До 200-ліття Т. Г. Шевченка



Сторінка21/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.56 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Т.Г. ШЕВЧЕНКО «МЕНІ ТРИНАДЦЯТИЙ МИНАЛО»



Білецька Людмила Дем’янівна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №9
Українська література

7 клас
Мета: розповісти учням про Т. Шевченка, його дитинство, пригадані відомості про Україну часів Т. Шевченка, познайомити дітей і. перлиною пейзажної лірики поета; удосконалювати вміння виразно читати вірші; виховувати почуття прекрасного та здатність отриму­вати естетичну насолоду від прочитаних поезій.

Обладнання: портрет Т. Шевченка, виставка його творів, аудіозаписи віршів, репродукції пейзажів українських художників, презентації учнів.

Міжпредметні зв'язки: образотворче мистецтво: картина Т. Шевченка "Селянська родина"; історія України: кріпаччина.
Хід уроку
І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Виразне читання (або слухання у фонозапису) поезій чи уривків із творів Т. Шевченка.

- Пригадайте твори Т. Шевченка, які ви вивчали протягом 5-6 класів.

1. Садок вишневий коло хати,

Хрущi над вишнями гудуть,

Плугатарi з плугами йдуть.

Спiвають iдучи дiвчата,

А матерi вечерять ждуть.



"Садок вишневий коло хати"

2. За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

«За сонцем хмаронька пливе»

3. Тече вода в синє море,

Та не витікає,

Щука козак свою долю,

А долі немає.

«Думка»(Тече вода в синє море)

4. На розпутті кобзар сидить

Та на кобзі грає;

Кругом хлопці та дівчата —

Як мак процвітає.

Грає кобзар, виспівує,

Вимовля словами,

Як москалі, орда, ляхи

Бились з козаками;

Як збиралась громадонька

В неділеньку вранці;

Як ховали козаченька

В зеленім байраці.

«Тарасова ніч»

2. Бесіда за питаннями.

— Яке враження справили на вас поезії?

— Які картини ви уявляли, слухаючи їх?

— Що, на вашу думку, об'єднує ці твори?

— Якою була Україна за часів Т. Шевченка?


  • Що допомагало Шевченку долати життєві труднощі?

  • З приводу чого поет заслужив всенародної шани?

ІІІ. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності

ІV. Основний зміст уроку

  1. Послухайте фрагмент повісті С. Васильченка "Широкий шлях", розкрийте зміст уривка.

"Україна... В одному вже тільки слові і для нашого вуха, і навіть для вуха чужинців ціла музика смутку і жалю...

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки... Україна — це марні, обшарпані, голодні люди... Ідуть на панщину, чорні і німі. Ідуть, дітей ведуть... Україна — це царське та панське безмежне свавілля. Праця до сьомого

поту...

Світяться злидні. Україна — розкішний вінок з рути і барвінку, що над ним світять заплакані золоті зорі..."



2. Розповідь учителя.

— Саме у такій, кріпацькій, пригнобленій національно і соціально Україні, у с. Моринці, що на Черкащині, 9 березня 1814 р. народився майбутній її великий співець Тарас Шевченко.

У тяжких злиднях, у неволі минало дитинство Тараса-кріпака.

У великій родині Григорія і Катерини Шевченків було шестеро дітей: Катерина, Микита, Тарас, Ярина, Марія та Йосип. (Катерина, як найстарша з дітей, доглядала менших братів і сестер, порядкувала в хаті; Микита був добрим стельмахом і теслею, навчав цього ремесла і Тараса; Ярина з дитячих літ була Тарасовою найвірнішою това­ришкою; відомо, що Марія трирічною осліпла від трахоми, і Тарас усе життя допомагав їй.)

Батько Тараса був людиною письменною, щонеділі у своїй родині читав "житія святих". Дуже захоплювали хлопчика оповідання діда Івана про героїчне повстання Коліївщину. Образи її ватажків глибоко врізались у дитячу пам'ять. З малих літ у Тараса виявився гострий, допитливий розум. Так, наслухавшись народних повір'їв про запізні стовпи, які нібито підпирають небо, він ходив їх шукати, хотів на них подивитися.

3. Презентації учнів про творчий шлях поета

Мікрафон : «Я поважаю і шаную Шевченка за……»

4. Робота з підручником. Виразне читання вірша «Мені 13 минало»

Мені тринадцятий минало.

Я пас ягнята за селом.

Чи то так сонечко сіяло,

Чи так мені чого було?

Мені так любо, любо стало,

Неначе в бога ......

Уже покликали до паю,

А я собі у бур'яні

Молюся богу... І не знаю,

Чого маленькому мені

Тоді так приязно молилось,

Чого так весело було?

Господнє небо, і село,

Ягня, здається, веселилось!

І сонце гріло, не пекло!

Та недовго сонце гріло,

Недовго молилось...

Запекло, почервоніло

І рай запалило.

Мов прокинувся, дивлюся:

Село почорніло,

Боже небо голубеє

І те помарніло.

Поглянув я на ягнята!

Не мої ягнята!

Обернувся я на хати —

Нема в мене хати!

Не дав мені бог нічого!..

І хлинули сльози,

Тяжкі сльози!.. А дівчина

При самій дорозі

Недалеко коло мене

Плоскінь вибирала,

Та й почула, що я плачу.

Прийшла, привітала,

Утирала мої сльози

І поцілувала .....
Неначе сонце засіяло,

Неначе все на світі стало

Моє... лани, гаї, сади!..

І ми, жартуючи, погнали

Чужі ягнята до води.
Бридня!.. а й досі, як згадаю,

То серце плаче та болить,

Чому господь не дав дожить

Малого віку у тім раю.

Умер би, орючи на ниві,

Нічого б на світі не знав.

Не був би в світі юродивим,

Людей і бога не прокляв! [Друга половина 1847, Орська кріпость]



4.1. Опрацювання поезії Т. Шевченка «Мені 13 минало».

— Що ви "бачили" і "чули", слухаючи вірш?

— Яким постає дитинство у творі?

— Яким настроєм пройнятий вірш Т. Шевченка?

— Музикою якого характеру можна передати настрій поезії?


  • Які роботи вимушені були виконувати діти-підлітки у панів?

  • Яким чином прислів'я «Як горох при дорозі, хто не йде, той і скубне» стосується героя поезії?

4.2 Складання схеми до змісту твору (робота у групах)

13 років – робота – радість – молитва до Бога – враження дитини – реальна дійсність – тяжкі сльози – зустріч з дівчиною – засіяла душа – бридня!



4.3 Теорія літератури (індивідуальна робота учнів з підручником)

Ідея. Контраст.



4.4 Творча робота ( робота у парах)

Відтворити власну картину життя Т. Шевченка, використовуючи ключові слова із твору



4.4 Виписати художні особливості твору

Риторичні оклики: «Господнє небо і село, ягня, здається, веселилось!»; «Поглянув я на ягня — не мої ягнята!»; «Обернувся я на хати — нема в мене хати!»; «Не дав мені бог нічого!»; «І хлинули сльози, тяжкі сльози!»; «...лани, гаї, сади!».

Риторичні запитання: «...чи так мені чого було?»; «...чого так весело було?».

Порівняння: «...любо стало, неначе в бога..»; «мов прокинувся, дивлюся»; «...поцілувала... наче сонце засіяло, неначе все на світі стало моє».

Метафори: «сонце гріло, не пекло»; «сонце... не довго молилось»; «сонце запекло, почервоніло і рай запалило»; «небо помарніло».

Епітети: «небо голубеє»; «тяжкі сльози».

V. Закріплення вивченого матеріалу

Круглий стіл. Робота у групах

І. Дослідіть, як за допомогою природи поет намагається відобразити вну­трішній світ свого героя. Відповідаючи, використовуйте зміст твору

ІІ. Чому, на ваш погляд, Т. Шевченко оптимістично закінчує більшість своїх творів? Свої міркування обґрунтуйте.

ІІІ. Чи можна вважати поезію «Мені тринадцятий минало» Т. Шевченка автобіографічною? Власну думку доведіть, посилаючись на факти з життя письменника .

ІV. Дослідіть, як змінюється настрій і почуття головного героя протягом твору. Чим це зумовлено? Свою думку вмотивуйте.

V. Чому сучаснi письменники продовжують звертатися до творчостi Т. Шевченка? Доведіть свою думку, ілюструючи прикладами.

VІ. Підсумок уроку

Сім цікавих фактів із життя Тараса Шевченка

1. Ви не повірите, але національний герой України Тарас Григорович Шевченко теж бував в Петербурзі. Правда, було йому тоді всього 17 років. Буваючи в цьому місті проїздом, багато років мандрівники зупинялися на заїжджому дворі в бу­динку під номером 75 по вулиці Краславас. Ось так, в кінці зими 1831-го року тут на кілька днів зупинився і полковник Павло Васильович Енгельгардт, ад'ютант ге­нерал-губернатора. Він прямував з Вільно в Петербург, а супроводжував його тоді 17-річний козачок Тарас. На прізвище Шевченко. У його обов'язки входило «пода­вати пану люльку чи стакан і стояти непомітним боввана поруч ...», виконувати особисті доручення полковника, а ще за сумісництвом значитися «придворним ху­дожником пана Енгельгардта».

2. В Україні наполегливо тиражується версія, що приїхав в Дінабург пан (Павло Васильович Енгельгардт) і його слуга (Тарас Шевченко) по батькові були рідними братами. їхній батько - пан Василь Енгельгардт - все життя прожив холостяком, за­лишивши, правда, після себе трьох синів і двох дочок.Але визнав він тільки одного свого незаконного нащадка - Павла Васильовича. Тарас же народився, коли пану було близько 59 років. Тоді в Європі незаконнонароджених дітей аристократів на­зивали бастарда, в Росії - байстрюком. їх зневажали, але поява на світ «плодів ко­хання» кріпаків було явищем досить поширеним.

3. До речі, спочатку в метриці Тараса було зазначено лише ім'я його матері -Агафія. Майже відразу після пологів кріпачка померла, і в документах дитини з'явилися вже зовсім інші записи, за якими його батьком був вказаний кріпак Гри­горій Іванович Шевченко. Але цікавий такий факт: перед самим народженням ди­тини Григорій з дружиною переїхали в село Кирилівка, а коли Тарасу виповнилось два роки, сім'я знову повернулася в село Моринці. Загадкове переміщення сім'ї Шевченка можна пояснити просто; так була збережена таємниця пана « кріпач­кою.

4. Свого часу відомий художник Карл Врюллов охрестив пана Енгельгардта-мо­лодшого «найбільшою свинею в торжковскіх туфлях». Вступивши в спадкові права, молодий пан намагався відповідати "татоньковГ-аристократу: керуючому було наказано з кріпаків дітей набрати дюжину хлопчаків, придатних до роботи кухаря, лакея, кучера, форейтора, домашнього живописця. Так 14-річний Тарас потрапив в кухарчуки. У його обов'язки входила вся "чорна" робота по кухні: він повинен був виливати помиї, носити дрова, чистити каструлі. Потім приїхав панич та перевів Тараса на посад}' козачка і забрав його з собою у Вільно. Правда, перед цим він відправив хлопчика у Вільшанії на навчання до відомого місцевого художника-самоука.

5. До кінця життя Тарас Григорович писав страшенно безграмотно. Ось витяги з одного його листа, відправленого братові: «Брате Микито треба тобі погавкати та я не сирдитий. Не хай буде так Як робиш .... За цілуй старого діда Івана за мене, і поклонися всій рідні Нашій Яка є ... Скажи Іваново Федерці не хай він до мене напишу листа окрім. - Та тілько не по московському а то й читати не буду - Кла­няйся йому. Залишайся здорова - Твій брат тарас Шевченко».

6. У Шевченка є дві могили: адже спочатку його поховали в Петербурзі, на Смоленському кладовищі, де зараз встановлено пам'ятний камінь, і тільки через два місяці труну з тілом покійного перевезли на батьківщину, до Канева.

7. А в молодості Тарас Григорович зі своїми приятелями навіть організували ал­когольне товариство «мочемордія», на регулярних засіданнях якого обирався голова «його всепьянейшество». Товариші по чарці вживали благородні напої: ром, насто­янки і наливки. При цьому вели розмови «за життя» і мріяли про свободу та світле майбутнє.



IV. Домашнє завдання.

Підготуйте цікаві факти про Т. Шевченка і його родину.

Вивчіть вірш "Мені 13 минало" напам'ять

Відповідь на питання: «Які враження охоплюють мене, коли я перебуваю далеко від дому?»



Додаток

Літературознавцi про значення творчостi Шевченка

Тараса Шевченка не випадково визнано фундатором новоï украïнськоï лiтератури. Хоча деякi тенденцiï ïï розвитку вже можна було побачити в окремих творах деяких письменникiв, саме Шевченко перетворив украïнську лiтературу на явище лiтератури всесвiтньоï, його творчий

генiй нiби подолав звичнi кордони. Саме в його творчостi найповнiше розвинулися засади, що згодом стали провiдними для передових украïн-ських (i не лише украïнських) письменникiв другоï половини ХIХ - початку ХХ столiть: народнiсть i реалiзм, що розкривали справжнє життя в усiй його повнотi та багатогранностi. Постать великого Кобзаря украïнського народу надихала не лише письменникiв, йому та його лiтературним образам присвячували своï твори такi вiдомi композитори, як М. Лисенко та Г. Майборода, такi художники, як I. Рєпiн та I. Крамськой. Що вже казати про iнших письменникiв та лiтературознавцiв!

"Вiн - поет цiлковито народний, такий, якого ми не можемо назвати у себе..." - писав про Шевченка видатний росiйський критик М. О. Добролюбов.

За висловом П. Грабовського, Шевченко "зробив лiтературу великою справою життя i

вказав ïй єдино достойний шлях служiння батькiвщинi".

Цим шляхом прямували найвидатнiшi украïнськi письменники наступного поколiння - Марко Вовчок, Панас Мирний, Iван Франко, Михайло Коцюбинський, Леся Украïнка та iншi. Майже всi вони вважали Шевченка своïм учителем.

Росiйськi письменники-демократи Чернишевський, Тургенєв i Некрасов також згадували

про вплив творчостi Шевченка на свою. На думку М. Горького, Шевченко "поглянув на

життя народу оком поета i провидця".

Його наступникiв приваблювала i громадська позицiя Шевченка, надихав його особистий приклад. "Я не знаю, - писав Iван Франко про твори Шевченка, написанi в умовах полiцейського нагляду, - нi в однiй європейськiй лiтературi подiбноï поезiï, написаноï за подiбних обставин".

"Всюди, де вiн тiльки бачив гнiт i безправ'я, приниження людини, хай було це на волзькому пароплавi, чи в азiатських пустелях, чи грiзним стогоном докочувалося iз кавказьких гiр, - всюди зло i неправда викликали вибух поетового протесту, i щоразу вiн був готовий стати до бою з насильством i злом", - вiдзначав Олесь Гончар.

Та не лише iдейнi та етичнi засади творчостi Тараса Шевченка приваблювали лiтературознавцiв та письменникiв. Ось що пише про нього у додатку-спогадi до Празького видання "Кобзаря" I. Тургенєв: на його думку, повернувшися iз заслання Шевченко "замислювався над тим, щоб створити щось нове, незвичайне, що тiльки йому одному пiд силу, а саме: поему такою мовою, яка була б однаково зрозумiла росiянину i малоросу..." Так, тут вже йдеться про художнi та стилiстичнi

особливостi творчостi Тараса Шевченка.

Постать Шевченко вiдiгравала важливу iсторичну роль не лише у розвитку лiтератури,

а й у розвитку лiтературноï мови. Вiн заклав ту ïï структуру, яка зберiглася донинi як основа сучасноï украïнськоï мови. Склад словника i граматичний лад (у тому числi синтаксис) стали нормою i зразком для письменникiв, театральних дiячiв i навiть преси. Це була жива народна мова, що грунтувалася на полтавсько-киïвському дiалектi, збагачена у тому числi й iншомовними, з росiйськими включно, висловами, наразi коли потребувалася передача фiлософських або полiтичних понять. Можна згадати i про слова, створенi самим Шевченком, якi органiчно ввiйшли у сучасну лексику, наприклад "передмова" (уперше використано у поемi "Гайдамаки").

Досить докладно стилiстичнi особливостi творiв Шевченка розгляну то у поета та лiтературознавця М. Рильського в "Поетицi Шевченка".

У довiдниках зi свiтовоï лiтератури iснує навiть окреме визначення - "шевченкiвський вiрш", тобто деякi стилiстичнi особливостi творчостi Шевченка стали знахiдкою не лише для вiтчизняних митцiв, а й поетiв iнших лiтератур. Це поняття узагальнює метро-ритмiчнi форми органi-зацiï вiрша на основi народно-пiсенноï лiрики, при чому виразнiсть досягається через переходи вiд

одного метру до iншого. Бiльше того, використання рiзних вiршованих форм усерединi

однiєï композицiï, вперше введене Шевченком, стало основою поетичноï технiки лiтерату ри ХХ сторiччя.

Отже, цiлком справедливим i природним є той факт, що твори великого Кобзаря були перекладенi майже всiма мовами свiту. I досi лiтературознавцi вивчають, а письменники творчо використовують спадщину украïнського народного поета Тараса Шевченка. Для генiïв не iснує дати смертi...
УЗАГАЛЬНЕННЯ Й СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ВИВЧЕНОГО З РОЗДІЛУ

«ДІЄСЛОВО». МОРФОЛОГІЧНИЙ РОЗБІР ДІЄСЛІВ
Білецька Людмила Дем’янівна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №9
Українська мова

7 клас
Мета: узагальнити й систематизувати знання семикласників з теми «Дієслово»; удосконалити вміння визначати морфо­логічні ознаки дієслова, його синтаксичну роль шляхом здійснення морфологічного розбору, пояснювати основні орфограми в дієсловах, використовуючи вивчені правила правопису; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу про Т. Г. Шевченка підвищувати мовний етикет се­микласників. Розвивати культуру усного й писемного мовлення, мислен­ня, пам'ять, увагу, емоції, уміння узагальнювати й системати­зувати наукову інформацію. Виховувати патріотичні почуття.

Внутрішньопредметні зв'язки: українська література (творчість Т. Шевченка).

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

ХІД УРОКУ

Епіграф

Над крутими Дніпра берегами,

Де схилилась Чернеча гора,

Де Дніпро розмовляє з вітрами,

Там могила співця — Кобзаря.
I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної діяльності

Повторення відомостей про дієслово як частину мови


  1. Проведення мовознавчого брейн-рингу з теми «Дієслово як час­тина мови. Правопис дієслів» за запитаннями, підготовленими учня­ми вдома.

2. Скласти зв'язне висловлювання на одну з тем, використо­вуючи узагальнюючі таблиці та схеми, а також наводячи приклади з творів Т. Шевченка, вивчених у 5-7 кл.:

— дієслово як частина мови;

— форми дієслова;

не з дієсловами;

— вид дієслова;

— часи дієслова;

— дієслова І та II дієвідмін;

— способи дієслова;

— безособові дієслова;

— творення дієслів.



3. Скласти відгук на зв'язну розповідь однокласника за та­ким планом:

— зміст висловлювання, його відповідність темі;

— логічність викладу матеріалу;

— голос, темп, інтонація тощо;

— раціональне використання часу;

— мовленнєве оформлення;

— загальний висновок.

IІІ. Узагальнення й систематизація здобутих знань у процесі практичної роботи


  1. Попереджувальний диктант (робота в парах)

► Записати під диктовку текст. Обмінявшись зошитами, перевірити правильність написання слів з вивченими орфограмами, розстанов­ку розділових знаків.

За сонцем хмаронька пливе,

Червоні поли розстилає

І сонце спатоньки зове

У синє море: покриває

Рожевою пеленою,

Мов мати дитину.

Очам любо. Годиночку,

Малую годину

Ніби серце одпочине,

З Богом заговорить...

А туман, неначе ворог,



Закриває море

І хмароньку рожевую,

І тьму за собою

Розстилає туман сивий,

І тьмою німою



Оповиє тобі душу,

Й не знаєш, де дітись,

І ждеш його, того світу,

Мов матері діти.



Т. Шевченко

  1. Вибіркова робота

► Виписати дієслова. Визначити морфологічні ознаки (роботу можна проводити у групах, поділивши текст на частини ).

ДУМКА

Тече вода в синє море,

Та не витікає,

Шука козак свою долю,

А долі немає.

Пішов козак світ за очі;

Грає синє море,

Грає серце козацькеє,

А думка говорить:

«Куди ти йдеш, не спитавшись?

На кого покинув

Батька, неньку старенькую,

Молоду дівчину?

На чужині не ті люде —

Тяжко з ними жити!

Ні з ким буде поплакати,

Ні поговорити».

Сидить козак на тім боці,

Грає синє море.

Думав, доля зустрінеться —

Спіткалося горе.

А журавлі летять собі

Додому ключами.

Плаче козак — шляхи биті

Заросли тернами.

Т. Шевченко

2.1 ► Зробити синтаксичний розбір першого та останнього речень.


  1. Творче відновлення — конструювання (робота за варіантами)

► Записати вірш, ставлячи дієслова, що в дужках, у потрібній формі. Визначити дієвідміну відновлених діє­слів. Виділити особові закінчення.

І. Мені тринадцятий (минати).

Я (пасти) ягнята за селом.

Чи то так сонечко (сіяти),

Чи так мені чого (бути)?

Мені так любо, любо (стати),

Неначе в бога ......

Уже (покликати) до паю,

А я собі у бур'яні

(Молитись) богу... І не (знати)

Чого маленькому мені

Тойді так приязно (молитись),

Чого так весело (бути)?



ІІ. «Він (бути) живою піснею… живою скорботою і плачем. Він босими ногами (пройти) по колючих тернах; весь гнів епохи (впасти) на його голову; (не бути) спокою цьому вдовиному сину. Але інколи він (підноситися) духом, (пробуджувати) і (зароджувати), (підтримувати) і (зміцнювати) в кожному – то піснею, то словом, то власним життям – правду і безмежну любов до сіроми.

Вийшовши з простого народу, він не (одвертатися) від жебрацтва і злиднів – ні, навпаки! – він і нас (повертати) лицем до народу, і (змусити) (полюбити) його і (співчувати) його скорботі. Він (іти) попереду, вказуючи і чистоту слова, і чистоту думки, і чистоту життя».



Л.М.Жемчужников (1828-1912, український і російський художник)

  1. Індивідуальна робота з картками.

Картка №1

Прочитати текст. Виписати дієслова. Зробити морфоло­гічний розбір 1-2 дієслів. Дібрати синоніми до слова світова велич. Зробити фонетичний і морфемний аналіз дієслова визначається.

Світова велич письменника визначається багатьма складниками: його місцем у світовому літературному процесі, впливом на читача та хо­дом історичних подій, внеском ідей і нових мистецьких засобів та скар­бів у загальнолюдську культуру. Талант Шевченка, його допитливість, незвичайна любов до всього рідного, до свого пригнобленого народу, до своєї культури, що перебували тоді в московському ярмі, а також освіта, начитаність, праця над собою — все це було підставою для по­яви його геніальних творів.

Т. Г. Шевченко силою свого полум'яного й мистецького слова, силою загальнолюдської правди переступив кордони рідної й дорогої України. Його твори відразу пробили мур байдужості та ворожості до українсько­го слова, піднесли нашу мову і літературу на нечувану височінь.



Картка №2

Прочитати текст. Виписати дієслова. Зробити морфоло­гічний розбір 1-2 дієслів. Дібрати синоніми до слова простак. Зробити фонетичний і морфемний аналіз дієслова переслідувала.

«Він був селянський син і став князем в царстві духа. Він був кріпак і став великою силою в громаді людських культур. Він був простак і відкрив професорам і вченим новіші і свобідніші степені. Він терпів десять літ від російської воєнщини, а зробив більше для свободи Росії, ніж десять побідних армій.

Доля переслідувала його ціле життя, та не покрила іржею золота його душі, не обернула його любові до людства в ненависть, ані його віри – в розпуку.

Доля не щадила йому страждань, але не стримала його радості, що била здоровим джерелом життя.

Та найкращий, найцінніший дар доля дала йому ах по смерті – невмирущу славу і вічну нову насолоду, яку дають його твори мільйонам людських сердець».



І. Я. Франко (1856-1916)

  1. Написати твір-опис за даним початком (запропонованими ілюстраціями, власними спостереженими). Дієслова підкресли­ти, пояснити їх вимову та написання. Дати назву та повну харак­теристику складеного тексту.

Любіть свою Батьківщину і рідну мову так, як любив покійний Тарас Шевченко. Для його пам’яті це буде найкращою нагородою і нерукотворним пам’ятником.



6. Завдання з розвитку зв'язного мовлення, культури мовлення та стилістики.

1. Списати речення, вставляючи пропущені букви й розділові знаки. Підкреслити дієслова, встановити сти­лістичну синоніміку їх часів (вживання одного часу в значенні іншого). Пояснити орфограми й пунктограми



ШЕВЧЕНКОВАГОРА

Чудові садочки, притул..ні (на)горах, були наскрізь пронизані со.. нцем, зел..ніли до самого дна. Через яблуні та вишні бл..щала ясно(зелена)трава, як килим, розстелений на крутих горах. Садки (не)наче в..сіли над нашими головами. Круглі гіл..ясті яблуні (не)наче були готові ..коти­тись з круті гори, як зелені м'ячі... Дніпро синів (не)далечко за низиною, вкритою сірим піском та молодими густими кущ..ми осокора.

У цім місці над ..ніпром, за версти од Канева, височить ..евченкова гора. Верх гори рівний. Шевченкова могила стояла серед чистої (не)з­рослої рівнини. Два шари камін..я жовтіли на ясному сонці. (По)верх них чорніла насипана земля, поросла травою та дрібнен..ким зіл..ям.

Хрест стояв високо і чорнів, як намал..ваний, проти син..го неба.



(За І. Нечуєм-Левицьким)

V. Підсумок уроку

Вислови відомих людей про Т. Шевченка

«Поява Тараса Григоровича на похмурому фоні закріпаченої України – явище далеко не випадкове. В його особі – все знедолене малоросійське селянство – ніби злило всі кращі духовні сили і вибрало його співцем свого одвічного горя. Вірний цьому високому призначенню, він, незважаючи на всі злигодні свого невдалого життя, не зрадив його до самої смерті».



І. І. Манжура (1851-1893, український поет)

"Невмираючий дух поета, як і раніше, витає над рідною Україною, невмовкаюче роздається його віще слово і сіє на народній ниві живе насіння оновлення".



П.А. Грабовський (1864-1902, український поет, публіцист)

Тарас Шевченко народився на українській землі, під українським небом, проте він належить до тих людей-світочів, що стають дорогими для всього людства і що в пошані всього людства знаходять своє безсмертя.



О. Гончар. (нар. 1918, український письменник)

VI. Домашнє завдання

1. Повторити теоретичний матеріал з розділу «Дієслово».

2. Уявити ситуацію: дієслова як частини мови не існує. Поміркувати, чи змогли б ми спілкуватися один з одним без дієслів.
УСНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ ЗА САМОСТІЙНО СКЛАДЕНИМ ПЛАНОМ
Ульянова Олена Владиславівна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №10
Українська мова

7 клас
Мета уроку: на основі текстологічних знань формувати такі текстотворчі вміння, як визначення теми й головної думки тексту, з`ясування стилю та типу мовлення, самостійне складання плану, самостійний добір адекватних змісту та прослуханому зразкові виражальних засобів мови, реалізація задуму(усне відтворення вихідного тексту-зразка); формувати вміння усно переказувати текст із збереженням стильових вимог; виховувати повагу до постаті Т.Г.Шевченка; розвивати слухову пам'ять, логічне мислення, усне і писемне мовлення, уточнювати і збагачувати словниковий запас учнів.

Тип уроку: розвиток зв’язного мовлення учнів.

Обладнання: тексти переказів.

Хід уроків

І. Повідомлення мети, завдань уроків.

ІІ. Підготовка до роботи над переказом.


  • Читання тексту вчителем або учнями.

  • З`ясування значення вжитих у тексті переказу слів, які містяться в пасивному словнику учнів.

  • Визначення теми та головної думки тексту.

  • Визначення стилю тексту, з`ясування стильових ознак. Визначення покладеного в його основу типу мовлення.

  • Самостійне складання плану прослуханого тексту.

  • Повторне читання вчителем тексту.

ІІІ. Усне переказування тексту за пленом.

ІV. Підведення підсумків уроків.

V. Домашнє завдання. Повторити параграфи 14-15.

Тексти художнього стилю для усного переказу

за самостійно складеним планом

Гравер.


Тільки починало ясніти тьмяне петербурзьке небо, а Тарас Григорович

Уже приходив до своєї майстерні. Брав граверне приладдя, мідну пластину, дзеркало і благав Бога, щоб не занесло по дорозі ніяким вітром ані ворога, ані друга. Хоч би зрозуміли люди. Що коли художник працює, час для нього священний. І навіть найлюбіший гість – гірше татарина!

Гравюра – засіб поширення мистецтва серед народу. За доступну ціну люди можуть купувати гравюри з творів видатних майстрів. Тому цей вид мистецтва так вабив Тараса Григоровича.

Свої офорти Шевченко хотів представити на здобуття звання академіка. Тому, як чорний віл, казав він, упрягся в роботу.

Тарас Григорович старанно вкрив підігріту на вогні мідну пластинку грунтом з асфальту, воску та каніфолі. Він почав закопчувати пластинку пучечком воскових свічок, щоб одержати чорний фон, вигідний для рисування на ньому голкою.

Ще не було семи ранку, це найкращий час для самотньої зосередженої роботи. Шевченко взяв довгу, вправлену в дерев`яну ручку голку. Чотирикутник дзеркала поставив так, щоб у ньому відбивався малюнок. Адже наколювати на грунті треба було все навпаки. Він уже помилився раз від нетерпіння швидше побачити наслідок!

Тарас Григорович поринув у свою кропітку роботу. Вона потребувала ретельної уваги, максимального напруження, вірності очей і рук!


  • Пояснити значення слів.

Гравюра – спосіб розмноження малюнка за допомогою друкарської форми з дерева, металу, лінолеуму тощо.

Офорт – гравюра на металі, в якому заглиблені елементи зображення роблять способом травлення металу кислотами.

Асфальт – суміш бітуму з подрібненими мінеральними речовинами.

Каніфоль – природна смола, добута з живиці хвойних дерев.

Грунт – підготовчий шар, тло на гравюрах або рисунках.

  • Дібрати синоніми до слів:

Максимальний (найбільший, граничний)

Кропіткий (ретельний)

Вигідний ( сприятливий, зручний)

  • Дібрати означення до слів:

Робота (зосереджена, кропітка)

Увага (ретельна, напружена)

Напруження ( максимальне)

Орієнтовний план



  1. Уранці в майстерні.

  2. Час для художника священний.

  3. Гравюра – засіб поширення мистецтва.

  4. Намір Шевченка представити офорти на здобуття звання академіка.

  5. Початок праці над офортом:

А). покриття нагрітої пластинки грунтом;

Б). закопчування міді восковими свічками;

В). підготовка міді та дзеркала

6. Шевченко поринув у роботу.



- Записати на дошці: мідна пластинка, грунт, асфальт,віск, каніфоль, свічки, голка, дзеркало.

В бур`янах

Тарас сів під вербою. Аж чує, хтось недалеко співає. Озирнувся й побачив на тому боці потічка біля криниці дівчину в червоній плахті. Стоїть, вичікує, поки вода в криниці після дощу встоїться. Дівчина співала тихо та виразно про того сироту, що не має в світі роду.

Щось у Тарасових грудях почало битись, у горлі здавило. Зціпив зуби, щоб не заплакати. Він сам сирота, зазнав уже людського глуму і потурання.

Вислухав, запам’ятав усю пісню до словечка. Протоптаною стежечкою швиденько шаснув у бур`яни.

Уночі була гроза. Ранок видався ясний на диво. Небо чисте, тепле, бадьоре. На бу`рянах блискучими діамантами рясніли краплі нічного дощу. Круто пахли високі буйні ромашки.

Тарас сів, розгорнув свій зшиточок. Тут були записані пісні, щедрівки, псалми. Ось і нова пісня записана, обмальована візерунками.

Тепер тарасові захотілося співати . він завів гнучким голосом. Кінчав пісні і знов починав. І не було тому краю.



  • Пояснити значення слів:

Псалом – релігійна пісня, молитва.

Діамант – чистий штучно огранений алмаз.

Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений з двох зішитих до половини полотнищ.

Візерунок – малюнок з різних ліній, кольорів.



  • Дібрати синоніми до слів:

Глум (в`їдлива насмішка),

Потурання (не протидіяння, попускання)

Шуснути (зникнути, швидко втекти)

Орієнтовний план


  1. Хтось недалеко співає.

  2. Дівчина біля криниці.

  3. Пісня про сироту.

  4. Тарас і сам сирота!

  5. Запам’ятав до словечка.

  6. У бур`янах після грози.

  7. Тепле бадьоре сонечко.

  8. Краплі нічного дощу.

  9. Крутий запах ромашок.

  10. Пісню записав у зшиточок.

  11. Тарас співає.

  • Усно переказати текст.



1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка