До святого христофора



Сторінка10/53
Дата конвертації09.03.2016
Розмір2.67 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   53

«ФІЗІОЛОГ» УЧИТЬ…»

ХТО ТАКИЙ «ФІЗІОЛОГ»!

Глибинна книга не найдавніший на Русі твір про тварин. І не Шестиднів, не Тлумачна палея, не Сказання про птахів [14] — інші староруські списки, в яких поряд з біблійними подіями описано живих істот. Найперша на Русі «зоологічна» книга — це «Фізіолог».

Вплив «Фізіолога» на російський і західноєвропейський середньовічний світогляд і мистецтво був величезний. Образи фантастичних створінь, запозичені скульпторами й живописцями з цього твору, й досі прикрашають стіни старовинних будівель і церков. Не знаючи «Фізіолога», не можна правильно витлумачити дивні постаті тварин на старих кахлях грубок та на деяких іконах. Багато героїв стародавніх руських легенд про тварин — і єхидна, і єдиноріг, і птах фенікс, і алконост-птах, і саламандра, що танцює в «пещі вогненній», — беруть початок від «Фізіолога». Перші руські енциклопедії — азбуковники, твори з всесвітньої історії — хронографи [15], згадані вже палеї, шестидневи, житія святих, богословські, філософські й риторичні трактати — всі переймали відомості про заморський тваринний світ із «Фізіолога». Звичайно, це були відомості, згідні з ученням церкви й придатні для тлумачення християнського символізму, як побачимо згодом, надзвичайно штучного.

im_010.png

Вплинув «Фізіолог» і на усні народні перекази, він породив багато забобонів і віру в безглузді вигадки. Байки про кита, на якому нібито тримається Земля, про єхидну, яка породжує драконів, про василісків, єдинорогів перейшли на російський грунт з Візантії разом із «Фізіологом». Ця книга причетна також і до виникнення повір'я про русалок.

У дохристиянській слов'янській міфології, здається, зовсім не фігурують рибохвості діви. Легенди про них попали на Русь разом із «Фізіологом» і лише згодом набули тут суто руської самобутньої редакції. Ці легенди про рибо-дів, як побачимо згодом, ведуть нас із Візантії ще далі в глиб віків і азіатського континенту — до Вавілона.

Вплив «Фізіолога» на художнє оформлення християнських легенд був іще вагоміший, а надто на Заході. Чудовиська, які морочили й спокушали святих, фантастичні істоти, які допомагали їм у пустелях і привиджувалися їм, уперше породжені на світ фантазією невідомих авторів «Фізіолога».

У бібліотеках Європи зберігаються численні рукописи, складені у IX–XV століттях, — улюблене чтиво середньовічного обивателя. Це бестіарії — оповідання про тварин. Поряд із реальними істотами (з додатком найнісенітніших про них байок) описано тут казкових та фантастичних звірів і птахів. Майже кожен розділ бестіаріїв розпочато словами: «Фізіолог» говорить…» або «Фізіолог» учить…» Ось який знаменитий у стародавні часи був цей «Фізіолог».

ЦЕРКВА РЕДАГУЄ АНТИЧНОГО «БРЕМА»

Своєю популярністю «Фізіолог» зобов'язаний не християнським отцям церкви, які чимало попрацювали над його богоугодним оформленням. В основу «Фізіолога» покладено оповідання про тварин якогось античного — грецького чи римського — автора. Деякі давні тексти «Фізіолога» називають його творцем Арістотеля. Безперечно, дослідження Арістотеля та його послідовників частково використали упорядники «Фізіолога» [16]. Але справжній автор цього твору все ж таки невідомий. А втім, ця книга була така популярна за давнини, що християнська церква не змогла вилучити її з ужитку, як багато інших поганських творів, що їх вона заборонила. Тоді отці церкви вирішили у свій спосіб відредагувати улюблену книгу народу, пристосувати її до мети своєї пропаганди. Описання кожної тварини було штучно припасоване до >якого-небудь біблійного міфа й наділене символічним тлумаченням у християнському дусі. Вийшла безглузда суміш із натуралістичних описів і християнських нісенітниць.

Церковну редакцію книги завершено у II — на початку III століття нашої ери. Твір про тварин — своєрідний «Брем» античної давнини — перетворився на збірник християнської моралі. Описи істинних і уявних рис тварин правили тепер лише за приклад алегорично-символічного тлумачення біблійного вчення. «Фізіолог» з ворога перетворився на спільника церкви й став віднині енциклопедичним довідником у руках християнських проповідників.

Уже наприкінці І століття Климент Римський удався до авторитету «Фізіолога», доводячи можливість воскресіння мертвого тіла Христа. Він посилався на приклад птаха фенікса. Докази Климента повторили згодом інші богослови — Тертуліан (150–230 роки нашої ери) і Амвросій (IV століття). Ієронім (331–420 роки нашої ери) користувався в своїх богословських творах запозиченими з «Фізіолога» образами сирен. «Ящірка» саламандра, яка не горіла у вогні, доводила в теологічних суперечках істинність біблійного оповідання про трьох отроків, що залишилися цілі у «печі вогненній» вавілонській (книга Даніїла). Єдиноріг став символом утілення Христового, горлиця — чесноти й містичного шлюбу Христа зі своєю нареченою — церквою.

Фантастичне дерево перидаксіон є, бачте, образом святої трійці, а гідра, іхневмон і олень уособлюють перемогу Христову над дияволом.

Мало того, що християнська символіка була, як кажуть, за вуха притягнена до деяких властивостей тварин, описаних у «Фізіологу», здебільше самі ці властивості не мають у природі ніякого реального образу й подоби.

Але наукової зоології за тих часів не існувало, а люди віками вірили в саламандр, які танцюють у вогні, і в безсмертних феніксів, у василісків, які вбивають самим лиш своїм виглядом, і в інших фантастичних створінь, які правили богословам за доказ істинності їхнього вчення.

МУРАХОЛЕВ, ОЛЕНЬ — ВОРОГ ЗМІЇ І ПТАХ ФЕНІКС

У сучасного читача наївні байки «Фізіолога» викликають лише посмішку. Особливо кумедно звучать християнські сентенції в кінці кожного розділу.

Ось лисиця. Усім добре відомий звір, але «Фізіолог» учить, що лисиця дуже хитра й лукава. Коли зголодніє, то шукає місце, вкрите соломою, або качається в пилюці й лягає на спину. Вона не озирається навколо і, затамувавши віддих, надимається. Птахи вважають, що лисиця мертва, і злітаються дзьобати її; та лисиця, навпаки, пожирає їх і глузує зі своїх ворогів. «Отак достоту і диявол використовує як знаряддя своє чрево, і той, хто до нього наближається, вмирає».

Про куріпку «Фізіолог» говорить, що вона викрадає яйця інших птахів, і додає свою мораль: «Отак і диявол викрадає чужі чада».

Пантера принаджує здобич приємним запахом. Наситившись, спить три дні, потім прокидається. «Отак достоту й Ісус Христос воскрес на третій день»…

Є тварина, на ім'я мурахолев. Її самці мають обриси лева, а самиці — мурахи. Малята вмирають за браком їжі, бо не можуть їсти м'ясо, як леви, і рослини, як мурашки. «Що ж до тебе, брате мій, то не ходи двома шляхами: не служи богові й мамоні». Слухайте далі.

Олень. «Фізіолог» учить, що олень — ворог змії. Остання, бажаючи втекти, ховається у розколині скелі. Та олень, набравши в рот води, ллє її в розколину, де сховалася змія. Якщо змія залишає свою схованку, то олень зразу ж розшматовує її; якщо ж вона залишається в дірці, то однаково наражається на смерть, бо заливається водою. Так само й наш спаситель знищив диявола небесною водою, яка витікала з його божеської мудрості».

Тигр. «Є чотириногий, подібний до лева, його подибують в Індії, і зветься він тигр. Кажуть, що він тримає своїх малят у скляній кулястій посудині. Тигр прудкий, мов вітер. Коли помітить, що його малят викрадено, кидається слідами викрадачів і наздоганяє їх, хоч яку б путь довелось йому подолати. Тоді мисливці пропонують йому одне дитинча, помістивши його до скляної кулі, і розлючена тварина трясе цю кулю, силкуючись розбити її. Після марних зусиль тигр повертає дитинча до свого лігва, котячи сюди скляну кулю». (Єдине сказання «Фізіолога» без християнської моралі).



im_011.png

Фенікс. «Господь наш Ісус Христос сказав: «Я маю владу віддати своє життя і маю владу забрати його назад». Є птах, на ім'я фенікс. Усі 500 [17] років він живе у надрах Лівану і сповнює свої крила пахощами, потім у місяці Паремот або Формут він приходить до жерця міста Aper. Жрець приносить йому тоді виноградну лозину, яку птах бере у свої пазури. Летячи з лозиною, він залишає місто задля того, щоб повернутися на вівтар, де сам розкладає вогнище і спалює себе. Наступного дня жрець заходить до храму, шукає і знаходить у попелі черв'яка, а той, розвиваючи крила, перетворюється другого дня на маленьку пташку, а третього — залишає жерця і повертається жити на колишнє місце.

Коли птах може себе знищити, то чому ж ви, нерозсудливі, не вірите Христу, який сказав: «Маю владу віддати своє життя і маю владу забрати його назад».

Ми навели оці «правдиві» оповідання «Фізіолога» про тварин, аби довести їх безглуздість. Гіршого посміху над церковними сентенціями, що вінчають їх, і не вигадаєш. Христос, бачте, воскрес третього дня тому, що пантера, наївшись, спить три дні. Він знищив диявола «небесною водою», як і олень знищує змій, заливаючи їх водою з рота.

— Чому ж ви, нерозсудливі, — вигукують благочестиві редактори «Фізіолога», — не вірите у воскресіння Христа, якщо навіть птах може воскреснути з попелу!

Чи варто говорити, що ніякого птаха фенікса, котрий нібито відроджується з попелу, не існує на світі, що пантера не спить три дні, а куріпка не краде чужих яєць, тигр не тримає тигренят у скляній кулі, а олень не заливає змій водою. Все це вигадка, і вигадка безпідставна.



1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   53


База даних захищена авторським правом ©refs.in.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка