До програми курсу за вибором



Сторінка1/17
Дата конвертації21.02.2016
Розмір3.53 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ

ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ





Книжка для вчителя

ІІ частина

ДО ПРОГРАМИ КУРСУ ЗА ВИБОРОМ

«ПИСЬМЕННИКИ – ЛАУРЕАТИ

ШЕВЧЕНКІВСЬКОЇ ПРЕМІЇ – ЗОЛОТИЙ ФОНД УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

11 клас

Черкаси

2011

Книжка для вчителя: календарне планування, розробки уроків, мультимедійний посібник. 11 клас. До програми курсу за вибором «Письменники – лауреати Шевченківської премії – золотий фонд української літератури». – Частина ІІ. – Черкаси. 2011. – с. 155.

Месевря О.І., завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників;

Січкар С.І., методист з української мови і літератури Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників


Рецензенти: Пахаренко В.І.–

Лис С.М.–


викладач кафедри української літератури і компаративістики Навчально-наукового інституту української філології та соціальних комунікацій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, професор, кандидат філологічних наук, член Національної спілки письменників України;

учитель української мови і літератури, учитель-методист Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 20 Черкаської міської ради
У посібнику подано плани-конспекти класичних і нетрадиційних уроків на весь навчальний рік. Вони містять додатковий матеріал, нестандартні підходи, розраховані на творчого вчителя. До книжки введено орієнтовне календарне планування, додано мультимедійний посібник. Методичний посібник відповідає вимогам Державного стандарту загальної середньої освіти, забезпечує високий рівень викладання української літератури як у загальноосвітній середній школі, так і в профільній школі, зокрема в 11 класі.

Для учителів-словесників, студентів педагогічних навчальних закладів.


ЗМІСТ

Мельник М. В., Городищенська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.

ІЗ ЗАБУТТТЯ – В БЕЗСМЕРТЯ». ЗА СТОРІНКАМИ КНИГИ МИКОЛИ ЖУЛИНСЬКОГО



6


Товста В.В., Юрківська ЗОШ І-ІІІ ступенів Звенигородського району.
Чернуцька Т.Г., Богодухівський НВК Чорнобаївського району.


Артеменко С.О., Лисянський НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 – гімназія» Лисянського району.

СКЛАДАННЯ КIНОСЦЕНАРIЮ «ОДА ВIРНОСТI I КОХАННЮ» ЗА ДИЛОГIЄЮ О.КОЛОМІЙЦЯ «ГОЛУБІ ОЛЕНІ», «КРАВЦОВ»


9


Третяк В.П., Перша міська гімназія.

РОМАН ОЛЕСЯ ГОНЧАРА «ЛЮДИНА І ЗБРОЯ». НОВИЙ ПОГЛЯД НА ПЕРЕЖИТЕ У ДНІ ВІЙНИ



13


Скринник О. М., Черкаська ЗОШ № 19.

ЛЕГЕНДИ БУВАЮТЬ ПРАВДИВІШІ ЗА ІСТОРІЮ. ЗА РОМАНОМ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО «ПЕРВОМІСТ»




16


Присяжнюк В. П., Черкаська гімназія № 31.

КОЛОВОРОТ ЖИТТЄВОГО ВИРУ. ЗА РОМАНОМ ГРИГОРІЯ ТЮТЮННИКА “ВИР”




32


Фурса Т. М., Грищенецький НВК Канівського району.

«ХТО РОСЯНОГО РАНКУ ЗНАЙДЕ НЕЗАПЛАКАНУ КВІТКУ, ТОЙ БУДЕ ДУЖЕ ЩАСЛИВИМ». ЗА ТВОРЧІСТЮ ВАСИЛЯ СИМОНЕНКА



36


Москальчук В.М., Черкаський колегіум «Берегиня».

НЕОПАЛИМА КУПИНА УКРАЇНСЬКОЇ ДУШІ. ЗА РОМАНОМ В.ЗАХАРЧЕНКА «ПРИБУТНІ ЛЮДИ»




42


Суліма Л.В., Уманська міська гімназія.

ЗОБРАЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОЛЮДСЬКИХ ПРОБЛЕМ БОРОТЬБИ ДОБРА І ЗЛА В ТОТАЛІТАРНОМУ РАДЯНСЬКОМУ СУСПІЛЬСТВІ. ЗА РОМАНОМ І.БАГРЯНОГО «САД ГЕТСИМАНСЬКИЙ»


48


Луц Н.М., Черкаська гімназія №31.

ТВОРЧІСТЬ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА ПІЗНАННЯ ПІДСВІДОМОГО НАЦІОНАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ ЕТНОСУ


58


Коломієць Л.С., гімназія смт Лисянка.

ВАСИЛЬ ШКЛЯР. ІСТОРИЧНИЙ РОМАН «ЧОРНИЙ ВОРОН»



65


Зінорук Н.О., Жашківська спеціалізована школа №1 з поглибленим вивченням окремих предметів.

ДОЛЯ ЛЮДИНИ НА ПЕРЕХРЕСТІ ІСТОРІЇ. ЗА ТВОРОМ М.МАТІОС “СОЛОДКА ДАРУСЯ”

77



Малигіна Л.М., Черкаський колегіум «Берегиня».

ПАМ’ЯТЬ ЯК СПОГАД ПРО МИНУЛЕ ЧИ КРОК ДО ВІЧНОСТІ? ЗА

РОМАНОМ ЛЮБОВІ ГОЛОТИ «ЕПІЗОДИЧНА ПАМ’ЯТЬ» 80 80




Вдовенко Л.І., Черкаська ЗОШ І-ІІІ ступенів №27.

Уроки 1-2. ВАСИЛЬ ЗЕМЛЯК. РОМАНИ «ЛЕБЕДИНА ЗГРАЯ» ТА «ЗЕЛЕНІ МЛИНИ» – ПРИТЧА ПРО НАШУ ВІЧНУ БАТЬКІВЩИНУ


91


Саміченко Л.М., ЗОШ №2 м.Сміли.

У ВІЧНОМУ ЗМАГАННІ ЗА ІСТИНУ. РОМАН-ТРИПТИХ ВАЛЕРІЯ ШЕВЧУКА «ТРИ ЛИСТКИ ЗА ВІКНОМ»
Лисенко Т.М., Корсунь-Шевченківський ліцей.

СТЕПАН ПУШИК. РОМАНИ «СТРАЖ-ГОРА» ТА «ГАЛИЦЬКА БРАМА»


105

111







Лис С.М., Черкаська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №20.

ГАЛИНА ПАГУТЯК. «СЛУГА З ДОБРОМИЛЯ»


128


Бурса Н. І., Смілянська ЗОШ І-ІІІ ступенів №10.

ОЛЕСЬ УЛЬЯНЕНКО. „СТАЛІНКА”


147


Качур Н.І., Черкаська спеціалізована школа № 33 ім. В.Симоненка. ПІДСУМКОВИЙ УРОК



150




Від авторів

Українська література є невід’ємною складовою національної культури нашого народу, потужним джерелом духовної енергії. Вона не лише передає загальнолюдські і національні цінності від покоління до покоління, а й культивує їх у людських душах, формує, збагачує духовний світ дитини, впливає на її свідомість і підсвідомість, спрямовує морально-етичний потенціал, розвиває інтелект, творчі здібності, естетичний смак. У великій мірі цьому сприяє творчість письменників – лауреатів Шевченківської премії.

Книжка для вчителя відповідає програмі курсу за вибором для учнів 11 класу «Письменники – лауреати Шевченківської премії – золотий фонд української літератури». Вона розпочинається поурочним календарно-тематичним плануванням, де подано орієнтовний розподіл годин, який учитель може змінити, зменшити чи збільшити кількість годин на певну тему, але не виходячи за межі 35 годин.

Беручи до уваги те, що при підготовці до уроків у педагога можуть виникнути труднощі через брак текстів того чи того письменника, учителі – автори посібника – прагнули по можливості дати прозові уривки (якщо поезія – то повністю) або безпосередньо в плані-конспекті уроку, або в додатках.

Щоб учитель-словесник мав більше можливостей добирати матеріал на свій розсуд та зважаючи на складність матеріалу, подаємо по 2 уроки на вивчення творчості В. Земляка і Д. Іванова.

Письменники, за творчістю яких укладена програма, вихідці з різних областей України. Це дасть змогу педагогам використовувати окремі уроки для вивчення літератури рідного краю.

Крім того посібник стане в пригоді учителям при вивченні сучасного літературного процесу, адже в ньому представлена творчість багатьох сучасних поетів і прозаїків.

Укладачі посібника пропонують уроки для тематичного оцінювання. Кожен учитель має вирішити це самостійно, враховуючи здібності й уподобання вихованців (наприклад: твори, міні-твори, презентації, проекти, диспути, конференції і т.п.).

Автори застосували сучасні методи навчання, новітні освітні технології. Велика увага приділяється поетиці художнього твору, особливостям стилю письменника, теорії літератури.

До уроків пропонується мультимедійний посібник.


ІІ частина
Публіцистика
Мельник М. В., учитель-методист української

мови і літератури Городищенської ЗОШ І-ІІІ

ступенів №2



«ІЗ ЗАБУТТЯ – В БЕЗСМЕРТЯ»

ЗА СТОРІНКАМИ КНИГИ МИКОЛИ ЖУЛИНСЬКОГО
Мета: коротко дати відомості про життєвий і творчий шлях М.Жулинського, ознайомити з літературними портретами і доробками з творчої спадщини українських письменників, імена яких було викреслено з національного культурного життя, представлених у книзі літературознавця «Із забуття – в безсмертя». Виховувати в учнів патріотизм засобами художнього слова.

Обладнання: портрет М.Жулинського, книга «Із забуття – в безсмертя», виставка учнівських рефератів, презентація книги «Із забуття – в безсмертя».

Х І Д У Р О К У:

Звучить музика Баха, що налаштовує присутніх на урочистість, серйозність.

1. Вступне слово учителя.

Мабуть, сьогодні ніхто і не знав би невеличке село Новосілки, що на Рівненщині, якби воно у своєму шумовинні крислатих дубів та ніжних берізок не виколихалого майбутнього вченого, літературознавця Миколу Григоровича Жулинського.

Біографія М.Г.Жулинського, як і багатьох тоді юнаків: сільська школа, Дубнівське педагогічне училище, згодом Київський університет ім. Т.Шевченка, аспірантура при Інституті літератури ім. Т.Шевченка.

Микола Григорович у 1972 році захистив кандидатську дисертацію «До питання про історичний оптимізм радянської літератури», у 1981 році – докторську «Художня концепція людини і проблема характеру в сучасній радянській літературі».

Із 1971 року він директор Інституту літератури НАН України. З 2009 року – академік-секретар Відділення літератури, мови та мистецтвознавства НАН України.

Працював Державним радником із питань гуманітарної освіти, віце-прем’єром, неодноразово обирався депутатом Верховної ради України, він – автор шкільних програм з української літератури, понад 700 статей, оглядів, рецензій. Має нагороди, неодноразовий лауреат Державних премій. У 1991 році Микола Григорович був удостоєний Державної премії ім.Т.Шевченка за книгу «Із забуття – в безсмертя», сторінки якої ми сьогодні з вами перегорнемо на уроці.

2. Оголошення теми і мети уроку.

Учень. Книга літературознавця, критика, академіка складає своєрідні літературні портрети і добірки літературної спадщини письменників, яких через ідеологічне свавілля було викреслено з національного культурного життя або й розстріляно, репресовано: П.Куліша, Б.Лепкого, О.Олеся, Г.Чупринки, В.Винниченка, П.Савченка, М.Драй-Хмари, П.Филиповича, Г.Михайличенка, М.Хвильового, В.Поліщука, Є.Плужника, І.Сенченка,

Б.-І.Антонича, В.Симоненка, В.Стуса та інших.

Вчитель. Сьогодні ми торкнемося важливої сторінки в житті історії, культури України ХХ століття – мистецької доби, яка ввійшла в сумний мартиролог під назвою Розстріляне відродження.

Розстріляне відродження… Розстріляне безсмертя… Згадаймо слова з відомої поеми В.Сосюри.



Учень.

Хоч в пісні воскресив би вас

І той страшний безумний час!..

Так тяжко плачу і дивлюсь

Я на розстріляне безсмертя,

Як на дитя убите – мати…

Страшний пройшли ми, друзі, час.

Та як живі вони між нас

і будуть жить на горе кату!..

Безсмертя ж бо не розстріляти!

Учень. Михайло Драй-Хмара вибув із рядів творців українського духовного відродження не першим і не останнім. Зі спогадів Оксани Ашер, доньки Михайла Драй-Хмари, при зустрічі Миколи Жулинського з родиною поета у 1988 році. «Лист до мене, написаний 9 листопада 1938 року, олівцем на тоненькому папері. Після цього листа ми отримали ще чотири і телеграму, яких не вдалося зберегти. «Я не можу тобі писати… Я падаю на роботі, і тоді мене підвішують… Ноги опухли…».

Михайло Драй-Хмара, поет, перекладач, вчений. У 1926 році була опублікована збірка поезій «Проростень», з’явилася монографія «Леся Українка», у 1929 році з’являється збірка поезій Максима Богдановича «Вінок» у перекладі на українську мову із ґрунтовною статтею про творчість класика білоруської літератури. Він знав 19 мов, – зауважує Оксана Михайлівна, – але з особливою любов’ю звертався до французької поезії. 1935 року він готує до друку книгу своїх поезій «Сонячні марші», заповідаючи собі нелегкий шлях:

Ламай традицій віковічну скелю,

Обтрушуй прах невольного життя.

Хто випив келих чарівного хмелю,

Тому назад немає вороття.

Але ця книга не з’явилася друком. 4 вересня 1935 року Михайла Драй-Хмару заарештовують.

Вирватися з неволі йому не вдалося. Його життя передчасно обірвалося 19 січня 1939 року в таборі на Колимі. Місце захоронення поета – не відоме.

Рукописні матеріали абсолютної більшості репресованих, їхні особисті бібліотеки, листування або знищені, або невідомо де ще зберігаються.

Боляче і сумно, бо справді мав рацію Михайло Драй-Хмара, коли писав, що із фаланги славних творців нової – соціалістичної – літератури вибули найкращі.

Запалюємо свічку пам’яті.

Диктор. Павло Филипович… Їх часто бачили на вулицях Києва разом – юних колегіантів у чорних кашкетах із трьома великими золотистими літерами К.П.Г. Потрапити до Колегії Павла Галагана, заснованої 1871 року відомим культурно-громадським діячем Григорієм Галаганом на спомин про свого передчасно померлого сина Павла, було не просто, а ще важче було оволодіти сумою різноманітних знань, які подавалися в Колегії, закінчити її так, щоб вступити до університету. Та Павло Филипович і його найближчі друзі Михайло Драй-Хмара і Володимир Отроковський вступають до Київського університету. Тут він спочатку навчався на правничому факультеті, але через рік переходить на історико-філологічний – відділення слов’яно-російської філології. І цей вибір фаху не був випадковим, бо починав Павло Филипович – син священика, людина творча, незалежної вдачі з бунтівливо-пісенним хистом – свою поетичну долю творити ще з двадцятих років. Писав перші вірші російською мовою, хоча народився на теперішній Черкащині. В селі Кайтанівці Звенигородського повіту (2 вересня 1881 року). А вже 1910 року в російських журналах «Вестник Европы», «Заветы», «Жатва», у київському ілюстрованому журналі «Куранты» з’являються під псевдонімом Павел Зорін його вірші.

1915 року, після закінчення курсу університетських наук, Павла Филиповича залишають професорським стипендіатом при університеті. Щоб здобутися на таку престижну стипендію, необхідно було підготувати наукову працю. Він готує дослідження про життя і творчість російського поета Євгена Баратинського, яке було відзначене золотою медаллю.

Павло Пилипович є автором збірок «Земля і вітер» (1922), «Простір» (1925).

Поет, критик, літературознавець, педагог, перекладач, він запально й сміливо поринає у вир літературно-мистецького життя Києва, часто декламує свої вірші на літературних вечорах, обстоює разом з Миколою Зеровим, Михайлом Драй-Хмарою орієнтацію неокласиків на систематичне й творче засвоєння культури минулих епох.

Та лиха доля не обминула і його, бо в серпні 1935 року забирають і весною 1936 року засуджують на 10 років. Відбував поет і вчений свою незаслужену кару на Соловках, працював переважно фізично, а якийсь час – у бібліотеці табору.

Є дані, що Павло Филипович помер 3 листопада 1937 року.

Трагічною була доля його дружини – скульптора Марії Андріївни Михайлик, десь у засланні обірвалося її життя і згасло передчасно.

Учень. Павло Филипович був оригінальним поетом, талановитим ученим і блискучим перекладачем. На жаль, свої великі творчі можливості йому не судилося реалізувати. Та був він оптимістом, вірив, що прийдуть нові покоління і довершать ту справу, яку вони, перші пореволюційні поети, перекладачі, літературознавці розпочали натхненно, творчо і сміливо.

Надії мрійні і смутне квиління

Загублено у передранній млі,

А гострозоре мужнє покоління

Уже росте на молодій землі.

Запалюємо свічку пам’яті.

Учень.

Нехай комусь судився довший

шлях до останньої межі,

Свій коротенький перейшовши,

не нарікатиму – я жив!

Це рядки з поезії українського поета Євгена Плужника, доля якого була такою самою, як і попереднків. Євген Плужник – втор поетичних збірок «Дні», «Рання осінь». Максим Рильський високо оцінив його творчість: «Ви справжній поет! Україна була б багата, якби мала десять таких поетів».

Із спогадів дружини Галини Коваленко. Після арешту Євгена Максим Рильський говорив: «Кого вони засилають! Та вони мозок України виймають, ногами топчуть… Я ходжу, бачу, як цвітуть троянди, а це не червоні троянди, то їхня кров».

Літературознавець. Із спогадів Миколи Жулинського: «Галина Автономівна взяла в руки книжку поезій Євгена Плужника, видану до 90-річчя поета, і продовжила:

– Та ця краща. Правдивіша. У ній ні згадки про те, що був засуджений 25 березня 1925 року до розстрілу, який замінили на 10 років каторги, а там що сказано, помер 2 лютого 1936 року? Де помер? Чому помер? І ні згадки про мене. Наче не було мене. Наче мені не присвячував Женічка віршів. Боялися згадати, я ж на чужині.

Коли ми вже скажемо правду про гірку долю дружин репресованих, про трагічне сирітство їхніх дітей, коли перестанемо судити жорстоким трибуналом нашої ідейної непогрішності і вселенської правоти їхні поневіряння на чужині? Чим вони завинили перед своєю Батьківщиною? За що несуть тяжкий хрест розлуки з рідною землею, з братами, з сестрами, дітьми? Хто їх виштовхав за межі рідного краю і заплямував зрадниками рідного народу? Чим я міг втішити самотню 90-річну вдову Євгена Плужника, 90-річну вдову Сергія Пилипенка, 93-річну – Михайла Драй-Хмари, 96-річну – Кості Буревія? Я їх бачив у США, розмовляв з ними і не міг стримати сліз. До чого боляче, як гірко було слухати їхні голоси. Мов світло погаслих зірок, вони висвітлюють нам найпотаємніші подробиці побуту родинного життя, характерів загиблих, відкривають нюанси творчої лабораторії наших культурних діячів, митців, літераторів.

Як важливо ще встигнути захопити ті короткі миті спогадів і вражень і цим самим поглибити наші скупі уявлення про тих, кого ми вже встигли забути, з втратою духовного потенціалу яких ми ще донедавна легко мирилися. А як вони горіли, як передчасно згорали! Ні, вони не погасли, доля змилостивилася над рідними декого із них: обірвано передчасно життя поетів, а їхнім рідним життя дароване довге чи не для того, щоб донесли вони до нас жаринки їхнього непогаслого палахкотіння.

Під звуки реквієму Моцарта біля портрету Є.Плужника ведучий запалює свічку пам’яті.

Учитель. Митці Розстріляного відродження… Їхній бунтівливий дух і досі бентежить уяву, спонукає до творчості. Сьогодні ми почули не лише голоси минулого, сьогодні прозвучало слово сучасне.

Книга «Із забуття – в безсмертя» – перше наближення до нашої призабутої спадщини, до нашої національної трагедії. Затертими слідами загубленого, вилученого, призабутого з українського письменства йдуть нові дослідники, які глибинніше розкриватимуть ідейний смисл і естетичну значимість нашої спадщини правдиво відтворять тернистий шлях розстріляних і засланих, ошельмованих і забутих українських письменників, тих мучеників національної культури, трагічна доля яких спонукала Юрія Клена до творення поетичної молитви в поемі «Прокляті роки»:

Помолимось за тих, що в розлуці

Помруть, відірвані від рідних хат;

Помолимось за тих, що в розпуці

вночі гризуть залізні штиби грат,

що душать жаль у невимовній муці,

за тих, кого веде на страту кат,

Над ними, Господи, в небесній тверді

Простри свої долоні милосердні.

Домашнє завдання:

1. Вивчити конспект в зошиті, підготувати матеріали про Григорія Чупринку,

Павла Савченка, Гната Михайличенка.

2. Написати твір-мініатюру «Що дають мені такі сторінки історії»?

Драматургія
Товста В.В., учитель української мови та літератури

Юрківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Звенигородського району

Чернуцька Т.Г., учитель української мови та літератури

Богодухівського НВК Чорнобаївського району

Артеменко С.О., учитель української мови та літератури

Лисянського НВК «ЗОШ І-ІІІ ступенів № 1 – гімназія»

Лисянського району
СКЛАДАННЯ КIНОСЦЕНАРIЮ «ОДА ВIРНОСТI I КОХАННЮ»

ЗА ДИЛОГIЄЮ О.КОЛОМІЙЦЯ «ГОЛУБІ ОЛЕНІ», «КРАВЦОВ»
Мета уроку: на основі прочитаних творів показати, що кохання і вірність є найвищими моральними цінностями; вчити учнів складати кіносценарій за драматичними творами, вдосконалювати навички працювати в групах;

розвивати асоціативну уяву; формувати вміння робити ідейно-художній аналіз драматичного твору; виховувати кращі моральні людські якості, духовність.

Обладнання: портрет письменника, відеофільм «Ода вірності і коханню», книги письменника, комп’ютер.

Епіграфи: «Найвища краса – це краса вірності».

О.Гончар

Тільки той щасливий, хто любов’ю сяє,-

В світі ж без любові і життя немає.

В.Сосюра

Проблемне питання: Яке кохання можна назвати справжнім?

Хід уроку-гри

І. Організаційний момент (2-3 хв.). Слайд 2.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів (15-17 хв.). Слайд 3.

Під звуки ліричної мелодії вчитель читає напам’ять вірш про любов

Немає життя без пісні,

Бо той лиш живе, хто співає.

Немає життя без любові,

Бо той лиш живе, хто кохає.

В житті, як на ниві широкій,

Можна горе і радість зустріти.

І не знайдеш найбільшого щастя,

Якщо є з ким його розділити.
1. Вступне слово вчителя (2 хв.).

Примхлива чаклунка-доля дарує людині незвичайний світ, осяяний щастям, ніжністю, теплом, радістю, надією… І чиє серце загубиться в цьому світі,то не зазнає каяття, бо неземне диво благословить його на сокровенне причастя, яке підносить душу в небесну синь, до замріяних зірок. Це диво – любов.

2. Робота зі схемою (3-4 хв.).

Слайд 4.



ЛЮБОВ








КОХАНА ЛЮДИНА

людина

людина








Вчитель: Ми знаємо різні прояви любові. Прокоментуйте їх.

Коментар учнів за допомогою схеми на екрані (дошці)).

Вчитель: Наша розмова сьогодні піде про почуття, про яке здебільшого мовчать, а коли говорять, то впівголосу. На світі не знайдеться людини, яка була б байдужою до нього, не переживала б солодких мук і гіркоти радостей кохання.

Учні завчасно готували висловлювання відомих людей про любов, кохання, вірність.

Вчитель пропонує учням зачитати дібрані висловлювання.

2. Гроно думок «Джерело любові» (3-5 хв.).

Учні зачитують дібрані висловлювання.

Вчитель: Переживаючи будні і свята, сум і радість, розлуки і зустрічі, ми подумки звертаємося до тих, хто силою своєї любові, терпінням і мудрістю дає зразок величі цього почуття.

Пригадаймо, у творчості яких українських письменників розкривається тема кохання?

Учні називають твори та їхніх авторів.

Вчитель. Кохання є нетлінною духовною цінністю, яка непідвладна руйнівним силам, навіть таким жорстоким, як війна. Слайд 5.

Учень. Тема вірності і кохання у роки Великої Вітчизняної війни звучить у творчості відомих українських письменників: О.Довженка «Україна в огні»,О.Гончара «Прапороносці», «Людина і зброя», Григорія Тютюнника «Вир», М.Стельмаха «Правда і кривда» та ін.

Слайд 6, 7.

Вчитель. Особливої уваги заслуговує дилогія «Голубі олені», «Кравцов» О.Коломійця, яка у 1977 році була відзначена Державною премією УРСР імені Т.Г.Шевченка. Це поетична розповідь про справжнє кохання, пронесене крізь усе життя. Але ця дилогія має ще й інші виміри, бо не тільки про вірну любов у ній ідеться. Автор стверджує цілісність людської особистості, безмір душевного багатства людини, де кохання – тільки одна з форм вияву духовного єства.

Слайд 8.

3. Віртуальна зустріч з героями твору (до 10 хв.).

Завдання перед переглядом фільму для найуважніших:

Продовжіть думку Оленки: «А я свої надії виткала безсонними ночами і …»

Перегляд відеофільму «Ода любові і коханню».

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку (4-5 хв.).

Слайд 9, 10, 11, 12.

Інформація для вчителя. Колективне складання кіносценарію є різновидом моделювальної гри, своєрідною альтернативною технологією поглибленого ознайомлення з твором, яка охоплює засоби актуалізації, закріплення, узагальнення та повторення вивченого.

Етапи дидактичної гри «Складання кіносценарію»:

1. Підготовчий – своєрідне завдання на випередження: самостійно дослідити додаткові джерела та визначити вузлові моменти твору.

2.Організаційна бесіда. Обговорюється авторська ідея, окреслюється проблематика твору.

3. Колективне добирання епізодів для сценарію виконує ту саму навчальну функцію, що і складання плану: формує в учнів навички виділяти вузлові моменти тексту.

4. Поділ на групи. Самовизначення діяльності, яка найбільше імпонує.

5. Монтування епізодів – своєрідний творчий переказ фрагмента художнього полотна. Під час компонування епізодів та портретів героїв учні конкретизують образи, бо для створення кінематографічної картинки треба чітко її уявити.

ІV. Сприйняття та усвідомлення учнями навчального матеріалу (45 хв.)

1. Колективна робота над твором.

1) Підготовчий етап.

Вчитель: Назвіть «екранні» епізоди дилогії «Голубі олені», «Кравцов». Слайд 13.

Учні називають: 1. «Єднання двох сердець».

2. «Кохання, обпалене війною».

3. «Жадана зустріч».

Вчитель: Які кадри можна виділити в епізодах?

Учні називають: епізод «Єднання двох сердець»:

1 кадр «Поява Кравцова в Оленчиній хаті»,

2 кадр «Голубі олені – символ мрії і віри»,

3 кадр «Кохаю, чекай! Кравцов»

(Аналогічно діляться на кадри інші епізоди).

2) Організаційна бесіда.

1.Ознайомлення учнів з ігровим регламентом.

(Для підготовки 2-3 хв., для виступу 5-7 хв.)

2.Обговорення авторської ідеї, теми та проблематики твору.

«Мікрофон»

- Яка проблематика творів О.Коломійця?

- Тема вічного кохання у дилогії О.Коломійця – вимисел чи правда?

- Важливий тематичний вектор дилогії – розлука із коханою людиною. Окресліть душевний стан головних героїв.

- Випробування долею руйнують почуття? Думку обґрунтуйте.

- Чи можливе кохання на відстані?

- Яка основна ідея майбутнього фільму?

(Уславлення справжнього кохання, ствердження цілісності людської особистості, багатства її духовного світу).

2. Робота в малих групах.

Слайд 14.

3) Поділ на групи.

Учні об’єднуються в групи: 1. «Декоратори».

2. «Візажисти».

3. «Сценаристи й актори».

Монтування епізодів.

Учні, спираючись на виконане домашнє завдання, пропонують своє бачення кадрів епізоду «Єднання двох сердець».

Завдання для малих груп: Слайд 15.

«Декоратори». Описати краєвиди, інтер’єр, передати звукове оформлення.

«Візажисти». Описати зовнішність персонажів.

«Сценаристи і актори». Розбити даний епізод на кадри. Визначити коло дійових осіб, показати моторошну картину війни. Завершить епізод кадром «Кохаю…Чекай! Кравцов». Поміркуйте над символікою образу голубих оленів. Підготуйте інсценізацію діалогу Оленки і Кравцова.

Після закінчення роботи в малих групах сценаристи компонують фрагмент сценарію і зачитують його. Актори тим часом (під музичний супровід) презентують інсценівку з епізоду «Єднання двох сердець».

V. Рефлексивне обговорення роботи (10-12 хв.).

- Опишіть враження від спілкування з художнім текстом.

- Що корисного, цікавого ви взяли для себе з цієї роботи?

- Наскільки зримо ви уявили картину зустрічі?

- Що ви можете сказати про головних героїв?

- Що допомогло закоханим пронести найсвітліше почуття через усе життя?

Слайд 16.

Чи існує справжнє кохання? Слайд 17.

Вчитель: Отже, робимо висновок, що найвищими моральними цінностями у житті людини є любов і вірність. Підтвердженням цього є епіграфи до нашого уроку.

VІ. Підсумок уроку (10 хв.).

Спасибі за сьогоднішній урок. Мені б дуже хотілося, щоб він не минув безслідно, щоб у ваших серцях ніколи не згасав вогник любові. Щоб колись і до вас прийшло і залишилося назавжди справжнє вірне кохання. Слайд 18.

VІІ. Домашнє завдання (до 5 хв.).

Диференційовані завдання.

1. Розбити на кадри епізод «Кохання, обпалене війною».

2. Створити презентацію епізодів «Кохання, обпалене війною» або «Жадана зустріч».


Проза
Третяк В.П., учитель української

мови і літератури Першої міської

гімназії





РОМАН ОЛЕСЯ ГОНЧАРА «ЛЮДИНА І ЗБРОЯ»

НОВИЙ ПОГЛЯД НА ПЕРЕЖИТЕ У ДНІ ВІЙНИ


Мета:

познайомити учнів із творчим доробком О.Гончара, а саме з романом «Людина і зброя», визначити ідейну спрямованість твору, аналізувати події того часу, вчинки героїв, порівнювати їх, вміти робити висновки, характеризувати образи роману, спираючись на текст;

виховувати любов до Батьківщини, вірність слову й обов’язку, людяність, милосердя, прагнення розуміти іншого, допомагати йому.

Обладнання:

портрет Олеся Гончара, диск із презентацією життєвого і творчого шляху митця, виставка творів О.Гончара, текст роману «Людина і зброя».







Земля – не полігон.

Земля – це нива, щоб сіяти.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка