До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні



Скачати 126.23 Kb.
Дата конвертації08.03.2016
Розмір126.23 Kb.





Матеріали до єдиного дня інформування населення області

у листопаді 2008 року





До Дня пам’яті жертв голодоморів в Україні





Матеріали підготовлено управлінням з питань внутрішньої політики

Полтавської облдержадміністрації




Голодомор 1932-1933 років – одна з найтрагічніших подій у житті українського народу, що тривалий час замовчувалась через небажання радянської влади розголошувати не вельми приємні історичні сторінки свого правління. Розсекречення архівних документів, яких не встигли знищити за часів тоталітаризму, всебічне дослідження теми Голодомору та оприлюднення його результатів розкрили перед усім світом повну картину цієї жахливої трагедії українського народу.

За період з квітня 1932 по листопад 1933 рр. в Україні загинули мільйони людей. прийшовся на Навесні 1933 року, в самий пік голодомору від голоду вмирало 17 людей щохвилини, 1000 - щогодини, майже 25 тисяч - щодня. Голод охопив весь Центр, Південь, Північ та Схід сучасної України.

52,8% загиблих припадає на колишні Харківську і Київську області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська області).

Головною причиною Голодомору була політика сталінського режиму, направлена на знищення українців як нації і, зокрема селян як соціальної бази опору українства проти комуністичної влади. Українська нація, яка була другою за чисельністю в СРСР, мала величезний культурно-історичний спадок, власні славетні традиції державотворення, досвід національно-визвольної боротьби, \становила серйозну загрозу для цього імперського утворення, його геополітичних намірів.

Голодомор 1932–1933 років підпадає під означення геноциду, поданого в Конвенції ООН від 9 грудня 1948 року «Про попередження злочину геноциду і покарання за нього».Стаття 2 Конвенції визначає геноцид «як будь-яке з діянь, які вчинюються з наміром знищити повністю або частково яку-небудь національну, етнічну, расову чи релігійну групу, а саме: вбивство членів групи; заподіяння серйозних тілесних ушкоджень чи розумового розладу членам групи; умисне створення для якої-небудь групи таких життєвих умов, які розраховані на повне або часткове фізичне знищення її; заходи, розраховані на недопущення дітонародження в середовищі групи; насильницька передача дітей з однієї групи до іншої». Він був спричинений навмисними діями тоталітарного радянського режиму направленими на масове «розкуркулювання» селян; насильницьке впровадження колективізації селянських господарств; накладанні на райони України непомірно високих планів хлібоздачі.

Про те, що дії більшовиків були свідомими, свідчить ще і те, що восени 1932 – взимку 1933 року, коли вже всі зрозуміли, що в Україні справжній голод, тоталітарна влада не лише не припинила примусове відбирання їжі або хоча б прийняла допомогу інших країн, а навпаки, всі сили кинула на те, щоб ізолювати голодуючі райони. Армія, загони НКВС оточили українські міста (бо селяни намагалися врятуватися там від голодної смерті) та залізничні станції. Мешканцям сіл забороняли виїжджати в інші регіони СРСР. Спеціальними розпорядженнями було заборонено продаж залізничних квитків для них. Запровадження паспортної системи, впровадження режиму «чорних дошок», за яким вивозились з цілих територій усі товари, що знаходились на складах та в магазинах; конфіскація у селян усіх запасів продовольства і навіть одягу; заборона будь-яка торгівлі та ввезення будь-яких засобів для існування призводило до страшних наслідків у масштабах нації. Українці мільйонами вимирали, а ті, хто вижив, підірвали своє фізичне та психічне здоров’я. Комуністичний режим завжди намагався приховати причини і масштаби трагедії: зокрема, осіб, відповідальних за виявлення в ході перепису 1939 року фактів дискримінації українського населення та його високу смертність, було розстріляно. У секретному діловодстві партійних комітетів тему голоду дозволялося порушувати тільки в «особливих папках» з особливим режимом зберігання.

Соціально-демографічні та морально-психологічні наслідки Голоду 1932-1933 років ми відчуваємо і сьогодні. На довгі десятиліття було підірвано матеріальну базу українського села, зруйновано його виробничу та товарну інфраструктуру, фізично знищено її ініціативні елементи, залякано цілі покоління українців, підірвано волю усього українського народу до опору тоталітарній системі, до національного відродження.

Питанням відновлення історичної пам’яті, оцінки подій Голодомору, вшанування його жертв належна увага стала приділятися в роки незалежності України, а особливо - після обрання Президентом України В.Ющенка. Так, з 1993 по 2008 роки вийшли 15 Указів Президента України, присвячених темі Голодомору, з них лише 3 - до 2005 року. У 2006 році з ініціативи Президента України Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні».

Важливим у політичному плані є підтримка України щодо оцінки Голодомору з боку світового співтовариства. Таким, зокрема, стало ухвалення 58-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН «Спільної заяви з нагоди 70-х роковин Голодомору – Великого голоду 1932-1933 років в Україні», яку було розповсюджено як офіційний документ 58-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Співавторами Спільної заяви (а по суті – Декларації) стали 36 держав-членів ООН, 15 країн - членів ЄС та 10 країн – нових членів. Вперше в історії ООН визначила Голодомор 1932-1933 років як національну трагедію українського народу, висловила співчуття його жертвам та закликала всі держави-члени Організації, її спеціалізовані установи, міжнародні та регіональні організації, неурядові організації, фонди і асоціації віддати данину пам'яті тим, хто загинув у цей трагічний період історії. Важливим також є те, що співавтором заяви виступила Російська Федерація, яка, по суті, вперше на державному рівні визнала факт Голодомору, його масштаби та наслідки для Українського народу.

1 листопада 2007 року 34 сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО, до складу якої входять 193 країни, одноголосно ухвалила Резолюцію про Увічнення пам’яті жертв Голодомору в Україні, в якій наголошено, що трагедія Голодомору, яка була викликана жорстокими діями і політикою тоталітарного сталінського режиму і є попередженням нинішньому і прийдешнім поколінням про дотримання демократичних цінностей і прав людини. Генеральна конференція висловила глибоке співчуття жертвам Голодомору 1932-33 років в Україні та підтримала ініціативу України стосовно організації заходів у зв’язку з 75-річчям Голодомору в Україні й закликала країни-члени ЮНЕСКО розглянути питання своєї участі у їх проведенні. На черзі визнання Голодомору геноцидом українського народу всією світовою спільнотою. Пам'ятники або пам'ятні знаки жертвам голодоморів в Україні встановлено у низці країн світу.

23 жовтня 2008 року Європарламент у своїй резолюції визнав Голодомор жахливим злочином проти українського народу і людства, суворо засудив такі дії, зокрема, проти українського селянства, що супроводжувалися масовим знищенням людей і порушенням прав і свобод. Також засвідчено симпатію українському народу, який пережив трагедію Голодомору, а також повагу до тих, хто помер в результаті штучного голоду 1932-1933 років. У резолюції міститься заклик до країн колишнього СРСР відкрити архіви про Голодомор для проведення дослідження стосовно організації цієї трагедії.

У зв’язку із 75-річницею цих трагічних подій в Україні буде проведено низку загальнодержавних заходів, спрямованих на з’ясування причин та наслідків голодомору, встановлення імен загиблих, впорядкування місць поховання, спорудження пам’ятників та пам’ятних знаків, надання допомоги людям, які пережили голодомор, організацію виставок, круглих столів, громадських слухань та проведення інших заходів з метою вшанування пам’яті жертв голодомору та встановлення історичної справедливості.

За даними істориків, ймовірна кількість жертв Голодомору на Полтавщині становить близько 1 млн. осіб. Точної кількості встановити неможливо, оскільки архівні документи про той період відсутні.

Органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, громадськістю області зроблено значні кроки щодо встановлення історичної правди, вшанування пам’яті невинно загиблих, допомоги постраждалим внаслідок Голодомору.

В області сьогодні проживає понад 98 тис. осіб, які пережили Голодомор. Їм постійно надається різного виду допомога, передбачена законодавством: оформляються документи на перерахунок пенсій, отримання житлових субсидій, соціальних допомог тощо. Також, при необхідності, одинокі громадяни обслуговуються територіальними центрами соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, надається допомога при оформленні документів для влаштування в державні будинки-інтернати, стаціонарні відділення. Громадянам, які знаходяться на обслуговуванні у відділеннях медико-соціальної та соціально-побутової реабілітації, надаються фізіотерапевтичні послуги, послуги перукаря, швачки, робітника по ремонту парканів та дрібного ремонту осель, масажу, ЛФК. Громадянам, які обслуговуються відділеннями соціальної допомоги вдома, надається допомога в обробітку присадибних ділянок, придбанні та доставці продуктів харчування, ліків, у прибиранні приміщення, пранні білизни, розпилюванні дров тощо.

З обласного та місцевих бюджетів надається матеріальна допомога співвітчизникам, які пережили Голодомор 1932-1933 років.

Постійно залучається до опікування громадянами, які пережили Голодомор, учнівська молодь Полтавщини. Ця робота проводиться в усіх містах та районах області.

Протягом 2007-2008 років питання виконання в області заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні розглянуто на засіданні колегії облдержадміністрації, нарадах у голови облдержадміністрації, заступника голови-керівника апарату облдержадміністрації, методичних нарадах. Також відбулося 6 засідань обласної Координаційної ради з підготовки та проведення заходів у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932 – 1933 років в Україні, низка засідань аналогічних Координаційних рад в районах.

Триває робота щодо роз’яснення громадянам положень Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», його значення для консолідації українського суспільства та відтворення історичної справедливості стосовно мільйонів загиблих внаслідок геноциду співвітчизників. На веб-сайтах облдержадміністрації, управління з питань внутрішньої політики, у справах преси та інформації облдержадміністрації діють постійні рубрики «Голодомор 1932-33. До 75-х роковин Голодомору в Україні», де розміщено текст Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», інформаційні та аналітичні матеріали зі спеціального лінку Інтернет-сайту Президента України та місцевий матеріал.

Матеріали щодо роз’яснення положень Закону України «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні» включаються до змісту єдиних днів інформування, що проводяться в області щомісячно і охоплюють аудиторію близько 50 тисяч осіб.

На Полтавщині протягом 2007-2008 років місцевими ЗМІ вміщено близько 1 тис. матеріалів, присвячених темі Голодомору 1932-1933 років в Україні.

В області організовано пошукову роботу. У районах сформовано близько 700 пошукових загонів, у складі яких учні шкіл, ветерани, активісти з числа громадськості. Кількість осіб, які увійшли до складу зазначених робочих груп, становить майже 6 тисяч.

Головним управлінням освіти і науки організовано пошуково-дослідницьку роботу юних краєзнавців області та їх участь у Всеукраїнській туристсько-краєзнавчій експедиції “Краса і біль України” (напрями “Свята спадщина” та “З попелу забуття”), у Всеукраїнській краєзнавчій акції “Колосок пам’яті”, забезпечено участь учнівської молоді у роботі груп щодо збору свідчень очевидців Голодомору 1932-1933 років в Україні, документів, фотографій, а також матеріальних експонатів цього періоду.

Учасники туристсько-краєзнавчих експедицій та акції зустрічаються з жертвами та свідками голодомору, записують і документують їх спогади. Так, у вересні 2008 року пошуковий загін "Варта" Великокручанської загальноосвітньої школи І-ІП ст. Пирятинського р-ну провів туристсько-краєзнавчу експедицію у період з 16 по 18 серпня 2008 року за маршрутом с.Велика Круча - с.Повстин - с.Карпилівка - с.Духове. У ході експедиції пошуковці зустрілися з свідками голодомору Таранець О.П., Олійник В.Г. та Матвієнко П.М. і записали їх спогади. За домовленістю з керівництвом ВАТ "Велика Круча" проведено символічний збір колосків для виготовлення вінків пам'яті. За зібраними матеріалами пошуковці 5 вересня 2008 року провели вечір-звіт для учнів 8-11 класів "Голодомор 1932-1933 років. Ми пам'ятаємо". Пошуковий загін "Надія" Федіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Решетилівського р-ну (кер. Витівська В.І.) провів збір свідчень очевидців Голодомору 1932-1933 років у с.Федіївка та навколишніх хуторах. Записано спогади Федія В.П., Онищенко Г.П. Учні 11 класу Лобачівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Решетилівського р-ну (кер. Сірик Т.І.) провели зустріч зі свідками Голодомору Лобачем О.І., Нагаєм А.Н., Лобачем В.І., матеріали використано для організації тематичної виставки «Вшануймо пам'ять жертв Голодомору». Учні Зубівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Миргородського р-ну (кер. Гришко О.І.) провели конкурс віршів на тему "Запалю обгорілу свічу". Учні Божківського навчально-виховного комплексу Полтавського р-ну (кер. Скрипник Т.І., Дейнека Г.А.) провели виховний захід «Літературна вітальня» за темою "У тридцять третьому я жив" (за матеріалами творчості полтавських письменників А.Шевченка та Н.Фесенка). Учні Куликівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. Полтавського р-ну (кер. Пащенко В.М.) провели конкурс плакатів "Свіча пам'яті жива". У Полтавській гімназії №30 відбулася учнівська конференція "Голодомор 1932-1933 років - геноцид українського народу" Учнями 11 класів Кременчуцької загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. №31 під керівництвом Однорал А.В.) видано-збірник матеріалів-спогадів про Голодомор 1932-1933 років на Кременчуччині.

Державним архівом області вже опрацьовано майже 9 тисяч записів у книгах реєстрації смертей за 1932-1933рр. Триває робота стосовно опису документів партійних, радянських та судових органів за період 1929 – 1934 років. Виявлено близько 500 документів, пов’язаних із тематикою Голодомору, та внесено до реєстру фондів меморіального характеру.

В області зібрано дані про понад 56 тисяч жертв Голодомору 1932 – 1933 років. Полтавським краєзнавчим музеєм проводиться упорядкування списків жертв Голодомору, їх звірка та уніфікація.

Також зібрано понад 6 тисяч спогадів жителів Полтавщини, які пережили Голодомор. Найбільшу кількість таких матеріалів зібрано в Полтавському (1035, членів пошукових загонів - 300), Глобинському (672, пошуковців - 400), Хорольському (340, пошуковців - 235), Кобеляцькому (342, пошуковців - 269).

Проводиться робота щодо встановлення пам’ятних знаків жертвам Голодомору, яких на цей час вже встановлено понад 600.

У ряді населених пунктів пам’ятні знаки жертвам Голодомору було відкрито в День незалежності України. Це, зокрема, відбулося в селах Клепачі Хорольського району, Халепці Лубенського району, Абрамівка Машівського району. У вересні пам’ятний знак жертвам Голодомору встановлено у с. Тарасівка Зіньківського району. 23 вересня в рамках Всеукраїнської акції «33 хвилини» відкрито пам’ятні знаки жертвам Голодомору у селах В’язівок та П’ятигірці Михнівської сільської ради Лубенського району.

До 22 листопада, Дня пам’яті жертв Голодомору, планується встановити пам’ятні знаки жертвам Голодомору у м.Гребінка, с.Комишня Миргородського району, смт Машівці та с.Михайлівці Машівського району та ряді інших населених пунктів. Триває будівництво меморіалу жертвам Голодомору 1932-1933 років «Жнива скорботи» біля залізничного вокзалу у м. Миргороді. Ініціатором створення цього монументального скульптурного твору є громадська організація «Хартія пам’ять», а будується він завдяки благодійним внескам жителів міста Миргорода, представників української діаспори та спонсорській допомозі миргородських підприємств і установ банків.

У закладах культури області з нагоди 75-х роковин Голодомору 1932-1933 років проводиться значна кількість культурно-мистецьких заходів. 21 жовтня 2008 року в Полтавській обласній філармонії відбулася прем'єра музично-літературної композиції «Не загаси свічу» за твором О.Хало «Геєна», присвячена Голодомору 1932-1933 років в Україні. У програмі прозвучали твори «Сирітка» на вірші Г.Сковороди, молитва «Святий Боже», «Дзвіниці кличуть», вокалізи та інші твори відповідної тематики.

У містах і селищах області експонується виставка плакатів «Ми звинувачуємо! Голодомор 1932 – 1933 років в Україні – геноцид Українського народу», створена Українським інститутом національної пам’яті. Вона розміщена як постійно діюча у Полтавському краєзнавчому музеї. За час функціонування експозиції її вже відвідало понад 17 тис. осіб.

Проводиться робота щодо поповнення фондів музеїв області, зокрема, краєзнавчих, матеріалами, що стосуються теми Голодомору. Створено відповідні розділи в постійно діючих експозиціях.

Облдержадміністрацією розроблено спеціальний туристично-екскурсійний маршрут «Дзвони собору», що включає відвідування храмів та соборів Полтавщини, пам’ятних знаків та місць поховань жертв Голодомору.

Науково-редакційною робочою групою з підготовки обласного тому Національної Книги Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні завершено підготовку матеріалів до його видання та передано для друку.

В області проводиться робота щодо видання творів місцевих авторів з темою Голодомору. У 2007 році вийшли у світ повість В.Шкурупія «Чи я в лузі не калина», книга Л.Волик «Живопис роду», у 2008 році вже презентовано книгу М.Петренка «Сни про окраєць хліба».

Видавництвом «Дивосвіт» у 2008 році надруковано 4000 примірників книги Ф.Моргуна «Сталінсько-гітлерівський геноцид Українського народу. Факти і наслідки». Весь наклад передано до бібліотечних закладів України.

Видано також книгу дослідника голодомору, професора Кременчуцького державного політехнічного університету ім.М.Остроградського Г.Капустян «Пам’ять 33-го кличе молодих. Геноцид», що вміщує свідчення мешканців області про наслідки колективізації на теренах Полтавщини.

У 2008 році за кошти обласного бюджету вийшла з друку книга про Голодомор полтавського автора Миколи Петренка «Сни про окраєць хліба».

До проведення роботи залучаються громадські організації. Так, з ініціативи обласного Товариства політичних в’язнів та репресованих, громадського об’єднання «Громадянське суспільство» відбувся «круглий стіл», присвячений 100-річчю письменника Василя Барки (Очерета) та презентація книги автора «Жовтий князь», де вперше документально-художньо описано Голодомор 1932 – 1933 років на Полтавщині. Ряд громадських організацій ініціювали та провели в м.Полтаві акцію «Варта пам’яті», закладку Калинового гаю, виїзди до населених пунктів області (с. Лютеньки Гадяцького району та Кам’яні Потоки Кременчуцького району), що були занесені на «чорні дошки», встановлення пам’ятних знаків тощо.

За участі громадських організацій, молоді в області щосуботи протягом вересня-листопада 2008 року проводиться акція «33 хвилини» пам’яті людей, що безвинно загинули в роки Голодомору.

Названі факти є лише простим переліком, статистичними даними про основні напрями роботи, проведеної в Полтавській області у зв’язку з 75-ми роковинами Голодомору 1932-1933 років в Україні. Проте її результати значно масштабніші та значущі. Вони розкривають жахливі злодіяння тоталітарної влади, страждання та смерть наших рідних та близьких.

Пройдений етап дослідницької роботи вимагає подальшої систематизації та узагальнення отриманих даних, донесення їх до кожного українця, а також відповідних висновків.



«Ми будемо гарантовані від повторення минулого, – наголошував Президент України Віктор Ющенко, – тільки якщо влада залежатиме від народу, якщо Верховна Рада стане парламентом, якщо преса буде вільною. Якщо ми побудуємо демократичну країну. Через демократію веде дорога до добробуту держави і людей, на якій немає вороття до голодомору».



База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка