мене. (Слайд 2.6)

Прочитайте. Визначте словосполучення, що місять активні дієприкметники, та словосполучення з пасивними дієприкметниками. Поясніть, як ви їх розпізнаєте. Запишіть у дві колонки.

Опале листя, омріяна подорож, завмираючий звук, сяюча усмішка, загублений олівець.



2.Творче конструювання. Робота в групах. (Слайд 2.7)

І група


У подані словосполучення вставте слова, які позначають того, хто виконує дію. Які це будуть дієприкметники?

Виготовлена (майстром) деталь; розлите молоко; посіяне поле; заквітчане волосся; загорнутий у папір; куплений костюм.

ІІ група

Перебудуйте запропоновані речення за зразком. Визначте, які дієприкметники активні, а які – пасивні. Назвіть їх вид і час.

Зразок. Природа, що спочиває. – Спочиваюча природа.

Людина, яка мислить. Голос, який тремтить. Промінь, що грає на сонці. Спів солов’я, що чарує. Ліс, який затих. Скарб, який викопали. Квіти, що зів’яли. Заява, яку підписали.



  1. Чарівна скринька. (Слайд 2.8)

Відгадайте загадки. Знайдіть у них дієприкметники. Визначте, які з них – активні, а які – пасивні.

Повернуте до сонця золоте донце. (Соняшник)

Зимою біле, весною чорне, літом зелене, восени – стрижене. (Поле)

Повна діжка жита п’ятачком накрита. (Мак)

Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок. (Небо і зорі)


  1. Ми – дослідники!

Дослідіть ланцюжок «народження активного дієприкметника теперішнього стану».

Працюють + юч = працюючий

В’януть + уч = в’янучий

Лежать + ач = лежачий

Свистять + яч = свистячий

Висновок: активні дієприкметники теперішнього утворюються від основи дієслова теперішнього часу за допомогою суфіксів –уч-, -юч-, -ач-, -яч-.

До дієслівної основи дієслів І дієвідміни теперішнього часу додаються суфікси –уч-, -юч-.

До дієслівної основи дієслів ІІ дієвідміни теперішнього часу додаються суфікси –ач-, –яч-.

Народознавча пауза. (Слайд 2.9)

27 листопада – свято Пилипа. Це був останній день напередодні посту. В кожній оселі готували чимало смачних страв – борщ, локшину, пиріжки, вареники, смажене м'ясо, переважно птицю. За давнім звичаєм, до батьків обов’язково мали прийти на вечерю дочки із зятями, котрі недавно пошлюбувалися, а також запрошували кумів і одиноких сельчан. Залишки од вечері відносили бідним людям. У цей час люди спостерігали за погодою.

Іній на Пилипа – буде овес, як липа.

Якщо хмарно або сніжно – травень буде негожий.

Яка ніч у Пилипівку, такий день у Петрівку.

Якщо на Пилипівський піст лежить сніг, то він буде лежати до повені.



  1. Я – вчитель.

Самостійно дослідіть ланцюжок «народження активних дієприкметників минулого часу. Зробіть висновок, поясніть іншим.

( Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу.-с.75.)

  1. Робота з таблицею «Творення дієприкметників активного стану».

Творення активних дієприкметників теперішнього часу

Від основи якого дієслова

За допомогою суфіксів

Приклади

Теперішній час, недоконаний вид

-уч-, -юч-

-ач-, -яч-



Різати –

Стояти -



Творення активних дієприкметників минулого часу

Неозначена форма, доконаний вид

-л-

Посиніти -




  1. Архітектори слова. (Слайд 2.10)

Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу.

Червоніти, спати, любити, тремтіти, діяти, лежати, володіти, бажати.



Коментар учителя. Традиційно дієприкметників на -уч- (-юч-), -ач- (-яч-) в українській мові небагато. Це пояснюється тим, що під впливом розмовного мовлення вони замінюються дієсловами: працююча жінка — жінка, яка працює: танцюючі пари — пари, які танцюють.

(Слайд 2.11)



Неправильно Правильно

Відстаючий учень. Той, котрий відстає.

Відпочиваючий чоловік. Той, хто відпочиває.

Подорожуючий юнак. Той, котрий подорожує.

Хвилюючі слова. Слова, що хвилюють.


  1. Спостережливе око. – Допитливий розум. – Влучне слово.

(Слайд 2.12)

Відредагуйте висловлювання. Відредаговані речення запишіть.

Недільної днини алеями парку прогулюються відпочиваючі кияни.

Сидячі на лавках люди спілкуються між собою або читають газети.

Під вечір парк сповнюється поспішаючими додому людьми.



  1. Фізкультхвилинка. Лінгвістичний волейбол.

Від дієслів утворити активні дієприкметники минулого часу (усно).

Почорніти, змарніти, обгоріти, змокнути, згоріти, зів’янути, дозріти.



  1. Робота з підручником. Вправа 130. ( Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу.-с.75.)

  2. Розподільний диктант.

Записати в дві колонки активні дієприкметники теперішнього і минулого часу.

Сяючий, змарнілий, стоячий, палаючий, змерзлий, спітнілий, завмираючий, застиглий, даленіючий, скислий, перемагаючий.



  1. Творча лабораторія. (Слайд 2.13)

Розгляньте картину. Складіть і запишіть зв’язне висловлювання на тему «Пропливає осінь на хмаринці сірій …», уживаючи активні та пасивні дієприкметники.

VІ. Підведення підсумків уроку.

Перевіримо, чи справдились очікувані вами результати уроку?



(Учні говорять, чого навчилися на уроці, і вішають зернятка на колосок).

Ну от і все. Ще одна подорож в країну Дієприкметниковію закінчилася. Всі завдання виконано, ви добре попрацювали. Я задоволена вашими знаннями. Давньогрецький драматург Есхіл сказав: «Мудрий не той, хто надто багато знає, а той, чиї знання корисні». Ви ж довели, що свої знання вмієте застосовувати на практиці. (Слайд 2.14)



VІІ. Домашнє завдання. (Слайд 2.15)

  1. Виконати вправу 130. (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу).

Додаток 1








Вид


УРОК 3

  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка