До підвищення мовленнєвої культури учнів з досвіду роботи



Сторінка3/3
Дата конвертації19.02.2016
Розмір0.7 Mb.
1   2   3

«Традиції мовленнєвого етикету українців»

Презентація дослідження

Завдання


    • ознайомитися з мовними традиціями наших предків;

    • з’ясувати основні правила і заборони мовленнєвого етикету;

    • визначити основні комунікативні ситуації, які потребують вживання етикетних формул4

    • укласти словник етикетних формул, що відповідають мовленнєвій традиції українського народу

Основні поняття

Етикет – система правил зовнішньої культури людини. Функціонує і двох формах поведінки:

- мовленнєва;

- не мовленнєва.

Мовленнєвий етикет – правила, що регулюють нашу мовленнєву поведінку; сукупність традиційних стандартизованих висловів.

Етикетна формула – це фразеологізовані речення, готові до вжитку стандартизовані мовні конструкції.

Український етикет у народній творчості


  • Краще не договорити, ніж переговорити.

  • Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

  • Всякому слову свій час.

  • Не хочеш почути дурних слів – не кажи їх сам.

  • Погане слово проковтни.

  • Ласкаве слово – як день ясний.

Народні правила мовленнєвого етикету

  • Першим вітається:

    • молодший за віком;

    • той,хто заходить у приміщення;

    • чоловік із жінкою.

-У селі вітаються з усіма людьми (знайомими і незнайомими).

- Українці традиційно вживають пошанну форму множини (займенники Ви, Вас, Вам).



Ознаки мовленнєвої

вихованості

невихованості

Ввічливість

Чемність


Шанобливість

Доброзичливість

Чуйність

Пристойність

Стриманість

Уважність





«тикання»

Неувага до мовця

Нестриманість

Грубість


Вживання загрубілих і лайливих слів

Заборони мовленнєвого етикету

Не можна:


  • голосно говорити

  • надмірно жестикулювати

  • штовхати співрозмовника

  • смикати за одяг

  • бити по плечу

  • говорити суржиком

  • вживати лайливі слова

Основні етикетні формули

  • звертання

  • знайомство

  • привітання та побажання

  • прощання

  • запрошення

  • згода

  • відмова

  • подяка

  • відповідь на подяку

  • похвала



Прислів’я та приказки українського народу про мовленнєвий етикет

Більше діла – менше слів.

Будь господарем своєму слову.

Від меча рана загоїться, а від лихого слова ніколи.

Від теплого слова і лід розмерзає.

Вода все сполоще, а злого слова – ні.

Говоріть так, щоб словам було тісно, а думкам просторо.

Гостре словечко коле сердечко.

Дав слово – виконай його.

Добре слово варте завдатку.

Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

Довгим язиком тільки полумиски лизати.

Дурний язик голові не приятель.

І від солодких слів буває гірко.

Їж борщ із грибами і держи язик за зубами.

Кого не б’є слово, тому й палиця не поможе.

Кого слова не беруть, з того шкуру деруть.

Коли сам добре не знаєш, то не говори.

Красне слово – золотий ключ.

Краще мовчати, ніж брехати.

Краще не договорити, ніж переговорити.

Лагідні слова роблять приятелів, а гострі слова – заклятих ворогів.

Ласкаве слово – що весняний день.

Ліпше переконувати словами, ніж кулаками.

М’які слова і камінь крушать.

На чужий роток не накинеш платок.

Не кидай словами, як пес хвостом.

Не роби з писка халяву.

Не хочеш почути поганих і дурних слів, не кажи їх сам.

Обіцянка – цяцянка, а дурневі радість.

Обмова – полова: вітер її рознесе, але й очі засипле.

Слово до слова – зложиться мова.

Слово – не горобець, вилетить – не піймаєш.

Слово – не полова, язик – не помело.

Слово – не стріла, а глибше ранить.

Удар забувається, а слово пам’ятається.

Умієш говорити – умій слухати.

Умій вчасно сказати і вчасно замовкнути.

Хто мовчить, той двох навчить.

Шабля ранить голову, слово – душу.

Що вимовиш язиком, то не витягнеш і волом.

Що маєш казати – наперед обміркуй.


Словник етикетних формул, що відповідають мовленнєвій традиції українського народу

1.Звертання

Вельмишановне товариство!

Пане!

Добродію!



Панове!

Добродійко!

Панове!

Шановне панство!



Колеги!

Доогі друзі!

Любі друзі!

Товариші!

Люди добрі!

Юначе!


Господарю (господине)!

Шановна громадо!



2. Знайомство

Мене звуть (звати)…

Моє прізвище, ім’я…

Дозвольте відрекомендуватися..

Дозвольте познайомити Вас…

Прошу Вас познайомитися, це …

Прошу, будьте знайомі

Знайомтеся, це…

Познайомте нас, будь ласка…

Будьте ласкаві мене відрекомендувати…

Було приємно з Вами познайомитися…

Вельми радий познайомитися з Вами…

Радий нашому знайомству…

Мені дуже приємно…



3. Привітання та побажання

Доброго ранку!

Добрий день!

Добридень!

Добрий вечір!

Здрастуйте!

Доброго здоров’я!

Здоровенькі були!

Хай Бог помагає!

Моє Вам вітання!

Моє Вам шанування!

Миру і щастя цьому дому!

Як поживаєте?!

Як ся маєте?1

Вітаю Вас!

Поздоровляю Вас!

Зі святом Вас!

Будьмо!


Шануймося!

Хай щастить!

Хай живе..

Нехай збудуться всі Ваші мрії!

Наше щире вітання…

На здоров’я!

Чи дужі?

4. Прощання

До побачення!

До зустрічі!

До завтра!

На добраніч!

На все добре!

Усього найкращого!

Успіхів Вам!

Бувайте!

Бувайте здорові!

Щасти Вам!

Дозвольте попрощатися!

Щасливої дороги!

Вибачте, мені час.

Вітайте своїх батьків ( від мене).

Сподіваюся, ми незабаром побачимося.

Бажаю Вам добре провести час!

Прощавайте!

До зустрічі!

Передавайте мої щирі вітання!



5. Вибачення

Я прошу вибачення!

Я перепрошую!

Вибачте, будь ласка!

Прошу мене вибачити!

Пробачте за турботу!

Даруйте мені!

Простіть мене!

Не гнівайтесь!

Не ображайтесь!

Не тримайте зла!

Не сваріть!

Не лайте!

6. Прохання

Будьте люб’язні!

Будь ласка!

Коли Ваша ласка!

Даруйте, можна Вас попрохати…

Якщо Вам не важко…

Прошу Вас…

Чи не могли б Ви…

Дозвольте Вас попрохати…

У мене є прохання…

Дозвольте Вас потурбувати…

Чи не хотіли б Ви…

Чи не бажаєте Ви…

Я хочу попросити зробити мені послугу.

Прошу допомогти мені…

Будьте ласкаві, напишіть…

Будьте ласкаві, поясніть…

Чи можу я попрохати..?



7. Згода

Добре!


Згода!

Гаразд!


Чудово!

Без проблем!

З радістю!

Із задоволенням!

Домовились!

Я згоден (згодна)!

Мене це влаштовує!

8. Відмова

Ні, дякую.

Дякую, не треба ( не варто).

Мені дуже шкода. Але ні.

На (превеликий) жаль, ні.

Шкодую, але ні.



9. Подяка

Дякую!


Красно дякую!

Безмежно вдячний!

Вельми Вам вдячний!

Щиро дякую!

Дозвольте Вам подякувати!

Дуже дякую за Вашу турботу!

Не знаю, як Вам дякувати!

Дякую Вам від щирого серця!

Це дуже люб’язно з Вашого боку!

Від щирого серця складаю вам подяку!

Не знаю, як віддячити Вам!

Прийміть мою вдячність.

Спасибі!

Велике спасибі!

Я перед Вами в боргу!

Я Ваш боржник довіку!



10. Відповідь на подяку

Немає за що!

Будь ласка!

Богу дякувати!

Прошу1

Спасибі і Вам!



Це було неважко!

Чим багаті, тим і раді!

Радий був допомогти!

Допоміг Вам із задоволенням!

Завжди готовий допоїти!

Звертайтесь, будь ласка, ще…



11. Похвала

Молодець!

Як це добре!

Чудово!


Так тримати!

Так діяти!

Дуже добре!

Відмінно!

Прекрасно!

Розумниця!

Ти – моя надія і втіха!

В и с н о в к и

1. Турбота Української держави, особливо школи , про мовленнєву культуру своїх громадян повинна належати до першочергових завдань у їхній щоденній діяльності. Вкрай потрібне подальше вдосконалення навчально-виховної роботи з метою оволодіння учнями культурою мовлення.

2. Для опанування культурою мовлення потрібне вміле поєднання традиційних і сучасних форм і методів, прийомів навчання і вивчення мови, наближення цього навчально-виховного процесу до актуальних проблем сьогодення. Кожне заняття –  і класноурочне, і позаурочне – в класі, шкільне позакласне і позашкільне – повинно сприяти формуванню культури мовлення школярів.

3. Значення мови, досконале володіння нею є найкращою опорою і найнадійнішою рекомендацією для кожної людини в її державному житті і в творчій діяльності. Адже в культурі праці і в культурі мовлення людина найбільше реалізує і репрезентує себе, досягає взаєморозуміння з іншими у виробничій, побутовій і духовній сферах.. Формування в учнів загальної мовленнєвої культури – одне з провідних професійних завдань учителя-словесника.

4. Важливим складником і засобом формування в учнів мовленнєвоїї культури слугують позаурочні і позашкільні навчально-виховні заходи, які проводяться планово, чим також вагомо забезпечується їхня системність, змістовність і, отже, продуктивність.

Результати проведеного дослідження  дають змогу зробити певні висновки:

1. Рівень знань, умінь і навичок із культури мовлення учнів 5–7 класів загалом є недостатнім (обмеженість активного словника значної частини школярів, невміння доречно вживати слова в усному й писемному мовленні, порушення орфоепічних, лексичних, словотворчих, граматичних та стилістичних норм).

2. Незнання етимології багатьох слів етнокультурознавчого змісту породжує нігілістичне ставлення школярів до української мови в цілому, спричинює збіднення усного і писемного мовлення школярів, заважає формуванню в них духовних переконань та естетичних смаків.

3 Система з культури мовлення учнів  5–7 класах включає:

-зміст і обсяг навчалього матеріалу з культури мовлення відповідно до конкретних розділів і тем шкільного курсу мови;

- методи , прийоми і засоби навчання культури мовлення;

- види практичних завдань та вправ;

- використання словника лексичних труднощів щодо вимови та написання слів.

4 Пропоновані практичні завдання і вправи забезпечують достатній рівень знань, умінь і навичок учнів з культури їхнього мовлення.

5 Формування культури мовлення учнів становить безперервний процес, що ґрунтується на вміннях: спостерігати, сприймати, аналізувати, відтворювати, конструювати, редагувати речення ,тексти різних стилів мовлення. 

6.Підвищенню культури мовлення учнів  сприяло також вивчення тем , які можна включити до програми : “Характеристика місцевої говірки”, “Мова рідного краю та її місце серед діалектів України” ,   “Культура   мовлення учнів та говіркові елементи у їхньому мовленні”, “Місцева говірка в українській літературній мові” та ін. 


Література

1. Антисуржик / за ред.. О.Сербенської. – Львів, 1994.

2. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо .- К. : Либідь , 1991.- 256 с.

3.Бабич Н. Навчи мене, вчителю, розмовляти.- К.:: Знання, 1992.

4.Богдан С.К. Мовний етикет українців: традиції і сучасність .- К., 1998.

5.Гамрецький І. Мовленнєво-публіцистична культура учнів: один з аспектів // Дивослово. – 1999. - №12. – С.14-15.

6.Дика Н. Поняття культури мовлення учнів // Диво слово .- 2002.- №2 .- С.50-52.

7. Кащук А.Г. Формування культури мовлення під час вивчення синтаксису складного речення // УМЛШ. – 1991. - №2.

8.Коваль А. П. Слово про слово . – К .: Радянська школа , 1986.- 384 с.

9. Коса Л.О. Український мовленнєвий етикет // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. - №1. – С.27-35.

10. Культура української мови: Довідник / за ред. В.М.Русанівського,- К.: Либідь,1990.

11. Кучеренко Н.Я. Лінгвістична гра «Як ми говоримо» // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2008. - №2. – С.37-39

12.Мацько Л. Матимемо те , що зробимо ( До питання формування мовної культури )// Диво слово .- 2001.- №9 .- С. 2-4.

13. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994

14.Пономарів О. Культура слова . Мовностилістичні поради .- К.: Либідь , 2001.- 240 с.

15. Стельмахович М.Г. Мовний етикет. Культура слова. – К., 1991.

16 Степаненко Н.С. Мовна, мовленнєва і соціальна природа комунікативності // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - №16. – С.13-15.

17. Учіться висловлюватися / БілоусенкоП., Арешенков Ю., Віняр Г., та ін..- К.: Рад.шк.,1990.

18.Форись Н. Від культури мовлення – до загальної культури людини // Українська мова й література в середніх школах, ліцеях, гімназіях. – 2004. - №1. – С.79 – 85.

19. Чак Є.Д. Чи правильно ми говоримо. – К., 1997.

20. Шиян Т.О. Культура мовлення у вимірі загальної культури молоді // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. - №34. – С.9-12.

21 Шиян Т.О. Формування мовленнєвої культури мовлення // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. - №14. - С.2-5.



Додаток

Система уроків рідної мови для 5 класу, на яких проводиться робота з культури мовлення
Тема. Склад. Наголос. Основні правила переносу

Мета: поглибити знання п’ятикласників щодо складу й наголосу; удосконалювати вміння правильно переносити слова з рядка в рядок; навчити школярів користуватися орфоепічним словником та словником наголосів; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до героїв Великої вітчизняної війни.

Внутрішньо предметні зв’язки:

Правопис: уживання великої літери, подвоєння приголосних, перенос слів, правопис ненаголошених і наголошених голосних.

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення: правильна вимова наголошених і ненаголошених; використання логічного наголосу для виділення у вимові смислового навантаження; засвоєння складних випадків слововживання.

Текс: удосконалення вміння правильної вимови голосних і приголосних звуків у процесі виступів з доповідями, повідомленнями і творами на певну соціокультурну тему.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання


  1. Усне повідомлення з теми «Орфографія, Принципи українського правопису».

  2. Робота для взаємоконтролю. Попереджувальний диктант.

Тема війни посідає значне місце у творчому доробку Леоніда Куліша, який був кулеметником і зв’язківцем 2-го і 1-го Українського фронтів. Згадками про події тих років навіяні провідні мотиви поетичних збірок письменника «Щастя», «Степове поліття», «Високе літо». Його воєнні поезії – це щира, схвильована оповідь. Вона багата на сповідальні, щемливі ноти.

ІІІ. Установчо-мотиваційний етап



  1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Склад. Наголос. Основні правила переносу». Ознайомлення учнів зі структурою уроку.

  2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле (відновлення в пам’яті основних понять і термінів).

ІУ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

У. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок

Робота над міні-текстом

- Прочитати вголос текст, записаний на дошці. Переписати його в зошит, поділяючи слова за складами і розставляючи наголоси. Дати визначення складу й наголосу.

Херсонець Іван Петрович Семінський пройшов дорогами війни аж до Берліна. За ратні подвиги його нагороджено орденами Слави ІІ та ІІІ ступенів, Червоної Зірки, Вітчизняної Війни ІІ ступеня. Деякі з цих нагород І.П. Семінський одержав саме за визволення Херсонщини.

Робота над теоретичним матеріалом узагальню вальної таблиці

«Склад. Наголос»


Склад – найменша вимовна одиниця, яка утворюється з одного чи кількох звуків, один з яких є обов’язково голосним



Відкритий

(закінчується на голосний)

Закритий

( закінчується на приголосний)

Наголос – вимова одного зі складів із більшою силою голосу



Рухомий


Багаж, багажу

Вільний

Подвійний

Комбайнер - комбайнер


Запитання за матеріалом таблиці:

1. Для чого служить наголос?

2. На які групи поділяютья слова за кількістю складів?

3. За допомогою яких джерел можна перевірити правильність наголосу?

УІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Створення пошуково-проблемної ситуації

- П’ятикласникам пропонується розглянути переноси слів і з’ясувати, чи всі слова так можна переносити? При цьому слід наголосити на значущі частини слова.

Шля-х, Доне – цьк, М.О. – Вілінсь-ка, Пе-тропавлівськ, на-ддашшя, щод-ня, ю-рист, гуд-зик.

УІІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконаленя загально пізнавальних і творчих умінь з теми

Вибірково-розподільча робота

- Виписати з поданого тексту слова у 3 колонки таблиці. Правильність, якщо треба, перевірити за словником.



Слова з наголосом на першому складі

Слова з наголосом на другому складі

Слова з наголосом на третьому складі







Шлях в авіацію Георгія Михайловича Паршини, двічі Героя Радянського Союзу, розпочався з того дня, коли він, ще працюючи в колгоспі, вперше побачив у небі літак. У Дніпропетровську вчився у школі ФЗН при металургійному заводі. Після закінчення навчання його, як кращого з кращих, направили в Херсонську авіашколу.

У роки Великої Вітчизняної війни Георгій Михайлович на фронті. Де тільки не бував він зі своїм штурмовиком…

Паршин загинув при виконанні службових обов’язків льотчика-випробувача і похований у Москві. Його бюст встановлено на батьківщині, в селі Сетуха Орловської області.

Робота зі словником-довідником «Складні випадки наголошення»



  1. Прочитати подані слова. За словником-довідником знайти правильний варіант наголошення.

Аерометр, альвеола, анізащо, баржевий, баский, бензопровід, удобрити, визвольний, гнійний, гранити, либонь, листопад, мабуть, мазкий, майновий, надкус, нагідка, плотовий, подружка, тигровий.

  1. Вибрати із запропонованих слів ті, в яких можливе подвійне наголошення. З’ясувати значення незрозумілих слів, увести їх у прості речення з однорідними членами.

Господарка, гомілковий, пляшковий, зблизька, зачерствілий, повітряний, правік, скучненький, сланцевий, сливовий, теплопровідний, тикнути. Ядерний, щербатенький, юрбище, шеляг.

Творчі вправи



  1. Поставити наголос у поданих словах, перевіряючи себе за орфоепічним словником.

Коромисло, кропива, просіка, ускочити, стрічковий, стремено, підстрибцем, підсліпий, замкнутий. Деревце, дерзкий, виселенець.

  1. Скласти три речення про видатних українців часів козаччини, ускладнені вставними словами, звертаннями чи однорідними членами , використовуючи слова попередньої вправи. Зробити синтаксичний розбір одного речення на вибір.

УІІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

  1. Що нового ви дізналися про склад, наголос?

  2. З якими правилами переносу познайомилися? Які запам’ятали?

ІХ. Підсумок уроку

Х. Домашнє завдання

1. До кожного правила переносу слів дібрати 2-3 приклади, записати їх у зошит.

2. Поставити наголос у словах. Увести ці слова у складні речення.

Болотистий. Високо, мабуть, веземо, разом, металургія, ненависть, перекис, перехідний, п’яниця, причіп, колія, косий, течія..

Тема. Поняття про орфографічний словник. Робота з ним

Мета: ознайомити учнів з орфографічним словником, його структурою, принципами побудови та методикою роботи з ним; формувати вміння й навички користуватися орфографічним словником; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати бережливе ставлення до флори й фауни України.

Внутрішньо предметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів, значення яких залежить від наголосу.

Культура мовлення: засвоєння складних випадків слововживання, наголошення і правопису.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Обладнання: орфографічний словник української мови за редакцією С,І.Головащука, М.М.Пещак, В.М.Русанівського, О.О.Тараненка.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання


  1. Аналіз учнівського усного повідомлення з теми «Орфографія. Принципи українського правопису».

  2. Вибіркова перевірка зв’язної розповіді про одного з героїв Великої Вітчизняної війни.

  3. Пояснювальний диктант.

Ви не замислювалися над тим, чи можуть рослини мандрувати? На нашій планеті існує близько 300 тисяч видів вищих рослин. Кожний з них займає певну площу. Частинами світу притаманна своєрідна флора. Яким чином деякі види рослин раптово з’являються за тисячі кілометрів від свого природного ареалу? Звідки в північній Америці, Африці й Австралії взялася європейська рослина? Як потрапило до України просо колосовидне з Північної Америки? Про те, як мандрують рослини розповідається на сторінках книги В.В.Протопопової «Рослини-мандрівники»

ІІІ. Установчо-мотиваційний етап



  1. Психологічна настанова щодо вивчення теми «Орфографічний словник. Робота з ним». Ознайомлення учнів зі структурою уроку.

  2. Уведення учнів у спроектоване понятійно-термінологічне поле.

ІУ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

У. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п’ятикласників

Дати відповіді на питання:


  • Що вивчає орфографія?

  • Які орфограми вивчили на уроках у початкових класах?

  • Як перевіряли правильність написання слів з буквеними й небуквеними орфограмами?

УІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

  1. Ознайомлення із поняттям «Орфографічний словник».

  2. Ознайомлення зі структурою орфографічного словника.

Слова в реєстрі розміщено в алфавітному порядку. Належність до тієї або іншої частини мови, як правило, в словнику не показано. Виняток становлять слова-омоніми, що належать до різних частин мови, і випадки, коли ця вказівка пояснює написання слова та його форм.

Список скорочень й український алфавіт допоможуть з’ясувати питання, що виникають у процесі роботи зі словником.

УІІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально пізнавальних і творчих умінь з теми

Словниковий диктант

Записати подані слова під диктовку, з’ясувати, якою частиною мови вони є. Підкреслити орфограми, пояснити їх за допомогою правил.

Сім’я, осінній, Київ, давним-давно, дядько, квітонька, навесні, холодний, перелісок, в їхати, слизький, вчиться.

Пошукове редагування


  1. Перевірити правильність написання слів у словосполученнях за допомогою орфографічного словника. Визначити головне і залежне слово у словосполученнях.

Холодний серпинь, кольорово навкруги, учнівський зїзд, мидовий смак, голосно сміє ця, летять в горі, священий обов’язок, буяння природи, скиниш оком. Ростелить поле, малочні хмари.

  1. Прочитати лист. З’ясувати, що стривожило хлопця, який одержав листа.

Любий Сашко! Пишу тобі з високої печі. Тут я живу в нашого доброго знайомого півня Миколи Панасовича. Село дуже гарне. За селом простяглися поля, є лісок, протікає прут. Я подружився з вовком Васильком. Він вчиться в п’ятому класі.

У вовка є стріла. Ми плавали на ній на рибалку. Там так цікаво, що можна просидіти цілий день.

А я в чора з хлопцями пас коні і їздив верхи на стрілі. Дуже хотілося мені стрілою промчались полем на коні.

З привітом Андрій невмійко.

Словниково-пошукова робота

З орфографічного словника виписати 3-5 прикладів слів: а) прикметників, які пишуться через дефіс; б) іменників з подвоєнням приголосних; в) прислівників, які пишуться разом; г) дієслів, які пишуться з м’яким знаком.

УІІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок


  • Що являє собою орфографічний словник?

  • Як правильно працювати з орфографічним словником?

  • Чому треба звертатися до орфографічного словника?

ІХ, Підсумок уроку

Х. Домашнє завдання

1. Підготувати повідомлення з теми «Орфографічний словник. Принципи роботи з ним».

2. Письмово описати улюблену рослину, використовуючи слова з вивченими орфограмами.

Тема. Ознайомлення з вимогами до мовлення. Помилки у змісті й побудові висловлювання

Мета: ознайомити п’ятикласників з основними вимогами і критеріями правильного мовлення з дотримання культури спілкування; удосконалити мовленнєво-мислительні вміння усвідомлювати недоліки, допущені у висловлюваннях; розвивати мовленнєво-комунікативні вміння здійснювати змістово-композиційний і мовний аналіз будь-якого тексту; у діалогічних і монологічних висловлюваннях помічати помилки, вміти їх виправляти й удосконалювати написане.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Розвиток безперервної пошукової пізнавальної активності учнів

Мова регулює стосунки між людьми, впливає на них. Це виявляється в мовленні, коли виникають певні обставини спілкування. Щоб співрозмовники розуміли один одного, їхнє мовлення повинно бути якісним.

Актуалізація опорних знань п’ятикласників

ІІІ. Ознайомлення п’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІУ. Опрацювання теоретичного матеріалу

Дати відповіді на запитання:


  1. Які якості мовлення ви знаєте?

  2. У чому виявляється правильність мовлення?

  3. Назвати норми української літературної мови?

  4. Чи обов’язково знати норми літературної мови? Пояснити.

Робота над текстом з метою актуалізації опорних знань школярів

-Прочитати текст. Визначити основну думку. Дібрати заголовок.

Хата Чернявських у Шепоті завжди бриніла музикою… Грали тут скрипки, дзвеніли струни цимбал, заливались трелями захмелілі флояри…

Хата Чернявських завжди була гостинною, гамірною, веселою…

Лунали тут співанки, зринали дотепні жарти, тяглися цікаві оповіді…

Так було завжди, коли зберуться втомлені роботою люди, щоб відпочити, зберуться спраглі до дзвону мелодій…

Найчастіше в господу Чернявських приходили музики. Завітає якийсь, навіть незнайомий чоловік, і господар безпомилково вказує: свіжий гість-музикант. А між музикантами балачка зав’язується швидко.


  • Усно пояснити орфограми і пунктограми.

  • Звернути увагу на виділені слова. Дібрати до них синоніми, пояснити значення.

  • Лексична робота. (Цимбали – старовинний музичний інструмент, що складається з дерев’яного корпусу і металевих струн, на яких грають, ударяючи молоточками або паличками. Флояра – басова сопілка-зубівка, майже метрової довжини, поширена на Гуцульщині)

Вироблення орфографічних навичок для уникнення морфологічних помилок

- Прочитати. Про що йдеться в тексті? Списати, вставляючи пропущені закінчення. Визначити рід і відмінок прикметників.

Українськ.. музика та подія є найрозкішніш.. з усіх гілок світов.. народн.. творчості. Мінорн.. за змістом, смуга.., навіть у своєму весел.., пориві, українськ. Пісня славиться всіма знавцями на перше місце в музиці всіх народів. Українськ.. думи, що через століття передавалися Гомерами України – кобзарями, світять свої.. барвами, почуваннями, лицарством у любові й ворожнечі, розмахом козацьк.. відваги.


  • Виділити орфограми в словах і пояснити їх.

  • З’ясувати лексичне значення слова мінор. (Мінор – музичний акорд; у переносному значенні – смутний настрій).

Дослідження-пошук 9розвиток морфологічних і синтаксичних навичок)

- Розкрити дужки і скласти словосполучення.

1. Навчати (мова); впливати (рішення); дякувати (батьки); вітати (друзі); опановувати (знання); ігнорувати (думка); милуватися (село); запобігати (помилки);.2. Припливати, добратися, досягти – берег; говорити; розмовляти, розповідати - сестра; надіятися, сподіватися, уповати – друг.

- Дібрати синоніми до виділеного слова. Скласти з ним речення.

Розвиток навичок дотримання норм української літературної мови

- Прочитати виразно вірш з дотриманням усіх норм сучасної української літературної мови. Усно пояснити орфограми і пунктограми.

Я вірив, що краще всього Мелькають червоні жупани,

Пісні, які знав дідусь. Вирує, кипить Дніпро,

Вмощусь на коліна до нього І Байда стріляє в султана,

Я в очі йому дивлюсь. Підвішений за ребро.

А він вимовляє, виспівує І грізні полки Богдана

Гарячі прості слова – Шляхетську орду женуть.

І все давниною сивою А з півночі десь за бураном

В очах моїх оживають На поміч стрільці ідуть.

- Чому для поета немає нічого кращого у світі за дідусеві пісні? Які, на вашу думку, стосунки між дідусем та онуком? Обґрунтувати свою думку, підтверджуючи її рядками з вірша.

Навчальне редагування

- Виправити лексичні помилки, спричинені змішуванням двох мов.

Не мішай мені; вулиці пересікаються; опарний поворот; нажми на тормоз; купіть пирожене; бумажні салфетки; розбитий стакан; мебельний магазин; корзина з клубні кою.

Прочитати текст

- Визначити, чи достатньо розкрита тема й основна думка твору? Чи відповідає зміст твору заголовкові? Свою думку обґрунтувати.

Народна пісня

«Народна пісня, - писав М.Гоголь, - це жива, яскрава, сповнена барв істини народна історія, яка розкриває життя народу». І далі продовжував: «Покажіть мені народ, у якого було б більше пісень…Україна дзвенить піснями».

Ось так визначав суть народної пісні письменник. Тієї пісні, чиє коріння сягає сивої-пресивої давнини, коли наші пращури виливали в цих перлинах усної народної творчості й біди свої, і жалі, розповідали одне одному про минуле краю свого, разом мріяли про щастя. Перейнявшись якоюсь окремою мелодією, почутого одного разу, інша людина змінювала її аби пісня стала ще кращою. Таким чином колективно твердились пісні, думи та балади, які ввійшли у скарбницю українського народу.

- З якою метою автор використовує слова М.Гоголя про народну пісню?

У. Підсумок уроку

Розглянути таблицю. Зробити висновок про види помилок і способи їх уникнення.

Види помилок

Орфографічні

Морфологічні

Синтаксичні

Пунктуаційні

Лексичні

Неправильне написання слів історічний (історичний)



Сплутування категорій роду і числа: продажа (продаж),

Неправильне відмінювання слів: кручою(кручею), лебедей(лебедів)

Неправильна побудова словосполучень і речень: говорити на українській мові (українською мовою).

Неправильне вживання дієприкметникових зворотів: «книжка розповідаюча» (книжка, що розповідає про українську мову)

Пропущені або зайві розділові знаки: У пісні ібіль і туга і мрії на краще ( У пісні і біль, і туга, і мрії на краще)




Перенос окремих слів і словосполучень з російської мови в українську приймати участь ( брати).

Фразеологічні русизми: гра по правилам (гра за правилами).


УІ. Домашнє завдання

Скласти зв’язне монологічне висловлювання про види помилок..

Тема. Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі. Ненаголошені голосні е,и,о в коренях слів. Ненаголошені голосні, що не перевіряються наголосом.

Мета: ознайомити учнів з основними нормами літературної вимови голосних звуків; формувати орфографічні й орфоепічні вміння щодо написання й вимови голосних е. и, о в коренях слів, ненаголошених голосних, що не перевіряються наголосом; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до краси рідної природи, її багатств.

Внутрішньо предметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення: правильна вимова наголошених і ненаголошених голосних; засвоєння складних випадків слововживання.

Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

1. Мовна вікторина «Хто швидше?»



  • З якої тканини можна зробити набір географічних карт? (Атлас – атлас).

  • Як перетворити простий замок у великий будинок? (Змінити наголос)

  • Що потрібно зробити, щоб повільне діяння висипати швидко закінчилося? (Змінити наголос)

2. Мовна вікторина «Хто більше?»

Записати пари слів, які б різнилися наголосами. Усно ввести їх у прості речення, ускладнені вставними словами.

3. Робота для взаємоконтролю.

Учні читають записані зі всіма можливими переносами слова. Коментують за допомогою правил.

ІІІ. Установочно-мотиваційний етап


  1. Психологічна настанова щодо вивчення теми уроку, ознайомлення зі структурою уроку. Акцентувати увагу п’ятикласників на відомостях щодо голосних букв і звуків.

  2. учням пропонується згадати основні правила вимови й написання голосних наголошених і ненаголошених.

  3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Вимова й позначення на письмі голосних звуків».

ІУ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Оголошення епіграфа

З-під землі біжить водичка,

Але це не озерце,

Не струмочок і не річка,

А цілюще джерельце.

О. Важеніна

У. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п’ятикласників

Робота над епіграфом



  1. Прочитати виразно віршований твір.

  2. Дати відповіді на запитання: а) Яка основна думка поезії?; б) Які цілющі джерела України ви знаєте?; в) Чим вони корисні?

  3. Записати в зошит слова землі, озерце, джерельце, біжить, водичка, зозуля, урожай. Розставити наголоси. Дати відповіді на питання:

а) Як вимовляються голосні звуки в наголошених складах?

б) Як вимовляються ненаголошені е, и, о?

в) Як вимовляються ненаголошені а, у, і?

УІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення знань із базовими

В українській літературній вимові голосні під наголосом вимовляються завжди чітко: зелень, щебече, пити. В інших випадках, як правило, плутаються ненаголошені е з и, и з е, написання яких створює складність; о з у плутають лише перед складом з наголошеним у або і.

УІІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загально пізнавальних і творчих умінь з теми

Вибіркова текстуальна робота

Прочитати текст. Дібрати заголовок. Що він виражає – тему чи основну думку?

Україна надзвичайно багата різноманітними лікувальними ресурсами. На її території більш як 500 джерел мінеральних вод, на базі яких функціонує 50 курортів, понад 20 лікувальних закладів, близько 40 заводів по розливу мінеральних вод.

Є джерела мінеральних вод на Харківщині, у Криму, Карпатах. У західному Криму знайдені ще підземні гарячі води, які не тільки мають лікувальні властивості, а й господарчі (можуть дати тепло для опалення майже 50 тис. квартир). Багата Україна й лікувальними грязями, які застосовують для лікування у вигляді ванн і аплікацій.

- Назвати наголошені й ненаголошені голосні у словах тексту. Як перевірити правильність їх написання?

- З’ясувати значення виділених слів за допомогою тлумачного словника.

Творча робота

1. Переписати подані слова, вставляючи замість крапок пропущені голосні букви. Розставити наголос. Свій вибір аргументувати вивченими правилами. Записані слова ввести у зв’язне висловлювання з теми «Мінеральні води України і їх користь»

С..ло, сп..нитися, б..р..г, б..р..гти, три..вога, кр..ниця, в..л..чезні, пр…ч..нити, п..гані.

2. Продовжити прислів’я і приказки. Підкреслити ненаголошені голосні е, и, о в коренях слів. Як перевірити правопис слів з ненаголошеним голосними?

Вода, що тече повз двір… .

Вода сильніша … .

Вода солодша за… .

Вода Дніпрова над усе… .

Вода біля воріт… .

Вода в струмку не буває … .

Вода має своє … .

Вода м’яка, а камінь … .

Вода найчистіша біля … .

Довідка6 ціни не має; за вогонь; всяке вино; здорова; ціни не має; каламутна; джерело; пробива; витоку.

УІІІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок

Дати відповіді на питання:


  1. Які правила слід застосовувати щодо написання наголошених голосних?

  2. Що треба знати при написанні ненаголошених голосних у коренях слів?

  3. Як перевірити написання ненаголошених голосних, які не перевіряються наголосом?

ІХ. Підсумок уроку

Х. Домашнє завдання

1. Підготувати повідомлення в науковому стилі з тем» Вимова голосних звуків і позначення їх на письмі», «Ненаголошені голосні е,и, о в коренях слів», «Ненаголошені голосні. Що не перевіряються голосом».

2. Скласти невеликий твір-опис одного з мінеральних джерел Криму, Харкова або Карпат. Підкреслити ненаголошені голосні. Пояснити їх правопис за допомогою орфографічних правил.

Тема. Узагальнення й систематизація вивченого з теми «Фонетики. Графіка. Орфоепія. Орфографія»

Мета: закріпити основні відомості з фонетики, графіки, орфоепії, орфографії, сформувати цілісну систему особистих знань п’ятикласників з теми, структурувати вивчений теоретичний матеріал; удосконалити вміння й навички щодо правильної вимови голосних і приголосних звуків, грамотної передачі їх на письмі; роботи зі словниками (орфографічним, орфоепічним, словником наголосів); працювати над правилами переносу слів із рядка в рядок; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до Батьківщини.

Внутрішньо предметні зв’язки:

Лексикологія: засвоєння нових слів.

Культура мовлення: правильна вимова наголошених і ненаголошених слів.

Тип уроку: урок узагальнення й систематизація вивченого (мовознавчий брейн-ринг).

Хід уроку

І. Організаційний момент

Клас ділиться на три команди (10-12 учнів), які обирають капітанів.

ІІ. Установчо-мотиваційний етап



  1. Психологічна настанова щодо повторення матеріалу з теми «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія».

  2. Ознайомлення з побудовою уроку, системою оцінювання, з членами журі.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку. Оголошення епіграфа уроку

Слова ці вражають і серце, і глузд,

І їм не шукайте заміни,

Слова ці вишневі з Сосюриних вуст:

«Любіть Україну. Любіть Україну!»

І.Драч


ІУ. Проведення брейнг-рингу

Теоретична частина

1. Мозкова атака. Кожній команді вчитель пропонує продовжити початок визначення. Час відповідей команд фіксується членами журі.

І команда

ІІ команда

ІІІ команда

Фонетика – це …

Орфоепія – це…

Графіка – це…

Загальна кількість голосних звуків…

Загальна кількість приголосних звуків…

Загальна кількість букв в алфавіті…

Назвіть 14 букву алфавіту…

Назвіть шосту від кінця букву алфавіту..

Назвіть дев’яту від кінця букву алфавіту…

Приголосний, що немає парного твердого…

Склад – це..



Наголос – це..



Орфограма – це…


Якого походження слово азбука?

Які звуки називаємо африкатами?

2. Конкурс інтелектуалів (запрошуються капітани).

І команда


ІІ команда


ІІІ команда


Що, на вашу думку, більше нагадує свист з фонетичного погляду: артикуляція голосних чи приголосних?

Чим відрізняється звук мови від будь-якого іншого звука?

Чому буквосполучення –дж- і –дз- з точки зору орфоепії називаються двозначними?



Останній, тисячний був метр, скінчився, врешті, …(кілометр)

Для краю в нас – любов і радість, до ворогів – свята… (ненависть)

У кожного із нас бажання: художнє слухати … (читання)

Практична частина

1. Творче транскрибування. Продовжити прислів’я і приказки, записати фонетичною транскрипцією виділені слова.



І команда

ІІ команда

ІІІ команда


Земля без людей - …

Без господаря двір плаче, а без господині - …



Без господаря земля - …



Усякий двір господарським оком…



Господареві сліди грунт…




Господарське око краще за всякі…




Земля, на якій народився, - золота; вода, яку з дитинства пив - …

Дерево пізнають по плодах, а людину …

Без догляду земля…

Довідка:

І команда

ІІ команда

ІІІ команда

Пустеля; тримається; найцілюща

Вся господа; удобрюють; по ділах

Кругла сирота; ліки; занепадає

2. Орфоепічні змагання. Правильно розставити наголос, прочитати подані слова і ввести їх у прості речення, ускладнені вставними словами, звертаннями, однорідними членами.

І команда

ІІ команда

ІІІ команда

щавель

щогловий

щодобовий

шкереберть

шолом

чорноклин

чорнослив

цукорниця

цікавенький

центнер

цибулевий

осока

озерце

маркер

маєтковий

3. Пошукове редагування. Прочитати тексти, знайти в них орфографічні й орфоепічні помилки. Виправити помилки, позначаючи їх на полях. Аргументувати свій вибір за допомогою правил.

І команда

Батьківщина – твій дім, твоя колиска. У рідному домі не завжди все гаразд. Є в нас своє лихо й горе. Говорячи про них, памятай: ти говориш про лихо і горе свого рідного дому. Щоб мати право говорити про лихо й горе свого народу, треба десять разів зробити щось конкретне для зміцнення своєї батьківщини. Говорити про недоліки – для цього виликого розуму не треба. Думай і роби все для того, щоб перимагали добро і справедливість. Умій не тільки дивитися, а й бачити. Виробляй свої погляди на світ. Світогляд виробляється лише тоді, коли в житті ти бачиш і створюєш щось дороге для тебе.

ІІ команда

Там, межи високими вербами, дзюрчить струмочок. За ним, поміж кущами, гадюкою вєтся на Шевченкову гору стежичка. Пройдиш кілька ступенів, і наче яка сила зупинить тебе. Мимохіть озернешся, і мальовнича картина прикує тебе до місця. Мов з моря блакиті виринули веселі дніпрові гори, вкриті то синім кучерявим лісом, то золотою стернею, то яснозиленою травою золоте сонечко сипле на них своє проміння. Горяче повітря обіймає їх. Блакитне небо пестливо схиляється над ними. Дзвінка дівоча пісня сердечна та тужлива лунає десь у зелених горах. Вище – кругозір ширшає, кращає.

ІІІ команда

Чудовий зимовий ранок. Мільйон іскор кругом: на зимлі, в повітрі й на небі. Іскриться на блідосиньому небі сонце, підносячись вгору понад замороженим підгір’ям. Іскриться, осліпляючо-білий сніг, що покрив землю, зарівняв борозди на полях. Край шляху рови позасипав, заповнив навіть високі й тісні бериги потоку.

Іскриться позалочений хрест на церковній бані монастиря. Гудуть-ривуть голосні монастирські дзвони. Широко несеться їх голос по околиці, перекидається на горбок, хвилею бє об стіни виликих гір карпатськиє.

У Підбиття підсумків членами журі й учителем

УІ. Домашнє завдання



  1. повторити теоретичний матеріал з розділу «Фонетика. Графіка. Орфографія. Орфоепія».

  2. зробити звуко-буквений аналіз слів ялинка, малює, щедрий. Увести деякі слова у зв’язну розповідь з теми «Мальовнича моя Україна»

Завдання з культури мовлення для 5 класу

1. Правильно вимовте слова. Поясніть, від чого залежить звукове значення буквосполучень дж і дз . Поділіть подані слова на склади для переносу.

Джаз, дзеркало, подзвонити, джем, бджоли, заходжу, піджартовувати, дзвіночок, приїжджий, підзолистий, джерельний, надзвуковий, передзимній, джура, кукурудза

2. Запишіть подані сполуки слів у формі звертання. Якщо існують варіанти, наведіть їх.

Пан Ярослав, добродійка Пащенко, панна Наталя, пан госодар, Майя Олексіївна, добродій Зайчук, друг Олесь, колега Марія, пані Залецька, товариш генерал, добродій Павлюк, пані Катерина, добродій Роман, товариш підполковник, панна Олена, Орест Михайлович, юнак, голубка Катруся.

3. Подані слова змініть так, щоб ненаголошені /е/ та /и/ були наголошеними. Порівняйте вимову цих звуків у різних позиціях.

 Береза, живе, шелестіти, земля, летіти, весняний, учениця, високий, смичок, легенький, весело, степовий, зима, веселий.

4. Запишіть наведені сполуки слів, вибравши з дужок потрібні сполучники і прийменники. Якщо можливі варіанти, наведіть їх.

Він (і, й) вона, вийти (з, із, зі, зо) автобуса, бути (у, в) Америці, вогонь ( з, із, зі, зо) димом, Іван (і, й) Микола, дивитись (у, в) вічі, козуля (і, й) олень, визирнув (у, в) вікно, ти (з, із, зі, зо) мною, сосна (і, й) ялина, вітати (з, із, зі, зо) святом, разів (з, із, зі, зо) три, спалахує (і, й) горить, пірнути (у, в) озеро, прибрати (у, в) хаті.

5. Зясуйте, що означають діалектизми у наведених реченнях. Поясніть, яку роль виконують діалектизми у поданому уривку.

- Як я ходив вчора на склад зі старшиною, то все добре окмітував. Ой, скільки там гармат за горою - не годен перерахувати! А хлопці все такі буцматі та, видно, бувалі.

- Файні хлопці! - зауважує один, дивлячись услід офіцерам (О.Гончар





1   2   3


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка