Т.Г.ШЕВЧЕНКО «ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ…», «НАД ДНІПРОВОЮ САГОЮ»
Калюжникова Алла Василівна,
учитель української мови та літератури СШ №4
Українська література
6 клас
Мета: продовжити ознайомлення з творчістю Т.Г.Шевченка, розкрити інтонаційне й емоційне багатство поезії;
розвивати культуру зв’язного мовлення, спостережливість, уміння емоційно передавати зміст художніх творів,висловлювати власні міркування щодо прочитаного;
виховувати любов до українського слова, до рідної природи.
Цілі
Учні знатимуть:
Учні вмітимуть:
-
висловлювати особисте ставлення до зображуваного;
-
проводити аналогію з сучасним життям;
-
виховувати любов до українського слова, до рідної природи.
Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок
Обладнання: підручник, роздатковий матеріал
Методи, форми, прийоми роботи: літературна композиція, бесіда, слово вчителя, робота зі змістом тексту, робота в парах, прийом «Незакінчене речення», енциклопедична хвилинка, словникова робота, метод «Медитація», «Мікрофон».
Хід уроку
І. Мотиваційний етап уроку
1. Забезпечення емоційної готовості до уроку
Учитель. Доброго дня усім! Сьогодні у нас незвичайний урок. Діти, а з яким настроєм ви прийшли на урок, що ви відчуваєте? (відповіді дітей). Давайте подаруємо один одному усмішку,бо з нею буде теплішим наше спілкування.
2. Вступне слово вчителя
- Ваша усмішка не схожа на інші, вона індивідуальна, властива тільки вам, бо кожен з вас – окрема людина, неповторна. А ви вважаєте себе особистістю? (відповіді дітей). Ви неповторні? Що відрізняє вас від інших?
- Кожна людина – це особистість. Саме про таку особистість ми сьогодні будемо говорити.
3. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань
Учитель. Літературна композиція «Думи мої…»
Звучить бандура (вчитель грає на бандурі), лунає тихенько пісня «Думи мої».
Ніби вслухаючись у пісню, говорить поет (учень). Підходячи до бандури, що самотньо стоїть на вишитому рушникові, і біля, якої горить свічка.
Учень 1: Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Нащо стали на папері
Сумними рядками?
Сумно дивиться на аркуш, списаний віршами, продовжує:
Думи мої, думи мої,
Квіти мої діти!
Виростав вас, доглядав вас, -
Де ж мені вас діти?
В Україну ідіть, діти,
В нашу Україну…
Там найдете щире серце
І слово ласкаве,
Там найдете щиру правду,
А ще, може, славу…
Учень 2: Вже більше як століття нема з нами Великого Кобзаря, та слова його бентежать і тривожать душу.
Дівчинка: Читаючи його вірші, проймаєшся болем і тугою. Часто бачиш,що слова, написані багато років тому, і сьогодні є важливими, бо повернені до нашого буття, до нашої історії, до нашої квітучої природи.
ІІ. Цілевизначення та планування
1. Цілі
Учні знатимуть:
Учні вмітимуть:
-
висловлювати особисте ставлення до зображуваного;
-
проводити аналогію з сучасним життям;
-
виховувати любов до українського слова, до рідної природи.
2. Повідомлення теми і мети уроку
На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось ще з двома шедеврами Т.Г.Шевченка- «Зоре моя вечірняя» та «Над Дніпровою сагою…»
Чи зрозуміла вам тема уроку?
Вона є у вас на партах. Запишіть у зошити. Подумайте , що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? («Незакінчене речення»)
На дошці Я хочу дізнатися…
зрозуміти…
відчути…
(Узгодження індивідуальних і загальних цілей)
-
У мене є і загальні цілі. Вони у кожного на парті. Що б ви хотіли змінити, доповнити?
(визначення учнями власних цілей у зошитах, зачитують окремі учні за бажанням)
ІІІ. Опрацювання нового матеріалу
-
Енциклопедична хвилинка
Учитель: Погляньте на картини, на яких зображена природа України. Хіба може тонка людська душа не милуватися нею, не захоплюватися її красою?
-
Як називається такий опис?
-
Опишіть, що ви бачите?
-
Які настрої передані митцями?
-
За допомогою чого митець творить свою картину?
-
А за допомогою чого ви описуєте побачене ?
-
Що потрібно для того,щоб ваша розповідь була емоційною, чітко передавала настрій? (Емоційнішою – жести, міміка, темп, паузи.
Чіткість – художні прийоми).
-
Бесіда
-
Чи бачили ви як сідає сонечко?
-
Як з’являється перша зірочка на небі?
-
Які почуття тоді переповнювали вас, вашу душу? (Спокій, утома, полегшення)
Учитель: Так, усе поволі засинає: люди, птахи, темний гай, річка, поле…
Постривай, лише не спить та тяжка дума…
Отака тяжка дума не хоче спочивати і тривожить душу в поезії «Зоре5 моя вечірняя».
3. Метод «Медитації»
Звучить лірична музика.
Учитель: Діти, закрийте очі, уявіть теплий літній вечір, поволі у повітрі розпливаються пахощі дня, тихо. Лиш де-не-де щось ворухнеться. Та раптом з криком увірветься, якесь-то щебетання пташки. Чи спросоння, чи то так. Он зірка падає із неба. Та це без шумно, так бо й треба. Бо все поснуло…
- Чи відчули ви тепло літньої ночі?
- А ще які були відчуття?
Ніби продовження нашої медитації буде ознайомлення з поезією «Зоре моя вечірняя».
4. Читання вірша вчителем.
5. Бесіда за прочитаним твором
- Яка пора року зображена у творі?
Прочитайте опис природи до слів «А про людей…»
- Чому, на вашу думку, тут вжиті пестливі слова?
- Опишіть, яку картину ви уявили, прочитавши цю частину вірша.
- Яких міфічних істот згадує поет?
- Чи ще де зустрічали їх, при читанні інших творів?
6. Словникова робота.
Нехрещені діти – русалки.
Вовкулака – людина, котра має багато гріхів.
Прочитайте рядки, в яких зображено село.
Знайдіть пейзажні елементи.
- Які художні засоби тут вжиті? (Порівняння, епітети).
Прочитайте рядки, де автор висловлює своє ставлення до простих людей і до панів.
Учитель: Він сам був із простого народу, тому поважав, любив і жалів його. Поет і його родина теж зазнала неабияких утисків, страждань, принижень від панів.
7. Робота в парах.
Чи можемо ми поділити вірш на частини, але не механічно, а за переданим настроєм?
1 ряд – інтонація різних частин вірша.
2 ряд – поділ вірша на змістовні частини.
3 ряд – засоби виразності кожної частини.
8.
- Як ви розумієте поняття «лірична людина»?
- А слово «лірика»? (запис до зошитів).
- Які почуття може пережити людина?
9. Ознайомлення з поезією «Над Дніпровою сагою…»
- До кого чи до чого висловлює автор свої почуття?
10. Словникова робота.
- Які слова незрозумілі?
11. Робота зі змістом твору.
- Що сподобалось у вірші?
- Який настрій викликає?
- Чому дерева і кущі зображені живими істотами? Як називається цей художній прийом?
Зверніть увагу на дієслова. Яку часову форму вони мають?
Виділіть деталі пейзажу і доведіть, що тут зображено природу влітку.
Учитель: Золотими вечорами часто думав Шевченко про свою Україну, душею був на сивому Дніпрі. Перед мисленим зором поета поставали і стрімкі кручі дніпрового берега біля Канева, Києва. І мріяв він тоді, як про нездійснене щастя, про те, що от повернеться на батьківщину і збудує на якій із цих круч затишну білу хатину… Він палко любив рідний край, його природу. Тому і є неперевершеним майстром поетичного малювання картин природи.
ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап
1. Метод «Мікрофон»
- Чи досягли ви поставлених цілей?
- Що хотів автор донести до нас, читачів, цими творами, яку думку?
- Що об’єднує дані поезії?
2. Рефлексія почуттів.
Незакінчене речення: «Урок допоміг мені…», «Оповідання змусило мене задуматись над тим, що …»
3. Само-, і взаємооцінювання.
Закінчити речення.
«Я сьогодні молодець, бо….». «Найкраще на уроці працювали…, тому що….».
Y. Домашнє завдання:
Обов’язкове загальне: Написати лист поетові. З яким питанням ви б хотіли до нього звернутися?
За бажанням: Намалювати ілюстрацію до творів.
Заключне слово вчителя:
Да святиться слова блискавиця,
Що не у вічну далечінь
Нашу думу й пісню.
Да сятиться між народами твоє ім'я.
Амінь.
Д.Павличко
|