Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль



Сторінка3/5
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.93 Mb.
1   2   3   4   5
ТЕМА: ПОБУДОВА РЕЧЕНЬ З ДІЄПРИКМЕТНИКОВИМ ЗВОРОТОМ

Мета: навчити семикласників правильно вживати дієприкметникові звороти у власному мовленні; сформувати вміння правильно ставити розділові знаки при дієприкметникових зворотах; виховувати в учнів любов до рідної землі

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок

Обладнання: презентація до уроку; Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.Рідна мова: Підручник для 7кл. – К.: Грамота, 2007


Хід уроку

І. Організаційний момент.

Продзвенів уже дзвінок,

Всім пора нам на урок.

Встаньте всі рівненько,

Привітаємось гарненько:

«Добрий день».

Хочу, щоб сьогодні ви були впевнені у собі і задоволені собою. А людина лише тоді може бути впевнена у собі, коли досягає певних успіхів, коли говорить: «Мені це вдалося». Тож бажаю вам сьогодні на уроці розкрити всі свої здібності.

ІІ. Оголошення теми та мети уроку.

Наша подорож просторами України продовжується. Сьогодні ми з вами відвідаємо ті архітектурні та історичні місця, які дійсно гідні називатися дивами українськими.

Але ми не лише мандруємо Україною, а і вивчаємо особливу форму дієслова – дієприкметник.

Тема уроку: Побудова речень із дієприкметниковим зворотом. (Слайд 1.5)

Мета уроку: навчитися правильно вживати дієприкметникові звороти у власному мовленні; формувати вміння правильно ставити розділові знаки при дієприкметникових зворотах. (Слайд 2.5)

ІІІ. Актуалізація опорних знань.


  1. Диференційована самостійна робота.

Дієприкметник хоче перевірити, чи всі ви готові до нових пригод. Він кожному з вас написав листа. Але це не просто листи, а листи-завдання.

І варіант

Записати речення, підкреслити дієприкметникові звороти.

Листя стало схоже на гору хрумкого печива, посипаного цукровою пудрою.

Добру віщують погоду скупані в сонці хмарки.

Заколисаний хуртовинами, вдягнутий у теплу снігову шубу, спить ліс.



ІІ варіант

Записати речення, вставити пропущені розділові знаки, дієприкметникові звороти підкреслити.

Виводить лісова стежинка до верб заснулих край села.

За вікном чути шепіт розхристаних вітром тополь.

Втомлений нічною біганиною дрімав не закриваючи очей полохливий заєць.



  1. Прийом «Так – ні».

Дієприкметник і мені надіслав листа, в якому просить перевірити, що ви вже знаєте про нього.

  1. Дієприкметник – це самостійна частина мови.

  2. Дієприкметники відповідають на питання який? яка? яке? які?

  3. Дієприкметник разом із залежними від нього словами утворює дієприкметниковий зворот.

  4. У реченні дієприкметник є означенням та присудком.

  5. Дієприкметники поділяються на активні та пасивні.

  6. Дієприкметниковий зворот, що стоїть після означуваного слова, комою на письмі не виділяється.

  7. Активні дієприкметники бувають теперішнього і майбутнього часу.

  8. Активні дієприкметники теперішнього часу утворюються за допомогою суфіксів –уч-, -юч-, -ач-, -яч-.

  9. Як і прикметник дієприкметник має такі граматичні ознаки: рід, число, відмінок.

10) Дієприкметник змінюється за родами, числами, відмінками та особами.

11) Дієприкметники називають ознаку за дією або станом.

12) Дієприкметниковий зворот, що стоїть перед означуваним словом, комою на письмі не виділяється.

Робота в парах. Проведемо взаємоперевірку.


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ні

так

так

так

так

ні

ні

так

так

ні

так

так


ІV. Вироблення в учнів умінь і навичок будувати речення з дієприкметниковими зворотами.

Розповідь учителя. (Слайди 3.5,4.5,5.5,6.5)

„…Лечу з Києва до Севастополя… Із літака відкривається незабутній вид на місто, берегова лінія якого порізана численними бухтами. Враження від побаченого неймовірні!.. А ось вона – перлина Севастополя, що розкинула свої кордони між двома бухтами. Руїни античного Херсонеса… Диво, а не руїни!...”

Такою перлиною по праву вважається Національний заповідник „Херсонес Таврійський.” Потрапивши сюди, ти ніби проникаєшся духом античності… Залишки античного міста і заповідна територія прадавнього Херсонеса належать як до національних святинь, так і до видатних пам’яток світової цивілізації.

Це місто-держава мало довге життя – майже дві тисячі років.

Історія Херсонесу Таврійського є частиною історії Древньої Греції, Риму та Візантії. Околиці міста були заселені різноманітними племенами. А в середні віки, коли Херсонес набуває статусу християнської столиці півострова Крим, з’являється безліч монастирів, а також знамениті печерні міста.

У кінці ХІV століття навала кочівників поклала кінець існуванню міста, а його руїни поховала земля. Лише в 1827 році на цьому місці розпочались розкопки, які майже відразу принесли Херсонесу ще одну назву - „Руська троя”.

До наших днів збереглося багато давніх споруд. Серед них театр, римська цитадель, середньовічні християнські храми, житлові квартали, вулиці, колодязі, гончарні майстерні та інше.


  1. Гра «Знайди мене». (Слайд 7.5)

Перепишіть, розставте пропущені розділові знаки. Дієприкметникові звороти підкресліть.

Несподівано на вулицю вилетіли довгі санки запряжені парою коней.

На березі хвилястої Десни стояло місто оповите в сни.

Із хмар встає дощем обмитий день і протирає очі.

Листя сповнене привіту буде з вітром шепотіти.

Сплять сивиною закутані гори.

Ткану зорями теплу хустину ніч на тихе село одягла.


  1. Робота в парах. (Слайд 8.5)

  • Замініть подані словосполучення двома варіантами словосполучень з дієприкметниковими зворотами – невідокремленими і відокремленими. Поясніть розділові знаки.

Зразок. Земля, яку вмив дощ. – Земля, вмита дощем. – Вмита дощем земля.

Нива, яку напоїв дощ.

Хмари, які нависли над обрієм.

Земля, яку розбудив перший грім.

Вітер, який нагріло сонце.

Розповідь учителя. (Слайди 9.5,10.5,11.5,12.5)

Вас вітає історико-архітектурний заповідник „Кам’янець”- місто, що зберегло дух середніх віків… Кам’янець-Подільський – це місто-легенда, місто, яке входить у скарбницю світової архітектури. Велика українська поетеса Леся Українка називала Кам’янець-Подільський „Квіткою на камені”.

Стара частина міста є історико-архітектурним заповідником „Кам’янець”. Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст. Він цікавий тим, що є єдиним на планеті, поставленим не в поперек, а в довжину річки Смотрич.

Історія заснування фортеці починається з ХІІ століття. До її складу входять 11 башт, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською, тому що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм ІІ. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк.

У Чорній башті знаходиться криниця глибиною 40 метрів. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню…

На території міста більше ніж сто п’ятдесят пам’ятників історії та культури, і тому Стара частина міста по праву є історичним заповідником та одним із семи чудес України.



ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА. (Валеопауза для пальців).

1. «Миємо» руки.

2. Сильно тремо долоні до відчуття тепла,

надавлюючи на кожен палець.

3. Фалангами пальців однієї руки тремо по нігтям іншої.


  1. Лінгвістичне конструювання. (Слайд 13.5)

Прочитайте прислів’я, визначте в кожному дієприкметниковий зворот. Поясніть, чому звороти не виділені комами. Перебудуйте речення так, щоб звороти потрібно було виділити комами. Чи змінився завдяки такій перебудові зміст речень? Визначте різницю в інтонації та пунктуації.

Зразок. З’їдений перед роботою хліб вирощує ледарів. – Хліб, з’їдений перед роботою, вирощує ледарів.

Марно втраченого дня не повернеш.

Насильно розкрита троянда втрачає аромат.

Намальовані фарбою квіти живуть найдовше.



Розповідь учителя. (Слайди 14.5,15.5,16.5,17.5)

„Хотіти” – саме від цього дієслова, вважають науковці, походить назва міста Хотин, у якому знаходиться історико-архітектурний заповідник – Хотинська фортеця. Адже це місце було завжди бажане для поселенців. Вони прагнули жити у цьому красивому і багатому краї…

Розташований на важливих транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під своїми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка, Богдана Хмельницького.

Спочатку це була невелика дерев’яна фортеця, а поряд з нею існувало селище.

У вересні 1621 року біля стін фортеці відбувались події Хотинської війни, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Сагайдачного. Перемога під Хотином врятувала Західну Україну від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і знайшла свій відголос в літературі…

Хоча в ХVІІІ – ХІХ столітті фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, під її мурами продовжують кипіти битви.

Сьогодні Хотин – одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини.


  1. Гра «Обєднай». Творче конструювання. (Слайд 18.5)

З кожної пари речень утворіть одне, ускладнене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова. Утворенні речення запишіть, звороти підкресліть. Поясніть уживання розділових знаків.

Троянда усміхається сонцю шовковими пелюстками. Вони розтулені назустріч теплу та світлу.

Біля нашої школи є чудовий гай. Його посадили школярі та їх батьки.

Яблуні посхиляли гілля до землі. Воно обтяжене запашними плодами.



  1. Гра «Музей помилок». (Слайд 19.5)

Учні – музейні працівники. До них потрапили якісь реліквії (речення), але час наклав свій відбиток – нечітко написані слова, відсутні розділові знаки, переплутано місцями слова. Завдання: відтворити речення, пояснити помилки, виправити їх.

У лісі дрімають окутані ялини місячним сяйвом.

Шумів вкритий степ з..леним житом.

Назустріч висипали оповиті сади в..шневим цвітом.

Поблискувало на сонці вмите лист..я дощем.


  1. Гра «Детективи». (Слайд 20.5)

Доповнити речення дієприкметниковими зворотами, підкреслити їх, пояснити пунктограми.

Мою кімнату прикрашають квіти, … .

… день не забудеться.

Дерева, … , стоять задумані.



V. Підведення підсумків.

Рефлексія. Метод «Мікрофон».

  • Що особисто вам дав сьогоднішній урок?

  • Що було цікавого на році?

  • Які види роботи вам найбільше сподобалися?

  • Чи поділитеся ви з батьками своїми враженнями від уроку?

Кожне наступне покоління будь-якої нації отримує у спадок крім матеріальних цінностей і величезну відповідальність перед предками, за те, що одержує у спадок від них. І тому саме від нас залежить те, чи матимуть змогу наші діти та онуки зачаровано вдивлятись у чаруючі сцени фресок та мозаїк Софії Київської, стоячи перед дивовижними храмами та соборами, захоплюватись цією красою і слухати музику гостроверхих башен та куполів, що нестримно тягнуться до неба.

І завжди пам’ятайте:

Для того, щоб стати щасливим, треба творити завжди!

У творчості – спека й злива, у ній – твоїх вчинків сліди …

Без сонця не родить жито, без вітру вода не шумить,

Без творчості нам не жити, без неї нам не любить,

Бо творчість – це серце світу, душа, що творить дива!

Не смій її загубити! Знайди життєдайні слова! (М.Сом)



VІ. Домашнє завдання. (Слайд 21.5)

Скласти твір-мініатюру з використанням дієприкметників і дієприкметникових зворотів на тему: «Моя Батьківщина».



УРОК 6

ТЕМА: ВІДМІНЮВАННЯ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ

Мета: ознайомити учнів з відмінюванням дієприкметників, правописом закінчень, розвивати практичні навички і вміння відмінювання дієприкметників, виховувати любов до рідної мови

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: презентація до уроку; Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.Рідна мова: Підручник для 7кл. – К.: Грамота, 2007


Хід уроку

І. Організаційний момент.

Всі почули ви дзвінок –

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався –

На перерві постарався.

Зараз сядуть лиш дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

Налаштуватись на серйозну роботу допоможе нам аутотренінг.

Подивіться на дошку і прочитайте кожен про себе: (Слайд 1.6)

Я – творча особистість.

Я думаю, отже я живу.

Я вчуся аналізувати, спів ставляти.

Я вмію висловлювати свої думки.

Я хочу знати!



ІІ Актуалізація опорних знань.

  1. Самостійна диференційована робота з картками.

Картка № 1

Від поданих дієслів утворити активні дієприкметники.

Теперішнього часу. Виконують, зростають, дрижать.

Минулого часу. Пожовкнути, почорніти, змокріти.

Картка № 2

Від поданих дієслів утворити пасивні дієприкметники. Два з них самостійно увести у речення.

Створити, загоїти, побудувати, сформулювати, закрити, почати, перетерти.



Картка № 3

Переписати речення. Дієслова, що в дужках, замінити відповідними дієприкметниками.

Ми розмістилися на возі, добре (вимостити) свіжою травою. Віз м’яко покотився ще не (виїздити) дорогою. Повні, рожеві, як діти, (збудити) зі сну, пливли по небі хмарки. І знов у тумані бриніли окремі розмови, як (зачепити) струни. Невеличка Джерина пасіка була (обгородити) низьким тином.



  1. Гра «Злови слово».

Із запропонованих слів записати лише дієприкметники і вказати дієслова, від яких вони утворені.

Жовтий, пожовклий, зелений, посивілий, дрібний, здрібнілий, голодний, звільнений, гострий, зголоднілий, кривий, розсипаний, мудрий, синіючий.



  1. Пояснювальний диктант «Я так думаю».

Записати речення, підкреслити дієприкметниковий зворот, визначити морфологічні ознаки дієприкметника.

Безмежний степ, укритий снігом, спав.

Давно вже море ночі залило натомлене денним трудом село.

Біля хати стоять обнизані ґудзиками насіння височенні мальви.



ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Тему уроку ви дізнаєтесь, виконавши певне завдання.

Тема записана на дошці, але закрита аркушами паперу, на яких записано питання, на які ви повинні дати відповідь. Це буде вашою перепусткою до вивчення нового матеріал.


  • Яка частина мови називається дієприкметником?

  • Чим відрізняється дієприкметник від прикметника?

  • Які граматичні ознаки має дієприкметник як у прикметника?

  • Які граматичні ознаки має дієприкметник як у дієслова?

  • Що таке дієприкметниковий зворот?

Тема уроку: Відмінювання дієприкметників. (Слайд 2.6)

Учитель. Сьогодні на уроці ми не лише будемо вивчати нову тему, а поговоримо ще про …

Українська рідна хата,

Рушників у ній багато.

На столі там хліб лежить,

І цим родина дорожить.

Дорогі, діти! Ви вже здогадалися, що сьогодні ми з вами поговоримо про український рушник. Народне прислів’я каже «Без верби і калини нема України». До цього прислів’я ми додаємо «Без вишивки, верби і калини нема України». Тому що вишитий рушник і вишита сорочка давно стали українськими народними символами-оберегами.



ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Вправа «Я - дослідник!»

  • Яка частина мови називається прикметником?

  • Які прикметники відносяться до твердої групи?

Провідміняти словосполучення, виділити відмінкові закінчення.

Сухе листя, висохле листя.

Цікава книжка, прочитана книжка.

Міцний голос, міцніючий голос.

Смачні яблука, доспілі яблука.


  • Порівняйте відмінкові закінчення прикметників і дієприкметників, зробіть висновок про відмінювання дієприкметників і прикметників.

Висновок: дієприкметники відмінюються як прикметники твердої групи.

  • Коли в дієприкметниках пишеться буква І?

Буква І пишеться в закінченнях однієї із форм місцевого відмінку однини чоловічого і середнього роду, в давальному відмінку жіночого роду та в називному відмінку множини.

В усіх інших формах відмінкових закінчень дієприкметників вживається буква И.



Учитель. Хліб і рушник — одвічні людські символи. Хліб-сіль на вишитому рушникові — то висо­ка ознака гостинності українського народу. Кожному, хто приходить із чистими помислами, підносили цю давню слов'янську святиню. Від сивої давнини і до наших днів у радості і в горі руш­ники — невід'ємна частина побуту українців. Велика наша Україна і в різних куточках вишивають по-різному, але всі рукодільниці вкладають у свої вишивки теплоту своєї материнської любові, відданість своєму народу. Тому й сила рушника - в його візерунках. Рушники можна читати, як читають книги, адже кожен елемент візерунка щось символізує.

Калина – дерево нашого українського народу. Червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущого роду. Калина – символ духовного життя жінки: її дівоцтво, любов та краса, заміжжя, радість і горе. (Слайд 3.6)

  1. Вправа «Як Попелюшка». (Слайд 4.6)

Виписати спочатку словосполучення, де в закінченнях дієприкметників вживається буква І, а потім – И.

Знаюч..й людині, у темніючи..й прірві, знеболююч..й засіб, біліюч..х стін, тремтяч.. руки, повзуч..й гадюці, очищуюч..й пристрій, у стояч..й воді, на висяч..м мосту, чорніюч..ми силуетами.



Учитель. Наступний орнамент – це виноград. (Слайд 5.6)

Він розкриває нам радість і красу створення сім’ї, є символом родючості. Сад-виноград - це життєва нива, на якій чоловік є сіячем, а жінка має обов’язок ростити і плекати дерево їхнього роду.



ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА

Гра «Лінгвістичний волейбол».

Від дієслів утворити активні дієприкметники теперішнього часу.

Зростити, радіти, знати, карати, керувати, існувати.



Учитель. Квітка лілеї приховує в собі таємницю життя. В легендах квітка лілії то символ дівочих чарів чистоти та цноти, у неї закладено зміст народження, розвитку та безперервності життя. Якщо пильно придивитися до контурів узору, то вимальовуються силуети двох пташок — знаку любові та парування. Іноді над квіткою вишиті краплі роси які також означають запліднення. (Слайд 6.6)

  1. Вправа «Розумне перо». (Слайд 7.6)

Записати словосполучення, ставлячи слова, що в дужках, у потрібній формі. Виділити закінчення. Визначити рід, число й відмінок дієприкметників.

(Збережений) хвилиною, на (зачинений) дверях, (зростаючий) свідомості, (почервонілий) листя, у (споруджений) оселі, на (заощаджений) кошти, (зростаючий) добробутом, на (намальований) полотні, на (відцвілий) кущі, (посаджений) дерево, до (скошений) луків.



Учитель. Дуб—священне дерево, що уособлювало Перуна,бога сонячної чоловічої енергії розвитку життя. Він оберігає людину від усіляких негараздів, від злого чародійства. (Слайд 8.6)

  1. Завдання-пошук «Розкрий дужки». (Слайд 9.6)

Переписати речення, подані в дужках дієприкметники ставлячи в потрібній формі. Визначити відмінки цих дієприкметників.

Дві яблуні руками кострубатими (померлий) листя ловлять у саду.

Поривні вітри нагинають гілля тополине, шумить воно журно листям (умираючий).

В (закучерявлений) мідь дубів вкрапляється золото передвечір’я.

Ліси полум’яніли (одспіваний, стухаючий) вогнем.


  • Пояснити орфограми в словах.

  • Виконати синтаксичний розбір другого речення.

Учитель. Мак – означає красу та молодість жінки. З давніх-давен на Україні святили мак і обсівали людей та худобу, бо вірили, що мак має чарівну силу, яка захищає від усякого зла. Ніжна квітка несе в собі пам'ять народу. Дівчата, в сім’ях яких були загиблі, вишивали узори маку на рушниках, присягаючи зберегти й продовжити свій рід. (Слайд 10.6)

  1. Гра «Битва екстрасенсів». (Слайд 11.6)

Визначити відмінок, рід, число дієприкметника за їх закінченнями. Дібрати до схем приклади.

_______ ім., ________ ою, ________ і, ________ ими, _________ ій,


__________ им, __________ их, _________ ого.

Учитель. Троянда (ружа) – улюблена квітка українців, є символом краси і чистоти. Її дбайливо вирощували під вікнами домівок та вишивали на рушниках, адже ця квітка нагадує сонце. (Слайд 12.6)

Хміль – це весільна символіка. Хміль дуже близький до символіки винограду. Бо несе в собі значення розвитку, молодого буяння та любові. Народна пісня підказує, що витися — для хлопців означає бути готовим до одруження. (Слайд 13.6)

V. Підсумок уроку.

1. Які граматичні ознаки має дієприкметник?

2. Як визначити відмінкове закінчення дієприкметника? Навести приклади.

3. Подібно до якої частини мови відмінюється дієприкметник? Відповідь аргументувати.



Учитель. З покоління в поколін­ня передавали українці своє мисте­цтво вишивання. І зараз вишивання в Україні дуже популярне. Виши­вають усі: дорослі і діти, чоловіки та жінки. Якби зібрати все багат­ство української вишивки, то карта України від села до села, від міста до міста простяглася б вишитими дорогами.

Шануйте, друзі, рушники,

Квітчайте ними свою хату,

То обереги від біди.

Шануйте те, що дала мати.

Це все твоя земля, твоя Вкраїна.

Це рук твоєї матері тепло.

Хай святиться рушник, яким дочку й сина

Благословляє мати на добро.

VІ. Домашнє завдання. (Слайд 14.6)

Виписати із художньої літератури 5 речень із дієприкметниками, визначити рід, число, відмінок.



УРОК 7

ТЕМА: НЕ З ДІЄПРИКМЕТНИКАМИ

Мета: сформувати в учнів навички написання не з дієприкметниками разом і окремо; розвивати творчі вміння зіставляти, порівнювати, моделювати мовні явища; сприяти збагаченню словникового запасу школярів; виховати любов до рідного краю, до рідної мови.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: презентація до уроку; Єрмоленко С.Я., Сичова В.Т.Рідна мова: Підручник для 7кл. – К.: Грамота, 2007


Хід уроку

І. Організаційний момент.

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руку вчасно піднімати,

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм.

А зараз з допомогою загадки спробуємо визначити, про що ми будемо вести мову на уроці.

На базарі їх не купиш,

На дорозі не знайдеш,

І не зважиш на терезах,

І ціни не підбереш? (Знання)

Так, це знання, які ви здобуваєте в школі. Отже, і девізом нашого уроку візьмемо вислів: «Знання – це найлегша ноша». (Слайд 1.7)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Сьогодні на уроці ми не лише вивчатимемо нову тему, а й ознайомимося ще з однією пам’яткою культури нашого краю, здійснимо заочну подорож до райського куточка – заповідного місця, яке відоме кожному українцеві і де, хоча б раз у житті, побував кожен, яке називають «уманським дивом» - «Софіївкою».

Уявіть, що наш клас – це комфортабельний автобус. Але зайняти місце в автобусі має право тільки той, хто впорається із завданнями.


  1. Орфографічна хвилинка. Робота з «дірявими словами». (Слайд 2.7)

Переписати слова, вставляючи на місці крапок пропущені букви.

Тремт..чий, скрипл..чий, розкле..ний, напо..ний, залуч..ний, скруч..ний, скош..ний, насич..ний, зневаж..ний, в’їждж..ний.



  1. Прийом «Крок за кроком».

Завдання: виходячи до дошки, один учень називає терміни, які стосуються теми «Дієприкметник», а другий учень пояснює цей термін.

  1. Вправа «Знаєш – зробиш!»

Записати словосполучення. Позначити головне слово у словосполученні. Визначити стан, рід, число, відмінок дієприкметника.

Підписаний лист, у поріділому лісі, палаючим вогнем, розлита вода, шитий костюм, нев’янучою славою, передплачений журнал, на відчинених дверях, здійснене бажання, зростаючі потреби, підкованого коня, воркуючим голубом, через засклені двері, у позеленілій воді.



Учитель.

Уманський Національний дендрологічний парк «Софіївка» - один із кращих світових зразків садово-паркової архітектури. (Слайд 3.7)

Парк створений в 1796 – 1802 роках за задумом і коштом графа Станіслава Потоцького на честь дружини-красуні грекині Софії. (Слайд 4.7, 5.7)

Мальовнича природа долини річки Кам’янки, кохання Станіслава і Софії, талант керівника будівництва інженера Людовіка Метцеля та важка праця майстрів Уманщини і дали світу цей чудовий парк.



ІІІ. Оголошення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

  1. Словниковий диктант. Пригадати правила вживання НЕ з іменниками, прикметниками, дієсловами.

Невеселий, недобачати, неуважність, нездужати, не знати, неділя, несмачний; не зло, а добро; не високий, а низький; не вміти.

  1. Є проблема!

Чи можемо сказати, що НЕ з дієприкметниками пишеться за такими ж правилами?

  1. Робота біля дошки (працює двоє учнів). Записати під диктовку.

Незакінчене діло, не закінчене вчасно діло, справа не закінчена; не закінчена, а відкладена справа.

  • Чому дієприкметники учні записали по-різному?А хто ж написав вірно?

Дати відповідь на це питання вам важко, бо не вистачає певних знань. А отримати нові знання допоможе вам сьогоднішній урок.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка