До 200-ліття Т. Г. Шевченка



Сторінка14/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.56 Mb.
1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   23

Світова велич Т.Г.Шевченка.

Огляд поетичної спадщини, малярського доробку.

Вшанування поета



Ювхимович Альона Володимирівна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №6
Українська мова та література

9 клас
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань.

Хронологічна хвилинка(що відбулося в житті Шевченка).



  1. 1842…(Разом з Гребінкою їде на Україну).

  2. 1838…(Отримує волю).

  3. 1847…(Арешт).

  4. 1825…(Помер батько Тараса).

  5. 1840…(Виходить збірка творів «Кобзар».

  6. 1844…(Вийшла друком поема «Гамалія»).

  7. 1838…(Написана балада «Катерина»).

  8. 1814…(Народився Шевченко).

  9. 1836…(Знайомиться з Сошенком).

  10. 1839…(Написана поезія «Тополя»).

III. Оголошення теми, мети, завдань уроку.

Сьогоднішній урок ми присвячуємо генію українського народу, великому патріоту України, її славетному сину – Т.Г. Шевченку

Пошана і вдячність наповнює серця усього людства, бо Тарас Григорович – не тільки співець України, він поет на всі часи, на всі віки для всіх людей на землі. Ми гордимося тим, що він – наш земляк, а ми прагнемо бути достойними його нащадками.

Кожен з нас повинен досконало знати життєвий та творчий шлях поета, тому сьогоднішній урок ми присвячуємо генію українського народу, великому патріоту України, її славетному сину – Т.Г. Шевченку. Ми ще раз пройдемо його життєвою дорогою, пригадаємо найцікавіші фрагменти його життя.



VI. Повторення та закріплення знань, умінь, навичок.

1. Стежками Тараса.

Закінчити подані речення:

  1. Тарас Шевченко народився у ... (Моринцях).

  2. Дитинство провів у … (Кирилівці).

  3. Батьки Шевченка були ... (кріпаками).

  4. Подругу дитинства Тараса звали … (Оксана).

  5. Сестру Тараса звали ... (Катерина).

  6. У поміщика Енгельгарда Тарас служив … (козачком)

  7. Т. Шевченка викуплено з кріпацтва та звільнено за гроші ... (розіграного у лотерею за 2500 карбованців портрета Жуковського).

  8. Книга Тараса Шевченка, в якій було зібрано поетичні твори, називалася ... («Кобзар»).

  9. 10 років поет перебував на ... (засланні).

  10. Помер Т.Шевченко 10 березня 1861 року, його було поховано ... (на Смоленському кладовищі в Петербурзі).

  11. Перезахоронено на …(Чернечій горі біля Канева).

  12. Чернеча гора зараз називається … (Тарасовою).

  13. Місця на Україні , пов’язані з ім’ям Шевченка? (Кирилівка, Моринці, Київ, Яготин, Переяслав (Переяслав – Хмельницький), Канів, Борзна, Полтава, Чернігів та ін.).

  14. Назвіть рік видання першого Шевченкового «Кобзаря». (1840р.).

  15. Які поеми Шевченка написані російською мовою? («Слепая ««Тризна»).

  16. 16..Портрети яких українських письменників намалював Шевченко?
    (М. Вовчок 1859р., Є Гребінка1837р.).

  17. Український письменник,що один з перших підтримав як поета і допоміг йому в самоосвіті. (Є.Гребінка).

  18. Кількість віршів, написаних Шевченком під час перебування в казематі Петропавлівської фортеці.(15).

  19. Девіз Шевченка – засланця. («Караюсь, мучусь, але не каюсь»).

  20. Скільки відомо фотографій Т.Шевченка? (11).

  21. Скільки портретів намалював Т.Шевченко (150).

  22. Скількома мовами перекладений «Заповіт» (Стома).

  23. Коли було перезаховано тіло Шевченка? (22.05.1861року).

  24. Які мови знав Шевченко? (Українську, російську, польську, французьку, латину).

2. Дитинство письменника.
Говорять учні:


Року 1814, з 26 на 27 лютого старого стилю, темної ночі, перед світом, в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті Григорія Шевченка, кріпака пана Енгельгардта, блиснув у вікні єдиний на все село вогник, народилась нова панові кріпацька душа, а Україні - її великий співець - Тарас Шевченко...

Минає рік. Батько й мати на панщині. Катерина, сама ще недоросла, "зв'язана з малим Тарасом, як ланцюгами" сповивала, колихала, пісень співала, запихала дитячий плач куклою і по кутку носилася з ним, як із цяцькою. Проте сама нянька - іще дитина, хочеться з подругами в баштана на шляху погуляти, побігати у ворона, в квача. Посадить малого на вигоні, в ромашках, у ту ямку, що вирили хлопці, граючи в дуки, накаже, посварившись пучкою: "Сиди ж мені і не вилазь, поки не прийду". Вітром майнула до гурту, де аж куріла гульня,- про хлопця забула зразу. І сидить воно саме-самісіньке, як одірваний од гілля листочок...

Учень:


Згадала про малого тільки тоді, як з поля показалась череда. Одкрила широко очі, ляснула в долоні: "А де ж моя дитина?" Насилу пригадала. Вітром полетіла в ромашки до дуки: сидить. Уже й сліз йому нема - мовчить. Тільки очиці набрякли від сліз і все личко вивожене в сльози. Тільки побачило над бур'янами голову Котрі -де ті й сльози взялись,- як ручаї. Зраділо! З плачем, з докором, із жалем викидає рученята до неї. Мов крилами перелетіло з осоружного дуки Катрі на руки.

Учень:


Моє маленьке! Скучив? - Катря жагуче, з пристрастю тулить його до себе, картаючи себе докорами і зарікаючись, що вона більше ніколи-ніколи не буде кидати саму дитину на у лиці..

А ми з Тарасиком підемо виглядати маму з поля. Пішла з дитиною за село, сіла коло хамазеї на рундук, виглядають. Видно ставок, як кусок полотна прослатий. Над ставком - верби аж до води попускали віти, а за вербами ховається сонце, велике, червоне, сміється із-за гілля. Катря гомонить до малого безперестанку:


- Ось сонечко зайде, пан пустить маму додому кулешику варити, Тарасика годувати. Ну, співай за мною, Тарасику,- починає сама наспівувати:
А вже сонечко за вербами,

Пусти нас, пане, хоч із ребрами.


А сонечко теж каже йому про маму, жартує з малим, захиляючись за верби. Грається з ним чисто так, як, буває, мама - одкриє очі: ку-ку! Знову закриє- нема... Таке ж радісне, тепле, червоне. .

Учень:


Минає рік, і два, і п'ять років... Росте Тарас Шевченко. Тільки зіп'явся на ноги, почалося те дитяче бурлакування. Батьки - на панщині, брат десь пастушить, сестра на городі, а ти, Тарасе, куди хочеш - скрізь тобі шляхи одкриті: на леваду, до ставу, за село до млина, у той сад густий та темний, за сад на могилу... А бур'яни несходимі! Залізе - до вечора не вибереться... І мандрує мала людина по світу зранку до вечора, дива всякі на ньому споглядає, розуму набирається. Вийде із бур'янів на поле, як Кармалюк із лісу, дивиться, як сонце заходить, як легенька хмарка з золотими крайками закриває його своїми полами. І здається малому, що там - край світу. Там сонце спати лягає, Як мати вечорами у свято: скидає з ціні дороге намисто, у скриню ховає червону хустку, плахту і.. А надворі й темніє...

- Світ не родив такого волоцюги! - скаржиться мати.- Ото небо йому як рідна хата, а сонце як мати. Коли б не їсти, то до хати так і не заглянув би цілий день. А вскочить у хату - за кусок хліба і знову надвір. Входиш за плечі, щоб придержати, так де там: випорсне з рук та на сонце, як линок у воду.

Учень:

Невесела у Шевченка зимою та восени хата - стоїть край села, як примара, найгірша, мабуть, в усьому селі: кривобока, стара, спини повигинались, солома на покрівлі потемніла, потрухла, мохом узялася, почорнів од диму вивід, од вітру порозлазилась, дірки світять голими латами. А прийде весна, зацвіте садок за хатою, рясна яблуня коло хати, промете Катря під вікнами півники та барвінок, і хата як хата. Саме у цій маленькій хатинці народився Тарас, саме тут пройшли перші роки його тяжкого дитинства. Воно було сумним . Але хлопчик ріс, дивуючи батька своєю незвичайністю. Риси “незвичайності” хлопчика помітив ще його батько. Помираючи, він казав родичам: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба; він не буде абияким чоловіком: з його буде або щось дуже добре, або велике ледащо; для його моє наслідство або нічого не буде значить, або нічого не поможе».



По смерті батьків Тарас деякий час був “школярем-попихачем” у дяка І. Богорського. Вже в шкільні роки у нього проявилися здібності до малювання. Він мріяв “сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром” і вперто шукав у сусідніх селах учител малювання. Та після кількох невдалих спроб повернувся до Кирилівки, де пас громадську череду і майже рік наймитував у священика Григорія Кошиця. Уже в дитинстві він відчув на собі, що таке кріпацтво, сваволя поміщиків, знущання сильного над слабким, голод, сирітство й виснажлива праця.

3. Літературна спадщина Шевченка.Тарас Шевченко був не лише творцем геніального «Кобзаря», тобто поетом, а й драматургом, прозаїком, художником, мислителем, фольклористом, який залишив велику спадщину своєму народові.

Літературна спадщина Шевченка — «Кобзар», п’єса «Назар Стодоля».

Балади: «Катерина», «Гайдамаки», «Гамалія», «Мар’яна-черниця», «Іван Підкова», «До Основ’яненка», «Тарасова ніч», «Тополя».

Поеми: «Сова», «Сліпий», «Наймичка», «Відьма», «Сон».

Поезії: «Думи мої», «Заповіт».

Українські народні думи: «Невольники на каторзі», «Маруся Богуславка», «Втеча трьох братів з Азова». Цикл поезій «В казематі» та багато інших творів.

У свої твори Шевченко вкладав серце, його душа плакала над кожною дійовою особою. Багато творів він присвятив жінкам, застергаючи їх від біди. Пропонуємо вам переглянути уривок з балади « Катерина». (Інсценізація уривка з балади)

4. Поетична хвилинка.

Слова вчителя:

Шевченко – це українець, рівних якому наша земля немала, і не відомо, чи матиме в майбутньому.

Доля Тараса і доля України - невіддільні. Шевченко жив Україною, за неї страждав, для неї гартував свою волю, для її пробудження і визволення писав своє неопалиме безсмертне пророче слово, утверджуючи віковічне прагнення до волі. І нам, нащадкам своїм, заповідав жити для неї. (Учень читає «Заповіт».)

«Заповіт»

Як умру, то поховайте

Мене на могилі,

Серед степу широкого,

На Вкраїні милій,

Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров'ю

Щоб лани широкополі,

І Дніпро, і кручі

Було видно, було чути,

Як реве ревучий.

Як понесе з України

У синєє море

Кров ворожу... отоді я

І лани і гори —

Все покину і полину

До самого Бога

Молитися... а до того

Я не знаю бога.

Волю окропіте.

І мене в сім'ї великій,

В сім'ї вольній, новій,

Не забудьте пом'янути

Не злим тихим словом
«МЕНІ ОДНАКОВО, ЧИ БУДУ...»

Мені однаково, чи буду

Я жить в Україні, чи ні.

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині —

Однаковісінько мені.

В неволі виріс між чужими

І, неоплаканий своїми,

В неволі, плачучи, умру

І все з собою заберу,

Малого сліду не покину

На нашій славній Україні,

На нашій — не своїй землі.

І не пом’яне батько з сином,

Не скаже синові: — Молись,

Молися, сину, за Вкраїну

Його замучили колись. —

Мені однаково, чи буде

Той син молитися, чи ні...

Та неоднаково мені,

Як Україну злії люде

Присплять, лукаві, і в огні

Її, окраденую, збудять...

Ох, не однаково мені.

Любив Шевченко народну пісню, сааме вона завжди була в житті поета постійним другом, вихователем і порадницею, вона мала дуже великий вплив на поета. Але і творчість Тараса Григоровича мала дуже великий вплив на музику. Дослідники нарахували більше 2000 композицій на слова Т.Г.Шевченка, але ж у "Кобзарі" тільки 227 окремих назв. Таким чином, можливо собі уявити вплив слова Шевченка на композиторську діяльність.

Прослуховування пісні "Зоре моя вечірняя" .



5. Живопис – захоплення чи талант?

Вже в шкільні роки у нього проявилися здібності до малювання. Він мріяв “сделаться когда-нибудь хоть посредственным маляром” і вперто шукав у сусідніх селах учителя малювання.

Першим його вчителем був дяк, який любив випити і не раз бив Тараса з-за поганого настрою. Незважаючи на таке навчання, Тарас Шевченко все-таки зміг вивчити грамоту. Другими його вчителями були сусідні маляри, але вони змогли лише навчити Тараса Шевченка елементарним прийомам малювання. Після них Шевченко став пастухом овець, але недовго їм був, бо коли йому стукнуло 16 (у 1829р.) Його забрали в прислуги пана Енгельгардта (спочатку в ролі кухарчука, потім - козачка). Захоплення живописом не проходило, а навпаки збільшувалася з кожною хвилиною. За цю пристрасть Шевченко не раз отримував «по шиї» від свого хазяїна. Втомившись лупити Тараса і помітивши у нього талант до малювання, Енгельгардт віддав його на навчання до майстра живопису Ширяєва. Саме там Шевченку, вдавалося (коли посміхалась вдача) змальовувати статуї в Літньому саду і відвідувати Ермітаж. Одного разу, змальовуючи чергову статую, Тарас Шевченко познайомився з І.М.Сошенко

Художник Сошенко, відомий тим, що перший помітив мистецький хист молодого кріпака Шевченка, а згодом став його добрим приятелем, любив пізніше розповідати про те, що перешкоджало Тарасові Григоровичу швидко набути слави художника:

- Прийдеш, бувало, до нього: стоїть на пюпітрі розпочата ним картина в такому ж стані, як і тиждень тому, а він скоренько заховує у шухлядку папір із своїми віршами.

"Що це ти, Тарасе, робиш? Усе свої вірші складаєш замість того, щоб кінчати картину. Коли взявся учитись малювати, то й працюй постійно, а не уривками".

"Та що ж робити, коли світла мало у вашому Петербурзі: поки розведеш на палітрі фарби та розпочнеш малювати, вже й темно, пора й пензлі мити!"

Отак, бувало, відбріхується. А якби менше писав свої "Катерини" та "Наймички", добрий би з нього маляр був. (На мультимедійній дошці показую картини Шевченка)







Аскольдова могила

Катерина

Хата батьків у Кирилівці
Учениця:

Тарас Григорович створив 835 картин, на жаль, 278 з них не вдалося знайти, але про рівень Шевченка як неабиякого художника говорить хоча б той факт, що його картини тричі отримували срібну медаль Академії мистецтв Петербурга ("Хлопчик-жебрак", "Циганка-ворожка"). Поет сам казав, що мав великий шанс присвятити своє життя малюванню, заробляючи цим доволі великі кошти, жити безбідно, але вибрав писання віршів, за що не отримував ні гроша, а тільки поневіряння, заслання, переслідування з боку царського уряду. Але недарма Шевченко вибрав саме письменницьку стезю, бо, мабуть, не знайти поета, чиї вірші б прості, звичайні люди сприймали настільки близько до серця.


6.Воля.

Учень:


Знайомство з Сошенком зіграло величезну роль у біографії Тараса Шевченка. Адже саме завдяки Сошенко він познайомився з Венеціановим, Брюлловим, Жуковським. Ці люди і викупили Шевченка у поміщика Енгельгардта. На ті часи це було ціле багатство. І що б отримати його, Брюллов намалював портрет Жуковського. За допомогою графа Вьельгорского був влаштований приватний аукціон, на якому продали цей портрет за 2500 рублів. Саме за цю ціну був звільнений Тарас Григорович Шевченко 22 квітня 1838р.

7. Цікаві відомості з біографії.

Учень:


Коли Шевченко став у Петербурзі модним портретистом і почав заробляти добрі гроші, у нього з'явився потяг до "бонтону" і модного одягу (як віддяка за нужденне дитинство і юність). Він відвідував гарні ресторани, носив вишуканий одяг, а з особливим задоволенням описує в щоденнику придбання гумового плаща-макінтоша, які тільки-но з'явилися у Петербурзі. Плащ коштував 100 карбованців - сума на той час досить велика (у археологічній комісії Тарас Григорович працював за 150 на рік). Навіть під час заслання Шевченко не втратив смаку до життя - один із записів "Журналу" присвячений добрим пензлям, присланим товаришем, і гаванським сигарам, що були подарунком.

Уень:


У 1845 році Шевченко продав свої твори видавцю за 1500 карбованців – фантастична на той час сума (для порівняння – в 1843 він працював у археологічній комісії за 150 крб. на рік, а самого Шевченка викупили з кріпацтва за 2500 і такої суми не було ні в кого з друзів, довелося влаштовувати лотерею. А власне творів було не так багато: "Кобзар" 1840 містив 8 віршів, додалися поема "Гайдамаки" та кілька поезій.

Учениця:


Коли Шевченка заарештували, на ньому був фрак, а він сам був чисто виголений і мав вигляд, ніби збирається на свято. При арешті був присутній київський губернатор Фундуклей, який особисто знав Шевченка.

- Куди це ви, Тарасе Григоровичу, зібралися? - запитав він.

- Я поспішав до Костомарова на весілля боярином, - відповів Шевченко. - а поки в Броварах перепрягли коней, то причепурився.

- Еге! - відказав Фундуклей, - так куди судженого, туди й боярина.

Учень:

Під час слідства у справі Кирило-Мефодіївського товариства Шевченко був спокійний і бадьорий. Йому співчували багато офіцерів і простих жандармів, і якось один із них мовив до нього перед допитом:



- От виправдаєтесь, Тарасе Григоровичу, і отоді залунає ваша муза!

- Та який чорт нас сюди заніс, коли не оця бісова муза! - відповів поет.

Учень:

Коли Шевченка переводили в Новопетровськ, в дорозі він опирався на вербову палицю. Пізніше встромив її в землю на солдатському городі і з неї виросло перше дерево у Новопетровську. Пізніше він з ініціативи коменданта форту Ускова вибрав місце для саду і зробив його план, і восени 1853 року його засадили. У 1857 році форт Новопетровський перетворено на місто Олександрівське. Сад став міським і звався весь час садом Шевченка.



Учень:

Більшість зображень Шевченка після заслання показують його в шапці і кожусі. В кінці 50-х років ХІХ століття українська діаспора Петербургу "пустила" моду на народний одяг. Багаті поміщики вважали "шиком" прогулятися столицею в кожусі. Тому такий вигляд поета - данина тогочасній моді. У повсякденному житті Шевченко носив звичайний для того часу одяг.

Учениця:

Повернувшись із заслання, Шевченко почав розшукувати рукописи тих своїх творів, яких не знав напам’ять, зокрема, поеми "Єретик". Першу частину знайшов його товариш Г.Галаган, її опублікував журнал "Основа". 1873 року львівський журнал "Правда" друкує першу і другу частини і просить читачів знайти решту. Проте повний текст знайдено лише 1906 року серед паперів, забраних у поета пішля арешту. Повний текст з’явився у "Кобзарі" 1907 року.



8. Останні роки.

Учень:


Хоч Тарас Шевченко і перестав бути кріпаком, але він ніколи не міг спокійно спостерігати за тим, що діється на Батьківщині: "Людей у ярма запрягли пани лукаві". Поет все своє життя боровся проти тієї несправедливої кріпаччини, яка робила людей рабами, закликав людей до боротьби проти соціальної несправедливості, проти знущання одних людей над іншими, тому його твори й знаходили любов і гарячий відгук у серцях людей.

Учениця:


Арешти, заслання, заборона писати – усе це підірвало зров»я Т.Г.Шевченка. Улітку 1860 року знайомиться з Ликерою Полусмаковою, жінкою, яку, як йому здається, шукав усе життя. Та побудувати сімейне щастя йому так і не судилося. З осені починає різко занепадати здоров'я поета. Та навіть хворим продовжує він малювати, писати вірші, листуватися.

За день до своєї смерті в розмові з другом - художником Григорiєм Честахiвським Шевченко висловив бажання, щоб поховали його в Каневi. Він відчував, що скоро відійде і не помилявся. !0 березня 1861 року Шевченко помер.

Похований був на Смоленському кладовищі у Санкт-Петербурзі через два місяці, виконуючи заповіт поета, друзі перевезли його прах на Україну і поховали на Чернечій (тепер Тарасова) горі біля Канева.

V. Підсумок уроку.

Звучить мелодія з пісні «Думи мої,думи мої…»

Учитель:

«Він був сином мужика і став володарем у царстві Духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним ученим.

Доля переслідувала його в житті, скільки лиш могла, та вона не зуміла перетворити золота його душі у ржу, ані його любові до людей у ненависть і погорду… Доля не шкодувала йому страждань, але й не пожаліла втіх, що били із здорового джерела життя.

Найкращий і найцінніший скарб доля дала йому лише по смерті – невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все наново збуджуватимуть його твори.

Отакий був і є для нас, українців, Тарас Шевченко», - так сказав про поета Іван Франко.

І ми з вами, діти, повинні пронести Кобзаря через життя. Любити нашу Україну так, як заповідав Шевченко. Читайте його твори, черпайте з них любов до свого народу, до своєї мови, до рідної Батьківщини, які так старанно заклав у свою працю невтомний трудівник Тарас.



VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.
ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО.

«МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО»



Ляшук Ірина Никифорівна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №7
Українська література

7 клас


Мета:

продовжити знайомство учнів із дитячими та юнацькими роками життя Тараса Шевченка; розкрити автобіографічний зміст поезії «Мені тринадцятий минало»; розвивати вміння читати вірш виразно й осмислено, висловлювати власні думки з приводу прочитаного; пояснювати роль художніх засобів у вірші; виховувати почуття поваги до творчості Т.Г.Шевченка, рідного краю, свого народу.


Цілі.

Учні знатимуть:

  • основні факти біографії Т.Г.Шевченка;

  • зміст поезії «Мені тринадцятий минало»;



значення літературознавчих понять: контраст, автобіографічний твір;

  • сутність піднятих у вірші проблем.

Учні вмітимуть:

  • створити психологічний портрет митця;

  • виразно читати поезію;

  • передати зміни емоційного стану ліричного героя;

  • пояснити роль контрасту та інших художніх засобів у творі;

  • відрефлексувати й оцінити власну діяльність.




Тип уроку.

Урок вивчення нового матеріалу.


Обладнання: портрет Т.Г.Шевченка; репродукція картини І.Їжакевича «Тарас - пастух», роздавальний матеріал.


Методи, прийоми, форми роботи: випереджувальне завдання, виразне читання, робота у парах, бесіда, рольова гра, робота у групах, «Незакінчене речення».

ХІД УРОКУ
І. Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку (визначення настрою за допомогою дієслова).

Учитель. Відкиньте всі свої тривоги, переживання, сумніви. Усміхніться, подивіться на дошку. Пильно дивиться у ваші очі відомий вам український письменник Тарас Григорович Шевченко.

2. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.

Учитель. За народним повір’ям, коли народжується дитина, Господь благословляє її в білий світ своєю рукою. Покладе на голову руку – мудрою буде, на руки – майстром на всі руки, на серце – доброю буде. І такою дитиною, якій поклав Господь руку на серце, голову та руки, був Тарас Григорович Шевченко.

Вам не тільки відоме його ім’я, а ви ще й чимало знаєте про дитинство Тараса, його творчі здібності, читали і вивчали напам’ять вірші. Зараз пригадайте, що знаєте про Тараса Шевченка і закінчіть речення.



  • «Незакінчене речення»: «Для мене Тарас Шевченко – це…».

    Проблемні запитання.

  • Від чого залежить ваш настрій у житті?

  • Що вам хочеться робити, коли гарний настрій?

  • А коли поганий?

  • Скільки разів на день може змінитися у вас настрій? Що є причиною цього?


Учитель. Швидка зміна настрою залежить від характеру людини. Одні люди врівноважені, все сприймають спокійно, на все реагують правильно, інші – навпаки: дратівливі, неврівноважені, вразливі – і тому самі собі створюють настрій.
ІІ. Цілевизначення та планування.

1. Представлення концепту теми.

Знайдіть у назві теми синонім до слова «настрій».



  • Про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?

Зверніть увагу на слово «душа», що записане у словниковій статті.

    • Що воно означає?

Учитель. Отже, сьогодні ми спробуємо заглянути у внутрішній світ людини і з’ясувати її емоційний стан, поговорити про її характер і вчинки.

2. Ознайомлення з цілями теми та обговорення їх.

3. Погодження плану роботи.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Заслуховування учнівських повідомлень про цікаві факти із життя Тараса Шевченка.(Випереджувальне завдання).

  • Що відчували, коли готувалися до сьогоднішнього уроку, і що відчули, заслухавши повідомлення своїх однокласників?

2. Виразне читання напам’ять поезії «Мені тринадцятий минало».

Пауза.

Бесіда.

  • Коли звучала поезія, що ви чули? Що бачили? Що відчували?

3. Читання вірша мовчки.

  • Чи всі слова у вірші зрозумілі?

(З’ясування значення незрозумілих слів: «юродивий», «пай», «плоскінь» та інших).

  • Хто є ліричний герой поезії? (Усне малювання).

Як називається твір, у якому автор описує своє життя?

Знайдіть у словниковій статті слово, що відповідає цьому значенню.



  • Якими прикладами із вірша можна це підтвердити?

  • Що спонукало Шевченка написати цю поезію?

  • Який настрій він переживав, коли писав?

  • А який настрій у підлітка Тараса? З чого це видно?

  • На скільки частин можна поділити вірш відповідно до настрою героя?

4. Робота в парах. Визначення частин вірша відповідно до настрою.

5. Виразне читання поезії частинами.

6. Робота з текстом вірша (у групах).
Завдання для першої групи.

Прочитати першу частину (від початку до слів : «І сонце гріло, не пекло…»).

Заповнити таблицю: виписати ключові слова, що характеризують душевний стан героя, і художні засоби, за допомогою яких автор передає цей стан, відтворити настрій хлопця кольором.

• Чому малому було так весело? Адже він і сам не знає цього. А ви як думаєте?

• Про що молився Богу?


Завдання для другої групи.

Прочитати другу частину вірша (до слів: «Тяжкі сльози…»).

Заповнити таблицю: виписати ключові слова із другої частини вірша і художні засоби, за допомогою яких автор передає зміни настрою героя. Кольором відтворити настрій.

• Що стало причиною зміни настрою хлопчини?

• Яке місце автор називає раєм?


Завдання для третьої групи.

Прочитати третю частину вірша (до слів: «І поцілувала…»).

Заповнити таблицю: виписати ключові слова, що передають настрій ліричного героя. Відтворити цей настрій кольором.



  • Як ви думаєте, міг хлопець передбачити, що хтось його утішить? І хто це міг бути?

  • Чому у кінці третьої частини стоїть три крапки?
Завдання для четвертої групи.

Прочитати четверту частину

(до кінця вірша).

Заповнити таблицю: виписати ключові слова. Позначити настрій.



  • Що відчув хлопець після поцілунку?

Підберіть прикметники – означення, що відповідають його настрою.

  • Про що діти жартували?

7. Рольова гра «Перевтілення у героя».

  • Чи зуміли учні передати емоційний стан героїв?

8. Створення кожним учнем кольорової схеми вірша. Продемонструвати.

9._З’ясування значення літературознавчого терміну «контраст».

  • Знайдіть цей художній прийом у поезії. Запишіть у зашити. Зачитайте.

І хлинули сльози…

Неначе сонце засіяло…

Запекло – почервоніло.

• З якою метою автор уводить контраст у вірш?

• Що хотів Т.Г.Шевченко сказати своїм віршем?

• А чи тільки це?



Учитель. Ви помітили, що у вірші не один раз звучить слово «сонце».

Що воно символізує?

Отже, як не важко доводилося малому Тарасу у тому великому і складному світі, він знаходив сили для того, щоб жити, любити, радіти, вірити у краще.

• То яка основна думка вірша?



10. Створення психологічного портрета Тараса -підлітка.

11. Робота із репродукцією картини І.Їжакевича «Тарас - пастух».

  • Який епізод із вірша відтворив художник?

Учитель. А тепер повернемося до проблемних запитань.

  • Назвіть причини гарного настрою Тараса.

  • А поганого?

Задумайтеся над своїми причинами, зробіть висновок, чи варто так часто змінювати свій настрій через незначні дрібниці. Зберігаймо його гарним завжди.
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

• Чи досягли поставлених на початку уроку цілей?

• Якщо ні, то вказати причину.

• У кого змінився на кінець уроку настрій? Вкажіть причину.

Учитель: Опрацювавши зміст поезії «Мені тринадцятий минало» і познайомившись із цікавими фактами із життя Тараса Шевченка, що ви зрозуміли, в чому переконалися, що відчули?

V. Домашнє завдання.

Обов’язкове. Навчитися виразно читати вірш; дібрати запитання за змістом вірша «Мені тринадцятий минало».

За бажанням. Намалювати ілюстрацію до вірша.

ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО.

«ІВАН ПІДКОВА»

Шилова Олена Анаталіївна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №7
Українська література

6 клас
Мета: з'ясувати історичну основу та ознайомити учнів зі змістом поеми "Іван Підкова"; формувати вміння аналізувати вчинки героїв твору; розвивати логічне та образне мислення; формувати усвідомлення, що героїзм і мужність – ознаки лицарських чеснот українських козаків; вчити аналізувати художні особливості поеми.

Цілі.

Учні знатимуть:

зміст поеми; історичну основу твору, художні особливості поеми.



Учні вмітимуть:

довести жанрову приналежність твору; усно характеризувати головного героя; висловлювати власне ставлення до прочитаного; аналізувати вчинки героїв твору; визначати патріотичні мотиви та аналізувати художні особливості поеми; пояснити, у чому полягає героїзм та мужність українських козаків; роль ужитих художніх засобів.



Т и п у р о к у: комбінований урок.

О б л а д н а н н я: портрет Т.Шевченка, ілюстративний матеріал.

Ф о р м и р о б о т и: «Два-чотири-всі разом», обмін думками, робота в групах, евристична бесіда, словесне малювання, вільне письмо, незакінчене речення, «доміно».

В и п е р е д ж у в а л ь н і з а в д а н н я: підготувати повідомлення про Івана Підкову як видатну історичну постать; намалювати ілюстрації до поеми; прочитати поему «Іван Підкова».

Х і д у р о к у

І. Мотиваційний етап.

1. З'ясування емоційної готовності до уроку (асоціативний настрій).



Учитель. Доброго дня, шановні шестикласники. Кожен день для мене асоціюється зі східцями. Тому що, піднімаючись на кожну нову сходинку, тобто йдучи на кожен новий урок, я відкриваю для себе щось нове, цікаве, несподіване. Адже щоразу, готуючись до наступного уроку, я знову віднаходжу щось нове для себе, перегортаючи наступну сторінку підручника, я разом із вами поринаю у світ невідомого. Такий же шлях проходите і ви як читачі. Ви вчитеся не лише розуміти прочитане, а й що?.. уявляти… відчувати… бачити внутрішнім зором… Дуже хочеться, щоб і після цього уроку ми піднялися хоча б на одну сходинку та відкрили для себе щось незвідане, щоб у ваших поглядах загорілася іскорка жаги до знань.

А з чим у вас асоціюється сьогоднішній день? Чому?

(Відповіді учнів).

Дякую за відповіді. Посміхніться один одному, і з посмішкою розпочнемо наш урок.

2. Актуалізація суб'єктного досвіду й опорних знань.

Учитель. Пригадайте, на минулому уроці ми з вами поринули у творчість Тараса Григоровича Шевченка – геніального митця, поета, художника, у творчість, яка відкриває найпотаємніші куточки людської душі. Спробуйте впродовж 2 хвилин викласти думки і почуття, які викликає у вас ця особистість.

– Хто бажає озвучити написане?

(Відповіді учнів).

Дякую.


(На цей етап відводжу 4 хвилини)

ІІ. Цілевизначення та планування.

Учитель. Тепер я переконалася, що багатогранний талант Т.Г. Шевченка, його постать залишили у ваших серцях слід. Шевченко дійсно писав з думкою про народ, про його долю. Поет усю силу свого хисту спрямував на те, щоб відстоювати правду і справедливість. Доля великого Кобзаря склалася трагічно. Але, незважаючи на усі негаразди життя, Тарас Григорович став «поетом усього людства». Сьогодні ми продовжимо подорож у творчість цієї геніальної постаті.

Відкрийте зошити, запишіть сьогоднішню дату.

Тема уроку звучить так «Тарас Шевченко. «Іван Підкова». Історична основа твору. Героїзм та мужність українських козаків. Художні особливості поеми». Прочитайте її ще раз і скажіть: то про що ж ми з вами будемо говорити на цьому уроці?

(Відповіді учнів)

Отже, ми з вами з’ясуємо історичну основу твору, ознайомимося зі змістом поеми, будемо аналізувати вчинки героїв та художні особливості.

Ще раз уважно прочитайте тему уроку. Подумайте, які цілі ви поставите перед собою на сьогоднішній урок? Запишіть їх до таблички «Мої цілі на урок».

(Учні записують власні цілі до таблички «Мої цілі на урок», яка лежить перед ними. За бажанням зачитують).

А тепер зверніть увагу – у кожного з вас на парті є перелік цілей, запропонований учителем. Доповніть власні цілі тими, що не ввійшли до вашого списку, але важливі для вас, запишіть їх у табличку.

(За бажання учні коментують доповнення)

Учитель. Отже, зараз ми перегорнемо іще одну сторінку творчості Тараса Шевченка та познайомимося з поемою «Іван Підкова». Помандруємо в далекі історичні часи, дізнаємося, хто ж він такий – Іван Підкова, з якими історичними подіями пов’язана ця постать. Дізнаємося, у чому ж полягали героїзм та мужність українських козаків. А також дослідимо художні особливості поеми.

(На цей етап відводжу 4 хвилини)

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Словесне малювання ("Яким я уявляю Івана Підкову").



Учитель. Діти, намалюйте, будь ласка, словесний портрет Івана Підкови. Уявіть, на кого він може бути схожим, як виглядає, якими внутрішніми якостями наділений? (Учні відповідають). (2 хвилини)

Молодці.


Деякі учні підготували для нас ілюстрації до поеми «Іван Підкова». Давайте на них поглянемо.

2. Обговорення ілюстрацій.

– Чи таким ви уявляли собі Івана Підкову?

– Які почуття викликає у вас цей персонаж?



Учитель. А ось яким я уявляю героя: Це чоловік з виразними рисами обличчя, типовими для козаків: у нього високий лоб, довгі вуса, міцна статура, серйозний погляд.

Коли я читаю твір, то уявляю хороброго і відважного лицаря. І думаю, що саме такі люди могли захищати нашу батьківщину від завойовників.



(2 хвилини)

На минулому уроці ви одержали випереджувальні завдання. Тож давайте послухаємо про те, ким був насправді цей історичний персонаж та більше дізнаємося про історичну епоху цього героя.

3. Ознайомлення з учнівськими повідомленнями.

(Відповіді учнів). (4 хвилини)

Дякую за цікавий матеріал. Отже, ми з вами уявили головного героя та його епоху, а тепер давайте прочитаємо поему «Іван Підкова» Тараса Григоровича Шевченка.

4. Словникова робота.

Перед тим, як приступити до читання,зверніть увагу на слова, значення яких, можливо, вам буде невідомим. Ці слова є у підручнику. Давайте прочитаємо, що вони означають?



(Діти зачитують значення слів).

Китайка – різновид тканини.

Лиман – озеро на півдні України.

Байдак – великий човен; козацька назва – чайка.

Рибалка – тут: птах, який живиться рибою.

Синоп – турецьке місто на південному березі Чорного моря.

(2 хвилини)

Учитель. Можливо, є ще слова, значення яких вам незрозуміле?

(Відповіді учнів)

А тепер давайте виразно прочитаємо поему Т.Г. Шевченка «Іван Підкова».

Це завдання виконають учні, які мали випереджувальне завдання: навчитися виразно читати твір.

5. Читання поеми "Іван Підкова" окремими учнями.

Учитель. Першу частину нам прочитає… . А продовжить читати …. .

Поки учениця читає, закрийте, будь ласка, очі та спробуйте уявити описані події.



  • Що ви відчули, коли слухали поему?

  • Можливо, хтось почув якісь звуки? Які саме?

– Які почуття викликають у вас словосполучення «бурхливе море», «ревіли гармати»?

– Тож яким насправді був Іван Підкова? Давайте спробуємо за допомогою прийому «Доміно» схарактеризувати даного героя.

(Учні по-черзі висловлюють свої думки, а вчитель записує усе на дошці.

(Іван Підкова – відважний – рішучий – впевнений у собі – вміє прислухатися до думки інших, цілеспрямований – має чорні вуса, чуприну – його називають батьком – приклад для козаків).

(5 хвилин)

6. Евристична бесіда.

1) Згадку про які дві епохи можна знайти у творі?

2) Кого поет називає «німими свідками давнини»? Чому?

3) У тексті є такі рядки: «Свідок слави дідівщини з вітром розмовляє». Про кого тут ідеться? Як можна розмовляти з вітром?

4) Що означає вислів «…Лихо танцьовало»?

5) У чому знайде спочинок серце діда?

6) Що свідчить про те, що козаки підтримували отамана?

(Відповіді учнів)

(3 хвилини)

7. Учитель. А як ви думаєте, до якого жанру належить цей твір?

(Учні відповідають: історична поема).

Так, молодці. А тепер, використовуючи знання, засвоєні на минулих уроках, доведіть, що "Іван Підкова" – це поема, і поема саме історична. Це ми зробимо за допомогою вправи «Два-чотири-всі разом».

Одну хвилину ви обмірковуєте питання наодинці. Потім одну хвилину – в парі, намагаючись дійти згоди. Після моєї команди об’єднуєтеся в малі групи та продовжуєте працювати 2 хвилини. Результатом вашої роботи має бути спростування або підтвердження даної тези. Відповідь аргументуйте. При цьому не забувайте правил роботи в групах та про розподіл ролей.

(Відповіді учнів).

(6 хвилин)

8. Аналіз художніх особливостей поеми (Робота в групах).

- Діти, скажіть, яку роль відіграють у творі художні засоби?

(Відповіді учнів)

Давайте спробуємо їх віднайти у поемі «Іван Підкова». Кожна група шукає певні художні засоби і дає відповіді на запитання:


  • яку роль вони виконують у тексті?

  • Наскільки вдалі? Чи можна замінити вжите автором слово якимось іншим? Якщо так, то яким?

На це вам відводиться 3 хвилини.

Кожна група свою відповідь має розпочати так: «Ми шукали такий художній засіб, як …. . Це – …..(дати визначення)». А далі озвучити результати своєї роботи.

І група шукає: рефрени, риторичні запитання;

ІІ група: епітети;

ІІІ група: порівняння;

ІV група: звертання;

V група: риторичні оклики;

VІ група: метафори.



Учитель.

(Обговорення художніх засобів). (В цілому 6 хвилин)

11. Бесіда за запитаннями.

Учитель.

– Діти, пригадайте, що символізує образ могили? (символ минулого України)

(Відповіді учнів)

Так, тому що кожен народ має знати свою історію, своє минуле.

– То які ж патріотичні мотиви звучать у поемі? (Нагадування нащадкам про славне минуле).

(Відповіді учнів).

А тепер давайте спробуємо дати ім’я нашому урокові.

(Діти пропонують свої варіанти і вчитель обирає найкращий)



«Йдучи в майбутнє, не забуваймо про своє минуле»

(2 хвилини)

ІУ. Рефлексивно-оцінювальний етап.

  1. Аналіз досягнення визначених цілей.

Учитель. На початку уроку ми ставили перед собою цілі. Подивіться на свої таблички та зробіть на них позначки, чого вдалося досягти, а над чим необхідно буде попрацювати на наступному уроці.

(Кілька учнів озвучують).



  1. Саморефлексія діяльності на уроці.

Що вдалося вам як читачам? Чого ви сьогодні навчилися?

Продовжте незакінчене речення:



  • «Для мене сьогодні важливим було…»

  • «На сьогоднішньому уроці я…»

  • «Найбільше мені запам’яталося з поеми…»

  • «Тарас Шевченко для мене…»

3. Само- і взаємооцінювання.

А тепер давайте оцінимо свою діяльність. Перед вами лежать картки оцінювання. Заповніть їх. Я пізніше їх узагальню та озвучу вам результати на наступному уроці.

Прізвище, ім’я учня ________________________ Клас _________

№ п/п

Види роботи

Само-

оцінка


Оцінка членів

групи


Заг. оцінка

1.

Випереджувальне завдання



















2.

Робота в групі для спільного виконання завдання




















(4 хвилини)

Учитель. А для мене сьогодні найважливішим було те, що ми з вами доторкнулися до нашої історії та зробили висновок, що без нашого минулого, без історії не може бути щасливого майбутнього.

Мене вражає, що Шевченко був настільки сильний духом, що ніякі перипетії життя не зламали його волю. Вражає, як любив поет вітчизну, уболівав за її майбутнє, переймався історією свого народу.

Шевченко для мене це взірець духовності, це постать, яка залишила слід не лише в історії української літератури, а й у моїй душі.

V. Домашнє завдання (на картках для кожного учня).

Учитель. Перед вами лежать картки, на яких записане домашнє завдання. Вкладіть їх собі в зошитки, а в щоденниках зробіть помітку «Д/з на картках у зошиті».



Обов’язкове загальне: прочитати поему «Тарасова ніч».

Обов’язкове на вибір: 1) вивчити напам’ять одну з поезій Т.Г. Шевченка;

2) підготуватися до конкурсу на кращого читця віршів Т. Шевченка.



За бажанням: Написати есе на тему «Слід історії в моєму житті».

Я всім дуже дякую за гарний урок, плідну працю. Ви всі сьогодні молодці.

Урок закінчений. До наступної зустрічі.

1   ...   10   11   12   13   14   15   16   17   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка