До 200-ліття Т. Г. Шевченка



Сторінка20/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.56 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Т.Г. ШЕВЧЕНКО. ПОЕМА «КАТЕРИНА»



Дейнека Людмила Василівна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №9
Українська література

8 клас
Мета. Розкрити образи поеми, показати масштабність трагедії, з’ясувати її причини, співставити конфлікти, які були актуальні протягом віків.Виховувати повагу , любов до матерів, вміння співчувати, бажання ділитись найсокровеннішим.

Тип уроку. Подача нового матеріалу.

Обладнання. Картина Т.Шевченка «Катерина», виставка творів Тараса Шевченка, проективна робота, портрет Т. Шевченка, текст твору, ілюстрації, учнівські малюнки до його змісту. дидактичний матеріал (тестові завдання, картки), запис музики „Аве Маріє», картина Рафаеля „Сікстинська Мадонна”. Епіграф до уроку…

Хід уроку

1. Організаційний момент.

Учні до уроку підготувались, зосередились.

Звучить легка, ніжна мелодія. Сценка «щаслива мить життя».

П’ятеро дівчаток сидять на стільчиках і про щось шепочуться. Убігає ще одна дівчинка і радісно повідомляє.

-Ви не уявляєте, яка в мене радісна новина! Я така щаслива, така щаслива!

-Кажи вже швидше.

-Моя сестра Катя вчора родила донечку. Я тепер тітка, у мене є племінничка! Щоб ви побачили: така малесенька, гарнесенька. Оченята, як гудзички, губки бантиком. Червоненька така.

-А як назвали?

-Я не знаю.Це вирішувати сестрі з чоловіком. Вони на сьомому небі від щастя. А тато і мама вчора плакали від радощів. Вони тепер бабуся і дідусь. Стільки речей купили для немовлятки. Усе бігають, метушаться.

-Так, яке це щастя новонароджене диво.Як усі йому радіють.

А от Шевченкова Катерина, я думаю, і раділа материнству, але батьки, односельці…

-Ну як в таких випадках потрібно дотримуватись жорстоких звичаїв? Це неправильно.

-По всьому видно, що батьки люблять Катерину і полюбили б онука. Але порядки…звичаї… Саме таких порядків і звичаїв не потрібно дотримуватись. Любов повинна була перемогти.Батьки Катерини не повинні були знищувати доньку із сином. Нехай би вони були першими в селі, хто порушив закон. Це було б сміливо, благородно, заради дітей і онуків. Їх односельці могли б підтримати.

-Добре, що зараз нема таких звичаїв. Народження дитини – це велике щастя для усіх членів родини, а бути матір’ю – це покликання кожної жінки.



Учитель. Справді, яке це величезна радість, коли на світ появляється немовлятко. Дивитись, як воно посміхається, потягується, крутить носиком. Спостерігати, як росте. Перші кроки, перші зубки, перше слово, усе перше, перше, перше.

А ще я хочу звернути вашу увагу на картину Рафаеля „Сікстинська Мадонна».(Запис музики «Аве Маріє»). Ви, звичайно, вже не раз її бачили, бо вона є чи не найвідомішою картиною у світі...Ніби щойно відкрилася завіса, і до людей з небес повільно й врочисто сходить Божа Матір — Мадонна, несучи на руках свого сина. Мадонна несе свого сина людям. Це доля Матерів — у важких муках народити дитину, вигодувати, а потім послати в життя, до людей, відірвавши її від себе. Картина заворожує. Споглядаючи її, відчуваєш момент власного облагородження. У якусь мить відкривається вічна краса Материнства — краса народження і продовження життя, краса жертовної материнської любові.

Т.Шевченко — геніальний поет, один із найвизначніших у світовій літературі титанів духу. І якщо взяти до уваги, що одна із кращих його поем «Марія» присвячена Богоматері, то тема Мадонни для нього теж була важливою, і в її трактуванні він піднявся до тих самих висот духовності, що й Рафаель. Це, наприклад, відзначив І. Франко, коли писав з приводу цієї поеми, що Т.Шевченко «лишив нам такий високий пам'ятник своєї мислі свого слова, лишив нам такий ясний та пориваючий ідеал жінки і громадянки, якого не писав ні один інший поет у світі і котрого по ширині та висоті основної думки й перевищити неможливо...» До такого образу своєї Мадонни Шевченко піднявся в останній, завершальний період творчості. А до того він зображав земних Мадонн — звичайних українських жінок-матерів. Але стривайте... Тут, мабуть, недоречним є слово «звичайних». В очах Т. Шевченка жінка-мати ніколи не була звичайною. Образ жінки, що тримає на руках і дитину, завжди хвилювавТ. Шевченка. Він був переконаний, що

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.(Епіграф уроку).

2. Мотивація навчальної діяльності.

Епіграф до уроку, зміст розмови між дівчатками, картина Рафавеля дали зрозуміти про що на уроці буде йти мова.

Тема жіночої долі була, є і буде актуальною в усі часи. До неї зверталися поети й письменники, художники й мислителі, політики і звичайні прості люди.

Для Тараса Шевченка доля жінки-кріпачки була не тільки суспільним явищем, але й особистим горем.Згадаймо рідну матір поета, яку «молодую у могилу нужда та праця положила», подругу юнацьких літ Оксану Коваленко, до якої звертається»Зоре моя вечірняя, зійди над горою», рідні сестри поета поневірялись на панщині «А сестри, сестри, горе вам…».



3. Повідомлення теми й мети уроку.

Шевченко мало показував нам щасливих Мадонн. Значно частіше йому доводилось писати про матерів скривджених, ошуканих, глибоко нещасних. Шевченко, як ніхто, розумів красу материнства. І тому йому було нестерпно, коли бачив скривджену матір. Перечитайте такі поеми, як «Сова», «Відьма», і ви відчуєте, як він глибоко переймався материнським горем.

Сьогодні почнемо знайомство з відомою поемою Шевченка «Катерина». Вона була написана у Петербурзі в 1838 році, коли він уже був на волі, навчався в Академії мистецтв. Поема має присвяту «Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года».

4. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

Історія написання поеми. Повідомлення учня.

Постійна увага Т. Шевченка до трагічного становища жінки у часи кріпацтва зумовлюється тим, що саме вона була найбільш пригнобленою і скривдженою: поневірялась на панщині, зносила тяжкі кари, нерідко була змушена стати жертвою тваринної похоті поміщиків і, крім того, постійно перебувала під гнітом родинним. Наскільки нестерпним було становище жінки, свідчить хоч би той факт, що в Київській губернії, наприклад, за один тільки 1839 рік, покінчило самогубством 37 дівчат-покриток. Тема знеславленої паном селянської дівчини розроблялася багатьма письменниками. У повісті «Близнецы» Т. Шевченко назвав однотемними з «Катериною» два твори: поему «Эда» Є. Баратинського та повість «Сердешна Оксана» Г. Квітки-Основ’яненка. Широковідомою в той час була і повість «Сердешна Ліза» М. Карамзіна.



Виразне читання з коментарем твору «Катерина».

Бесіда:

- Які почуття виникли у вас під час прочитання твору?

- Який шлях пройшла героїня до трагічного фіналу?

- Чи був у неї вихід з цієї ситуації?

Трагічний шлях Катерини

1 — інтимні стосунки з москалем, що здавна уособлював інородця, загарбника, чужинця;

2 — позашлюбна вагітність;

3 — осуд односельців, що ретельно дотримувалися тисячолітніх моральних традицій;

4 — відречення батьків;

5 — поневіряння по світу, самотність і безпорадність;

6 — загибель останньої надії (Іван її зігнорував);

7 — трагічна смерть Катерини



Аналіз поеми.

Визначте жанр твору. (Реалістична ліро-епічна соціально-побутова поема)

Тема: зображення трагедії селянки-покритки, зумовлену таким суспільним ладом, при якому пани могли безкарно знущатися з трудящих.

Ідея: висловлення глибокого співчуття до жінки-покритки і водночас, засудження жорстокості, підступності, бездушності панів, які глумилися над кріпаками (офіцер).

Основна думка: а) Шануйтеся ж, любі, в недобру годину. Щоб не довелося москаля шукать. б) Через нещасливу долю своєї героїні Т. Шевченко розкриває соціальне коріння трагічної матері-покритки в тогочасному суспільстві й висловлює гнівний протест не лише проти консервативного побуту, забобонів і передсудів недобрих людей, а й проти існуючого ладу.

Сюжет і композиція. Сюжет розгортається навколо трагічної долі заміжньої матері-одиначки у тогочасному суспільстві. Тим самим автор переводить особистий побутовий конфлікт на рівень соціальної проблеми. А трагічний кінець її підкреслює гостроту нерозв’язаності цієї проблеми у жорстокому до одинокої жінки-матері суспільства.

Учитель. З кількох частин складається поема ?(з 5-ти розділів).

• звернення до дівчат-селянок;

• народження нешлюбного сина;

• прощання з батьками;

• поневіряння Катерини на чужині;

• зустріч із спокусником-офіцером і смерть Катерини.

В епілозі подається зустріч батька з сином.

Учитель. Які елементи композиції?

Експозиція: пролог-звернення поета до дівчат із застереженням не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером. Зав’язка: Катерина залишає рідну домівку за наказом батьків. Кульмінація: зустріч героїні з москалем; її самогубство.

Розв’язка: епілог — життєва доля Івася-байстря, його випадкова зустріч з «батьком».

Учитель. Визначте проблетатику поеми.

• любов і страждання;

• батьки і діти;

• моральні закони тогочасного суспільства, їх порушення;

• честь і безвідповідальність;

• крах ілюзій.



Учитель. Які елементи народознавства в поемі? (Повідомлення учнів)

За неписаними, але загальноприйнятими законами звичаєвого права про сім’ю та шлюб, дівчина, яка стала матір’ю до одруження, підлягала осуду й ганьбі. Оскільки жінки, за тодішніми звичаями, зобов’язані були постійно носити якийсь головний убір, виконувався обряд покриття: кілька шановних у селі жінок збиралися і пов’язували («покривали») хусткою голову необачній дівчині. Звідси й глумлива назва — покритка. Злий поговір, неслава, які не щадять і старої матері («Мабуть, сама вчила»), призводять до того, що батьки зважуються на жорстокий вчинок. Вони мусили скоритися громадській думці, усталеному закону співжиття. У давнину був звичай: залишаючи назавжди свій край, люди брали жменьку рідної землі, яку мали покласти в їхню труну при похованні в чужій стороні. Цього звичаю дотримується і Катерина, бо цілком свідома того, що більше не повернеться додому.



Учитель. Яка роль ліричних відступів в поемі?

Таких ліричних відступів у поемі кілька: «Кохайтеся, чорноброві, та не з москалями»; «Катерино, серце моє», Отаке-то на сім світі роблять людям люди», «Бач, на що здалися карі оченята», «Отаке-то лихо бачите, дівчата», «Сирота-собака має свою долю».

Ліричні відступи були елементом цілком природним для поезії Т. Шевченка. У ліричних відступах поет виступає борцем проти традиційних поглядів затурканого, темного народу на «гріхи» матерів-покриток, проти ідіотизму сільського побуту.

5. Підсумок уроку

- Яким постав перед вами на сьогоднішньому уроці Т.Г.Шевченко?

- Чи можна назвати „Катерину” навчальним твором?

- Чи шкода вам часу, витраченого на читання цієї поеми?



Учитель. Тема материнства у творах Шевченка втілилася в образах скривджених і нещасних жінок. Ідеал, про який мріяв поет, багатьом людям недоступний. Сувора дійсність була жорстокою і до Шевченкової України-неньки. Прекрасне материнство можливе лише у країні, де кожна людина — господар своєї долі. Про вільних людей у вільній країні писав поет: «І буде син, і буде мати, і будуть люде на землі...»

Може, ще й тому образ матері змальований у поезії Шевченка так проникливо, так трепетно, що одним із найзаповітніших його сподівань була мрія про власну родину, люблячу дружину, дітей та сімейний затишок. «А я так мало, небагато просив у Бога...», — говорив Кобзар.



6. Домашнє завдання

1.РЗМ. Зіставити бачення образу Катерини Шевченком-художником і Шевченком-поетом.

2. РЗМ (усно). Реакція на позашлюбну дитину в нашому суспільстві.

7. Виставлення оцінок за урок.

8. Презентація проекту «У чому велич і краса материнської любові?»


КОНКУРС ШЕВЧЕНКОЗНАВЦІВ
Букша Тетяна Дмитрівна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №9
Українська література

6,7,8 клас
Назва заходу: Конкурсне змагання юних шевченкознавців (між учнями 6, 7, 8 класів).

Мета розвиваюча:розвивати творчі здібності та уяву учнів,логічне та асоціативне мислення, пам’ять.

Мета виховна:виховувати в учнів почуття любові до краси художнього слова, образотворчого та музичного мистецтва ,прищеплювати навички виразного читання поезії.

Оформлення дошки:

Зліва-«Назви конкурсів»:

1. «Три єдності».

2. «У нашім краї на землі нічого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим».

3. «Конкурс знавців образних висловів».

4. «Конкурс капітанів».

5. «Склади слово».



Посередині-назва заходу: «Конкурсне змагання юних шевченкознавців»

І мене в сім’ї великій,

В сім’ї вольній, новій

Не забудьте пом’янути

Незлим, тихим словом.

Т.Г.Шевченко



Внизу - «Конкурсна таблиця».

Справа-епіграф:

Навесні, коли тануть сніги,

а на рясті просяє веселка,

повні сили й живої снаги,

ми вшановуємо пам'ять Шевченка.

Стіл (біля дошки справа):виставка книг, малюнків, репродукції до творчості Т.Г.Шевченка, портрет Т.Г.Шевченка в українському рушнику.

Хід заходу

Діти розсідаються під звуки музики(українські народні пісні або пісні на слова Т.Г.Шевченка).



Ведучий:Зачитує епіграф(справа на дошці)_.

Тож нині ми зібралися,щоб вшанувати пам'ять про Т.Г.Шевченка.

Конкурсне змагання між учнями 6, 7, 8-х класів буде носити назву….(зачитує назву на дошці посередині).

Сьогоднішнє змагання юних шевченкознавців пройде у дещо нетрадиційній формі. Ми не будемо читати вірші письменника, чергуючи їх із біографічними відомостями та тужачи над тяжкою долею Шевченка - борця за народну свободу. Учасники змагань спробують донести до нас своє відчуття, бачення художнього світу Шевченкової творчості за допомогою фарб та пензля, за допомогою пісенної творчості;ми спробуємо осучаснити хоча б ті краплини знань про Шевченка, які ми отримуємо у школі.

Конкурсне змагання буде оцінювати журі у складі:

1………..


2……….

3……….


Кожна команда складається з п’яти чоловік На чолі кожної команди-капітани (Ведучий оголошує членів команд та їх капітанів).

Перед кожним конкурсом , а їх буде п’ять, я буду оголошувати умови його проведення. Підказки глядачів будуть забирати бали команд, тому прошу не підказувати.

Тож починаємо.

1-й конкурс має назву «Три єдності».



Завдання. Кожній з команд була запропонована для опрацювання одна з поезій Шевченка. Конкурсанти повинні:

1.Відповідно до вимог виразного читання прочитати вірші Шевченка напам’ять, а це такі вимоги:логічний наголос, паузи, поділ на мовленнєві такти, інтонація, темп, вміння засобами виразності виділяти підтекст, не забувати при всьому цьому про жести і міміку, ну і, напевне, не забувати про артистизм.

2.Художнє читання Шевченкових творів:за допомогою пензля та фарб намалювати малюнок, який би, на думку конкурсантів, відображав настрій, гаму почуттів після прочитаного. Учасники команди повинні вмотивувати вибір кольорової гами, композицію, образи і т.п., сюжет зображеного.

3.Якщо учасники команд не змогли підібрати музичного твору, який відповідав би настрою вірша, то принаймні вони повинні виділити нам слухові деталі у творі, тобто,що почули, читаючи поезію.

Тож конкурсанти повинні мотивувати, доводити своє бачення прочитаного.

А зараз проведемо жеребкування. Прошу капітанів команд підійти до столу і визначити черговість виступу команд.

Отже, команди виступатимуть у такій послідовності(Оголошення порядку виступу).

Для опрацювання юним шевченкознавцям було запропоновано такі поезії:

-6кл. «Сон».

-7кл. «Мені тринадцятий минало».

-8кл. «І золотої ,й дорогої».

(Виступи команд).

Поки журі оцінює виступи команд за 5-бальною системою, ведучий оголошує умови наступного конкурсу.

2-й конкурс має назву «У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим».

Ведучий:У цьому конкурсі мова піде про матір. Цими днями вся наша громадськість віншувала жіноцтво:мам, бабусь, сестер, дружин…

Слово мати прийшло в українську мову з прасивої давнини. У творах Шевченка слово мати має триєдиний вимір, тобто вживається у трьох значеннях:це і рідна ненька, і рідна земля, Україна, і Божа Мати як символ вищої справедливості. За частотою вживання в поезіях Шевченка слово «мати» знаходиться на другому місці. Слово Бог зафіксовано 637разів, мати-374, Україна-282рази.



Завдання цього конкурсу. Кожна з команд повинна виготовити привітальну листівку чи то мамі, чи то бабусі, чи сестричці. А також скласти одну або дві віршованих строфи про маму або жіноче свято.

Так як другий наш конкурс присвячений мамам(поки команди будуть виконувати завдання), глядачі позмагатимуться у знанні пісень про маму і проспівають по кілька рядків або куплетів з відомих пісень. Кожна пісня принесе бал на користь улюбленої команди. Пісні можуть бути і російські, і українські.

Хотіла б зазначити, що Т.Г.Шевченко напрочуд гарно співав українські пісні. За словами П.Куліша, він був на ту пору найліпшим на всю Україну співаком пісень. Його баритон з високими теноровими нотами звучав чуло, м’яко й сумовито.

Першим, хто музично освоїв творчість Шевченка, був народ, котрий створив мелодії до 200 віршів. Це й « Думи мої, думи мої», й «Реве та стогне Дніпр широкий» та багато інших.

(Роздача аркушів для складання листівок)

. Змагання глядачів у знанні пісень про маму, наприклад: «Рідна мати моя», «Чорнобривців насіяла мати» тощо…

Журі зараховує бали до командних балів(за пісні).

Виступи команд.:

-зачитування міні-віршів;

-демонстрація листівок-вітань.

Здача матеріалів конкурсу журі. Оцінювання.

Зима ще вирує, не здається, а весна осьде вона, вже тут, не сьогодні-завтра зі стріх закапає вода, попливуть сніги, щедро напуваючи землю на багаті врожаї. Саме в цю ранню весняну пору народився Тарас Шевченко.

Ще наші предки-язичники, з нетерпінням чекаючи приходу весни, співали закличних пісень-веснянок. Певно, й малий Тарас, піднімаючи до неба іграшкового жайворонка, разом із сільською малечею бігав на вигін закликати весну.

Ой весна, весна-днем красна,

Що ж ти , весно красна, нам принесла?

-Принесла я вам літечко,

Ще й рожевую квіточку,

Ще й зеленую травицю

І холодную водицю.

Принесла я вам ягнятко

Ще й маленькеє телятко.

Пройшли віки, а народна традиція живе й понині. Радо серцю, що й сьогодні наші діти плекають вірування своїх пращурів.

У виконанні дівчаток , учасниць гуртка фольклорного співу, послухайте веснянку «Весна наша красна».

(Виконання веснянки).

……….Журі оголошує результати 1-го та 2-го конкурсів.

3-й та 4-й конкурси.



Ведучий:Ці два конкурси ми об’єднаємо,а саме: «Конкурс знавців образних висловів» та «Конкурс капітанів».

Завдання до «Конкурсу знавців образних висловів». Напевно, багато хто з вас не чув про те, що Шевченко, крім віршованих творів, писав ще й прозові. Писав не лише українською, а й російською. Це такі твори, як «Близнецы», «Музыкант», «Художник».З цим останнім твором ви будете знайомитись у старших класах (Демонстрація збірки російськомовних повістей).

Кожній команді потрібно у запропонованому уривку знайти фразеологізми (образні вислови типу:покласти зуби на полицю, погнатися за двома зайцями, накивати п’ятами), пояснити, що вони означають, перекласти українською мовою та ввести в речення. Робота ускладнюється тим, що опрацьовувані командами уривки будуть російськомовні.

Роздача уривків.

6кл.-уривок із повісті «Художник», ст.335(покраснел как рак-дуже засоромився);



«-Вы на меня рассердились. И я испугался, -отвечал он.

-И не думал я на тебя сердится, -сказал я ему.

Но мне приятно было твое унижение. Собака только руки лижет, а человек этого не должен делать.

Это сильное выражение так подействовало на моего приятеля, что он опять было схватил мою руку .Я расмеялся, а он покраснел как рак и стоял молча, потупя голову.Напившись чаю, мы рассмеялись.На расставаньи я сказал ему, чтобы он непременно зашле ко мне или сегодня , или в следующее воскресенье».

7кл.-уривок з повісті «Варнак», ст.106(рвать на себе волосы-бути у відчаї, дуже переживати);



«-Большое!Большое горе!-простонала она.-Молодой…молодой граф!Будь он проклят со всем его родом и племенем!

-Что же такое?Что граф?

-Не спрашивай, не говори со мною!Иди к нему, пускай он сам тебе все рассскажет.

И она снова стала плакать и рвать на себе волосы, со стоном произнося имя Марыси».

8кл.-уривок з повісті «Варнак», ст.107(не помня себя-бути вкрай збудженим, не контролювати своїх дій, вчинків).



«Я, не помня себя, побежал во двор. Вошел в кабинет и увидел у ног его плачущую Марысю. Я бросился на него, и только два огромные гайдука спасли его от смерти. Меня связали , вынесли в погреб и приставили сторожей».

А тим часом умови до 4-го «Конкурсу капітанів».Капітани виходять до дошки і по одному дають відповіді на поставлені запитання. Якщо , наприклад, капітан команди шестикласників не знає відповіді на запитання, воно переходить до капітана команди 7-го класу. Якщо ніхто із капітанів не знає відповіді, можуть дати відповідь глядачі або члени журі, хоча тоді бали не зарахуються нікому.

Запитання до капітанів:

1.Як називається перша збірка віршів Т.Г.Шевченка?(«Кобзар»)

2.Скільки творів увійшло до неї?(8творів)

3.У якому році було видано цю збірку?(1840)

4.Який видатний російський поет народився в один рік із Шевченком?(М.Ю.Лермонтов)

5.Як називається маленька книжечка , в яку Шевченко записував свої вірші, ховаючи її від наглядачів у халяву чобота(перебуваючи в Орській фортеці)?(Захалявна)

6.В одному з творів Шевченка читаємо:

Ще треті півні не співали

Ніхто ніде не гомонів…

О котрій годині співають перші півні?(23год)

7.О котрій годині співають другі півні?(Перша ночі)

8.О котрій годині співають треті півні?(Третя ночі)

9.Як називається гора, на якій похований Т.Г.Шевченко?(Чернеча, Тарасова)

10.Якого року народився Т.Шевченко?(1814)

11.Якого місяця і числа?(9березня)

12.Якого року помер?(1961)

13.Якого місяця і числа?(10березня)

14.З якого вірша взято рядки:



На Великдень на соломі

Проти сонця діти

Грались собі крашанками

Та й стали хвалитись…(«На Великдень на соломі»)

15.Якими рядками починається «Заповіт» Т.Шевченка?(«Як умру, то поховайте мене на могилі…»)

16.Яку суму складає премія Т.Г.Шевченка?(100тисяч грн.)

Оголошення журі кількості балів, набраних капітанами.

Виступ команд із виконанням завдань «Конкурсу знавців образних висловів». Здача робіт членам журі на оцінювання.

Поки журі підводить підсумки попереднього конкурсу, оголошуються умови наступного, останнього конкурсу, який має назву «Склади слово»



Завдання. З назви твору Т.Шевченка, що ви вивчали у 7-му класі, потрібно скласти якомога більше слів-іменників(крім власних назв). Скільки слів, стільки балів отримає команда.

На звороті дошки справа записано: «Сонце заходить, гори чорніють»(сон, захід, хід, тінь…)

Поки учні складають слова, ведучий зачитує уривки з творчих робіт учнів, що мають мовленнєві огріхи. Це «Жартівлива хвилинка»

Команди зачитують слова.

Журі підводить підсумки усієї гри.

Вітання переможців конкурсного змагання, нагородження грамотами і призами.



Ведучий:Хочу подякувати за роботу і підготовку до сьогоднішніх змагань учасникам команд 6, 7, 8 класів, глядачам, членам журі, учасникам фольклорного гуртка та усім присутнім, усім, хто не байдужий до творчості Т.Г.Шевченка.

А наостанок послухаймо ще одну веснянку у виконані учасниць фольклорного гуртка під назвою «Весняночко-паняночко».




1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка