До 200-ліття Т. Г. Шевченка



Сторінка8/23
Дата конвертації19.02.2016
Розмір2.56 Mb.
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23

Т.Г.ШЕВЧЕНКО «ПРИЧИННА».

УМОВНІСТЬ У БАЛАДІ, ТРИВОГА ЗА ЖІНОЧУ ДОЛЮ



Калюжникова Алла Василівна,

учитель української мови та літератури СШ №4
Українська література

9 клас
Мета. Поглибити знання учнів про баладу; розкрити на прикладі твору жіночий образ і її долю; дослідити доцільність застосування елементів фольклору у баладі; розвивати логічне і абстрактне мислення, увагу, спостережливість, уміння виразно читати поетичні твори, коментувати їх зміст, грамотно висловлювати власні думки і робити висновки; виховувати почуття пошани до творчості Т.Шевченка, доброту, щирість, вірність у почуттях.

Цілі.

Учні знатимуть: особливості балади, зміст твору, проблематику.

Учні вмітимуть: виразно, вдумливо читати твір, робити аналіз поезії, висловлювати власні думки, поважати почуття інших людей.
Тип уроку: урок формування і засвоєння нових знань.

Обладнання: портрет Шевченка, виставка його творів, підручник, роздатковий матеріал – «План-карта», панно, листки, «карта самооцінювання», аудіо- і відеозаписи.



Методи, форми і прийоми роботи: «Незакінчене речення», «Передбачення», «Вільне письмо», «Випереджувальне завдання», енциклопедична хвилинка, «Повільне читання», робота в групах, робота з текстом, «Мікрофон», сенкан, інформаційне гроно, «Займи позицію», «2-4-всі разом», «Енергетична травестія», «Долоньки», само оцінювання, панно «Емоцій».

Оформлення дошки: портрет Т.Г.Шевченка, виставка творів поета, малюнок на дошці, виставка ілюстрацій до твору Т.Шевченка, ІКТ.
Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Забезпечення емоційної готовності до уроку.



- Доброго дня всім! Як настрій? Адже на будь-якому уроці, де присутні гості, є хвилювання. Так? Звичайно, є вони і в мене. Але я вірю у вас, у ваші можливості. Тому знаю, що у нас буде чудова співпраця. І надіюсь, що і ми, і наші гості після уроку матимуть гарний настрій і велике бажання творити.

2. Актуалізація суб’єктивного досвіду і опорних знань.



Незакінчене речення «Творити свою доля – це …»

- Чи завжди залежить від нас, якою буде доля?

- Чи бувають однакові долі у людей?

- Отож, Т.Шевченко недарма казав: «У всякого своя доля і свій шлях широкий…».

Ці слова і стануть епіграфом нашого уроку.

(Передбачення: «Я думаю, що на уроці ми…»).

- Так, про долю, але саме жіночу долю.

ІІ. Цілевизначення і планування.

1. Повідомлення теми і мети.



- Сьогодні на уроці ми продовжимо вивчати творчість Т.Г. Шевченка і ознайомимось із його баладою «Причинна». (Розкриваю дошку).

Запис до зошитів числа, теми уроку.

2. Формулювання цілей уроку.

- Подумайте, яких же результатів ви хочете досягти на сьогоднішньому уроці. І свої цілі запишіть до зошитів.

(Учні ставлять цілі за бажанням озвучують). 2-3уч.

Мої цілі на партах у «План-картах»: (Озвучую. Учні за бажанням доповнюють свої цілі моїми).

- План нашого уроку ви зможете послідкувати за «Планами-картами», що у вас на партах.

- Шановні гості, всі ви люди шановані, знаючі. Тож ми хочемо запропонувати вам теж невелику співпрацю. Ось вам картки, попрацюйте з ними і лишіть нам свої враження.

ІІІ. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Підготовка до сприйняття аудіо- і відеозапису.

- Прислухайтесь до своїх внутрішніх думок, що будуть виникати у вас під час перегляду та прослуховування.



1837 р. Петербург. Довга, темна, сумна ніч… мучать спогади… Тарас запалює свічку, тьмяний відблиск якої ледь освітлює маленьку кімнату. Підходить до вікна. Блідий місяць на мить визирає з-за хмари. І раптом в уяві вимальовується інша картина: грізна, велична, страшна…

(Кадри фільму, аудіо запис пісні «Реве та стогне Дніпр широкий»).



2. «Вільне письмо».

Опис вражень .



Мої: потужна стихія природи, яка змальована в зачині, втілює, як на мене, могутність нашої землі, силу нескореного народу.

3. Читання твору вчителем. (Від «В таку добу…» до «… в домовину сиротою ляже»).

- Запишіть кілька думок, які щойно потривожили вашу душу.

Озвучте.

Вчитель-читач.

- Ви знаєте, коли я читала вдома ці рядки, то мало того, що мене переповнювали почуття, але й виникло ряд питань, які не запитати, а прокричати хотілося. То давайте разом попробуємо дати на них відповідь. А, можливо, у вас є запитання?


  • У яку добу блукає?

  • І чому блукає?

  • Що спонукало дівчину звернутися до ворожки? (Текст)

  • З якої причини, на думку дівчини, не повертається коханий? (Текст)

  • Чому героїня вірить у повернення коханого? Як це її характеризує?

4. Випереджуюче завдання.

Хто така причинна? Словник.



5. Робота зі змістом поезії. «Повільне читання».

Учень (Від «Така її доля…» до «Таке її щастя, така її доля!»).

  • Яким було її сирітське життя? (Текст)

  • Яких страждань і принижень зазнала вона від людей? (Текст)

  • Чи мала героїня щастя? Коли?

  • Для чого потрібні їй «орлинії крила»?

Учень (Від «Вона все ходить…» до «Знать добре заснула»).

  • Як Шевченко характеризує русалок? (Текст)

  • Для чого вводить їх опис?

  • Чим пояснити бажання причинної вилізти на дерево?

  • Через що гине героїня?

Метод «Мікрофон»

  • Чим можна було допомогти їй?

  • Як сам автор ставиться до своєї героїні?

Учень (Від «А тим часом…» до «Та в дуб головою»).

  • Чому кінь козака по дорозі додому «насилу ступає, спотикається»? Поясніть цю прикмету. ( Поразка)

  • Яким було передчуття козака? (Текст. (воно справдилося))

Метод «Займи позицію».

  • Чи можна виправдати його самогубство?

Учень (Від «Ідуть дівчата…» до кінця).

  • Який обряд описано? Чому явір та ялину, червону калину?

Метод «Займи позицію».

  • Хто винен у смерті молодих людей?

  • Чому ми не маємо імен ні дівчини, ні хлопця?

  • Чи на цьому закінчаться трагедії? (Ні, текст)

Метод «2-4-всі разом».

Обговоріть, що відчули, коли закінчили читати твір?



6. Робота в групах. 4 учні.

1 гр. Сенкан «героїня».

2 гр. Інформаційне гроно – юнак.

3 гр. Доведіть, що даний твір – балада.

4 гр. Тема. Ідея.

5 гр. Назвіть 3-4 елементи у тексті, які пов’язані з фольклором (русалки, ворожка, стала причинною, треті півні співали, елементи молитви).

(А до кого звертається в тяжку хвилину сучасна людина?)

7. Вправа «Енергетична травестія» (Перевтілення в автора).


  • Чому автор звертається до даної теми?

  • Що він відчуває?

  • Що хоче нам донести?

  • Чим вона актуальна у наш час? (Учні складають по 1-2 питання, задають автору).

ІV. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Рефлексія.

-Чи досягли поставлених цілей?

- Чи виправдав себе підібраний епіграф?

- У народі кажуть, що все у наших руках. А я вас прошу намалювати у зошитах свою долоньку. А тепер попрацюємо

на великому – що сподобалося,

вказівному – точно знаю,

середньому – не сподобалося,

безіменному – атмосфера в класі,

мізинцеві – мені не вистачило.

За бажанням 1-2 озвучують.



2. Самооцінювання.


Прізвище

Само-


оцінка

Прізвище, ім'я членів групи

Оцінка


Критерії

Працював найкраще










добре










посередньо










незначний внесок










не працював












V. Домашнє завдання.

Обов'язково загальне: Проаналізувати, які художні засоби використав Т. Шевченко, щоб передати настрій балади.

Обов'язкове на вибір: 1. Написати есе на тему: «Людина – господар власної долі».

2. Написати лист автору виучуваного твору.



За бажанням: 1. Дібрати сучасну мелодію, яка відображала б внутрішній світ

героїв.


2.Створити ілюстрації до балади «Причинна».

VІ. Висновок учителя.

- Життя – це дуже нелегка і терниста дорога. Але куди б ти не йшов, маєш пам’ятати головне – ти людина, яка вміє любити, співчувати, радіти за інших, творити дива, що їх нам підказує серце.



VІІ. Панно «Емоцій»***.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   ...   23


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка