До 200-ліття Т. Г. Шевченка



Сторінка23/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.56 Mb.
1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23

Гортаючи сторінки «Кобзаря»
Шостак-Тюфанова Неля Миколаївна,

учитель української мови та літератури

НВК «Гімназія імені Лесі Українки – школа І ступеня»
Українська література

Урок позакласного читання у 6-А класі
Мета: популяризувати творчість Т.Г.Шевченка, плекати інтерес до дослідницької роботи; розвивати акторські здібності, навички вдумливого читання ліричних творів, аналізувати прихований зміст поезії, висловлювати власні міркування; виховувати почуття оптимізму, віри в щасливу долю людини і країни.

Цілі.

Учні знатимуть: невідомі сторінки біографії Кобзаря та зміст ще не вивчених ліричних творів зі сторінок «Кобзаря», його роздуми про долю людини.

Учні вмітимуть: вдумливо читати і коментувати поезії, висловлювати власне ставлення до прочитаного, оприлюднювати досліджений матеріал, відрефлексовувати свої досягнення, оцінювати свою роботу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрети письменника, ілюстрації до його творів, відеопроектор, «Кобзарі», диск із мелодіями та аудіокасета, інтер’єр для сценки, мікрофон, паперова веселка та квіти, виставка книг із творами Шевченка та про Тараса Григоровича, на вишитому рушнику «Кобзар» із словами: «Він зорею сіяє в прийдешнім віку, сходить хлібом духовним на яр- рушнику…»

Методи і прийоми: «Вільне письмо», «Рольова гра», «Передбачення», «Гронування», учнівське повідомлення, «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Мовчазне читання», бесіда, розповідь, анкетування.

Міжпредметні зв’язки: музика, образотворче мистецтво, мова, історія.

Методичне надзавдання уроку. Кожен повинен плекати в собі віру у щасливе життя за будь-яких обставин, не втрачати переконання про покращення своєї долі і долі країни в цілому.

У всякого своя доля… (Т.Шевченко)

Від долі не втечеш (Нар. мудрість)

Кожен - творець своєї долі (Нар. мудр.)

Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку.

Звучить пісня на слова Т.Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», яку співають усі присутні (1 куплет).



Учитель. Вітаю Вас, шановне товариство, піснею, яка є гімном усіх українознавчих свят. Бо й сьогоднішній наш урок святковий, урочистий.

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті заграє веселка,

Повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Уявіть собі, що веселка, яка перед Вами, зійшла не над зеленою дошкою класу, а над зеленим весняним полем, на якому сьогодні неодмінно виростуть квіти Вашого успіху.

Скажіть, будь ласка, а який колір символізує урочистість, життєву силу, відчуття повноти життя, захоплення, навіть збудженість? (Червоний).

Саме тому паперові квіти на Ваших партах мають червону серединку, а основу, звичайно, складає колір Вашого настрою, відтворіть його зараз, будь ласка.



2.Актуалізація суб’єктного досвіду та опорних знань.

У кожному класі Ви вивчали твори Тараса Григоровича Шевченка та про нього, чули їх на читацьких конкурсах, з’ясовували їх тематику. Пригадайте, будь ласка, які з них запам’ятали назавжди? («За сонцем хмаронька пливе», «Садок вишневий коло хати», повість С. Васильченка «У бур’янах», «Думка», поеми «Іван Підкова», «Тарасова ніч»).


ІІ. Цілевизначення і планування.

1.Оголошення теми і мети уроку.

Сьогодні на уроці позакласного читання «Гортаючи сторінки «Кобзаря» ми повинні глибше пізнати і творчість Тараса Григоровича Шевченка, і його сторінки долі, які писалися на нашій українській землі, бо ж значну частину свого життя він провів за межами нинішньої держави. А які цілі ставите перед собою конкретно ви? Напишіть їх, будь ласка, на розлогих пелюсточках квітів.



2.Визначення цілей уроку(індивідуально) та їх вибіркове озвучення.
ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Заслуховування домашнього завдання за бажанням (діти озвучують написане прозою або віршами «вільне письмо» «Дума про Тараса»).

2. Розповідь учителя. Душею вболівав Тарас Шевченко за долю рідного народу, тому й залишив він нам, нащадкам, духовний заповіт, що передається з покоління в покоління, від роду до роду. «Кобзар» Шевченка – настільна книга українців, як Біблія, як святиня, що лежить на столі поруч із хлібом, а іноді – і замість нього. Кобзарем називають і самого Шевченка не тільки тому, що його вірші співають, а й тому, що вони мають силу народних дум, народної мудрості.

На дошці Ви бачите три епіграфи: два - народна мудрість, один – вислів Шевченка. (Озвучую). В кінці уроку кожен із вас визначить, який найбільш влучно іменуватиме наше заняття. А зараз про те, де і коли було названо о письменника, якого називають пророком, бо ж і у світочів було дитинство… Сьогодні екскурсоводами нашими є…



3.Виступи екскурсоводів-істориків.

Учень. Благословенна та година,

як народила мати сина

і нарекла його Тарасом…

Благословен той день і час,

коли прослалась килимами

земля, яку сходив Тарас

малими босими ногами,

земля, яку скропив Тарас

дрібними росами-сльозами.(М.Рильський)

Учениця. 200 років тому, 9 березня 1814 року в с. Моринцях Звенигородського повіту на Київщині, у сім’ї селянина-кріпака народився Тарас Шевченко.

Учень. Страшний був час, коли народився Шевченко. Одні люди були панами, розкошували, жили у величезних маєтках, а інші на них працювали, були їхніми кріпаками.

Учениця. Пан свого кріпака міг покарати, міг продати, наче якусь річ, або програти в карти. Міг відібрати дітей від батьків і на мисливських собак у іншого пана виміняти.

Учень. Родина, де народився Тарас, була велика, дітей багато. І батько, і мати, і навіть столітній дід Іван зранку до вечора працювали на панських ланах.

Учениця. Незабаром сім’ю Шевченків спіткало велике горе: від тяжкої праці, від виснаження та знущань на 32-му році життя померла мати. Уявляєте, як же жилося майбутньому генію?

4. Перегляд частини відеофільму «Мій Шевченко» Ю. Макарова (7хв.)

Учитель. Хто ж був відрадою і світлим променем його життя, його зіркою?

5.Інсценізація уривка повісті С.Васильченка «У бур’янах». Від слів: «Як прийде – скажу: ти моя зіронька». До слів: «Ще й краще, що я сирота, що хочу – роблю, куди хочу – іду. Хоч я сирота – сирота щасливий…»

6. Бесіда.

- Як Ви вважаєте, діти, чи може бути щасливий сирота? Чому?

- Що вам сподобалось у поведінці Тараса-сироти?

- Чи зумів він знайти вихід із, здавалося б , безвихідного становища?

- Чому можна повчитися у хлопчика?

- Як ви розумієте його вислів «У всякого своя доля?

- Чи нарікав хлопчик на свою долю?

- Чи хочете Ви бути вміти щасливими?

Я як мама і як учитель щиро хочу, щоб сьогоднішній урок був для вас уроком на все життя, тому як член «Батьківського комітету України» дарую вам статтю «Що таке щастя?» з нашої газети «Батьківський комітет» (ст. 14. 8 лютого 2014 року), яку ви неодмінно прочитаєте і будете старатися для того, щоб не бідкатися, не нарікати на життя, а плекати свою щасливу долю.



7. Гронування. Доля –

8. Словникова робота (За словником Василя Яременка, Оксани Сліпушко).

1) Доля – Хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини; талан, фортуна, планета, зоря, зірка, хрест.

2)*Умови життя, життєвий шлях і те, що на ньому виникає.

3)*Бажане, щасливе життя.

4)* Стан, у якому перебуває або перебуватиме що-небудь, майбутнє чогось.

! Релігійне тлумачення долі. (З’ясування питання, чи може людина передбачити свою долю?)

9. Передбачення. Що, на Вашу думку, сказав би поет Оксані через декілька десятків років?

А чи може бути цей вірш присвячений саме їй?



10. Виразне читання вірша «Якби зустрілися ми знову»

Якби зустрілися ми знову,

Чи ти злякалася б , чи ні?

Якеє тихеє ти слово

Тоді б промовила мені?

Ніякого. І не пізнала б.

а може б, потім нагадала,

Сказавши: «Снилося дурній.»

а я зрадів би, моє диво!

Моя ти доле чорнобрива!

Якби побачив, нагадав

Веселеє та молодеє

Колишнє лишенько лихеє.

Я заридав би, заридав!

І помоливсь, що не правдивим,

А сном лукавим розійшлось,

Слільми-водою розлилось

Колишнєє святеє диво!

(1848 рік)

10. Емоційна пауза.

11. Мовчазне читання поезії учнями (із «Кобзарів», що на партах).

12. Бесіда за змістом поезії, визначення теми, ідеї твору, з’ясування суті епітетів, які проливають світло на ще не вивчене життя письменника.

13. «Мікрофон» , «Незакінчене речення…»

- А що конкретно ми вже знаємо про життя письменника після того, як він знайшов собі притулок у приходського дяка?

(Не задовольнившись наукою дяка, у якого треба було багато працювати і прислужувати йому, Тарас пішов від села до села і пошуках учителя. Зрештою повернувся у Кирилівку, де пас череду, поки пан Енгельгард не забрав його до свого двору. Там хлопця зробили козачком і примушували прислужувати пану.

Одного разу, повернувшись уночі з бенкету, пан Енгельгард застав Тараса за малюванням. він люто побив хлопця, а другого дня звелів кучерові відшмагати його на конюшні. Ця пригода трапилась у вільно, куди виїхав із своїм паном Шевченко, коли йому було 15 років…

10 березня1861 року великий Кобзар помер.)



14.Виразне читання вірша, який учень вивчив за індивідуальним завданям:

І помер Тарас, не стерпів

Життя у оковах,

Тільки чути скорбний стогін

по нім хвиль Дніпрових.

Поплили Дніпрові хвилі

Аж у синє море.

Хай розкажуть світу хвилі

Про велике горе.

І заплакала Вкраїна, -

Плакала немало, -

Як ховала свого сина,

Пісняра ховала.

Насип сипали високий

Над Ревучим синім,

Щоб далеко видно було

По всій Україні.

Спить Тарас, відпочиває

В домовині тісній,

Не спить лише між народом,

Не спить його пісня.

15.Пісня «Світе ясний, світе тихий, моя Україно…» у виконанні Новоград -Волинського Заслуженого працівника культури М.І.Артем’юка.

16. Розповідь учителя. Життєві дороги приводили письменника і у наші краї . Він відвідував місто у складі Археографічної експедиції у 1946 році, зупинявся у районі поштової станції, де йому встановлено пам’ятник, а ще приїжджав у Гульськ на побачення до коханої попівни Глафіри, але, на жаль, їм не судилося бути разом. Зате побачені прекрасні краєвиди талановитий митець описав у своїй повісті «Варнак». (За наявності часу – зачитати)

Ось така доля письменника, що тісно і у житті, і у творах переплітається із долею країни. До долі Шевченко звертався у багатьох поезія, поемах, як до істоти живої, до когось близького. Як називається такий художній засіб? (Персоніфікація, уособлення). А дослідник Валерій Шевчук на перші сторінки своєї книги «Доля» (демонструю) виніс цитати із 27 віршів із цим словом . Я просила вдома погортати «Кобзар» і вивчити вірші чи цитати, які до душі Вам припали, і я яких є слово доля.



17. Виступи учнів (Виразне декламування виписаних читат та вивчених віршів).

18. Захист учнями своїх ілюстрацій до прочитаних творів.

19. Учнівське повідомлення - дослідження на тему «Як народився «Кобзар».
ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1.Вибір імені уроку.

Учитель. Може народитися дитина, книга. А сьогодні народився наш урок. Пора дати йому ім’я. Який із трьох епіграфів, записаних на дошці, за Вашими переконаннями, найбільш підходить?

2. Оцінювання діяльності учнів на уроці, з’ясування емоційного стану.

Учитель.

1). Прошу смайликом у середині кожної квіточки зобразити ваш настрій залежно від того, досягнуті Ваші цілі на уроці, чи ні, прикріпити їх на нашому зеленому полі.

2). Заповніть, будь ласка, анкети, що на Ваших партах. А ще – давайте разом визначимо, хто був найактивнішим і заслуговує на те, щоб оцінку йому поставити в журнал.

Анкета


  1. Чи задоволений ти результатом своєї роботи на уроці? Чому?

  2. Чи досягнув ти поставлених цілей?

  3. Постав собі оцінку за роботу на уроці.

  4. Склади резюме уроку (2-3 речення)

У. Домашнє завдання.

За бажанням: написати лист Тарасу Григоровичу Шевченку чи есе «Я дякую долі…»

Обов’язкове: Підготуватися до уроку літератури рідного краю ( виразно читати вірш письменника-земляка про Т.Г.Шевченка.)

Т.Г.ШЕВЧЕНКО. ПРОВІДНИЙ МОТИВ ВІРША «ДУМКА»

(«ТЕЧЕ ВОДА В СИНЄ МОРЕ…»)
Бойко Оксана Миколаївна,

учитель української мови та літератури ЗОШ №2
Українська література

6 клас
Мета: поглибити знання учнів про життя і творчість великого українського поета Т.Г.Шевченка; розповісти про петербурзький період в біографії Тараса Шевченка; розвивати уяву, креативне мислення, навички виразного читання ліричних творів, вміння пояснювати роль художніх засобів, уміння коментувати прочитане й висловлювати своє ставлення до нього; виховувати в учнів почуття патріотизму, відчуття духовного зв’язку з історичним минулим рідного краю.

ТЛ: ліричний твір, строфа.

Цілі.

Учні знатимуть:

  • основні відомості про перебування поета в Санкт-Петербурзі;

  • зміст вірша «Думка» («Тече вода в синє море...»);

  • визначення поняття «ліричний твір», «строфа»;

  • сутність піднятих у поезії проблем.

Учні вмітимуть:

  • визначати цілі уроку;

  • організовувати власну діяльність;

  • виразно читати поезію;

  • висловлювати свою думку з приводу прочитаного;

  • оцінювати свою роботу.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Т.Г. Шевченка, збірка поезій «Кобзар», кольорові стрічки

Методи і прийоми: бесіда, розповідь, метод «Прес», «Випереджувальне завдання», «Незакінчене речення», прийоми «Я бачу слово», «Мозковий штурм».
Хід уроку

І. Мотиваційний етап.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку («Кольоровий настрій»)

2. Актуалізація опорних знань учнів.

…Кожне нове читання – як зустріч із небаченим континентом, який принесе тобі не лише знання, що примножує сум, а й подарує радість надій, щастя осягнення істини.

Юрій Щербак

- Чи погоджуєтесь ви з цією думкою? Відповідь вмотивуйте.

- А що для вас означає читання?

Кожен урок літератури – це прочитання не просто книжних сторінок, а сторінок життя справжніх людей. І сьогодні на уроці ми ще раз відкриємо сторінки життя і творчості відомого на весь світ генія і пророка, поета і художника Тараса Шевченка.



2.1. Міні-дискусія (метод «Прес»)

Вмотивуйте, аргументуйте або спростуйте тезу «Дитинство Тараса Шевченка було щасливим» (Учні з допомогою вчителя пригадують факти біографії, відомі з попередніх класів)



ІІ. Цілевизначення і планування.

  1. Оголошення теми й мети уроку. (Діти записують тему уроку в зошити)

  • Про що, на вашу думку, буде йти мова на уроці? (Відповіді учнів)

  1. Визначення учнями власних цілей.

- Яких результатів ви хочете досягти на сьогоднішньому уроці? Свої цілі запишіть до зошитів. (Учні записують цілі, за бажанням озвучують їх)

  1. Узгодження індивідуальних і загальних цілей

(Учитель оголошує мету уроку, переконує, що цей урок стане для учнів іще одним кроком до пізнання культурного надбання нашого народу, зміцнить любов до поезій Т.Г. Шевченка , які дивують, захоплюють…).

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Випереджувальне завдання. (Розповідь учня «Петербурзький період в біографії Тараса Шевченка»)

2. Інтелектуальна розминка!

Допишіть речення.

1. Т. Шевченко опинився у Санкт-Петербурзі ще підлітком, тому що…

2. У столиці Російської імперії майбутній великий український поет Т.Шевченко займався….

3. Викупитися з кріпацтва Т.Шевченку допомогли…

Діти, у кожного з вас на парті – примірник «Кобзаря». Це тепер він має вже не 8 поезій, а набагато більше. Сьогодні його читає весь світ. Перекладений багатьма мовами, він щиро розповів всім про Україну, її чарівну природу, про її знедолений, але нескорений народ.

Зараз ми познайомимося ще з однією поезією Тараса Григоровича, яка називається «Думка» («Тече вода в синє море»).

Вірш «Думка» написаний у 1838 році у Санкт-Петербурзі. Тарасу здавна подобались народні пісні про пошуки молодим козаком своєї долі: «Ой зелений дубе, чого нахилився..», «Ой не шуми, луже, зелений байраче». Очевидно, вони нагадували поетові власну долю, яка закинула його далеко від рідної України, до північної столиці Росії. Ось така історична основа поезії.



3. Виразне читання напам’ять поезії учителем.

4. Робота зі змістом поезії

Методичний прийом «Я бачу слово».

(Учні заплющують очі, слухають поезію, яку читає учень іще раз. Описують зорові картини, що постали в їхній уяві).

6. Методичний прийом «Мозковий штурм».

– Давайте ж з’ясуємо, яка тема вірша. (Роздуми молодого козака про свою нещасну долю, зображує його почуття відчаю про неможливість потрапити з чужими додому).

– Назвіть головного героя поезії? (Козак).

– Який настрій у козака? (Зневіра, розпач, пригнічення).

– Які риси характеру притаманні ліричному герою? (Вродливий, любить рідну батьківщину).

– Визначте ідею поезії. ( Для людини найголовніше щастя – жити в рідній стороні, а не на чужині).

– Які ще образи є у вірші? (Журавлі, синє море, чужі люде).

– З якою метою автор використовує образ журавлів?

– Як би ви продовжили чи змінили твір?

– Назвіть художні тропи, вжиті в поезії.



7. Пояснення термінів «Ліричний твір», «строфа».

Записати першу строфу, визначити риму у вірші.



ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

- Чи справдилися ваші очікування?



– Чим духовно збагатила нас поезія «Думка»?

ІV. Домашнє завдання.

Обов’язкове загальне : Поезію «Думка» Т. Г. Шевченка вивчити напам’ять.

Обов’язкове на вибір: 1. Написати твір-роздум на тему: «Що краще: наполеглива боротьба за щастя чи нарікання на гірку долю?» 2. Написати лист-подяку автору.

За бажанням: Намалювати ілюстрацію до поезії.

1   ...   15   16   17   18   19   20   21   22   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка