Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль



Сторінка2/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4   5
ТЕМА: АКТИВНІ Й ПАСИВНІ ДІЄПРИКМЕТНИКИ. ТВОРЕННЯ ПАСИВНИХ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

Мета: поглибити знання учнів про дієприкметники, пояснити відмінність між активними й пасивними дієприкметниками, формувати вміння розрізняти активні й пасивні дієприкметники, утворювати пасивні дієприкметники, розвивати творчі вміння використовувати активні й пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях; виховувати почуття поваги до духовної спадщини наших предків

Тип уроку: урок-дослідження

Обладнання: презентація до уроку; Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.Рідна мова: Підручник для 7кл. – К.: Грамота, 2007



Хід уроку

І.Організаційний момент.

1. Привітання.

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно піднімати

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм.

2. Прийом «Незвичайний початок».

Сядьте зручно. Усміхніться. Заплющіть очі й тихо промовте: «Я вчуся. Я хочу вчитися. Я працюю. Я готовий до праці». Налаштуємося на роботу. Покладіть долоню на серце. Відчуваєте, як воно б’ється – теж працює. Таке маленьке, а так багато працює. От і ми попрацюємо на уроці. Ви все вмієте, ви все знаєте, ви розумні, творчі. Розплющіть очі.



ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Перевірка домашнього завдання.

  2. Зорово-слуховий диктант. (Слайд 3.1)

Молотьба, мавпячий, пам’ять, черв’як, зцідити, духмяний, від’їжджати, цвях, дит’ясла, директор, жовтогарячий, вогко, гірко-солоний.

  1. Рольова гра «Прес-конференція».

Один учень виконує роль Дієприкметника, інші учні класу – кореспонденти періодичних видань. Кореспонденти задають питання з вивченої теми Дієприкметнику.

  1. Вправа «Сплю і чую».

Лежачи на парті із закритими очима, ви піднімаєте руку, якщо почуєте словосполучення із активним дієприкметником.

Граючий тренер, проспівана пісня, зів’яле листя, міцніючий організм, скошений лан, дозрілий овоч, лежачий камінь, записаний вислів.



ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Цілевизначення.

Тема ця хоч і не проста, та для вас цікава.

Будуть в ній нові слова, буде і забава.

І в скарбничку мовну цю, поки вивчим тему,

Мовних скарбів пребагато ми з вами зберемо.

Будуть в ній знання й уміння, правила й завдання,

Думки вашої творіння і оповідання,

І пісні, й загадки ваші, й власна ваша казка.

Тему нашого уроку запишіть, будь ласка.

Тема уроку:

Активні й пасивні дієприкметники. Творення пасивних дієприкметників. (Слайд 3.2)

Мета уроку:

Поглибити знання про дієприкметники активного та пасивного стану, формувати вміння розрізняти активні та пасивні дієприкметники;

формувати вміння утворювати пасивні дієприкметники;

розвивати творчі вміння використовувати активні та пасивні дієприкметники у власних висловлюваннях. (Слайд 3.3)

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями нових знань.

Народознавча хвилинка. (Слайд 3.4)

Діти, ви ніколи не задумувались над тим, чому у веселці сім кольорів, у тижні сім днів, чому спадковість повторюється до сьомого покоління, чому є сім чудес світу? Число сім – загадкове. Кажуть, що це ідеальне число, це число Бога, який, попрацювавши шість днів, відпочивав у сьомий день після справ.

Сьогодні ми теж будемо працювати і дізнаємося багато цікавого. Отож починаймо!

Понеділок – «той, що по неділі (після неділі)» - день, яким піклується «батько» тижнів – Місяць. А через те, що Місяць непостійний – увесь час змінює свій вигляд – цього дня не варто розпочинати жодної справи. Кажуть, що в понеділок і роботи не починай, і в дорогу не вирушай …

Його колір – зелений, як колір усякого початку, колір незрілості. Як зазеленіє, так і зростатиме … Тому, як розпочнеш у понеділок, так матимеш на увесь тиждень.

Понеділок – день чоловічий. Його образ – стрункий світловолосий та білолиций юнак або молодий чоловік, котрий зустрічає і проводжає, але нічого важливого не робить.

Ті, хто народилися у ніч під понеділок, мають здатність до віщування.


  1. Самостійна робота з підручником. (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу.-с.76).

Ігровий прийом «Шпаргалка».

Завдання для учнів І варіанту: прочитати теоретичний матеріал в підручнику «Творенні пасивних дієприкметників», написати шпаргалку (це може бути схема, малюнок, короткий текст); передати шпаргалку учням ІІ варіанту. Учні, які отримали шпаргалку, повинні розкрити її зміст.

Завдання для учнів ІІ варіанту.

Цифровий диктант.

1 – активні дієприкметники.

2 – пасивні дієприкметники.

Сяючий, скривджений, думаючий, змальований, прогнилий, вихований, охриплий, лежачий, задубілий, киплячий, знайдений.



Ключ: 1, 2, 1, 2, 1, 2, 1, 1, 1, 1, 2.

  1. Дослідження-конструювання. (Слайд 3.5)

Від дієслів утворити дієприкметники пасивного стану минулого часу, визначити вид. Суфікси виділити. До виділених слів дібрати антоніми.

Писати, написати, прочитати, робити, зробити, будувати, збудувати, рити, перерити, розбити, малювати, мити.



Народознавча хвилинка. (Слайд 3.6)

Вівторок – «вторий» - другий день тижня. Його космічний покровитель – планета Марс або Арес, по-давньоукраїнськи – Арей, що означає «бог – захисник воїнів».

Його колір – блакитний, а це колір небесної далечини. Тому у вівторок вигідно вирушати в далеку дорогу, бо небо сприятиме в мандрах.

Образ вівторка – зрілий чоловік, здатний до тривалої роботи або молодий воїн у шоломі, зі щитом і мечем.

Вівторок вважається днем щасливим, легким, сприятливим для початку роботи днем. Недаремно кажуть: «У вівторок початків сорок».


  1. Я – дослідник! Робота в парах. (Слайд 3.7)

Пригадайте відомості про чергування приголосних звуків. Від дієслів утворіть пасивні дієприкметники. Дослідіть, які звуки чергуються при утворенні дієприкметників і перед якими суфіксами відбувається чергування. Зробіть висновок.

Посадити, пекти, запрягти, вразити, зносити, відпустити, виїздити.



V. Виконання вправ на закріплення вивченого.

  1. Пояснювальний диктант.

Записати речення. Підкреслити дієприкметники. Визначити їх граматичні ознаки. Пояснити правопис виділених слів. Навести власні приклади на цю орфограму.

Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками, біля яких пильно дивляться на схід потемнілі соняшники. Дорожнім пилом, терпкими коноплями і дозрілими садами пахне ніч. Зрідка спросоння заскрипить журавель або гупне біля якогось похиленого тину росне яблуко, проллється шипучим соком на траву. Посеред неба гнеться на південь Чумацький Шлях, і між його доспілими зорями тремтить і осипається на край землі срібний пилок …



Народознавча хвилинка. (Слайд 3.8)

Середа – середній день тижня. В давнину його ще називали «третійником», бо цей день – третій. Нею піклується Меркурій, який вважається посланцем богів, захисником мандрівників, торгівлі і мистецтв. За давньоукраїнськими звичаями цей день присвячувався богині Дані або Любаві.

Колір середи – синій, як і колір водних шляхів, якими мандрують, як і колір небес, під якими мандрують і трудяться в поті чола.

Середа – день жіночий, її образ – молода жінка з покритою головою та знаряддям ремесла в руках.



Фізкультхвилинка.

Руки вже за головою,

Тож дивись перед собою.

Виправляємо хребет.

Лікті зводимо вперед.

Мов метелики літаємо,

Крильця зводимо, розправляємо.

Будем вправу завершати,

Легше всім нам працювати.

Народознавча хвилинка. (Слайд 3.9)

Четвер – четвертий день тижня. Ним піклується Юпітер або Зевс, наймогутніші боги римлян та греків. Наші предки віддавали четвер своїм наймогутнішим богам – Перуну і Даждьбогу. Четвер – день найбільшого напруження, трудової діяльності, коли докладається максимум зусиль для завершення робіт. Тому в четвер не варто зачинати довготривалих справ, а зосереджуватись на завершенні вже розпочатих. Цьому сприятиме Бог. Бездіяльність чи надмірні веселощі цього дня – великий гріх: «Хто в четвер скаче, той у п’ятницю плаче».

Колір четверга – червоний, як символ Божественної любові до людей, котрі в поті чола роблять свою кровну справу, до якої кожного з них призначено Божим повелінням.

Четвер – день чоловічий. Його образ – сильний, зрілий чоловік робочого вигляду із знаряддям праці в руках.



  1. Гра «Розумне перо». (Слайд 3.10)

Перепишіть речення, від поданих у дужках дієслів утворіть пасивні дієприкметники. Утворені дієприкметники поставте в потрібній формі, визначте відмінок. Підкресліть літери, що позначають приголосні, які чергуються за їхнього творення. Зробити синтаксичний розбір другого речення.

Мати поклала на коліна (натрудити) руки.

Я іду по землі запашній навпростець до (покосити) нив.

Тут до міста (наїздити) путь.

Чужа сторона тугою (зорати), сльозами (засіяти).

Народознавча хвилинка. (Слайд 3.11)

П’ятниця – п’ятий день тижня. Ним піклується Венера – богиня краси і кохання. Наші предки віддавали цей день святій Параскеві-П’ятниці, котра турбувалася шлюбом, родинним і сімейним благополуччям. Тому п’ятниця повністю жіночий день. Її образ – літня жінка, в якої на обличчі задум або навіть смуток. Цей день – сумний і «пісний», бо саме в п’ятницю був розіп’ятим і помер на хресті Син Божий.

П’ятниця – день постійного посту і поминання своїх покійних родичів. Веселощі у п’ятницю – гріх духовний, який полягає в зневазі до пам’яті тих, хто пішов на вічний спочинок.

Її колір – жовтогарячий, в якому поєднався червоний колір – колір крові, пролитої Ісусом на хресті за спасіння людей, та жовтий колір – колір-символ Божественної сили і Божественної любові до людей.

І ще одне слід пам’ятати: сон, що проти п’ятниці, обов’язково збудеться


  1. Творче конструювання. (Слайд 3.12)

Перепишіть речення, від поданих у дужках дієслів утворіть активні дієприкметники. Утворені дієприкметники поставте в потрібній формі, визначте відмінок.

В моїм саду кружляє лист (опадати).

І сніг припав обличчям (посиніти) до грудочок (замерзнути) землі.

Полісся встає в (чарувати) красі.

Ти піднімайся у світання, як (проростати) зерно.

Народознавча хвилинка. (Слайд 3.13)

Субота – шостий день тижня. Його назва, вважають одні, походить від давньовавилонського слова «шаббат», що означає «спокій», бо до кінця дня завершувалась активна діяльність людей, наставав спокій і люди віддавали себе молитві, дякували Богові за його прихильність і ласку. Інші схиляються до думки, що назву дня визначило давнє словосполучення «со» і «битіє», тобто «разом буття», коли люди сходилися для спільної молитви.

Проходить субота під знаком Сатурна, який піклувався землеробством та родючістю земель. Субота – день жіночий. Її образ – гарно одягнена молода жінка або дівчина.

Її колір – фіолетовий – колір, який поєднує в собі два кольори: червоний, колір крові, та синій, колір небес.

Це останній буденний день. Ні в якому разі не можна було розпочинати важливої роботи, бо довго робитиметься. Добре було б позамітати хату, вимастити піч, зігріти води, щоб вмитися (будеш усім людям гарний), приготувати чисту білизну. Саме в цей день дячки по суботах карали своїх учнів: винних – щоб виправлялися, невинних – щоб і надалі не завинили. І називали це «давати суботки». «Субота – кінчається робота. Субота – не робота: помий, помаж та спати ляж,» - такі приказки склали наші предки про суботу.

Народознавча хвилинка. (Слайд 3.14)

Непомітно спливають дні, наближається кінець тижня, його останній день – неділя. Назва його походить від слів «не діло», тобто ніяких справ, ніякого діла.

Колір неділі – жовтий, золотий – сонячний колір Божественної величі.

Неділя – день жіночий, її образ молода дівчина-красуня з золотавим волоссям.

Неділя – день відпочинку. У неділю нічого не можна робити, особливо створювати щось нове. Бо цього дня і Бог відпочивав після творення світу: оглядав й оцінював плід своєї творчості. І людині неділя дана для того, аби в церкві, на службі божій вона оцінила своє життя за минулий тиждень.

V. Підсумок уроку.

Метод «Мікрофон».

Ось і закінчується наш урок. Потрібно і нам оцінити плід своєї творчості. Уявіть собі, що після уроку в коридорі вас зустрів журналіст і поцікавився: «Що запам’яталося із вивченого сьогодні?»

Здавалося б, ми зовсім відійшли від давньої культури наших предків. Але я вірю: народне світобачення, яке складалось протягом тисячоліть, і досі тримається в душах моїх сучасників, продовжуватиме жити і у ваших душах. Треба тільки торкнутись – і затремтять струни, що зв’язують наше життя з далекими і близькими світами. І кожен день стане відкриттям.

Встаньте, друзі, усміхніться

І на мене подивіться.

Я подякую вам щиро

За прекрасний наш урок.

Спасибі вам, що працювали,

Що результати показали,

Що не соромились творити,

Що рідні ви мені, як діти!

VІ. Домашнє завдання. (Слайд 3.15)

Виконати вправу 133. (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу).

2. Скласти зв’язне висловлювання про дієприкметник як особливу форму дієслова у науковому та художньому стилі.


УРОК 4

ТЕМА: ДІЄПРИКМЕТНИКОВИЙ ЗВОРОТ. ВІДОКРЕМЛЕННЯ КОМАМИ ДІЄПРИКМЕТНИКОВИХ ЗВОРОТІВ (ПІСЛЯ ОЗНАЧУВАНИХ ІМЕННИКІВ)

Мета: навчити семикласників знаходити дієприкметникові звороти в реченнях і текстах; формувати вміння відрізняти одиничні дієприкметники від дієприкметникових зворотів; розвивати творчі вміння використання дієприкметникових зворотів у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до України

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

Обладнання: презентація до уроку; Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.Рідна мова: Підручник для 7кл. – К.: Грамота, 2007


Хід уроку

І. Організаційний момент.

1. Аутотренінг.

Перш ніж розпочнемо сьогоднішній урок, пропоную вам сісти зручно, заплющити очі, розслабитись і про себе повторювати за мною слова.

Я – учень.

Я – особистість творча.

Я думаю, замислююся, пригадую.

Я хочу якомога більше знати.

Мій сьогоднішній день – це крок до мети.

2. Зясування емоційної готовності учнів до уроку.

Я хочу, щоб ви завжди були впевнені у собі і задоволені собою. Щоб ви досягли успіхів. А це, певною мірою, буде залежати від вашого настрою.

Діти, покажіть виразом обличчя свій настрій.

Усміхніться самі до себе, усміхніться до мене, поділіться гарним настроєм з товаришем по парті.

За виразом обличчя бачу, що у вас все гаразд.

Я дуже хотіла б, аби такий настрій був у нас усіх до кінця уроку.

Працювати на уроці будемо під девізом: «Серце і душу в роботу вклади, кожну хвилину в труді бережи!» (Слайд 1.4)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Розповідь учителя. (Слайд 2.4)

Від Карпатських гір до брянських лісів, від заболочених витоків Прип’яті до Таманської затоки Азовського моря, з’єднана в одне ціле могутнім Дніпром, напоєна гірськими потоками, що сплелися в блакитну нитку Дністра, лежить у центрі слов’янського світу Україна.

Вплетена у сонячному вінку з весняних квітів, у смарагдовій накидці із зелених шат вона завжди прекрасна.

Скільки прекрасних чудес є в нас в Україні! «Україно! Доки жити буду, доти відкриватиму тебе», - писав класик української літератури Василь Симоненко. Нам є чим пишатися, що цінувати, вивчати і про що розповідати іншим.

Сьогодні ми познайомимося із тими природними комплексами і пам’ятками історії та культури, що тепер визначають обличчя нашої нації і країни. Я хочу, щоб ви поважали і гордилися нашим минулим, теперішнім і прагнули примножувати всі багатства своєї землі на благо нашої Батьківщини.

Але перед тим, як вирушити в цікаву подорож, наповнимо наші рюкзаки туристичним реманентом, тобто пригадаємо все, що ми знаємо про дієприкметник.



  1. Гра «Тематичний рюкзак». Прийом «Я вже знаю, що …»

(Кожен учень по черзі говорить, що із даної теми він вже знає, намагаючись не повторювати попередні відповіді).

  1. Інтерактивна технологія «Займи позицію». (Слайд 3.4)

На дошці – в різних місцях – аркуші з написами: «активні дієприкметники теперішнього часу», «активні дієприкметники минулого часу», «пасивні дієприкметники». Учні витягують картку, на якій написано дієприкметник, підходять до відповідного аркуша, називають дієприкметник і обгрунтовують свій вибір, застосовуючи метод «ПРЕС»:

  • Я вважаю …

  • Тому що …

  • Отже, …

Позеленілий, осяяний, забутий, крокуючий, побачений, зчорнілий, сидячий, сумуючий, помолоділий, синіючий.

  1. Гра «Мінне поле». Робота в групах. (Слайд 4.4)

І група – виписати з речень дієприкметники активного стану, визначити граматичні ознаки.

ІІ група – виписати з речень дієприкметники пасивного стану, визначити граматичні ознаки.

Пливе здаля пора осінніх гроз, барвішають палаючі узлісся.

Із жалем за втраченим літом обірване листя летить.

Пожовклий натомлений вересень поквапно спливає за обрій.

Чути горлиць тиху пастораль, дятлів зашифровану морзянку.

Тихо. Повітря стоїть нерухоме, як води стоячі.



ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Тема нашого уроку: «Дієприкметниковий зворот. Відокремлення комами дієприкметникових зворотів (після означуваного іменника)». (Слайд 5.4)

Я пропоную провести вправу «Очікування». Запишіть на окремих аркушах, чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку. Залиште, ми до них ще повернемося.

Розповідь учителя. (Слайд 6.4,7.4,8.4,9.4)

Отож, вирушаємо у нашу подорож по Україні. Дозвольте познайомити вас із всесвітньо відомою пам’яткою архітектури ХІ століття – Києво-Печерською Лаврою.

Цей православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах поблизу Києва, в ХІ столітті став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У ХІІ столітті монастир отримав статус «лаври» - головного великого монастиря .

Лавра поділяється на наземну частину ( комплекс релігійних споруд ), та підземну ( печери ). Про довжину печер ходять легенди – кажуть, що підземні ходи проходять під Дніпром, а також з’єднують Лавру з іншими монастирськими печерами Києва та Чернігова.

Свого часу Лавра відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладались на церковно-слов’янську мову і переписувались твори іноземних авторів. У її стінах жили і працювали відомі літописці: Нестор ( автор „Повести временных лет” ), Нікон, Сільвестр та інші.

ІV. Вивчення нового матеріалу.


  1. Ми – дослідники! (Слайд 10.4)

  • Запишіть словосполучення. Визначте головне і залежне слово. Зробіть висновок про роль дієприкметника у словосполученні.

Засіяна нива, засіяна пшеницею.

Поля зігріті, зігріті сонцем.

Посивілі скроні, посивілі роками.

Висновок: дієприкметник у словосполученні може виступати як головним словом, тобто підпорядковувати інші слова, так і залежним словом.

Словосполучення з дієприкметником у ролі головного слова називається дієприкметниковим зворотом.


  • Розберіть словосполучення за будовою. (Слайд 11.4)

Зігріті ласкавим сонцем.

  • Зверніть увагу на те, що у словосполученні, в якому дієприкметник – головне слово, може бути не одне, а два і більше залежних слів. Це можуть бути слова різних частин мови: іменники, займенники, неозначена форма дієслова.

  1. Метод «Обмін думками». Робота з підручником. Вивчення нового матеріалу. (Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т. Рідна мова: Підручник для 7 класу.-с.78).

Робота в парах. Учні читають теоретичний матеріал і по черзі ставлять одне одному запитання.

Розповідь учителя. (Слайд 12.4,13.4,14.4)

Перша школа, перша бібліотека, перша лікарня…

Багато добрих та корисних справ починалося на давній київській землі!.. Досліджуючи їх та свою історію ми черпаємо знання для себе та майбутніх поколінь української нації, щоб хоч доторкнутись до вічних таємниць, які зберігають у собі шедеври архітектури. До таких святинь ми відносимо і Софію Київську.

У літописах закладини собору датуються 1037 роком. Цей храм був закладений Ярославом Мудрим, який згодом створив у ньому першу відому в стародавній Русі бібліотеку.

У давнину храм був громадським, культурним та освітнім центром держави. Тут відбувались усі урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів. На площі біля собору збиралось київське віче ( збори ). У самому соборі велось літописання…

Центральний образ собору – Марія-Оранта, його винесено на найпочесніше місце. Річ у тому, що Марію вважали захисницею Києва, як тоді казали „непорушною стіною”, крізь яку не перелетить жодна стріла, жодний спис.

Собор є головною духовною опорою народу, символом його безсмертя.

V. Виконання вправ на закріплення вивченого.


  1. Прийом «Упізнай мене». (Слайд 15.4)

Із речень виписати словосполучення з головним словом-дієприкметником.

Пропливають зорі України над моїм розчиненим вікном.

Квіти, сріблені росою, дивляться на шлях.

І вечір голубі покоси поклав на стомлений Дніпро.

Безмежний степ, укритий снігом, спав.

Гарячі, пожовклі від болю стелились листки восени.

Криють небо збиті хмари.


  • Що ми з вами виписали? (Дієприкметникові звороти)

  1. Робота біля дошки. (Слайд 16.4)

Перепишіть речення. Визначте в кожному дієприкметниковий зворот та означуване ним слово. Позначте зв’язки між дієприкметником і залежними словами.

Чудово блищало небо, засіяне зорями.

Так шепоче серед ночі вітром збуджена трава.

Мені ще й досі берег сниться, залитий сонячним огнем.

Сниться вночі мені зорями вишите небо.

ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА. (Валеопауза для тренування зору).

1. Міцно закрити очі на 3-5 сек., відкрити і повторити ще 6-8 разів.

2. Швидко блимати очима протягом 1-2 хв.

3. Дивитися далеко вперед 2-3 сек.

4. Голову тримати нерухомо. Очі підняти вверх, опустити вниз,

повернутивправо, вліво. Повторити це 3-4 рази.



  1. Синтаксична розминка. (Слайд 17.4)

Зробіть синтаксичний розбір речення. Визначте, яким членом речення є дієприкметниковий зворот.

Гори, поламані та порепані балками, зеленіли свіжою весняною травою.

І дихає на мене давниною огорнутий легендами туман.

VІ. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь учителя. (Слайд 18.4,19.4)

Дендрологічний парк «Софіївка» в місті Умані Черкаської області заснований у 1796 році. Граф Станіслав Потоцький, один із найбагатших магнатів України, узяв шлюб із прекрасною грекинею Софією. Закоханий граф квапився виконати усі забаганки молодої дружини.

Улітку 1795 року Софія, повертаючись із Гамбурга до Умані, завітала до містечка Неборів, що неподалік Варшави. На неї велике враження справив розкішний парк. На жаль, Софія не знала про дійсний стан фінансових справ чоловіка. Тоді придбати садибу в Криму граф не міг. Але любов до дружини надихнула Потоцького на своєрідний подвиг – він зібрав кошти , і через рік в Умані, серед вигорілих під сонцем степів та балок, серед хаотичного нагромадження скель, почалось будівництво парку у романтичному стилі. У дарунок дружині граф вирішив створити куточок Еллади, щоб нагадував він їй гори і ліси, чисті струмки й прозорі озера покинутої Греції…

Граф доручив будівництво парку Людвігу Метцелю, колишньому польському військовому інженерові, людині талановитій і широко ерудованій.

Урочисте відкриття парку відбулося у травні 1802 року, в день народження Софії. Так ожила і стала дійсністю примхлива мрія дружини вельможного графа…


  1. Мовне спостереження. (Слайд 20.4)

Прочитайте речення, підкресліть дієприкметниковий зворот, виділіть означуване слово. Зробіть висновок, де може стояти дієприкметниковий зворот відносно означуваного слова.

Безмежний степ, укритий снігом, спав.

Усміхнена людина випромінює радість.


  1. «Два кроки до успіху. Мовне дослідження». Робота в групах.

(Слайд 21.4)

І група

Прочитайте речення, підкресліть дієприкметниковий зворот, виділіть означуване слово. Зробіть висновок, коли дієприкметниковий зворот виділяється з обох сторін комами.

Луг, орошений дощем, сяє-миготить дощем.

Небо, обсипане ніби рожами, тихо гасне.

ІІ група

Прочитайте речення, підкресліть дієприкметниковий зворот, виділіть означуване слово. Зробіть висновок, коли дієприкметниковий зворот комами не виділяється.

Сяйвом переповнені плоди мерехтять, палають, не згасають.

Сниться вночі мені зорями вишите плесо.


  1. Колективне складання алгоритму.

Розділові знаки при дієприкметниковому звороті

  1. Чи має дієприкметник залежні слова?


Так Ні


Це дієприкметниковий Це одиничний дієприкметник.

зворот. Комою не виділяється.




  1. Де стоїть дієприкметниковий зворот?


Перед означуваним словом. Після означуваного слова.


Комою не виділяється. Виділяється комою.




В середині речення. На початку або

в кінці речення.

З обох боків. З одного боку.



ЗАПАМЯТАЙ! Дієприкметникові звороти, що відносяться до означуваного слова – особового займенника (я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони) виділяються комами не залежно від позиції в реченні. (Слайд 22.4)

  • Сповнений любові, я іду по вулиці вузькій.

  • Дніпро! Ти тихо в день ясний пливеш, заглиблений в минуле.

VІІ. Виконання вправ на закріплення вивченого.

  1. Завдання-пошук. (Слайд 23.4)

Перепишіть речення, вставляючи пропущені букви і розставляючи розділові знаки. Підкреслити дієприкметникові звороти і означувані ними слова. Визначте морфологічні ознаки дієприкметників (усно).

І пахне ран..ім сонцем і м..дком з..мля ле..ким с..рпанком оповитиа.

На заході ро..падаються остан..і в..шневі згустки залишені сонцем.

Хліб ч..рствий порізаний по скибі все ж соло..кий з доброї душі.


  1. Попереджувальний диктант.

Дієприкметникові звороти підкреслити.

Встають стежки, заплетені в тернини. А вирізана з верболозу гілка, як Україна, з нами розмовля. Прощай усе: поля, діброви, Дніпро широкий, бір сосновий, убраний в ранню росу. Намальовані фарбою квіти живуть найдовше.



  1. «Наведи порядок». Робота в групах. (Слайд 24.4)

Правильно побудуйте речення, знайдіть дієприкметникові звороти, розставте розділові знаки.

І група


Хмарки, небу, по, розкидані, пливли, легенькі, вітром. (Легенькі хмарки, розкидані вітром, пливли по небу).

ІІ група


Вкриті, яблуні, гілля, нахилили, рясно, плодами, землі, до. (Яблуні нахилили до землі рясно вкриті плодами гілля).

VІІІ. Підсумок уроку.

Повернімося до початку нашого уроку, де ми писали «очікування» від уроку. Чи отримали ви те, чого хотіли?



Метод «Незакінчене речення».

  • Сьогодні на уроці я …

ІХ. Домашнє завдання. (Слайд 25.4)

  • Виписати з творів художньої літератури (або скласти) 6 речень про красу рідного краю, щоб у їх складі були дієприкметникові звороти.

УРОК 5

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка