До 200-ліття Т. Г. Шевченка



Сторінка7/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.56 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23

Т.Г.ШЕВЧЕНКО «ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ…», «НАД ДНІПРОВОЮ САГОЮ»



Калюжникова Алла Василівна,

учитель української мови та літератури СШ №4
Українська література

6 клас
Мета: продовжити ознайомлення з творчістю Т.Г.Шевченка, розкрити інтонаційне й емоційне багатство поезії;

розвивати культуру зв’язного мовлення, спостережливість, уміння емоційно передавати зміст художніх творів,висловлювати власні міркування щодо прочитаного;

виховувати любов до українського слова, до рідної природи.

Цілі

Учні знатимуть:


  • зміст прочитаного;

Учні вмітимуть:

  • висловлювати особисте ставлення до зображуваного;

  • проводити аналогію з сучасним життям;

  • виховувати любов до українського слова, до рідної природи.

Тип уроку: урок закріплення та застосування знань, умінь та навичок

Обладнання: підручник, роздатковий матеріал

Методи, форми, прийоми роботи: літературна композиція, бесіда, слово вчителя, робота зі змістом тексту, робота в парах, прийом «Незакінчене речення», енциклопедична хвилинка, словникова робота, метод «Медитація», «Мікрофон».
Хід уроку

І. Мотиваційний етап уроку

1. Забезпечення емоційної готовості до уроку

Учитель. Доброго дня усім! Сьогодні у нас незвичайний урок. Діти, а з яким настроєм ви прийшли на урок, що ви відчуваєте? (відповіді дітей). Давайте подаруємо один одному усмішку,бо з нею буде теплішим наше спілкування.

2. Вступне слово вчителя

- Ваша усмішка не схожа на інші, вона індивідуальна, властива тільки вам, бо кожен з вас – окрема людина, неповторна. А ви вважаєте себе особистістю? (відповіді дітей). Ви неповторні? Що відрізняє вас від інших?

- Кожна людина – це особистість. Саме про таку особистість ми сьогодні будемо говорити.



3. Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань

Учитель. Літературна композиція «Думи мої…»

Звучить бандура (вчитель грає на бандурі), лунає тихенько пісня «Думи мої».

Ніби вслухаючись у пісню, говорить поет (учень). Підходячи до бандури, що самотньо стоїть на вишитому рушникові, і біля, якої горить свічка.

Учень 1: Думи мої, думи мої,



Лихо мені з вами!

Нащо стали на папері

Сумними рядками?

Сумно дивиться на аркуш, списаний віршами, продовжує:



Думи мої, думи мої,

Квіти мої діти!

Виростав вас, доглядав вас, -

Де ж мені вас діти?

В Україну ідіть, діти,

В нашу Україну…

Там найдете щире серце

І слово ласкаве,

Там найдете щиру правду,

А ще, може, славу…

Учень 2: Вже більше як століття нема з нами Великого Кобзаря, та слова його бентежать і тривожать душу.

Дівчинка: Читаючи його вірші, проймаєшся болем і тугою. Часто бачиш,що слова, написані багато років тому, і сьогодні є важливими, бо повернені до нашого буття, до нашої історії, до нашої квітучої природи.

ІІ. Цілевизначення та планування

1. Цілі

Учні знатимуть:


  • зміст прочитаного;

Учні вмітимуть:

  • висловлювати особисте ставлення до зображуваного;

  • проводити аналогію з сучасним життям;

  • виховувати любов до українського слова, до рідної природи.

2. Повідомлення теми і мети уроку

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось ще з двома шедеврами Т.Г.Шевченка- «Зоре моя вечірняя» та «Над Дніпровою сагою…»

Чи зрозуміла вам тема уроку?

Вона є у вас на партах. Запишіть у зошити. Подумайте , що ви очікуєте від сьогоднішнього уроку? («Незакінчене речення»)



На дошці Я хочу дізнатися…

зрозуміти…

відчути…

(Узгодження індивідуальних і загальних цілей)



  • У мене є і загальні цілі. Вони у кожного на парті. Що б ви хотіли змінити, доповнити?

(визначення учнями власних цілей у зошитах, зачитують окремі учні за бажанням)

ІІІ. Опрацювання нового матеріалу

  1. Енциклопедична хвилинка

Учитель: Погляньте на картини, на яких зображена природа України. Хіба може тонка людська душа не милуватися нею, не захоплюватися її красою?

  • Як називається такий опис?

  • Опишіть, що ви бачите?

  • Які настрої передані митцями?

  • За допомогою чого митець творить свою картину?

  • А за допомогою чого ви описуєте побачене ?

  • Що потрібно для того,щоб ваша розповідь була емоційною, чітко передавала настрій? (Емоційнішою – жести, міміка, темп, паузи.

Чіткість – художні прийоми).

  1. Бесіда

  • Чи бачили ви як сідає сонечко?

  • Як з’являється перша зірочка на небі?

  • Які почуття тоді переповнювали вас, вашу душу? (Спокій, утома, полегшення)

Учитель: Так, усе поволі засинає: люди, птахи, темний гай, річка, поле…

Постривай, лише не спить та тяжка дума…

Отака тяжка дума не хоче спочивати і тривожить душу в поезії «Зоре5 моя вечірняя».

3. Метод «Медитації»

Звучить лірична музика.

Учитель: Діти, закрийте очі, уявіть теплий літній вечір, поволі у повітрі розпливаються пахощі дня, тихо. Лиш де-не-де щось ворухнеться. Та раптом з криком увірветься, якесь-то щебетання пташки. Чи спросоння, чи то так. Он зірка падає із неба. Та це без шумно, так бо й треба. Бо все поснуло…

- Чи відчули ви тепло літньої ночі?

- А ще які були відчуття?

Ніби продовження нашої медитації буде ознайомлення з поезією «Зоре моя вечірняя».



4. Читання вірша вчителем.

5. Бесіда за прочитаним твором

- Яка пора року зображена у творі?

Прочитайте опис природи до слів «А про людей…»

- Чому, на вашу думку, тут вжиті пестливі слова?

- Опишіть, яку картину ви уявили, прочитавши цю частину вірша.

- Яких міфічних істот згадує поет?

- Чи ще де зустрічали їх, при читанні інших творів?

6. Словникова робота.

Нехрещені діти – русалки.

Вовкулака – людина, котра має багато гріхів.
Прочитайте рядки, в яких зображено село.

Знайдіть пейзажні елементи.

- Які художні засоби тут вжиті? (Порівняння, епітети).
Прочитайте рядки, де автор висловлює своє ставлення до простих людей і до панів.
Учитель: Він сам був із простого народу, тому поважав, любив і жалів його. Поет і його родина теж зазнала неабияких утисків, страждань, принижень від панів.
7. Робота в парах.

Чи можемо ми поділити вірш на частини, але не механічно, а за переданим настроєм?

1 ряд – інтонація різних частин вірша.

2 ряд – поділ вірша на змістовні частини.

3 ряд – засоби виразності кожної частини.
8.

- Як ви розумієте поняття «лірична людина»?

- А слово «лірика»? (запис до зошитів).

- Які почуття може пережити людина?


9. Ознайомлення з поезією «Над Дніпровою сагою…»

- До кого чи до чого висловлює автор свої почуття?



10. Словникова робота.

- Які слова незрозумілі?



11. Робота зі змістом твору.

- Що сподобалось у вірші?

- Який настрій викликає?

- Чому дерева і кущі зображені живими істотами? Як називається цей художній прийом?

Зверніть увагу на дієслова. Яку часову форму вони мають?

Виділіть деталі пейзажу і доведіть, що тут зображено природу влітку.


Учитель: Золотими вечорами часто думав Шевченко про свою Україну, душею був на сивому Дніпрі. Перед мисленим зором поета поставали і стрімкі кручі дніпрового берега біля Канева, Києва. І мріяв він тоді, як про нездійснене щастя, про те, що от повернеться на батьківщину і збудує на якій із цих круч затишну білу хатину… Він палко любив рідний край, його природу. Тому і є неперевершеним майстром поетичного малювання картин природи.
ІY. Рефлексивно-оцінювальний етап

1. Метод «Мікрофон»

- Чи досягли ви поставлених цілей?

- Що хотів автор донести до нас, читачів, цими творами, яку думку?

- Що об’єднує дані поезії?


2. Рефлексія почуттів.

Незакінчене речення: «Урок допоміг мені…», «Оповідання змусило мене задуматись над тим, що …»


3. Само-, і взаємооцінювання.

Закінчити речення.

«Я сьогодні молодець, бо….». «Найкраще на уроці працювали…, тому що….».
Y. Домашнє завдання:

Обов’язкове загальне: Написати лист поетові. З яким питанням ви б хотіли до нього звернутися?

За бажанням: Намалювати ілюстрацію до творів.
Заключне слово вчителя:

Да святиться слова блискавиця,

Що не у вічну далечінь

Нашу думу й пісню.

Да сятиться між народами твоє ім'я.

Амінь.


Д.Павличко


1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка